Мультигенні тромбофілії при прееклампсії вагітних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

МУЛЬТИГЕННІ ТРОМБОФІЛІЇ ПРИ ПРЕЕКЛАМПСІЇ ВАГІТНИХ

Т.О. Лоскутова

Анотація

З метою вивчення структури й частоти мультигенних форм тромбофілії у вагітних із прееклампсією було обстежено 133 вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості та 44 здорових вагітних. Методом полімеразної ланцюгової реакції визначали наявність патологічних поліморфізмів у генах тромбофілії (фактор V Leiden 1691 G^A, протромбін 20210 G^A, інгібітор активатора плазміногена 1 типу 5G/4G, фібриногену в 455 G^A), «ендотеліальної дисфункції» (параоксоназа-1 192 Q^R, метилентетрагідрофолатредуктаза 677 С^Т) та регулятора артеріального тиску (ангіотензиноген ІІ 235 М^Т). Було встановлено, що у розвитку прееклампсії відіграють роль генетично успадковані форми тромбофілії й патологічні генні поліморфізми, які переважно спостерігаються у жінок із прееклампсією, а в структурі превалюють мультигенні форми у 71,88 % з прееклампсією легкого ступеня та 79,7 % з прееклампсією середнього та тяжкого ступенів. Відзначено, що для прееклампсії легкого ступеня притаманне існування двох патологічних поліморфізмів одночасно, що підвищує ризик її розвитку в 3,4 раза (95 % Сі 1,47-7,88). При прееклампсії середнього та тяжкого ступенів здебільшого наявні три і більше патологічні поліморфізми одночасно (OR=10,51; 95 % Сі 2,97-37,26). Відсутність поєднаних патологічних поліморфізмів знижує ризик розвитку прееклампсії середнього та тяжкого ступеня тяжкості (OR=0,11; 95 % Сі 0,04-0,26) й легкого ступеня (OR=0,16; 95 % Сі 0,07-0,38).

С целью изучения структуры и частоты мутагенных форм тромбофилии у беременных с преэклампсией было обследовано 133 пациентки с преэклампсией различной степени тяжести и 44 здоровых беременных. Методом полимеразной цепной реакции определяли наличие патологических полиморфизмов в генах тромбофилии (фактор V Leiden 1691 G^A, протромбин 20210 G^A, ингибитор активатора плазминогена 1 типа 5G / 4G, фибриногена в 455 G^A), «эндотелиальной дисфункции» (параоксоназа-1 192 Q^R, метилентетрагидрофолатредуктаза 677 С^Т) и регулятора артериального давления (ангиотензиноген ІІ 235 М -^Т). Было установлено, что в развитии преэклампсии играют роль генетические формы тромбофилии и патологические генные полиморфизмы, которые в основном встречаются у женщин с преэклампсией, а в структуре доминируют мультигенные формы в 71,88 % с преэклампсией легкой степени и 79,7 % с преэклампсией средней и тяжелой степеней. Отмечено, что для преэклампсии легкой степени характерно существование двух патологических полиморфизмов одновременно, что повышает риск ее развития в 3,4 раза (95 % Сі 1,47-7,88). При преэклампсии средней и тяжелой степеней чаще встречаются три и более патологических полиморфизма одновременно (OR=10,51, 95 % Сі 2,97-37,26). Отсутствие сочетанных патологических полиморфизмов снижает риск развития преэклампсии средней, тяжелой (OR=0,11; 95 % Сі 0,04-0,26) и легкой степеней тяжести (OR=0,16; 95 % Сі 0,07-0, 38).

іп order to study the structure and frequency of mutagenic forms of thrombophilia in women with pre-eclampsia were examined 133 patients with varying severity of preeclampsia and 44 healthy pregnant women. Polymerase chain reaction was used to determine the presence of pathological polymorphisms in the genes of thrombophilia (factor V Leiden 1691 G^A, prothrombin 20210 G^A, inhibitor plasminogen activator type-1 5G / 4G, fibrinogen в 455 G^A), «endothelial dysfunction» (paraoxosonase-1 192 Q^R, methylenetetrahydrofolate reductase 677 С^Т) and a regulator of blood pressure (angiotensinogen ІІ 235 M ^T). !t was found that in the development of preeclampsia play the role pathologic polymorphisms, which are mainly found in women with pre-eclampsia. іп the structure multigene forms of thrombophilia in mild pre-eclampsia predominated - 71.88 % and in pre-eclampsia moderate and severe degree - 79.7 %. It is noted that mild pre-eclampsia is characterized by the existence of two pathological polymorphisms simultaneously (OR 3.4; 95 % СІ 1.47-7.88), preeclampsia moderate and severe degree three or more pathological polymorphism simultaneously (OR=10.51; 95 % СІ 2.97-37.26). Lack of co-pathologic polymorphisms reduce the risk of development moderate, severe (OR=0.11; 95 % СІ 04-0.26) and mild (OR=0.16; 95 % СІ 0.07-0.38) preeclampsia.

Ключові слова: прееклампсія, вагітність, тромбофілії, генетичні поліморфізми, чинники ризику.

Ключевые слова: преэклампсия, беременность, тромбофилии, генетические полиморфизмы, факторы риска.

Key words: pre-eclampsia, pregnancy, thrombophilia, genetic polymorphisms, risk factors.

Вступ

За даними ВООЗ, гіпертензивний синдром - це друга, після емболії, причина материнської смертності через недооцінку ступеня тяжкості, несвоєчасне і неадекватне лікуванням, запізніле розродження та розвиток загрозливих для життя ускладнень. За останніми даними, прееклампсія (ПЕ) є багатофакторним захворюванням та має цілий ряд генів схильності, що залучені в складний процес регулювання різноманітних функцій ендотелію. Генетичний компонент може складати до 50 % усіх факторів, що впливають на розвиток захворювання [3].

Докази мультифакторіальної природи ПЕ дозволяють обґрунтувати необхідність розширити спектр аналізованих ДНК-поліморфізмів при встановленні причин розвитку та варіантів перебігу ПЕ. G. Larciprete et al. (2010) визначили, що деякі тромбофілії, а також їх поєднання несуть значно вищий ризик для результатів вагітності [4]. Потрібно зауважити на необхідності додаткового обстеження для пояснення індивідуальних відмінностей у перебігу захворювання та розвитку ускладнень. Незважаючи на результати численних досліджень, що присвячені вивченню набутих та спадкових форм тромбофілії в етіології прееклампсії, відкритими залишаються питання визначення молекулярно-генетичних маркерів гіпертензивних розладів під час вагітності та їх поєднань залежно від ступеня тяжкості прееклампсії.

Мета дослідження - вивчити структуру й частоту мультигенних форм тромбофілії у вагітних із прееклампсією.

Матеріали і методи

тромбофілія прееклампсія вагітний поліморфізм

Обстежено 177 жінок у третьому триместрі вагітності. Критерієм включення в основну групу дослідження стала наявність гіпертензивних порушень під час вагітності. Групу 1А склали 64 вагітних із гестаційною артеріальною гіпертензією або прееклампсією легкого ступеня. Групу 1В - 69 жінок із прееклампсією середнього або тяжкого ступеня. Вагітні були поділені по групах на підставі величини артеріального тиску, рівня протеїнурії, додаткових ускладнень і відповідно до клінічного протоколу МОЗ України № 676. Контрольну групу сформували 44 умовно здорові вагітні в третьому триместрі.

У всіх групах методом алелів специфічної полімераз- ної ланцюгової реакції, з наступною детекцією методом електрофорезу в 3 % агарозному гелі, проводили визначення поліморфізмів у генах фактора V Leiden 1691 G^A, протромбіну 20210 G^A, інгібітору активатора плазміно- гена 1 типу (РАІ-1) 5G/4G, фібриногену в 455 G^A (FGB), параоксонази-1 192 Q^R (PON-1), метилентетрагідро- фолатредуктази (MTHFR) 677 С^Т і поліморфізм 235 М^Т у гені ангіотензиногену (AGT). Використовувався комплект реагентів «SNP-експрес» виробництва НВФ «літех» (Росія). Геномна ДНК виділялась з лейкоцитів цільної крові за допомогою реагенту «ДНК-експрес-кров» («літех» Росія).

Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel 2000 і GrafPad Prism 5 для Windows. Для порівняння якісних показників використовували критерій х2, а для кількісних - непарний критерій t. Для оцінки ризику впливу прееклампсії на розвиток ускладнень розраховували показник відношення шансів (OR) із значенням 95 % довірчого інтервалу (СІ). За значимий брали рівень достовірності р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз результатів тестування генів тромбофілії, «ендотеліальної дисфункції» та регуляторів артеріального тиску довів високу частоту патологічних генетичних поліморфізмів у пацієнток з ПЕ в обох групах: в 1А групі вони спостерігалися в 1,52 раза частіше (62 (96,87 %)), в 1В групі - в 1,5 раза (66 (95,65 %)), ніж у контрольній групі - 28 (63,64 %) (р<0,001).

Таблиця 1

Частота виявлення поліморфізмів генів у вагітних із прееклампсією

Примітки:

* - різниця показників статистично вірогідна з контролем (р<0,05);

1А - різниця показників статистично вірогідна з 1А групою (р<0,05).

У вагітних із прееклампсією легкого ступеня превалюють порівняно з контрольною групою такі генотипи (р<0,05): в 3,1 раза 235 ТТ у гені ангіотензиногену ІІ (28,12 %), в 1,76 рази 455 GA в гені фібриногену р (35,94 %), в 1,58 рази 675 5G/4G в гені РАІ-1 (60,94 %). Розрахунок показника відношення шансів підтвердив підвищення ризику прееклампсії легкого ступеня при наявності: мутації 235 ТТ в гені ангіотензиногену ІІ в 3,58 раза (95 % СІ 1,18-10,9), поліморфізму 455 GA в гені фібриногену р - в 4,26 раза (1,62-10,29), поліморфізму 675 5G/4G в гені РАІ-1 - в 2,43 раза (1,12-5,31).

У вагітних з прееклампсією середнього або тяжкого ступеня відзначено, що порівняно з контрольною групою (р<0,05) частіше спостерігались: в 2,87 раза гомозиготи 235 ТТ за геном ангіотензиногену ІІ (26,1 %), в 2,83 раза гетерозиготи 455 GA за геном фібриногену р (57,97 %), у 3,61 раза гомозиготи 675 4G/4G за геном РАІ-1 (24,64 %), в 4,04 раза гетерозиготи 1691 GA за геном фактора V Leiden (27,54 %). Встановлено підвищення частоти генотипу 677 ТТ гена MTHFR (13,04 %), 20210 GA гена протромбіну (15,94 %) порівняно з контролем (р<0,05), де дані мутації не спостерігалися. Розрахунок OR показав, що ризик прееклампсії середнього або тяжкого ступеня при мутації 235 ТТ за геном ангіотензиногену ІІ підвищено в 3,23 раза (95 % СІ 1,09-9,8), поліморфізму 455 GA в гені фібриногену р - в 5,13 раза (2,17-12,11), поліморфізму 675 4G/4G в гені РАІ-1 - в 3,95 раза (1,17-13,36), гетерозиготної мутації 1691 GA в гені фактора V Leiden - в 4,58 раза (1,36-15,3), гетерозиготної мутації 20210 GA гена протромбіну -в 17,05 раза (1,0-304,9).

Отримані дані співпадають з проведеними раніше дослідженнями [6] та дають змогу зробити висновок, що відмінними рисами ПЕ середнього та тяжкого ступенів від ПЕ легкого ступеня є існування здебільшого патогенних поліморфізмів, а саме: підвищення в 2,5 раза частоти мутації 1691 GA в гені фактора V Leiden (OR=3,09; 95 % СІ 1,2-7,97), в 1,61 раза 455 GA в гені фібриногену р (4,26; 95 % СІ 1,62-10,29), в 2,32 раза частоти поєднань трьох та більше патологічних поліморфізмів у однієї вагітної (3,33; 95 % СІ 1,52-7,33) та зниження в 1,2 раза частоти гомозигот 20210 GG в гені протромбіну (0,16, 95 % СІ 0,4-0,59), що призводить до тяжчого перебігу ПЕ та переважанням виникнення ускладнень при прееклампсії середнього та тяжкого ступенів.

Було визначено, що тільки ПЕ середнього та тяжкого ступенів асоціюється з мутаціями фактора V Leiden та протромбину 20210 G^A, що узгоджується з даними отриманими G. Mello et al. (2005) [6].

Важливу роль у виникненні ПЕ відіграє не лише поліморфізм окремих генів, але і їх сумісний вплив, при якому виявляється потенціювання їхньої дії [7]. Поєднання патологічних алельних поліморфізмів (гомо- і гетерозиготні мутації в гені протромбіну 20210 GA, АА, в гені FV Leiden 1691 GA, АА, гомо- і гетерозиготні поліморфізми в гені РАІ-1 5G/4G, 4G/4G, в гені FGB 455 GA, АА, монозиготні поліморфізми PON-1192RR, ANG 235 TT, MTHFR 677 TT) переважають у жінок з ПЕ тяжкого і середнього ступенів тяжкості в 2,7 раза (79,7 %), при прееклампсії легкого ступеня - в 2,44 раза (71,88 %), ніж у групі контролю (р<0,001). Між групами з ПЕ здебільшого відмінностей не виявлено. Відзначено, що для ПЕ легкого ступеня притаманно одночасне існування двох поліморфізмів, що підвищує ризик її розвитку в 3,4 раза (OR=3,4; 95 % СІ 1,47-7,88). При ПЕ середнього та тяжкого ступенів здебільшого наявні три і більше патологічні поліморфізми одночасно, що підвищує ризик її виникнення в 10,51 раза (OR=10,51; 95 % СІ 2,97-37,26). Відсутність поєднаних патологічних поліморфізмів знижує ризик розвитку ПЕ середнього ступеня тяжкості (OR=0,11; 95 % СІ 0,04-0,26) й ПЕ легкого ступеня тяжкості (OR=0,16; 95 % СІ 0,07-0,38). Певного поєднання патологічних поліморфізмів, характерних для вагітних із ПЕ, виявлено не було.

Отже, існування патологічних генних поліморфізмів, які посилюють взаємні ефекти через одні й ті ж механізми, при цьому самі мають менші тромбогенні властивості; поєднання таких форм, при яких задіяні різні механізми виникнення гіпертензивних розладів при вагітності (тромбогенна, ендотеліотоксична, активація ПОЛ, підвищення артеріального тиску), значно збільшує ризик прееклампсії середнього та тяжкого ступенів та має бути враховано при обстеженні вагітних або при плануванні вагітності у жінок з обтяжливим акушерським анамнезом.

Висновки

1. У розвитку прееклампсії відіграють роль генетично успадковані форми тромбофілії й патологічні генні поліморфізми, які переважно спостерігаються у жінок з прееклампсією, а в структурі превалюють мульти- генні форми в 71,88 % з ПЕ легкого ступеня та 79,7 % з ПЕ середнього та тяжкого ступенів.

2. Під час прееклампсії легкого ступеня, порівняно зі здоровими вагітними, переважають такі генотипи: 235 ТТ ангіотензиногену ІІ, 455 GA фібриногену р, 675 5G/4G РАІ-1, два патологічних поліморфізми в однієї вагітної.

3. Для вагітних із прееклампсією середнього та тяжкого ступенів, порівняно зі здоровими вагітними, притаманна наявність генотипів: 235 ТТ ангіотензиноге- ну ІІ, 455 GA фібриногену р, 675 4G/4G РАІ-1, 1691 GA фактора V Leiden, мутації 677 ТТ MTHFR та 20210 GA протромбіну, три та більше патологічних поліморфізми в однієї вагітної.

ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ полягають у розширенні спектра аналізованих генних поліморфізмів, які сприяють розвитку ендотеліальної дисфункції для оптимізації диференційного підходу до ведення вагітних та профілактики прееклампсії, зумовленої тромбофілією.

Список літератури

1. WHO analysis of causes of maternal death: a systematic review / K. S. Khan, D. Wojdyla, L. Say [et al.] // Lancet. 2006. Vol. 367. P. 1066-1074.

2. Профилактика повторных осложнений беременности в условиях тромбофилии: руководство для врачей / А. Д. Макацария, В. О. Бицадзе, С. М. Баймурадова, Е. Б. Передеряева [и др.]. М.: «Триада - X», 2008. 152 с.

3. Maternal and fetal genetic factors account for most of familial aggregation of preeclampsia: A population-based Swedish cohort study / S. Cnattingius, M. Reilly, Y. Pawitan, P. Lichtenstein // Am. J. Medical Genetics Part A. 2004. Vol. 130A. P. 365-371.

4. Double inherited thrombophilias and adverse pregnancy outcomes: fashion or science? / G. Larciprete, F. Rossi, T. Deaibess [et al.] // J. Obstet. Gynaecol. Res. 2010. Vol. 36, №. 5. Р 996-1002.

5. Thrombophilias and adverse pregnancy outcomes: results from the Danish National Birth Cohort / J. A. Lykke, L. A. Bare, J. Olsen [et al.] // J. Thromb. Haemost. 2012. Vol. 10, По. 7. Р 1320-1325.

6. Thrombophilia is significantly associated with severe preeclampsia. Results of a large scale, case-controlled study / G. Mello, E. Paretti, L. Marozio [et al.] // Hypertension. 2005. Vol. 46. P. 1270-1274.

7. Perinatal outcome in women with severe pregnancy complications and multiple thrombophilias / M. Kupferminc, E. Rimon, J. Ascher-Landsberg [et al.] // J. Perinat Med. 2004. Vol. 32, По. 3. P. 225-227.

Размещено на Allbest.ru