Гістологічна оцінка гепатопротекторної активності водного екстракту листків кукурудзи при гострому токсичному ураженні печінки

Аналіз основних причин виникнення токсичного гепатиту. Поліфенольні сполуки - важливий компонент водного екстракту листків кукурудзи. Аналіз кількісних характеристик патологічного процесу, що розвинувся у печінці щурів після введення тетрахлорометану.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2017
Размер файла 328,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Друге місце за розповсюдженістю та медико-соціальним значенням займають токсичні гепатити [4, 5]. На сьогодні відомо безліч причин, через які виникає токсичний гепатит. Так, причинами даного захворювання може бути прийом і вдихання токсичних речовин (органічних розчинників і промислових отрут), отруєння грибами (частіше блідою поганкою, рідше мухоморами, сморчками і рядовками). До токсичного гепатиту призводить як одноразове вживання алкоголю у великих дозах, так і вживання спиртних напоїв протягом тривалого проміжку часу. Дане захворювання може розвиватися при прийомі деяких ліків у дозуваннях, які значно перевищують лікувальні (парацетамол, індометацин). У той же час тривале застосування цілого ряду препаратів (ізоніазиду, рифампіцину, алопуринолу та азатіоприну) навіть у рекомендованих дозуваннях також може викликати токсичний гепатит.

Перераховані вище фактори, впливаючи на печінку гостро або протягом тривалого часу, викликають пошкодження печінкових клітин, що виявляється запаленням печінки - токсичним гепатитом. У разі масивної загибелі клітин розвивається гостра печінкова недостатність. Якщо запалення печінки виражено помірно, токсичний гепатит з часом може перейти в цироз з характерними клінічними проявами [1, 4, 5].

Останнім часом все більша увага приділяється застосуванню рослинних засобів для профілактики та лікування захворювань гепатитів. У наших попередніх дослідженнях були доведені гепатопротекторні властивості водного екстракту листків кукурудзи (ВЕЛК), основним компонентом якого є поліфенольні сполуки [2]. Проте аналіз біохімічних показників крові не дає можливості стовідсотково стверджувати про наявність того чи іншого впливу. Гістологічне ж вивчення зразків органів і тканин дозволяє оцінити морфологічні зміни під впливом токсичного агента, їх характер, локалізацію та ступінь ураження органу. Тому подальші дослідження були спрямовані на гістологічне підтвердження гепотозахисної дії ВЕЛК при гострому токсичному гепатиті.

Морфологічний аналіз зразків печінки для складання більш повного уявлення про характер патологічних змін у тканині печінки на тлі гострого отруєння тетрахлорометаном, а також для оцінки ефективності застосування досліджуваного екстракту та референс-препарату проводили за допомогою методів світлової мікроскопії.

Гострий тетрахлорометановий гепатит у безпородних статевозрілих білих щурів обох статей масою 200-240 г викликали за допомогою внутрішньошлункового введення 50 % олійного розчину тетрахлорометану у дозі 8 мл/кг маси тіла тварини протягом двох діб [1]. Досліджуваний екстракт у дозі 50 мг/кг та препарат порівняння силібор у дозі 25 мг/кг вводили тваринам також внутрішньошлунково за одну годину до та через дві години після введення гепатотоксину.

Після декапітації тварин під ефірним наркозом видаляли печінку.

Зразки фіксували у 10 % розчині формаліну. Частину зразків зневоднювали у спиртах зростаючої міцності, занурювали у целоїдин-парафін. Іншу частину зразків різали на мікротомі, що заморожує. Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином, суданом 3 [3]. На зрізах печінки, пофарбованих гематоксиліном та еозином, проводили напівкількісну оцінку потужності патологічного процесу та впливу на формування його препаратів, що досліджуються, за такими ознаками: виразність жирової та білкової дистрофії, некротичні прояви, виразність зон порушення рисунка тканини, циркуляторні розлади, клітинна запальна реакція, регенераторні прояви за 5-ти бальною системою. Згідно зі схемою оцінки: 0 балів - ознака відсутня; 1 бал - ознака слабка; 2 бали - ознака помірна; 3 бали - ознака виразна; 4 бали - ознака дуже виразна.

Для отримання статистичних висновків застосовували дисперсійний аналіз (критерій Краскала-Уолеса), при порівнянні виборок - критерій Манна-Уїтні з поправкою Бонфероні при рівні імовірності р < 0,05. Для статистичної обробки використовувалась програма Statistіcа 6.0. Мікроскопічне вивчення мікропрепаратів проводили під мікроскопом Mikros 400. Мікрофотографування зображень здійснювали цифровим фотоапаратом Nicon Col Pix 4500. Фотознімки обробляли на комп'ютері Pentium 4GH за допомогою програми Nicon View 5.

На світлооптичному рівні печінка щурів з групи інтактного контролю мала типовий характер, притаманний для даного виду тварин. Часточковий рисунок тканини нечіткий. Стан ендотелію вени та артерії, а також епітелію жовчної протоки, що входили до складу тріад ендотелію інших кровоносних судин, відповідав нормі. Гепатоцити мали характерну форму та розмір, чіткі клітинні межі. Цитоплазма клітин не містила ніяких видимих на світлооптичному рівні включень. Наявність двоядерних клітин нормальна. Клітин, що знаходилися у якихось фазах розподілу, не знайдено у межах мікропрепарату. Синусоїдальні капіляри помірно розширені, не містили крові. Стан зірчастих ретикулоендотеліоцитів відповідав звичайному (рис. 1).

Після введення тетрахлорометану у щурів з групи контрольної патології знайдені грубі порушення у стані печінкової паренхіми, що характеризувалися виразними ознаками деструкції рисунка тканини, циркуляторними розладами, виразною жировою та білковою дистрофією, невиразною запальною реакцією (рис. 2-3). У різних щурів у межах групи були виявлені різні комбінації дистрофічних змін гепатоцитів, некрозу, стеатозу та судинних розладів. На ділянках часточок з відносно збереженою паренхімою виявлено набухання гепатоцитів, нечіткість клітинних мембран, помірне коливання розміру ядер (анізонуклеоз), зменшення кількості двоядерних клітин. Цитоплазма клітин була з дрібною вакуолізацією.

Поряд з дегенеративними змінами у паренхімі печінки були присутні і регенераторні прояви. Однак, часто регенерація набувала деяких ознак патології: з'являлися не цілком характерні фігури мітозу ядер.

Після введення ВЕЛК на тлі тетрахлорометану простежено чітке покращення морфологічного стану печінкової паренхіми - суттєво звузилися зони деструкцій (рис. 4-5). Моноцелюлярний некроз носив тільки дрібновогнещевий характер або зачіпав лише окремі групки клітин. Навіть у зонах деструкцій знаходили гепатоцити, що зберігали життєздатні функції.

Крім того, серед звичайних гепатоцитів на ділянках поблизу від ушкоджень відмічали появу нових утворених клітин. Значно зменшена виразність жирової дистрофії. Везикули мали дрібно-середній характер, у більшості щурів не руйнували цілісності клітин. Майже зникли ознаки білкової дистрофії гепатоцитів.

На відміну від контрольної патології значно виразніше була клітинна реакція у зонах колишньої деструкції. Переважали макрофаги, гістіоцити, клітини лім- фоїдного типу. Нейтрофільні лейкоцити не спостерігались. Така зміна клітинного складу свідчила про розвиток якісно нового етапу запальної реакції - проліферації, що можна віднести до початку регенерації.

Аналогічне за схемою введення препарату порівняння силібору також чинило позитивний вплив на стан печінкової паренхіми щурів. У більшості тварин помітно звужені зони деструкції, збільшені ділянки часточок, які зберігали свою типову гістоархітектоніку, гепатоцити були більш морфологічно повноцінними. В той же час жирова дистрофія ще доволі помітно виразна, хоча і мала більш дифузний та більш дрібновезикулярний, ніж у контрольній патології характер. Мали місце і нечисленні жирові мікрокисти (рис. 6-7).

Рис. 1. Печінка інтактного щура: а - гематоксилін-еозин. х200; б - судан 3, заморожений зріз. х250

Рис. 2. Печінка щура після введення тетрахлорометану. а - некротичні порушення центролобулярноїзони часточки. Гематоксилін-еозин. х200; б -жирова та білкова дистрофія гепатоцитів. Гематоксилін-еозин. х200

Рис. 3. Печінка щура після введення тетрахлорометану. а - нормальний та абортивний мітозиу гепатоцитах. Гематоксилін-еозин. х400; б - цитоплазма гепатоцитів забита краплями жиру. Судан 3, заморожений зріз. х250

Рис. 4. Печінка щура, якому на тлі тетрахлорометану вводили ВЕЛК у дозі 50 мг/кг. а - відновлення гістоархітектоніки печінки. Гематоксилін-еозин. х150; б - виразний поліморфізм ядер гепатоцитів. Гематоксилін-еозин. х400

Рис. 5. Печінка щура, якому на тлі тетрахлорометану вводили ВЕЛК у дозі 50 мг/кг. а - нормальний мітоз у гепатоциті. Гематоксилін-еозин. х400; б - зниження жирової дистрофії гепатоцитів. Судан 3, заморожений зріз. х250

Рис. 6. Печінка щура, якому на тлі тетрахлорометану вводили силібору дозі 25 мг/кг. а - зони деструкції зменшені. Гематоксилін-еозин. х150; б - нормальні мітозиу гепатоцитах. Гематоксилін-еозин. х400

Рис. 7. Печінка щура, якому на тлі тетрахлорометану вводили силібор у дозі 25 мг/кг. Судан 3, заморожений зріз. х250

Аналіз кількісних характеристик патологічного процесу, що розвинувся у печінці щурів після введення тетрахлорометану та корекції його ВЕЛК і препаратом порівняння силібором, показав наступне. Після введення тетрахлорометану в печінці щурів розвилося гостре токсичне ураження, яке характеризувалося виразними альтеративними зсувами (некроз - 2,5 бали, жирова дистрофія - 3,12 бали, білкова дистрофія - 2,87 бали, циркуляторні розлади - 2,25 бали). Все це в значній мірі порушувало нормальну гістоар- хітектоніку печінкової паренхіми (2,25 бали). Альтеративні зміни супроводжувалися слабкими запальними процесами (1,5 бали). Компенсаторні регенераторні процеси в тканині виражені мляво - популяція двоядерних клітин знижена, поліморфізм клітин та ядер доволі помірний. Проте ознаки регенерації часто набували патологічного характеру (поява значної кількості абортивних мітозів) та не взмозі компенсувати ураження значних ділянок паренхіми.

Введення ВЕЛК сприяло зворотності процесу. Прискорювалися етапи організації некрозу (у 1,8 рази), що сприяло скороченню, звуженню зон деструкції печінкової паренхіми (у 1,57 рази). Зменшувалися виразність жирової та білкової дистрофії (у 2 та 1,46 рази відповідно), циркуляторних розладів (у 1,97 рази). Активувалися процеси фізіологічної регенерації (виразний поліморфізм клітин та ядер, збільшення мітотичної активності), пул двоядерних клітин був доволі стабільним. Ці процеси спостерігалися на тлі появи молодих клітин, що заміщали загиблі клітини у проблемних зонах часточок. Все це в цілому свідчило про можливість органу під впливом ВЕЛК компенсувати та відновити ушкоджені ділянки печінкової паренхіми.

Препарат порівняння силібор також сприяв усуненню та поліпшенню патологічних змін, підвищував адаптаційні можливості гепатоцитів, сприяв фізіологічній регенерації клітин. Однак за ефектом позитивного впливу силібор поступався ВЕЛК. Так, виразність некрозу гепатоцитів зменшена у 1, 36 рази, жирової та білкової дистрофії - у 1,17 та 2,12 рази, відповідно. Зони деструкції звужувалися у 1,22 рази. Прискорення етапів організації некрозу відбувалося також у 1,22 рази.

Висновки

патологічний гепатит токсичний поліфенольний

1. На підставі даних гістологічного дослідження можна зробити висновок, що ВЕЛК у дозі 50 мг/кг на моделі гострого токсичного ураження печінки у щурів, викликаного тетрахлорометаном, чинив виразний гепатопротекторний ефект, що проявлялося в антинекротичній, антидистрофічній дії, прискоренні процесів фізіологічної регенерації гепатоцитів.

2. За потужністю гепатозахисного впливу в умовах гострого тетрахлорометанового ураження печінки ВЕЛК у певній мірі перевершує такий ефект у препарату порівняння силібору.

Література

1. Доклінічні дослідження лікарських засобів: [метод. рекоменд.] / За ред. чл.-кор. НАМН України О.В. Стефанова. - К.: Авіценна. 2001. - 528 с.

2. Кононенко А.Г. Вивчення гепатопротекторної активності водного екстракту листків кукурудзи в умовах гострого тетрахлорометанового гепатиту / А.Г. Кононенко, Л. М. Малоштан, М.Ф. Ткаченко, В.М. Ковальов // Запорізький мед. журн. - 2009. - № 5.

3. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники / Г.А. Меркулов. - М.: Медицина, Ленингр. отд-ние, 1969. - 424с.

4. Teoh N.C., Chittun S., Farrell G.C. Drug-induced hepatitis. In: M. Feldman, L.S. Friedman, L.J. Brandt, eds. Sleisenger and Fordtran's Gastrointestinal and Liver Disease. - 9-th ed. - Philadelphia, Pa: Saunders Elsevier; 2010. - 86 p.

5. Wedemeyer H., Pawlotsky J-M. Acute viral hepatitis / L. Goldman, A.I. Schafer, eds. - Cecil Medicine. - 24-th ed. - Philadelphia, Pa: Saunders Elsevier, 2011. - 150 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.