Глибокі м'язи спини

Класифікація та різновиди глибоких м'язів, їх розташування та призначення. Принципи кровопостачання даної групи м'язів, їх іннервація та функції, роль і значення в життєдіяльності організму людини, анатомічні особливості та головні шари розташування.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2017
Размер файла 311,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глибокі м'язи спини

Глибокі м'язи спини розташовані трьома шарами:

- у першому (поверхневому) шарі залягають остьово-поперечні м'язи, ремінний м'яз голови і ремінний м'яз шиї, а також м'яз-випрямляч хребта. Це потужні м'язи, що виконують переважно статичну роботу. М'яз-випрямляч хребта покриває велику поверхню спини і задньої ділянки шиї - від потиличної кістки до крижової кістки. М'язи цього шару утримують хребет (тулуб) у вертикальному положенні;

- у другому (середньому) шарі розташовані потужні поперечно-остьові м'язи, пучки яких орієнтовані косо від нижчерозташованих поперечних відростків до остистих відростків вищерозташованих хребців, перекидаючись через один чи кілька хребців. Ці м'язи потужніші в шийному, поперековому і нижньому грудному відділах хребта. Найглибші пучки цих м'язів найкоротші, розташовані майже горизонтально і прикріплюються до суміжних хребців. Чим поверхневіше розташовані м'язові пучки, тим вони довші і через більше число хребців перекидаються (до 5-6);

- у третьому (глибокому) шарі містяться міжостьові, міжпоперечні і чотири підпотиличні м'язи (задні великий і малий прямі м'язи голови; верхній і нижній косі м'язи голови).

Анатомічні особливості м'яза-випрямляча хребта обумовлені його функцією - утриманням тіла людини у вертикальному положенні. Тому цей м'яз дуже потужний, починається від кісток таза і утворює окремі тракти, що прикріплюються до хребців, ребер і основи черепа. М'яз-випрямляч хребта є одним з найважливіших анатомічних субстратів нрямоходіння. Поділ м'язових трактів на коротші частини обумовлює вибіркову дію м'язів на кістки скелета тулуба.

Перший (поверхневий) шар глибоких м'язів спини (див. рис. 133)

До остьово-поперечних м'язів (тт. spinotransversales) належать ремінний м'яз голови і ремінний м'яз шиї, які розташовані попереду верхнього заднього зубчастого, ромбоподібних і трапецієподібного м'язів.

Ремінний м'яз голови (т. splenius capitis) плоский і довгий, розташований попереду трапецієподібного м'яза.

Початок: від нижньої половини каркової зв'язки на рівні IV-VIІ шийних хребців, остистих відростків VII шийного і I IV грудних хребців.

Прикріплення: пучки цього м'яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічної частини верхньої каркової лінії потиличної кістки.

м'яз спина кровопостачання анатомічний

Глибокі м'язи спини (зліва м'яз-випрямляч хребта покритий грудо-поперековою фасцією, а справа фасція частково видалена і видно три частини цього м'яза)

Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта і голову: при однобічному скороченні м'яз повертає голову в той самий бік.

Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.

Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С, - С8).

Ремінний м'яз шиї (т. splenius cerricis) розташований нижче віл ремінного м'яза голови.

Початок: від остистих відростків III-VI грудних хребців.

Прикріплення: пучки м'яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до задніх горбків поперечних відростків I-III шийних хребців.

Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта, при однобічному скороченні м'яз повертає шийну частину хребта в той самий бік.

Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.

Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3-Св).

М'яз-випрямляч хребта (т. erector spinae) - найпотужніший з аутохтонних м'язів спини, що розташований вздовж хребта від основи черепа до крижової кістки. М'яз розміщений у кістковому жолобі, що обмежований остистими иідростками хребців і кутами ребер. Позаду м'яз покритий поверхневим листком грудо-поперекової фасції. М'яз-випрямляч хребта починається товстими і міцними сухожилковими пучками від спинної поверхні крижової кістки, остистих відростків усіх поперекових, XI і XII грудних хребців, задньої частини клубопого гребеня клубової кістки, надостьової зв'язки і грудо-поперекової фасції. Деякі сухожилкові пучки, що починаються на крижовій кістці, з'єднуються з пучками крижово-горбової і задньої крижово-клубової зв'язок.

Починаючи від рівня I-II поперекових хребців, м'яз-випрямляч хребта поділяється на три тракти: бічний, проміжний і присередній. Бічний тракт називається клубово-ребровим м'язом, проміжний - найдовшим м'язом, присередній - остьовим м'язом (рис. 134).

Клубово-ребровий м'яз (т. iliocostalis) є бічною частиною м'яза-випрямляча хребта.

Початок: від задньої частини клубового гребеня клубової кістки, внутрішньої поверхні поверхневої пластинки грудо-поперекової фасції.

Прикріплення: пучки м'яза прямують догори і прикріплюються до задньої поверхні всіх ребер присередньо від їхніх кутів і до поперечних відростків IV-VIІ шийних хребців.

Глибокі м'язи спини (справа показаний м'яз-випрямляч хребта, зліва - поперечно-остьові м'язи)

З урахуванням розташування окремих частин, у клубово-ребровому м'язі виділяють клубово-ребровий м'яз попереку і клубово-ребровий м'яз шиї:

клубово-ребровий м'яз попереку (т. iliocostalis lumborum) має дві частини: поперекову частину (pars lumbalis) і грудну частину (pars thoracalis); початок: м'язові пучки поперекової частини починаються від заднього відділу клубового гребеня, внутрішньої поверхні поверхневої пластини грудо-поперекової фасції, а грудної частини - від VII-XII ребер, присередньо від місць прикріплення поперекової частини цього м'яза; прикріплення: м'язові пучки поперекової частини м'яза прикріплюються до кутів VII-XII ребер, а грудної частини - до кутів I-VI ребер і задньої поверхні поперечного відростка VII шийного хребця.

клубово-ребровий м'яз шиї (т. iliocostalis cervicis) має вигляд вузької стрічки;

початок: від кутів III-VI ребер присередньо від місць прикріплення грудної частини клубово - ребрового м'яза попереку; прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків IV-VI шийних хребців.

Функція: клубово-ребровий м'яз разом з іншими частинами м'яза-випрямляча хребта розгинає хребет. При однобічному скороченні м'яз нахиляє хребет у той самий бік, опускає ребра. Нижні пучки м'яза, опускаючи і зміцнюючи ребра, створюють опору для діафрагми.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (C3-L4).

Найдовший м'яз (т. longissimus) розташований між клубово-ребровим м'язом і остьовим м'язом. Найдовший м'яз складається з трьох відділів - найдовший м'яз грудної клітки, шиї і голови:

найдовший м 'яз грудної клітки (т. longissimus thoracis);

початок: від спинної поверхні крижової кістки, поперечних відростків поперекових і нижніх грудних хребців;

прикріплення: до задньої поверхні IV-XII ребер між їхніми горбками і кутами, а також до верхівок поперечних відростків усіх грудних хребців;

найдовший м'яз шиї (т. longissimus cervicis); початок: від верхівок поперечних відростків I-V грудних хребців;

прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків 11-VI шийних хребців;

найдовший м'яз голови (т. longissimus capitis) розташований присередньо від найдовшого м'яза шиї;

початок: від поперечних відростків I-III грудних і III-VII шийних хребців; прикріплення: до задньої поверхні соскоподібного відростка скроневої кістки під сухожилками груднинно-ключично-соскоподібного м'яза і ремінного м'яза голови.

Функція: найдовші м'язи грудної клітки і шиї при двобічному скороченні розгинають хребет, а при однобічному - нахиляють хребет у той самий бік. Найдовший м'яз голови при двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному - повертає обличчя в той самий бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С2-L5).

Остьовий м'яз (т.spinalis) є присередньою частиною м'яза-випрямляча хребта. Розташований у кістковому жолобі, вздовж остистих відростків грудних та шийних хребців. Цей м'яз також підрозділяється на три частини - остьовий м'яз грудної клітки, шиї і голови:

остьовий м 'яз грудної клітки (т. spinalis thoracis); початок: від остистих відростків І і II поперекових, XI і XII грудних хребців; прикріплення: м'язові пучки прямують догори, прилягаючи до остистих відростків, і прикріплюються до остистих відростків І-VIII грудних хребців;

остьовий м'яз шиї (т. spinalis cervicis); початок: від остистих відростків I-II грудних і VI-VII шийних хребців, а також від нижньої частини каркової зв'язки;

прикріплення: до остистих відростків II-IV шийних хребців;

остьовий м'яз голови (т. spinalis capitis); початок: від остистих відростків нижніх шийних і верхніх грудних хребців; прикріплення: до потиличної кістки поблизу зовнішнього потиличного виступу між нижньою і середньою карковими лініями.

Функція: остьовий м'яз при двобічному скороченні розгинає хребет і закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет і голову у той самий бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і верхніх поперекових спинномозкових нервів (C2-L3).

Функція м'яза-випрямляча хребта: він є антагоністом передніх м'язів тулуба, що згинають хребет.

При скороченні згиначів м'яз-випрямляч хребта, виконуючи уступаючу роботу, запобігає тулуба вперед. При двобічному скороченні окремих частин цей м'яз опускає ребра, розгинає хребет, закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет у той самий бік.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сутність, значення та функції опорно-рухової системи. Будова скелета, черепа, тулуба і кісток людини. Скелет верхніх та нижніх кінцівок. Особливості, структура та розташування м’язової системи. Фізичні якості та фізіологічні функції м'язів людини.

    презентация [3,4 M], добавлен 06.05.2011

  • Кровопостачання головного мозку, класифікація та типи судин, їх головні функції та принципи роботи. Магістральні артерії головного мозку, їх внутрішня структура та різновиди. Дві системи, що живлять даний орган: артеріальна мережа та судинна система.

    контрольная работа [1,1 M], добавлен 06.01.2014

  • Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини. Добова потреба людини у вітамінах. Групи жиророзчинних та водорозчинних вітамінів. Методи визначення вітамінів. Необхідність збалансованості харчування і включення повного комплексу вітамінів в їжу.

    презентация [4,5 M], добавлен 02.12.2016

  • Характеристика та особливості регуляції постави. Основи рухової діяльності та рефлекторної природи м'язового тонусу. Аналіз значення різних відділів головного мозку в регуляції тонусу скелетних м'язів. Сутність та принципи виникненя настановних рефлексів.

    реферат [24,8 K], добавлен 26.09.2010

  • Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

    курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011

  • Вітаміни як група органічних речовин, необхідних для життєдіяльності організму людини, їх види, добова фізіологічна потреба, використання в раціональному харчуванні. Значення вітамінів в обміні речовин і наслідки їх відсутності, нестачі і надлишку.

    реферат [200,7 K], добавлен 21.12.2010

  • Класифікація вітамінів на водорозчинні, жиророзчинні. Вітамін A, D, E, К, В1, В2, В3, В5, В6, В7, В9, В12, С. Головні функції гормонів. Ферменти: поняття, види, функції. Швидкість ферментативних реакцій. Фактори росту як клас природних пептидів та білків.

    реферат [723,1 K], добавлен 16.11.2013

  • Особливості технології біомеханічної стимуляції. Характеристика технічних засобів для біомеханічної стимуляції. Призначення біомеханічних стимуляторів, їх використання у фізичній реабілітації хворих, з метою збільшення сили м'язів та у косметології.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 17.05.2016

  • Структура та функціональні особливості очей, їх значення в житті людини та характеристика головних елементів. Опис основних порушень в роботі системи зору людини та принципи їх лікування, умови та правила призначення і проведення лікувальної фізкультури.

    реферат [55,0 K], добавлен 09.01.2010

  • Внутрішнє середовище організму. Об’єм крові в організмі дорослої людини. Основні функції еритроцитів та тромбоцитів. Газообмін між легенями, тканинами та кров'ю. Тривалість життя лейкоцитів, їх види та функції. Групи крові та основні правила переливання.

    презентация [3,4 M], добавлен 02.12.2014

  • Призначення та функції гемоглобіну - складного залізовмісного білка еритроцитів крові людини. Його структура, нормальний вміст в крові. Аномалії організму, що пов’язані із гемоглобіном. Токсичність білка і системи для його зв'язування і знешкодження.

    презентация [1,5 M], добавлен 12.12.2013

  • Поняття про інфекційні хвороби, їх різновиди та класифікація. Клініко-морфологічна характеристика інфекційних захворювань. Особливості протікання туберкульозу у тварин і у людини. Застосування профілактичних та лікувальних заходів для туберкульозу.

    дипломная работа [5,3 M], добавлен 21.09.2010

  • Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

    реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010

  • Сучасна клініка потребує точних відомостей про вікову анатомічну мінливість органів та систем людини. Особливості будови і становлення топографії клубово-сліпокишкового сегмента в перинатальному періоді онтогенезу. Закономірності вікової анатомії органів.

    автореферат [43,4 K], добавлен 07.03.2009

  • Стрес як природний фізіологічний стан, необхідний для нормальної життєдіяльності людини. Системи організму, які реалізують стрес. Роль активації вільнорадикального окиснення в механізм дії оксидативного стресу. Характеристика антиоксидантних ферментів.

    курсовая работа [583,0 K], добавлен 06.10.2015

  • Будова та структура спинного мозку людини, його нервові процеси та клітинна структура. Складні функціональні об’єднання нейронів. Розташування їх в різних відділах центральної нервової системи. Значення рефлексів в регулюванні рухів тулуба і кінцівок.

    контрольная работа [1,1 M], добавлен 09.11.2014

  • Особливості температури тіла людини. Перегрівання організму називається гіпертермією, а охолодження - гіпотермією. Розподіл терморегуляції на хімічну і фізичну. Порушення терморегуляції, чинники та ознаки гарячки, її різновиди, специфіка лікування.

    реферат [22,7 K], добавлен 21.11.2009

  • Класифікація та основні різновиди хвороб очей, відомих на сучасному етапі, їх характерні риси та симптоматичні прояви, ступінь загрози для життя та здоров'я людини. Причини появи та головні етапи розвитку глаукоми як найрозповсюдженішої хвороби очей.

    реферат [371,0 K], добавлен 08.03.2010

  • Лікування хворих з ортопедичними проявами при прогресуючій м’язовій дистрофії шляхом розробки та впровадження системи ортопедичного лікування. Структурно-функціональний стан скелетних м’язів. Особливості виникнення та перебігу ортопедичної патології.

    автореферат [44,1 K], добавлен 14.03.2009

  • Еволюційні зміни та індивідуальний розвиток статевої системи. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди. Детальне вивчення їх морфологічної, цитологічної та анатомічної будови. Кровопостачання та іннервація статевих органів.

    реферат [86,5 K], добавлен 21.11.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.