Фенотипова неоднорідність тяжкої бронхіальної астми у дітей залежно від характеру ацетилювання за результатами кластерного аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фенотипова неоднорідність тяжкої бронхіальної астми у дітей залежно від характеру ацетилювання за результатами кластерного аналізу

Постановка проблеми. Бронхіальна астма (БА) є мультифакторним захворюванням, реалізація клінічних проявів якого залежить від генетичної обтяженості та впливу чинників зовнішнього середовища [1]. Оскільки одним із генетичних маркерів метаболічних процесів в організмі є швидкість ацетилювання, у наукових дослідженнях доведено доцільність оцінки клінічно-анамнестичних даних, діагностичних заходів та особливостей лікувального процесу в нападному періоді БА залежно від характеру ацетилювання [2]. Незважаючи на багаточисельні дослідження, присвячені можливості оцінки ризику розвитку БА на основі визначення типу ацетилювання хворих, одержані результати вражають своєю суперечливістю та низькою інформативністю [3; 4]. У клінічних експериментах одночасне дослідження за декількома критеріями захворювання (ступінь тяжкості, окремі симптоми чи синдроми, наявність ускладнень, результати параклінічних даних) ускладнює формування груп спостереження, оскільки первинні клінічні дані не завжди виявляються однорідними в межах груп, що вкладаються в дані критерії [5]. Тому на етапі підготовки первинних даних клінічно-параклінічного дослідження з метою оцінки неоднорідностей виборки хворих на БА часто використовують кластерний аналіз [6; 7; 8].

Виходячи з цього, оцінка результатів комплексного обстеження хворих на БА дітей із урахуванням характеру ацетилювання з використанням кластерного аналізу, є перспективною як стосовно визначення критеріїв тяжкості перебігу захворювання, так і особливостей терапевтичних підходів [9], що дозволяє запропонувати індивідуалізовані лікувально-профілактичні рекомендації.

Мета дослідження. Проаналізувати клінічно-параклінічні особливості тяжкої персистувальної бронхіальної астми у школярів залежно від їх ацетиляторного статусу шляхом проведення кластерного аналізу.

Матеріал та методи дослідження. З дотриманням принципів біоетики на базі пульмонологічного відділення Обласної дитячої клінічної лікарні (м. Чернівці) обстежено 53 дитини, хворих на тяжку персистувальну бронхіальну астму (БА). Діагноз захворювання та його тяжкістьверифікували на підставі чинних національних [10] та міжнародних [11; 12; 13] регламентуючих документів. Середній вік обстежених дітей становив (12,7±0,4) років, переважали хлопчики (64,1%) та мешканці сільської місцевості (58,5%).

Фенотипові особливості вивчалися дискретно у групах дітей, які сформовані залежно від ацетиляторного статусу [2; 4] з використанням кластерного аналізу. Формувальними ознаками кластерного аналізу в групах пацієнтів з фенотипом тяжкої БА вважалися компоненти комплексного обстеження, а саме: клінічно-анамнестичні характеристики (актуальний індекс маси тіла, тяжкість першого дня загострення, генеалогічний індекс за атопічними захворюваннями), показники ефективності базисного лікування за АСТ-тестом, маркери запального процесу в бронхах (вміст метаболітів монооксиду нітрогену та загального білку в конденсаті видихуваного повітря, відносний вміст еозинофільних та нейтрофільних гранулоцитів в індукованому мокротинні), показники атопічної реактивності (вміст загального ^ E та ІЛ-4 у крові та результати шкірних алерготестів із небактеріальними алергенами) і неспецифічної гіперреактивності бронхів (за значеннями показника лабільності бронхів, провокаційної концентрації та дози гістаміну та дозозалежної кривої).

Серед хворих на тяжку персистувальну БА І клінічну групу склали 28 дітей зі швидкими ацетиляторними механізмами, середній вік пацієнтів склав 12,1±0,5 років, переважали хлопчики (71,4%) та мешканці сільської місцевості (57,1%). До ІІ клінічної групи увійшли 25 пацієнтів із тяжкою БА та повільним ацетиляторним статусом, середній вік школярів склав 13,4±0,5 років, серед яких також дещо переважали хлопчики (56,0%) та жителі сільської місцевості (60,0%).

Проведено кластерний аналіз результатів обстеження когорти пацієнтів із тяжкою БА. Використано імовірнісний підхід за методом ^середніх (K-means), за якого передбачалось, що кожен аналізований об'єкт відносився до одного з k класів [14].

Результати досліджень. На підставі результатів кластерного аналізу клінічно-параклінічних показників обстеження дітей, хворих на тяжку персистувальну БА зі швидким ацетиляторним статусом, встановлено ряд особливостей, з урахуванням яких вдалося виділити три кластерні підгрупи (таблиця 1).

Таблиця 1. Кластерні підгрупи дітей із тяжкою персистувальною БА з швидким ацетиляторним статусом (M±m)

Отже, І кластер (17 школярів) охоплював дітей, хворих на тяжку БА із швидким ацетиляторним статусом, яким притаманна недостатня контрольованість захворювання на фоні базисної терапії, що, ймовірно, обумовлювалося виразною активністю запального процесу в бронхах з проявом гіпереозинофілії індукованого мокротиння.

Натомість ІІ кластерна підгрупа охоплювала хворих на тяжку БА зі швидкими ацетилятор - ними механізмами, перебіг захворювання в яких характеризувався тяжкими нападами, що, ймовірно, реалізуються за рахунок поєднання схильності до бронхоспастичної реакції у відповідь на нспецифічні чинники із тяжкою гіперсприйнятливістю бронхів до гістаміну у вигляді низької порогової концентрації та дози специфічного подразника, а також високої гіперреактивності.

До ІІІ кластеру належали пацієнти І клінічної групи, схильні до надлишкової маси тіла та атопічної реактивності. Перебіг захворювання супроводжується у даної когорти тяжкими загостреннями, що реалізуються, в основному, за рахунок виразної лабільності бронхіального дерева.

Проведення кластерного аналізу у ІІ клінічній групі дозволило сформувати дві підгрупи пацієнтів (табл. 2).

Таблиця 2. Кластерні підгрупи дітей із тяжкою персистувальною БА з повільним ацетиляторним статусом (M±m)

ацетилювання бронхіальний астма школяр

Виходячи із представленої таблиці, пацієнти обох підгруп характеризувалися схильністю до тяжких загострень та недостатнім контролем захворювання. Водночас, вказані клінічні особливості у дітей ІІ кластерної підгрупи реалізувалися на фоні атопічної реактивності за рахунок виразних патофізіологічних механізмів захворювання - запалення та гіперсприйнятливості дихальних шляхів.

Відносно менші показники неспецифічної гіперреактивності бронхів у дітей І кластерної підгрупи за наявного клітинного субстрату запального процесу можуть пояснюватися активними процесами ремоделювання стінки бронхів та відсутністю адекватної відповіді на специфічні та неспецифічні стимули.

Висновки. Результати кластерного аналізу результатів комплексного клінічно-анамнестичного та параклінічного обстеження школярів із фенотипом тяжкої бронхіальної астми продемонстрували їх неоднорідність, пов'язану із характером ацетиляторних процесів, що необхідно враховувати при складанні плану базисного протизапального лікування та під час лікування нападів захворювання.

Список літератури

1. Ненашева Н.М. Современное представление о фенотипах бронхиальной астмы // Фарматека. - 2013. - №4. - С. 12-15.

2. Прунчак С. І. Клініко-імунологічна характеристика бронхіальної астми в дітей з різними типами ацетилювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.10 «Педіатрія» / С.І. Прунчак. - Львів, 2007. - 20 с.

3. Макарова С.И., Вавилин В.А., Ляхович В.В. и др. Аллель NAT2*5 - фактор устойчивости к заболеванию бронхиальной астмой у детей // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - №6. - С. 677-680.

4. Яковлева О.А., Косован А.И., Дякова О.В. и др. Генотипический и фенотипический полиморфизм N-ацетилтрансфераз в роли предикторов бронхолегочных заболеваний // Пульмонология. - 2003. - №4. -

C. 115-121.

5. Боговин Л.В. Опыт использования кластерного анализа для подготовки первичных данных психологического обследования у больных бронхиальной астмой / Л.В. Боговин, П.А. Матыцын, А.П. Матыцын // Информатика и система управления. - 2014. - №2 (40). - С. 30-44.

6. The diversity of young adult wheeze: a cluster analysis in a longitudinal birth cohort / R.J. Kurukulaaratchy,

H. Zhang, A. Raza [et al.] // Clin. Exp. Allergy. - 2014. - Vol. 44, №5. - Р. 724-735.

7. Identification of asthma phenotypes using cluster analysis in the Severe Asthma Research Program / W.C. Moore,

D. A. Meyers, S.E. Wenzel [et al.] // AmJ Respir Crit Care Med. - 2010. - №181. - Р. 315-323.

8. Cluster analysis and clinical asthma phenotypes / P. Haldar, I. Pavord, D. Shaw [et al.] // Am J Respir Crit Care Med. - 2008. - №178. - Р. 218-224.

9. Фенотипова неоднорідність відповіді на лікування тяжкої бронхіальної астми за результатами кластерного аналізу / Л.О. Безруков, В.С. Хільчевська. М.Н. Гарас [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, №1. - С. 14-17.

10. Наказ МОЗ України від 08.10.2013 №868 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі».

11. Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы (пересмотр 2011 г.) / Под ред. А.С. Белевского. - М.: Российское респираторное общество, 2012. - 108 с.

12. Akdis C.A., Agache I. Global Atlas of Asthma. Published by the EAACI. - 2013. - P. 7-13.

13. GINA-2014 (www.ginasthma.org).

14. Medical Epidemiology / [R.S. Greenberg, S.R. Daniels, W.D. Flanders et al.]. - [4th Edition]. - Norwalk, CT: Appleton & Lange, 2004. - 196 р.

Размещено на Allbest.ru