Основи фармакогнозії

5. Розчин таніну з солями алкалоїдів утворює білуваті або жовтуваті аморфні осади.

6. 10 % розчин пікринової кислоти з багатьма алкалоїдами утворює жовті осади.

7. Реактив Зоннерштейна (розчин фосфорномолібденової кислоти) з багатьма алкалоїдами утворює жовтуватий аморфний осад.

Біологічний аналіз

Біологічний аналіз проводять у тому разі, коли якість сировини неможливо визначити вищезгаданими методами. Наприклад, сировину, яка містить кардіоглікозиди, стандартизують біологічним методом. Якість (активність) сировини і препаратів із неї визначають на білих мишах, жабах, кішках, кроликах, голубах і виражають в одиницях дії (ОД). За одну одиницю дії береться найменша доза препарату, яка спричинює зупинення серця у піддослідних тварин протягом однієї години. Залежно від того, наякій тварині проводять експеримент, одиниці дії називають за назвою тварин: жаб'ячими (ЖОД), котячими (КОД), голубиними (ГОД) тощо.

Біологічне оцінювання ЛРС та препаратів, що містять серцеві глікозиди, ґрунтується на здатності серцевих глікозидів у токсичних дозах спричинювати систолічну зупинку серця у тварин.

Активність серцевих засобів оцінюють у порівнянні з активністю стандартних зразків і позначають в одиницях дії (ОД).

Стандартними зразками під час дослідження листків та препаратів конвалії є спиртові екстракти з цих рослин, які виготовляють спеціальним способом (очищають від супутніх речовин); вони містять суму глікозидів. Стандартними зразками під час дослідження інших ЛР та їх препаратів є індивідуальні кристалічні глікозиди. Біологічну активність стандартних зразків установлюють на жабах-самцях (Ranatemporaria), що мають масу тіла 28--33 г. Зразки вводять підшкірно в жовтні--листопаді. Таких жабок умовно називають «стандартними», або «нормальними». Також експеримент можна проводити на кішках і голубах.

Під час експерименту на жабах розведення стандартних зразків визначають таким чином, щоб одна жаб'яча одиниця дії (ЖОД) відповідала дозі стандартного зразка, що спричиню« систолічну зупинку серця в більшості піддослідних стандартних жаб. Наприклад, нерозведені стандартні зразки наперстянки та конвалії містять в 1 мл 13,33 ЖОД.

Під час дослідження серцевих засобів на кішках і голубах активність препарату позначають у кошачих і голубиних одиницях дії. Одна кошача або голубина одиниця дії (1 КОД, 1 ГОД) дорівнює дозі стандартного зразка або препарату з розрахунку на 1 кг маси тіла тварин або птаха, що призводить до систолічної зупинки серця кішки або голуба. Така доза смертельна. Стандартний зразок або досліджуваний препарат розводять так, щоб1 КОД або 1 ГОД містилася приблизно в 15 мл розчину.

Хроматографічний аналіз

Хроматографічний аналіз ґрунтується на розділенні складних сумішей на компоненти, що не змінюють своїх вихідних властивостей.

Методи хроматографії класифікують:

1) за агрегатним станом суміші, в якій проводять розділення на компоненти (газова, рідинна й газорідинна);

2) за механізмом розділення (адсорбційна, розподільна, іонообмінна, осадова тощо);

3) за формою проведення хроматографічного процесу (колонкова, капілярна, паперова, тонкошарова).

Методи проведення хроматографічного аналізу викладені в Державній Фармакопеї України в розділі «Фізико-хімічні методи аналізу».

3. Поняття про радіоактивність.

Радіологічний контроль

Згідно з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», вплив радіаційного чинника на населення підлягає обов'язковій регламентації. Одним із важливих заходів зменшення доз опромінення населення є встановлення гігієнічних регламентів щодо вмісту радіонуклідів у лікарській рослинній сировині.

Вміст радіонуклідів у лікарській рослинній сировині визначають такими самими методами, які застосовують щодо питної води та продуктів харчування. Використовують для цього такі прилади: гамма-радіометри, гамма-спектрометри тощо. Вони призначені для визначення якісного і кількісного вмісту гамма-випромінювальних радіонуклідів у пробах продуктів харчування, сільськогосподарській продукції, лікарських рослинах, лікарській рослинній сировині тощо. При радіоактивному розпаді радіонукліди випускають із характерною енергією альфа-, бета-частинки, гамма-кванти. Активність радіонуклідів цезію визначають за гамма-випромінюванням, а стронцію -- за бета-випромінюванням. Допустимий рівень вмісту в лікарських рослинах радіонуклідів: ¹³⁷Сз -- 600 Бк/кг; ⁹⁰Sr -- 200 Бк/кг. Уся лікарська рослинна сировина обов'язково підлягає радіологічному контролю, після чого наносять маркування «Радіологічний контроль гарантований».

Аналіз лікарської рослинної сировини на залишкові кількості пестицидів

У Державній Фармакопеї під поняттям пестицид мається на увазі будь-яка речовина або суміш речовин, призначених для запобігання появі, знищенню або контролю кількості будь-яких шкідників, небажаних видів рослин або тварин, що шкодять або іншим способом заважають виробництву, переробленню, транспортуванню, збереженню або збуту лікарських засобів рослинного походження. Поняття поширюється на речовини, призначені для використання як регулятори росту, дефоліантів або десикантів, і будь-які інші речовини, що застосовуються для оброблення продукту перед або після збирання врожаю, для захисту від псування під час зберігання або транспортування.

Межі вмісту пестицидів у лікарських засобах рослинного походження, взяття проб, якісний і кількісний аналіз залишкових кількостей пестицидів викладено у Державній Фармакопеї України.

4. Охорона праці при проведенні аналізу ЛРС.

Виконання навчальних та дослідницьких робіт в кабінеті фармакогнозії пов'язано із застосуванням різноманітних хімічних речовин (органічних розчинників, кислот, лугів), рослинної сировини; з використанням різного роду хімічного посуду, обладнання та приладів. Тому постійно існує можливість дії на працюючих студентів небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що можуть призвести до виробничих травм і професійних отруєнь.

До практичних занять студенти допускаються лишепісля подробного інструктажу з техніки безпеки й пожежної безпеки.

Кожний працюючий в лабораторії студент повинен знати місце знаходження засобів пожежетушіння й вміти ними користуватися, знати, де знаходиться аптечка, й вміти надати першу медичну допомогу при різних травмах.

В хімічній лабораторії при виконанні дослідницької роботи повинні знаходитися не менше двох людей.

До виконання дослідної частини приступають лише після ретельного ознайомлення з хімічним посудом, технікою виконання дослідів, властивостями, призначенням реагентів та розчинників, що використовуються, а також правилами роботи з електро- і газо нагрівними приладами.

На робочому місці повинні знаходитися тільки необхідні реактиви, прилади і зошит для запису результатів роботи.

Перед використанням скляного і фарфорового посуду перевіряють його чистоту і цілісність. Забороняється працювати з посудом, що має тріщини, глибокі подряпини.

Всі операції з легкозаймистими рідинами, концентрованими кислотами і лугами, досліди з утворенням газоподібних продуктів і роботу з металевим натрієм слід проводити тільки у витяжній шафі, при необхідності користуючись засобами індивідуального захисту (маска, окуляри, протигаз, перчатки і т.п.). Запах речовини в пробірці або балоні визначають, обережно спрямовуючи пари до себе легким рухом руки. Змішування або розбавлення хімічних речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, проводять в термостійкому і фарфоровому посуді.

Слід не допускати нагрівання колб з легкозаймистими рідинами на відкритому вогні, уникати попадання води на розігріті зовнішні поверхні скляних сосудів, обережно поводитись з лабораторним посудом і обладнанням.

Кислотиі луги необхідно набирати в піпетку тільки за допомогою гумової груши, недопустимо всмоктувати кислоти та їдкі луги в піпетку ротом, так як це може призвести до опіків і отруєнню.

Категорично забороняється нагрівання речовин в герметично закупорених сосудах(небезпека вибуху!). Для уникнення викиду киплячої рідини із реакційного сосуду необхідно проводити нагрівання рівномірно, заздалегідь помістивши на дно сосуду 2-3 кип'ятильних камінці (шматочки пористого неорганічного материалу).

Нагрівання пробірок з речовинами слід проводити при періодичному струшуванні, отвір пробірки повинен бути спрямований у бік від себе та інших працюючих. Брати і переносити склянки з речовинами слід, обхвативши їх збоку, а не за горловину.

Неможна залишати без нагляду працюючі лабораторні установки та увімкнені прилади.

В лабораторії категорично забороняється пити воду з хімічного посуду, вживати їжу, палити.

Після закінчення роботи необхідно ретельно вимити і поставити сушитися посуд, розставити штангласи і склянки по місцях,витерти робочу поверхню столу, закрити газові та водопровідні крани, вимкнути електроприлади та витяжну вентиляцію.

У випадку проливу концентрованої кислоти її спочатку потрібно засипати піском, щоб він поглинув кислоту. Пісок зібрати в ємкістьі видалити з приміщення у місця сбору відходів. Забруднене місце промити водою і витерти насухо.

У випадку проливу концентрованого розчину лугів і амоніаку - засипатиїх можна як піском, так і деревинними спилками. Облите місце після видалення піску або спилок вимити слабким розчином оцтової кислоти.

У випадкувиникнення пожежної ситуації в лабораторії слід вимкнути газ, електроприлади, витяжну вентиляцію і прибрати всі горючі речовини із зони вогню. Гучним окриком оповістити про загорання (пожежу) працюючих поряд і в сусідніх приміщеннях.

Необхідно прийняти найскоріші заходи з ліквідації вогню, використовуючи вогнегасники, пісок або азбестове покривало. Не слід заливати полум'я водою, так як в багатьох випадках це призводить до розширення зони пожежі. Тільки розчинні у воді речовини (спирт, ацетон та ін.) гасять водою. У випадку займання одягу не слід бігти, необхідно накинути на постраждалого халат, азбестове покривало, що знаходиться на видному, досяжному місці.

Надання долікарської допомоги постраждалому - обов'язок кожного! При наданнідопомоги спершу слід видалити причину травми: відключити електромережу, загасити полум'я, видалити з рани осколки або речовину, що викликали опік, і т.п. Необхідно створити постраждалому умови для найбільш зручного положення тіла і надати першу медичну допомогу.

При порізах склом треба видалитипінцетом залишки скла та промити рану 3%-вимрозчином перекису водню. Шкіру навколо порізу потрібно змастити 5%-вимрозчином йоду та накластистерильнупов'язку. При сильних кровотечах накласти джгут, причепивши записку з точними вказівками часу накладання, і відправити потерпілого до лікаря .

При термічних опікахIступеня (почервоніння) обпечені ділянки шкіри слід охолодити проточною водою, а при більш великих та тяжких опіках до надання кваліфікованої медичної допомоги - накласти суху асептичну пов'язку. Неможна знімати з обпеченої ділянки шкіри залишки обгорілої одежі.

При опіках концентрованими кислотами уражені ділянки шкіри необхідно промити великою кількістю води протягом 10-15 хвилин, а потімобробити 2%-вимрозчином натрію гідрокарбонату і знову промити водою.

При опіках концентрованими лугами обпечену ділянку шкіри слід промити великою кількістю води, потім 1%-вим розчином оцтової кислоти.

При попаданні кислот або лугів до очей їх слід негайно промити водою протягом 10-15 хвилин потім у випадку потрапляння кислоти - 2%-вимрозчином натрію гідрокарбонату , а при потраплянні лугу - ізотонічним розчином натрію хлориду протягом 30-60 хвилин. Після ретельного промивання очей слід звернутися до лікаря.

При опіках фенолом обпечену ділянкуслід розтерти до відновлення природного кольору шкіри.

При отруєннях газоподібними речовинами необхідно винести потерпілого на свіже повітря, створити йому абсолютний спокій та викликати лікаря.

При ураженні електрострумом слід вимкнути силову електромережу та, користуючись дерев'яними або пластмасовими предметами, звільнити потерпілого від контакту з електропроводкою. Необхідно забезпечити потерпілому повний спокій та привести його до тями.

У випадку зупинки дихання або серцебиття необхідно провести штучне дихання та непрямий масаж серця і не зупиняти ці операції до повного відновлення функцій або до прибуття медичних робітників.

Техніка безпеки при роботі, заготівлі, сушінні, переробці та зберіганні рослинної сировини , що містить отруєні та сильнодіючі речовини (алкалоїиди, серцеві глікозиди та ін.):

1. Підліткам, школярам збір дозволяється тільки під наглядом відповідального інструктора або бригадира.

2. Під час збору неможна торкатись очей, лиця, приймати їжу. Після збору ретельно вимити руки з милом.

3. При переробці, сушінні, сортуванні, упаковці захищають рот та ніс респіратором, вологою марлевою пов'язкою, очі - захисними окулярами. Не приймають їжу і не можна палити.

4. Після роботи ретельно витрушують одежу, миють лице та руки з милом, протирають респиратор, окуляри,марлю.

5. Під час роботи необхідно мати при собі аптечку.

6. До роботи з сильнодіючими та отруйними речовинами не допускають вагітних .

Література

лікарський рослинний фармакогнозія

1. І.А.Бобкова, Л.В.Варлахова «Фармакогнозія» - К: Медицина, 2010,С.58-65

2. І.А.Бобкова «Фармакогнозія» Посібник з практичних занять - К: «Медицина», 2010,С.16-54

Размещено на Allbest.ru