Застосування термометрії для визначення глибини опіків шкіри

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРМОМЕТРІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ГЛИБИНИ ОПІКІВ ШКІРИ

А.О. Коваленко

Національний медичний університет

імені О. О. Богомольця

МОЗ України, м. Київ

Реферат

Матеріали і методи дослідження

Проаналізовані результати обстеження й лікування 95 потерпілих віком від 14 до 57 років, які з приводу опіків шкіри площею від 5 до 40% поверхні тіла госпіталізовані до Центру термічних уражень і пластичної хірургії Київської МКЛ № 2 у період 2010 -- 2014 рр. Температуру опікової рани і неураженої шкіри визначали за допомогою безконтактного цифрового інфрачервоного термометра. Точність приладу ±0,1 °С, тривалість вимірювання 0,5 с. Отримані результати порівнювали з температурою неушкодженої шкіри симетричної ділянки тіла і кінцівок. Оцінювали чутливість і специфічність методу. Хворі розподілені на дві групи. У 55 хворих (основна група) для визначення глибини ураження шкіри застосовували інфрачервону термометрію і метод візуалізації опікових ран шкіри; у 40 (група порівняння) -- глибину ураження шкіри визначали візуально. Контрольні вимірювання проводили через 24, 36 і 48 год після травми.

Результати та їх обговорення

Достовірна діагностична оцінка глибини опікової рани має важливе значення під час вибору методу лікування потерпілого. Загоєння ран супроводжується зміною температури пошкоджених тканин, що зумовлене ендо- та екзотермічними біохімічними реакціями ранового процесу, розладами центральної терморегуляції в ураженій ділянці тіла, порушенням кровообігу та іншими чинниками ранового запалення. Тому термометрію використовують в загальному комплексі об'єктивної оцінки стану ран. Динаміка локальної температури ран і перифокальної температури шкіри навколо них значною мірою відображає тяжкість перебігу ранового процесу, тому має певне діагностичне й прогностичне значення. Надзвичайно розвинена мережа судин в шкірі та підшкірному прошарку визначає стан поверхневого кровотоку і є важливим критерієм стану опікової рани. При ураженні кількох шарів шкіри відбуваються рефлекторні зміни поверхневого кровотоку, що супроводжується змінами тепловіддачі. Отже, основним чинником, що визначає температуру шкіри, є інтенсивність кровообігу. Під час виведення потерпілого з стану шоку відзначають відновлення мікроциркуляції, крім ділянок, де рефлекторна ішемія необоротна.

У хворих групи порівняння під час госпіталізації візуально діагностовані поверхневі опіки шкіри, проведене консервативне лікування ран. На 21--шу добу лікування загоєння ран відзначене не в усіх хворих: у 8 (20%) -- частина опіків не загоїлися, у них утворилися гранулюючі рани, що потребувало пересадження шкіри. Через (21,5 ± 1,5) доби у цих хворих здійснено аутодермопластику на площі (5,3 ± 1,1)% поверхні тіла. Тривалість лікування хворих групи порівняння становила у середньому (25,3 ± 6,1) доби, в тому числі за наявності поверхневих опіків -- (19,1 ± 2,1) доби, глибоких -- (33,1 ± 2,1) доби.

У хворих основної групи, крім візуалізації опікових ран через 24, 36 і 48 год після травми, застосований метод безконтактної термометрії, температура опікових ран становила від 32,3 до 36,6 °С. Через 24 год після травми у 15 хворих температура окремих ділянок опікової рани була нижче 34 °С, АТ 2 °С і більше, що свідчило про наявність глибоких опіків шкіри. Площа опікового ураження, на якій температура була занижена, становила від 2 до 11% поверхні тіла. Після виведення цих хворих з стану опікового шоку через (2,8 ± 1,1) доби здійснене висічення ушкодженої шкіри на визначеній площі глибокого ураження з одночасною аутодермопластикою. Тривалість лікування хворих становила у середньому (21,3 ± 3,7) доби, в тому числі за наявності поверхневих опіків -- (17,4 ± 2,2) доби, глибоких -- (25,3 ± 1,6) доби.

При дослідженні температури відповідних неуражених сегментів АТ на окремих ділянках становив 0,5°С, 1°С і 2°С. При подальшому спостереженні за перебігом ранового процесу відзначено, що зони опікових ран, в яких температура в перші 24 год становила (35,9 ± 0,3)°С, загоювалися протягом (8,5 ± 3,2) доби, (35,1 ± 0,6)°С, -- протягом (16,5 ± 3,5) доби.

У нормі кожна ділянка поверхні тіла має характерний "тепловий рельєф". Над великими кровоносними судинами температура вище, ніж у навколишніх ділянках. Вища температура у зонах інтенсивної васкуляризації, наприклад, у ділянках чола, очних ямок, навколо рота, у верхній частині грудних залоз. Температура шкіри, як правило, однакова на симетричних ділянках тіла, різниця не перевищує 0,3 -- 0,5°С. Фізіологічна асиметрія температури на кінцівках становить від 0,3 до 0,8°С, на передній черевній стінці -- 1°С. Різниця температури протягом доби понад 1°С з чіткими межами (крім вушних раковин та обличчя) свідчить про наявність патологічного стану, за якого порушений нормальний малюнок судин, реєструють термоасиметрію шкіри.

Термометрія застосована як кількісний метод оцінки глибини опікової рани на основі різниці теплових властивостей уражених тканин. Для обчислення теплової постійної для кожного ступеня опіку проведена серія досліджень (120 вимірювань температури). Значення параметрів порівнювали з оцінкою глибини опіку. За даними гістологічних і клінічних досліджень встановлено, що протягом 24 год температура опікових ран, що епітелізувалися за 3 тиж, становила у середньому (35,5 ± 0,4)° С, тих, що не загоїлися у ці строки -- (33,6 ± 0,8) °С.

Температура ураженої поверхні тіла потерпілих за різної тяжкості опіку

Метод безконтактної інфрачервоної термометрії швидкий, неінвазивний, недорогий, потребує подальших клінічних досліджень для підтвердження результатів. За наявності епідермальних опіків температура опікових ран протягом 24 год становила у середньому (35,9 ± 0,3) °С, поверхневих опіків шкіри -- (35,1 ± 0,6) °С, глибоких -- (33,6 ± 0,8) °С (див. таблицю).

Для діагностичних цілей важливо отримати не стільки абсолютне значення температури опікових ран, скільки інформацію про температуру над симетричними ділянками неураженої шкіри тіла і кінцівок. Різниця температури відповідних неуражених сегментів понад 1°С є чітким критерієм наявності опіку шкіри; 2 °С і більше -- свідчить про наявність глибокого ураження шкіри. Граничною температурою для диференціювання глибоких і поверхневих опіків шкіри вважали 34°С.

Вивчена чутливість термометричного тесту у строки спостереження 24, 36 і 48 год після травми. Достовірними виявилися дані, отримані через 24 год після травми. Відзначена висока чутливість термометричного тесту у ці строки, тобто частка хворих, у яких правильно встановлений діагноз. Вірогідність діагностування глибини опікової рани через 24 год після травми при використанні термометричного тесту становила 87%, специфічність -- 96%. У подальшому чутливість тесту зменшувалася. В клінічній практиці тест з високою чутливістю є корисним для виключення діагнозу, якщо результат негативний, тобто, якщо температура опікової поверхні через 24 год після травми перевищувала 34°С, ЛТ становив 1,1 °С, і менше, така рана буде загоюватися самостійно у 96% потерпілих під рановими покриттями; якщо температура менше 34°С і ЛТ 2°С і більше, у 87% потерпілих рана самостійно не загоїться або процес триватиме більше 3 тиж, що потребує оперативного втручання -- пересадження шкіри і може завершитися утворенням гіпертрофічного рубця. Наводимо спостереження.

Хворий В., 15 років, госпіталізований до відділення інтенсивної терапії з діагнозом: опік гарячою їжею 25% поверхні тіла, опіковий шок середньої тяжкості. Протягом 24 год проводили протишокову інфузійну терапію. Внутрішньовенно вводили розчини кристалоїдів і колоїдів. З використанням методу візуалізації встановлений діагноз: опік гарячою їжею І--ІІА--ІІБ ступеня 25% поверхні тіла (ІІБ ступеня -- 10%). Після госпіталізації на рани накладені пов'язки з водними розчинами антисептиків. Через 24 год після травми проведено безконтактну інфрачервону термометрію з визначенням градієнту температури шкіри відповідного неураженого сегмента, температури рани в різних ділянках, перифокальної температури. Визначені ділянки тіла, на яких знижена температура у порівнянні з такою на відповідних неуражених сегментах і інших ділянках поверхні опіку.

За даними термометричних досліджень, градієнт температури різних ділянок опікової рани становив від 0,5 до 3,5°С у порівнянні з таким інтактної шкіри. Встановлено, що рани, в яких ЛТ перевищував 3,5° С, становили 7% поверхні тіла, тобто, площа глибоких опіків не 10%, а 7% поверхні тіла. Після цього проведена корекція клінічного діагнозу: опік гарячою їжею І -- ІІА -- ІІБ ступеня 25% поверхні тіла (ІІБ ступеня -- 7%).

Через 2 доби хворому здійснена операція -- рання некректомія на площі 7% поверхні тіла з одночасною аутодермопластикою. За даними гістологічного дослідження некротизованих тканин, видалених під час операції, підтверджені результати термометричного тесту щодо площі глибокого некрозу шкіри. Пацієнт виписаний на 17--ту добу, результат лікування хороший.

Таким чином, застосування запропонованого способу дозволило визначити глибину опікового ураження протягом 24 год після травми, своєчасно усунути ураження шкіри, раціонально використати існуючі методи лікування, зменшити тривалість лікування хворих з приводу глибоких опіків шкіри на 8 діб.

Висновки

1. Визначення глибини опікової рани шляхом безконтактної інфрачервоної термометрії дозволяє прогнозувати глибину опікового ураження на основі різниці локальної, перифокальної температури та температури відповідної неураженої ділянки поверхні тіла.

2. Різниця температури понад 1°С є чітким критерієм наявності опіку шкіри. Граничною температурою для опіків шкіри є 34°С. Температура рани нижче 34°С і градієнт 2°С і більше через 24 год після травми свідчить про наявність глибокого опіку шкіри.

Література

1. Коваленко О. М. Патогенетичне обґрунтування програм хірургічного лікування дітей з поширеними опіками та вплив їх на перебіг ранового процесу: автореф. дис. ... д--ра мед. наук: спец. 14.01.03 -- хірургія / О. М. Коваленко; Нац. мед. Ун- т. -- К., 2012. -- 40 с.

2. Assessment of burn depth and burn wound healing potential / S. Monstrey, H. Hoeksema, J. Verbelen [et al.] // Burns. --2008. -- Vol. 34, N 6. -- P. 761 -- 769.

3. Accuracy of early burn depth assessment by laser Doppler imaging on different days post burn / H. Hoeksema, K. Van de Sijpe, Th. Tondu [et al.] // Ibid. -- Vol. 35, N 1. -- P. 36 -- 45.

4. Early depth assessment of local burns by videomicroscopy: 24 h after injury is a critical time point / K. Mihara, H. Shindo, M. Ohtani [et al.] // Ibid. -- 2011. -- Vol. 37, N 6. -- P. 986 -- 993.

5. Early depth assessment of local burns by videomicroscopy: A novel proposed classification / K. Mihara, H. Shindo, H. Mihara[et al.] // Ibid. -- 2012. -- Vol. 38, N 3. -- P. 371 -- 377.

6. Пат. РФ 2144308. Способ диагностики ожогов Ilia степени (тепловизор и реополиглюкин) / М. А. Прилучный, А. В. Аминев, С. Н. Колесов, В. А. Аминев (РФ). -- Заявл. 21.10.98; опубл. 20.01.2000.

7. Пат. РФ 2339300. Способ диагностики глубины ожоговой раны (с помощью тепловизионного исследования) / П. В. Кисли- цин, В. А. Аминев, М. А. Прилучный, С. Н. Колесов (РФ). -- Заявл. 18.06.07; опубл. 27.11.08.

Размещено на Allbest.ru