Рівень тривожності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень: діагностика, диференціальна діагностика, підходи до лікування

Анотації

Рівень тривожності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень: діагностика, диференціальна діагностика, підходи до лікування

Ключові слова: ХОЗЛ, симптоми, тривожності шкала симптоматична.

Психічні розлади, зокрема підвищена тривожність, належать до коморбідних станів при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) і негативно впливають на загальний стан хворих, їх якість життя, прихильність до тривалого лікування, погіршують ефективність реабілітаційних заходів.

Останнім часом дослідники приділяють багато уваги вивченню причинно-наслідкових зв'язків між підвищеною тривожністю та клініко-функціональними проявами ХОЗЛ.

Мета роботи - встановити зв'язок між клінічними проявами та рівнем тривожності у хворих на ХОЗЛ.

Матеріали та методи. Обстежили 77 хворих на ХОЗЛ.

Обстеження включало загально-клінічні методи, оцінювання клінічних симптомів, у тому числі за допомогою опитувальників, спірометрію. Визначення рівня тривожності здійснили за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії. Завершальне оцінювання психічного стану хворих виконав лікар-психіатр.

Результати. Хворі на ХОЗЛ із підвищеною тривожністю та з нормальним її рівнем здебільшого не відрізняються між собою за демографічними показниками та рівнем вентиляційних порушень. Однак у хворих на ХОЗЛ із підвищеною тривожністю виразність задишки та виразність симптомів у цілому більш значуща, ніж у хворих із нормальним рівнем тривожності.

Висновки. Пацієнтам, які виявляють підвищену тривожність, слід рекомендувати консультацію лікаря-психіатра. Водночас нормальний рівень тривожності у хворих на ХОЗЛ за анкетою HADS-тривога не виключає можливої наявності у них інших змін психічного статусу.

Уровень тревожности у больных хроническим обструктивным заболеванием лёгких: диагностика, дифференциальная диагностика, подходы к лечению Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина, Е. В. Вереса, Ю. В. Губа.

Психические расстройства, в том числе повышенная тревожность, относятся к коморбидным состояниям при хроническом обструктивном заболевании лёгких (ХОЗЛ) и негативно влияют на общее состояние больных, их качество жизни, приверженность к длительному лечению, ухудшают эффективность реабилитационных мероприятий.

В последнее время исследователи уделяют много внимания изучению причинно-следственных связей между повышенной тревожностью и клинико-функциональными проявлениями ХОЗЛ.

Цель работы - установить связь между клиническими проявлениями и уровнем тревожности у больных ХОЗЛ.

Материалы и методы. Обследовано 77 больных ХОЗЛ.

Обследование больных включало общеклинические методы, оценку клинических симптомов, в том числе с помощью опросников, спирометрию. Определение уровня тревожности проводилось с помощью Госпитальной шкалы тревоги и депрессии. Заключительная оценка психического состояния больных проводилась врачом-психиатром.

Результаты. Больные ХОЗЛ с повышенной тревожностью и с нормальным её уровнем не отличаются между собой по демографическим показателям и уровню вентиляционных нарушений. Однако у больных ХОЗЛ с повышенной тревожностью выраженность одышки и выраженность симптомов в целом более значима, чем у больных с нормальным уровнем тревожности.

Выводы. При выявлении повышенной тревожности пациентам следует рекомендовать консультацию врача-психиатра. В то же время нормальный уровень тревожности у больных ХОЗЛ по анкете HADS-тревога не исключает возможного наличия у них других изменений психического статуса.

Ключевые слова: ХОЗЛ, симптомы, тревожности шкала симптоматическая.

The level of anxiety in patients with chronic obstructive pulmonary disease: diagnosis, differential diagnosis and treatment approaches

T. O. Pertseva, L. I. Konopkina, O. V. Veresa, Yu. V. Huba

Mental disorders including increased anxiety are comorbid conditions in chronic obstructive pulmonary disease (COPD). They have a negative influence on the general condition of patients, their quality of life, and commitment to long-term treatment, impair the effectiveness of rehabilitation.

Recently, researchers devoted much attention to the study of causal relationships between increased anxiety, clinical and functional manifestations of COPD.

Objective: to establish a link between clinical manifestations and the level of anxiety in patients with COPD.

We examined 77 patients with COPD. A survey of patients included general clinical methods, evaluation of clinical symptoms, including by means of questionnaires, spirometry.

© Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, О. В. Вереса, Ю. В. Губа, 2016Determining the level of anxiety was made using Hospital Anxiety and Depression Scale. The final evaluation of the mental state of patients was conducted by psychiatrist.

COPD patients with increased anxiety and with normal levels of anxiety did not have differences in demographic parameters and the level of ventilation disorders. However, in COPD patients with increased anxiety the severity of dyspnea and the severity of symptoms is generally more severe than in patients with normal levels of anxiety.

In identifying increased anxiety in patients should be advised to consult by psychiatrist. At the same time, the normal level of anxiety in patients with COPD by questionnaire HADS-anxiety does not exclude the possible presence of other changes in mental status.

Key words: COPD, Symptoms, Manigest Anxiety Scall.

Zaporozhye medical journal 2016; №2 (95): 40-43

Психічні розлади належать до коморбідних станів при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) [5] і можуть бути однією з причин несприятливого прогнозу перебігу хвороби [5,8]. Серед доволі поширених психічних змін - підвищена тривожність [9], котра негативно впливає на загальний стан хворих, якість їхнього життя, прихильність до тривалого лікування, а також погіршує ефективність реабілітаційних заходів [7]. Рівень тривожності необхідно враховувати і при тривалому веденні хворих.

Матеріали і методи дослідження Обстежили 77 хворих на ХОЗЛ (чоловіків - 64 (83,1%), середній вік - 63,2±0,9 року, рівень об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) - 52,0±1,8% належної величини).

Формулювання клінічного діагнозу ХОЗЛ здійснили згідно з наказом МОЗ України №555 від 27.06.2013 р. [1]. Усі хворі перебували у стабільній фазі захворювання протягом принаймні останніх двох місяців та отримували терапію згідно з наказом МОЗ України.№555 від 27.06.2013 р. [1]. Усі хворі підписали інформовану згоду на участь у дослідженні.

Обстеження хворих включало загальноклінічні методи (збір скарг, анамнезу захворювання, анамнезу життя, фі- зикальне обстеження), оцінювання клінічних симптомів, зокрема за допомогою опитувальників (модифікованої шкали задишки Медичної дослідницької ради (англ. - The Modified Medical Research Council Dyspnea Scale (mMRC)), Тесту оцінки ХОЗЛ (англ. - COPD Assessment Test (CAT)) [1,4,8], спірометрію з визначенням ОФВ1 після проби з бронхолітиком методом комп'ютерної спірометрії на апараті «MasterScreen Body/Diff» («Jaeger», ФРН).

Визначення рівня тривожності виконували за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії (англ. - Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS)), котра призначена для виявлення депресивних і тривожних порушень у хворих соматичного профілю. Шкала HADS складається з двох частин: одна стосується виразності симптомів тривожності, друга - виразності симптомів депресії. Оцінювання результатів за виразністю тривожності здійснювали за сумою балів у відповідній частині анкети (HADS-тривога). Кількість балів 0-7 відповідає нормальному рівневі тривожності, 8-10 - легкому ступеню тривожності, 11-15 - помірному ступеню тривожності, 16 і більше - тяжкому ступеню тривожності [2,6,10,11].

Остаточне оцінювання психічного стану хворих здійснював лікар-психіатр із застосуванням клініко-анамнестичного, психопатологічного та психодіагностичних методів [2].

Результати статистично опрацьовані з використанням методів біометричного аналізу за допомогою програми STATISTICA 6.1. Оцінювання вірогідності відмінностей здійснили за критеріями Стьюдента, Манна-Уітні та Пірсона. Аналіз показників із нормальним розподілом виконали за середнім значенням і помилкою середнього, з ненормальним розподілом - за медіаною та квартилями (Ме [25-75]) [3].

Майже у чверті хворих, які обстежені на ХОЗЛ (17 осіб (22,1%) виявлена підвищена тривожність за анкетою НADS- тривога. У зв'язку з цим, залежно від наявності або відсутності цієї патології, було сформовано 2 групи: до основної групи ввійшли усі 17 (22,1%) хворих на ХОЗЛ з підвищеною тривожністю (чоловіків - 13 (76,5±10,3%), середній вік - 63,1±1,9 року, рівень ОФВ1 - 51,0% належної величини, середній бал за анкетою НADS-тривога - 10,1±0,4); групу порівняння становили 60 (77,9%) хворих на ХОЗЛ із нормальним рівнем тривожності (чоловіків - 52 (86,7%), (р=0,458 у порівнянні з основною групою), середній вік - 63,0±1,1 року (р=0,952 в порівнянні з основною групою), рівень ОФВ1 - 52,2±2,0% належної величини (р=0,787, порівнюючи з основною групою), середній бал за анкетою НADS-тривога - 3,0±0,3 (р=0,0001 порівняно з основною групою). Лікування усіх хворих в обох групах було однаковим і включало інгаляційні глюкокортикостероїди, бронхолітики пролонгованої дії та бронхолітики короткої дії за потребою. Отже, групи хворих на ХОЗЛ з підвищеною тривожністю та з її нормальним рівнем за демографічними показниками та рівнем ОФВ1 не відрізнялись.

Задишка в осіб основної групи за шкалою mMRC була дещо більш виразною, ніж в осіб групи порівняння (середні бали - 3 [2-3] та 2 [1-2] відповідно, р=0,018).

захворювання легені тривожність депресія

Таблиця 1. Характер порушень психічного стану у хворих основної групи, які були консультовані лікарем-психіатром

Виразність симптомів ХОЗЛ за шкалою САТ була більш значущою в основній групі, ніж у групі порівняння (середні бали - 21,2±2,2 та 16,1±0,9 відповідно (р= 0,015)).

Частина хворих погодилися на обстеження в лікаря-психіатра: 6 (35,3%) хворих основної групи та 30 (50,0%) хворих групи порівняння. Незважаючи на те, що усі 6 хворих основної групи, які були обстежені лікарем-психіатром (за анкетними даними мали підвищену тривожність), за висновком мали дещо інші порушення психічного стану (табл. 1).

Незважаючи на те, що за анкетними даними у групі порівняння підвищеної тривожності виявлено не було, за даними лікаря-психіатра, у 19 (63,3%) осіб були виявлені різні інші порушення: у 5 хворих - астенічний синдром, ще у 5 - емоційно-лабільний розлад, також у 5 пацієнтів - ознаки церебрального атеросклерозу, двоє хворих мали астено-невротичний синдром, а ще у двох осіб була виявлена легка соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи. Привернуло увагу те, що за даними лікаря-психіатра у жодного хворого цієї групи не було виявлено тривожних розладів.

Отже, анкета HADS-тривога може використовуватися у хворих на ХОЗЛ для виявлення у них підвищеної тривожності. У випадку її встановлення бажаним є додаткове обстеження у лікаря-психотерапевта. Водночас нормальний рівень тривожності за анкетою не виключає можливої наявності інших змін психічного статусу у хворих на ХОЗЛ.

Висновки

1. Хворі на ХОЗЛ із підвищеною тривожністю та з нормальним її рівнем здебільшого не відрізняються між собою за демографічними показниками та рівнем вентиляційних порушень.

2. У хворих на ХОЗЛ із підвищеною тривожністю виразність задишки за шкалою mMRC та виразність симптомів за шкалою CAT більш значуща, ніж у хворих із нормальним рівнем тривожності.

3. Для виявлення ознак підвищеної тривожності у хворих на ХОЗЛ може використовуватися анкета HADS-тривога. При виявленні підвищеної тривожності пацієнтам слід рекомендувати консультацію лікаря-психіатра.

4. Нормальний рівень тривожності у хворих на ХОЗЛ за анкетою HADS-тривога не виключає можливої наявності у них інших змін психічного статусу, а отже за бажанням пацієнта або за клінічною необхідністю може потребувати додаткової консультації лікаря-психіатра.

Конфлікт інтересів: відсутній.

Список літератури

1. Наказ МОЗ України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень» від 27.06.2013 р. №555. - К., 2013. - 146 с.

2. Наказ МОЗ України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при депресії» від 25.12.2014 р. №1003. - К., 2014. - 60 с.

3. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA /

О.Ю. Реброва. - М.: Медиасфера, 2002. - 312 с.

4. Хронічне обструктивне захворювання легень: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, терапія (проект національної угоди) / Ю.І. Фещенко, Л.О. Яшина, О.Я. Дзюблик та ін. // Український пульмонологічний журнал. - 2013. - №3. - С. -12.

5. COPD and Comorbidity / Edited by K.F. Rabe, J.A. Wedzicha, E.F.M. Wouters. - European Respiratory Monograph. - 2013. - 225 p.

6. Brief report Normative data for the HADS from a large non-clinical sample / J.R. Crawford, J.D. Henry, C. Crombie, E.P. Taylor // British Journal of Clinical Psychology. - 2001. - Vol. 40. - P. 429-434.

7. The use of the hospital anxiety and depression scale (HADS) in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a pilot study / C. Dowson, R. Laing, R. Barraclough et al. // New Zealand medical journal. - 2001. - Vol. 114. - P. 447-449.

8. Global initiative for chronic obstructive lung disease (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. Update 2016. - P. 49

9. Anxiety and depression in end-stage COPD / K. Hill, R. Geist, R.S. Goldstein, Y. Lacasse // European respiratory journal. - 2008.

10. Vol. 31. - P. 667-677.

11. Julian L.J. Measures of Anxiety State-Trait Anxiety Inventory (STAI), Beck Anxiety Inventory (BAI), and Hospital Anxiety and Depression Scale-Anxiety (HADS-A) / L.J. Julian // Arthritis Care