Постулати здоров’я українських старожилів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Постулати здоров'я українських старожилів

Н.М. Мартиненко

Анотація

Стаття присвячена дослідженню основоположних принципів здорового способу життя. Авторка підкреслює, що процес формування індивідуальної культури здоров'я є тривалим і має здійснюватися поступово. Нагальною потребою сучасного етапу розвитку цивілізації є створення умов для виховання внутрішньої потреби кожної людини підтримувати власне фізичне, психологічне, соціальне та духовне здоров'я. Для вирішення цього завдання ми пропонуємо звернутися до джерел мудрості представників попередніх поколінь, порівнюючи поради надані лікарем, академіком М. Амосовим та старожилом А. Вороном.

Ключові слова: культура здоров'я, здоровий спосіб життя, фізична культура, раціональне харчування, духовне здоров'я

здоров'я людина амосов

Проблема здоров'я завжди існувала і лише дещо коригувалася зі зміною історичних епох і розвитком культури людства. Наші предки жили у балансі з природою та її ритмами. Процес формування індивідуальної культури здоров'я здійснювався поступово і був важливою частиною загальної культури людини [1, 10]. Сучасний рівень розвитку цивілізації суттєво змінив умови життя і праці. Вся сукупність факторів діяльності людини негативно впливає на фізичне, психологічне, соціальне та духовне здоров'я. Ми втрачаємо внутрішню рівновагу і відчуття душевного комфорту, поступово просуваючись шляхом, який веде до маніфестації захворювання. На наш погляд, є сенс звернутися до джерел мудрості попередніх поколінь, на долю яких випало багато випробувань. Прислухатися до порад українських старожилів. Пізнати, так званий «кодекс свідомого довгожительства».

Видатний український хірург М. Амосов підкреслював: «Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровими. Вони можуть врятувати життя, навіть, вилікувати хворобу, підвівши до старту, надалі ж ви маєте рухатися життєвим шляхом, розраховуючи тільки на себе» [2]. Вітчизняні і зарубіжні вчені встановили чинники, які найбільше впливають на здоров'я людини: спадковість або генетичний фактор (20 %); природні умови чи екологічна ситуація (20 %); 50 % харчування та спосіб життя; і лише 10 % - система охорони здоров'я. М. Амосов підкреслював, що 90 % людей, за умови правильного способу життя, були б здоровими. Тому пропонує кілька важливих кроків щодо збереження здоров'я і профілактики значної кількості хвороб. Лікарі найчастіше мають справу із хворобами, а здоров'я треба підтримувати й здобувати самостійно, тренуючись, бо здоров'я - це резервний потенціал органів й усієї нашої фізіології. Він необхідний, щоб підтримувати нормальні функціональні показники (у стані спокою й при фізичних навантаженнях), щоб не захворіти, а занедужавши, по можливості не вмерти. Щоб не боятися протягів, застуд і взагалі, щоб добре працювалося, спалося, «їлося й пилося». Саме задля цього потрібні тренування, фізичні вправи і навантаження. Так говорить лікар, а старожили як звичайні люди говорять так: «Прислухайся до того, що нам заповідано: «В поті чола будеш їсти хліб свій». Це не покара, це вимога, припис. Щоденний хліб (їжу) треба заслужити. Кожного дня вчинити якесь зусилля - до поту. Чи то робота, чи швидка хода, біг. Із потом вийде «недобра сіль і недобрі нерви». Ви помітили, коли ми хворі чи дуже схвильовані, нас обливає потом. Важку роботу немічні можуть замінити постуванням. Та ж поміч» [3, 5]. «Пости - найбільша благодать. Ніщо не кріпить і не молодить так, як постування. Кістки стають легкими, як у птиці. А серце веселе, як у молодої людини. Постування дає можливість помолодшати на кілька років. Втім, не їсти м'яса - ще не піст. Не «їсти» свого ближнього - ось перший крок до посту. Піст - це не традиція, не біблійний припис, не жертва Богу Це вияв любові до Бога» [3, 6]. Піст - не просто дієта, тут очевидною і необхідною є духовна складова.

Внутрішнє почуття гармонії з природою - обов'язкова річ для кожного з нас. Старожил А. Ворон радив навчитися бачити довкола все живе і радіти йому - бадилині, дереву, птиці, тварині, землі, небу. Він пропонував вдивлятися в них добрими очима, з уважним серцем і вірив, що відкриються людині такі знання, які неможливо віднайти у книгах. Візьміть за звичай кілька хвилин всякої пори постояти босоніж на землі. Шукайте нагоди побути біля води. Вона зніме втому, «промиє думку». З водою треба говорити, бо й вона несе інформацію. Щоранку добре облитися водою: спочатку гарячою - «розігріти приспану кров», потім холодною - загартувати «жили і нерви, розбудити серце». Пийте чисту воду, не чекаючи спраги - це найкращі ліки. Не пийте солодкої і солоної (мінеральної) вод із пляшок - перша роз'їсть печінку, інша замурує судини [3, 5].

Хвороби, прагнення їх уникнути, щоб вижити, змушували людей шукати способи їх лікування та запобігання їм. Значну роль серед запобіжних заходів відігравало використання природних сил (води, повітря, сонця), а також фітотерапевтичних засобів, виявлених емпірично. Життєвий досвід із формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров'я став цінним набутком поколінь. Звернімося до порад старожила А. Ворона, який зауважував, що груша - корисний плід для чоловіків. але лікувальна груша тільки та, що пахне, до того ж вона знижує тиск, хоча не можна їсти гнилих груш. Люди забувають, що ліки ростуть із землі. Наприклад, гречка. Вона нормалізує тиск, допомагає за цукрового діабету. Гречка може замінити хворому картоплю і хліб. Усім, хто хворіє на склероз, ревматизм, запалення суглобів, також треба включити гречку до свого меню. Гречка зміцнює судини, позитивно впливає на зір. Селера, журавлина, грейпфрут - знижують тиск [3, 14].

М. Амосов зауважував, що хворобу відчуває кожна людина. Він вважав, що це розлад функцій, який заважає відчувати щастя і радість життя. Причини також відомі - зовнішні чинники: інфекції, екологічна ситуація, суспільні потрясіння, власна нерозумна поведінка, іноді вроджені дефекти. Він стверджував, що природа людини міцна, принаймні, у більшості людей. Незначних хвороб не уникнути, вони є часткою нашого життя, а серйозні є наслідком нерозумного способу життя: зниження резервів організму в результаті детренованості [2].

Про необхідність витримки говорив і старожил А. Ворон: «Не нарікайте на нужду, нещастя, невдачі. Вони - найкращі вчителі. В таборах, де було голодно і холодно, люди чулися дуже здоровими і міцними духом. Приймайте усе, що випадає на долю, як хворі приймають ліки. Оздоровлення тіла - ось смисл цих ліків. Приймайте смиренно все, що стається, навіть найгірше, бо смисл гірких прикростей - є духовне здоров'я і цілісність життя. Не варто боятися смертного часу, людина має бути готовою віддати Богу те, що від нього отримала». Ще одна порада старожила: «Більше крутіться. Камінь, що котиться, мохом не поростає. Клопоти нас тримають на землі. Не ухиляйтесь від них, але не дайте їм панувати над вами. Ніколи не бійтеся починати і вивчати нового діла - це шанс для оновлення... У всьому новому, навіть у біді, шукайте щось корисне і повчальне для себе. Людина оновлюється кожні 7-8 років і тілом, і духом. Тому не стримуй себе, якщо доля посилає нову справу, нову дорогу» [3, 9,11].

Тренування резервів організму має бути розумним. Це означає поступові, наполегливі вправи. М. Амосов закликав щодня додавати 3-5% фізичного навантаження від досягнутого рівня, рахуючи рухи, швидкість, відстань, залежно від віку та базового стану здоров'я. Це стосується загартовування, загоряння і навіть роботи. Говорячи про сутність тренування, академік відзначав, що це режим обмеження і навантаження. Три головних пункти для порівняння зведені у таблиці.

Прикметно, що поради геніального хірурга М. Амосова, здебільшого, адресовані міському населенню. Аналізуючи значну практику та власні спостереження, він говорив: «Оскільки зараз на роботі майже ніхто фізично не перенапружується, то для здоров'я корисно приділяти вправам годину, але «нормальній людині» не вистачає для цього характеру. Тому має сенс приділяти гімнастиці, принаймні, 20-30 хв. Це приблизно 1000 рухів, краще з гантелями по 2-5 кг. Раджу робити вправи перед телевізором, коли «Новини» показують, щоб зекономити час. На додаток до фізкультури бажано виділити ділянку для піших прогулянок (не менше кілометра). Це корисно і зберігає нерви» [2].

Для сільського населення старожили радять: «Менше посижкуй, але спи вдосталь. Літній чоловік, котрий не при роботі, має ходити щодня по 2-3 год., без огляду на погоду. Намагайтеся більше бути просто неба. Привчіть себе жити в прохолодному помешканні. Досить, щоб ноги і руки були в теплі, а голова - у свіжості. Тіло марніє і старіє від тепла... Коли прикро на душі, треба багато ходити. Краще полем, лісом, над водою. Вода понесе твою журу. Але пам'ятайте: найкращими ліками для тіла і душі є піст, молитва і робота для рук. Розпочинайте і завершуйте день з подяки. А перед сном вручайте Господу свою душу до новогодня. Приймайте радощі і знегоди з подякою. Все це милість Божа. Навіть випробовування. Бог ніколи не посилає більше, ніж ми можемо знести. Що більші випробовування, то більше маєте робити. У тиху годину сідайте у самоті і споглядайте світ природи, намагаючись розчинитися в ньому. І серце наллється спокоєм. Кожна ранкова зоря є ніби новим життям. Є сенс прагнути, щоб кожен день залишив по собі любовно зроблену справу, набуте знання, якесь добре зусилля над собою. Так за роки, десятиліття можна стати новою людиною. Тим, хто курить, п'є, гуляє, лихословить, вдається до грошових ігор, можна порадити - не впадайте у відчай. Досить викорінити один порок, а інші десять зникнуть. Лише прислухайтесь до своєї душі. Усі добрі закони записані там» [3, 7-8].

Рецепти досягнення внутрішньої душевної рівноваги пропонував і М. Амосов. Сам він користувався простим способом: коли виділялася значна кількість адреналіну, фіксував увагу на ритмічному повільному диханні й намагався розслабити м'язи. Найліпше в такі моменти, на його погляд, було б зробити енергійну гімнастику, на жаль, ситуація, не дозволяє реалізувати це одразу. Все одно, щойно з'явиться можливість - працюйте. Надлишок адреналіну спалюється при фізичних вправах і судини, органи звільняються від спазмів. Тварини звільняються від стресів тікаючи від небезпеки або вступаючи у протиборство.

Щодо принципів «розумного харчування» пропонують замислитися всі старожили. «Голодний звір хитріший і спритніший за ситу людину, від переситу і розпусти патриціїв римська імперія впала» [3, 12]. Найпоживніші овочі ті, що напоєні сонцем. Перший - буряк, немає на землі ліпшої їжі, а також, квасоля, гарбуз, ягоди, морква, томати, перець, шпинат, салат, яблука, виноград, сливи. Найліпша їжа, але й ліки: буряк, огірки, цибуля, кисле молоко, риба, каша (пшоно, гречка, кукурудза, квасоля), яблуко, ягоди і горіхи [3, 23]. М'ясо їсти можна, але рідко. Не їжте свинину, не одного вона передчасно понесла на той світ. Погана їжа - ковбаса, смажена картопля, печиво, солодощі, консерви, маринади. Хороша - крупи, квасоля, зеленина [3, 6]. Нехай поради щодо раціональності харчування не обтяжують вас. Уважайте за необхідність, згодом це стане звичкою, а далі - благом [3, 18].

Отже, просте порівняння досвіду двох людей, які прожили довге плідне життя дає нам можливість узагальнити необхідні постулати свідомого довгожительства:

1. Природа і суспільство не спричиняють хвороб. У виникненні більшості захворювань винна сама людина. Найчастіше людина хворіє від лінощів і жадібності, іноді від нерозумності.

2. Не сподівайтеся, на медицину. Вона непогано лікує значну кількість хвороб, але не може зробити людину здоровою. Іноді вчені перебільшують слабкість людини і потенціал науки.

3. Щоб стати здоровим, необхідні власні зусилля. Постійні й значні. Замінити їх нічим неможливо. На щастя, людина настільки досконала, що повернути здоров'я можна майже завжди. Старіння організму і поглиблення хвороб вимагають більших зусиль від кожного індивіда, щоб підтримувати рівень здоров'я.

4. Будь-які зусилля визначаються стимулами. Серед стимулів найважливіші: значимість мети, час та можливість її досягнення. Втім, цього недостатньо, важливим є й характер. На жаль, здоров'я як важлива ціль постає перед людиною іноді надто пізно, коли смерть є близькою реальністю.

5. Для здоров'я вкрай необхідні чотири умови: фізичні навантаження, обмеження у харчуванні, загартовування, час та вміння відпочивати.

6. Достатньо 20-30 хв. фізкультури щодня, але до поту, щоб глибоким стало дихання, а пульс почастішав.

7. Обмеження в їжі обов'язкові! Важливим є контроль ваги, принаймні, у співвідношенні зріст у сантиметрах, мінус 100.

8. Вміння розслаблятися і відпочивати - наука, але для неї потрібен ще й характер. Найліпший відпочинок - зміна занять. Нерви відпочивають коли працюють руки, а тіло набирається сил, коли працює голова.

9. Люди переконані, що здоров'я є щастям. Це не зовсім так. До здоров'я легко звикають і перестають його помічати. Проте, воно допомагає добитися щастя в родині і роботі. Допомагає, але не визначає. Хвороба є справжнє нещастя.

Література

1. Горащук В.П. Валеологія. - К., 1998.

2. http://paralife.narod.ru/health/amosov/amosov3.htm.

3. Дочинець М. Многії літа, благая літа. Заповіді 104- річного Андрія Ворона - як жити довго в щасті і радості. - Мукачево, 2013.

Размещено на Allbest.ru