Показники неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів у дітей із фенотипом астми пізнього початку залежно від ацетиляторного статусу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів у дітей із фенотипом астми пізнього початку залежно від ацетиляторного статусу

О.О. Шахова

Анотації

Резюме. У статті представлені результати аналізу показників неспецифічної гіперреактивності бронхів у 72 дітей, які страждають на бронхіальну астму пізнього початку (дебют захворювання після шести років). Встановлено, у дітей, хворих на бронхіальну астму пізнього початку зі швидким типом ацетилування порівняно до повільних ацетиляторів, підвищувався відносний ризик виразної гіперчутливості дихальних шляхів у 3,2 раза, при співвідношенні шансів даної події, що дорівнює 4,0.

Ключові слова: бронхіальна астма, діти, фенотипи, лабільність бронхів, гіперсприйнятливість, гіперреактивність.

Показатели неспецифическои гипервосприимчивости бронхов у детей с фенотипом астмы позднего начала в зависимости от ацетиляторного статуса

О.А. Шахова

Резюме. В статье представлены результаты анализа показателей неспецифической гиперреактивности бронхов у 72 детей, страдающих бронхиальной астмой позднего начала (дебют заболевания после шести лет). Установлено, что у детей страдающих бронхиальной астмой позднего начала с быстрым типом ацетилирования по сравнению к медленным ацетиляторам увеличивался относительный риск выраженной гиперчувствительности дыхательных путей в 3,2 раза, при соотношении шансов данного события, равный 4,0.

Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, фенотипы, лабильность бронхов, гипервосприимчивость, гиперреактивность.

Indicators of the nonspecific bronchial hypersusceptibility in children with bronchial asthma late-onset phenotype depending on the acetylating status

O.O. Shahova

The results of the analysis of indicators of nonspecific bronchial hyperreactivity in 72 children suffering from late-onset asthma (onset of the disease after six years old) are presented in the article. It was established, that the relative risk of a distinct hypersensitivity of the airways increased by 3.2 times, the odds ratio of the event was equal to 4.0, in children with late-onset asthma late with rapid type of acetylation as compared to slow acetylators.

Key words: bronchial asthma, children, phenotypes, bronchial lability, hyperresponsiveness, hyperreactivity.

 Бронхіальна астма (БА) наразі залишається вагомою проблемою дитячої алергології [1]. У хворих на БА формуються і взаємно посилюють один одного такі характерні для даного захворювання феномени: запалення бронхів, їх ремоделювання та підвищена сприйнятливість до специфічних і неспецифічних бронхоспазмогенних стимулів [3]. БА є гетерогенним захворюванням і може вирізнятися клінічними розбіжностями залежно від фенотипу захворювання та віку дитини. Наразі астма дитячого віку розглядається як сукупність окремих фенотипів із визначеними механізмами розвитку і прогресування [4]. Вплив віку, в якому виникли перші симптоми БА на її перебіг, характеризується суперечливими даними, можливо, зумовленими " помилкою пам'яті"[5]. Так, одні автори асоціюють ризик тривалого персистування захворювання з його початком у ранньому дитячому віці, а інші - у віці старше шести років, так званий фенотип астми пізнього початку [7]. Фенотип астми пізнього початку окремі автори пов'язують пізній дебют астми з клінічними проявами атопії (екземою, алергічним ринітом, кон'юнктивітом, харчовою алергією), еозинофілією та/або підвищеним рівнем загального IgE у крові. Відмічено, що в дітей із пізнім дебютом БА гіршим є прогноз щодо одужання, тому рекомендується активніша лікувальна тактика [6].

Виходячи з цього, доцільним вважалося проаналізувати з позицій доказової медицини показники, що відображають характерний феномен захворювання - гіперреактивність бронхів залежно від даного фенотипу, для вдосконалення індивідуальних лікувально-профілактичних заходів [3].

Мета дослідження. Оцінити показники неспецифічної реактивності бронхів у дітей, хворих на астму пізнього початку, з урахуванням ацетиляторного статусу. астма бронхіальний алергологія

Матеріал і методи. На базі пульмонологічного відділення ОДКЛ (м. Чернівці) обстежено 72 дитини, які страждають на БА пізнього початку (дебют захворювання після шести років). Пацієнти були згруповані у дві клінічні групи спостереження, залежно від ацетиляторного статусу.

До першої клінічної групи (І) увійшли 34 дитини із фенотипом БА пізнього початку та повільним характером ацетилювання, а другу (ІІ) групу сформували 38 дітей, хворих на БА пізнього початку, зі швидким ацетиляторним фенотипом. Середній вік представників І клінічної групи становив 11,3±0,6 року, дітей групи порівняння - 11,1±3,4 року (р>0,05). За основними клінічними ознаками групи порівняння вірогідно не відрізнялися.

Лабільність бронхів визначали згідно з рекомендаціями [4,6] шляхом оцінки їх реакції на дозоване фізичне навантаження (ДФН) та інгаляцію р 2-агоніста короткої дії (200 мкг сальбутамолу) з наступним обчисленням показника лабільності бронхів як суми його компонентів - індексів бронхоспазму

(ІБС): ІБС=((ОФВ 1 вих.- ОФВ 1 після ДФН)/ ОФВ 1 вих.)х 100%; та бронходилата- ції (ІБД): ІБД=((ОФВ 1 після інгаляції сальбутамолу - ОФВ 1 вих.)/ОФВ 1 вих.)х 100%.

Дослідження гіперсприйнятливості бронхів до прямих спазмогенних чинників проводили за допомогою стандартизованого інгаляційного спірометричного тесту з гістаміном з урахуванням рекомендацій щодо стандартизації дослідження [6]. Показники порогової концентрації гістаміну (ПК 20Г) застосовували для визначення гіперчутливості дихальних шляхів [7].

Окрім того, визначали генетичний маркер - характер ацетилювання за методом В.М. Пребстинг - В.І. Гаврилова у модифікації Тимофєєвої, що характеризував особливості ІІ фази системи біотрансформації ксенобіотиків.

Статистичний аналіз отриманих даних проводили з позиції біостатистики. Для оцінки діагностичної цінності тестів визначали їх чутливість, специфічність, передбачувану цінність позитивного та негативного результату та відношення правдоподібності результатів тесту. Оцінка ризику реалізації події проводилася з урахуванням вірогідності величин відносного ризику, співвідношення шансів та посттестової ймовірності, а також визначення їх довірчих інтервалів [2].

Результати дослідження та їх обговорення. Проведено оцінку показників сприйнятливості бронхів до непрямого стимулу (бігу) у дітей груп порівняння залежно від швидкості ацетилювання, а також визначені середні значення інтегративного показника лабільності бронхів (ПЛБ) та його компонентів (табл. 1).

Таблиця 1. Показники лабільності бронхів у дітей груп порівняння залежно від типу ацетилювання (М±т)

Примітка. Р - критерій вірогідності за Стьюдентом

Таблиця 2. Показники лабільності бронхів різного калібру у дітей клінічних груп (М±т)

Примітка. Р - критерій вірогідності за Стьюдентом

Таблиця 3 Показники гіперсприйнятливості бронхів до серійних розведень гістаміну у дітей клінічних груп (М±т)

Примітка. Р - критерій вірогідності за Стьюдентом

Виходячи з наведених даних, виявлена тенденція до виразнішої лабільності бронхів (переважно за рахунок значного бронхоспазму бронхів у відповідь на дозоване фізичне навантаження) у дітей із пізньою БА за наявності повільного ацетиляторного статусу порівняно зі швидкими "ацетиляторами". Так, позитивна бронхос- пастична проба спостерігалася у 44,2 % пацієнтів із повільним характером ацетилювання та лише у 26,0 % дітей зі швидким ацетиляторним статусом (Рф<0,05). Показники ризику наявності бронхоспазму дихальних шляхів у відповідь на дозоване фізичне навантаження у хворих із повільним ацетиляторним фенотипом порівняно до швидких "ацетиляторів" дорівнювали: відносний ризик - 1,7 [95 %ДІ: 1,04-2,6], при співвідношенні шансів - 2,2 [95 %ДІ: 0,8-5,9]. Разом із тим повільний ацетиляторний фенотип підвищував відносний ризик виразної лабільності бронхів у 2,9 раза [95 %ДІ: 1,9-4,6] при співвідношенні шансів - 4,7 [95 %ДІ:1,6-14,2].

Оскільки показник лабільності бронхів є інтегральним та відображає сумарну відповідь бронхів на дозоване фізичне навантаження та інгаляцію сальбутамолу, виразнішими його значення виявилися в дітей із повільним ацетиляторним статусом. Зокрема, виразна лабільність бронхів (ПЛБ більше 25 %) притаманна майже кожному другому пацієнту І групи з повільним ацетиляторним статусом (47,0 %) та лише кожному п'ятому хворому (16,0 %) з фенотипом швидких ацетиляторів (Рф>0,05).

Для детальнішого аналізу чутливості дихальних шляхів до дозованого фізичного навантаження, з урахуванням бронходилатуючого ефекту р 2- адреноміметика, проведена оцінка показників їх лабільності на рівні бронхів різного калібру (табл. 2).

Таким чином, установлено тенденцію до виразнішої лабільності на усіх рівнях бронхів у дітей, хворих на БА пізнього початку з повільним характером ацетилювання, за рахунок бронхоспастичного та дилатаційного компонентів.

При аналізі дилатаційної реакції бронхів на інгаляцію р 2-агоніста короткої дії, на рівні дихальних шляхів дрібного калібру ІБД не перевищував 15 % більше, ніж у кожного другого пацієнта (60 %) зі швидким ацетиляторним статусом проти 38 % хворих групи порівняння (Рф>0,05). Водночас надмірна бронходилатація (ІБД більше 30 %) вірогідно частіше реєструвалася у дітей із повільним ацетиляторним фенотипом астми пізнього початку (32,0 %), ніж у хворих зі швидким характером ацетилування (25 %, Рф<0,05).

У таблиці 3 наведені показники гіперсприйнятливості бронхів до прямого бронхоспазмогенного стимулу в дітей груп порівняння.

Наведені результати дають підстави вважати, що при аналізі показників гіперсприйнятливості дихальних шляхів пацієнтів груп порівняння, встановлена тенденція до більш виразної гіперсприйнятливості бронхів до гістаміну в дітей зі швидким характером ацетилювання по відношенню до дітей І клінічної групи. Так, відмічено, що виразна гіперсприйнятливість бронхів (ПК 20Г<2,0 мг/мл) спостерігається у 25 % представників ІІ клінічної групи та у 8 % дітей групи порівняння. Показники ризику розвитку виразної гіперчутливості дихальних шляхів у дітей, хворих на БА пізнього початку зі швидким типом ацетилування, порівняно до повільних ацетиляторів дорівнювали: відносний ризик - 3,2 (95 % ДІ: 2,0-5,2), при співвідношенні шансів 4,0 (95 % ДІ: 0,7-21,6).

Таким чином, наведені вище результати оцінки ризику розвитку неспецифічної гіперсприйнятливості дихальних шляхів у хворих на БА пізнього початку, залежно від характеру ацетиляторних процесів, дають підстави вважати, що в представлених популяціях дітей збільшується ризик розвитку неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів до непрямих бронхоспазмогенних стимулів у дітей із повільним типом ацетилюван- ня за рахунок лабільності бронхів. Гіперчутливість дихальних шляхів до прямих спазмогенних стимулів при проведенні бронхопровокаційної проби з гістаміном вища у дітей, хворих на БА пізнього початку за швидкого ацетиляторного статусу, що можна використовувати для вирішення клінічного завдання з оптимізації контролюючого лікування.

1. Дітям, хворим на бронхіальну астму пізнього початку з повільним ацетиляторним статусом, притаманна тенденція до виразнішої лабільності бронхів, різного калібру як за рахунок бронхоспастичної, так і дилатаційної компоненти.

2. Повільний ацетиляторний фенотип підвищував відносний ризик виразної лабільності бронхів у 2,9 раза [95 %ДІ: 1,9-4,6] при співвідношенні шансів - 4,7 [95 %ДІ:1,6-14,2].

3. У дітей із фенотипом астми пізнього початку з швидким ацетиляторним статусом спостерігалася виразніша гіперсприйнятливість дихальних шляхів до гістаміну.

4. Показники ризику розвитку виразної гіперчутливості дихальних шляхів у дітей, хворих на бронхіальну астму пізнього початку зі швидким типом ацетилування, порівняно до повільних ацетиляторів дорівнювали: відносний ризик - 3,2 (95 % ДІ 2,0-5,2), при співвідношенні ^шансів 4,0 (95 % ДІ: 0,7-21,6).

Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні у дітей із фенотипом астми фізичного зусилля параклінічних маркерів, які відображають основні характеристики захворювання - запалення та гіперсприйнятливість бронхів.

1. Беш Л.В. Прогноз і особливості вікової трансформації бронхіальної астми у дітей / Л.В. Беш, І.З. Мушак // Укр. пульмонол. ж. - 2007. - № 4. - С. 56-59.

2. Біостатистика: [за ред. проф. В.Ф. Москаленка]. - К.: Книга плюс, 2009. - 184 с.

3. Лапшин В.Ф. Астма-фенотипы в детском возрасте / В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманец // Здоров'я України. - 2009. - № 4/1. - С. 12-14.

4. Новик Г.А. Спирометрия и пикфлоуметрия при бронхиальной астме у детей (практика оценки и мониторинга): уч. пособие [под ред. проф. И.М. Воронцова] / Г.А. Новик, А.В. Боричев. - сПб.: ГПМА, 2007. - 68 с.

5. Anderson S.D. The use of bronchial provocation tests for identifying asthma / S.D. Anderson, R. Freed, J. Wyndha- m // Respiratory Medicine. - 2002. - Vol. 3. - Р. 77-85.

6. Castro-Rodriguez J.A. The Asthma Predictive Index / J.A. Castro-Rodriguez // Curr. Allergy Clin. Immunol. - 2011. - Vol. 11 (3). - Р. 157-161.

Размещено на Allbest.ru