Стан порожнини матки та ендометрія у жінок з невдалими спробами застосування допоміжних репродуктивних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАН ПОРОЖНИНИ МАТКИ ТА ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК З НЕВДАЛИМИ СПРОБАМИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ВСТУП

Збереження та відновлення репродуктивного здоров'я на сьогодні є актуальною медичною, соціальною та біологічною проблемою. В зв'язку з тим, що кількість неплідних шлюбних пар в Україні з кожним роком зростає, безплідність повинна розглядатися як державна проблема [1]. Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) такі, як запліднення «in vitro» (ЗІВ) та інсемінація спермою чоловіка або донора в багатьох випадках дозволяють успішно лікувати різні форми неплідності. Відомо, що такі патологічні стани матки та ендометрія, як аномалії розвитку, поліпи, міоматозні вузли, гіперплазія ендометрія та синехії негативно впливають на ефективність ДРТ [2, 3]. Гістероскопію (ГС) вважають золотим стандартом для діагностики внутрішньоматкової патології [4]. Опубліковані дослідження показують збільшення частоти вагітності після гістероскопічного видалення поліпів ендометрія, субмукозних вузлів, розсічення перетинки в матці або внутрішньоматкових зростів, які можна виявити в 10 - 15 % жінок, які звертаються за медичною допомогою з приводу неплідності [5, 6]. Але до сьогодні виникають суперечки щодо необхідності застосування комплексу попередніх досліджень стану матки та ендометрія перед призначенням ЗІВ та інших ДРТ. Також немає єдиної думки про ефективність гістероскопічної хірургії в поліпшенні репродуктивного прогнозу в неплідних жінок [7]. Вважають, що механічні втручання (ГС, біопсія ендометрія) порушують рецептивність ендометрія [8].

У зв'язку з вищенаведеним, ми вважаємо надзвичайно актуальним висвітлення ролі ГС в комплексі лікування неплідності з застосуванням ДРТ. Метою нашої роботи був аналіз частоти та структури маткової патології у неплідних жінок з невдалими спробами ДРТ в анамнезі порівняно з неплідними жінками, у яких не було попередньо застосовано ДРТ.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Нами обстежено 106 пацієнток з первинною та вторинною неплідністю віком від 21 до 42 років. Тривалість неплідності складала від 1 до 20 років. Комплекс проведених обстежень, окрім загальноклінічних, включав УЗД та гістероскопію. ГС проводили у всіх жінок у більшості випадків між 7-11 днями менструального циклу з використанням ендоскопічної апаратури з комплектом інструментарію фірми «Karl Storz Endoscope, Tuttlingen Germany» за загальноприйнятою методикою. Обстежені пацієнтки розподілені на дві групи. Перша група - 57 жінок, у яких до проведення ГС були безуспішно застосовані такі ДРТ, як запліднення «in vitro» та інсемінація спермою чоловіка або донора та друга група - 49 пацієнток з неплідністю, у яких до проведення ГС не були застосовані ДРТ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. У першій групі обстежено 57 неплідних жінок віком від 25 до 42 років з первинною та вторинною безплідністю. Первинну неплідність встановлено в 40 пацієнток, вторинну - в 17. Первинна неплідність тривала від 1 до 18 років, вторинна - від 2 до 8 років. У 50 жінок з цієї групи попередньо було проведено 71 цикл запліднення «in vitro» (від 1 до 4), у 7 жінок - 21 інсемінація спермою чоловіка або донора. В анамнезі відмічено 3 випадки вузлової міоми матки та 1 випадок гіпоплазії матки першого ступеня. За даними УЗД до виконання ГС виявлено 3 поліпи ендометрія (5,3 %), 3 інтрамуральних вузли невеликих розмірів (5,3 %) та 1 гіпоплазію матки. При проведенні ГС виявлено поліпи ендометрія у 29 випадках (50,9 %), хронічний ендометрит - у 9 (15,7 %), поліпи ендоцервікса у 3 (5,2 %), гіперплазію ендометрія, синдром Ашермана, неповну сагітальну перетинку матки та сідлоподібну матку по 1 випадку (1,8 %). Відсутність патологічних змін порожнини матки та ендометрія у цій групі обстежених жінок виявлено у 12 випадках (21,0 %). Дані про виявлені за допомогою ГС патології наведено в таблиці 1.

За даними гістологічного дослідження біоптатів найчастіше виявлялися залозисто-фіброзні (20) та залозисті (6) поліпи ендометрія. Значно рідше спостерігались фіброзні (2) та залозисто-кістозні (3) поліпи ендометрія. Залозиста гіперплазія на фоні гіперестрогенії в першій групі виявлена лише в 1 випадку. Щодо поліпів ендоцервікса гістологічне дослідження виявило 2 залозисто-фіброзних, 4 фіброзних та 1 залозисто- сосочковий поліп (всі дрібних розмірів). У значній кількості (21 випадок) досліджених біоптатів виявлено хронічний ендометрит. Склероз базального шару був гістологічною знахідкою у 4 пацієнток та у 1 пацієнтки з синдромом Ашермана, гістологічне дослідження з ділянки прицільної біопсії зростів показало наявність нефункціонуючого ендометрія.

У 12 жінок з нормальною гістероскопічною картиною гістологічне дослідження біоптатів ендометрія показало відсутність патологічних змін та відповідність ендометрія фазі менструального циклу лише в 4 випадках. У решти виявлено наступні зміни - дрібні поліпи ендометрія (2) та ендоцервікса (2), хронічний ендометрит (2) та невідповідність ендометрія фазі менструального циклу (2).

У другій групі обстежено 49 неплідних жінок віком від 21 до 42 років з первинною та вторинною безплідністю. Первинну неплідність встановлено у 25 пацієнток, вторинну - в 24. Первинна неплідність тривала від 1 до 20 років, вторинна - від 2 до 13 років. В анамнезі виявлено 2 випадки вузлової міоми матки, 1 випадок гіпоплазії матки та 2 випадки сагітальної перетинки матки. За даними УЗД до виконання ГС виявлено 19 поліпів ендометрія (38,8 %), 1 інтрамуральний вузол (2,0 %), 1 гіпоплазія матки (2,0 %) та 1 перетинка матки (2,0 %).

При проведенні ГС виявлено поліпи ендометрія у 27 випадках (55,1 %), хронічний ендометрит - у 6 (12,3 %), гіперплазію ендометрія у 5 пацієнток (10,2 %), субмукозну міому та дворогу матку в 2 (4,1 %), синдром Ашермана та неповну сагітальну перетинку матки по 1 випадку (2,0 %). Відсутність патологічних змін порожнини матки та ендометрія у даній групі обстежених жінок виявлено у 5 випадках (10,2 %). Дані про виявлені за допомогою ГС патології наведено в таблиці 1.

За даними гістологічного дослідження біоптатів найчастіше виявлялися залозисто-фіброзні (18) та залозисті (12) поліпи ендометрія. Фіброзний поліп ендометрія виявлено лише в 1 випадку. Залозисто-кістозну гіперплазію на фоні гіперестрогенії в другій групі обстежених виявлено в 3 жінок. Хронічний ендометрит виявлено у 9 досліджених біоптатах. У 1 пацієнтки з субмукозною міомою матки результат гістологічного дослідження - «фрагменти лейоміоми». Щодо поліпів ендоцервікса гістологічне дослідження виявило 2 дрібних залозисто-фіброзних та 2 дрібних фіброзних поліпи. У 5 жінок з нормальною гістероскопічною картиною гістологічне дослідження біоптатів ендометрія в 4 випадках показало відсутність патологічних змін та відповідність ендометрія фазі менструального циклу і в 1 випадку дрібний залозисто- фіброзний поліп.

Аналіз структури маткової патології за даними ГС виявив, що найчастішими патологічними змінами в обох обстежених групах були поліпи ендометрія та хронічний ендометрит (з майже однаковою відносною відсотковою кількістю). Відсутність патології зареєстровано у 2 рази частіше в групі жінок, у яких попередньо виконувалися ДРТ порівняно з групою без ДРТ в анамнезі (21,0 і 10,2 %). Це пояснюється тим, що пацієнтки з першої групи, безумовно, частіше і прискіпливіше обстежувались на предмет маткової патології в ході застосування ДРТ. хоча виявлення у 79 % випадків тих чи інших патологічних змін порожнини матки та ендометрія у жінок, які пройшли одну або декілька спроб запліднення «in vitro» та внутрішньоматкової інсемінації є суттєвим аргументом для застосування ГС навіть після першої невдалої спроби ДРТ.

Враховуючи значну частоту виявлення хронічного ендометриту (15,7 % в першій групі та 12,3 % у другій групі) окремо проаналізуємо гістологічну картину цієї патології. Морфологічними ознаками хронічного ендо метриту є інфільтрати, які складаються з варіабельного числа лімфоцитів і плазмоцитів, деколи з домішкою лейкоцитів і гістеоцитів [9]. лімфоїдні фолікули можуть бути і в нормальному ендометрії, але коли їх багато і в них виявляються плазматичні клітини - це є хронічний ендометрит [10]. Аналізуючи дані гістологічних досліджень ми зауважили значну кількість склеротичних та фіброзних змін базального шару та строми ендометрія переважно в обстежених жінок, у яких попередньо проводились ДРТ (10 випадків у першій групі та 6 випадків у другій групі). Такі зміни свідчать про довготривалий перебіг хронічного ендометриту.

Таблиця 1. Маткова патологія за даними ГС

ВИСНОВОК

Нами встановлено, що у більшості жінок, які страждають первинним чи вторинним безпліддям, при проведенні ГС виявляють маткову патологію, в основному представлену поліпами ендометрія (залозистими та залозисто-фіброзними) та хронічним ендометритом. Хронічний ендометрит часто супроводжується склеротичними та фіброзними змінами базального шару та строми ендометрія, що свідчить про довготривалий перебіг захворювання. Частота виявлення маткової патології з врахуванням результатів гістологічного дослідження біоптатів ендометрія у неплідних жінок з невдалими спробами ДРТ та без спроб ДРТ в анамнезі практично однакова.

ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Враховуючи те, що у більшості жінок з безпліддям і ДРТ в анамнезі при проведенні ГС виявляють маткову патологію, ми вважаємо доцільним продовжити дослідження з метою вивчення ефективності лікувальних заходів для підвищення результативності наступних спроб ДРТ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Державна програма «Репродуктивне здоров'я нації на 2006-2015 роки» // Женское здоровье. - 2006. - № 2. - С. 9-16.

2. Zastosowanie histeroskopii w diagnostyce i leczeniu przegrody macicy - doswiadczenia wtasne i przegl^d pismiennictwa / P. Kaminski, K. Zytkowska, i. Szymusik [et al.] // Wideochirurgia i inne techniki matoinwazyjne. - 2006. - Vol. 1 - P. 101-109.

3. Судома І. О. Причини неефективності лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення у хворих на аденоміоз / І. О. Судома // Український медичний часопис. - 2006. - № 6 - С. 83-87.

4. Taylor E. The uterus and fertility / E. Taylor, V. Gomel // Fertility and Sterility. - 2008. - Vol. 89. - P. 1-16.

5. Treating suspected uterine cavity abnormalities by hys- teroscopy to improve reproductive outcome in women with unexplained infertility or prior to iUi, iVF, or iCSi / J. Bosteels, J. Kasius, S. Weyers [et al.] // Gynecological Surgery. - 2013. - Vol. 10 - Р 165-167.

6. Онищук О. Д. Оптимізація підготовки жінок до програм запліднення in vitro після невдалих попередніх спроб / О. Д. Онищук // Буковинський медичний вісник. - 2011. - № 3. - С. 55-57.

7. Fertility-enhancing hysteroscopic surgery / S. Bettocchi, M. T. Achilarre, O. Ceci [et al.] // Seminars in Reproductive Medicine. - 2011. - Vol. 29 - P. 75-82.

8. Гюльмамедова І. Д. Сучасні погляди на діагностику та корекцію імплантаційної рецептивності ендометрія (огляд літератури) / І. Д. Гюльмамедова, О. С. Доценко, О. А. Гюльмамедова // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - № 2. - С. 169-175.

9. Ханіна О. І. Характеристика гіперпластичних процесів у жінок в пременопаузі на тлі хронічного ендометриту / О. І. Ханіна // Вісник проблем біології і медицини. - 2010. - № 3. - С. 205-208.

Размещено на Allbest.ru