Ефективність різних схем ерадикаційної терапії в дітей, хворих на хелікобактер-асоційовану патологію верхніх відділів шлунково-кишкового тракту

Аналіз найбільш ефективної схеми антихелікобактерної терапії в дітей із патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту: застосування інгібітора протонової помпи, кларитроміцину та ніфурателю впродовж 10 днів. Аналіз позитивного результату.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.11.2017
Размер файла 215,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність різних схем ерадикаційної терапії в дітей, хворих на хелікобактер-асоційовану патологію верхніх відділів шлунково- кишкового тракту

© Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник, О.-М. В. Попелюк, В. Г. Остапчук, О. В. Макарова, Л. В. Швигар

Анотація

антихелікобактерний терапія діти кларитроміцин

Встановлено, що найбільш ефективною схемою антихелікобактерної терапії в дітей із патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту є застосування інгібітора протонової помпи, кларитроміцину та ніфурателю впродовж 10 днів (ерадикація 90 %, зниження відносного ризику рецидиву становить 44.(ДІ:0,17-5,45), а кількість хворих, що необхідно пролікувати для досягнення одного позитивного результату - 3,3 (ДІ:1,13-12,28)

Ключові слова: діти, Helicobacter pylori, патологія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, лікування

Annotation

Despite the progress achieved in the eradication of H. pylori, the emergence of resistant strains of microorganism requires the search for new medications and treatment regimens.

Methods. The study involved 160 children aged 8-18 years with disorders of the upper gastrointestinal tract associated with Helicobacter. Mucosal biopsies were used for detection of H. Pylori, CagA antigen and antibodies to CagA antigen were tested in stool before the treatment and 4-6 weeks after the treatment (eradication control). Children were divided into eight groups according to the schemes of Helicobacter therapy. The processing of the results was performed using data analysis package Microsoft Office Excel (2003). The difference of indices between the groups was determined using Student's t criteria and considered to be significant at p <0.05.

Results. It was figured out that in children who took proton pump inhibitors, clarithromycin and nifuratel during 7 and 10 days in anti-Helicobacter therapy was the fastest regression of the main clinical manifestations of the disease was observed (p<0.05). The highest effect of eradication was achieved in patients taking proton pump inhibitor, clarithromycin and nifuratel within 10 days (90 %, decrease of relative risk of recurrence is 0.44 (CI: 0.17-5.45), and the number of patients who should receive treatment to achieve one positive result - 3.3 (CI: 1.13-12.28). Conclusions. Different efficiency of Helicobacter therapy in children with Helicobacter-associated pathologies of the upper gastrointestinal tract was determined. Eradication of H. pylori was observed in 80% of children in third, sixth and seventh groups. The most effective scheme of anti-Helicobacter therapy in children was the use ofproton pump inhibitor, clarithromycin and nifuratel within 10 days (90 % eradication)

Keywords: children, Helicobacter pylori, pathology of the superior portions ofgastro-intestinal tract, treatment

Вступ

Helicobacter pylori (H. pylori) є найпоширенішою бактеріальною інфекцією у людини [1]. У епідеміології хелікобактерної інфекції мають значення географічні, соціально-економічні фактори, вік, професія [2, 3]. У країнах СНД інфікованість H. pylori в популяції сягає 70-80 %. У зв'язку із високою поширеністю інфекції перед медиками стало питання підвищення ефективності лікування захворювань, що асоціюються з H. pylori. Результати пошуку узагальнені і сформульовані у вигляді рекомендацій - так званий «Маастрихтський консенсус», прийнятий у Маастріхті (Нідерланди) у 1996 році [4]. Вже до 2000 року стала очевидною необхідність перегляду рекомендацій 1996 року і 2000 року з'являється «Маастрихт-2» [5], згодом, у 2005 році «Маастріхт-3» [6] та у 2010 році - «Маастріхт-4» [7]. Показання для проведення ерадикаційної терапії у дітей повною мірою були сформульовані Європейською асоціацією дитячих гастроентерологів і нутриціології (ESPGHAN) у 2010 році та оформлені у вигляді стандартів [8]. Однак проблема підвищення ефективності антихелікобактерної терапії та пошук оптимальної схеми лікування в педіатричній гастроентерології залишаються не вирішеними.

Обґрунтування дослідження

Незважаючи на досягнуті успіхи в ерадикації H. pylori, поява резистентних штамів мікроорганізму диктує необхідність пошуку нових препаратів і схем лікування [9]. Досягнення ефективної ерадикації стає все більш важким завданням [10, 11]. За результатами метааналізу [12] зроблено висновок, що ідеальна тривалість терапії для ерадикації H. pylori є спірною (рекомендації від 7 до 14 днів).

Терапевтичні режими із застосуванням фура- золідону впроваджені в рекомендації Китайським товариством гастроентерологів на підставі великого досвіду застосування препарату в Китаї [13]. Антимікробний спектр дії нітрофуранів включає мікроорганізми, що мають значення в патології гнійно-запальних процесів і кишкових інфекцій [14]. Проте добре відомо, що фуразолідон є досить токсичним препаратом, що володіє і мутагенними властивостями, тому в багатьох країнах його клінічне застосування заборонено [15]. Крім того, виходячи з величин мінімальних бактерицидних концентрацій і, за ступенем активності in vitro щодо чутливих видів мікроорганізмів, нітрофурани поступаються фторхінолонам і антибіотикам широкого спектру [16]. Є також розбіжності щодо ступеня активності окремих нітрофуранів. Так, фурагін характеризується найбільшою активністю щодо грампозитивних аеробних бактерій і клостридій і знайшов своє використанні в санації інфекцій сечових шляхів. Фура- золідон виявився високоефективним щодо грамнега- тивних аеробів і H. pylori [17]. У літературі з'явилися публікації щодо застосування в педіатрії препарату нітрофуранового ряду - ніфурателю [18]. Основним механізмом його дії є інгібування синтезу білка в рибосомах на ранніх етапах трансляції. Ніфуратель зв'язується з субодиницями 30s і 50s рибосом, внаслідок чого порушується синтез білкової молекули

Даний препарат був внесений у протокол лікування захворювань гастродуоденальної ділянки

. Однак, на сьогодні відсутні дані щодо диференційованого терміну застосування ерадикаційних схем - 7-10-14 діб [21]. Окрім того, у зв'язку з ймовірним розвитком резистентності H. pylori до рекомендованих антибактеріальних засобів, необхідно проводити регіональний моніторинг ефективності пропонованих схем антихелікобактерної терапії та можливих побічних ефектів.

Мета дослідження

Оцінити ефективність різних схем антихеліко- бактерної терапії в дітей із хворобами верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Матеріал та методи

Робота виконана на кафедрі педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету на базі гастроентерологічного відділення Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні. Детальне клінічно-лабораторно-інструмен- тальне обстеження проведено у 160 дітей із патологією верхніх відділів шлунково-кишковоого тракту, асоційованою з хелікобактером, віком 8-18 років (середній вік 14,4±2,2 роки).

Критерії включення дитини в дослідження: проживання в м. Чернівці та Чернівецькій області, вік (7-18 років), однотипність клінічного діагнозу та порушень функції шлунка, єдина діагностична програма, інформована згода на участь у дослідженнях. Критерії виключення дитини з дослідження: декомпенсована супутня патологія, вік до 7 років, обстеження в інших закладах, проживання за межами Чернівецької області, проведена ерадикаційна терапія та лікування впродовж 6-ти місяців до початку обстеження будь-якими лікарськими засобами, підвищена чутливість до лікарських засобів, що запропоновані в якості лікування.

Проводили забір біоптатів із тіла, антрального відділу шлунка та цибулини ДПК (Сіднейсько-Хью- стонська система, 1996). Для визначення антигену CagA H. pylori в калі до та через 4-6 тижнів після закінчення лікування (контроль ерадикації) використовували тести фірми «Farmasco» (Швеція).

Дітей розподілено на групи залежно від схем антихелікобактерної терапії:

- перша (20 осіб) - діти, що отримували вісмуту трикалію дицитрат (ВТД) (4-8мг/кг на добу)+ +амоксицилін (А) (25 мг/кг на добу)+фуразолідон (Ф) (10 мг/кг на добу) протягом 7 діб;

- друга (20 осіб) - діти, що отримували ВТД (4-8 мг/кг на добу) + кларитроміцин (К) (7,5 мг/кг на добу) + Ф (10 мг/кг на добу) протягом 7 діб;

- третя (20 осіб) - діти, що отримували ВТД (4-8 мг/кг на добу) + А (25 мг/кг на добу) + раніті- дин (Р) (2-8 мг/кг на добу) протягом 7 діб;

- четверта (20 осіб) - діти, що отримували інгібітор протонової помпи (ІПП) (омепразол 0,50,8 мг/кг на добу) + А (25 мг/кг на добу) + Ф (10 мг/кг на добу) протягом 7 діб;

- п'ята (20 осіб) - діти, що отримували ІПП (омепразол 0,5-0,8 мг/кг на добу) + К (7,5 мг/кг на добу) + Ф (10 мг/кг на добу) протягом 7 діб;

- шоста (20 осіб) - діти, що отримували ІПП (омепразол 0,5-0,8 мг/кг на добу) + А (25 мг/кг на добу) + ВТД (4-8 мг/кг на добу) протягом 7 діб,

- сьома (20 осіб) - діти, що отримували ІПП (омепразол 0,5-0,8 мг/кг на добу) + К (7,5 мг/кг на добу) + ніфуратель (Н) (15 мг/кг на добу) протягом 7 діб,

- восьма - діти, що отримували ІПП (омепразол 0,5-0,8 мг/кг на добу) + К (7,5 мг/кг на добу) + ніфуратель (Н) (15 мг/кг на добу) протягом 10 діб.

Обробку результатів проводили за допомогою пакету аналізу даних Microsoft Office Excel (2003) (функції «описова статистика» та «кореляція»). Нормальність розподілення отриманих результатів перевіряли за допомогою критерію Шапіро-Уілка. Різницю показників між групами визначали з використанням критерію t-Стьюдента та вважали достовірними при /><0,05. Перено- симість препаратів оцінювали за 4-бальною шкалою на підставі об'єктивних симптомів і суб'єктивних відчуттів, що повідомляв пацієнт у процесі лікування. Визначали епідеміологічні показники ефективності лікування: ЗВР - зниження відносного ризику та КХНП - кількість хворих, яких потрібно пролікувати для отримання одного позитивного результату.

Результати дослідження

У всіх дітей при поступленні до лікувального закладу спостерігалися типові клінічні прояви загострення захворювання (больовий - 100 %, диспепсичний - 75,0 % синдроми та синдром неспецифічної інтоксикації - 68,7 %). На фоні лікування всі хворі констатували покращення самопочуття та регресію клінічних проявів. Проте, відмічалися суттєві відмінності в динаміці клінічних симптомів у дітей порівнювальних груп (рис. 1-3). Так, у хворих першої групи (ВТД+А+Ф) больовий синдром зникав на 5,7±1,3 день, диспепсичний - на 4,3±1,1 день, неспецифічної інтоксикації - на 4,8±0,8 день; другої групи (ВТД+К+Ф): больовий - на 7,0±1,8 день, диспепсичний - на 6,9±1,6 день, неспецифічної інтоксикації - на 6,0±1,4 день; третьої групи (ВТД+А+Р): больовий - на 5,4±0,9 день, диспепсичний - на 4,8±0,7 день, неспецифічної інтоксикації - на 3,3±0,5 день; четвертої групи (ІПП+А+Ф): больовий - на 5,8±1,2 день, диспепсичний - на 4,5±0,9 день, неспецифічної інтоксикації на 3,8±0,7 день; п'ятої групи (ІПП+К+Ф): больовий - на 6,8±1,7 день, диспепсичний - на 5,8±1,5 день, неспецифічної інтоксикації - на 4,9±1,2 день; шостої групи (ІПП+А+ВТД): больовий - на 5,3±0,9 день, диспепсичний - на 4,2±0,5 день, неспецифічної інтоксикації - на 3,7±0,3 день; сьомої групи (ІПП+К+Н7): больовий - на 4,4±0,9 день, диспепсичний - на 3,1±0,5 день, неспецифічної інтоксикації - на 3,1± ±0,3 день; восьмої групи (ІПП+К+Н10): больовий - на 4,3±0,9 день, диспепсичний - на 4,6±0,5 день, неспецифічної інтоксикації - на 3,2±0,3 день.

Отже, виявлено, що в дітей сьомої (ІПП+К+Н7) та восьмої (ІПП+К+Н10) груп спостерігалася найбільш швидка регресія основних клінічних проявів захворювання (р<0,05). Однак достовірної різниці в показниках між цими групами не було, окрім терміну зникнення диспепсичного синдрому (p<0,05).

Таблиця 1 Оцінка ефективності застосування різних схем антихелікобактерної терапії в дітей

Схема лікування

ЗВР (95% ДІ)

КХНП (95% ДІ)

ВТД+А+Ф

0,38 (0,08-3,64)

5,1 (1,22-11,51)

ВТД+К+Ф

0,23 (0,04-4,28)

6,2 (1,12-12,84)

ВТД+А+Р

0,37 (0,07-3,45)

4,6 (1,03-10,28)

ІПП+А+Ф

0,29 (0,11-5,38)

5,4 (0,87-13,35)

ІПП+К+Ф

0,24 (0,13-2,49)

6,5 (1,31-14,32)

ІПП+А+ВТД

0,39 (0,12-5,26)

4,7 (0,54-10,89)

ІПП+К+Н7

0,38 (0,08-3,49)

4,3 (1,01-9,88)

ІПП+К+Н10

0,44 (0,17-5,45)

3,3 (1,13-12,28)

Примітка: ЗВР - зниження відносного ризику; КХНП - кількість хворих, що необхідно пролікувати для досягнення одного позитивного результату; ДІ - довірчий інтервал

При повторному ендоскопічному дослідженні, проведеному на 28 добу, дещо частіше (р>0,05) діагностовано ознаки гастриту та дуоденіту в пацієнтів першої, другої, четвертої та п'ятої груп порівняно із хворими третьої, шостої груп та вірогідно частіше, ніж у дітей сьомої та восьмої груп (р<0,05). Загоєння виразкового процесу в дітей першої групи (ВТД+А+Ф) наприкінці четвертого тижня лікування відмічено у 65,0 %, шостого тижня - у 95,0 %; другої групи (ВТД+К+Ф) - 60,0 % та 90,0 %; третьої групи (ВТД+А+Р) - 85,0 % та 100 %; четвертої групи (ІПП+А+Ф) - 75,0 % та

95.0 %; п'ятої групи (ІПП+К+Ф) - 65,0 % та 90,0 %; шостої групи (ІПП+А+ВТД)

80.0 % та 100 % відповідно. Отже, слід зазначити, що наприкінці четвертого тижня в жодній групі дітей не вдалося досягти повного зникнення запалення слизової оболонки. Виявлено позитивні результати щодо нормалізації рівня кислотопродуку- вальної функції шлунка, причому вірогідної різниці в дітей порівнювальних груп ми не виявили (р>0,05), хоча тенденція до більш швидкої стабілізації в параметрах показників рН шлункового соку відмічено в дітей, що отримували в схемі лікування антисе- креторний препарат.

Повної ерадикації Н. pylori не вдалося досягнути в жодній групі хворих. Проте дещо вищу терапевтичну ефективність ерадикаційних схем виявлено в дітей третьої, шостої та сьомої груп та вірогідно вищу в дітей восьмої групи (p<0,05). Так, у дітей першої групи стійка ерадикація Н. pylori наприкінці шостого тижня відмічена у 70,0 %, другої групи - у

65.0 %, третьої групи - у 80,0 %, четвертої групи - у

75.0 %, п'ятої групи - у 60,0 %, шостої групи - у

80.0 % хворих, сьомої групи - у 80 %, восьмої групи - у 90% (рис. 4).

Рис. 4. Стійкість ерадикацій Helicobacter pylori при різних схемах антигелікобактерної терапії (%).

Аналіз основних показників ефективності різних схем ерадикаційної терапії показав, що відносний ризик розвитку рецидивів захворювання знизиться найбільше в дітей, що отримують в схемі антигелікобактерного лікування ІПП+К+Н (табл. 1).

Обговорення результатів

Зростання невдач при проведенні антихелі- кобактерної терапії пояснюють формуванням анти- біотикорезистентності [22-24]. Так, причина резистентності до метронідазолу дотепер остаточно не встановлена. Очевидно, найбільш важлива альтерація rdxA-гена, але може бути залучення frxA-гена [25]. Резистентність до кларитроміцину пов'язана зі зміною конфігурації рибосом внаслідок точкової мутації в домені V 23S гРНК [26, 27]. Низька чутливість до амоксициліну можлива внаслідок мутацій гена pbp1-, визначального за здатність білків Н. руЬгі зв'язувати пеніциліни [28].

У дитячій гастроентерології є певні обмеження в спектрі можливих антибактеріальних препаратів для успішної ерадикації H. pylori. Так, в педіатрії в схемах антихелікобактерної терапії через мутагенний ефект, значну токсичність фурозолідон не рекомендується до застосування. Тому в якості препарату вибору з групи нітрофуранів для дітей із хронічними захворюваннями гастродуоденальної ділянки, асоційованими з Н. pylori, до складу антихелікобактерної терапії був запропонований ніфуратель.

При проведенні порівняльного аналізу ефективності застосування різних схем потрійної анти- гелікобактерної терапії в дітей Чернівецької області виявлено, що найбільш високою терапевтичною ефективністю володіють схеми, що вміщують ІПП, кларитроміцин та ніфуратель. На наш погляд, кращий ефект від застосованих схем можна пояснити декількома складовими: низька регіональна резистентність H. pylori до кларитроміцину, виражена протизапальна активність кларитроміцину, 90 % Н. pylori, пригнічується мінімальною концентрацією кларитроміцину, а його біодоступність зростає із збільшенням дози; підтримання за допомогою ефективних ІПП рН у шлунку >3 різко гальмує процес деградації кларитроміцину, забезпечуючи повноцінну ерадикацію H. руЬгі; перевагами ніфурателю є ефективність і безпека терапії, відсутність резистентності до препарату, біотичний ефект, оскільки препарат не пригнічує ріст сапрофітної мікрофлори, що особливо цінно в педіатричній практиці. Призначення ніфурателю супроводжується високою комплайєнтністю, оскільки завдяки тривалому періоду напіввиведення (більше 12 годин) він може призначатися 2 рази на добу, і нарешті, варто згадати про прийнятні фармако-економічні характеристики ніфурателю.

Висновки

Встановлено різну ефективність антихелі- кобактерної терапії у дітей, хворих на хелікобак- тер-асоційовану патологію верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Ерадикація Н. pylori відбулася у 80 % дітей третьої, шостої та сьомої груп. Найбільш ефективною схемою антихелікобактерного лікування у дітей є застосування інгібітора протонової помпи, клари- троміцину та ніфурателю впродовж 10 діб (ерадикація 90 %).

Література

1. Цимерман, Я. С. Гастроэнтерология. Руководство [Текст] / Я. С. Цимерман. - М.: ГЭОТАР-Медик, 2015. - 816 с.

2. Богданов, Д. Ю. Болезни органов пищеварения при хеликобактериозе [Текст] / Д. Ю. Богданов, И. И. Вищенко,

O. А. Суркачева, Ю. И. Астапенков. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2011. - 224 с.

3. Ивашкин, В. Т. Гастроэнтерология. Клиническое руководство [Текст] / В. Т. Ивашкин, Д. Ю. Богданов, Т. Л. Лапина. - М.: ГЭОТАР, 2013. - 208 с.

4. Malfertheiner, P. Current European concepts in the management of helicobacter pylori infectionethe Maastricht consensus report [Text] / P. Malfertheiner, F. Megraud, C. O'Morain, D. Bell, Bianchi G. Porro, M. Deltenre et. al // European Journal of Gastroenterology & Hepatology. - 1997. - Vol. 9, Issue 1. -

P. 1-2. doi: 10.1097/00042737-199701000-00002

5. Malfertheiner, P. Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection-The Maastricht 2-2000 Consensus Report [Text] / P. Malfertheiner, F. Megraud, C. O'Morain, A. P. S. Hungin, R. Jones, A. Axon et. al // Alimentary Pharmacology and Therapeutics. - 2002. - Vol. 16, Isssue 2. - Р. 167180. doi: 10.1046/j.1365-2036.2002.01169.x

6. Malfertheiner, P. Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection: the Maastricht III Consensus Report [Text] / P. Malfertheiner, F. Megraud, C. O'Morain, F. Bazzoli, E. El-Omar, D. Graham // Gut. - 2007. - Vol. 56, Issue 6. - Р. 772-781. doi: 10.1136/gut.2006.101634

7. Malfertheiner, P. Management of Helicobacter pylori nfection - the Maastricht IV/ Florence Consensus Report [Text] / P. Malfertheiner, F. Megraud, C. A. O'Morain, J. Atherton, A. T. R. Axon, F. Bazzoli et. al // Gut. - 2012. - Vol. 61, Issue 5. - Р. 646-664. doi: 10.1136/gutjnl-2012-302084

8. Стандарты диагностики и лечения кислотозависимых и ассоциированных с Helicobacter pylori заболеваний (четвертое Московское соглашение) [Текст]. - Методические рекомендации № 37 Департамента здравоохранения города Москвы. - М.: ЦНИИГ, 2010. - 12 с.

9. Leanza, A. G. Genetic characterisation of Helicobacter pylori isolates from an Argentinean adult population based on cag pathogenicity island right-end motifs, lspA-glmM polymorphism and iceA and vacA genotypes [Text] / A. G. Leanza, M. J. Matteo, O. Crespo, P. Antelo, J. Olmos, M. Catalano // Clinical Microbiology and Infection. - 2004. - Vol. 10, Issue 9. - Р. 811-819. doi: 10.1111/j.1198-743x.2004.00940.x

10. Kato, S. Primary antimicrobial resistance of Helicobacter pylori in children during the past 9 years [Text] / S. Kato, S. Fujimura // Pediatrics International. - 2010. - Vol. 52, Issue 2. - P. 187-190. doi: 10.1111/j.1442-200x.2009.02915.x

11. Boyanova, L. Prevalence of multidrug-resistant Helicobacter pylori in Bulgaria [Text] / L. Boyanova // Journal of Medical Microbiology. - 2009. - Vol. 58, Issue 7. - P. 930-935. doi: 10.1099/jmm.0.009993-0

12. Yuan, Y. Optimum duration of regimens for Helicobacter pylori eradication [Text] / Y. Yuan, A. C. Ford, K. J. Khan,

J. P. Gisbert, D. Forman, G. I. Leontiadis et. al. - John Wiley & Sons, 2013. doi: 10.1002/14651858.cd008337.pub2

13. Machado, R. S. Furazolidone, tetracycline and omeprazole: a low-cost alternative for Helicobacter pylori eradication in children [Text] / R. S. Machado, M. R. da Silva, A. Viria- to // Jornal de Pediatria. - 2008. - Vol. 84, Issue 2. - P. 160-165. doi: 10.2223/jped.1772

14. Filipec Kanizaj, T. Helicobacter pylori eradication therapy success regarding different treatment period based on clarithromycin or metronidazole triple-therapy regimens [Text] / T. Filipec Kanizaj, M. Katicic, B. Skurla, M. Ticak, V. Ple- cko, S. Kalenic // Helicobacter. - 2009. - Vol. 14, Issue 1. - P. 29-35. doi: 10.1111/j.1523-5378.2009.00656.x

15. Alvarez, A. Antimicrobial susceptibility and mutations involved in clarithromycin resistance in Helicobacter pylori isolates from patients in the western central region of Colombia [Text] / A. Alvarez, J. I. Moncayo, J. J. Santacruz, M. Santacoloma, L. F. Corredor, E. Reinosa // Antimicrobial Agents and Chemotherapy. - 2009. - Vol. 53, Issue 9. - P. 40224024. doi: 10.1128/aac.00145-09

16. Bago, J. Antimicrobial resistance of H. pylori to the outcome of 10-days vs. 7-days Moxifloxacin based therapy for the eradication: a randomized controlled trial [Text] / J. Bago,

K. Majstorovic, Z. Belosic-Halle, N. Kucisec, V Bakula, M. To- mic et. al // Annals of Clinical Microbiology and Antimicrobials. - 2010. - Vol. 9, Issue 1. - P. 13. doi: 10.1186/1476-0711-9-13

17. Basu, P. P. A randomized study comparing levoflox- acin, omeprazole, nitazoxanide, and doxycycline versus triple therapy for the eradication of Helicobacter pylori [Text] / P. P. Basu, K. Rayapudi, T. Pacana, N. J. Shah, N. Krishnaswamy, M. Flynn // The American Journal of Gastroenterology. - 2011. - Vol. 106, Issue 11. - P. 1970-1975. doi: 10.1038/ajg.2011.306

18. Буркова, В. В. Использование нифурателя в эра- дикационной схеме при лечении хеликобактериоза в детей [Текст] / В. В. Буркова // Лекарства. - 2012. - № 2. - С. 45-47.

19. Drumm, B. Helicobacter pylori infection in children: a consensus statement [Text] / B. Drumm, S. Koletzko, G. Od- erda // Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. - 2000. - Vol. 30, Issue 2. - P. 207-213. doi: 10.1097/00005176200002000-00020

20. Протоколи діагностики та лікування захворювань органів травлення у дітей [Текст]. - Міністерство освіти і науки України; Наказ МОЗ України від 26.05.2010 року № 438. - Київ, 2010. - Режим доступу: http://www.moz.gov. ua/ua/portal/dn_20100526_438.html

21. Dore, M. P. Twice-a-day bismuth-containing quadruple therapy for Helicobacter pylori eradication: a randomized trial of 10 and 14 days [Text] / M. P Dore, V Farina, M. Cuccu, L. Mameli, G. Massarelli, D. Y Graham // Helicobacter. - 2011. - Vol. 16, Issue 4. - P. 295-300. doi: 10.1111/ j.1523-5378.2011.00857.x

22. Fujioka, T. A large-scale nationwide multicenter prospective observational study of triple therapy using rabep- razole, amoxicillin, and clarithromycin for Helicobacter pylori eradication in Japan [Text] / T. Fujioka, N. Aoyama, K. Sakai, Y Miwa, M. Kudo, J. Kawashima et. al // Journal of Gastroenterology. - 2012. - Vol. 47, Issue 3. - Р. 276-283. doi: 10.1007/ s00535-011-0487-6

23. Nakajima, S Multiple-antibiotic-resistant Helicobacter pylori infection eradicated with a tailor-made quadruple therapy [Text] / S. Nakajima, H. Inoue, T. Inoue, Y Maruoka // Journal of Gastroenterology and Hepatology. - 2012. - Vol. 27. - Р. 108-111. doi: 10.1111/j.1440-1746.2012.07069.x

24. Корниенко, Е. А. Антибиотикорезистентность Helicobacter pylori у детей и выбор терапии [Текст] / Е. А. Корниенко, Н. И. Паролова // Вопросы современной педиатрии. - 2006. - № 5. - С. 5.

25. Marais, A. Characterization of the genes rdxA and frxA involved in metronidazole resistance in Helicobacter pylori [Text] / A. Marais, C. Bilardi, F. Cantet, G. L. Mendz,

F. Megraud // Research in Microbiology. - 2003. - Vol. 154, Issue 2. - Р 137-144. doi: 10.1016/s0923-2508(03)00030-5

26. Megraud, F. Helicobacter pylori and macrolides [Text] / F. Megraud // Macrolide Antibiotics. - 2002. - P. 243260. doi: 10.1007/978-3-0348-8105-0_15

27. Mendz, G. Is the molecular basis of metronidazole resistance in microaerophilic organisms understood? [Text] /

G. Mendz // Trends in Microbiology. - 2002. - Vol. 10, Issue 8. - P. 370-375. doi: 10.1016/s0966-842x(02)02405-8

28. Shiota, S. Helicobacter pyloriinfection in Japan [Text] / S. Shiota, K. Murakawi, R. Suzuki, T. Fujioka, Y Ya- maoka // Expert Review of Gastroenterology & Hepatology. - 2013. - Vol. 7, Issue 1. - Р 35-40. doi: 10.1586/egh.12.67

References

1. Zimmerman, J. S. (2015). Gastrojenterologija. Ru- kovodstvo [Gastroenterology. Manual]. Moscow: HEOTAR-Me- dik, 816.

2. Bogdanov, D. J., Vashchenko, I. I., Surkacheva, O. A., Astapenkov, Y. I. (2011). Bolezny orhanov pyshchevarenyya pry khelykobakteryoze [Diseases of the digestive system with Helicobacter pylori infection]. Moscow: OOO “Medical News Agency”, 224.

3. Yvashkyn, V T., Bohdanov, D. Yu., Lapyna, T. L. (2013). Gastrojenterologija. Klinicheskoe rukovodstvo [Gastroenterology. Manual]. Moscow: HEOTAR, 208.

4. Malfertheiner, P., Megraud, F., O'Morain, C., Bell, D., Porro, B. G., Deltenre, M. et. al (1997). Current European concepts in the management of Helicobacter pylori infection - the Maastricht Consensus Report. European Journal of Gastroenterology & Hepatology, 9 (1), 1-2. doi: 10.1097/00042737-199701000-00002

5. Malfertheiner, P., Megraud, F., O'Morain, C., Hun- gin, A. P. S., Jones, R., Axon, A. et. al (2002). Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection-The Maastricht 2-2000 Consensus Report. Alimentary Pharmacology and Therapeutics, 16 (2), 167-180. doi: 10.1046/j.1365-2036.2002.01169.x

6. Malfertheiner, P., Megraud, F., O'Morain, C., Bazzo- li, F., El-Omar, E., Graham, D. et. al (2007). Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection: the Maastricht III Consensus Report. Gut, 56 (6), 772-781. doi: 10.1136/ gut.2006.101634

7. Malfertheiner, P., Megraud, F., O'Morain, C. A., Atherton, J., Axon, A. T. R., Bazzoli, F. et. al (2012). Management of Helicobacter pylori infection - the Maastricht IV/ Florence Consensus Report. Gut, 61 (5), 646-664. doi: 10.1136/gut- jnl-2012-302084

8. Standartyi diagnostiki i lecheniya kislotozavisimyih i assotsiirovannyih s Helicobacter pylori zabolevaniy (chetvertoe Moskovskoe soglashenie) [Diagnostic standards and treatment of acid and Helicobacter pylori-associated diseases (fourth Moscow Agreement)] (2010). Guidelines Moscow City Department of Health, № 37. Moscow: CNIIG, 12.

9. Leanza, A. G., Matteo, M. J., Crespo, O., Antelo, P., Olmos, J., Catalano, M. (2004). Genetic characterisation of Helicobacter pylori isolates from an Argentinean adult population based on cag pathogenicity island right-end motifs, lspA-glmM polymorphism and iceA and vacA genotypes. Clinical Microbiology and Infection, 10 (9), 811-819. doi: 10.1111/j.1198- 743x.2004.00940.x

10. Kato, S., Fujimura, S. (2010). Primary antimicrobial resistance of Helicobacter pylori in children during the past 9 years. Pediatrics International, 52 (2), 187-190. doi: 10.1111/ j.1442-200x.2009.02915.x

11. Boyanova, L. (2009). Prevalence of multidrug-resistant Helicobacter pylori in Bulgaria. Journal of Medical Microbiology, 58 (7), 930-935. doi: 10.1099/jmm.0.009993-0

12. Yuan, Y., Ford, A. C., Khan, K. J., Gisbert, J. P, Forman, D., Leontiadis, G. I. et. al (2013). Optimum duration of regimens for Helicobacter pylori eradication. John Wiley & Sons. doi: 10.1002/14651858.CD008337.pub2

13. Machado, R. S., da Silva, M. R., Viriato, A. (2008). Furazolidone, tetracycline and omeprazole: a low-cost alternative for Helicobacter pylori eradication in children. Jornal de Pediatria, 84 (2), 160-165. doi: 10.2223/jped.1772

14. Filipec Kanizaj, T., Katicic, M., Skurla, B., Ticak, M., Plecko, V., Kalenic, S. (2009). Helicobacter pylori Eradication Therapy Success Regarding Different Treatment Period Based on Clarithromycin or Metronidazole Triple-Therapy Regimens. Helicobacter, 14 (1), 29-35. doi: 10.1111/j.1523-5378.2009.00656.x

15. Alvarez, A., Moncayo, J. I., Santacruz, J. J., Santaco- loma, M., Corredor, L. F., Reinosa, E. (2009). Antimicrobial Susceptibility and Mutations Involved in Clarithromycin Resistance in Helicobacter pylori Isolates from Patients in the Western Central Region of Colombia. Antimicrobial Agents and Chemotherapy, 53 (9), 4022-4024. doi: 10.1128/aac.00145-09

16. Bago, J., Majstorovic, K., Belosic-Halle, Z., Kuci- sec, N., Bakula, V, Tomic, M. et. al (2010). Antimicrobial resistance of H. pylori to the outcome of 10-days vs. 7-days Moxi- floxacin based therapy for the eradication: a randomized controlled trial. Annals of Clinical Microbiology and Antimicrobials, 9 (1), 13. doi: 10.1186/1476-0711-9-13

17. Basu, P P., Rayapudi, K., Pacana, T., Shah, N. J., Krishnaswamy, N., Flynn, M. (2011). A Randomized Study

Comparing Levofloxacin, Omeprazole, Nitazoxanide, and Doxycycline versus Triple Therapy for the Eradication of Helicobacter pylori. The American Journal of Gastroenterology, 106 (11), 1970-1975. doi: 10.1038/ajg.2011.306

18. Burkova, V. V (2012). Ispolzovanie nifuratelya v era- dikatsionnoy sheme pri lechenii helikobakterioza v detey [Using nifuratel eradication scheme in the treatment of children in he- likobakter]. Medicine, 2, 45-47.

19. Drumm, B., Koletzko, S., Oderda, G. (2000). Helicobacter pylori Infection in Children: A Consensus Statement. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 30 (2), 207213. doi: 10.1097/00005176-200002000-00020

20. Protokoly diagnostyky ta likuvannja zahvorju- van' organiv travlennja u ditej (2010). Ministerstvo osvity i nauky Ukrai'ny; Nakaz MOZ Ukrai'ny vid 26.05.2010 roku № 438. Kyiv. Available at: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20100526_438.html

21. Dore, M. P., Farina, V., Cuccu, M., Mameli, L., Mas- sarelli, G., Graham, D. Y. (2011). Twice-a-Day Bismuth-Containing Quadruple Therapy for Helicobacter Pylori Eradication: A Randomized Trial of 10 and 14 Days. Helicobacter, 16 (4), 295-300. doi: 10.1111/j.1523-5378.2011.00857.x

22. Fujioka, T., Aoyama, N., Sakai, K., Miwa, Y., Kudo, M., Kawashima, J. et. al (2011). A large-scale nationwide multicenter prospective observational study of triple therapy using rabeprazole, amoxicillin, and clarithromycin for Helicobacter pylori eradication in Japan. Journal of

Gastroenterology, 47 (3), 276-283. doi: 10.1007/s00535- 011-0487-6

23. Nakajima, S., Inoue, H., Inoue, T., Maruoka, Y. (2012). Multiple-antibiotic-resistant Helicobacter pylori infection eradicated with a tailor-made quadruple therapy. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 27, 108-111. doi: 10.1111/ j.1440-1746.2012.07069.x

24. Kornienko, E. A., Parolova, N. I. (2006). Antibiotiko- rezistentnost Helicobacter pylori u detey i vyibor terapii [Antibiotic resistance of Helicobacter pylori in children and the choice of therapy]. Questions modern pediatry, 5, 5.

25. Marais, A., Bilardi, C., Cantet, F., Mendz, G. L., Megraud, F. (2003). Characterization of the genes rdxA and frxA involved in metronidazole resistance in Helicobacter pylori. Research in Microbiology, 154 (2), 137-144. doi: 10.1016/s0923-2508(03)00030-5

26. Megraud, F. (2002). Helicobacter pylori and mac- rolides. Macrolide Antibiotics, 243-260. doi: 10.1007/978-3- 0348-8105-0_15

27. Mendz, G. (2002). Is the molecular basis of metronidazole resistance in microaerophilic organisms understood? Trends in Microbiology, 10 (8), 370-375. doi: 10.1016/s0966- 842x(02)02405-8

28. Shiota, S., Murakawi, K., Suzuki, R., Fujioka, T., Ya- maoka, Y. (2013). Helicobacter pylori infection in Japan . Expert Review of Gastroenterology & Hepatology, 7 (1), 35-40. doi: 10.1586/egh.12.67

Дата надходження рукопису 14.01.2016

Сорокман Таміла Василівна, доктор медичних наук, професор, кафедра педіатрії та медичної генетики, Буковинський державний медичний університет, пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002 E-mail: t.sorokman@gmail.com

Сокольник Сніжана Василівна, доктор медичних наук, професор, кафедра педіатрії та медичної генетики, Буковинський державний медичний університет, пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002 E-mail: sokolnyk-snizhana@bsmu.edu.ua

Попелюк Олександра-Марія Василівна, кандидат медичних наук, доцент, кафедра анатомії, Буковинський державний медичний університет, пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002 E-mail: alexpop82@gmail.com

Макарова Олена Вікторівна, кандидат медичних наук, доцент, кафедра догляду за хворими, Буковинський державний медичний університет, пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002 E-mail: makhelen2010@gmail.com

Швигар Леонід Володимирович, кандидат медичних наук, доцент, кафедра педіатрії та медичної генетики, Буковинський державний медичний університет, пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002 E-mail: svleon@gmail.com

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.