Світлоотверджуючий адгезив

Размещено на http: //www. allbest. ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВґЯ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата медичних наук

14.00.22 - стоматологія

Світлоотверджуючий адгезив

Дюдіна Ірина Леонидівна

Харків

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогоднішній день у клініці ортопедичній стоматології досить широко використовуються незнімні конструкції протезів, а саме: суцільнолиті з естетичними облицюваннями композитами або порцеляною. Ортопедичне лікування даними конструкціями передбачає препарування значного шару твердих тканин опорних зубів (Абакаров С.И., 2001, Арендарюк В.Н., 2004, Окушко В.Р., 2004). Для попередження можливих ускладнень, які закономірно виникають у пульпі препарованих зубів, таких як гострий або хронічний пульпіт, з них вилучають пульпу. Вилучення пульпи робить зуб несприятливим до отримання адекватного жувального навантаження, тому що разом із пульпою вилучаються чутливі рецептори, які сприймають адекватність сили функціональних оклюзій. Таким чином, вилучення пульпи порушує природні захисні механізми, що запобігають виникненню травматичних оклюзій, які, у свою чергу, є головною ланкою патогенетичного ланцюга виникнення прямих травматичних вузлів, руйнування періодонту, зубних рядів та усієї зубо-щелепної системи пацієнта (Іванов В.С., 2003, Григорян А.С., 2006, Дорошенко Е.Н., 2006).

Вирішеням питань збереження та відновлення рецепторів пульпи зуба після стресорного впливу операції препарування твердих тканин переймається багато дослідників. Більшість робіт передбачає різноманітні способи та методи препарування твердих тканин опорних зубів (дрібне, поетапне, під різними кутами, певним інструментом та ін.), покриття кукс зубів різними захисними речовинами (багатокомпонентними пастами, на основі хімічних препаратів, лаками та ін.), тимчасовими ковпачками, коронками, які фіксують на лікувальні пасти (Павленко В.М., 2003, Арендарюк В.Н., 2004 , Крамар С.В., 2005).

Але, на жаль, на даний момент ще не вирішено найважливіше питання - захист та відновлення рецепторів пульпи, а саме: дентиних відростків одонтобластів, які пошкоджуються під час препарування, що виявляється порушеннями процесу природнього утворення замісного дентину (Абакаров С.И., 2001, Арендарюк В.Н., 2004).

За останній час у загальній медицині та в стоматології, зокрема, широко використовуються гомеопатичні та антигомотоксичні препарати. Найбільш ефективними серед низки антигомотоксичних препаратів є ті, що за рахунок багатокомпонентності складу забезпечують широкий спектр дії (Грудянов А.И., 2006, Лепилин А.В., 2009, Борисова И.В., 2008). Крім того, антигомотоксичні препарати (АГТП) створені таким чином, що комбінації компонентів кожного препарату відображають показання до його застосування. Кожний компонент виявляє не тільки цільову дію, а ще й доповнює, потенціює інші компоненти, реалізуючи концепцію комплексної терапії (Безруков С.Г., 2007, Болтян В.Б., 2006, Вавилова Т.П., 2006 ).

При препаруванні твердих тканин зубів під опорні елементи незнімних конструкцій протезів діють механічний і термічний подразники, які викликають патологічні зміни в пульпі зуба. Для активації процесів саморегуляції, компенсації ятрогених пошкоджень у пульпі та потенціювання хіміопрепаратів, на нашу думку, доволі перспективним є використання антигомотоксичних препаратів. У зв'язку з потребою пролонгувати та потенціювати дію антигомотоксичного препарату на тканини зуба після препарування, використовували агезивні системи (Макеева И.М., 2002, Бланк Уве, 2003, Глєйзер Говард С, 2003, Таути Бернар, 2004, Максимовская Л.Н., 2005). Тому шлях вирішення проблеми збереження та відновлення рецепторів пульпи, на нашу думку, полягає в науково-експериментальному обґрунтовуванні сполученного використання АГТП та вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву .

Зв'зок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР Харківського національного медичного університету МОЗ України «Профілактика, діагностика та лікування основних стоматологічних захворювань» (№ 0102U001872 держреєстрації; 2004-2006 р.) та кафедри ортопедичної стоматології «Удосконалення методів ортопедичного лікування стоматологічних хворих з урахуванням індивідуальної реабілітації» (№ 0198U002619 держреєстрації; 2004-2007 р.), де автор був безпосереднім виконавцем фрагмента зазначеної науково-дослідної роботи.

Мета дослідження. Удосконалення способів реабілітації клітинних структур пульпи та профілактики ускладнень операцїї препарування твердих тканин зубів під опорні елементи незнімних конструкцій протезів шляхом сполученного застосування комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату та вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, який не містить поверхнево активних речовин.

Для реалізації зазначеної мети визначено такі завдання:

1. Розробити рецептуру та дослідити фізико-механічні властивості вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин.

2. Експериментально обґрунтувати розробку методики профілактики ускладнень операції препарування шляхом вивчення впливу на відростки одонтобластів відновлювальних речовин та адгезивів.

3. Розробити спосіб визначення сили жувального тиску на зуби для об'єктивізації ступеня руйнування та збереження рецепторного апарату зубів.

4. Провести клінічне випробування дії на одонтобласти пульпи зуба розробленого методу застосування сполучення комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату з вітчизняним світлоотверджуючим адгезивом, який не містить поверхнево активних речовин. світлоотверджуючий адгезив протез пульпа

5.Вивчити морфологічний стан пульпи на етапах лікування незнімними суцільнолитими конструкціями протезів при використанні розробленої методики.

Об'єкт дослідження - процес профілактики ускладнень ортопедичного лікування хворих незнімними конструкціями при використанні сполучення комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату та вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин.

Предмет дослідження - клініко-експеріментальне вивчення впливу сполучення комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату та вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин; стан клітинних елементів пульпи препарованих опорних зубів під незнімні конструкції протезів.

Методи дослідження: експериментальні - для вивчення впливу сполучання комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату та вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин, на відростки одонтобластів після проведення операції препарування твердих тканин постійних зубів тварин; морфологічні; лабораторні - вимірювання сили адгезії, визначення полімеризаційної активності; клінічні - визначення жувального тиску та електроопору тканин зубів; статистичні - для визначення вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтована доцільність розробки і створення вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин, та вивчено його фізико-механічні властивості.

Уперше обґрунтовано і запропоновано удосконалену методику захисту та профілактики ускладнень в інтактних зубах після препарування на етапах лікування незнімними конструкціями протезів.

Уперше досліджено вимірювання жувального тиску в межах однієї пари антагонистів при лікуванні пацієнтів із застосуванням удосконаленої методики.

Уперше досліджено вплив дії сполучення комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату та вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин, на процес відновлення відростків одонтобластів кукс зубів, які були травмовані під час операції препарування.

Практичне значення. Запропоновано удосконалений метод профілактики ускладнень операції препарування твердих тканин зубів під опорні елементи незнімних конструкцій за допомогою сполученої дії комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату та вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин (Деклараційний патент на корисну модель № u200605121 від 15.09.2006; деклараційний патент на корисну модель № 33655 від 10.07.2008).

Розроблено датчик для вимірювання жувального тиску в межах однієї пари антагонистів, що надає можливість досліджувати стан рецепторного апарату зуба на етапах лікування незнімними конструкціями протезів (Деклараційний патент на винахід № 99095142 від 15.03.2001).

Рекомендовано після проведеного ортопедичного лікування з використанням запропонованого методу проводити фіксування незнімних конструкцій протезів на композитні цементи.

Основні результати досліджень упроваджено в навчальний процес студентів та лікарів-інтернів ХНМУ та ХМАПО, а також у лікарську практику ортопедів-стоматологів КЗОЗ «Обласна стоматологічна поліклініка» м.Харкова, МСП №2 м.Харкова, МСП №4 м.Харкова, МСП №8 м.Харкова, комунального підприємства «Стоматолог» Зміївського району, Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою працею автора. Зокрема, дисертантом на основі вивчення літератури і розробок у даній галузі обґрунтовано тему дослідження, сформульовано мету та завдання, а також застосовано відомі лабораторні методики та запропонований авторський метод оцінювання збереження рецепторного апарату зуба. Дисертантом самостійно виконано весь обсяг клінічної роботи з пацієнтами. Проведено систематизацію отриманих у дослідженні результатів, узагальнено клінічні дані, а також здійснено статистичний аналіз результатів клінічного застосування впровадження, виконано оцінювання його ефективності. Самостійно виконано експериментально-клінічні дослідження; вивчено літературу з даної проблеми, проаналізовано одержані результати проведених досліджень, проведено їх інтерпретацію, сформульовано висновки та практичні рекомендації. Підготовлено публікації, заявки на корисні моделі. У роботах опублікованих у співавторстві участь здобувача є визначальною.

Апробація роботи. Основні положення дисертації повідомлено на наукових сесіях Харківського державного медичного університету, присвяченій 197-річчю та 199-річчю його заснування, та конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків,2002, 2004); на XI міжнародній конференції щелепно-лицьових хірургів і стоматологів «Нові технології у стоматології» (Росія, Санкт-Петербург,2006); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії», присвяченій 25-річчю кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології та з нагоди 65- річчя ії керівника, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка УАН, доктора медичних наук, професора Куцевляка В.І.(Харків,2006); на Всеукраїнській науково-методичній конференції з міжнародною участю «Досягнення стоматології та їх впровадження в навчальний процес» з нагоди 30-річчя від дня заснування стоматологічного факультету Харківського національного медичного університету (Харків,2008); на міжнародній науково-практичній конференції: «Клініко-епідеміологічні аспекти боротьби та профілактики інфекційних хвороб серед дітей та дорослих» (Харків, 2010 р); на Республіканській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення та перспективи розвитку хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії» (Харків, 2010).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 23 друкованих роботах: 6 статей, з них 6 - у фахових наукових виданнях (з них самостійних - 5), 14 - в матеріалах і тезах наукових конгресів, з'їздів і конференцій, отримано два патенти України на корисну модель та один патент України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 184 сторінках комп'ютерного тексту та складається зі змісту, списку скорочень, вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, розділу результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури та додатків. Робота ілюстрована 18 таблицями та містить 60 малюнків. Список літератури складається з 206 джерел (163 роботи - кирилицею і 43 - латиною).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Метою проведеного експерименту є визначення найбільш оптимального комплексу препаратів, за допомогою яких відбувається процес відновлення відростків одонтобластів, ушкоджених під час операції препарування твердих тканин зубів на етапах лікування незнімними конструкціями протезів. Експериментальний розділ роботи виконано на зубах 6-ти місячних лабораторних щурів серії Wistаr вагою 310±25г у кількості 35 осіб, серії Wistаr вагою 200±25г - 30 осіб. Було здійснено 10 серій досліджень. Видалено 3 групи по 18 осіб та одна контрольна група. Було препаровано верхніх зубів 156 та 156 нижніх. Експеримент на тваринах проводився згідно з правилами міжнародної конвенції. Дослідження препарованих зубів у кожній серії експериментів проводився на 7, 14 та 30 добу. Евтаназію тварин здійснювали передозуванням ефіру.

Препарування твердих тканин зубів виконували під тіопенталовим наркозом - 25 мг/кг живої ваги внутрішньом'язово.

Доклінічні випробування світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин (ПАР), проведено в Національному фармацевтичному університеті з вивчення його токсичної дії.

1.Загальна схема експерименту складалась із зазначених етапів:

1) препарування твердих тканин зубів експериментальних тварин з формуванням кукс під опорні елементи незнімних конструкцій протезів;

2) оброблення поверхонь кукс зубів травильним гелем протягом 20-30 сек, змивання змазаного шару;

3) висушування поверхонь кукс зубів протягом 20-30 сек теплим повітрям;

4) аплікація на поверхню кукс, залежно від серії експерименту, відповідного препарату або сполучення препаратів.

Для вивчення морфології тканин зубів, які було оброблено після препарування відповідними препаратами, у тварин після евтаназії видаляли фрагменти щелеп з зубами та фіксували отриманий матеріал у 10% розчині нейтрального формаліну, декальцинували в 4% розчині азотної кислоти за температури 18-220C, зневоднювали в спиртах зростаючої міцності та замикали в целоідині. Виготовляли гістологічні зрізи (7-10 мк), які забарвлювали гематоксиліном та еозином, а також пікрофуксином за Ван-Гізон (Саркісовим) з подальшою постановою реакції на вміст білка за Ейнарсоном при забарвлюванні галаціаніном.

Аналіз зрізів, які було пофарбовано галоціаніном за Ейнарсоном, давало змогу візуально оцінювати зміни, які відбулися з відростками одонтобластів, вимірювати цитофотометричну інтенсивність даної гістохімічної реакції, тобто порівнювати вміст білка та безпосередньо - рівень білка синтетичних процесів; крім того, можливо було оцінювати й морфофункціональний стан вмісту трубочок дентину.

Дослідження фізико-механічних властивостей світлозатверджуємих вітчизняного адгезиву та адгезиву імпортного виробництва передбачало визначення зовнішнього вигляду, вимірювання сили адгезії, визначення полімеризаційної активності за умов опромінювання світлом та перевірку стабільності під час прискореного старіння адгезиву за параметрами, передбаченими ISO 10139-2 та ТУ У 24.6-00481318-027-2003 (Томилин В.Г., 2005). Експериментальне обґрунтовування рецептури та лабораторне оцінювання властивостей вітчизняного адгезиву виконано самостійно автором на базі акредитованої дослідної лабораторії стоматологічних матеріалів на виробів АТ «Стома» (м.Харків) при постійному метрологічному контролі за устаткуванням.

Клінічна частина досліджень. Під клінічними спостереженням перебувало 50 пацієнтів віком від 20 до 50 років без вираженої соматичної патології з дефектами твердих тканин зубів та дефектами зубних рядів верхньої та нижньої щелеп. Усі хворі були розподілені на дві групи. У 1(основну) групу увійшло 35 пацієнтів у яких було досліджено та проліковано по запропонованої методиці 133 зуба. Контрольну 2 групу склали 15 пацієнтів, у яких було досліджено та проліковано 60 зубів за загальноприйнятою методикою. Клінічну оцінку якості розробленої методики через 1 рік після лікування проведено у 17 осіб (кількість досліджених зубів 81).

Усіх пацієнтів нами було клінічно досліджено за загальноприйнятими методиками, тобто: здійснено збір анамнезу, об'єктивні дослідження з реєстрацією даних в амбулаторних картках прийнятого зразка. Пацієнтам було пояснено сенс втручання та маніпуляцій, які будуть вжиті для збереження вітальності пульпи зубів, що планувалися використовувати для фіксації опорних елементів незнімних конструкцій протезів. На проведення ортопедичного лікування незнімними конструкціями протезів з використанням розробленої методики пацієнти давали письмову згоду.

Окрім загальноприйнятих методів дослідження, пацієнтам проводили спеціальні методи дослідження. Одним з цих методів було проведення електроодонтодіагностики.

Для проведення даного вимірювання було використано електроодонтотестер стану пульпи зубів зі звуковою та цифровою індикацією ЕОТ-01 Аверон. Збудливість пульпи зубів пацієнтів 1 та 2 груп вивчали до проведення ортопедичного втручання, через добу та через 1 місяць після ортопедичного лікування.

Методом визначення збереження рецепторного апарату зуба є визначення жувального навантаження за допомогою розробленого датчика (патент № 99095142).

Спосіб визначення жувального тиску передбачає вимірювання сили тиску, що розвивають жувальні м'язи між зубами-антагоністами в процесі жувального навантаження. Вимірювання проводили таким чином: спочатку ізолювали від слини ту пару зубів-антагоністів, де буде проведене вимірювання за допомогою ватних валиків. Потім розміщували датчик між клемами затиску, який приєднаний до апарату вимірювання ємності. Визначали початкову ємність датчика, потім датчик розміщували між зубами-антагоністами та просили пацієнта стулити зуби, контролюючи положення центральної оклюзії та визначали ємність датчика. Потім від отриманої ємності віднімали початкову ємність і отримували кінцеву ємність датчика.

Вимірювання проводили за допомогою апарата - мультиметра цифрового у пацієнтів 1 та 2 груп до проведення ортопедичного втручання, через добу та через 1 місяць після ортопедичного лікування. Також вимірювання жувального тиску проводили через рік після проведення лікування з урахуванням запропонованого методу.

Для статистичного аналізу експериментальних, лабораторних та клінічних досліджень використовували метод дисперсійного аналізу (ANOVA), реалізований у програмному пакеті SAS та регресійний аналіз , реалізований у програмному пакеті STATISTICA.

Результати дослідження та їх обговорення: Експериментально обґрунтовано рецептуру вітчизняного світлозатверджуємого адгезиву, що не містить ПАР. Разом з технологічною лабораторією АТ «Стома» було запропоновано декілька рецептур адгезиву для отримання матеріалу з необхідними якостями, але необхідні показники фізико-механічних властивостей були отримані тільки лише за використання подальшої рецептури, яка має такий фінальний склад речовин та такі властивості:

-аддукт Біс-ГМА - 28,1%,

- диметакрилата тріетиленгліколю ТГМ-3 -42%,

-Біс-(метакрилоксіетиленкарбонат)-діетиленгліколя - 28,7%, триметакрилата тріетаноламіну - 0,4%,

-2-N-морфоліноетилетакрілату - 0,55%,

- камфорохінона - 0,2%,

- іонолу - 0,05%.

Час затвердіння - 30 секунд при опроміненні світлом з довжина хвилі 400-500 нм. Відсутність розчинників (води, спирту, ацетону) не дозволяє адгезиву глибоко проникати у канальці дентину, що виключає токсичну дію акрилатів на клітинні структури. На дану рецептуру було отримано патент на корисну модель №33655.

За статичними критеріями було отримано показники, які визначають, що адгезив являє собою прозору однорідну рідину жовтого кольору без механічних домішок, полімеризаційна активність при опромінюванні світлом довжиною 400-500 нм протягом 30 секунд визначає залишок шару затверділого адгезиву, стабільність під час прискореного старіння згустків та затвердінь не спостерігається. Ці показники ідентичні показникам які отримано для світлозатверджуємого адгезиву іноземного виробництва, що містить ПАР.

Експериментальне дослідження сили адгезії до тканин зубів методом вивчення сили розриву аж до руйнування зразка, затиснутого між верхніми та нижніми затискачами розривної машини, відбувалося за загальноприйнятим способом порівняно з імпортним адгезивом. Отримані показники для вітчизняного адгезиву склали 2,8±0,05 МПа, для іноземного адгезиву відповідно - 2,5±0,1 МПа (Р<0,01).

З одержаних результатів видно, що вітчизняний адгезив за показником «Сила адгезії» достовірно перевищує показники адгезиву імпортного виробництва.

Також, проведені дослідження зв'язку вітчизняного адгезиву до різних фіксуючих матеріалів, які використовуються для фіксації незнімних конструкцій протезів, показали, що міцність адгезивного зв'язку з фосфатними цементами склала 0,64±0,04 МПа, склоіномірними - 0,25±0,03 МПа та композитними цементами - 6,2±0,4 МПа (Р<0,001).

Одержані дані свідчать про те, що більш щільний зв'язок був між адгезивом та композитним цементом, тому під час фіксації незнімних конструкцій протезів після оброблення кукс зубів за допомогою розробленого нами методу, перевагу треба надавати композитним фіксуючим цементам.

Експериментальні дослідження показали, що використання сполучення вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить ПАР, та комплексного спеціалізованого відновлювального АГТП препарату за 1 тиждень після препарування спостерігали морфофункціональну деструкцію дентина, відзначали декальцінацію, розпушення, утворення порожнин. Через 1 місяць після аплікаціїї антигомотоксичного препарату та покриття кукс зубів вітчизняним адгезивом, визначали достовірне якісне відновлення відростків одонтобластів, поліпшення морфофункційного стану основної речовини дентину, спостерігалася інтенсивна кальцифікація, що сприяло зниженню проявів наслідків післяопераційної травми. Зміни у шарі одонтобластів мали адаптаційно-компенсаторний характер, відмічалася повноцінна регенерація відростків одонтобластів.

При використанні для покриття кукс вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить ПАР, через 7 діб відмічалася рівномірна облітерація верхніх відділів трубочок, що характерно для формування вузьких ділянок склерозу. Запальний процес у пульпі був незначним, стухав до кінця місяця та проявлявся збереженням структури основної частини одонтобластів та неперервністю одонтобластичного шару по всієї пульповій камері.

При використанні для покриття кукс зубів вітчизняного адгезиву, що не містить ПАР, разом з гідроксіапатитом різної концентрації, було виявлено картину глибокої дистрофії та загибелі відростків одонтобластів у зовнішніх частинах канальців дентину, у шарі одонтобластів зменьшувалася щільність клітин, відмічалися ділянки деструкції у дентині та предентині. До кінця місяця визначалася повна відсутність регенерації відростків одонтобластів та їх гідропічна дистрофія.

При використанні різних концентрацій гидроксіапатиту з імпортним адгезивом, що містить ПАР, також у кінці місяця не відзначали відновлення відростків одонтобластів, синтез білка залишався невеликим, основна речовина була розширеною та пухкою.

Використання сполучення комплексного спеціалізованого АГТП та іноземного світлоотверджуючого адгезиву, що містить ПАР, до 7 доби не призводило до повного крайового заповнювання трубочок дентину, що виявлялося запальним процесом у пульпі та супроводжувалося порушенням структур тканин зубу - дентина, предентина та шару одонтобластів; за 1 місяць після препарування не поліпшувало процесу регенерації відростків одонтобластів як основної речовини так і кальціфікації дентину.

Застосування імпортного адгезиву, що містить ПАР, для оброблення кукс зубів після операції препарування, призводило до низки виражених деструктивних порушень у дентині, предентині та шарі одонтобластів, які не тільки не відновлювались до 30-ої доби дослідження, але їх стан ще більше погіршувався.

В клінічній частині роботи підготовка коронкових частин зубів під опорні елементи незнімних суцільнолитих конструкцій складалася з певної послідовності лікувальних маніпуляцій з використанням запропонованої методики, що були спрямовані на збереження їх вітальності.

Перед початком препарування за допомогою електроодонтометра вимірювали вихідну чутливість тканин тих зубів, що планувалися під опорні елементи незнімних суцільнолитих мостоподібних конструкцій. Визначали показники максимального жувального навантаження зубів у положенні центральної оклюзії. Проводили ін,єкційну інфільтраційну анестезію, віддаючи перевагу інтралігаментарному способу введення із використанням анестетиків артикаїнового ряду із додатком епінефріну 1:100000 або 1:200000 у залежності від клінічного випадку.

Потім препарували тверді тканини зубів за допомогою щільно центрованого гострого абразивного інструменту, використовуючи примусове водяне охолодження зі швидкістю 300000 обертів у секунду. Потім травильним гелем покривали кукси опорних зубів, знімаючи з їх поверхонь змазаний шар. Подалі гель змивали потоком води, висушували кукси зубів теплим струменем повітря. Потім наносили на поверхні кукс комплексний спеціалізований відновлювальний АГТП, за допомогою аплікатора, рівномірно розподіляли по поверхні за допомогою струменя теплого повітря, поверх нього наносили вітчизняний світлоотверджуючий адгезив, що не містить ПАР. Видаляли залишки суміші, використовуючи струмень теплого повітря. Наводили промінь ультрафіолету послідовно на кукси зубів та засвічували протягом 20 секунд кожну з них. Для зменшення впливу навколишньої середи, на тканини кукс зубів фіксували на них тимчасові коронки, які були виготовленні ще до препарування зубів, за допомогою спеціального композитного матеріалу у загальновідомий спосіб. Фіксували їх на куксах водним дентином. На наступну добу та через місяць після препарування проводили вимірювання показників електроодонтометрії та жувального тиску.

Аналіз даних був спрямований на виявлення динаміки показників електроодонтометрії (ЕО) та жувального тиску (ЖТ), що виникали після операцій препарування твердих тканин зубів природно, а також за ефективністю запропонованого нами методу відносно даним контролю та встановлення факторів, що впливали на позитивні, та, можливо, негативні зміни.

Під час аналізу даних ЕО показники в 1 групі (основній) до операції препарування, за добу та за місяць після застосування нашого методу залишилися майже незмінними або мали незначне підвищення та не залежали від виду зуба. Так, для різців у основній групі значення ЕО до препарування було 3,24±0,18 мА, за добу після препарування збудженість пульпи в усієї групі зростала та становила 2,21±0,18мА (Р?0,001); а за місяць після препарування й використання запропонованого методу ЕО мала значення 3,34±0,3 мА (Р>0,05); відповідно було одержано такі значення для іклів: до препарування - 4,1±0,46 мА; за добу - 2,85±0,42 мА (Р?0,001) та за місяць - 3,95±0,50мА (Р>0,05); для премолярів: до препарування - 4,36±0,3 мА; за добу після препарування - 3,06±0,24 мА (Р?0,001); за місяць після препарування та застосування нашого методу 4,42±0,48 мА (Р>0,05); для молярів: до препарування - 5,20±0,32 мА, за добу після препарування - 3,74±0,36 мА (Р?0,001) та за місяць - 5,653±0,48 мА (Р>0,05). А для контрольної групи було відмічено значне підвищення показників ЕО за місяць після препарування в усіх групах зубів у порівняно з початковими значеннями ЕО та визначено такі данні для різців: до препарування - 3,22±0,3 мА, за добу після препарування - 2,67±0,48 мА (Р?0,05) та за місяць - 6,22±1,52 мА (Р?0,001); для іклів: відповідно до препарування - 4,75±0,96 мА, за добу - 3,50±1,0 мА (Р?0,001), за місяць - 5,25±0,96 мА (Р?0,05); для премолярів: до препарування 4,20±0,4 мА, за добу - 2,93±0,32 мА (Р?0,001), за місяць - 6,07±0,72 мА (Р?0,001); для молярів до препарування - 4,83±0,44 мА, за добу - 3,89±0,28 мА (Р?0,05), за місяць - 6,89±1,24 мА (Р?0,01).

Аналіз даних ЕО показав, що як в основній так і в контрольній групах показники ЕО після обробки знижуються майже на однакову величину (за винятком різців). Але за місяць картина істотно змінюється. Якщо для основної групи показник ЕО стає майже таким, яким був до обробки, то в контрольній групі спостерігається суттєве підвищення цього показника, причому різниця між дослідом і контролем майже для всіх анатомічних орієнтацій зубів (за винятком іклів) є статистично значущою.

Після обробки зубів запропонованим методом у 84,96% випадків показники ЕО не зросли. У 13,54% випадків спостерігається незначне підвищення цього показника й лише в 1,5% випадків - вірогідне підвищення, яке можна інтерпретувати як ускладнення.

У 2 групі, на відміну від основній тільки у 20% випадків показник ЕО не підвищився, а вірогідне підвищення у 23,3% випадків можна інтерпретувати як ускладнення. У 56,7% випадків показники змінилися на 1-2 одиниці від початкових показників. Звертає увагу й те, що розкид даних у контрольній групі більш ніж вдвічі більший. Це свідчить про значно меншу якість ортопедичного лікування за результатами контрольної групи.

У основній групі випадків з ускладненням було лише 2, що становить 1,5% від загальної кількості оброблених за нашою методикою зубів. У той же час у контрольній групі ускладнених випадків було 14, що становить 23,3% від кількості досліджених зубів.

Аналіз вимірювання ЖТ у основній групі показав, що цей показник не залежить від виду зуба і значних змін показників не спостерігалось, так ЖТ до препарування у різців був 10,79±0,46 рF; за добу після препарування 12,79±0,52 рF (Р?0,001); за місяць після препарування та використання нашого методу ці значення були - 11,41±0,8 рF (Р>0,05); для іклів: до препарування - 14,10±0,92 рF; за добу після препарування - 16,15±0,94 рF (Р?0,001); за місяць - 14,40±0,94 рF (Р>0,05); для премолярів: до препарування - 18,44±0,78 рF; за добу після препарування - 20,53±0,78 рF (Р?0,001); за місяць - 19,0±0,76 рF (Р>0,05); для молярів: до препарування - 31,66±1,18 рF; за добу після препарування - 33,97±1,14 рF (Р?0,01); за місяць - 32,63±1,22 рF (Р>0,05). Але в контрольній групі відзначали вірогідне підвищення показників ЖТ у всіх видах зубів через місяць, а саме: для різців до препарування - 10,22±1,2рF; за добу після препарування - 12,55±1,26 рF (Р<0,01); за місяць бачимо вірогідне підвищення даних у порівнянні з початковими даними 13,44±1,38 рF (Р<0,01; для іклів до препарування - 15,00±1,42 рF; за добу після - 17,55±1,5 рF (Р<0,05); за місяць - 16,75±2,22 рF (Р<0,05); для премолярів до препарування - 18,89±0,7 рF; за добу після препарування - 21,83±0,72 рF (Р<0,001); за місяць - 22,0±0,8 рF (Р<0,001); для молярів до препарування - 33,0±0,92 рF; за добу після препарування - 35,0±0,94 рF (Р<0,001); за місяць - 36,27±1,3 рF (Р<0,001).

Аналіз даних ЖТ показує, що підвищення цього показника на наступний день після обробки, у порівнянні зі значенням до неї у дослідній та контрольній групах, статистично значуще не відрізняється лише для різців та іклів. У премолярів та молярів це підвищення у контрольній групі вірогідно більше, ніж у основній.

Щодо зміни ЖТ через місяць після обробки, то з одержаних даних видно, що у дослідній групі підвищення жт становило лише 0,3-0,97 pF, у той час, як у контрольній групі спостерігається істотне підвищення цього показника (жт = 1,75-3,28 pF ), причому різниця між дослідом і контролем для всіх анатомічних орієнтацій зубів є статистично значущою.

Дослідження впливу факторів, а саме належності до дослідної або контрольної групи та належності зуба до певної анатомічної орієнтації, на відношення ео методом дисперсійного аналізу показує, що анатомічна орієнтація зуба не є значущим чинником (р=0,78) для жодної з досліджених груп.

У 1 групі у 55,64% випадків за місяць після обробки показники ЖТ не зросли. У 42,1% випадків спостерігалось зростання цього показника на 1-2 pF і тільки лише у 2,26% випадків -зростання на 4 pF та більше, яке можна інтерпретувати, як ускладнення.

У контрольній групі на відміну від основної тільки у 3,33% випадків показник ЖТ не підвищився, а вірогідне підвищення (на 4 pF та більше), що можна інтерпретувати як ускладнення спостерігалися у 36,66% випадків.

Показники ЖТ через рік після використання розробленого метода вірогідно не змінилися і становили: для різців 11,22±0,43рF, відповідно для іклів - 14,0±0,52 рF; для премолярів - 18,82±0,61 рF, для молярів - 31,87±1,49рF (Р>0,05). З даних можна побачити, що жувальний тиск, безпосередньо після обробки підвищувався, надалі знижувався і за рік не відрізнявся від значення, яке було наявне до обробки.

Із аналізу отриманих результатів видно, що в групі пацієнтів, де була використана запропонована методика захисту кукс опорних зубів дані ЕО та ЖТ більш ніж у 50% випадках залишалось на тім же рівні через місяць після препарування, що і до операції препарування і не залежало від анатомічної орієнтації зуба. Але в контрольній групі, де не було застосовано розроблену методику, тіж самі показники різко збільшувалися через місяць і мало значення анатомічна належність зуба.

Таким чином доказана значна перевага розробленого методу захисту кукс відпрепарованих інтактних зубів на етапах лікування незнімними конструкціями протезів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення експериментальних і клінічних досліджень, запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у підвищенні якості ортопедичного лікування незнімними конструкціями протезів шляхом використання методики застосування сполучення комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату та вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин.

1. Розроблено й експериментально обґрунтовано рецептуру вітчизняного світлоотверджуючого адгезиву, що не містить поверхнево активних речовин. Вивчено його фізико-механічні властивості, які показали, що він за значенням параметрів сили адгезії 2,8±0,05 достовірно перевищує показники імпортного адгезиву, що містить поверхнево активних речовин - 2,5±0,1 (р?0,01), а при визначенні зовнішнього виду та за параметрами полімеризаційної активності при опромінюванні, стабільності при прискореному старінні, йому не поступається.

2. Розроблена та експериментально досліджена методика застосування найбільш оптимального сполучення - комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату та вітчизняного адгезива, що не містить поверхнево активних речовин, для оброблення кукс зубів після препарування. При сполученному використанні антигомотоксичного препарату та вітчизняного адгезива відбувається та забезпечується рівномірне закорковування зовнішніх відділів трубочок дентину, зберігаються їхні структури та структурно-функціональні характеристики утворень трубочок дентину і пульпової порожнини.

3. Розроблено спосіб визначення жувального тиску в межах однієї пари антагоністів за допомогою спеціального датчика, який надає можливість об'єктивно оцінювати збереженість та відновлення рецепторного апарату зуба.

4. Проведено випробування та розроблено рекомендації до клінічного застосування сполучення комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату та адгезивної системи, що не містить поверхнево активних речовин, вітчизняного виробництва.

5. При вивченні стану пульпи зубів було визначено, що зниження чутливості пульпи зубів у основній групі при використанні сполучення комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату з вітчизняним адгезивом, що не містить поверхнево активних речовин, через місяць складали 1,5%, тоді як у контрольній групі цей показник складав - 23,3%. Підвищення показників жувального тиску зубів, які оцінюються як ускладнення - у основній групі, в якій було використано сполучення комплексного спеціалізованого відновлювального антигомотоксичного препарату з вітчизняним адгезивом, що не містить поверхнево активних речовин, через місяць складали 2,26%, тоді як у контрольній групі цей показник складав 36,6%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

· Після препарування зубів під незнімні конструкції протезів, поверхню дентину кукс протравлюють, промивають водою та висушують теплим повітрям, обробляють поверхні кукс послідовним покриттям спочатку комплексним спеціалізованим відновлювальним антигомотоксичного препарату, який рівномірно розподіляють по поверхні кукс, а потім вітчизняним світлоотверджуючим адгезивом, що не містить поверхнево активних речовин, який також рівномірно розподіляють по поверхні кукси теплим повітрям і далі засвічують.

· Рекомендовано для вимірювання сили жувального тиску датчик, що надає можливість об'єктивно оцінювати ступінь пошкодження та відновлення рецепторного апарату зуба на етапах лікування незнімними конструкціями протезів. Для цього після ізолювання від слини пари зубів-антагоністів у ділянці яких буде проведене вимірювання, розміщують датчик та визначають його початкову ємність, потім просять пацієнта стулити зуби, контролюючи положення центральної оклюзії, визначають вихідну ємність. Потім під час вимірювання від отриманої ємності віднімали вихідну ємність і у такий спосіб отримували кінцеву ємність датчика.

· Рекомендовано після використання розробленої методики фіксувати незнімні конструкції протезів на композитні цементи.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГТП - антигомотоксичний препарат

ПАР - поверхнево активні речовини

ГА - гідроксіапатит

ЖТ - жувальний тиск

ЕО - електроодонтометрія

М - середнє значення

pF - одиниці вимірювання ємністі

мА - одиниці вимірювання електропроводності зубу

Дeo - середнє значення даних електроодонтометрії

Джт - середнє значення даних жувального тиску

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дюдина И.Л. Защита рецепторного аппарата зубов, препарированных под несъемные конструкции протезов /И.Л.Дюдина //Український стоматологічний альманах. -2004. - №5-6. -С.51-53.

2. Дюдина И.Л. Разработка защитного покрытия зубов, препарированных под несъемные конструкции протезов /И.Л.Дюдина //Вісник стоматології. -2005. - №1. - С.10-12.

3. Дюдина И.Л. Влияние гидроксиапатитов на восстановление отростков одонтобластов в составе адгезивных систем /И.Л.Дюдина //Галицький лікарський вісник. - 2005. -Т. 12, Ч.1. - С.29-30.

4. Дюдина И.Л. Защита твердых тканей зубов после операции препарирования в эксперименте /И.Л.Дюдина //Медицина и ...... - 2006. - №4 (15). - С.39-40.

5. Дюдіна І.Л. Результати використання препарату Траумель при ортопедичному лікуванні незнімними протезами /І.Л.Дюдіна //Вісник проблем біології і медицини. - 2009. - №4. - С.161-164.

6. Голік В.П. Клінічне обґрунтування нової методики захисту рецепторного апарата зуба на етапах лікування незнімними конструкціями протезів /В.П.Голік, І.Л.Дюдіна //Український стоматологічний альманах. - 2010. - №4. - С.44-45.

7. Голік В.П. Метод профілактики виникнення травматичної оклюзії при лікуванні незнімними конструкціями протезів /В.П.Голік, І.Л.Дюдіна //Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава, 2000 року. - С.14-15.

8. Дюдіна І.Л. Визначення динаміки жувального тиску у хворих під час незнімного протезування /І.Л.Дюдіна //Нові методики та технології в ортопедичної стоматології: матеріали наук.- практ. конф. - Львів, 1999. - С.22-23.

9. Дюдіна І.Л. Спосіб визначення жувального тиску під час незнімного протезування /І.Л.Дюдіна //Медицина третього тисячоліття: зб. тез конф. молодих вчен. Харківського державного медичного університету, (Харків, 17-18 січня 2001 р.). Ч.III. - Х., 2001. - С.88-89.

10. Дюдіна І.Л. Профілактика травматичної оклюзії під час незнімного протезування /І.Л.Дюдіна //Медицина третього тисячоліття: зб. тез конф. молодих вчен. Харківського державного медичного університету, (Харків, 17-18 січня 2002 р.). - Х., 2002. - С.136.

11. Дюдина И.Л. Востановление функциональной активности пульпы с помощью антигомотоксических препарартов в составе адгезивных систем /И.Л.Дюдина //Вопросы экспериментальной и клинической стоматологи: сб. науч. тр. - Х., 2005. - Вып. 9. - С.167-170.

12. Дюдина И.Л. Реабилитация функции пульпы на етапах лечения цельнолитым несъемными конструкциями протезов /И.Л.Дюдина //Материалы ХI Международной конференции челюстно-лицевых хирургов и стоматологов, 24-26 мая 2006 г., Санкт-Петербург. - СПб, 2006. - С.64.

13. Голик В.П. Влияние гидроксиапатита на восстановление функциональной активности пульпы зуба /В.П.Голик, Г.И.Губина-Вакуленко, И.Л.Дюдина //Материалы ХI Международной конференции челюстно-лицевых хирургов и стоматологов, 24-26 мая 2006 г., Санкт-Петербург. - СПб, 2006 - С.39.

14. Дюдина И.Л. Метод защиты зубов после операции препарирования в эксперименте /И.Л.Дюдина //Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії і імплантології та з нагоди 65-річчя Ії керівника, Засл. Діяча науки і техніки України, акад.. УАН, д-ра мед. наук, проф.. Куцевляка Валерія Ісайовича, 3-4 листопада 2006 р., Харків. - Х., 2006. -С.158-160.

15. Дюдина И.Л. Воссиановление функциональной активности пульпы после операции препарирования твердых тканей зубов под несъемные конструкции протезов /И.Л.Дюдина //Новые технологии в стоматологи: материалы ХIII междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов, 20-22 мая 2008 г., Санкт-Петербург. - СПб, 2008. - С.96.

16. Дюдина И.Л. Защита рецепторного аппарата зуба с помощью антигомотоксического препарата Траумель-С /И.Л.Дюдина //Клініко-епідеміологічні аспекти боротьби та профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб серед дітей та дорослих: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. ( Харків, 8-9 квітня 2010 р.). - Харків,2010. - С.229-230.

17. Дюдина И.Л. Экспериментальное исследование влияния гидроксиапатита на отростки одонтобластов в составе адгезивных систем /И.Л.Дюдина, Г.Г.Гришанин, Н.В.Кричка //Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицьовій хірургії: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 30-31 жовтня 2009 р. - Х., 2009. - С.183-185.

18. Голик В.П. Экспериментальное обоснование реабилитации рецепторного апарата зубов после операции препарирования твердых тканей зубов /В.П.Голик, И.Л.Дюдина, И.В.Янишен //Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицьовій хірургії: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 30-31 жовтня 2009 р. - Х., 2009. - С.283-285.

19. Дюдина И.Л. Экспериментальное обоснование выбора метода реабилитации рецепторного апарата зубов после операции препарирования твердых тканей зубов /И.Л.Дюдина //Новые технологии в стоматологи: материалы XV междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов, 17-19 мая 2010 г., Санкт-Петербург. - СПб, 2010. - С.70-71.

20. Голик В.П. Защита рецепторного аппарата зуба с помощью новой лечебной адгезивной системы /В.П.Голик, И.Л.Дюдина //Сучасні досягнення та перспектива розвитку хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії: матеріали Республік. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 14 жовтня 2010 р., Харків. - Х., 2010. - С.114-115.

21. Пат. 33655 України, МПК А61С 13/23. Світлоотверджуючий адгезив /Голік В.П., Довгопол Ю.І., Дюдіна І.Л. - заявник та патентовласник Харків. держ. мед. ун-т. - № u200800288; заявл. 08.01.2008; опубл. 10.07.2008, Бюл. №13.

22. Пат. 35288 України, МПК А61С 19/00. Спосіб визначення жувального тиску та датчика для його здійснення /Дюдіна І.Л., Гришанін Г.Г. - заявник та патентовласник Харків. держ. мед. ун-т. - № 99095142; заявл. 16.09.1999; опубл. 15.03.2001, Бюл. №2.

23. Пат. 17493 України, МПК А61С 5/00. Спосіб препарування зубів /Дюдіна І.Л., Голік В.П., Гришанін Г.Г. - заявник та патентовласник Харків. держ. мед. ун-т. - № u 200605121; заявл. 10.05.2006; опубл. 15.09.2006, Бюл. №9.

АНОТАЦІЯ

Дюдіна І.Л. Збереження функціональної активності пульпи при підготовці зубів до лікування незнімними конструкціями протезів (експериментально-клінічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.22 - стоматологія. - Харківський національний медичний університет, Харків, 2012.

Дисертаційна робота присвячена питанню реабілітації рецепторного апарату зубів на етапах лікування незнімними конструкціями протезів за допомогою експериментально та клінічно обґрунтованого методу. Розроблений метод пов'язаний з використанням для покриття кукс зубів, що підготовлені до лікування цілкововідлитими незнімними конструкціями, комплексного спеціалізованого відновлювального АГТП у сполученні з вітчизняним світлоотверджуючим адгезивом, що не містить ПАР. Гістологічно було виявлено, що використання цього методу приводить до якісного відновлення відростків одонтобластів, поліпшенню морфофункційного стану основної речовини дентину та спостереженню інтенсивної кальціфікації, що сприяло зниженню проявів наслідків післяопераційної травми. Зміни у шарі одонтобластів мали адаптаційно-компенсаторний характер, відмічалася повноцінна регенерація відростків одонтобластів. Клінічно при аналізі стану пульпи за допомогою електроодонтометрії не відмічалось зниження чутливості зубів при використанні розробленого методу. Оцінювання рецепторного апарату зуба за допомогою розробленого методу оцінки жувального тиску, також не виявило істотних змін даних показників.

Клінічна ефективність запропонованого методу підтверджується незмінними даними жувального тиску , як через місяць так і через рік після проведеного ортопедичного лікування.

Ключові слова: рецепторний апарат, реабілітація, комплексний спеціалізований відновлювальний АГТП, вітчизняний світлоотверджуючий адгезив, що не містить ПАР.

АНОТАЦИЯ

Дюдина И.Л. Сохранение функциональной активности пульпы при подготовке зубов к лечению несъемными конструкциями протезов (експериментально-клиническое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.22 - стоматология. - Харьковський национальный медицинский университет, Харьков, 2012.

Диссертационная работа посвящена вопросу реабилитации рецепторного аппарата зубов на этапах лечения несъемными конструкциями протезов с помощью экспериментально и клинически обоснованного метода. Экспериментальное исследование было проведено на лабораторных животных с использованием комплексного специализованного восстанавливающего АГТП, гидроксиапатита различной концентрации в комплексе с адгезивами отечественного производства, который не содержит ПАВ и импортного производства, который их содержит, с целью определения эффективного сочетания препаратов, позволяющего использовать их для восстановления отростков одонтобластов, поврежденных во время операции препарирования твердых тканей зубов и профилактики возможных ослонений, связанных с данной манипуляцией. Гистологически было установлено, что использование сочетания комплексного специализированного восстанавливающего АГТП с отечественным светоотверждаемым адгезивом, который не содержит ПАВ, приводит к качественному восстановлению отростков одонтобластов, улучшению основного вещества дентина и интенсивной кальцификации, способствует снижению проявления последствий послеоперационной травмы. Изменения в слое одонтобластов носит адаптационно-компенсаторный характер, отмечается полноценная регенерация отростков одонтобластов.

С целью пролонгации действия на культи зубов антигомотоксического препарата и для устранения вероятности подавления его действия был разработан отечественный светоотверждаемый адгезив, не содержащий ПАВ и который соответствовал необходимым требованиям. Были изучены его физико-механические свойства в сравнении с импортным адгезивом, содержащим растворители, а также изучено его токсическое влияние на организм животных в эксперименте. Полученные исследования показали, что разработанный адгезив не только увеличивает время действия антигомотоксического препарата, но и значительно усиливает его влияние на отростки одонтобластов, исходя из даннях гистологических исследований, чего нельзя сказать об импортном адгезиве.

Клинически при оценке действия разработанного метода на состояние пульпы препарированных зубов с помощью электроодонтометрии не отмечалось снижения чувствительности. Оценка рецепторного апарата с помощью разработанного метода измерения жевательного давления, также не выявила существенных изменений данного показателя. Клиническая эффективность предложенного метода подтверждается стабильными данными жевательного давления и через год после проведеного ортопедического лечения с использованием предложенного метода.

Ключевые слова: рецепторный аппарат, реабилитация, комплексний специализованный восстанавливающий АГТП, отечественный светоотверждаемый адгезив, не содержащий ПАВ.

SUMMARY

Dudyna I.L. Functional activity of pulp to keeping in prepare of teeth for treatment unremovebl dentures (experimental-clinical research). - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of the Candidate of medical sciences in specialty - 14.00.22 - dentistry - Kharkov's national medical university, Kharkov, 2012.

The dissertation work is dedicated to the question of tooth receptor apparatus rehabilitation at stages of unremovable dentures treatment by means of experimentally and clinically proven method.

The method developed consists in using antigomotoxic preparation and domestic light-cure adgesive complex being brought on tooth stump advanced to treatment by means of full casting unremovable dentures. As it has been determined histologically, using this method results in quality recovery processes of odontoblastes, main dentine substance improvement as well as intensive calcification being observed, that promotes decreasing of after operating trauma manifestation. The changes in odontoblasts layer were of adaptation-compensatory character, odontoblast regeneration processes were full-blown. The state of pulp being checked clinically by means of electroodontometria showed no decrease in tooth sensitivity while applying the method developed. Likewise, tooth receptor apparatus analysis by means of the developed masticating pressure assessment method detected no important changes in data rates.

...