Біологічно-активні речовини рослинного походження з антибіотичними властивостями
Лікарська рослинна сировина і методи її екстрагування. Приготування поживних середовищ з антибіотиками, підготовка культур. Техніка посіву даних культур на середовище з антибіотиками. Диференціація бактерицидної та бактеріостатичної дії антибіотика.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.11.2017 |
| Размер файла | 259,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Hypericum papuanum
Петролейно-ефірний екстракт надземної частини володіє антибактеріальною активністю відносно Bac. сereus, St. epiderm, Microc. luteus (Winkelman K).
Sophora flavescens
Значна антибактеріальна активність відносно грампозитивних бактерій - St. aureus, Bac. Subtilis, St. epidermidis, Propionibacterium acne. ( Xuroyanagi M).
Mikania micrantha
2 сесквітерпеноїди - міканоліди використовують в Ямайській народній медицині, активні відносно St. aureus i C. аlbicans (Facey P C).
Отже, як видно із великої кількості досліджень вченими різних країн світу, рослини заслуговують великої уваги відносно протимікробної активності. Саме тому дуже важливо розкрити їх ще невідомі нам різноманітні властивості.
Розділ III. Практична частина
3.1 Етапи здійснення досліджень
Досліджувалось 55 екстрактів із лікарських рослин, зібраних на території Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей. Із рослин та різних їх частин (листків, стебел, квіток, коренів, кори) готувались витяжки різними розчинниками: спиртом ( 40%, 70%, 90%), ацетоном. У ряді випадків витяжки випаровувались до визначеної густини; в іншихвипадках рослини оброблялися звичайним для виділення алкалоїдів способом. Діюча речовина осаджувалась, відділялась від рідини, висушувалась, і в подальшому з неї готувались розведення, необхідні для досліджень. Антибактеріальна активність отриманих таким шляхом препаратів визначалась на тест-культурах - лабораторних і клінічних штамах Staphylococcus aureus, St. еpidermidis, St. haemolyticus ,St. warneri та інших видів, виділених в лікувальних закладах м. Івано-Франківська.
Активність препаратів досліджувалась на твердих чи рідких оживних середовищах. Агар, розлитий в чашках Петрі і підсушений, засівався досліджуваною культурою, що містить 500 млн. Мікробних тіл в 1 мл.
Після добової витримки чашок в термостаті при температурі 37 гр. С проводився підрахунок по вимірюванню величини зон затримки росту культури у порівнянні з відповідними контролями (екстрагуючими речовинами).
Частина екстрактів досліджувалась у рідких поживних середовищах (головним чином на м'ясопептонному бульйоні) методом серійних розведень.
В ході роботи були застосовані такі методи дослідження:
- скринінгове дослідження екстрактів на протимікробну активність методом дифузії в агарі;
- вивчення мінімальної пригнічуючої (МПК) та мінімальної бактерицидної (МБК) концентрацій досліджуваних екстрактів, які проявили протимікробну активність, методом серійних розведень;
Було проведене скринінгове дослідження на протимікробну активність 40%, 70%, 96% етанольних і ацетонових екстрактів, виготовлених за стандартними фармакопейними методиками (табл.1) і для порівняння - офіцинальні препарати (табл..2).
Таблиця 1: Досліджувані екстракти
|
№ |
Рослина |
Частина рослини |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Екстракти на 40 % етанолі. |
|||
|
6a |
Grindelia robusta L. - Гринделія. |
трава |
|
|
8a |
Limonium gmelini (Willd.) O. Kuntze - Кермек Гмеліна. |
др. суцв. |
|
|
11a |
Biota orientalis - Біота східна. |
листя |
|
|
12a |
Biota orientalis - Біота східна. |
плоди |
|
|
16a |
Peucedanum tauricum - Смовдь таврійська |
листя |
|
|
19a |
Viscum album L. - Омела біла. |
н/ч |
|
|
24a |
Parageum montanum L. - Парагеум гірський. |
к/к |
|
|
25a |
Parageum montanum L. - Парагеум гірський. |
трава |
|
|
28a |
Rododendron L. - Рододендрон. |
листя |
|
|
29a |
Empetrum nigrum L. - Водянка чорна. |
листя |
|
|
31a |
Vaccinium uliginosum - Буяхи. |
листя |
|
|
33a |
Чорнобривці - |
трава |
|
|
37a |
Pulmonaria L. - Медунка. |
н/ч |
|
|
38a |
Galium L. - Підмаренник. |
н/ч |
|
|
39a |
Stellaria L. - Зірочник. |
н/ч |
|
|
40a |
Artemisia absinthium L. - Полин гіркий. |
н/ч |
|
|
41a |
Symphytum L. - Живокіст. |
корені |
|
|
42a |
Symphytum L. - Живокіст. |
трава |
|
|
43а |
Cetraria islandica - Цитрарія. |
н/ч |
|
Екстракти на 70 % етанолі. |
|||
|
1b |
Aegopodium podagraria L. - Яглиця звичайна. |
н/ч |
|
|
2b |
Hieracium aurantiacum - Нечуйвітер. |
н/ч |
|
|
3b |
Galium malluego - Підмаренник м'який. |
н/ч |
|
|
4b |
Veratrum album L. - Чимериця. |
н/ч |
|
|
5b |
Aegopodium podagraria L. - Яглиця звичайна. |
н/ч |
|
|
6b |
Polygonum bistorta L. - Гірчак зміїний. |
корені |
|
|
7b |
Galium malluego - Підмаренник м'який. |
н/ч |
|
|
8b |
Conium maculatum L. - Болиголов плямистий. |
н/ч |
|
|
9b |
Gentiana aselepiadea Scop. - Тирлич ваточниковидний. |
н/ч |
|
|
10b |
Eupatorium cannabinum L. - Сідач коноплевий. |
н/ч |
|
Ацетонові екстракти |
|||
|
1f |
Quercus robur L. - Дуб звичайний. |
кора |
|
|
2f |
Limonium plathyphyllum Lincz. - Кермек широколистий. |
кореневища |
|
|
3f |
Limonium gmelini (Willd.) O. Kuntze - Кермек Гмеліна. |
кореневища |
|
|
4f |
Polygonum bistorta L. - Гірчак зміїний. |
кореневища |
|
|
5f |
Thea sinensis - Чай. |
листя |
|
|
6f |
Tanacetum vulgare - Пижмо звичайне. |
н/ч |
|
|
7f |
Vaccinium uliginosum - Буяхи. |
н/ч |
|
|
8f |
Vaccinium myrtillus - Чорниця. |
н/ч |
|
|
9f |
Vaccinium vitis-idaea - Брусниця. |
н/ч |
|
|
10f |
Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. - Мучниця звичайна. |
н/ч |
|
|
11f |
Calluna vulgaris - Верес звичайний. |
н/ч |
|
|
12f |
Ginkgo biloba L. - Гінкго дволопатеве. |
листя |
|
|
13f |
Verbena officinalis - Вербена лікарська. |
н/ч |
|
Екстракти на 96 % етанолі. |
|||
|
1c |
Succisa pratensis Moench. - Комонник лучний. |
н/ч |
|
|
2c |
Glechoma hederacea L. - Будра плющовидна. |
трава |
|
|
3c |
Sophora L. - Софора. |
листя |
|
|
4c |
Olea europaea L. - Оливник європейський. |
листя |
|
|
5c |
Artemisia cina Berg. ex Poljak - Цитварний полин. |
трава |
|
|
6c |
Grindelia robusta L. - Гринделія. |
трава |
|
|
7c |
Limonium gmelini (Willd.) O. Kuntze - Кермек Гмеліна. |
др. суцв. |
|
|
8c |
Limonium platyphyllum Lincz. - Кермек широколистий. |
суцвіття |
|
|
9c |
Limonium platyphyllum Lincz. - Кермек широколистий. |
листя |
|
|
10c |
Biota orientalis - Біота східна. |
листя і плоди |
|
|
11c |
Peucedanum tauricum - Смовдь таврійська. |
листя |
|
|
12c |
Artemisia vulgaris L. - Полин звичайний. |
трава |
|
|
13c |
Viscum album L. - Омела біла. |
н/ч |
|
|
14c |
Equisetum arvense L. - Хвощ польовий. |
трава |
|
|
15c |
Ginkgo biloba L. - Гінкго дволопатеве. |
листя |
|
|
16c |
Urtica dioica L. - Кропива дводомна. |
листя |
|
|
17c |
Chelidonium majus L. - Чистотіл більший. |
трава |
|
|
18c |
Pulmonaria L. - Медунка. |
н/ч |
|
|
19c |
Galium L. - Підмаренник. |
н/ч |
|
|
20c |
Stellaria L. - Зірочник. |
н/ч |
|
|
21c |
Artemisia absinthium L. - Полин гіркий. |
н/ч |
|
|
22c |
Symphytum L. - Живокіст. |
трава |
|
|
23c |
Scoparium L. - Скопарія. |
н/ч |
|
|
24c |
Geranium L. - Герань. |
кореневища |
|
|
25c |
Geranium L. - Герань. |
трава |
|
|
26c |
Aegopodium podagraria L. - Яглиця звичайна. |
н/ч |
|
|
27c |
Hieracium aurantiacum - Нечуйвітер. |
н/ч |
|
|
28c |
Galium malluego - Підмаренник м'який. |
н/ч |
|
|
29c |
Veratrum album L. - Чимериця. |
н/ч |
|
|
30c |
Polygonum bistorta L. - Гірчак зміїний. |
корені |
|
|
31c |
Aegopodium podagraria L. - Яглиця звичайна. |
н/ч |
|
|
32c |
Hieracium aurantiacum - Нечуйвітер. |
н/ч |
|
|
35c |
Gentiana aselepiadea Scop. - Тирлич ваточниковидний. |
н/ч |
|
|
37c |
Conium maculatum L. - Болиголов плямистий. |
н/ч |
|
|
39c |
Polygonum bistorta L. - Гірчак зміїний. |
н/ч |
|
|
40c |
Galium malluego - Підмаренник м'який. |
н/ч |
|
|
41c |
Caluna vulgaris (L.) Hull. - Верес звичайний. |
н/ч |
|
|
42c |
Armoracia rusticana Gaertn., Mey. et Scherb. - Хрін звичайний. |
корені |
|
|
43с |
Polygonum bistorta L. - Гірчак зміїний |
корені |
|
|
44с |
Polygonum bistorta L. - Гірчак зміїний |
квіти |
|
|
45с |
Polygonum bistorta L. - Гірчак зміїний |
листя і стебла |
|
|
46с |
Cetraria islandica - Цетрарія |
н/ч |
|
|
47с |
Vaccinium vitis-idaea L. - Брусниця. |
н/ч |
|
|
48с |
Eupatorium cannabinum L. - Сідач коноплевий. |
н/ч |
Таблиця 2. Препарати контролю
|
№ |
Препарат |
|
|
1 |
Хлорофіліпт. |
|
|
2 |
Рекутан. |
|
|
3 |
Настоянка полину. |
|
|
4 |
Настоянка м'яти перцевої. |
|
|
5 |
Настоянка арніки гірської. |
|
|
6 |
Настоянка листя горіха. |
|
|
7 |
Настоянка звіробою. |
|
|
8 |
Спирт 96%. |
|
|
9 |
Спирт 90%. |
|
|
10 |
Спирт 70%. |
|
|
11 |
Бетадін 10%. |
|
|
12 |
Хлоргексидину біглюконат. |
|
|
13 |
Цитраль. |
|
|
14 |
Настоянка календули. |
Протимікробна активність вивчалась методом дифузії в агар. Бактерії засівались газоном на поверхню м'ясопептонного агару в чашках Петрі, після чого в лунки, діаметром 3 мм, вирізані в агарі, вносились досліджувані речовини. Протимікробна активність враховувалась за величиною зон затримки росту бактерій.
Визначення мінімальної пригнічуючої та мінімальної бактерицидної концентрацій проводилось методом серійних розведень екстрактів в агарі. Посів проводився з допомогою штампа-реплікатора, бактеріостатичну концентрацію визначали через добу, пересіваючиз чашки з антибіотиком на стерильну чашку без антибіотика.
3.2 Результати скринінгових досліджень екстрактів лікарських рослин на протимікробну дію
На клінічних штамах золотистого, епідермального, гемолітичного та інших коагулазо-негативних стафілококів було перевірено наявність антибіотичних властивостей у 40%, 70%, 90% етанольних та ацетонових екстрактів рослин, поширених у Передкарпатському та Карпатському регіонах. Для порівняння досліджували також ряд офіцинальних настоянок та антисептичих препаратів, які уже широко застосовуються в медицині.
В табл. 3 і 4 наведено результати скрінінгового дослідження протимікробної активності 40% етанольних екстрактів відносно штамів золотистих і епідермальних стафілококів.
Таблиця3. Вплив 40%-них етанольних екстрактів рослин на ріст Staphylococcus aureus
|
№ |
Екстракти |
Част.росл. |
Діаметр зони затримки росту, мм |
||||||
штамСільська (S) |
штамICA-5 (R) |
штам1520 (R) |
|||||||
|
M |
m |
M |
m |
M |
m |
||||
|
6а |
Грінделія |
н/ч |
5,00 |
0,24 |
7,88 |
0,46 |
5,25 |
0,34 |
|
|
8а |
Кермек Гмеліна |
Кв |
- |
- |
- |
||||
|
11а |
Біота східна |
Лис |
5,00 |
0,33 |
5,50 |
0,24 |
6,00 |
0,00 |
|
|
12а |
Біота східна |
плоди |
6,17 |
0,46 |
6,33 |
0,44 |
- |
||
|
16а |
Смовдь таврійська |
Лис |
- |
- |
- |
||||
|
18а |
Полин звичайний |
н/ч |
- |
- |
5,00 |
0,40 |
|||
|
19а |
Омела біла |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
24а |
Сіверсія гірська |
Кор |
5,00 |
0,24 |
5,25 |
0,27 |
7,25 |
0,34 |
|
|
25а |
Сіверсія гірська |
н/ч |
- |
- |
5,50 |
0,00 |
|||
|
28а |
Рододендрон |
Лис |
- |
- |
- |
||||
|
29a |
Водянка чорна |
Лис |
- |
- |
- |
||||
|
31а |
Буяхи |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
33а |
Чорнобривці |
трава |
- |
- |
- |
||||
|
37а |
Медунка |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
38а |
Підмаренник |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
39а |
Зірочник |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
41a |
Живокіст |
н/ч |
5,50 |
0,38 |
- |
- |
|||
|
42a |
Живокіст |
Кор |
- |
- |
5,00 |
0,40 |
|||
|
43а |
Ісландський мох |
слань |
- |
- |
- |
Таблиця4: Вплив 40%-них етанольних екстрактів рослин на ріст штамів Staphylococcus epidermidis
|
Екстракти |
Част.росл |
Тюшко(IR) |
Гевка (R) |
Князевич(S) |
||||
|
№ |
M |
m |
M |
m |
M |
|||
|
6а |
Грінделія |
н/ч |
- |
5,83 |
0,31 |
6,50 |
||
|
8а |
Кермек Гмеліна |
Кв |
- |
- |
- |
|||
|
11а |
Біота східна |
Лис |
5,00 |
0,18 |
5,13 |
0,23 |
6,50 |
|
|
12а |
Біота східна |
Плоди |
5,00 |
0,18 |
6,50 |
0,34 |
7,00 |
|
|
16а |
Смовдь таврійська |
Лис |
- |
- |
- |
|||
|
18а |
Полин звичайний |
н/ч |
- |
5,00 |
0,21 |
6,50 |
||
|
19а |
Омела біла |
н/ч |
- |
- |
- |
|||
|
24а |
Сіверсія гірська |
Кор |
7,20 |
0,29 |
5,83 |
0,41 |
9,25 |
|
|
25а |
Сіверсія гірська |
н/ч |
5,67 |
0,13 |
- |
5,17 |
||
|
28а |
Рододендрон |
Лис |
- |
- |
- |
|||
|
29a |
Водянка чорна |
Лис |
- |
5,25 |
0,20 |
- |
||
|
31а |
Буяхи |
н/ч |
- |
- |
- |
|||
|
33а |
Чорнобривці |
трава |
- |
- |
- |
|||
|
37а |
Медунка |
н/ч |
- |
- |
- |
|||
|
38а |
Підмаренник |
н/ч |
- |
- |
- |
|||
|
39а |
Зірочник |
н/ч |
- |
- |
- |
|||
|
41a |
Живокіст |
н/ч |
- |
5,25 |
0,34 |
5,25 |
||
|
42a |
Живокіст |
Кор |
- |
- |
5,00 |
|||
|
43а |
Ісландський мох |
слань |
- |
- |
- |
Переважна більшість 40% екстрактів достовірної протистафілококової активності не проявляли. Істотне пригнічення росту St. aureus і St. epidermidis спостерігалося лише під впливом біологічно активних речовин грінделіїї розчепіреної (н/ч), біоти східної (листя і плоди) та сіверсії гірської. При цьому зони затримки росту St. epidermidis були більшими, порівняно із золотистим стафілококом. Чутливість до досліджених препаратів у штамів золотистого стафілокока була індивідуальною, вона не залежить від рівня їх антибіотикорезистентності. Чутливий до антибіотиків штам епідермального стафілокока характеризується вищою чутливістю до екстрактів полину звичайного, водянки чорної та живокосту лікарського, ніж антибвотикорезистентні штами.
Проведено також дослідження 70 % етанольних екстрактів, результати яких подані у таблицях 5 і 6.
Із 70% етанольних екстрактів найбільшу активність проявили біологічно активні речовини гірчака зміїного та верби білої. Чутливість штамів обидвох видів стафілококів виявилась подібною. Штам золотистого стафілокока, чутливий до антибіотиків, також проявив слабку чутливість і до деяких інших екстрактів, зокрема болиголову плямистого, нечуйвітра оранжево-червоного, підмаренника м'якого. Індивідуальну чутливість виявив антибіотикорезистентний штам St. epidermidis до болиголову плямистого. Резистентні штами особливої чутливості до70% етанольних екстрактів не проявляли. В даному випадку штами епідермального стафілокока виявились менш чутливими до антимікробних речовин рослинного походження, ніж штами золотистого, що є не зовсім харакерним для нього, оскільки в інших дослідженнях Staphylococcus epidermidis проявляє більшу чутливість.
Таблиця 5: Вплив 70%-них етанольних екстрактів рослин на ріст Staphylococcus aureus
|
Штами Екстракти |
Част. росл |
Скільська (S) |
ICA-5 (R) |
1520 (R) |
|||||
|
M |
M |
M |
m |
M |
m |
||||
|
1b |
Яглиця звичайна |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
2b |
Нечуйвітер |
н/ч |
5,17 |
0,34 |
- |
- |
|||
|
3b |
Підмаренник м'який |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
4b |
Чемериця біла |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
5b |
Яглиця звичайна |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
6b |
Гірчак зміїний |
коренев |
6,17 |
0,25 |
5,88 |
0,29 |
5,33 |
0,25 |
|
|
7b |
Підмаренник м'який |
н/ч |
5,00 |
0,24 |
- |
- |
|||
|
8b |
Болиголов плямистий |
н/ч |
5,33 |
0,18 |
- |
- |
|||
|
9b |
Тирлич ваточниковидний |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
11b |
Верба |
Кора |
5,00 |
0,00 |
5,25 |
0,2 |
- |
Таблиця 6 Вплив 70 %-них екстрактів на ріст Staphylococcus epidermidis
|
Штами Екстракти |
Част. росл |
Тюшко (IR) |
Гевка (R) |
Князевич (S) |
|||||
|
M |
m |
M |
m |
M |
m |
||||
|
1b |
Яглиця звичайна |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
2b |
Нечуйвітер |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
3b |
Підмаренник м'який |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
4b |
Чемериця біла |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
5b |
Яглиця звичайна |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
6b |
Гірчак зміїний |
коренев |
5,50 |
0,24 |
6,67 |
0,34 |
8,50 |
0,24 |
|
|
7b |
Підмаренник м'який |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
8b |
Болиголов плямистий |
н/ч |
5,17 |
0,18 |
- |
- |
|||
|
9b |
Тирлич ваточниковидний |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
11b |
Верба біла |
кора |
7,00 |
0,24 |
5,25 |
0,20 |
- |
У таблицях 7 та 8 наведені результати протимікробної активності 90% етанольних екстрактів, які проявили найкращу дію відносно стафілококів. Екстракти лікарських рослин, виготовлені на 90% етанолі, в цілому значно активніші відносно стафілококів, ніж 40% екстракти. Найбільші зони затримки росту золотистого стафілокока дають екстракти гринделії розчепіреної, софори, чистотілу більшого, омели білої, гінкго дволопатевого, гірчака зміїного, ісландськогомоху та біоти східної. При дослідженні гірчака зміїного виявилося, що, на відміну від кореневищ, надземна частина рослини (листя і стебла, квіти) проти стафілококів не активна. Деякі екстракти проявляли індивідуальну активність, тобто відносно якогось конкретного штаму. Зокрема полин звичайний, смовдь таврійська, хвощ польовий, полин гіркий, яглиця зичайна та інші. Епідермальний стафілокок проявив більшу чутливість до 90% етанольних екстрактів, ніж золотистий. Це спостерігалося при вимірюванні діаметру зон затримки росту, яка була значно більшою, а також при дії екстрактів із більшої кількості рослин. Зокрема, на штами епідермального стафілокока значний вплив мали екстракти чистотілу більшого, сіверсії гірської, гірчака зміїного, біоти східної, гінкго дволопатевого, кропиви дводомної та інших. Найбільш чутливим виявився штам, який не є рензистентним до антибіотиків.
Таблиця 7: Вплив 90%-них екстрактів рослин на ріст Staphylococcus aureus
|
Штами Екстракти |
Част. росл |
Скільська (S) |
ICA-5 (R) |
1520 (R) |
|||||
|
M |
m |
M |
m |
M |
m |
||||
|
1c |
Комонник лучний |
н/ч |
5 |
0,31 |
- |
- |
|||
|
2c |
Будра плющовидна |
н/ч |
- |
5,33 |
0,36 |
6,5 |
0,49 |
||
|
3c |
Софора |
Лис |
5,33 |
0,36 |
- |
9 |
0,00 |
||
|
4c |
Оливник європейський |
Лис |
- |
- |
- |
||||
|
5c |
Полин цитварний |
н/ч |
- |
5,17 |
0,34 |
6,5 |
0,28 |
||
|
6c |
Грінделія |
Кв |
6,17 |
0,34 |
7,67 |
0,36 |
8,75 |
0,34 |
|
|
7c |
Кермек Гмеліна |
Кв |
- |
- |
4,25 |
0,20 |
|||
|
8c |
Кермек широколистий |
Кв |
5,5 |
0,38 |
|||||
|
9c |
Кермек широколистий |
Лис |
- |
- |
5,75 |
0,34 |
|||
|
10c |
Біота східна |
лис, пл |
8 |
0,38 |
6,5 |
0,24 |
|||
|
11c |
Смовдь таврійська |
Лис |
5,33 |
0,36 |
6 |
0,33 |
|||
|
12c |
Полин звичайний |
н/ч |
5,33 |
0,36 |
5 |
0,33 |
4,5 |
0,28 |
|
|
13c |
Омела біла |
н/ч |
5,17 |
0,34 |
7 |
0,54 |
8,75 |
0,44 |
|
|
14c |
Хвощ польовий |
н/ч |
- |
6 |
0,24 |
7 |
0,40 |
||
|
15c |
Гінкго дволопатеве |
Лис |
6,83 |
0,40 |
7,17 |
0,18 |
7,17 |
0,34 |
|
|
16c |
Кропива дводомна |
Лис |
- |
- |
- |
||||
|
17c |
Чистотіл більший |
н/ч |
6 |
0,45 |
5,67 |
0,41 |
|||
|
18c |
Медунка |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
19c |
Підмаренник |
н/ч |
5,17 |
0,34 |
- |
- |
|||
|
20c |
Зірочник |
н/ч |
5,5 |
0,38 |
- |
- |
|||
|
21c |
Полин гіркий |
н/ч |
6,17 |
0,46 |
- |
- |
|||
|
22c |
Живокіст |
5,33 |
0,37 |
- |
- |
||||
|
24c |
Герань |
Коренев |
- |
- |
5,25 |
0,20 |
|||
|
25c |
Герань |
н/ч |
5,17 |
0,34 |
5 |
0,24 |
5 |
0,28 |
|
|
26c |
Яглиця звичайна |
н/ч |
5,17 |
0,34 |
5 |
0,00 |
- |
||
|
27c |
Нечуйвітер |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
28c |
Підмаренник м'який |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
29c |
Чемериця біла |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
30c |
Гірчак зміїний |
Коренев |
6,17 |
0,18 |
6,5 |
0,24 |
6,5 |
0,24 |
|
|
31c |
Яглиця звичайна |
н/ч |
6,33 |
0,48 |
- |
- |
|||
|
32c |
Нечуйвітер |
н/ч |
5,5 |
0,38 |
- |
- |
|||
|
35c |
Тирлич ваточниковидний |
н/ч |
- |
- |
5,75 |
0,44 |
|||
|
37c |
Болиголов плямистий |
н/ч |
5,17 |
0,18 |
- |
- |
|||
|
39c |
Гірчак зміїний |
н/ч |
- |
5,83 |
0,18 |
- |
|||
|
40c |
Підмаренник м'який |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
41c |
Верес звичайний |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
42c |
Хрін |
Кор |
- |
- |
- |
||||
|
43c |
Гірчак зміїний - кор |
Коренев |
5,83 |
0,18 |
6,25 |
0,34 |
5,33 |
0,37 |
|
|
44c |
Гірчак зміїний - кв |
Кв |
- |
- |
-- |
||||
|
45c |
Гірчак зміїний - лис, стеб |
лис, стеб |
5,17 |
0,34 |
5,25 |
0,17 |
|||
|
46c |
Ісландський мох |
Слань |
5,88 |
0,17 |
7,5 |
0,24 |
7,25 |
0,17 |
|
|
47c |
Брусниця |
н/ч |
- |
6,17 |
0,34 |
5,5 |
0,30 |
Таблиця8: Вплив 90%- них етанольних екстрактів рослин на ріст Staphylococcus epidermidis
|
№ |
Штами Екстракти |
Част. росл |
Тюшко (IR) |
Гевка (R) |
Князевич (S) |
||||
|
M |
m |
M |
m |
M |
m |
||||
|
1c |
Комонник лучний |
н/ч |
- |
5,83 |
0,42 |
- |
|||
|
2c |
Будра плющовидна |
н/ч |
- |
- |
5,67 |
0,16 |
|||
|
3c |
Софора |
Лис |
5 |
0,26 |
5,5 |
0,31 |
6,5 |
0,21 |
|
|
4c |
Оливник європейський |
Лис |
- |
5,33 |
0,29 |
- |
|||
|
5c |
Полин цитварний |
н/ч |
5,5 |
0,29 |
- |
8,17 |
0,26 |
||
|
6c |
Грінделія |
Кв |
7,17 |
0,22 |
7,25 |
0,27 |
8,88 |
0,33 |
|
|
7c |
Кермек Гмеліна |
Кв |
- |
5 |
0,33 |
6,5 |
0,21 |
||
|
8c |
Кермек широколистий |
Кв |
- |
5 |
0,33 |
6 |
0,21 |
||
|
9c |
Кермек широколистий |
Лис |
- |
5,17 |
0,34 |
- |
|||
|
10c |
Біота східна |
лис, пл |
7 |
0,26 |
6,38 |
0,26 |
7,5 |
0,30 |
|
|
11c |
Смовдь таврійська |
Лис |
5,5 |
0,26 |
- |
6,5 |
0,30 |
||
|
12c |
Полин звичайний |
н/ч |
- |
6,5 |
0,45 |
5,33 |
0,23 |
||
|
13c |
Омела біла |
н/ч |
- |
6 |
0,38 |
7,67 |
0,23 |
||
|
14c |
Хвощ польовий |
н/ч |
- |
5 |
0,31 |
6 |
0,21 |
||
|
15c |
Гінкго дволопатеве |
Лис |
6,5 |
0,24 |
8,5 |
0,31 |
7 |
0,30 |
|
|
16c |
Кропива дводомна |
Лис |
5 |
0,16 |
5,75 |
0,13 |
5 |
0,30 |
|
|
17c |
Чистотіл більший |
н/ч |
5,63 |
0,20 |
6,17 |
0,25 |
5,67 |
0,23 |
|
|
18c |
Медунка |
н/ч |
- |
- |
5,17 |
0,23 |
|||
|
19c |
Підмаренник |
н/ч |
- |
- |
5,5 |
0,21 |
|||
|
20c |
Зірочник |
н/ч |
- |
- |
5,17 |
0,26 |
|||
|
21c |
Полин гіркий |
н/ч |
- |
5,33 |
0,37 |
5,75 |
0,24 |
||
|
22c |
Живокіст |
- |
5,5 |
0,38 |
- |
||||
|
24c |
Герань |
Коренев |
- |
- |
5 |
0,21 |
|||
|
25c |
Герань |
н/ч |
- |
- |
6,17 |
0,23 |
|||
|
26c |
Яглиця звичайна |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
27c |
Нечуйвітер |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
28c |
Підмаренник м'який |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
29c |
Чемериця біла |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
30c |
Гірчак зміїний |
Коренев |
6,25 |
0,23 |
7 |
0,24 |
5,5 |
0,21 |
|
|
31c |
Яглиця звичайна |
н/ч |
- |
- |
5,33 |
0,26 |
|||
|
32c |
Нечуйвітер |
н/ч |
- |
5,17 |
0,34 |
- |
|||
|
35c |
Тирлич ваточниковидний |
н/ч |
- |
- |
- |
||||
|
37c |
Болиголов плямистий |
н/ч |
- |
6,67 |
0,18 |
5 |
0,21 |
||
|
39c |
Гірчак зміїний |
н/ч |
- |
- |
6,5 |
0,21 |
|||
|
40c |
Підмаренник м'який |
н/ч |
- |
- |
5,5 |
0,21 |
|||
|
41c |
Верес звичайний |
н/ч |
- |
- |
5,5 |
0,21 |
|||
|
42c |
Хрін |
Кор |
- |
- |
- |
||||
|
43c |
Гірчак зміїний - кор |
Коренев |
- |
6,33 |
0,18 |
5,5 |
0,21 |
||
|
44c |
Гірчак зміїний - кв |
Кв |
- |
5,67 |
0,18 |
- |
|||
|
45c |
Гірчак зміїний - лис, стеб |
лис, стеб |
- |
5,17 |
0,34 |
5,25 |
0,17 |
||
|
46c |
Ісландський мох |
Слань |
5,88 |
0,17 |
7,5 |
0,24 |
7,25 |
0,17 |
|
|
47c |
Брусниця |
н/ч |
- |
6,17 |
0,34 |
5,5 |
0,30 |
Крім етанольних екстрактів також було проведено дослідження на антимікробну дію ацетонових та ацетон-етанольних екстрактів лікарських рослин. Вони подібно до екстрактів, виготовлених на 90% етанолі, теж проявили досить високу активність відносно стафілококів. Найбільші зони затримки росту золотистого стафілокока дають екстракти кермеку широколистого, гінкго дволопатевого, гірчака зміїного, мучниці, вербени лікарської, а також брусниці. Деякі екстракти проявляли індивідуальну активність, тобто відносно якогось конкретного штаму. Штами епідермального стафілокока виявились більш чутливими, оскільки зони затримки росту були значно більшими, а також на них подіяла більша кількість рослин. Зокрема, екстракт кори дуба, коренів гірчака зміїного, кермеку широколистого та кермеку Гмеліна; надземної частини чорниці, брусниці, мучниці, вербени лікарської, буяхів, вересу, пижма звичайного; листя гінкго дволопатевого, чаю китайського.
Слід зауважити, що більшу активність відносно стафілококів проявляли екстракти, виготовлені на основі етанолу та ацетону, ніж ті, що виготовлені тільки на ацетоні . Це може бути пов”язане із тим, що розчинилась більша кількість фракцій, тому в екстракті присутня більша кількість антимікробних речовин.
Таблиця 9: Вплив ацетонових ( Біологічно активні речовини лікарських рослин, правила їх збору, заготівлі та зберігання. Кращі рецепти лікувальних настоянок, відварів, мазей. Види та асортимент бальзамів рослинного походження, історія їх застосування і технологія приготування. Біологічно-активні речовини пасифлори інкарнатної, спектр їх дії та особливості медичного застосування. Анатомо-морфологічні ознаки лікарської рослинної сировини пасифлори, її фізіологічна активність, хімічний склад, методи сушіння та заготівлі, якість. Біологічно активні добавки вітчизняного та іноземного виробництва, лікарські рослини, які входять до їх складу. Діючі речовини рослин, які зумовлюють їх основну фармакологічну дію. Значення для рослин і динаміка накопичення ефірних олій, методи одержання. Антибіотики: поняття, класифікація, комбінування. Вимоги до лікарських форм. Розрахунки антибактеріальної активності антибіотиків. Особливості технології рідких та м'яких лікарських форм. Оцінка якості та зберігання лікарських форм з антибіотиками. Загальна характеристика дубильних речовин, їх будова і класифікація. Поширення та локалізація дубильних речовин, їх фізико-хімічні властивості. Умови заготівлі сировини. Лікарські властивості кори дуба, гірчака зміїного, родовика, чорниці та черемхи. Збудники дифтерії, їх здатність продукувати різні фактори патогенності: екзотоксин та біологічно-активні речовини. Етіологія та патогенез захворювання. Симптоми дифтерії мигдаликів, переднього відділу носа. План обстеження хворого і методи лікування. Залози внутрішньої секреції, що виробляють біологічно активні речовини. Гормони: хімічний склад, рецептори, схема дії, вплив на діяльність органів. Анатомічна будова і функції гіпоталамуса, гіпофіза, наднирника, щитоподібної та підшлункової залоз. Косметика як цілісна система знань про будову шкіри, про її роль в процесах життєдіяльності і загальному обміні організму, особливості. Загальна характеристика типів основ кремів та мазей. Знайомство з функціями шкіри: терморегуляторна, секреторна. Визначення камеді, її склад, фізичні та хімічні властивості. Основні особливості лікарських рослин та рослинної сировини, що містять камеді. Загальна характеристика гетерополісахаридів, їх використання у науковій, народній медицині та гомеопатії. Класифікація кумаринів, їх різновиди та головні фізико-хімічні властивості, виявлення, виділення та кількісне визначення. Розповсюдженість кумаринів та їх біологічна дія. Характеристика трави буркуну лікарського, насіння та листя каштану кінського. Жири як клас природніх сполук: класифікація та хімічний склад, властивості, поширення, локалізація та біологічна функція у рослинах, напрямки дослідження та сфери використання. Характеристика лляної та соєвої олії, особливості їх впливу на організм. Фактори, що впливають на повноту та швидкість екстракції діючих речовин із рослинної сировини. Приготування водних витягів із ЛРС, яка містить вуглеводи, алкалоїди, дубильні речовини. Технологія водних витягів з використанням екстрактів-концентратів. Поняття, класифікація, склад і особливості виготовлення біологічно активних харчових добавок. Лікарські рослинні компоненти і загальні принципи терапії, особливості їх використанні у клінічній практиці. Стандартизація продукції за змістом діючих речовин. Ознайомлення з історією виникнення точкового масажу. Вивчення "біологічно активних точок" на тілі людини. Оцінка ефективності впливу точкового масажу на організм людини. Аналіз методів впливу на "біологічно активні точки" та оцінка їх ефективності. Роль мікроорганізмів в перетвореннях органічних речовин. Історія відкриття антибіотиків, їх класифікація та способи отримання. Властивості, спектр і механізм дії. Зміни мікроорганізмів та побічна дія. Принципи раціональної терапії антибіотиками. Краплі як лікарська форма, їх характеристика та класифікація. Вимоги до рідких лікарських форм. Особливості дозування лікарських засобів краплями. Стандартний розмір краплі. Калібрування нестандартного краплеміра. Технологічні стадії приготування крапель. Хромони: класифікація, фізико-хімічні властивості, якісні реакції, характер біологічної дії та особливості використання. Лікарські рослини та сировина, які містять фуранохромони. Клінічна ефективність уролесану при захворюваннях гепатобіліарної системи. Пошук вітчизняної сировини, що застосовується в медичній практиці, яка є джерелом емодину, хризофанолу, фісціону, алоє-емодину, реїну. Характеристика антраценпохідних глікозидів. Поширення, локалізація, застосування та біологічні функції у рослинах. Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю. Характеристика розчинників, які застосовуються для приготування рідких лікарських форм, водні та не водні. Методи одержання та очищення води. Контроль якості води очищеної та води для ін’єкцій. Застосування зовнішнього та внутрішнього призначення.
Подобные документы
курсовая работа [39,6 K], добавлен 28.03.2016
курсовая работа [442,0 K], добавлен 25.06.2015
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2012
курсовая работа [42,4 K], добавлен 19.05.2012
курсовая работа [79,3 K], добавлен 20.01.2012
курсовая работа [583,7 K], добавлен 28.05.2014
презентация [4,1 M], добавлен 10.04.2015
курсовая работа [2,2 M], добавлен 30.12.2013
курсовая работа [835,8 K], добавлен 16.05.2009
курсовая работа [57,2 K], добавлен 13.06.2013
курсовая работа [79,6 K], добавлен 13.06.2013
курсовая работа [301,0 K], добавлен 29.05.2016
курсовая работа [2,9 M], добавлен 23.03.2015
контрольная работа [43,4 K], добавлен 18.06.2015
курсовая работа [701,1 K], добавлен 24.10.2012
курсовая работа [7,1 M], добавлен 19.05.2012
курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.02.2013
курсовая работа [1,4 M], добавлен 19.12.2009
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015
курсовая работа [2,2 M], добавлен 11.05.2009