Порівняння традиційних та нетрадиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань у жінок в перименопаузі
Основні методи оцінки ступеню вираженості клімактеричного синдрому. Клініко-метаболічна характеристика жінок з пременопаузою та менопаузою. Васкулоендотеліальний фактор росту як один з найважливіших показників наявності ендотеліальної дисфункції.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.12.2017 |
| Размер файла | 42,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Інтерес вчених різних країн до здоров'я жінки в менопаузі зростає з кожним роком. Зміни, що настають в організмі жінки в цей період залишаються предметом досліджень і дискусій в медичному науковому світі.
В період перименопаузи у пацієнток часто розвивається поєднана кардіоваскулярна патологія, формування якої починається з перших років менопаузи, що значно підвищує ризик фатальних ускладнень [1]. Відомо, що внаслідок дефіциту естрогенів підвищується атерогенність ліпідного профілю: знижується рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) особливо субфракції ЛПВП2, зростає рівень тригліцеридів (ТГ) і загального холестерину (за рахунок ліпопротеїнів низької щільності і апопротеина В). У жінок в мено- паузі дефіцит естрогенів призводить до зміни типу розподілу жирової тканини з периферичного, характерного для пременопаузи, на центральний (абдомінально-вісцеральний), більш характерний для чоловіків, що відповідає несприятливим змінам артеріального тиску (АТ) [2-4]. Так у жінок в менопаузі АТ характеризується більш високою добовою варіабельністю [2, 5]. Артеріальна гіпертензія (АГ) до настання менопаузи зустрічається рідше, ніж у чоловіків, що пояснюється низьким об'ємом циркулюючої крові і меншою її в'язкістю, гормональними змінами естрогену і тестостерона, але після настання менопаузи виникнення АГ у жінок різко підвищується [6-8]. Ендотеліальна дисфункція, що розвивається при АГ, сприяє судинному ремоделюванню та прогресуванню атеросклерозу [9, 10]. тіла та рівня АТ) на час настання менопаузи, показала, що наявність підвищеного рівня ХС в крові супроводжується більш раннім настанням менопаузи. В тому ж дослідженні було показано, що частота гострих коронарних подій збільшується в 12 разів у жінок в постменопаузі в порівнянні з жінками репродуктивного віку. Для оцінки ФР ССЗ традиційно використовують шкалу SCORE, яка враховує всі вищезгадані ФР і дає прогноз на рахунок серцево-судинних подій впродовж 10 років [1, 2, 4]. Але в сучасному світі почали розглядати менопаузу як самостійний ФР ССЗ у жінок, що не враховує шкала SCORE. Таким чином, доцільним є розділення ФР ССЗ на традиційні та нетрадиційні з урахуванням гендерних особливостей пацієнтів.
Дослідження проводилось в рамках НІР (№ державної реєстрації 0113U001140) відділу комплексного зниження ризику хронічних неінфекційних захворювань ДУ «Національний інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України».
Було відібрано та обстежено 115 жінок з ГХ 10 стадії, 1-2 ступеня і ожирінням I-II ст., у віці 50±3,5 роки, що перебували на лікуванні в ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» і дали добровільну згоду на дослідження. Всіх хворих було розділено на групи в залежності від менопаузального статусу: 45 жінок, у яких ще не настала менопауза (пременопауза) та в котрих реєстрували нерегулярний менструальний цикл впродовж 3-11 місяців і 50 жінок в менопаузі, період якої не перевищував 3 роки. В дослідження не входили пацієнтки з ознаками застійної серцевої недостатності, з вадами серця, печінковою та нирковою недостатністю, вторинними формами АГ. Контрольну групу склали 20 практично здорових жінок, порівняних за віком.
Було проведено клінічний огляд, визначення АТ, маси тіла, росту з подальшим обчисленням індексу маси тіла (ІМТ) за формулою: ІМТ= =маса (кг)/зріст (м2). Вимірювання систолічного артеріального тиску (САТ) та діастолічного (ДАТ) у мм рт. ст. згідно стандартного протоколу за методом Короткова стандартним сфігмоманометром тричі з двоххвилинним інтервалом. Визначався вміст у крові загального ХС, ХС ЛПВЩ, ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ) і тригліцеридів (ТГ) визначали ферментативним методом. Рівень глюкози натще визначали за допомогою глюкозооксидазного методу.
Ступінь вираженості клімактеричного синдрому оцінювали за допомогою опитувальників для визначення менопаузального індексу Куппермана в модифікації О.В. Уварової. Враховували нейровегетативні (нестабільний артеріальний тиск, головні болі, вестибулопатії, серцебиття, пітливість, набряклість, підвищена збудливість, сонливість, порушення сну, приливи, напади задухи), метаболічні та психоемоційні (стомлюваність, зниження пам'яті, підвищена плаксивість, зміна апетиту, депресія) симптоми. Виділені симптомокомплекси оцінювались окремо.
Вміст васкулоендотеліального фактора росту (VEGF) визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою набору реагентів «VEGF- ИФА-Бест» (Росія). Рівень VEGF до 246 пг/мл вважався за нормальне значення.
Для обробки результатів дослідження застосовувалися статистичні методи: первинної описової статистики, дисперсійний аналіз (критерій Краскела- Уолліса); перевірка на нормальність розподілення проводилася за критерієм згоди Колмогорова-Смирнова. Оцінку отриманих даних проводили за допомогою комп'ютерної програми «SPSS 19 for Windows».
Спостерігалась достовірна тенденція до підвищення показників ОТ у пацієнток 1 групи та 2 групи в порівнянні з групою контролю [78,2 [72,9; 83,5] та 80,5 [76,3; 84,7] проти 79,3 [73,8; 84,8]] відповідно (p<0,05), що свідчило про наявність абдомінального ожиріння у пацієнток 1 та 2 групи, згідно з загальноприйнятими критеріям.
В 1 (пременопауза) та 2 (менопауза) групі з боку показників ліпідного обміну відзначало - ся достовірне підвищення показників загального холестерину (5,360 [4,245; 6,065] та 5,730 [4,960; 6,315] ммоль/л), ЛПНЩ (2,490 [1,600; 3,110] та 2,390 [1,895; 3,050] ммоль/л), ЛПВЩ (1,430 [1,185; 1,530] та 1,230 [1,125; 1,455] ммоль/л) в порівнянні з групою контролю за наступними показниками: загального ХС - 3,70 [2,85; 4,60] ммоль/л), ЛПНЩ- 2,10 [1,20; 2,60] ммоль/л), ЛПВЩ -1,2 [0,85; 1,60] ммоль/л, відповідно (p<0,05). Рівні глюкози, як показник ступеню компенсації вуглеводного обміну, також був вище у 1 та 2 групи (4,610 [4,095; 5,430] та 4,860 [4,340; 5,745] ммоль/л) порівняно з групою контролю (4,03 [3,54; 4,87] ммоль/л).
Проведений аналіз рівня VEGF у пацієнток в пременопаузі та менопаузі продемонстрував достовірне підвищення концентрації цього цитокіну у пацієнток в менопаузі (р<0,05). Встановлено вірогідно вищі рівні VEGF у жінок в менопаузі 428,04 [126,54; 1847,86 пг/мл], ніж у жінок в пременопаузі 222,53 [120,69; 1472,86 пг/мл] та контрольній групі 257,09 [98,36; 692,84 пг/мл].
За даними підрахунку серцево-судинного ризику (ССР) по шкалі SCORE помірний ризик (0-4 %) мали 100 % обстежених жінок в премено- паузі і 65, 3 % жінок в менопаузі. При цьому всі жінки з високим ССР (34,7 %) перебували в менопаузі. Отримані дані дозволяють припустити, що перименопаузальний період у жінок в поєднанні з гормонально-метаболічними порушеннями може розглядатися у якості нетрадиційного додаткового ФР ССЗ.
Був проведений порівняльний аналіз наявності факторів ризику у досліджуваних пацієнток (табл. 2).
Таблиця 1. Клініко-метаболічна характеристика жінок з пременопаузою та менопаузою
|
Показник |
Група 1 (N=45) (пременопауза) 78,2[72,9; 83,5]1-3 |
Група 2 (N=50) (менопауза) 80,5[76,3; 84,7]1'21'3, 1-2 |
Група контролю (N=20) 79,3[73,8;84,8] |
|
|
Об'єм талії, см |
||||
|
Маса тіла, кг |
70,6[68,2; 73]1-3 |
81,5[78,4; 84,3]1-2 |
72,3[69,5;75,1] |
|
|
Загальний_ХС ммоль/л |
5,360 [4,245; 6,065] |
5,730 [4,960;6,315] |
3,7[2,85;4,60] |
|
|
Тригліцериди ммоль/л |
1,3[0,54;2,9] |
1,140 [0,875; 1,485] |
1,12[0,85;1,60] |
|
|
ХС_ЛПВЩ ммоль/л |
1,430 [1,185; 1,530]1-3 |
1,230 [1,125; 1,455]2-3 |
1,2[0,85;1,60] |
|
|
ХС_ЛПНЩ ммоль/л |
2,490 [1,600; 3,11с]1-3 |
2,390 [1,895; 3,050]2-3 |
2,110[1,220;2,610] |
|
|
ХС_ЛПДНЩ ммоль/л |
0,600 [0,450; 0,770]1-3 |
0,570 [0,400; 0,735]2-3 |
1,100[0,850;1,600] |
|
|
Глюкоза ммоль/л |
4,610 [4,095; 5,430]1-3 |
4,860 [4,340; 5,745]2-3 |
4,030[3,540;4,870] |
|
|
Рівень VEGF, пг/мл |
222,53[120,69; 1472,86] |
428,04[126,54; 1847,86] |
257,09[98,36; 692,84] |
Примітка: 2-3 - різниця показників 1 групи в порівнянні з 2 групою достовірна (р <0,05); 1-3 - різниця показників 1 групи в порівнянні з 3 групою достовірна (р <0,05).
При аналізі наявності ФР у всіх жінок у 28,9 % була виявлена гіперглікемія, у 66,6 % дисліпідемія, 23,8 % жінок палили. За ІМТ: 17,5 % були з нормальною масою тіла (ІМТ<25 кг/м2), 48,2 % мали надлишкову масу тіла(ІМТ=25-30 кг/м2), 30,7 % були з ожирінням І ст. (ІМТ=30-35 кг/м2), 3,5 % мали ожиріння ІІ-Ш ст. (ІМТ=35-40 кг/м2).
Групи пацієнток в пременопаузі та менопаузі були порівняні за ФР ССЗ (рис. 1).
Рис. 1. Частота зустрічаємості ФР ССЗ в періоди пре- та менопаузи
ендотеліальний клімактеричний метаболічний синдром
В групі жінок в менопаузі відмічалось достовірне підвищення відсотку наявності ФР ССЗ. Гіперглікемія відмічалась у 37,7 % жінок, в порівнянні з жінками в пременопаузі, у яких він складав 21,3 %, дисліпідемія була у 71,7 % менопаузальних жінок, тоді як в групі пременопаузи вона складала 62,3 %. Серед обстежених жінок 1 групи (N=45): 26,2 % мали нормальну масу тіла (ІМТ<25 кг/м2), 40,9 % мали надлишкову масу тіла (ІМТ=25-30 кг/м2), 31,1 % страждали на ожиріння І ст. (ІМТ=30-35 кг/м2), 1,6 % страждали на ожиріння ІІ ст. (ІМТ=35-40 кг/м2). При обстеженні 2 групи (N=49): 7,5 % мали нормальну масу тіла, 56,6 % надлишкову масу тіла, 30,1 % страждали на ожиріння І ст., 1,8 % страждали на ожиріння ІІ ст., 3,7 % страждала на ожиріння ІІІ ст. (ІМТ>40 кг/м2). Таким чином в 2 групі (менопауза) переважали жінки з надлишковою масою тіла та ожирінням (р<0,005) в порівнянні з 1 групою (пременопауза).
Результати дисперсійного аналізу показали, що серед ФР ССЗ - гіперглікемія, дисліпідемія, куріння, рівень АТ, тільки ІМТ>25 кг/м2 впливав на ризик ССЗ вже на стадії пременопаузи.
Проаналізоване відсоткове співвідношення поєднання таких ФР як гіпеглікемія, дисліпідемія та ожиріння в групах обстежених.
В групі пременопаузи виявлено поєднання гіпеглікемії, дисліпідемії, надлишкової маси тіла у 6,6 %, гіпеглікемії, дисліпідемії, ожиріння І ст. у 4,4 %. В групі менопаузи жінок з помірним ризиком по шкалі SCORE поєднання гіпеглікемії, дисліпі- демії, надлишкової маси тіла у 12,5 %, гіпеглікемії, дисліпідемії, ожиріння І ст. у 6,2 %. В групі менопа- узи з високим ризиком по шкалі SCORE поєднання гіпеглікемії, дисліпідемії, надлишкової маси тіла було у 5,8 %, гіпеглікемії, дисліпідемії, ожиріння І ст. у 23,5 %. Тобто таке поєднання можна розцінювати як нетрадиційний ФР КВП у жінок в перименопаузі.
Проаналізовані дані, щодо поєднання гіперглікемії, дисліпідемії та надлишкової маси тіла або ожиріння в залежності від рівня VEGF у обстежених жінок. ІЗ групі пременопаузи у 12,5 % жінок було поедания гіперглікемії, дисліпідемії, надлишкової маси тіла та високого рівня VEGF, у 12,5 % жінок тієї ос ирупи було поєдання гіперглікемії, дисліпідемії, ожиріння І ст. та високого рівня VEGF . В групі мено- паузи у 20,0 % жінок з помірним ризиком відмічалось поєднання гіперглікемії, дисліпідемії, надлишкової маси тіла та високого рівня VEGF і у 6,6 % гіперглікемії, дисліпідемії, ожиріння І ст.. В групі менопаузи у 10,00 % жінок з високим ризиком було поєднання гіперглікемії, дисліпідемії, надлишкової маси тіла та високого рівня VEGF і у 20,0 % гіперглікемії, дисліпідемії', ожиріння І ст.. Це дає підстави нам вважати, що рівень VEGF впливає на форування ССЗ в поєднанні з гіперглікемію, дисліпідемію та ожиріння.
Проводився підрахунок балів МІ по групах пацієнток за даними анкетування. Середні показники МІ були достовірно вище в групі жінок з менопаузою 35 [32; 38] проти жінок в пременопаузі 22 [20; 25]. Так 1 групі (пременопауза) кількість балів оцінки нейровегетативних порушень склало 16 [14,5; 18] бала та групі контролю 17 [10,75; 18,75], що відповідає легкому перебігу клімактеричного синдрому. У 2 групі (менопауза) середній показник цих порушень склав 22 [21; 25], що відповідає середньому ступеню тяжкості перебігу клімактеричного синдрому. Показники обмінно-ендокринних (3 [2; 4] бали) та психоемоційних (3 [2; 4] бали) порушень в 1 групі, що відповідає легкому перебігу клімактеричного синдрому, в той час як у 2 групі цей показник виявився вищим - обмінно-ендокринні - 6 [4; 7] бали та психоемоційні 6 [5; 7], що можна розцінити як середню ступінь вираженості клімактеричного синдрому. При проведенні дисперсійного аналізу МІ при наявності ФР ССЗ його показники були достовірно вище в групі жінок з менопаузою (р<0,005). Так в 2 групі (менопауза) при наявності дисліпідемії відмічали достовірне підвищення МІ (р<0,005) та всіх його компонентів в порівнянні з 1 групою (пременопауза). При наявності гіперглікемії у 2 групи достовірно підвищувався лише нейровегетативний компонент МІ (р<0,005) в порівнянні з 1 групою. В ході аналізу було виявлено, що зі збільшенням ІМТ підвищуються і всі складові МІ в усіх групах (р<0,005). Зі збільшенням рівню САТ та ДАТ також достовірно підвищуються всі складові МІ в усіх групах (р<0,005). Таким чином можна вважати, що ожиріння, дисліпі- демія, гіперглікемія та рівень АТ обтяжують перебіг перименопаузального періоду у жінок.
Проведений дисперсійний аналіз з використанням критерію множинних порівнянь Кракела-Уолліса для визначення впливу VEGF на показники ліпідного, вуглеводного обміну та ІМТ. В результаті визначено, що рівень цього фактору не впливав на наявність гіперглікемії (р=0,889; х2=0,016), дисліпідемії (р=0,122; х2=2,387) та підвищення ІМТ (р=0,609; Х2=2,702 ) в групі жінок в менопаузі. В той час як в групі пременопаузи VEGF достовірно впливав на наявність гіперглікемії ( р=0,026; х2=4,946), але без впливу на показники ліпідного обміну (р=0,830; х2=0,046) та ІМТ (р=0,858; х2=0,762). Рівень досліджуваного фактору VEGF мав достовірний вплив на показник ХС ЛПВЩ як в пременопаузальний (р=0,026), так і в ранній менопаузальний (p=0,032) періоди.
Отримані дані дослідження дозволяють припустити, що поєднання ожиріння, гіперглікемії та дисліпідемії може суттєво обтяжувати перебіг клімактеричного синдрому у жінок в перименопаузі. VEGF, як один з основних факторів ендотеліальної дисфункції, має вплив на рівні ХС ЛПВЩ та гіперглікемії у жінок, що дає підстави розглядати VEGF як додатковий ФР серцево-судинних подій вже на етапі пре менопаузи. Ґрунтуючись на вищевикладе- ному, доцільно подальше визначення нетрадиційних факторів ССР, які пов'язані з генетичною детермінованістю у жінок в перименопаузі.
Висновки.
1. Встановлено, що наявність поєднання таких ФР ССЗ як ожиріння, гіперглікемії та дисліпідемія суттєво обтяжують клінічні прояви клімактеричного синдрому у жінок в перименопаузі, що підтверджують високі показники менопаузального індексу.
2. Визначено, що при поєднанні гіперглікемії, дисліпідемії, ожиріння та високого рівня VEGF ризик ССЗ за шкалою SCORE у жінок в перименопаузі збільшується.
3. Показано достовірний вплив фактору VEGF на показники рівню гіперглікемії та ХС ЛПВЩ в пременопаузі (р<0,05), що дає підстави розглядати VEGF як додатковий нетрадиційний ФР ССЗ у цих жінок.
Література
1. Wang X.A comparison of the prevalence and clustering of major cardiovascular risk factors in the Netherlands and China [Text] / X. Wang, M.L. Bots, F. Yang, J. Sun, S. He, A. W. Hoes et. al // European Journal of Preventive Cardiology. - 2016. doi: 10.1177/2047487316648474.
2. Burns J.W. Chronic Pain, Body Mass Index and Cardiovascular Disease Risk Factors: Tests of Moderation, Unique and Shared Relationships in the Study of Women's Health Across the Nation (SWAN) [Text] / J.W. Burns, P.J. Quartana, S. Bruehl, I. Janssen, S.A. Dugan, B. Appelhans et. al // Journal of Behavioral Medicine. - 2014. - Vol. 38, Issue 2. - P 372-383.
3. Peterson L.M. The relationship between cumulative unfair treatment and intima media thickness and adventitial diameter: The moderating role of race in the study of women's health across the nation [Text] / L.M. Peterson, K.A. Matthews, C.A. Derby, J.T. Bromberger, R.C. Thurston // Health Psychology. - 2016. - Vol. 35, Issue 4. - Р. 313-321.
4. Sadeghi M. The correlation between blood pressure and hot flashes in menopausal women / M. Sadeghi, M. Khalili, M. Pourmoghaddas et. al // ARYA Atheroscler. - 2012. - Vol. 8, Issue 1. - P. 32-35.
5. El Khoudary S.R. Simple Physical Performance Measures and Vascular Health in Late Midlife Women: The Study of Women's Health Across the Nation [Text] / S.R. El Khoudary, H.Y. Chen, E. Barinas-Mitchell, C. McClure, F. Selzer, C. Karvonen-Gutierrez // International Journal of Cardiology. - 2015. - Vol. 182. - Р. 115-120.
6. Di Blasio A. Left ventricle relative wall thickness and plasma leptin levels: baseline relationships and effects of 4 months of walking training in healthy overweight postmenopausal women [Text] / A. Di Blasio, F. Di Donato, A. De Stefano, S. Gallina, M. Granieri, G. Napolitano et. al // Menopause. - 2011. - Vol. 18, Issue 1. - P. 77-84.
7. Novella S. Vascular Aging in Women: is Estrogen the Fountain of Youth [Text] / S. Novella, A.P. Dantas, G. Segarra, P. Medina, C. Hermenegildo // Frontiers in Physiology. - 2012. - Vol. 3.
8. Ouyang, P. Strategies and methods to study female-specific cardiovascular health and disease: a guide for clinical scientists [Text] / P. Ouyang, N.K. Wenger, D. Taylor, J.W. Rich, Edwards, M. Steiner, L.J. Shaw, S.L. Berga, V.M. Miller, N.B. Merz // Biology of Sex Differences. - 2016. - Vol. 67, Issue 18. - P. 2186-2188.
9. Moreau K.L., Hildreth K.L., Meditz A.L. Endothelial function is impaired across the stages of the menopause transition in healthy women [Text] / K.L. Moreau, K.L. Hildreth, A.L. Meditz, K.D. Deane, W.M. Kohrt // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. - 2012. - Vol. 97, Issue 12. - P. 4692-4700.
10. Zhang J. Molecular Imaging of Vascular Endothelial Growth Factor Receptors in Graft Arteriosclerosis [Text] / J. Zhang, M. Razavian, S. Tavakoli, L. Nie, G. Tellides, J. M. Backer et. al // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. - 2012. - Vol. 32, Issue 8. - Р 1849-1855.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Серцево-судинні захворювання. Статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології. Вирішення проблеми високої смертності від ССЗ в Україні. Діагноз ішемічної хвороби серця. Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 років.
автореферат [208,5 K], добавлен 09.03.2009Дослідження особливостей структури акушерських ускладнень у жінок із захворюванням серцево-судинної системи на основі ретроспективного аналізу історій пологів. Нейрогормональні фактори, що обтяжують пологи у жінок із патологією серцево-судинної системи.
автореферат [55,8 K], добавлен 10.04.2009Зниження частоти і ступеню важкості анемії вагітних у жінок, які багато народжують, на основі вивчення клініко-функціональних особливостей, стану гемопоезу й обміну заліза залежно від числа пологів. Удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [37,0 K], добавлен 09.04.2009Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.
автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009Робота серця як головного органу серцево-cудинної системи. Система судин організму. Прояви порушень діяльності серця у кривій електроенцефалограми. Практичне дослідження електричної активності серця у юнаків, дівчат, жінок та чоловіків м. Сімферополь.
курсовая работа [117,4 K], добавлен 24.01.2013Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.
автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.
автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009Патогенетичні закономірності формування невротичних розладів у жінок на підставі аналізу клініко-психопатологічних, патопсихологічних та соціально-психологічних механізмів їх розвитку для розробки критеріїв діагностики, принципів терапії та профілактики.
автореферат [68,2 K], добавлен 02.04.2009Клінічні особливості, ехоструктура яєчників, церебральний та внутрішньояєчниковий кровоток, психоемоційний статус, гормональний гомеостаз при синдромі полікістозних яєчників. Розробка метода корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок.
автореферат [72,7 K], добавлен 21.03.2009Кореляційний аналіз показників лейкограми крові жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Лабораторні показники вмісту еритроцитів та гемоглобіну, кількості формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності різних строків пієлонефритом.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.10.2015Аналіз причин виникнення синдрому полікістозних яєчників у жінок репродуктивного віку, що призводить до ендокринного безпліддя. Алгоритм лікування безпліддя у хворих із синдромом полікістозних яєчників. Основні етапи підготовки до оваріальної стимуляції.
статья [18,0 M], добавлен 03.11.2016- Особливості перебігу остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії
Ретроспективний аналіз показників до тотального видалення яєчників та результатів патогістанічних заключень після гістероваріоектомій. Динаміка змін щільності кісткової тканини. Розробка комплексу для зниження частоти та ступеня тяжкості остеопорозу.
автореферат [39,4 K], добавлен 06.04.2009 Стан імунної системи у жінок, які страждають дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції, гормональна насиченість пацієнток. Методи комплексного лікування дисменореї, розробка практичних рекомендацій щодо тактики ведення хворих жінок.
автореферат [38,0 K], добавлен 06.04.2009Психічні розлади при ішемічній хворобі серця та дисциркуляторної енцефалопатії. Основні компоненти патогенезу психічних розладів. Гострі судинні психози. Клінічна картина онейроїдного синдрому. Деменція як найважча хронічна форма судинних психозів.
реферат [19,0 K], добавлен 28.08.2010Дослідження ролі естрогенів і гестагенів у регуляції функції серцево-судинної системи. Проблеми особливостей гормонального статусу у жінок та його вплив на організм в цілому. Оцінка взаємозв’язку між станом регуляції серця та фазами менструального циклу.
статья [25,9 K], добавлен 31.08.2017Симптоми захворювання гонореї у чоловіків та жінок. Симптоми генітального герпесу. Розвиток гострих кондилом. Основні симптоми та ознаки корости. Індивідуальна профілактика венеричних захворювань. Протизаплідні засоби. Збудники венеричних захворювань.
презентация [2,4 M], добавлен 10.09.2014Клінічне, мікробіологічне та імунологічне обстеження хворих. Кандидоз жінок, сукупна роль особливостей мікробіоценозу різних біотопів організму, порушення загального і місцевого імунітету. Стоматологічний статус жінок у розвитку рецидивів захворювання.
автореферат [40,3 K], добавлен 29.03.2009Ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із сифілісом. Ефективність швидких тестів на сифіліс. Функція фетоплацентарного комплексу при вивченні гормонального гомеостазу.
автореферат [44,4 K], добавлен 04.04.2009Характерні симптоми захворювань серця: тахікардія, задишка, аритмія, набряки. Особливості призначення курсу лікувальної фізкультури при серцево-судинних захворюваннях. Історія вивчення проблеми виникнення та лікування пролапса мітрального клапана.
реферат [24,7 K], добавлен 01.12.2010Вивчення стану питання впливу вірусів на перебіг вагітності жінок у роботах вітчизняних та зарубіжних учених. Токсоплазмоз та краснуха як результат впливу Torch-інфекцій на організм вагітних жінок. Аналіз способів лікування та попередження захворювань.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 21.03.2014
