Діагностика пневмонії

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Діагностика пневмонії

Алгоритм діагностичного пошуку при гострій пневмонії в дітей складається з загальноприйнятої клінічної симптоматики з використанням сучасних методів лабораторно-інструментальної діагностики. Згідно з рекомендаціями експертів ВООЗ у типових випадках для пневмонії характерно:

1) температура вища за 38,0 °С протягом довше 3 днів, яка не знижується при прийомі антипиретиків;

2) ціаноз;

3) наявність більше ніж однієї з таких ознак:

- задишка:

- 60 за 1 хв у дітей до 2 міс.;

- 50 у дітей віком 2-12 міс.;

- 40 у дітей від року до 5 років;

- 30 у дітей від 5 років

за умови відсутності ознак бронхіальної обструкції;

- кашель;

- участь у диханні допоміжної мускулатури;

- локальні хрипи і/або укорочення перкуторного звуку;

- асиметрія вологих хрипів;

- специфічність і чутливість вищевказаних діагностичних критеріїв становить 95 %.

Кашель може мати самий різний характер, може бути як вологим, так і сухим. У більшості випадків кашель на початку захворювання має малопродуктивний характер. Виділення мокротиння при пневмонії зазвичай в невеликій кількості та збільшується при затяжному перебігу супутнього запалення бронхів.

Характерна фебрильна лихоманка впродовж 3 діб і більше. У немовлят і дітей перших тижнів життя можуть бути гіпотермія, зниження апетиту, анорексія, відсутня динаміка чи втрата маси тіла. Пневмонії без лихоманки можливі в дітей перших трьох місяців життя за наявного первинного або вторинного імунодефіциту, нейтропенії, ексикозу 3-го ступеня, при проведенні тривалої імуносупресивної терапії.

При перкусії грудної клітки спостерігаються вкорочення, притуплення перкуторного звуку над проекцією інфільтрації легеневої тканини, тупість (при злитті вогнищ), ділянки скорочення (над ураженими альвеолами) чергуються з тимпанічним відтінком (над вікарною емфіземою); при малій площі ураження (до 1 см) перкуторні зміни можуть бути відсутніми.

При аускультації легень вислуховується бронхіальне дихання, послаблене над вогнищем інфільтрації або жорстке, при ексудативній фазі запалення з'являються локалізовані асиметричні дзвінкі, вологі, дрібнопузирчасті та крепітуючі хрипи.

2. Лабораторні та інструментальні дослідження

1. У разі вірусних, мікоплазмових, пневмоцистних пневмоній зміни показників крові не виражені. Аналіз крові при бактеріальних пневмоніях: лейкоцитоз, нейтрофільний зсув вліво, підвищення ШОЕ. При біохімічному дослідженні крові спостерігається підвищення вмісту С-реактивного білка, підвищений рівень сіалових кислот, гіпергаммаглобулінемія.

2. Рентгенографія органів грудної клітки підтверджує клінічний діагноз і уточнює форму пневмонії. Рентгенологічними ознаками пневмонії є посилення легеневого рисунка, що зумовлене збільшенням кровонаповнення судин легень і запальним набряком легеневої тканини, а також розширення кореня ураженої легені.

Рентгенологічні ознаки ураження легень змінюються залежно від стадії пневмонії: на початку запалення (стадія альтерації) в ураженій ділянці легеневої тканини відзначається лише деяке зниження пневматизації (незначне плямисте затемнення), далі коли відбувається підвищення проникності стінки капілярів (стадія ексудації), тканина легені локально инфільтрується, а на рентгенограмі з'являється ділянка вже більш інтенсивного затемнення з нечіткими контурами. В період фази проліферації ділянка інфільтрації стає все більш неоднорідною, зменшується в розмірах, і, нарешті, зникає зовсім. Але після пневмонії можуть залишитися ознаки перенесення: сполучнотканинні тяжі, спайки, деформація легеневого рисунка.

Критерії, що свідчать про тяжкість захворювання:

- розміри інфільтрації легенів і її поширеність;

- наявність або відсутність плеврального випоту.

3. КТ доцільна для проведення диференціальної діагностики при ураженні верхніх часток легень, лімфатичних вузлів, середостіння, абсцедуванні, неефективності антибактеріальної терапії.

4. УЗД проводиться для оцінки стану плеври та плевральних порожнин при розвитку парапневмонічних ексудативних плевритів.

5. Бронхоскопічні методи дослідження з використанням бронхоальвеолярного лаважу та "захищеної" браш-біопсії (у випадках неефективності терапії в пацієнтів із тяжкою позалікарняною пневмонією з імунодефіцитними станами чи підозрою на наявність незвичайного збудника).

6. З метою верифікації збудника захворювання необхідне мікробіологічне дослідження. Мокроту слід збирати в стерильний посуд після попереднього полоскання порожнини рота. Доцільно брати не менше трьох грудочок із різних частин мокротиння. Після цього роблять посів мокротиння на елективні біологічні середовища. Матеріал для дослідження необхідно отримати до проведення терапії антибіотиками. Важливим етапом культуральної діагностики пневмоній є визначення чутливості виділених збудників до антимікробних препаратів, що дозволяє проводити обгрунтовану антибактеріальну терапію на ранніх етапах захворювання.

7. Серологічні методи діагностики проводяться для виявлення внутрішньоклітинних збудників (мікоплазма, хламідія, легіонела).

Морфологічним субстратом вогнищевої пневмонії є розвиток клітинної запальної реакції навколо центру вогнища, куди проник збудник. Наявність декількох вогнищ свідчить про декілька епіцентрів ураження. Вогнищева пневмонія у фазу розпалу характеризується наявністю на рентгенограмі одного чи декількох вогнищ запального характеру розміром від 0,3-0,5 до 1,5-2,0 см. пневмонія рентгенологічний легені дитина

Форма вогнищевої тіні частіше округла, може бути й овальною. Вогнищеві тіні зазвичай інтенсивніші в центрі і менш інтенсивні по краях. До рентгенологічних особливостей вогнищевої пневмонії слід віднести той факт, що запальне ураження не зупиняється перед сегментарною межею та може переходити на сусідній сегмент. Середній строк існування інфільтративних змін вогнищевого характеру на рентгенограмах становить 8-12 діб. У випадках розвитку ускладнень (обмеженого плевриту, частіше - костальної чи поміж часткової локалізації) термін розсмоктування може затримуватися до 3-4 тижнів. У дітей раннього віку вогнищева пневмонія спочатку має переважно односторонню локалізацію та вогнища запалення поширюються на один сегмент, при цьому чим молодша дитина, тим частіше вогнища локалізуються у верхніх частках.

4. Сегментарна пневмонія

Діагноз ставиться на підставі рентгенологічного дослідження грудної клітки у двох проекціях (гомогенне затемнення з чіткими прямолінійними межами, що відповідають одному чи декільком сегментам легень).

Для сегментарної пневмонії у фазі розпалу характерні чіткість і прямолінійність межі поміж ураженим і неураженим сегментами, тільки слід пам'ятати, що ці ознаки можна виявити в оптимальній для кожного сегмента проекції.

Сегментарні пневмонії можуть бути ізольованими, а можуть поєднуватись із бронхітичним процесом. У таких випадках розширення коренів і інтенсивність їх будуть ще більшими.

5. Пневмонія крупозна

Крупозну пневмонію майже завжди викликає пневмокок, рідше - диплобацила та ін. У немовлят крупозна пневмонія майже не спостерігається, трохи частіше буває в дітей з 2 до 5 років, але в найбільш типовій формі спостерігається тільки в дітей 5-15 років. Для крупозної пневмонії характерний розвиток фібринозного запалення в межах однієї долі.

Рентгенологічне дослідження виявляє збільшення та підсилення легеневого рисунка ураженої дільниці легень, розширення коренів легень, а з 2-3-го дня захворювання - гомогенне затемнення долі чи її сегментів.

Частіше спостерігаються нижньодольові пневмонії. Зазвичай процес локалізується в одній легені, однак у 5-10 % випадків можливі двобічні ураження.

6. Пневмонії при гострих респіраторних вірусних інфекціях

Захворювання на пневмонію при аденовірусній, респіраторно-синцитіальній і парагрипозній інфекціях спостерігаються протягом усіх місяців року. Захворюваність на пневмонію при грипі збільшується відповідно до його епідемічного піку в грудні, січні, лютому.

Діагноз вірусної пневмонії підтверджується позитивними результатами імунофлюоресцентного методу за відбитками зі слизової носа та при виявленні на рентгенограмі легень негомогенної пневмонічної тіні без чітких контурів, без зсувів у гемограмі, що притаманні бактеріальним пневмоніям.

Інтенсивність такої тіні при спостереженні в динаміці зростає та досягає свого максимуму перед зниженням температури та покращанням загального стану.

Размещено на Allbest.ru