Стан новонароджених та перебіг раннього неонатального періоду в дітей від матерів із вірусною Епштейна-Барр інфекцією

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

УДК 618.3+616.98:578.825.13]-02:618.33+616-053.31]-036 DOI 10.11603/24116-4944.2016.1.5979

Стан новонароджених та перебіг раннього неонатального періоду в дітей від матерів із вірусною Епштейна-Барр інфекцією

А.Ю. Пекарь

Проаналізований стан новонароджених від матерів із реактивацією вірусної Епштейна-Барр інфекції характеризується вірогідно високим рівнем перинатальних ускладнень: асфіксії різного ступеня тяжкості (47,8%), синдрому затримки розвитку плода, асиметричної форми (34,8%), постгіпоксичної енцефалопатії (23,2%), гіпербілірубінемії (21,7%), геморагічного синдрому (13,0%) та реалізації інтраамніального інфікування (8,7%). Вищенаведене вказує на високу частоту захворюваності дітей у ранній неонатальний період (68,2%), що, безсумнівно, зумовлює важливу медико- соціальну проблему.

Ключові слова: вірус Епштейна-Барр, вагітні, плід, затримка розвитку плода, новонароджені.

СОСТОЯНИЕ НОВОРОЖДЕННЫХ И ТЕЧЕНИЕ РАННЕГО НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРИОДА У ДЕТЕЙ ОТ МАТЕРЕЙ С ВИРУСНОЙ ЭПШТЕЙНА-БАРР ИНФЕКЦИЕЙ

Проанализированное состояние новорожденных от матерей с реактивацией вирусной Эпштейна-Барр инфекции характеризуется достоверно высоким уровнем перинатальных осложнений: асфиксии различной степени тяжести (47,8%), синдрома задержки развития плода, асимметричной формы (34,8%), постгипоксической энцефалопатии (23,2%), гипербилирубинемии (21,7%), геморрагического синдрома (13,0%), реализации интраамниального инфицирования (8,7%). Вишесказанное указывает на высокую частоту заболеваемости детей в раннем неонатальном периоде (68,2%), что, несомненно, обусловливает важную медико-социальную проблему.

Ключевые слова: вирус Эпштейна-Барр, беременные, плод, задержка развития плода, новорожденные.

новонароджений епштейн барр ускладення

STATE OF NEWBORNS AND THE COURSE OF EARLY NEONATAL PERIOD IN CHILDREN FROM MOTHERS WITH EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTIO

The state of newborns from mothers with viral reactivation of Epstein-Barr virus infection is characterized by a fairly high level of perinatal complications of varying severity asphyxia (47.8%), fetal growth retardation, asymmetric form (34.8%), posthypoxic encephalopathy (23.2%), hyperbilirubinemia (21.7%), hemorrhagic syndrome (13.0%), implementing intra-amniotic infection (8.7%). The foregoing indicates a high rate of morbidity in children in the early neonatal period (68.2%), which undoubtedly makes an important medical and social problem.

Key words: Epstein-Barr virus, pregnant, fetus, growth retardation, newborn.

Протягом останніх десятиліть спостерігається зростання захворюваності, спричиненої герпесвірусами, особливо вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ) [8]. Цей вірус займає важливе місце в структурі інфекційних уражень, є достатньо поширеним у людській популяції, ним інфіковано майже 90-100% дорослого населення і від 50 до 80% - дитячого [1, 3, 5].

В 1964 році ВЕБ уперше виявили під електронним мікроскопом у клітинах культури лімфоми Беркітта вчені M. A. Epstein, B. G. Achong і Y. M. Barr. У 1968 році була показана етіологічна роль ВЕБ як етіологічного чинника при інфекційному мононуклеозі. У 1970 році ДНК ВЕБ виявили в тканинах хворих з назофарингеальною карциномою [4, 7]. У 1980-х роках була виявлена асоціація ВЕБ з неходжкінською лімфомою і волосатою лейкоплакією язика у хворих з ВІЛ- інфекцією. З того часу ДНК ВЕБ виявляли в тканинах при різних онкологічних захворюваннях, включаючи Т-клітинні лімфоми і хворобу Ходжкіна. Таким чином, було доведено, що ВЕБ може призводити до неопластичної трансформації клітин людини [6, 7]. Накопичені за минулий період знання свідчать про колосальну роль ВЕБ в інфекційній, онкологічній та імунологічній патології людини. На даний час доведено роль ВЕБ у розвитку ряду злоякісних пухлин, аутоімунних захворювань, синдрому хронічної втоми (СХВ) і патології нервової системи (енцефаліти, менінгіти, мієліти, полірадикулонейропатії) [1, 5-7].

Шляхи передачі ВЕБ: повітряно-краплинний, контактно- побутовий, парентеральний, статевий [3, 5, 8]. Описані випадки вертикальної трансмісії ВЕБ від матері до плода з розвитком внутрішньоутробної ВЕБ-інфекції [1, 2, 7]. Активна ВЕБ-інфекція під час вагітності призводить до ранньої загибелі ембріона, передчасних пологів або народження дитини з вадами розвитку - уродженою катарактою, крипторхізмом, змінами кісток за типом «стебла селери». При інтранатальному інфікуванні можливе захворювання дитини через короткий проміжок часу після народження, нерідко у вигляді енцефаліту [5-7].

Внутрішньоутробна ВЕБ-інфекція займає значне місце, складаючи близько 50%, може викликати різні ураження плода та новонародженого: ураження нервової системи (28%), органів зору (7%), рецидивний хроніосепсис (13%), гепатопатію і синдром дихальних розладів [1, 2, 5-7].

Метою дослідження є вивчення перинатальних ускладнень та особливостей перебігу раннього неонатального періоду в дітей, які народилися від матерів із ВЕБ-інфекцією.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. У період 2014-2015 років проведено обстеження 250 вагітних, розроджених в Ужгородському міському пологовому будинку. Всі жінки пройшли загальноклінічне обстеження згідно з наказом МОЗ України № 417 та комплексне дослідження на ВЕБ.

Визначали антитіла lg М і lg G до капсидного, нуклеарного та ранніх антигенів ВЕБ (VCA, EBNA, ЕА VEB), авідність антитіл Ig G до капсидного антигену ВЕБ (VCAVEB) за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) та ДНК ВЕБ (DNAVEB) у сироватці крові вагітних за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). Визначали сироваткові маркери на базі клінічної лабораторії Закарпатського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом із використаням тест-систем: «Вектор-Бест» (Новосибірськ, РФ), «Euroimmun AG» (Німеччина), «Bio-Rad» (США), «АмплиСенс» (РФ).

Вивчення стану специфічного імунітету виявило наявність антитіл до ВЕБ в усіх вагітних, тобто рівень інфікування серед обстежених становив 100%. Кожна третя жінка переносила активну ВЕБ-інфекцію: 5 (2,0%) вагітних - гостру первинну, 71 (28,4%) вагітна - реактивацію хронічної персистувальної інфекції. У 35 (14,0%) жінок мала місце латентна ВЕБ-інфекція. Більше ніж у половини обстежених - 137 (54,8%) спостерігалася хронічна неактивна ВЕБ-інфекція. У периферичній крові 2 (0,8%) вагітних виявлено ДНК ВЕБ.

Для досягнення поставленої мети проведено клініко- статистичний порівняльний аналіз перинатальних ускладнень та перебігу раннього неонатального періоду в 104 живих дітей, народжених від матерів із ВЕБ- інфекцією. Основну групу склали 69 новонароджених від матерів із реактивацією ВЕБ-інфекції під час вагітності, контрольну - 35 новонароджених від жінок із латентною ВЕБ-інфекцією, без акушерської та соматичної патології. У дослідження навмисно не включали дітей, народжених від жінок із гострою первинною та хронічною неактивною ВЕБ-інфекцією, мертвонароджених.

Результати досліджень оброблено за допомогою пакета прикладних програм «statistica». Для оцінки достовірності (p) різниці між групами показників використовували t-критерій Стьюдента. У науковій роботі був прийнятий рівень достовірності p<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. Всього у жінок із реактивацією ВЕБ-інфекції та латентною

ВЕБ-інфекцією народилось 106 (100%) дітей, із них: 104 (98,1%) - живих; 2 (1,9%) - мертвих, зокрема в обох випадках мертвонародження мала місце антенатальна загибель плода на 36 та 38-39 тижнях гестації відповідно. У жінок із реактивацією ВЕБ-інфекції були недоношені 34 (49,3%) новонароджені. Гестаційний вік досліджуваних новонароджених становив 28-42 тижні.

В основній групі народилося 34 (49,3%) хлопчики та 35 (50,7%) дівчаток, у контрольній - 20 (57,1%) та 15 (42,9%) відповідно. Маса тіла новонароджених основної групи коливалася в межах 1100-4050 г, контрольної - 2650-4400 г. Середня маса тіла новонароджених основної групи - (2433,1±871,8) г, у групі контролю - (3585,7±814,3) г (p<0,05). Антропометрична характеристика новонароджених наведена у таблиці 1.

Як видно з таблиці 1, у новонароджених основної групи спостерігалися вірогідно нижчі значення за всіма антропометричними показниками (р<0,05).

За даними таблиці 2, серед дітей основної групи практично здоровими народилися 36 немовлят, що становило 52,2% випадків, порівняно з контрольною групою, де дітки в задовільному стані народилися в 91,4% випадків (p<0,05).

Аналіз перинатальних ускладнень в основній групі показав вірогідно високу частоту асфіксії різного ступеня тяжкості - 47,8% випадків, у контрольній групі - 5,7% (p<0,05). Частота синдрому затримки розвитку плода, асиметрична форма в цих новонароджених у основній групі становила 34,8%, у контрольній - 2,8% (p<0,05). Макроскопічні ознаки внутрішньоутробного інфікування мали місце в 12 випадках у дітей основної групи, що склало, відповідно, 17,4%.

У неонатальний період серед новонароджених основної групи спостерігалася вірогідно вища частота постгіпоксичної енцефалопатії (23,2%), гіпербілірубінемії (21,7%), геморагічного синдрому (13,0%) та реалізації інтраамніального інфікування (8,7%) (табл. 3).

В основній групі захворюваність новонароджених у ранній неонатальний період становила 68,2% випадків, у контрольній групі вона склала 8,6% (p<0,05). Сумарні пе- ринатальні втрати у вагітних із реактивацією ВЕБ-інфекції (n=71) становили 28,2%<> (два випадки антенатальної загибелі плода). У групі контролю перинатальних втрат не було.

Таблиця 1 Антропометрична характеристика новонароджених

Примітка. Тут і в наступних таблицях: * - різниця достовірна порівняно з показниками КГ (p<0,05).

Таблиця 2 Стан новонароджених, абс.ч. (%)

Таблиця 3 Перебіг раннього неонатального періоду, абс.ч. (%)

Проведений аналіз свідчить про те, що немовлята основної групи народилися з більш вірогідно нижчими антропометричними показниками та нижчою оцінкою за шкалою Апгар порівняно з немовлятами контрольної групи. Захворюваність дітей у ранній неонатальний період, народжених жінками з реактивацією ВЕБ-інфекції під час вагітності, була вірогідно вищою порівняно з дітьми, яких народили жінки з латентною ВЕБ-інфекцією.

ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Проаналізовані результати вказують на високу частоту перинатальних ускладнень у дітей від матерів із ВЕБ- інфекцією, що, безсумнівно, пов'язано з функціональним станом системи «мати-плацента-плід». Це є підставою для більш глибокого вивчення особливостей функціонального стану фетоплацентарного комплексу

Список літератури

1. Беременность и инфекция, вызванная вирусом Епштейна-Барр / Т. Н. Савченко, В. А. Алешкин, М. И. Агаева [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 17-21.

2. Эпштейна-Барр вирусная инфекция в перинатологии / В. Б. Котлова, С. П. Кокорева, Е. В. Аралова [и др.] // Здоровье и образование в ХХІ веке. - 2013. - Т. 15, № 8. С. 1-7.

3. Інфекційний мононуклеоз у дітей: клініко-імунологічна характеристика / Г. О. Леженко, О. В. Усачова, Є. А. Сіліна [та ін.] // Актуальная инфектология. - 2013. - № 1 (1). - С. 56-60.

4. Лешак В. І. Особливості назофаренгеальної карциноми, асоційованої із Епштейна-Барр вірусом / В. І. Лешак, В. І. Попович // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2015. - № 4. - С. 16-21.

5. Казмирчук В. Е. Диагностика и лечение инфекции, вызванной Эпштейна-Барр вирусом (вирусом герпеса человека 4 типа) / В. Е. Казмирчук, Д. В. Мальцев // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2011. - № 4 (43). - С. 69-75.

6. Клінічні форми хронічної Епштейна-Барр вірусної інфекції: питання сучасної діагностики та лікування / О. К. Дуда, Р. О. Колесник, М. В. Окружнов [та ін.] // Актуальная инфектология. - 2015. - № 1 (6). - С. 35-40.

7. Крамарев С. А. Эпштейна-Барр вирусная инфекция у детей / С. А. Крамарев, О. В. Выговская // Актуальная инфектология. - 2013. - № 1 (1). - С. 73-78.

8. Покровська Т. В. Хронічна Епштейна-Барр вірусна інфекція - актуальні питання / Т. В. Покровська // Інфекційні хвороби. - 2014. - № 2. - С. 70-74.

Размещено на Allbest.ru