Грудна клітка

Размещено на http://www.allbest.ru/

З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

Грудна клітка є скелетом стінок грудної порожнини (cavitas thoracis), у якій розташовані внутрішні органи (серце, легені, трахея, стравохід, великі кровоносні судини тощо).

Грудна клітка (compages thoracis) утворена з'єднаними між собою грудними хребцями, ребрами і грудниною. Ребра зчленовуються з хребцями за допомогою реброво-хребцевих суглобів, а також із грудниною (табл. 24).

До складу реброво-хребцевих суглобів (articulationes costovertebrales) входять суглоби головки ребра і реброво-поперечні суглоби (рис. 105). Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae) утворений суглобовими поверхнями головки ребра і ребрових ямок І-ХІІ грудних хребців. Кожна така реброва ямка для II-Х ребер утворена верхньою та нижньою ребровими ямками (пів'ямками) сусідніх грудних хребців. За формою суглобових поверхонь цей суглоб є кулястим. Суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. У кожному суглобі головок II-X ребер є внутрішньосуглобова зв'язка головки ребра (lig. capitis costae intraarticularae), що починається від гребеня головки ребра і прикріплюється до міжхребцевого диска, що розділяє суглобові пів'ямки двох суміжних хребців. Суглоби I, XI і XII ребер не мають внутрішньосуглобової зв'язки головки ребра, тому що вони утворені головками цих ребер і цілими ребровими ямками на тілах I, XI і XII грудних хребців. Ззовні капсула кожного суглоба головки ребра укріплена променистою зв'язкою головки ребра (lig. capitis costae radiatum), що починається на передній поверхні головки ребра і прикріплюється до міжхребцевого диска і тіл прилеглих хребців.

З'єднання ребер з хребтовим стовпом і грудниною

Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaria) утворений суглобовою поверхнею горбка ребра і ребровою ямкою поперечного відростка 1-Х грудних хребців. За формою ці суглоби є плоскими. Суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Капсули цих суглобів зміцнюють 3 зв'язки. Це реброво-поперечна зв'язка (lig. costotransversarium), що з'єднує задню частину шийки ребра з передньою частиною відповідного поперечного відростка. Друга зв'язка - верхня реброво-поперечна зв'язка (lig. costo transversarium superius) з'єднує шийку ребра з розташованим вище поперечним відростком. Третьою зв'язкою реброво-поперечного суглоба є бічна реброво-поперечна зв'язка (lig. costotransversarium laterale), що з'єднує горбок ребра з кінцем поперечного відростка.

З'єднання ребер з хребцями. А - горизонтальний (поперечний) розпил хребта. Б - зв'язки реброво-хребцевих суглобів (вигляд збоку)

грудний клітка скелет

Суглоб головки ребра і реброво-поперечний суглоб разом утворюють комбінований одноосьовий обертовий реброво-хребцевий суглоб. Вісь обертання ребра, навколо якої підіймаються й опускаються ребра, проходить через обидва суглоби.

З грудниною сполучаються I-VIІ ребра за допомогою суглобів і синхондрозів. Груднинно-реброві суглоби (articulationes sternocostales) утворені суглобовими поверхнями передніх кінців ребрових хрящів II-VII ребер і ребрових вирізок груднини. Ребровий хрящ І ребра утворює з грудниною синхондроз першого ребра (synchondrosis costae primae). Ці суглоби за формою наближені до кулястих, але вони малорухомі. Капсули груднинно-ребрових суглобів є продовженням охрястя ребрових хрящів, що переходить в окістя груднини. Зміцнюють суглобову капсулу на передній і задній поверхнях суглобів променисті груднинно-реброві зв'язки (ligg. sternocostalia radiata). Попереду променисті груднинно-реброві зв'язки зростаються з окістям груднини і утворюють щільну перетинку груднини (membrana sterni). У суглобі II ребра є внутрішньо-суглобова грудпинно-реброва зв'язка (lig. sternocostale intraarticulare).

Реброві хрящі несправжніх ребер (VIII-X ребра) із грудниною безпосередньо не з'єднуються. Вони зростаються між собою, а хрящ VIII ребра - із хрящем VII ребра, і утворюють реброву дугу (arcus costalis). Іноді між хрящовими кінцями нижніх ребер виникають міжхрящові суглоби (articulationes interchondrales), суглобовою сумкою яких є охрястя. Права і ліва реброві дуги утворюють між собою підгрудпипний кут (angulus infrasternalis).

Частини груднини з'єднуються між собою груд- нинними сиихондрозами (synchondroses sternales): ручка груднини сполучається з тілом ручко-груднин- пим симфізом (symphysis manubriosternalis), а мечоподібний відросток з тілом - грудниппим мечоподібним симфізом (symphysis xiphosternalis).

Передні частини всіх ребер з'єднані один з одним за допомогою зовнішньоїміжребрової перетинки (membrana intercostalis externa), волокна якої спрямовані косо зверху донизу і вперед. Між задніми частинами ребер натягнута внутрішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis interna), волокна якої йдуть знизу догори і назад. Завдяки суглобам і міжхрящовим з'єднанням грудна клітка має значну рухливість. При вдиху і видиху відбувається обертання задніх кінців ребер у реброво-хребцевих суглобах. Одночасно підіймається і опускається разом з ребрами груднина. При вдиху передні кінці ребер і груднина піднімаються, міжреброві проміжки розширюються, розміри грудної порожнини (поперечний і передиьозадній) збільшуються. При видиху передні кінці ребер і груднина опускаються, міжреброві проміжки звужуються й об'єм грудної порожнини зменшується. Ребра опускаються не тільки завдяки скороченню спеціальних м'язів, що опускають ребра, але й за рахунок еластичності ребрових хрящів і зв'язок та маси грудної клітки.

З'єднання ребер із хребцями кровопостачають задні міжреброві артерії. Кров відтікає у венозне хребтове сплетення, а з нього - у міжреброві вени. Лімфа відтікає в міжреброві лімфатичні вузли, що розташовані поблизу від хребта. Іннервація здійснюється задніми гілками грудних спинномозкових нервів. Грудиинно-реброві з'єднання кровопостачаються гілками внутрішньої грудної артерії, кров відтікає в однойменні вени. Лімфа відтікає у пригруднинні і глибокі шийні лімфатичні вузли. Іннервація здійснюється передніми гілками міжребрових нервів.

Грудна клітка (compages thoracis). Грудна клітка людини має бочкоподібну форму, що розширена в поперечному напрямку і сплощена в передньо-задньому (див. рис. 61). Залежно від типу статури виділяють три форми грудної клітки. У людей брахі- морфного типу статури грудна клітка має форму зрізаного конуса, нижня частина якого значно ширша за верхню. Підгруднинний кут тупий, ребра дещо нахилені донизу, а передньо-задній і поперечний розміри майже рівні. У людей доліхоморфного типу статури грудна клітка плоска, вона значно сплощена в передньо-задньому напрямку, ребра сильно нахилені донизу, підгруднинний кут гострий. У людей мезоморфного типу статури грудна клітка має циліндричну форму.

Грудна клітка має 4 стінки і 2 отвори. Передня стінка утворена грудниною і ребровими хрящами, бічні - ребрами, задня - грудними хребцями і задніми кінцями ребер. Ребра розділені міжре- бровими просторами (spatium intercostale), у яких розташовані міжреброві м'язи і перетинки, проходять судини і нерви. Верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) обмежений І грудним хребцем, першою парою ребер і яремною вирізкою груднини. Через цей отвір проходять трахея, стравохід, великі кровоносні і лімфатичні судини, нерви. Площина верхнього отвору грудної клітки нахилена вперед і донизу. Яремна вирізка груднини розташована на рівні міжхребцевого диска між II і III грудними хребцями. Нижгіій отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior) обмежений XII грудним хребцем, XI ребрами, ребровими дугами і мечоподібним відростком груднини. Цей отвір закритий діафрагмою, через отвори якої проходять аорта, стравохід, нижня порожниста вена, висхідні поперекові вени, грудна протока і нерви.

Права і ліва реброві дуги обмежують з боків відкритий донизу підгруднинний кут (angulus infrasternalis), вершиною якого на рівні IX грудного хребця є мечоподібний відросток. Грудна клітка попереду коротша, ніж позаду, тому що груднина значно коротша від грудного відділу хребта. Ззаду в грудну порожнину виступають вперед тіла грудних хребців, тому з обох боків від грудного відділу хребта розташовані орієнтовані вертикально глибокі западини - легеневі борозни (sulci pulmonales), у яких розміщені заокруглені задні краї легень.

Форма і розміри грудної клітки змінюються з віком, окрім того, є індивідуальні особливості будови грудної клітки. У таблиці 25 приведені середні розміри грудної клітки у дорослих чоловіків.

У зародка людини грудна клітка стиснута з боків, її передньозадній розмір більший за поперечний. У немовляти вона за формою нагадує дзвін. Розміри грудної клітки новонароджених хлопчиків на 0,5-1 см більші, ніж у дівчаток. Окружність грудей у хлопчика на рівні VI-VII ребер дорівнює 30-35 см, передньозадній розмір - 7,5-10,5 см, поперечний- 7-11 см. Величина підгруднинного кута коливається в широких межах - від 75° до 120е. Площина верхнього отвору грудної клітки майже горизонтальна (у дорослої людини вона нахилена вниз і вперед). Яремна вирізка груднини у немовлят проектується на рівні 1 грудного хребця. Довга і тонка реброва дуга сформована хрящами VIII і IX ребер, у дорослої людини - VIII-X ребрами.

Середні розміри грудної клітки дорослої людини (при спокійному диханні)

На першому році життя у дитини поперечний розмір грудної клітки дещо збільшується внаслідок опускання ребер, міжреброві простори розширені, підгруднинний кут зменшується до 85-90°. До 7-річ- ного віку грудна клітка видовжена. До кінця періоду раннього дитинства нередньозадній і поперечний розміри грудної клітки однакові, збільшується кут нахилу ребер, підгруднинний кут зменшується до 60°-70°. Яремна вирізка груднини проектується на рівні II грудного хребця. Тільки до кінця періоду другого дитинства (8-12 років) поперечний розмір грудної клітки переважає над передньозаднім. До 15 років збільшується поперечний розмір грудної клітки. У підлітків остаточно формується грудна клітка, яремна вирізка проектується на рівні III грудного хребця.

Скостеніння ребрових хрящів у похилому і старечому віці приводить до зменшення пружності й амплітуди рухів грудної клітки. У старих людей грудна клітка сплощена в передиьозадньому напрямку і видовжена. У жінок грудна клітка коротша, ніж у чоловіків.

До моменту народження дитини суглоби грудної клітки вже сформовані, але їх розвиток продовжується й у постнатальному періоді. У грудному і ранньому дитячому віці формуються суглобові поверхні, розвиваються суглобова капсула і зв'язки. Суглоби грудної клітки остаточно формуються у підлітків.

Форма грудної клітки може змінюватися залежно від умов праці, захворювань, фізичних навантажень. Наприклад, при рахіті груднина значно виступає вперед унаслідок збільшення передньозаднього розміру (“курячі груди”). Музиканти, що грають на духових інструментах, і склодуви мають широку й опуклу грудну клітку.

Рухи грудної клітки

Грудна клітка під час дихання ритмічно змінює свою форму та об'єм, що спричинюється рухом ребер (частково груднини і грудного відділу хребтового стовпа) у їхніх суглобах, а також еластичністю ребрових хрящів і зв'язкового апарату.

Осі руху всіх ребер проходять через центри суглобів головок ребер відповідно до поздовжніх осей їхніх шийок, розташованих похило щодо горизонтальної площини. Цей нахил залежить від віку статі й конституції. Крім того, нахил шийок, а отже й осей обертання ребер, може змінюватись під впливом зміни форми і ступеня грудного кіфозу.

Осі обертання різних ребер розташовані в різних площинах. Так, вісь обертання І ребра проходить майже у лобовій площині, а в наступних ребрах вона все більше відхиляється вбік і в нижніх ребрах займає проміжне положення між лобовою й стріловою площинами. Оскільки обертання кожного ребра відбувається перпендикулярно до осі руху, то в разі повергання ребер переміщення іх передніх кінців також здійснюється в різних площинах, а саме: перших ребер у площині, наближеній до стрілової, а в наступних ближче до лобової. Через це збільшення і зменшення розмірів грудної клітки у верхніх відділах відбувається в передиьозадиьому, а в нижніх - у поперечному напрямках.

Амплітуда руху ребер визначається їхньою довжиною і розміром кутів нахилу щодо хребта: чим довші ребра і чим більший їх нахил, тим більша амплітуда руху їхніх передніх кінців.

Участь ребрових хрящів і зв'язкового апарату в русі грудної клітки визначається тим, що їхня еластичність, не перешкоджаючи збільшенню місткості грудної клітки, значною мірою пасивно сприяє її спаданню. У зв'язку з цим втрати ними еластичності (кальцинація або скостеніння реберних хрящів і зв'язок), що спостерігається у старечому віці, а також при звичному поверховому диханні (незручна робоча поза) та порушенні обміну речовин, як правило, призводить до значного зменшення або цілковитої втрати дихальних екскурсій грудної клітки.

Размещено на Allbest.ru