Реформування системи медичного обслуговування у сільській місцевості (1947-1950-ті рр.)
Аналіз питання реформування системи надання медичної допомоги населенню в 1947-1950-х рр., її вплив на медичне обслуговування сільського населення. Роль розгалуженої системи удосконалення лікарів у забезпеченні спеціалізації медиків, її характеристика.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.08.2017 |
Размер файла | 16,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реформування системи медичного обслуговування у сільській місцевості (1947-1950-ті рр.)
О.I. Гичка
З переліку подій історії України, котрі погребують глибокого, об'єктивного і комплексного дослідження та висвітлення, важливе місце займають наслідки для українського народу Великої Вітчизняної війни, зокрема питань, пов'язаних з особливостями функціонування медичних закладів у сільській місцевості. В останні роки опубліковано ряд праць, присвячених дослідженню цієї проблематики, авторства Г. Конопенка, А. Голяченка [1], І. Перехрест [2], Т. Терещенко [3]. Остання, наприклад, зосередила увагу на медичному обслуговуванні сільського населення впродовж 1943 - 1950 рр. Проте, запропонована тема залишається слабко дослідженою й передусім це стосується питання реформування системи надання медичної допомоги населенню в 1947 - 1950х рр. Тому метою статті є аналіз цієї реформи та її впливу на медичне обслуговування сільського населення.
За роки Великої Вітчизняної війни німецькі окупанти фактично знищили медичну і господарську базу охорони здоров'я УРСР. Багато лікарень та поліклінік були зруйновані. Загальний збиток, нанесений гітлерівцями охороні здоров'я УРСР, склав 2764 млн. крб. [2, 8]. Відтак, одним з першочергових завдань першого повоєнного періоду стало відновлення належного рівня забезпеченості населення медичним обслуговуванням. Особливо гостро це питання стояло на селі, адже і до війни цей рівень у сільській місцевості був значно нижчим, ніж в містах [4, 158]. Так, на 1940 р. в Україні налічувалося 152 тис. лікарняних ліжок, з яких у містах - 119 тис., а у селах лише 33,9 тис. Із загальної кількості лікарів, які працювали на 1940 р. в УРСР, 30,2 тис., у сільській місцевості працювали лише 4 тис. реформування медичний лікар сільський
Після війни ситуація стала ще гіршою - зменшилася кількість лікарняних ліжок, лікарів і середніх медичних працівників. Тому зрозуміло, що проблема відновлення роботи мережі медичних установ стала головним завданням Міністерства охорони здоров'я УРСР. Варто відзначити, що, незважаючи на відсутність коштів і спеціалістів, до завершення четвертої п'ятирічки рівень розвитку системи охорони здоров'я в Україні вийшов на довоєнний, а за деякими показниками навіть перевершив його [5, 10].
Паралельно з процесом відновлення мережі лікарських установ розпочався пошук нових форм медичного обслуговування. Це змусило радянське керівництво у сфері охорони здоров'я провести докорінну реформу щодо лікарняно-поліклінічної ланки. Значні успіхи в науковому розв'язанні багатьох проблем лікувальної медицини, досягнуті за минулі десятиріччя, забезпечували швидке піднесення діагностичної і лікувальної роботи у лікарнях. На жаль, це стосувалося насамперед стаціонарів. Тому рівень діагностичної і лікувальної роботи в поліклініках згодом відчутно відставав, внаслідок недостатньої кваліфікації їхніх працівників [1, 67]. Тому саме життя вказувало на необхідність проведення реформи, яка забезпечила б підтягування кваліфікації поліклінічного лікаря до рівня кваліфікації лікаря стаціонару і якісно б покращила лікувально-профілактичну роботу в поліклініці і на дільницях.
Постанова лютневого Пленуму ЦК ВКП(б) від 1947 р. «Про заходи по підйому сільського господарства в повоєнний період» мала істотне значення для поліпшення справи охорони здоров'я. Одним із його рішень було покращення спеціалізованої медичної допомоги сільському населенню. В здійсненні цього значну роль мали також постанова “Про підготовку лікарів-фахівців для сільських районних лікарень» і наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 15 вересня 1947 р. «Про структуру і нормативи лікувально-профілактичних установ в сільських районних центрах і типових штатах медичного персоналу сільських дільничних і районних лікарень» [6, 105]. Цими актами зумовлювалося об'єднання амбулаторних та поліклінічних установ, створення стрункої, раціональної системи надання спеціалізованої медичної допомоги сільському населенню, встановлено структуру медико-санітарної організації в районному центрі, основною ланкою якої була районна лікарня.
Кількість ліжок у сільських районних лікарнях була встановлена від 35 до 100, залежно від кількості населення в районі, причому 35-ліжкові районні лікарні розгорталися в районах з населенням від 10 до 20 тис. осіб; в районах з населенням від 21 до 35 тис. - 50-ліжкові, з населенням від 36 до 50 тис. - 75-ліжкові, а з населенням понад 50 тис. - 100-ліжкові [8, 76]. Хоча значним недоліком стало те, що через брак коштів у сільській місцевості розгорталися лікарні лише на 10 - 15 ліжок у різних приміщеннях, а не за рахунок нового будівництва, що негативно впливало на якість медичної допомоги.
Був чітко встановлений перелік спеціалізованих відділень з вказівкою числа ліжок в них: у всіх сільських районних лікарнях - терапевтичне, хірургічне, інфекційне та пологове відділення, а дитяче відділення лише в лікарнях районів з населенням понад 21 тис. Крім відділень в стаціонарі і кабінетів за основними спеціальностями, передбачалося розміщення в кожній районній лікарні рентгенівського та фізіотерапевтичного кабінетів, клініко-діагностичної та зубопротезної лабораторій. До складу районної лікарні включено протитуберкульозні та венерологічні диспансери й інші лікувально-профілактичні установи, які раніше існували окремо [8, 37]. До складу медико-санітарної організації в районному центрі входили також: аптека, санітарно-епідеміологічна та протималярійна станції, жіночо-дитяча консультація (в районах з населенням від 10 до 35 тис.). Якщо в районі було понад 50 тис. населення, то в його районному центрі організовувалася і станція швидкої допомоги [9, 110].
Наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 15 вересня 1947 р. були встановлені й типові штати медичного персоналу (лікарів і середніх медичних працівників) для всіх сільських лікарень з амбулаторіями (поліклініками) при них. При цьому, у сільських лікарнях (15 - 25 ліжок) передбачалися з окремих спеціальностей лише пологові й інфекційні ліжка, а ліжка з терапії й хірургії включалися до так званих загальних ліжок (тобто, за всіма спеціальностями), і лише в лікарнях, що мали більше 25 ліжок, вони виділялися окремо, а з 35-ліжкової лікарні виділялися ще й дитячі ліжка, а також створювалися окремі хірургічне й терапевтичне відділення [6, 118]. Крім цього, було встановлено, що завідуючі терапевтичними і хірургічними відділеннями стаціонару одночасно були завідуючими відповідними кабінетами амбулаторії, що сприяло збереженню тяглості в лікарському нагляді за хворими (в містах це з'явилося пізніше). Крім того, завідуючий дитячою консультацією був одночасно і районним педіатром, який керував всією лікувально-профілактичною допомогою дітям в районі. Навіть найменші сільські лікарні (до 15 ліжок) повинні були мати терапевта-інфекціоніста, зубного лікаря, 0,5 посади лікаря-гінеколога. В штат медичного персоналу для ведення профілактичної роботи включалися патронажна сестра, дезінфектор і вакцинатор [10, 243].
Значну роль у забезпеченні спеціалізації медиків відіграла розгалужена система удосконалення лікарів. У той же час об ' єднання лікарень з поліклініками і амбулаторіями в багатьох випадках було проведено формально, без урахування наявності приміщень і кількості лікарів-спеціалістів. При цьому, не було досягнуто основної мети - покращення якості медичної допомоги хворим. Більше того чимало сільських дільничних лікарень і самостійних дільничних амбулаторій взагалі не мали лікарів. Так, на 1950 р. зафіксовано 2б дільничних лікарень та 129 дільничних амбулаторій, в яких не було жодного лікаря. Така ситуація збереглась і в наступній п'ятирічці - на 1955 р. лікарів не було в 116 дільничних лікарнях і в 52 дільничних амбулаторіях [11, 86].
Таким чином, реформа мережі медичного обслуговування населення країни, внаслідок якої в СРСР утвердилася трирівнева система організації охорони здоров'я, що включала дільничні, районні, міські й обласні лікарні, призвела до зростання кількості дільничних лікарень, що стали ключовою ланкою в медичному обслуговуванні сільського населення. Відчутно зріс і рівень кваліфікації лікарів, а сільська місцевість стала більш забезпеченою спеціалізованими медичними кадрами. Незважаючи на доволі формальний підхід під час реалізації, передбачених реформою заходів, зокрема об'єднання лікарень і поліклінік, подальше вдосконалення і підвищення кваліфікації медичних кадрів, необхідно визнати її позитивний вплив на систему охорони здоров'я у сільській місцевості.
Література
1. Конопенко Г., Голяченко А. Історія медицини та фармації. - Тернопіль, 2002.
2. Перехрест І. В. Медико-санітарні наслідки Великої Вітчизняної війни для населення України та їх ліквідація у період відбудови (1943-1950роках): Автореф. дис. ... канд. іст. наук. - Донецьк, 2007.
3. Терещенко Т. В. Соціально-побутова сфера села центральних областей України в період відбудови (1943-1950 рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук. - Черкаси, 2007.
4. Гофрин Д.В. Очерки истории развития сельского здравоохранения СССР (1917-1959 гг.). - М., 1961.
5. Васютинский Н.А., Стаханович В.А. Сеть и кадры медицинских учреждений Украинсой ССР в пятой пятилетке. - К., 1957.
6. Смирнов Е.И. Медицина и организация здравоохранения (1947-1953 гг.). - М., 1989.
7. Виноградов Н.А. Здравоохранение в СССР (1917-1957гг.). М., 1957.
8. Виноградов Н.А. Здравоохранение в послевоенный период. М., 1955.
9. Константинов Г.Ф., Бычков И.Я. Фельдшерскоакушерский пункт на селе. -- М., 1954.
10. Центральний державний архів громадських організацій України. -- Ф. 1. -- Оп. 23. -- Спр. 5739.
11. Здравоохранение в УССР: Статистический справочник. К., 1954.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.
реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007Міська поліклініка як спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. Служби сімейних лікарів та медичних сестер, надання пацієнту медичної допомоги на вторинному і третинному рівнях. Суть Концепції розвитку охорони здоров’я населення України.
контрольная работа [27,4 K], добавлен 23.11.2009Історія реформування системи охорони здоров’я. Формування державної політики і її роль в системі охорони здоров’я. Програми медичного реформування, іноземний досвід та рекомендації щодо охорони здоров’я для України з досвіду Словаччини та інших країн.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 12.08.2010Гломерулонефрит, як одне з найпоширеніших захворювань нирок. Покращення якості надання допомоги військовослужбовцям, хворим на ГН, на основі удосконалених і адаптованих до умов існуючої системи медичного забезпечення стандартів діагностики та лікування.
автореферат [152,4 K], добавлен 19.03.2009Законодавство України про охорону здоров`я в частині організації та надання первинної медико-санітарної допомоги. Структура системи охорони здоров`я – види медико-санітарної допомоги. Проект впровадження удосконалення ПМСД в Онуфріївському районі.
дипломная работа [981,4 K], добавлен 11.06.2012Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.
автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009Наркотична залежність, надання першої медичної допомоги, способи лікування. Метод доктора Назаралієва, атропіношокова терапія. Замісна терапія. "Чищення крові". Загрозливі стани й невідкладна допомога. Передозування наркотиків - загроза життю наркомана.
реферат [32,1 K], добавлен 20.02.2010Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.
автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009Огляд біологічної складової біотехнічної системи. Види медичної ендоскопії - оглядова, біопсійна і операційна. Опис кабінету ендоскопії. Опис ендоскопу та обробка біозображень. Принцип побудови оптичної, спостерігаючої та освітлювальної системи ендоскопа.
курсовая работа [788,8 K], добавлен 09.01.2017Аналіз показників смертності від хвороб системи кровообігу серед населення м. Луганська та Луганської області. Особливості локалізації ішемії та кровопостачання міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
автореферат [123,2 K], добавлен 29.03.2009Виявлення амінокислот в системах великих аферентних та еферентних шляхах, збудження та гальмування центральної нервової системи. Роль ацетилхоліну та адреналіну в діяльності нейронних зв'язків. Патогенетичний вплив серотоніну на організм людини.
статья [20,4 K], добавлен 19.12.2010Оцінка сучасної проблематики підліткового алкоголізму. Злоякісний вплив алкоголю на стан печінки, нирок, імунної системи і гормонального балансу підлітків. Формування алкогольної залежності і токсикологічне отруєння репродуктивної системи підлітків.
реферат [24,0 K], добавлен 21.10.2014Аналіз структурно-морфологічних характеристик серцево-судинної системи при дозованому навантаженні. Дослідження стану системи організму під час м'язової роботи. Розгляд методик тестування показників частоти серцевих скорочень, тиску та об'єму крові.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 25.09.2010Види спиртних напоїв, ступені сп'яніння в залежності від ужитої дози алкоголю. Особливості алкогольного ураження травної, серцево-судинної, видільної і нервової системи, органів дихання, імунного захисту організму. Вплив етанолу на ембріогенез людини.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 08.11.2010Визначення оптимальних заходів з перинатальної профілактики ВІЛ на основі порівняння ефективності різних схем, впровадженої в родопомічних закладах та центрах по боротьбі та профілактиці СНІДу в умовах діючої в Україні системи надання допомоги вагітним.
реферат [30,3 K], добавлен 04.01.2011Розвиток особливості серцево-судинної системи. Вікові зміни серцево-судинної системи, погіршення роботи серцевого м'яза, зменшення еластичності кровоносних судин. Стан серцево-судинної системи впродовж старіння. Обмеження рухової активності людини.
реферат [25,6 K], добавлен 09.09.2009Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.
дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015Вивчення проблеми активізації роботи імунної системи. Загальна характеристика ад’ювантів. Створення кращих ад’ювантів для активізації імунної системи. Характеристика механізмів лікувальної дії ад’ювантів мікробного походження на прикладі рибомунілу.
дипломная работа [64,0 K], добавлен 03.01.2011Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.
реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010Етапи розвитку імунної системи, поняття клінічної імунології. Патологія, що характерна для дефектів окремих ланок імунітету. Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи дитини в різні етапи онтогенетичного розвитку, методика її дослідження.
реферат [257,1 K], добавлен 12.07.2010