Обґрунтування та мішені медико-психологічної допомоги жінкам із тиреопатіями

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Обґрунтування та мішені медико-психологічної допомоги жінкам із тиреопатіями

О.В. Варібрус

Анотація

Ключові слова: гіпотиреоз, гіпертиреоз, медико-психологічна допомога, психологічні мішені, щитовидна залоза, ендокринологічні захворювання

The aim of research was elaboration of the complex measures of medical and psychological help based on the study of the special features ofpsycho-emotional sphere, coping, types of reaction on disease, somatogenic victim- hood and life quality in women with thyroid pathologies.

Contingent. In the research took part the women with diseases of TG - group with thyroid pathologies (GT) attended with its hyper- (59patients, group 1-G1) and hypofunction (54 patients group 2 - G2). For comparison there was formed the group of somatically healthy women (50 patients, control group - CG).

Results. In women with endocrinopathies of TG there were revealed high rates of psychopathological anxiety - mainly in women with hyperthyroidism, and depression and asthenia - in ones with hypothyroidism, predominance of maladaptive coping mechanisms - confusion, emotional discharging, self-incrimination, aggressiveness, deviation and types of reaction on disease with inter- and intrapsychic maladjustment - the domination of anxious, anxious and sensitive, hypochondriac, hypochondriac and sensitive types, high somatogenic victimhood as an inclination to aggressive, self-destructive victim behavior in interrogated with hyperfunction and dependent and noncritical in ones with hypofunction of thyroid gland, the significant decrease of life quality. On the base of received results there were separated targets of medical and psychological influence and were defined interventional measures.

Conclusions. The correction of psychic disorders in patients with hormonal pathology of TG must be realized on two directions: the prescriptions of medicamentous therapy and normalization of physical health that is carried out by doctor-endocrinologist - an operations on psychobiological factor and psychological interventions oriented on the decrease of the negative effects of the secondary psycho traumatization - an influence on the secondary psychogenic factor - carried out by the medical psychologist

Keywords: hypothyroidism, hyperthyroidism, medical and psychological help, psychological targets, thyroid gland, endocrinological diseases

Вступ

Ендокринологічні захворювання - це окрема область клінічної медицини. Виникнення ендокринопатій призводить до тяжких соматичних розладів, однак можливість замісної терапії дозволяє у значній мірі коректувати стан фізичного здоров'я.

Щитовидна залоза (ЩЗ) виробляє тиреоїдні гормони, які відповідають за швидкість перебігу метаболічних процесів, фізичну та розумову активність, сон, масу тіла, роботу серцево-судинної, шлунково-кишкової, дихальної систем, впливають на репродуктивну функцію. Гіпофункція ЩЗ обумовлює нестачу тиреоїдних гормонів та розвиток синдрому гіпотиреозу, тоді як гіперфункція навпаки характеризується їх надмірною продукцією з формуванням стану тиреотоксикозу. Найбільш частими причинами гіпотиреозу є аутоімунний тиреоїдит, стани після оперативного лікування ЩЗ, терапії радіоактивним йодом [1]. Розвиток гіпертиреозу обумовлюється наявністю дифузного та вузлового токсичного зобу, тиреотоксичної аденоми [2].

Захворюваність на гіпотиреоз в Україні зростає та становить 22,1 на 100 тис. населення, частота зустріваності серед жінок - 1,4-2%, поміж чоловіків - 0,2%. Найбільша поширеність гіпотиреозу визначається у осіб понад 60 років: реєструється у 6% жінок та 2,5% - чоловіків [1]. Захворюваність на тиреотоксикоз - 13,6 осіб на 100 тис. населення, щорічний приріст досягає 4,7%. Гіпертиреоз у жінок виникає у 5 разів частіше, ніж у чоловіків [2].

Поряд з соматичними симптомами захворювання у хворих на ендокринологічну патологію реєструються різноманітні порушення психічного функціонування, які вражають емоційну, поведінкову та когнітивну сферу пацієнтів. Психічна складова тиреопатій може проявлятися як супровідний фон основного захворювання, так і виступати на перший план, тобто досягати рівня провідного дезадаптуючого фактору.

Актуальними залишаються питання реагування хворого на діагноз та лікування. Наявність у пацієнта психопатологічних реакцій та станів, обумовлених соматичною патологією, може значно ускладнювати та знижувати ефективність медичних заходів.

Обґрунтування дослідження

Існують дані щодо розвитку гормональної дисфункції ЩЗ на фоні психічного стресу [3], ризику розвитку біполярного розладу у пацієнтів з гіпертиреоїдизмом [4], зниження якості життя пацієнтів з тиреоїдними захворюваннями [5]. Однак найбільше публікацій зосереджено на клінічно виражених порушеннях психічної сфери - депресивних, тривожних, когнітивних розладах, що супроводжують синдроми гіпотиреозу [6-10] та гіпертиреозу [11-15], тоді як поза увагу залишається потужний пласт донозологічних станів, які характеризують психологічну дезадаптацію осіб з тиреопатіями. Зміни у психічному стані при захворюваннях ЩЗ є облігатними симптомами перебігу хвороби, що робить вивчення медико-психологічних аспектів не менш важливими, ніж соматична терапія.

Мета дослідження

Обґрунтування заходів медико-психологічної допомоги на основі вивчення особливостей психоемоційної сфери, копінгу, типу реагування на захворювання, соматогенної віктимності та якості життя жінок з тиреопатіями.

Методики та контингент обстежуваних

Дослідження проводилося на базі Харківської обласної клінічної лікарні. Комплексне обстеження включало клініко-психологічне і психодіагностичне дослідження. Особливості клінічних проявів та вираженості патологічної тривоги та депресії оцінювали двохкроковою процедурою: спочатку аналізували суб'єктивні відчуття пацієнток за допомогою Госпітальної шкали оцінки депресії та тривоги HADS, потім наявні результати порівнювали з об'єктивними даними, отриманими з використанням клінічних рейтингових шкал М. Гамільтона для оцінки тривоги - HARS та депресії - HDRS [16]. Окремо досліджували спектр психоемоційних переживань за опитувальником самооцінки емоційного стану (Н.О. Марута, 2001) [17]. Прояви астенії були вивчені за допомогою MFI-20 [16]. Для визначення стрес-долаючої поведінки було застосовано методику для психологічної діагностики копінг-механізмів E. Heim [18], типу реагування на захворювання - методику ТОБОЛ [19]. За допомогою методики дослідження схильності до віктимної поведінки О.О. Андроннікової [20], модифіковану для опитуваних дорослого віку, виявлені особливості соматогенної віктимності. Якість життя оцінювалася за методикою дослідження якості життя Mezzich [21].

У дослідженні прийняли участь жінки з захворюваннями ЩЗ - група з тиреопатіями (ГТ), які супроводжувалися її гіпер- (59 пацієнток, група 1-Г1) та гіпофункцією (54 хворих, група 2-Г2). Для порівняння було сформовано групу з соматично здорових жінок (50 осіб, контрольна група - КГ). Середній вік опитуваних становив 38,6±4,5 років.

У Г1 тиреотоксикоз був викликаний дифузним (84,7%) та вузловим токсичним зобом (15,3%), у Г2 гіпотиреоз обумовлювався наявністю хронічного аутоімунного тиреоїдиту (92,6%) та як наслідок проведеного оперативного втручання на ЩЗ (7,4%). Тривалість захворювання ЩЗ становила 1,8±0,9 років у Г1 та 2,4±1,2 років у Г2.

Критеріями включення були наявність патології ЩЗ з клінічно підтвердженою недостатньою (гіпотиреоз) чи надмірною (гіпертиреоз) продукцією тиреоїдних гормонів. З дослідження виключалися пацієнтки з супутніми хронічними соматичними захворюваннями з тяжким чи прогресуючим перебігом, хворі з психічними розладами в анамнезі.

Таблиця 1

Структура депресії за тривоги HADS

Примітка: Н -- норма, СК -- субклінічний рівень, К -- клінічний рівень вираженості показника

Таблиця 2

Розподіл пацієнтів залежно від вираженості проявів депресії (за HDRS), %±m

Примітка: СК -- субклінічний рівень, ЛТ -- легкий ступінь тяжкості, СТ -- середній ступінь тяжкості, Т -- тяжкий рівень

Таблиця 3

Розподіл пацієнток залежно від вираженості проявів тривоги (за HARS), %±m

Примітка: СК -- субклінічний рівень, ТС -- тривожний стан, ТР -- тривожний розлад, * -- р<0,05

Таблиця 4

Вираженість астенії у обстежуваних групах, х±с

Таблиця 5

Структура копінг-механізмів у пацієнток з тиреопатіями та соматично здорових жінок

Примітка: А -- абсолютне число

Таблиця 6

Типи реагування на захворювання у жінок з гіпертиреозом та гіпотиреозом

Примітка: А -- абсолютне число

Таблиця 7

Параметри якості життя у пацієнток з тиреопатіями та соматично здорових жінок, х±с

Примітка: * -- р<0,05

Результати дослідження

У табл. 1-7 наведені результати вивчення психоемоційного стану, астенії, поведінкових патернів, типу реагування на захворювання якості життя пацієнток з тиреоендокринопатіями. Табл. 8 описує загальні та специфічні мішені медико-психологічного впливу для жінок з різними типами гормональної дисфункції щитовидної залози.

Таблиця 8

Мішені медико-психологічного впливу у жінок з ендокринопатіями ЩЗ

Обговорення результатів дослідження

Виявлено, що у жінок з тиреопатіями наявний широкий спектр психологічної проблематики, що включав особистісні, психосоціальні та терапієобумовлені труднощі. Психогенез особистісних проблем обумовлювався усвідомленням негативних щодо життя наслідків захворювання, змінами зовнішнього вигляду, порушеннями у когнітивній, емоційній та поведінковій сферах в наслідок хвороби (в тому числі як прояву психоендокринного синдрому), канцерофобічними переживаннями.

Психосоціальні проблеми були викликані посиленням міжособистісної напруженості, зростанням потреби у сторонній емоційній підтримці, зниженням соціальної активності, кола спілкування, погіршенням працездатності, труднощами у професійній сфері.

Терапієобумовлені проблеми спричинялися хронічним перебігом захворювання та розвитком ускладнень, необхідністю постійної замісної терапії і прийому лікарських засобів, обмеженнями, переживаннями щодо побічної дії медикаментів, витратами, пов'язаними з діагностикою та лікуванням, постійного моніторингу свого стану.

Психологічна проблематика по-різному проявлялася поміж жінок з різними видами гормональної дисфункції. Для жінок з гіперфункцією ЩЗ провідними проявами дезадаптації були міжособистісне напруження, соціальна стигматизація та дистанціювання мікросоціального оточення, конфлікти з медперсоналом, зниження прихильності до лікування; хворих з гіпофункцією - зростання вимог до найближчого оточення, зниження самопродуктивності, пасивна позиція щодо терапії, обтяженість переживаннями стосовно ускладнень хвороби.

Гормональний дисбаланс ЩЗ змінював спектр та інтенсивність психоемоційних переживань у сторону астенічних (негативних) емоцій, вираженість та структура яких різнилася залежно від типу гормональної дисфункції. У жінок з гіперфункцією ЩЗ були виражені негативні емоції (0,54 - стенічні та 0,50 балів астенічні у Г1; відповідно 0,83 та 0,32 бали в КГ) та наявний акцент на переживання тривожного кола - тривога (2,4±0,8 балів), боязнь (1,5±0,8 балів), страх (1,5±0,9 балів), для пацієнток з гіпофункцією притаманними були зниження амплітуди (0,27 балів у Г2 vs 0,52 у Г1 і 0,53 балів у КГ) та інтенсифікація тривожно-депресивних емоцій - байдужості (1,28±0,87 балів), тривоги (1,02±0,90 балів), засмучення (0,97±0,62 балів), образи (0,95±0,65 балів), страху (0,80±0,77 балів), боязні (0,72±0,64 балів), незадоволення (0,70±0,62 балів), печалі (0,62±0,48 балів).

Самооцінка психоемоційного стану за HADS виявила у жінок з ендокринною патологією прояви психопатологічної тривоги та депресії, які знаходилися у діапазоні клінічно виражених, з вищими показниками тривоги у пацієнток з гіпертиреозом (16,9±3,7 балів у Г1 та 11,2±3,1 балів у Г2, р<0,05), і депресії - з гіпотиреозом (13,9±3,8 балів у Г1 та 18,9±2,9 балів у Г1, р<0,05). У КГ рівні депресії та тривоги від норми відхилялися незначно (7,1±1,8 та 7,2±2,3 балів).

Поміж пацієнток з ендокринопатіями ЩЗ бул...