Індивідуальні та статеві особливості черепа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальні та статеві особливості черепа

Для індивідуальної характеристики форми черепа прийнято визначати його розміри (діаметри): поздовжній, поперечний, висотний. Для виміру черепів використовують краніометричні точки. Перелічимо деякі з них.

Надперенісся (glabella) - найбільш виступаюча вперед точка по серединній лінії в нижній ділянці лобової луски.

Назіон (nasion від грецького nasus - ніс) - точка перетину лобово-носового шва із стріловою площиною.

Метопіон (від грецького metopion - чоло) - точка перетину лінії, що з'єднує верхівки лобових горбів із серединною лінією.

Брегма (від грецького bregma - тім'я) - точка на місці перетину стрілового і вінцевого швів.

Ламбда (lambda) - точка на місці перетину стрілового і ламбдоподібного швів.

Ініон (від грецького inion - потилиця) - верхівка зовнішнього потиличного виступу.

Базіон - точка перетину серединної лінії з переднім краєм великого отвору.

Поздовжній розмір (діаметр) - це відстань від перенісся до ініона. Цей розмір дорівнює 167-198 мм (у чоловіків). Поперечний розмір, що відповідає найширший частині черепа, коливається в межах від 123 до 153 мм. Висотний (вертикальний) розмір відповідає відстані від базіона до брегми і дорівнює 126-143 мм.

Співвідношення зазначених розмірів (діаметрів) виражають за допомогою показників, або індексів, які обчислюють у відсотках. Так, відношення поздовжнього розміру до поперечного, помножене на 100, складає довжинио-широгнпй індекс (ДШІ) черепа. При величині цього індексу до 74,9 череп називають довгим (доліхокранія). Величина індексу в межах 75,0-79,9 вказує на середні розміри черепа (мезокранія), а при величині індексу 80 і більше череп буде широким і коротким (брахікранія). Форма голови відповідає формі черепа, тому виділяють довгоголових людей (доліхокефалів), середиьоголових (мезокефалів) і широкоголових (брахікефалів).

Розглядаючи череп зверху (вертикальна норма), можна побачити різноманіття його форми: еліпсоїдну (при доліхокранії), овоїдну (при мезокранії), сфероїдну (при брахікранії) та інші. Об'єм порожнини мозкового черепа також індивідуальний і у дорослої людини коливається від 1000 до 2000 см'.

Вивчаючи різноманітні форми і розміри черепів та їх окремих кісток при антропологічних дослідженнях, можна визначити вік і стать людини, індивідуальні особливості розвитку головного мозку, органів чуття, початкових відділів травної і дихальної систем. За рельєфом внутрішньої поверхні черепа можна відтворити форму, розміри головного мозку та його частин. Наприклад, три черепні ямки внутрішньої основи черепа за формою відповідають часткам головного мозку, розміри відбитків борозен і звивин, артеріальних і венозних судин вказують на топографію і величину цих структур.

Зовнішня форма черепа багато в чому залежить від розвитку і функції м'язів голови і шиї, які мають моделюючий вплив на кістки черепа. Відомо, що недорозвинення або відсутність одного чи декількох жувальних м'язів з одного боку голови призводить до асиметрії обличчя і згладжування рельєфу зовнішньої та внутрішньої поверхонь черепа. Після втрати ока спостерігається зменшення очної ямки, змінюється положення стінок передньої черепної ямки з відповідного боку.

Статеві відмінності черепа людини незначні, тому іноді важко відрізнити чоловічий череп від жіночого. У чоловіків на черепі сильніше розвинута горбистість та лінії, до яких прикріплюються більш потужні м'язи. Зокрема, у чоловіків більше виражений потиличний виступ, каркові лінії і надбрівні дуги. Очні ямки більші за розмірами, повітроносні пазухи виражені сильніше. Кістки черепа чоловіків товстіші, ніж жіночого. Поздовжній і вертикальний розмір черепа у чоловіків більший.

Чоловічий череп у зв'язку з великими загальними розмірами тіла, більший, ніж жіночий. Об'єм мозкового черепа в чоловіків у середньому дорівнює 1 559 см³, у жінок - 1 347 см³. Однак відносний об'єм черепа на одиницю довжини тіла в жінок більший, ніж у чоловіків. Мозковий череп краще розвинений у жінок, а лицевий - у чоловіків.

Яка б не була мінлива форма черепа людини, це не впливає на її розумові здібності. Про це свідчать приблизно однакові розміри черепа у представників різних рас. Наприклад, поздовжній розмір чоловічого черепа в представників європеоїдної раси в середньому дорівнює 180,7 мм, у монголоїдної раси - 184,6 мм, у негроїдної раси - 185.2 мм. За даними антропологів, індіанці племені сіу мають дуже великі розміри голови.

Об'єм мозкового черепа в південноафриканських негрів і ескімосів приблизно 1 550 см³, що в середньому дещо більше, ніж у багатьох європейців. За даними Гїнзбурга В.В. (1963), об'єм мозкового черепа в австралійців дорівнює 1 347 см³, голландців - 1 382 см³, швейцарців - 1 367 см³, бурятів - 1 496 см³. Дещо менші розміри голови у бушменів і пігмеїв, бо вони меншого зросту.

Рентгеноанатомія черепа

На рентгенограмах різних проекцій можна бачити склепіння і основу черепа, кістки лицевого черепа (рис. 79,80). Контури склепіння черепа на рентгенограмах мають вигляд подвійної світлої лінії, що відповідає пластинкам щільної кісткової речовини. Чіткішою і рівною є зовнішня лінія, яка характеризує зовнішню пластинку кісток склепіння черепа, а внутрішня лінія різноїтовщини - внутрішню пластинку. Вузька темніша смуга між світлими лініями відображає структуру губчастої кісткової речовини - губчатки, або диплое (diploe). На боковій рентгенограмі (бічна норма) в передніх відділах склепіння черепа вузька темна смуга губчатки переходить донизу у помітне темне розширення овальної або трикутної форми, що відповідає лобовій пазусі. Позаду зовнішній контур склепіння черепа закінчується зовнішнім потиличним виступом, а внутрішній контур потовщується і відображає хрестоподібне підвищення потиличної луски. На ньому підвищенні є невелика вирізка, що відповідає борозні поперечної пазухи.

На тлі кісток черепа видні світліші лінії мозкових випинів і темніші ділянки різної форми, що відповідають пальцеподібним втисненням. На тлі кісток склепіння черепа помітні вінцевий і ламбдоподібний шви, а продовженням ламбдоподібного шва позаду і донизу є потилично-соскоподібний шов. Інші шви кісток черепа на знімку в бічній проекції майже непомітні. Від швів необхідно відрізняти хвилеподібні темні смуги на місцях розташування вен губчатки і борозн оболонпих артерій. На рентгенограмі основи черепа (бічна норма) видно накладені одна на одну щільні тіні кам'янистих частин скроневих кісток. Попереду від них розміщено тіло клиноподібної кістки з турецьким сідлом, стінки якого мають чіткі контури. У товщі тіла кістки під турецьким сідлом є велике затемнення, контури якого відповідають клиноподібній пазусі.

Позаду від турецького сідла починається схил у вигляді лінії, що йде до переднього краю великого отвору, а за світлою тінню кам'янистих частин скроневих кісток видно темпі контури комірок соскоподібного відростка і широку темну борозну сигмоподібного синуса.

На боковій рентгенограмі (бічна норма) лицевого черепа очні ямки мають вигляд конуса, основа якого спрямована вперед, а верхівка - назад. На орбіти нашаровується рисунок комірок решітчастого лабіринту. Попереду орбіт помітні чіткі контури носових кісток. Носова порожнина нашаровується на орбіти і на розташовані нижче від них верхньощелепні пазухи, що мають на рентгенограмі вигляд темної ділянки чотирикутної або неправильної форми. На тлі цього чотирикутника можна розрізнити тіні носових раковин, що мають вигляд півовальних видовжених світлих смуг, а між ними - носові ходи. Нижче від зображення названих порожнин видно горизонтально розташовану світлу смужку - кістки твердого піднебіння, а ще нижче і попереду від нього видно комірковий відросток верхньої щелепи і верхні зуби. На бічній рентгенограмі (бічна норма) чітко видно нашарування контурів правої і лівої половин нижньої щелепи та зубів. На тлі тіла і нижньої ділянки гілки нижньої щелепи помітна темніша смужка, яка відповідає каналу нижньої щелепи.

Рентгенограма черепа дорослої людини (бічна проекція)

Рентгенограма черепа дорослої людини (передня проекція)

рентгеноанатомія череп доліхокранія мезокранія

На передній рентгенограмі (лицева норма) видні обидві половини черепа, контури його склепіння, а рисунок лобової кістки накладається на рисунок потиличної кістки. Чітко видно контури орбіт, між ними і трохи нижче розташована носова порожнина, що розділена перегородкою. На нижні частини орбіт збоку від порожнини носа нашаровуються контури кам'янистих частин скроневих кісток. На верхню частину носової порожнини між орбітами проектується тіло клиноподібної кістки з клиноподібною пазухою, комірки решітчастої кістки і контури носових раковин. З боків від носової порожнини під орбітами виділяються темні ділянки, що відповідають верхньощелепним пазухам. У нижній частині лицевого черепа видно верхні і нижні зуби, нижню щелепу з її правою і лівою гілками.

Размещено на Allbest.ru