Кістки вільної частини верхньої кінцівки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кістки вільної частини верхньої кінцівки

Під час росту людини між діафізом довгої трубчастої кістки та її наростками є прошарок хряща - метафіз (metaphysis). Цей хрящ є джерелом росту кістки в довжину.

Плечова кістка (humerus) має тіло плечової кістки (corpus humeri) і два наростки (кінці) - потовщений верхній наросток, проксимальний (epiphysis proximalis) і розширений нижній наросток, дистальний (epiphysis distalis). На верхньому наростку розташована кругла головка плечової кістки (caput humeri), яка відмежована борозною - анатомічною шийкою (collum anatomicum). Біля головки збоку є великий горбок (tuberculum majus) для прикріплення надос- тьового, підостьового і малого круглого м'язів, і малий горбок (tuberculum minus), що розташований попереду від великого. До малого горбка прикріплюється підлопатковий м'яз. Від великого горбка відходить вниз гребінь великого горбка (crista tuberculi majoris), до якого прикріплюється великий грудний м'яз, а від малого горбка - гребінь малого горбка (crista tuberculi minoris). До гребеня малого горбка прикріплюються сухожилки найтиршого м'яза спини і великого круглого м'яза. Між горбками та їх гребенями є міжгорб- кова борозна (sulcusintertubercularis), в якій проходить сухожилок довгої головки двоголового м'яза плеча. Збоку від гребеня великого горбка помітна дельтоподібна горбистість (tuberositas deltoidea), до якої прикріплюється дельтоподібний м'яз (рис. 86).

Найвужче місце між головкою плечової кістки та її тілом називається хірургічною шийкою (collum chirurgicum), де найчастіше трапляється перелом кістки. Тіло плечової кістки тільки у верхньому відділі має циліндричну форму, а донизу - тригранну.

У цьому місці в кістці виділяють передтюприсередню поверхню (facies anteromedialis), передньобічну поверхню (facies anterolateralis) і задню поверхню (facies posterior). Між цими поверхнями є при середній і бічний краї (margo medialis et lateralis). По тілу плечової кістки спіралеподібно проходить борозна променевого нерва (sulcus nervi radalis). Ця борозна починається зверху на приссредній поверхні плечової кістки, огинає її позаду і закінчується донизу на бічній поверхні.

Нижній наросток плечової кістки розширений, сплощений, дещо загнутий вперед і утворює виросток плечової кістки (condylus humeri). На присеред- ній частині виростка розміщений блок плечової кістки (trochlea humeri), з яким зчленовується ліктьова кістка. Бічна частина виростка представлена головочкою плечової кістки (capitulum humeri), що зчленовується з променевою кісткою. Над блоком плечової кістки попереду помітна вінцева ямка (fossa coronoidea), куди входить при згинанні передпліччя вінцевий відросток ліктьової кістки. Над головочкою плечової кістки видно променеву ямку (fossa radialis).

Позаду над виростком плечової кістки міститься ліктьова ямка (fossa olecrani), у яку при розгинанні передпліччя заходить ліктьовий відросток ліктьової кістки. Між ліктьовою ямкою і вінцевою ямкою є тонка перегородка, яка інколи має отвір. Над виростком плечової кістки із присереднього і бічного боку видно підвищення - присередній і бічний надвиростки. На задній поверхні присереднього надвиростка (epicondylus medialis) проходить борозна ліктьового нерва (sulcus nervi ulnaris). Догори цей надвиросток переходить у присередній наднадвиростковий гребінь (crista supracondylaris medialis), що утворює присередній край плечової кістки. Бічний надвиросток (epicondylus lateralis) менший, догори він продовжується в бічний наднадвиростковий гребінь (crista supracondylaris lateralis), що утворює бічний край кістки.

Передпліччя (antebrachium) включає присередньо розташовану ліктьову кістку і збоку від неї променеву кістку (рис. 87). Ці кістки контактують між собою тільки своїми кінцями. Між тілами цих кісток є міжкістковий простір передпліччя (spatium interosseum antebrachii). У кожній кістці виділяють тіло і два наростки (епіфізи): верхній (проксимальний) і нижній (дистальний). Гострий міжкістковий край (margo interosseus) ліктьової і променевої кісток обернений у міжкістковий простір. До цих країв прикріплюється міжкісткова перетинка передпліччя.

Ліктьова кістка (ulna) має стовщений верхній (проксимальний) наросток, на якому є блокова вирізка (incisura trochlearis) для зчленування з блоком плечової кістки (рис. 88). Задній край вирізки

Рис. 86. Плечова кістка (humerus), права. А - вигляд спереду, Б - вигляд ззаду

обмежує товстий ліктьовий відросток (olecranon). Попереду вирізку обмежує вінцевий відросток (processus coronoideus). На бічній поверхні основи вінцевого відростка видно вирізку променевої кістки (incisura radialis), з якою зчленовується головка променевої кістки. Під вінцевим відростком помітна горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae), до якої прикріплюється плечовий м'яз.

Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae; diaphysis) має тригранну форму. На ньому виділяють передню, задню та присередню поверхні (facies anterior, posterior et medialis), між якими є три краї - передній, задній та міжкістковий (margo anterior, posterior etinterosseus).

Тонкий нижній (дистальний) наросток ліктьової кістки закінчується головкою ліктьової кістки (caput ulnae), що має на своїй бічній поверхні суглобовий обвід (circumferentia articularis) для зчленування з променевою кісткою. Від присередньої поверхні головки відходить шилоподібний відросток ліктьової кістки (processus styloideus ulnae).

Променева кістка (radius) на верхньому (проксимальному) наростку має головку променевої кістки (caput radii) із заглибленням - суглобовою ямкою (fovea articularis) для зчленування з головочкою плечової кістки (рис. 88). На бічній поверхні головки є суглобовий обвід (circumferentia articularis) для сполучення з вирізкою променевої кістки ліктьової кістки. Нижче від головки добре виражена шийка променевої кістки (collum radii). Під нею на передній поверхні кістки помітна горбистість променевої кіст-

Рис. 87. Кістки передпліччя. А - вигляд спереду; Б - вигляд ззаду

ки (tuberositas radii), до якої прикріплюється сухожилок двоголового м'яза плеча. Тіло променевої кістки (corpus radii) має тригранну форму. На ньому розрізняють передню, задню та бічну поверхні (facies anterior, posterior et lateralis), між якими є три краї - передній, задній та міжкістковий (mai"go anterior, posterior et interosseus). Широкий нижній (дистальний) наросток променевої кістки на присередпій поверхні має вирізку ліктьової кістки (incisura ulnaris) для зчленування з головкою ліктьової кістки. На задній поверхні наростка виражені борозни сухожилків м'язів - розгиначів (sulci tendinum musculorum extensorum). На нижній поверхні цього наростка променевої кістки є увігнута зап'ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis), з якою зчленовуються зап'ясткові кістки (човноподібна і півмісяце- ва кістки). Збоку від дистального кінця променевої кістки відходить шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii).

Кістки кисті (ossa manus) поділяються на зап'ясткові кістки, п'ясткові кістки і кістки пальців, або фаланги (рис. 89).

До зап'ясткових кісток (ossa carpi; ossa canalia) належать 8 коротких кісток, що розташовані двома рядами. У проксимальному ряді, якщо розглядати в напрямку від променевої кістки до ліктьової, розміщуються: човноподібна, півмісяцева, тригранна і горохоподібна кістки. У дистальному ряді у тому ж напрямку розташовані: кістка-трапеція, трапеціє подібна, головчаста і гачкувата кістки. Кожна з перерахованих кісток має суглобові поверхні для зчленування із сусідніми кістками.

Човноподібна кістка (os scaphoideum) вигнута у проксимальному напрямку, має горбок човноподібної кістки (tuberculum ossis scaphoidei), обернений у бік долоні. Півмісяцева кістка (os lunatum) також вигнута проксимально й увігнута з боку дистальної поверхні. Тригранна кістка (os triquetrum) містить на передній поверхні суглобову поверхню для зчленування з горохоподібною кісткою. Горохоподібна кістка (os pisiforme) має неправильну кулясту форму, є найменшою зап'ястковою кісткою, що розміщується в товщі сухожилка ліктьового м'яза - згинача зап'ястка. Це сесамоподібна кістка.

Проксимальні поверхні човноподібної, півмісяцевої і тригранної кісток беруть участь в утворенні променево-зап'ясткового суглоба, а їхні дистальні поверхні обернені до другого ряду зап'ясткових кісток.

Кістка-трапеція (os trapezium) має кубоподібну форму і сідлоподібну суглобову поверхню для зчле-

Рис. 88. Праві ліктьова і променева кістки. Ліктьова кістка (ulna). А - вигляд спереду, Б - вигляд ззаду. Променева кістка (radius). В - вигляд спереду, Г - вигляд ззаду

Рис. 89. Кістки правої кисті (вигляд спереду)

нуваиня з основою I п'ясткової кістки, а також горбок кістки-трапеції (tuberculum ossis trapezii).

Трапецієподібна кістка (os trapezoideum) за формою нагадує кістку-трапецію, але вона менша за розмірами. Головчаста кістка (os capitatum) є найбільшою із зап'ясткових кісток. її кругла головка спрямована проксимально і дещо назовні. Гачкувата кістка (os hamatum) має з ліктьового краю долонної поверхні загнутий у променевий бік гачок гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati). променевий ліктьовий кістка передпліччя

Зап'ясткові кістки формують кісткове склепіння, увігнута поверхня якого спрямована вперед і па долонній поверхні утворює борозну зап'ястка (sulcus carpi), що обмежена з променевого боку горбком човноподібної кістки і горбком кістки-трапеції, а з ліктьового боку - гачком гачкуватої кістки і горохоподібною кісткою.

До п'ясткових кісток (ossa metacarpi; ossa metacarpalia) належать п'ять (I-V) коротких трубчастих кісток. Кожна п'ясткова кістка складається з основи, тіла і головки п'ясткової кістки (basis, coipus et caput ossis metacarpi). Основа і головка п'ясткових кісток є відповідно проксимальним і дистальним кінцями. Тіла п'ясткових кісток мають тригранну форму. Кінці кожної п'ясткової кістки стовщені, тому при з'єднанні цих кісток між їх тілами є міжкісткові проміжки. З долонної поверхні тіла п'ясткових кісток дещо увігнуті, а з тильної - трохи опуклі. Основи II-V п'ясткових кісток на проксимальному кінці мають плоскі суглобові поверхні для зчленування із зап'ястковими кістками другого ряду. Перша [І] п'ясткова кістка (os metacarpale І) коротша і товстіша за інші. На її основі помітна сідлоподібна суглобова поверхня для зчленування з кісткою-трапецією. II п'ясткова кістка найдовша. Суглобова поверхня на її основі розділена на дві частини для зчленування з кісткою-трапецією і трапецієподібною кісткою. Розміри наступних III-V п'ясткових кісток поступово зменшуються, а з боків основ II-V п'ясткових кісток є суглобові поверхні, за допомогою яких ці кістки рухомо сполучені між собою. Головки п'ясткових кісток мають кулясті суглобові поверхні для зчленування з проксимальними фалангами пальців.

Кістки пальців кисті - фаланги (ossa digitorum manus - phalanges). Кисть людини має п'ять пальців. Найкоротшим і найтовщим є перший палець кисті [I], або великий палець (digitus primus [І]; pollex). Другий палець [II] називають вказівним пальцем (digitus secundus [II]; index). Найдовшим пальцем є третій палець IIII], або середній палець (digitus tertius [ІІІ]; digitus medius). Четвертий палець [IV] називають перстневим пальцем (digitus quartus [IV], digitus anularis), а п'ятий палець [V] - мізинцем (digitus quintus [V]; digitus minimus).

Фаланги пальців (phalanges digitorum) представлені короткими трубчастими кістками. Кожний палець, окрім першого, має 3 фаланги: найдовшу проксимальні/ (phalanx proximalis), середню (phalanx media) і пай коротшу кінцеву, або дистальну (phalanx distalis). Великий палець має тільки дві фаланги - проксимальну і кінцеву. Проксимальний кінець кожної фаланги називається основою фаланги (basis phalangis), а дистальний кінець - головкою фаланги (caput phalangis). Між кінцями фаланги розташоване тіло фаланги (coipus phalangis). Тіла проксимальних і середніх фаланг вигнуті в тильний бік. На основі кожної проксимальної фаланги помітна суглобова ямка для з'єднання з головкою відповідної п'ясткової кістки. Основа середніх і кінцевих фаланг має блокоподібну суглобову поверхню - блок фаланги (trochlea phalangis) для зчленування з головкою відповідної фаланги. Дистальний кінець кожної кінцевої фаланги сплощений і має горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).

Размещено на Allbest.ru