Біохімічні маркери пошкодження скронево-нижньощелепного суглоба при травматичних переломах суглобового відростка нижньої щелепи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 616.716.4-001.5-085.44

БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ ПОШКОДЖЕННЯ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПЕРЕЛОМАХ СУГЛОБОВОГО ВІДРОСТКА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

Х.Р. Погранична1, Р.З. Огоновський1, В.І. Камінський2

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Львів

Резюме

З метою виявлення органічних змін хрящової та кісткової тканин компонентів скронево-нижньощелепного суглоба при травматичних переломах суглобового відростка нижньої щелепи у 22 пацієнтів проведено МРТ обстеження та визначення рівня піридиноліну (ПІД) та дезоксипіридиноліну (ДШД) в сечі імуноферментним методом. Серед найбільш частих уражень суглобових структур при травмах нижньої щелепи виявлено дислокацію диска, деформацію диска, адгезію диска, перфорацію або розчавлення диска, розтягнення або розрив зв'язок, пошкодження суглобових поверхонь. Результати біохімічних досліджень показали різке підвищення рівня ПІД та ДПІД до початку лікування і відсутність їх нормалізації на 21-шу добу після проведеного лікування.

Ключові слова: піридинолін, дезоксипіридинолін, скронево-нижньощелепний суглоб.

Рецензент - доц. Н.Б. Кузняк Buk. Med. Herald. - 2016. - Vol. 20, № 1 (77). - P. 129-132

Надійшла до редакції 06.09.2015 року

© Х.Р. Погранична, Р.З. Огоновський, В.І. Камінський, 2016

нижньощелепний суглоб травматичний дезоксипіридинолін

БИОХИМИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ПРИ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПЕРЕЛОМАХ МЫЩЕЛКОВОГО ОТРОСТКА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ

Х.Р. Пограничная1, Р.З. Огоновский1, В.И. Каминский2

Резюме. С целью выявления органических изменений хрящевой и костной тканей компонентов височнонижнечелюстного сустава при травматических переломах суставного отростка нижней челюсти у 22 пациентов проведено МРТ обследование и определение уровня пиридинолина (ПИД) и дезоксипиридинолина (ДПИД) в моче иммуноферментным методом. Среди наиболее частых поражений суставных структур при травмах нижней челюсти обнаружено дислокации диска, деформацию диска, адгезию диска, перфорацию или раздавливания диска, растяжение или разрыв связок, повреждения суставных поверхностей. Результаты биохимических исследований показали резкое повышение уровня ПИД и ДПИД до начала лечения и отсутствие их нормализации на 21-ые сутки после проведенного лечения.

Ключевые слова: пиридинолин, дезоксипиридинолин, височно-нижнечелюстной сустав.

TEMPOROMANDIBULAR JOINT DAMAGE BIOCHEMICAL MARKERS IN PATIENTS WITH TRAUMATIC MANDIBULAR CONDYLE FRACTURES

Kh.R. Pohranychna1, R.Z. Ogonovsky1, V.I. Kaminskyi2

Abstract. Among the most frequent injuries of the TMJ in patients with mandibular condyle fractures stretching or rupture of ligaments, meniscus dislocation, adhesion, perforation or crushing were revealed. The present study was designed to quantify Per and DPyr levels in urine of patients with traumatic injuries of the TMJ resulting from mandibular condylar fractures. Urine samples were obtained from 22 patients with traumatic injuries of the TMJ resulting from mandibular condylar fractures, after appropriate preparation, analyzed by high-liquid chromatography and fluorescence spectroscopy for Pyd and DPyr. The results of biochemical studies have shown a sharp increase in the level of Pyd and DPyr before treatment and lack of normalization at 21 days after treatment.

Key words: pyridinoline, deoxypyridoline temporo-mandibular joint

1Danylo Halytsky National Medical University, Department of Surgical Dentistry and Maxillofacial Surgery (Lviv)

2Clinical Emergemcy Aid Hospital, Department of Maxillofacial Surgery (Lviv)

Травматичні переломи щелеп становлять значну частину серед усіх пошкоджень травматичного ґенезу щелепно-лицевої ділянки і, за повідомленнями різних авторів, становлять близько 86 %, а переломи суглобового відростка нижньої щелепи (СВНЩ) коливаються в межах 2433 % [2, 3]. Анатомічно та фізіологічно зумовлений тісний зв'язок нижньої щелепи зі скронево-нижньощелепним суглобом (СНЩС), тому травматичні переломи нижньої щелепи безпосередньо впливають на стан його структурних елементів і можуть викликати стійкі функціональні порушення. Зокрема, епіфізіоліз хрящової тканини, як наслідок недіагностованої механічної травми суглобового відростка, у підлітків є частою причиною розвитку остеоартритів та анкілозів СНЩС [1].

Унікальною особливістю будови СНЩС є наявність двох різновидів колагену в його складі - першого і другого типу. У кістковому колагені наявні поперечні зв'язки між окремими молекулами колагену, які відіграють значну роль у його стабілізації, і представлені у вигляді піридиноліну (ПІД) та дезоксипіридиноліну (ДПІД), який є найбільш специфічним для кісткової тканини, оскільки він міститься переважно в колагені І типу. ПІД в основному міститься у колагені ІІ типу в хрящах, зв'язках тощо [6]. ПІД і ДПІД у результаті резорбції колагену не метаболізуються в організмі, а виділяються із сечею. Як засвідчили чисельні джерела літератури, комплекс ПІД і ДПІД може слугувати надійним маркером деструкції кісткової та хрящової тканин при травматичних пошкодженнях СНЩС [4, 5].

Правильний вибір додаткових методів обстеження при переломах СВНЩ є запорукою вчасної діагностики, лікування та профілактики скронево-нижньощелепних розладів.

Мета дослідження. Встановити факт пошкодження хрящових та кісткових компонентів СНЩС при травматичних переломах СВНЩ за результатами МРТ діагностики та біохімічних досліджень.

Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебували 22 хворих чоловічої статі, віком 18-25 років з травматичними переломами СНЩС, що перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях щелепно-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ) та Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛШМД) протягом 20142015 років. У всіх пацієнтів констатовано клінічні симптоми гострого посттравматичного артриту СНЩС: біль, припухлість, обмежене відкривання рота тощо. Усім пацієнтам проведено остеосинтез СВНЩ титановими міні-пластинами за клінічними показаннями.

При МРТ обстеженні СНЩС використана спеціально адаптована котушка для діагностики скронево-нижньощелепних суглобів. Стандартне сканування проводилосяь білатерально в наступних режимах: PD, T1, T2 та STIR.

Для вивчення ступеня пошкодження кісткової та хрящової тканин СНЩС проводилося визначення рівня піридиноліну (ПІД) та дезоксипіридоліну (ДПІД) методом імуноферментного аналізу в зразках сечі пацієнтів до лікування та на 21-шу, 30-ту та 180-ту добу після проведення іммобілізації.

Математико-статистичну обробку усіх отриманих цифрових результатів досліджень проводили за допомогою персонального комп'ютера із інстальованим відповідним програмним пакетом "StatSoft Statistica 8". Визначалися середні арифметичні й відносні показники та їх похибки. Порівняння середніх величин проводилося за допомогою критерію Вілкоксона.

Результати дослідження та їх обговорення. Під час вивчення переломів СВНЩ на підставі даних МРТ обстеження у всіх 22 пацієнтів встановлено пошкодження елементів СНЩС. Серед найбільш частих уражень суглобових структур виявлено гемартроз - у 20 пацієнтів (90,91±6,27 %), дислокацію диска - у 15 хворих (68,18±10,16 %), деформацію диска - у 12 осіб

Таблиця 1 - Частота уражень елементів скронево-нижньощелепного суглоба за даними МРТ

Таблиця 2 - Поєднання гемартрозу з іншими пошкодженнями скронево-нижньощелепного суглоба

Таблиця 3 - Середні показники піридиноліну та дезоксипіридиноліну в різні терміни (M±m)

Таблиця 4 - Показники зниження середніх величин піридиноліну у пацієнтів(% порівняно з показниками в різні терміни)

Таблиця 5 - Показники зниження середніх величин дезоксипіридиноліну у пацієнтів контрольної групи (% порівняно з показниками в різні терміни)

(54,55±10,87 %), адгезію диска - у 8 обстежених (36,36±10,50 %), перфорацію диска - у 3 випадках 13,64±7,49 %), розтягнення зв'язок - у 15 пацієнтів (68,18±10,16 %), розрив зв'язок - у 6 осіб (27,27±9,72 %), пошкодження суглобових поверхонь - у 5 (22,73±9,14 %) (табл. 1).

У 18 (90,00±6,88 %) пацієнтів гемартроз поєднувався з пошкодженням диска, у 19 хворих (95,00±5,00 %) супроводжувався розтягненням або розривом зв'язок, і лише у 3 (15,00±8,19 %) випадках комбінувався з травмою суглобових поверхонь (табл. 2).

Результати біохімічних досліджень показали різке підвищення рівня ПІД та ДПІД до початку лікування і їх середнє значення становило - 150,82±10,73 нмоль/ммоль креатиніну та 37,00±2,22 нмоль/ммоль креатиніну відповідно (табл. 2).

Через 21 добу після проведеного лікування рівень ПІД та ДПІД знизився незначно і становив 136,36±10,50 нмоль/ммоль креатиніну та 33,64±2,36 нмоль/ммоль креатиніну відповідно, на 30-ту добу досліджувані показники мінімально зменшилися до 121,27±9,40 нмоль/ммоль креатиніну та 31,05±2,12 нмоль/ммоль креатиніну, а лише через півроку почали наближатися до норми, і становили 66,45±3,82/ммоль креатиніну та 19,09±1,15 нмоль/ммоль креатиніну відповідно. Порівняння середніх величин ПІД та ДПІД, отриманих у пацієнтів до лікування, на 21-шу добу, 30-ту добу і на 180-ту добу після лікування, за допомогою критерію Вілкоксона, виявило статистично значимі різниці між ними (р<0,001). Порівняння середніх величин ПІД та ДПІД, отриманих у пацієнтів на 21-шу добу після лікування та на 30-ту добу і через 6 міс. після лікування, за допомогою критерію Вілкоксона, виявило статистично значимі різниці між ними (р<0,001). Порівняння середніх величин ПІД та ДПІД, отриманих у пацієнтів на 30-ту добу та через 6 міс. після лікування, за допомогою критерію Вілкоксона, виявило статистично значимі різниці між ними (р<0,001). Таким чином, у пацієнтів спостерігалося значиме (р<0,001) зниження середніх рівнів ПІД та ДПІД (табл. 4, 5).

Слід зазначити, що на момент виписки зі стаціонару, а саме на 21-й день, нормалізацію ПІД та ДПІД виявлено тільки у двох пацієнтів (9,09 %±6,27), на 30-ту добу, при контрольному обстеженні показники норми були лише в чотирьох хворих (18,18 %±8,42). При плановому огляді, через півроку після травми нормалізацію ПІД та ДПІД спостерігали в 10 осіб, тобто менше ніж у половини відсотків випадків - 45,45 %±10,87 (табл. 6).

Таблиця 6 - Відсотки пацієнтів, у яких нормалізувалися показники піридиноліну та дезоксипіридиноліну в різні терміни після лікування

Висновки

1. Результати магнітно-резонансної томографії надійно свідчать про органічні зміни в структурних елементах скронево-нижньощелепного суглоба як кісткових, так і м' якотканинних.

2. Підвищені показники піридиноліну та дезоксипіридиноліну підтверджують руйнування як кісткової тканини, так і деградацію суглобового хряща.

3. У всіх випадках встановлено тісну кореляцію результатів біохімічних досліджень з даними магнітно-резонансної томографії, що відповідала клінічній картині посттравматичного артриту скронево-нижньощелепного суглоба.

4. Відсутність повної та вчасної нормалізації показників піридиноліну та дезоксипіридиноліну свідчить про необхідність розпрацювання нових підходів до терапії травм скронево-нижньощелепного суглоба з метою своєчасної профілактики виникнення посттравматичних артрозів та анкілозів скронево-нижньощелепного суглоба.

Перспективи подальших досліджень. Вивчення змін біохімічних показників та визначення маркерів пошкодження кісткової та хрящової тканин СНЩС при травматичних переломах СВНЩ є важливим і актуальним аспектом у комплексному лікуванні та профілактиці скронево- нижньощелепних розладів. Перспективними і доцільними є дослідження у напрямку відновлення пошкоджених елементів СНЩС та запобігання виникнення хронічних артритів та артрозів після травматичних переломів нижньої щелепи.

Література

1. Анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба [електронний курс] // Web-of-med. Все про медицину / [сайт]. Режим доступу: [http://www.web-of-med.ru/ medic-240.html]

2. МРТ діагностика пошкоджень скронево-нижньощелепного суглоба при травматичних переломах суглобового відростка нижньої щелепи / Х.Р. Погранична, М.Р. Назаревич, І.М. Комнацька [та ін.] // Вісн. пробл. біол. та мед. - 2014. - Т. 2, Вип. 2. - С. 108-112.

3. Телеішевська О.Д. Невчасно діагностовано переломи суглобових відростків нижньої щелепи як причина скронево-нижньощелепних розладів / О.Д. Телішевсь- ка // Нов. стоматол. - 2015. - № 2. - С. 40-44.

4. Ganges in Urinary Bone Resorption Markers (Pyridinoline, Deoxypyridinoline) Resulting from Experimentally-induced Osteoartritis in the Temporomandibular Joint of Rats / M. Imada, K. Tanimoto, S. Ohno [et al.] // Cranio. - 2003. - Vol. 21, № 1. - P. 38-45.

5. Utility of Urinary Pyridinoline and Deoxypyridinoline ratio for Diagnosis of Osteoartritis at Temporomandibular Joint / K. Tanimoto, S. Ohno, M. Imada [et al.] // J. of Oral Pathology and Medicine. - 2004. - Vol. 33, № 4. - P. 218-223.

6. Wadhwa S. TMJ disorders: Future Innovations in Diaag- nostics and Treatment / S. Wadhwa, S. Kapila // J. Dent. Educ. - 2008. - Vol. 72, № 8, - P. 930-947.

Размещено на Allbest.ru