Вплив різних доз метотрексату на рівень циркулюючих імунних комплексів та їх корекція кальцій фолінатом в експерименті на щурах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив різних доз метотрексату на рівень циркулюючих імунних комплексів та їх корекція кальцій фолінатом в експерименті на щурах

На експериментальній моделі позаматкової вагітності було проведено вивчення рівня циркулюючих імунних комплексів при одноразовому і дворазовому введенні метотрексату. Результати досліду показали, що цей показник значно підвищувався в групах щурів, яким вводився лише цитостатик. Тоді як лікування кальцій фолінатом засвідчило зниження рівня циркулюючих імунних комплексів у дослідних тварин.

Вступ

Останнім часом кількість гінекологічних хворих з діагнозом позаматкової вагітності невпинно зростає [1, 3]. Високий рівень УЗ-діагностики дозволяє виявляти цю патологію на малих термінах затримки менструації. Тому при прогресуючій позаматковій вагітності згідно з протоколом № 676 МОЗ України від 31.12.2004 року жінкам надається можливість проходити консервативне лікування цитостатиком [1, 10]. Проте метотрексат не лише впливає на розвиток трофобласта, що дає терапевтичний ефект у лікуванні даної патології, але й має серйозні побічні дії, пов'язані з депресією кістково-мозкового кровотворення, токсичним впливом на слизові оболонки, печінку, легені та кістковий мозок, а також спричинює розлади в гуморальній ланці імунітету [2].

За фізіологічних умов утворення та присутність циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у рідинах є одним із проявів імунної відповіді організму на надходження антигенів та важливим чинником, що забезпечує імунітет [4, 5]. Утворені імунні комплекси, за цих умов, деякий час циркулюють у лімфі і крові, після чого відбувається їх елімінація. Одночасно з цим ЦІК можуть запускати ланцюги патологічних змін, які започатковують аутоімунні захворювання, оскільки тривала циркуляція їх навіть при незначному підвищенні в рідинах організму призводить до нагромадження у тканинах [6]. Сформовані циркулюючі імунні комплекси взаємодіють практично зі всіма клітинами крові, з комплементом, а також рецепторами багатьох клітин органів і тканин: ендотеліального шару судин, клітин гломерулярного апарату нирок тощо [7]. Взаємодія ЦІК з імунокомпетентними клітинами призводить до модуляції імунної відповіді. Так, при взаємодії з моноцитарно-макрофагіальними клітинами відбувається вихід протеолітичних ферментів, взаємодія з тромбоцитами стимулює синтез гістаміну, простагландинів тромбоксанів, а при активації комплементу посилюється продукування кінінів, анафілотоксинів, опсонінів, хемотаксинів [8, 12].

Метою цього дослідження було вивчення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у щурів на експериментальній моделі прогресуючої позаматкової вагітності, лікованої метотрексатом, залежно від його дози і корекції цього показника кальцієм фолінатом.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Робота виконана на 54 лабораторних білих щурах, які утримувались у стандартних умовах віварію. Були відібрані статевозрілі не вагітні самки з масою тіла (220±5) г. Всі маніпуляції з експериментальними тваринами проводили із дотриманням правил Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей. Піддослідні тварини були розділені на такі групи: 9 груп по 6 тварин. До першої групи ввійшли 6 здорових статевозрілих не вагітних самки. В дослідні групи ввійшли тварини, яким вводився метотрексат у дозі 1 мг/кг внутрішньом'язово. Рівень токсичності плазми визначався на 3 добу (друга група) та 7 добу (третя група). До четвертої та п'ятої груп ввійшли тварини, які після одноразового введення метотрексату внутрішньом'язово у дозі 1 мг/кг додатково отримували кальцій фолінат у дозі 0,1 мг/кг через 24 год після першої ін'єкції, виведення з експерименту, відповідно, на 3 та 7 добу. Щурам, які увійшли до шостої та сьомої груп, вводився метотрексат двічі, через 7 днів після першої ін'єкції у вищезазначеній дозі, виведення з експерименту на 3 та 7 добу після останнього введення метотрексату. Щурам восьмої та дев'ятої груп вводили дворазово метотрексат та кальцій фолінат через 24 год після ін'єкції та визначали еритроцитарний індекс інтоксикації на 3 та 7 добу.

Рівень гуморального імунітету організму оцінювали за рівнем циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) [9, 11], які визначалися на 3 та 7 добу після введення метотрексату.

Статистичну обробку результатів виконано у відділі системних статистичних досліджень ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України» в програмному пакеті StatSoft STATISTICA.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи отримані результати (табл. 1 та рис. 1) звертає на себе увагу достовірна різниця між показниками контрольної групи щурів та дослідних. Порівнюючи рівень циркулюючих імунних комплексів у контрольній групі та при одноразовому введенні метотрексату на 3 та 7 добу зріс на 50,9 % (85,5±2,078) ум. од. та 54,1 % (87,33±2,789) ум. од., р<0,001 відповідно проти 56,67±2,39 ум. од. у щурів контрольної групи. Тоді як при використанні КФ (у 4 та 5 групах) цей показник зріс лише на 29,7 % та 50,6 % (73,5±1,746) ум. од. та (78,67±2,155) ум. од., р<0,001 проти (56,67±2,39) ум. од. - у щурів контрольної групи). Відповідно порівнюючи 2 та 3 групи з 4 і 5 групами рівень циркулюючих імунних комплексів зменшився при використанні КФ на 18,8 % на 3 добу (з 85,5±2,078 ум. од. до 73,5±1,746 ум. од., р<0,01) та на 11 % на 7 добу (з 87,33±2,789 ум. од. до 78,67±2,155 ум. од., р<0,05).

Повторне введення метотрексату у щурів (табл. 2) приводило до ще більшого зростання рівня циркулюючих імунних комплексів через 3 та 7 днів на 70,6 % та 68,2 % відповідно (96,67±1,764) ум. од. та (95,33±3,127) ум. од., проти (56,67±2,39) %, р<0,001 у щурів контрольної групи) та на 13,1 % 85,5±2,078 ум. од. (р<0,001) та 9,2 % 87,33±2,789 (р<0,05), порівнюючи з одноразовим введенням. Тоді як при використанні КФ (8 та 9 групи) цей показник зріс лише на 29,1 % та 54,1 % (73,17±1,167) ум. Од

1. Вміст рівня циркулюючих імунних комплексів у щурів при одноразовому введенні метотрексату і корекції кальцій фолінатом

Таблиця 2. Вміст рівня циркулюючих імунних комплексів у щурів при дворазовому введенні метотрексату і корекції кальцій фолінатом

Рис. 1. Графік зміни рівня циркулюючих імунних комплексів у щурів під впливом різних доз метотрексату

імунний щур кальцій

При вивченні показників одноразового (у 2 групі) та дворазового введення метотрексату при повторному введенні (у 6 групі тварин) виявили збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів на 3 добу на 19,7 %, р<0,001, а на 7 добу (3 та 7 гру-пи) відповідно - на 14,1 %, р<0,001; тоді як при використанні КФ на 3 добу (4 та 8 групи) цей показник змінився всього на 0,6 %, p>0,05, та на 7 добу (5 та 9 групи) - на 15,6 %, р<0,001 та (87,5±1,91) ум. од., проти (56,67±2,39) ум. од., р<0,001 у щурів контрольної групи). Результати дослідження показали, що рівень циркулюючих імунних комплексів у 8 та 9 групах при використанні КФ в порівнянні до 6 та 7 груп зменшився на 32,1 % на 3 добу з 96,67±1,764 ум. од. до 73,17±1,167, р<0,001 та на 13,8 % на 7 добу з 95,33±3,127 ум. од. до 87,5±1,91, р<0,05.

Висновки

Враховуючи дані експерименту, можна зробити висновок, що введення метотрексату підвищує рівень імунних комплексів, що призводить до збільшення можливості виникнення аутоімунних захворювань. Дворазове введення цитостатика приводить до значного підвищення рівня ЦІК. Використання кальцій фолінату дозволяє мінімізувати негативний вплив метотрексату на щурів. Значне зниження рівня ЦІК при дворазовому введенні цитостатика і КФ дозволяє рекомендувати за-стосовувати дану схему для профілактики побічної дії метотрексату.

Список літератури

1. Бодур С. Какова роль первичного метотрексата лечения внематочной беременности / С. Бодур, Р Гвидо // Am J Obstet Gynecol . 2014 Апрель; 210 (4) :379-80.

2. Громашевская Л. Л. Метаболическая интоксикация в патогенезе и диагностике патологических процессов / Л. Л. Громашевская // Лабораторная диагностика. - 2006. - № 1 (35). - С. 3-13.

3. Гуриев Т. Д., Внематочная беременность / Т. Д. Гуриев, И. С. Сидорова. - М. : Практическая гинекология, 2007. - 96 с.

4. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г. Н. Дранник. - Одесса : АстроПринт, 1999. - С. 240-243.

5. Казмірчук В. Є. Клінічна імунологія і алергологія / В. Є. Казмірчук, Л. В. Ковальчук. - Вінниця : Нова книга, 2006. - С. 267-275.

6. Карсонова М. И. Лимфоидные образования слизистых оболочек: принципы токсической иммунизации / М. И. Карсонова, Б. В. Пинегин // Иммунология. - 2003. - № 6 (24). - С. 359 - 365.

7. Логинский В. Е. Количественное определение цирку- лирующих иммунных комплексов у гематологических и онко-логических больных / В. Е. Логинский, Т. Г. Фецич, Л. С. Захарчук // Лабораторное дело. - 1983. - № 6. - С. 16-18.

8. Ляшенко Ю. И. Циркулирующие иммунные комплексы при инфекционных заболеваниях / Ю. И. Ляшенко, В. И. Три- хлеб // Советская медицина. - 1985. - № 1. - С. 27-31.

9. Методы определения циркулирующих имунных комплексов / С. Г. Осипов, В. В. Еремеев, В. И. Руднев, В. Н. Титов // Лабораторное дело. - 1983. - № 11. - С. 3-7.

Размещено на Allbest.ru