Особливості внутрішньо-особистісних конфліктів у онкогематологічних хворих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 159.9.075 © Плескач Б.В., 2016 р. orcid.org/0000-0002-2215-6810 dx.doi. org/10.5281/zenodo.44744

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ

Особливості внутрішньоособистісних конфліктів у онкогематологічних хворих

Б.В. Плескач

Анотація

онкогематологічний хворий портретний конфлікт

Стаття присвячена вивченню внутрішньоособистісних конфліктів онкогематологічних хворих. Обстежена вибірка складалась з 55 онкогематологічних хворих, які отримували спеціалізоване лікування, та 55 практично здорових осіб. Основним методом дослідження був метод портретних виборів Л. Сонді в адаптації Л.М. Собчік та авторський опитувальник на основі MMPI. Для виявлення внутрішньоособистісних конфліктів, характерних для онкогематологічних хворих, була проведена серія факторних аналізів з виділенням первинних та вторинних факторів. Висновок про наявність внутрішньоособистісного конфлікту здійснювався на основі змістової інтерпретації факторів, співставленням з результатами факторного аналізу контрольної групи та даними, зібраними за допомогою опитувальника. В дослідженні виявлено три види конфліктів у онкогематологічних хворих, які не властиві здоровим особам: конфлікти між потребою в прив'язаності та самореалізацією, конфліктність у виявленні агресії та конфліктне поєднання театральних та обсесивно-компульсивних рис (у здорових осіб ці риси не зустрічаються поряд). Також показано, що онкогематологічні хворі зазвичай перебувають в незрілій, залежній позиції, що робить процес самореалізації конфліктним. Намічені шляхи подальших досліджень.

Ключові слова: психоонкологія, психологічні особливості онкогематологічних хворих, метод портретних виборів Л. Сонді, внутрішньоособистісний конфлікт онкогематологічних хворих, конфлікт глибинних потреб онкогематологічних хворих, конфлікт особистісних рис онкогематологічних хворих.

Аннотация

Б.В. Плескач. Особенности внутриличнос тных конфликтов у онкогематологических больных

Статья посвящена изучению внутриличностных конфликтов онкогематологических больных. Обследованная выборка состояла из 55 онкогематологических больных, которые получали специализированное лечение, и 55 практически здоровых лиц. Основным методом исследования был метод портретных выборов Л. Сонди в адаптации Л.М. Собчик, и авторский вопросник на основе MMPI. Для выявления внутриличностных конфликтов, характерных для онкогематологических больных, была проведена серия факторных анализов с выделением первичных и вторичных факторов. Вывод о наличии внутриличностного конфликта осуществляли на основе содержательной интерпретации факторов, сопоставления с результатами факторного анализа контрольной группы и данными, собранными с помощью вопросника. В исследовании выявлено три вида конфликтов у онкогематологических больных, которые нехарактерны здоровым людям: конфликты между потребностью в привязанности и самореализацией, конфликтность в проявлении агрессии и конфликтное объединение театральных и обсессивнокомпульсивных черт (у здоровых лиц эти черты не встречаются одновременно). Также показано, что онкогематологические больные обычно находятся в незрелой, зависимой позиции, что делает процесс самореализации конфликтным. Намечены пути дальнейших исследований.

Ключевые слова: психоонкология, психологические особенности онкогематологических больных, метод портретных выборов Л. Сонди, внутриличностный конфликт онкогематологических больных, конфликт глубинных потребностей онкогематологических больных, конфликт личностных черт онкогематологических больных.

Annotation

B.V. Pleskach. the peculiarities of intrapersonal conflicts in oncohematological patients

The paper is devoted to study of intrapersonal conflicts in oncohematological patients. Observed group included 55 oncohematological patients, who received specific therapy, and 55 health persons. The main method of investigation was the method of portrait elections (Sondy test) in modification of L. N. Sobchik, and MMPI test, modified by author of the paper. To identify intrapersonal conflicts, a series of factor analysis was carried out with the release of primary and secondary factors. The conclusion about the intrapersonal conflict was done on the basis of comprehensive interpretation of factors, the comparison of the factor analysis in the control and in the main groups, and data collected through a questionnaire. Three types of conflicts in oncohematological patients, which are not characteristic for healthy people, were revealed: the conflict between attachment needs and self-realization; the conflict in the manifestation of aggression, and conflicting association of theatrical and obsessive-compulsive features (such features do not occur at the same time in healthy persons). It is also shown that oncohematological patients usually are in immature, dependent position, which created a conflict with the self-realization. The approaches for further research are proposed.

Keywords: psycho-oncology, psychological features of oncohematological patients, the method of portrait elections by L. Sondy, intrapersonal conflict in oncohematological patients, the conflict of deep needs in oncohematological patients, the intrapersonal conflict in oncohematological patients.

Постановка наукової проблеми та її значення. Взаємозв'язок між преморбідними психологічними особливостями та розвитком онкологічних захворювань відомий давно [6; 8; 10]. Зокрема, було виявлено взаємозв'язок між розвитком онкологічних захворювань та рядом факторів, таких як відсутність в ранньому дитинстві теплоти в стосунках із батьками, потреба в збереженні стосунків, схильність поступатись своїми інтересами та потребами з метою збереження стосунків, утримання емоційної реакції, депресія тощо. Встановлено, що психологічні фактори впливають на перебіг процесу лікування та пов'язані з загальною та безрецидивною тривалістю життя онкологічних хворих [6; 9; 11]. Оскільки деякі негативні емоції та копінг-стратегії зменшують тривалість життя онкологічних пацієнтів, а певні особистісні риси можуть бути причиною небажаного дистресу, актуальними є дослідження, спрямовані на виявлення внутрішньоособистісного конфлікту, який є джерелом дистресу у онкологічних пацієнтів [1-3; 7]. Проте досліджень, присвячених його виявленню серед онкогематологічних хворих, у доступній літературі ми знайти не змогли. Тому метою нашого дослідження є вивчення особливостей внутрішньоособистісного конфлікту в онкогематологічних хворих.

Методи та методики дослідження. У психологічному дослідженні взяли участь 110 осіб: 55 практично здорових (контроль) та 55 хворих на онкогематологічні захворювання (хвороба Ходжкіна 22 хворих, неходжкінські злоякісні лімфоми в стадії лейкемізації 9 пацієнтів, гостра лейкемія 13 хворих, хронічні лімфопроліферативні захворювання 11 хворих), які проходили лікування в Київському міському центрі трансплантації кісткового мозку МОЗ України (основна група). Всі хворі отримували хіміотерапевтичне лікування. Двадцятьом із них у подальшому було проведено трансплантацію аутологічних кровотворних клітинпопередників. Серед опитаних було 49 чоловіків та 66 жінок віком від 16 до 60 років (у середньому 30 ± 1,44 роки, медіана 26 років). Вибірки були зіставними за віком та статтю. Основним методом дослідження був метод портретних вибірок (МПВ) за Л. Сонді в адаптації Л. М. Собчік та авторський опитувальник на основі MMPI [4; 5].

Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою пакету SPSS Statistics 17.0.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Окремі реакції тесту Сонді були взаємопов'язані в обох групах обстежених осіб. Для аналізу кореляційних взаємозв'язків між змінними та виявлення конфліктних об'єднань окремих реакцій було проведено факторний аналіз із виділенням первинних та вторинних (більш узагальнюючих) факторів.

В обох дослідних групах було виділено по 7 факторів, які пояснювали 80,5% варіації змінних в основній групі та 75% кореляцій між змінними в контролі (табл.1).

Перший фактор, виділений в основній групі, «Самостійність проти збереження прив'язаності» на позитивному полюсі містить реакції k+ (егоцентричність), m(відділення) та d+ (пошукова активність); на негативному полюсі реакції d(утримання об'єкта), р+ (інфляція Его) та h+ (задоволена потреба в афіляції). У контролі аналогічний фактор відсутній, що може свідчити про складність відділення від значимого об'єкта в онкогематологічних хворих. Поєднання реакцій k+ > 1 та m" > 2 (полюс самостійності) знайдено у 40% онкогематологічних хворих і лише в 15 % осіб у контролі, відмінність є статистично достовірною ( х² = 6,97; р < 0,01).

Фактор Б2о на позитивному полюсі зосереджує реакції h+ та р" (схильність до проекції), на негативному полюсі h" (потреба в афіляції фрустрована та сублімується в соціально-гуманістичній активності), р+, е+ (прагнення до справедливості, добра, терпіння, етичність у стосунках з оточенням) та hy+ (демонстрація себе, нарцистичні риси). Цей фактор пов'язаний з нарцистичною структурою особистості та представляє різні способи підтримки самоповаги: „нарцистичність проти травматичної нарцистичності”.

Таблиця 1 Матриця значимих факторних навантажень у групах обстежених осіб

Позитивний полюс Б2о пов'язаний із підтриманням самоповаги через прив'язаність до конкретної людини, яка задовольняє дефіцитарні потреби в прийнятті та розумінні (реакція h+) та сприяє каналізації спустошених та негативних рис на оточення (реакція p"). Негативний полюс фактора пов'язаний із неможливістю задовольнити потреби в афіляції та любові в безпосередніх стосунках (реакція h") та трансформацією цих потреб завдяки реакції р+ в альтруїстичну діяльність, спрямовану на суспільство в цілому. Сутність реакції р+, як зазначав Л. Сонді, полягає в реалізації потягу до влади, розширенні значення своєї персони шляхом ідентифікації з оточенням. Нарцистичні потреби можуть підкріплюватись за умови реалізації в альтруїстичній діяльності етичної установки особи (реакція е+) або демонстрації діяльності оточенню (реакція hy+). Основна відмінність від контрольної групи полягає в тому, що в онкогематологічних хворих реакції h (Ерос за Сонді або Лібідо за Фройдом) та р (розширення влади Я над навколишнім світом) об'єднані в один фактор (Лібідо заповнює структуру Его, що і є нарцисизмом за Фройдом). У контрольній групі виділено два фактори (Б3к та Р4к), обидва з яких більшою мірою описують варіації потреби у владі (фактор р) та Ерос"потягу. У цих факторах нарцистична структура протиставляється іншим типам організації особистості. Це дозволяє припустити, що нарцистична структура особистості та конфлікт самооцінки притаманні онкогематологічним пацієнтам більше, ніж здоровим особам.

У факторі Б3к позитивний полюс представлений реакціями m+ та р". На думку Л. Сонді, реакція m+ є проявом потягу до прив'язаності. Цей потяг спрямований на підтримання зв'язку, який забезпечує відчуття безпеки. Реакцію р" в цьому контексті слід розуміти як партиципацію стосовно об'єкта прив'язаності, тобто усвідомлення свого Я частиною більшого та значимого об'єкта (наприклад, родини). Негативний полюс Б3к пов'язаний із реакціями h" та р+, які означають пасивну форму прояву нарцистичної особистості, що підкріплює самооцінку за рахунок гуманістичної та альтруїстичної активності. Здійснюючи широке узагальнення, фактору Б3к можна дати назву «Сформована прив'язаність проти травматичного нарцисизму». Слід зазначити, що потреба в прив'язаності та партиципації (реакції р" > 2, m+ > 3) більш властива здоровим особам, ніж пацієнтам основної групи (28% та 9,7%; р = 0,025).

Фактор Б4к на позитивному полюсі представлений реакціями h", s+ (драйв агресії) та m+; негативний полюс пов'язаний з реакцією h+. Згідно з принципом «краю та середини», об'єднання реакцій h" та m+ можна тлумачити як існування в суб'єкта потреби в прив'язаності до первинного об'єкта (реакція m+), яка фруструється (незадоволені потреби в отриманні співчуття, розуміння, любові, реакція h"). Через це у суб'єкта виникає агресія, спрямована на первинний об'єкт (реакція s+). Отже, позитивний полюс фактора пов'язаний з «едипальним конфліктом», у якому особа стикається з неможливістю продовження теплих стосунків з первинним об'єктом. Основна відмінність від фактора Бік полягає в тому, що едипальний конфлікт тут актуалізує оральну потребу, прив'язаність (реакція m+). Реакцію h+ слід розуміти як більш ранню стадію розвитку, пов'язану із задоволенням потреб у любові та нарцисизмом. Здійснюючи узагальнення, фактору Б4к можна дати назву «Недостатність прийняття проти нарцистичності». Отримані нами дані показують, що частота реакцій (s+>2, m+>2), характерних для едипального конфлікту, більша серед здорових осіб (41% опитаних), ніж серед обстежених основної групи (23%; р=0,045).

Фактор Б3о («Театральні риси проти гуманістично-агресивних») на позитивному полюсі містить реакції s(деструкція, спрямована на себе, жертовність) та hy+. Негативний полюс пов'язаний із реакцією h^-. На основі вивчення кореляцій з даними, які було отримано в інтерв'ю з онкогематологічними хворими, та результатами опитування здорових осіб, позитивний полюс фактора Б3о (реакції shy+) слід розуміти як поєднання театральних рис особистості (потреба уваги до себе) з альтруїстичними мотивами, а також як обмеження прояву потреби в самодемонстрації у вигляді схильності поступатись. В основній групі поєднання реакцій sта hне виявлено. У 67% опитаних при реакції hспостерігалась реакція s0, у решти пацієнтів поєднання реакцій hі s+. Отже, негативний полюс фактора Б3о ми пов'язуємо з задоволеною соціальним шляхом агресією, що має гуманістичні цілі.

Еквівалентним фактором у групі здорових осіб є Б1к («Театральні проти обсесивних рис»), який на своєму позитивному полюсі містить реакції shy+; а на негативному s+ та d^-. Об'єднання реакцій shy+ слід розуміти як театральні риси, обмежені поступливістю та детерміновані з одного боку потребою бути в центрі уваги, а з іншого альтруїстичними мотивами. Вивчення кореляцій поєднання реакцій s+dз питаннями опитувальника показало, що особи з такими особливостями схильні дотримуватись певних принципів та звичок. Таким чином, можна пов'язати поєднання реакцій s+dз обсесивними рисами особистості, тобто зі здійсненням агресії, що має своє джерело в механізмах захисту, які обмежують прояви сексуальності.

Узагальнюючи порівняння факторів Б1к і Б3о, можна прийти до висновку, що негативні полюси обох цих факторів пов'язані з обсесивнокомпульсивними рисами. При цьому в онкогематологічних пацієнтів здатність контролювати свою агресивність занижена.

Фактор Б4о («Театральні риси проти самоконтролю») на позитивному полюсі зосереджує театральні риси (реакції hy+ та hy^-: їх сумарне «навантаження» на фактор становить 0,649). Негативний полюс представлений реакціями совісті (e+) та самообмеження, заперечення неприйнятних рис (k^-). Пацієнти основної групи з реакціями е+ > 2 та k" > 2 отримали в середньому 2,4 бали за фактором hy, тоді як особи, в яких не було знайдено одночасної присутності значимих реакцій е+ та k", 3,3 бали (F = 4,1; р = 0,051).

Еквівалентним фактором контролю є F2^ який на позитивному полюсі представлений реакцією k+ (егоцентризм), а на негативному реакціями самоконтролю (e+k^-). Таким чином, йому можна дати назву «егоцентризм проти самоконтролю». Отже, основна відмінність між групами полягає в тому, що онкогематологічні хворі формують самоконтроль як протилежність до театральних рис, тоді як здорові особи " як протилежність до егоцентричних, шизоїдно-ригідних рис особистості.

Фактор F5о («Едипальна агресія проти відділення та пошуку нового об'єкта») на позитивному полюсі знаходиться реакція s+ (активність, агресія); на негативному полюсі d+ (пошук нового об'єкта). В основі фактора лежить обернено-пропорційний кореляційний зв'язок між реакціями s+ та d+ (r = -0,407, p < 0,05), який відсутній у вибірці здорових осіб. У всіх опитаних із реакцією s+ була також присутня реакція d^-, хоча не у всіх опитаних з реакцією dспостерігалася реакція s+. На думку Л. Сонді, поєднання реакцій s+dта s+m+ пов'язане з едипальним конфліктом. Для вибірки здорових осіб також властиве поєднання реакцій s+d(фактор F1^, пов'язане з наявністю обсесивних рис. Як відомо з психоаналітичної теорії, обсесивні риси особистості розвиваються під час фіксації на анальній стадії розвитку та за несприятливого проходження едипальної стадії розвитку.

У контрольній групі фактор, аналогічний F5о, відсутній. Певною мірою його можна порівняти з F^ («Демонстративні риси проти обсесивно-компульсивних»). Едипальна агресія пов'язана з обсесивнокомпульсивними рисами, проте у здорових осіб протилежністю цього фактора є не потреба в пошуку нового об'єкта, а театральні риси особистості. Порівнюючи фактор F5о з F4к («Недостатність прийняття проти нарцистичності»), бачимо, що F4к також включає в себе агресію, пов'язану зі стосунками з базовим об'єктом та з недостатністю прийняття, проте в цьому випадку вона протиставляється нарцистичним рисам особистості. Фактор F5о також можна порівняти з F7к («Потреба в пошуку нового об'єкта проти інцестуозної прив'язаності»). Щоправда, в осіб із контрольної групи неможливість здорового розв'язання едипального конфлікту не пов'язана з агресією. З цього можна зробити такі висновки щодо онкогематологічних хворих: 1) стосунки з первинним об'єктом є травматичними; 2) закладаються умови для виникнення дихотомії необхідності обирати між підтриманням травматичних стосунків з первинним об'єктом та пошуком нового об'єкта. Останній висновок підтверджується тим, що частота поєднання реакцій s+ > 2 d+ > 1 (присутність агресії за активного пошуку нового об'єкта) більша у здорових осіб (23%), ніж в основній групі (9%, Х²=4,26, р<0,05).

Фактор Б6о («Пароксизмальна лють проти контролю Super-Ego») на позитивному полюсі містить реакцію е(пароксизмальна лють), на негативному реакції e+ (етичність, заборона на прояв руйнівних афектів) та hy(моральний контроль). У контролі фактор Б5к також містить пароксизмальний фактор (е) та реакцію hy+. Зважаючи на реакції, представлені на полюсах фактора Б5к, його можна назвати «Злість, дратівливість, заздрість проти етичності».

Аналіз даних показує, що поєднання реакцій e+ > 2 та hy> 2 (контроль Super-Ego) зустрічається серед онкогематологічних хворих частіше (40%), ніж у контролі (15%; х² = 6,97, р < 0,01).

Фактор Б7о («Збереження прив'язаності через захисне фантазування проти відділення») на позитивному полюсі визначає реакції m+ (прив'язаність) та hy(моральні заборони), негативний полюс пов'язаний з реакціями p+ (велика кількість ідентифікацій, нездатність розрізняти протиріччя) та m(відділення від первинного об'єкта). Поєднання реакцій m+hyсвідчить про складні стосунки з первинним об'єктом, який є одночасно значимим та таким, що знищує кордони. На деструктивність базового об'єкту онкогематологічних хворих вказує реакція hy^-, яка означає не лише моральні заборони а і занурення у світ фантазій. Для осіб із контрольної групи таке поєднання реакцій не властиве. Навпаки, стосунки з первинним об'єктом є доброчинними та стимулюють у суб'єкта відчуття спільності з рідними (партиципація об'єднання реакцій m+p^-, фактор Б3к).

Другим етапом аналізу було виділення вторинних факторів (FF) для виявлення типових внутрішньоособистісних конфліктів серед онкогематологічних хворих. В основній групі на основі критерію Кайзера виділено чотири FF, які пояснили 66% усіх варіацій первинних факторів (табл.2).

Фактор FF^ відображає конфлікт між потребами в прив'язаності та самореалізації. Його позитивний полюс є об'єднанням позитивних полюсів факторів F2о (поєднання реакцій h+p^-, грандіозний нарцисизм) та F7ог (поєднання реакцій m⁺hy^-, захисне фантазування, лицемірні моральні установки, які сприяють збереженню прив'язаності до первинного об'єкта). Отже, позитивний полюс FF^ представляє спосіб розв'язання конфлікту потреб «прив'язаність самореалізація» за допомогою задоволення потреби в прив'язаності (реакції m+ та h+). Є підстави вважати, що повноцінної реалізації не відбувається, скоріше, активізується потяг до збереження Self, що досягається шляхом відсторонення неприйнятних для продовження стосунків особливостей за допомогою лицемірства (реакція hy^-) та проекції неприйнятних особливостей на оточення (реакція p^-).

Таблиця 2 Навантаження на вторинні фактори в основній групі

Позитивний полюс FFlo являє собою організацію особистості за типом грандіозної нарцистичності. Потреба в підтриманні прив'язаності тут має більше значення, ніж потреба в самореалізації та підтриманні психічної цілісності. Це призводить до витіснення (неприйняття) певних особистісних рис.

Негативний полюс FF^ пов'язаний з фрустрованою потребою в прив'язаності. Цей полюс містить реакції, властиві негативним полюсам факторів F2о (поєднання реакцій h"p⁺e⁺hy⁺, травматичний нарцисизм) та F7о (поєднання реакцій m"p⁺ відділення). Таким чином, негативний полюс FF^ містить фрустровану потребу в прив'язаності (h" фрустрована потреба в афіляції, m" втрата прив'язаності до первинного об'єкта) та реалізоване Self (реакція p+, яка іноді об'єднується з реакціями е+ і hy+). На цьому полюсі потреба в реалізації власного Self має більший пріоритет, ніж потреба в прив'язаності.

Факт знаходження пацієнта на позитивному полюсі фактору FF^ констатувався, коли у нього спостерігалось 3 4 з наступних реакцій: h+>2, p">2, m+>2, hy">2. Перебування пацієнта на негативному полюсі фактора FFlo констатувалось, коли в його результатах були наявні всі три реакції: h">2, p+>2, m">2.

Фактор FF2о можна схарактеризувати як «Конфлікт у виявленні агресії: самопокарання за злість придушення та сублімація агресії». Позитивний полюс FF2о є поєднанням позитивних полюсів факторів F3о та F6о і представляє сукупність реакцій s"hy⁺ (театральні особистісні риси, альтруїстична спрямованість) та е" (пароксизмальна лють). За цієї структури особистості є можливість для прояву агресії або заздрощів у вигляді пароксизмів (поєднання e"hy+), але особистість пасивна в соціальному плані, можливо, жертовна чи мазохістична. Конфлікт щодо виявлення агресії полягає в тому, що особа ніби карає себе за такі дії (реакція s").

Негативний полюс FF2о утворений негативними полюсами факторів F3о та F6о. Він об'єднує реакції h" (реалізація агресії в соціальній активності) та e+hy" (контроль Super-Ego) і пов'язаний із конфліктом у прояві агресії, яка не може відкрито проявлятися через надмірний контроль із боку Super-Ego та сублімується за допомогою соціальної активності.

Перебування пацієнта на позитивному полюсі фактору FF2о констатувалося, коли у нього спостерігалися всі три реакції: s">2, hy+>2, e">2. Перебування пацієнта на негативному полюсі фактора FF2о констатувалось, коли в його результатах були наявні три реакції h">2, e+>2, hy">2.

Фактору FF3о можна дати назву «Конфлікт потреб в прив'язаності та самореалізації». Основна відмінність FF3о від FF^ полягає в тому, що конфлікт фактора FF3о пов'язаний з депресивною структурою особистості, тоді як FF^ описує нарцистичну структуру. Позитивний полюс FF3о представляє вирішення конфлікту між прив'язаністю та самореалізацією на користь задоволення потреби в прив'язаності. Цей полюс представлений реакціями d"p+h+ (збереження прив'язаності, негативний полюс F^) та s+ (едипальна агресія, позитивний полюс F5о). У цьому випадку агресивну реакцію (s+) можна тлумачити не як трансформацію енергії Лібідо в агресію, а як прояв захисної агресії (реалізацію інстинкту самозбереження) в результаті порушення особистісних кордонів та інтересів, пов'язаних з самореалізацією. Пацієнта можна віднести до позитивного полюса FF3о, коли в нього наявні 3-4 з наступних реакцій: d">2, p+>2, h+>2, s+>2. Аналіз даних показав, що позитивний полюс фактора FF3о властивий для жінок: він спостерігався у 44% пацієнток та лише 10% пацієнтів чоловічої статі (X² = 5,02; р < 0,05).

Негативний полюс FF3о пов'язаний з реакціями k+m" (самотність, позитивний полюс F1t) та d+ (активізований потяг до пошуку нового об'єкта, позитивний полюс Fto, негативний полюс F5о). Таким чином, негативний полюс представляє розв'язання конфлікту «прив'язаність самореалізація» на користь самореалізації, потреба в прив'язаності фруструється. На травму прив'язаності вказує реакція m", (реакція, обернена до прив'язаності; самотність, відділення).

Фактор РР3о пов'язаний із депресивною організацією особистості, оскільки в його основі лежить реакція d, яку пов'язують із депресивною симптоматикою. Поєднання реакцій k+>1, m">2, d+>1 (негативний полюс фактору РР3о) притаманне 31% онкогематологічних хворих та лише 6% здорових осіб (х² = 10,46; р < 0,001).

Фактор РР4о пов'язаний із різними конфігураціями поєднання демонстративних та обсесивних особистісних рис. Позитивний полюс РР4о об'єднує негативний полюс Р3о (реакція h", сублімація агресивного потягу в соціальній активності) та позитивний Р4о (сума реакцій hy+ та hy", театральні риси). Таким чином, позитивний полюс пов'язаний з агресією, що виявляється з боку структури Super Ego та спрямована на соціальну активність. Агресія в цьому випадку поєднана з потребою в самодемонстрації та може бути названа садогуманізмом. Пацієнта можна віднести до позитивного полюсу РР4о, якщо за сумарним значенням позитивних та негативних реакцій за фактором hy він здійснив 3 або більше виборів, і присутня реакція h">2.

Негативний полюс РР4о представлений позитивним полюсом Р3о (поєднання реакцій s"hy+, альтруїстично-спрямовані театральні риси) та негативним полюсом Р4о (поєднання реакцій e+k", контроль Super Ego). У такому випадку агресивний потяг з боку Super Ego спрямований на власну особистість та полягає в контролі, обмеженні. Очевидно, що театральні риси обмежуються й знаходять своє задоволення опосередковано, через соціальну активність. Пацієнта можна віднести до негативного полюсу РР4о, якщо в нього присутні 3-4 з таких реакцій: s">2, hy+>2, e+>2, k">2.

Проведення вторинного факторного аналізу в контролі дало змогу виділити два вторинних фактори, які пояснили 37% всіх варіацій первинних факторів (табл.3). Перш ніж характеризувати результати вторинного факторного аналізу в контрольній групі, зазначимо, що він не є вдалим, оскільки пояснює менше 50% взаємозв'язків між первинними факторами. Отримані вторинні фактори є дуже загальними, об'єднують по три"чотири первинні фактори. Це свідчить про те, що для групи здорових осіб властива більша різноманітність, ніж для вибірки онкогематологічних хворих. Для онкогематологічних пацієнтів більш властиві константні симптомокомлекси (поєднання реакцій), ніж для здорових осіб, що підтверджує існування в онкогематологічних хворих характерних лише для них особливостей та конфліктів. Позитивний полюс РР1к («Обсесивнокомпульсивні театральні риси») утворений: 1) негативним полюсом фактора Рік (поєднання реакцій s+d", обсесивно-компульсивні риси); 2) позитивним полюсом фактора Р3к (поєднання реакцій m+p", прив'язаність на рівні потреби в приналежності до близьких значимих людей); 3) позитивним полюсом фактора Б6к (реакція hy", приховані театральні риси особистості, совісливість).

Таблиця 3. Навантаження на вторинні фактори в групі здорових осіб