Харчування завжди було і буде одним із ключових чинників, що підтримує життєдіяльність організму людини та впливає на її здоров'я. Від того чим і як харчується людина, як правило, залежить не тільки її фізичний, але і психологічно-емоційний стан. Якісне харчування дозволяє мінімізувати негативну дію на людину інших зовнішніх чинників (наприклад, незадовільної екології навколишнього середовища тощо). У наш час якнайшвидшого розв'язання вимагає проблема розбалансованого харчування студентів, яка виникла внаслідок зростання популярності продуктів харчування швидкого приготування та неспроможність молоді притримуватись раціону дня. Вивчення стану харчування студентів свідчить, що енергетична цінність добових раціонів у 72-84% випадків перевищує фізіологічні потреби організму. Виявлено повний дисбаланс у співвідношенні між балками, жирами та вуглеводами, що не відповідає рекомендованим нормативам надходження енергії і харчових речовин [5]. Питання збереження працездатності і здоров'я не можуть бути вирішені без правильної організації режиму харчування. Основні вимоги до харчування зводяться до наступного: добова калорійність харчування повинна відповідати добовій витраті енергії, тобто необхідно дотримуватися принципів збалансованого харчування. Значне перевищення калорійності харчування над витратами енергії призводить до збільшення відкладень жирів. Недостатня калорійність добового раціону при значних витратах енергії призводить, як правило, до виснаження організму.

Аналіз досліджень та публікацій

Існує декілька точок зору на проблему харчування: представників офіційної науки та натуропатів. Якщо перші розглядали дане питання спираючись на теорію, то їх опоненти в даному випадку використовували метод емпіризму. Відомому натуропату Полю Бреггу належить таке висловлювання: "Людина через свою нерозсудливість у їжі, питті і нестриманість умирає, не проживши й половини того життя, яке б могла прожити. Вона споживає важко перетравлювану їжу, запиваючи її отруйними напоями, і після цього дивується, чому не живе до 100 років". Основу довголіття Поль Брегг, Герберт Шелтон, Арнольд де Вріз та інші вбачають у необхідності вживання їжі в сирому вигляді, у відмові від м'яса, цукру, хліба та ін. Дані принципи є основою для численних дієт.

На противагу цьому існує точку зору, яка виражає дещо науковий підхід, оскільки пропонує концепцію збалансованого харчування, що ґрунтується на серйозних наукових дослідженнях. Сутність її полягає в тому, що для нормальної життєдіяльності людини необхідне забезпечення певної норми фізіологічних потреб в енергії, білках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах. Водночас представники концепції стверджують, що для різних груп населення ці норми є неоднаковими й ідеальним вважаться таке харчування, за якого надходження харчових речовин до організму тієї чи іншої людини відповідає їх витратам. У 80-90-ті роки ХХ століття остаточно була сформульована концепція про зв'язок характеру харчування з розвитком хронічних неінфекційних захворювань. Встановлено, що відносне підвищення споживання тваринних жирів і цукру на тлі різкого зменшення в раціоні овочів і фруктів, багатих на вітаміни, мінеральні речовини, мікро - елементи, харчові волокна і мінорні біологічно активні речовини, призводить до розвитку хвороб серцево-судинної системи, порушень обміну речовин, онкологічних захворювань тощо [1].

Фахівці аграрної науки О. Гойчук та В. Курило зазначають, що протягом майже 15 років в країні спостерігається одноманітне жиро-вуглеводне харчування більшої частини населення, при цьому енергетична цінність раціону як дорослих так і дітей забезпечується вуглеводами на 50-80% за рахунок хлібобулочних і кондитерських виробів, картоплі та цукру [7]. Професор В. Єрмоленко акцентує, що більшість населення споживає дешеві продукти з низькою біологічною цінністю. Значно зменшилась калорійність харчування: український продовольчий ринок заполонили низькопробні та небезпечні за вмістом харчові продукти імпортного виробництва, які не знаходять свого застосування у країні-виробнику або є результатом демпінгової політики цих країн.

Натуропати із США Пол Брегг і Герберт М. Шелтон дають наступні рекомендації прийому їжі: починайте прийом їжі з соковитих фруктів, з'їдайте за день хоча б одну велику порцію свіжих овочів, вживайте горіхи, як головне джерело білків, вживайте жири в помірній кількості, уникайте тваринних продуктів. Відомі медики в Європі і США, признають шкідливими для здоров'я позабалансові "модні" дієти (голлівудська, кремлівська, вегетаріанська, голодування, роздільне харчування, Аткінса та інші) [11]. За підсумками досліджень національного інституту охорони здоров'я США 98% людей, що сидять на дієтах, після їх припинення набирають вагу вище початкового рівня. Академіком А.А. Покровським і його учнями розроблена концепція збалансованого харчування, обґрунтована на серйозних наукових дослідженнях. Відповідно до цієї теорії, загальна кількість харчових речовин має бути не меншого за 60, зокрема 18 амінокислот. 12 вітамінів, 16 мінеральних речовин. Співвідношення між білками, жирами і вуглеводами має становити 1: 1,3: 4,6 [10].

Відносно режиму харчування влучно висловив думку Бірхер-Беннер - видатний швейцарський лікар-натуропат, який працював в кінці XIX і на початку XX століття в Цюриху: "Потреба їсти часто - хворобливе явище, яке зникає при скороченні числа прийомів їжі. Одночасно зникають і нездужання". Багато спостережень свідчать про зцілювальний ефект великих проміжків між прийомами їжі. Відносно їх кратності переважна більшість вчених вважає оптимальним 3-4 разове харчування, хоча такі науковці як Н. Верхратський, О. Уголєв та Г. Шаталова заперечують таку кратність, вважаючи її надмірною. Недоцільними є занадто короткі та занадто довгі інтервали. Оптимальними вважаються проміжки 4-5 годин між прийомами. Нормальна діяльність організму можлива при умові забезпечення його не тільки необхідною енергією і "будівельним матеріалом", але й дотриманням складних відношень між безліччю компонентів їжі, кожному з котрих відведена певна роль в обміні речовин [9]. Таким чином, аналіз наукових праць свідчить про відсутність однозначного підходу до проблеми харчування.

Мета статті - визначити головні принципи раціонального харчування та негативні чинники у харчуванні, що впливають на стан організму.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ще в давнину люди розуміли значення раціонального харчування. "Ніхто не повинен переступати заходи ні в їжі, ні питва", - проголошував Піфагор, а Сократ радив: "Стережися кожної їжі і пиття, які спонукали б тебе з'їсти більше того. скільки вимагає твій голод і спрага. Ми живемо не для того, щоб їсти, а для того,щоб жити". Сучасний студент, на думку дієтологів, повинен їсти не менше чотирьох разів на день, причому на сніданок, обід і вечерю неодмінно має бути гаряча страва. Для організму, що росте, обов'язкове молоко, сир, кисломолочні продукти - джерела кальцію і білка. Дефіцит кальцію і фосфору також допоможуть заповнити рибні страви. Як гарнір краще використовувати не картоплі чи макарони, а тушковані або варені овочі (капусту, буряк, цибулю, моркву, боби, часник). Їжа повинна бути різноманітною, тваринного і рослинного походження. За день студенти повинні випивати не менше одного-півтора літра рідини, але не газованої води, а фруктових або овочевих соків [3, с.240].

Складати меню для студентів слід враховувати їхні вікові особливості, умови навчання та побуту і потреби в харчуванні. Меню повинно включати страви приготовлені зі свіжих, поживних продуктів, враховуючи обмежений грошовий бюджет студентів. Їжа має бути приємною на зовнішній вигляд і смак, повинна мати ніжну консистенцію, оптимальну температуру, збуджуючи апетит і створюючи почуття насичення. Одноманітна їжа швидко набридає, а це спричиняє зниженню апетиту та засвоєнню всіх харчових речовин, особливо білків і жирів. Тому необхідно турбуватися про різноманітність меню при правильній кулінарній обробці їжі, а також про обстановку у якій уживається їжа [4]. Важливо дотримуватися принципів збалансованого харчування в період екзаменаційних сесій. Навантаження значно збільшується, що призводить до перенапруження нервової системи. У цей період необхідне збільшення в раціоні частки продуктів, що містять білки і вітаміни, підвищують емоційну стійкість організму. У зимовий період в харчовий раціон студентів необхідно включати сухофрукти та вітаміни: C, A, B, B2, BB. Як джерела вітаміну С необхідно використовувати відвар шипшини, зелену цибулю, капусту білокачанну в сирому вигляді. Вітамін А, крім продуктів тваринного походження, є в моркві, яку потрібно вживати разом з жирами.

Харчування повинно бути не тільки помірним, регулярним, але й різноманітним. Повноцінність харчування залежить від наявності в їжі вітамінів, а також від збалансованості незамінних компонентів всіх харчових речовин, особливо білків і жирів. Співвідношення між основними компонентами харчування має бути в пропорції 50: 20: 30. Щоденне вживання калорій повинно розподілятися так: 50% - на вуглеводи, 20% - білки і 30% - жири.

Вуглеводи - основна складова частини їжі і головне джерело енергії. Гігієнічними нормативами передбачається вміст вуглеводів у харчовому раціоні до 350-550 г., що забезпечує до 55-57% його добової енергетичної цінності. Вуглеводи містяться в таких харчових продуктах, як свіжі фрукти, овочі, боби, горох, картопля, хліб, вівсяна, гречана, манна та перлова каші, рис, чорнослив, мед, зефір, мармелад, печиво, цукерки. При надмірній кількості вуглеводів у харчуванні посилюється робота підшлункової залози, що може призвести до захворювання на цукровий діабет, або ж до жирового та холестеринового обміну. Кількість вуглеводів у добовому раціоні людини не повинна бути меншою за 300г. [14].

Білки - це основний матеріал, який використовується для побудови тканини і органів. Білки відрізняються від жирів і вуглеводів тим, що містять азот, тому білки не можна замінити ніякими іншими речовинами. Вони беруть участь в обміні речовин, оскільки є складовою багатьох гормонів. Крім того, білки виконують ферментативну, захисну і транспортну функції, впливають на діяльність центральної нервової системи, підвищують тонус. У разі недостатності погіршується розумова та фізична працездатність. Значна кількість білків міститься: в сирі, квасолі, рибі, яловичини, баранині, свинині, курячому м'ясі, яйцях, молоці. Білкові продукти повинні складати біля 20% калорій, які ми щоденно вживаємо [8].

Жири (ліпіди) найголовніше концентроване джерело енергії організму (у 2,2 рази більше за вуглеводи і білки). Жири виконують пластичну функцію, входять до складу протоплазми, оболонки клітин, нервової тканини, гормонів. На їхню частку припадає від 20 до 30% від загальних добових витрат енергії. Низький ріст жирну або повна його відсутність у раціоні викликає уповільнення росту і зменшення маси тіла, порушення функції ЦНС, печінки, нирок, ендокринних залоз, шкіри. Надмірна його кількість призводить до ожиріння [2].

У нинішній час нових інформаційних технологій студентська молодь є однією з найбільш інформованою соціальною спільнотою. Студент має можливість швидко здобути потрібну інформацію в мережі Інтернет. Дуже багато інформації про харчування нам пропонує телебачення, де ми дізнаємось, як готувати смачні, корисні страви, які продукти не слід вживати. Ми знаємо, яка їжа шкідлива для нашого організму, а яка корисна, але вживаємо ту, яка є під рукою. Самі студенти наголошують, що цікавляться проблемою харчування та різних дієт (більше дівчата), але зовсім не мають часу приділяти їй належної уваги, саме тому і харчуються нераціонально і розбалансовано, особливо ті, які проживають у гуртожитках.

Серед студентів НУДПСУ було проведено анкетування на тему "Раціональне харчування", було опитано 150 респондентів віком від 18 до 22 років.

1. Чи вживаєш ти здорову, якісну їжу?

Рис.1. Результати анкетування

2. Чи включаєш ти у свій раціон солодощі?

Рис.2. Результати анкетування

3. Чи харчуєшся ти у фаст-фудах?

Рис.3. Результати анкетування

4. Чи повноцінно ви снідаєте?

Рис.4. Результати анкетування

Підсумовуючи результати опитування, було виявлено, що 72% студентів не дотримуються основних норм харчування: помірності, різноманітності, індивідуальності, стабільності, ритму і режиму харчування, перевагам традицій харчування. Пропоновані принципи харчування, незважаючи на їх простоту, забезпечують найбільш повноцінне та здорове харчування студентів. Таке ставлення студентів до режиму харчування залежить від поведінкових орієнтацій самої молоді, та їхнього ставлення до власного здоров'я. Як правило, у молодому віці дуже складно прийняти тезу, що "здоров'я слід берегти змолоду". Так за даними дослідження "Становище студентської молоді України", 63% хлопців та 48% дівчат вважають свій стан здоров'я добрим або дуже добрим, ще третина середнім. Саме від показника задоволеності своїм здоров'ям залежить те, наскільки регулярно студенти звертаються до медичних закладів аби перевірити стан фізичного здоров'я [12]. Проведений аналіз фактичного харчування студентів показав, що середньодобовий набір продуктів достатньо різноманітний. Однак, кількість вживаних біологічно цінних продуктів харчування невелика, особливо риби і рибопродуктів, молока і молочних продуктів, м'яса (зокрема, печінки), яєць, свіжих фруктів та соків, рослинної олії. Натомість, більшість студентів вказали на використання у якості продуктів харчування напівфабрикатів, ковбасних виробів, пельменів та ін. Продуктів, у який вміст м'яса невеликий. Практично у всіх студентів у раціоні були хлібобулочні та макаронні вироби, крупи були представлені шліфованим рисом та гречкою. Насторожує також достатньо широке споживання в їжу шкідливих для здоров'я солодких газових напоїв та чіпсів. У зв'язку з навантаженністю в режимі дня студенту немає часу звертати увагу на появу болі в шлунку. Це є результатом вкрай нерегулярного харчування молоді. Перекушуючи на ходу, всухом'ятку, 1-2 рази на день, багато хто не користаються послугами їдальні. Але під впливом тривалих порушень харчування, з'являється хвороба шлунку, так званий, гастрит.

Виникає питання, чи може бути збалансоване, раціональне харчування студентів в умовах проживання в гуртожитках. Це неможливо, адже по вищезазначених умовах студент не може їсти 3-4 на день, тим паче, готувати свіжу їжу на кухні, яка розрахована на поверх. Він не те що не приготує кожен день їсти, а для того, щоб зробити чай, буде стояти в черзі, коли часу і так обмаль. На жаль, більшість сучасних студентів звикли харчуватися фаст-фудом і генетично модифікованою їжею, купленою в супермаркетах, що є досить загрозливим для здоров'я [13].

Висновки