Наукове обґрунтування заходів профілактики ускладнень метаболічного синдрому шляхом використання у раціоні харчування шротів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукове обґрунтування заходів профілактики ускладнень метаболічного синдрому шляхом використання у раціоні харчування шротів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Метаболічний синдром (МС) - одна з найважливіших медико-соціальних проблем сучасності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), епідемія серцево-судинних захворювань (ССЗ), ожиріння (Ож), цукрового діабету (ЦД) 2 типу - одна з найважливіших проблем у всьому світі. Поширеність МС досягла рівня епідемії і становить ? 25-35% серед дорослого населення, а у віковій категорії понад 60 років частка цих хворих ? 40% [Дзяк Г.В. та ін., 2010; O'Neill S., 2015]. Зазвичай МС починає розвиватися після 25-30 років, але в останні десятиліття все частіше виявляється у дітей та підлітків [Бекезін В.В. та ін., 2008; Діанов О.А. та ін., 2007]. Широке розповсюдження, тісний зв'язок із способом життя, надзвичайно висока смертність від його наслідків вимагають своєчасного виявлення та здійснення профілактичних заходів.

Складові частини МС: інсулінорезистентність (ІР), ожиріння (Ож.), дисліпопротеїнемія (ДЛП), артеріальна гіпертензія (АГ) поєднуються та утворюють високоатерогенний симптомокомплекс [Мітченко О. І. та ін., 2011; Братусь В.В. та ін., 2009; Соколова Л.К., 2010; Гінзбург М.М., 2000]. Компоненти МС взаємообумовлюють та взаємопосилюють порушення ліпідного, пуринового, вуглеводного обмінів, що призводить до виникнення цукрового діабету 2 типу і серцево-судинних захворювань [Мітченко О. І, 2013; Коваленко В.Н., 2012].

Ця проблема надзвичайно актуальна й для України. [Лисенко Г.І., 2013, Мітченко О.І., 2011; Палій І.Г. та ін., 2012; Alberti K.G., 2009].

Заходи профілактики МС повинні бути спрямованими в першу чергу на зменшення надмірної маси тіла (НМТ) внаслідок раціонального харчування та підвищення фізичної активності [Хаустова О.О., 2009; Власенко М.В. та ін., 2011].

Одним із заходів вирішення проблеми раціонального харчування, усунення дефіциту в організмі есенціальних макро-, мікроелементів, харчових волокон (ХВ), вітамінів є використання в харчовому раціоні шротів - твердих залишків зерен олійних культур після холодної екстракції з них жирів (Носенко Т.Т., 2008; Корзун В.Н., 2012; Пересічний М. І. та ін., 2012; Антоненко А.В. та ін., 2013; Свідло К.В. та ін., 2012; Касабова К.Р. та ін., 2013; Іванов С.В. 2013). Однак проведено недостатньо досліджень використання шротів у раціоні харчування з метою корекції Ож., ДЛП, АГ як складових частин МС.

Тому розробка раціону харчування для нормалізації маси тіла із застосуванням шротів з насіння розторопші плямистої, пшениці, вівса, гарбуза, льону, клітковини зародків пшениці з кісточками винограду, гречки з інуліном, дослідження впливу застосованого раціону харчування на компоненти МС - важливі заходи в проблемі харчування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ»: «Закономірності формування мікроелементозів у населення Північного району України» (№ держреєстрації 011u001048, термін виконання 2012-2014 роки).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є оптимізація заходів профілактики розвитку ускладнень МС шляхом застосування в раціоні харчування шротів.

Завдання дослідження передбачали:

1. Узагальнити наукові здобутки та на їх основі розробити й апробувати раціон харчування для корекції ожиріння в осіб з МС.

2. Дослідити та порівняти вплив розробленого раціону харчування і Середземноморської дієти на антропометричні показники у пацієнтів з МС.

3. Вивчити вплив досліджуваних дієт на показники ліпідного обміну.

4. Дослідити вплив розроблених раціонів харчування на показники вуглеводного та пуринового обмінів.

5. Простежити за динамікою рівнів артеріального тиску у пацієнтів з МС до - та під час вживання досліджуваних дієт.

6. Оцінити вплив розроблених раціонів харчування на показники загального серцево-судинного ризику та ризик виникнення цукрового діабету 2 типу у осіб з МС.

7. Оцінити безпечність раціону харчування з використанням шротів та його вплив на загальне самопочуття в пацієнтів з МС.

Об'єкт дослідження: динаміка показників клінічних, антропометричних, ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів.

Предмет дослідження: пацієнти з метаболічним синдромом, шроти із насіння гарбуза, вівса, амаранту, льону, зародків пшениці, розторопші, гречки з інуліном.

Методи дослідження: загальноклінічні, антропометричні, біохімічні, інструментальні, розрахункові (за меню-розкладкою та таблицями хімічного складу харчових продуктів), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше науково обґрунтовано та доведено ефективність і доцільність використання шротів у дієтичному харчуванні для нормалізації маси тіла у осіб з метаболічним синдромом; здійснений порівняльний аналіз впливу раціону харчування із застосуванням шротів і Середземноморської дієти на динаміку зменшення маси тіла, індексу маси тіла, показників ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів артеріальної гіпертензії у пацієнтів з метаболічним синдромом; науково обґрунтовано доцільність та ефективність впровадження раціону харчування із застосуванням шротів у профілактиці прогресування метаболічного синдрому та попередження виникнення цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань і їх ускладнень.

Теоретичне значення дослідження. Результати проведених досліджень дозволяють віднести шроти до функціональних продуктів підвищеної біологічної цінності та такі, які забезпечують нормальні функції організму, визначаючи розумовий та фізичний потенціал людини. Застосування шротів у повсякденному харчуванні буде збагачувати і збалансовувати харчовий раціон людини необхідними нутрієнтами для пластичних цілей, регуляції фізіологічних функцій та попереджувати виникнення хвороб порушеного метаболізму. У результаті проведеного дослідження є підстави рекомендувати шроти для систематичного вживання в складі харчових раціонів всім віковим групам населення для зниження ризику виникнення захворювань, пов'язаних з нераціональним харчуванням.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений раціон харчування із застосуванням шротів дозволяє підвищити ефективність дієтичних рекомендацій в корекції ожиріння, артеріальної гіпертензії, дисліпопротеїнемії, гіперглікемії, гіперурікемії. Методичні рекомендації застосування шротів в якості дієтичних і функціональних харчових продуктів для пацієнтів кардіологічного, гастроентерологічного та ендокринологічного профілів впроваджено і широко використовується в профільних відділеннях лікувальних та санаторних закладів.

На основі виконаних досліджень обґрунтовані рекомендації по харчуванню осіб з метаболічним синдромом і видано методичні рекомендації №07.16/55.16 «Використання дієтичного харчування з шротами у профілактиці та лікуванні метаболічного синдрому» та інформаційний лист «Заходи профілактики розвитку ускладнень метаболічного синдрому у населення» №2 - 2016.

Матеріали дисертаційної роботи запропоновані для впровадження у навчальний процес кафедр Тернопільського державного медичного університету, Інституту медсестринства М. Житомир, Київського національного медичного університету О.О. Богомольця, Київської національної медичної академії ім. П.Л. Шупика, впроваджені у клінічну практику терапевтичного відділення першої міської лікарні (м. Житомир), ендокринологічного відділення другої міської лікарні (м. Житомир); кардіологічного відділення обласної лікарні (м. Житомир), терапевтичного відділення центральної районної лікарні (м. Житомир).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз джерел науково-медичної інформації, визначено мету та завдання дослідження, розроблено дизайн дослідження, сформовано електронні бази даних, здійснено їх статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію. Проаналізовано результати клінічних, лабораторних і антропометричних досліджень в динаміці та вивчено ефективність і безпечність запропонованого раціону харчування з використанням шротів. Здобувачем особисто розроблено всі основні теоретичні положення дисертаційної роботи, виконано їхнє клінічне дослідження, сформульовано висновки, підготовлено і реалізовано форми впровадження. Особистий внесок здобувача складає понад 80%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на: ІІ, ІІІ науково-практичних конференціях «Екопатологія постчорнобильського періоду і її профілактика засобами рослинного походження» (м. Житомир, 2009, 2010); ІІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики коморбідної патології в практиці сімейного лікаря» (м. Тернопіль, 2016); всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Довкілля і здоров'я» (м. Тернопіль, 2016), ІХ міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції «Сучасні аспекти збереження здоров'я людини» (м. Свалява, 2016), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики, лікування, раціональної фармакотерапії, диспансеризації та реабілітації в практиці сімейного лікаря (м. Тернопіль, 12-13 травня 2016 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Харчування, здоров'я, довголіття» (м. Київ, 16-17 травня 2016 року). Апробація дисертації відбулася на засіданні апробаційної вченої ради інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ (протокол №102 від 4 листопада 2015 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових робіт, у тому числі - 5 статей у наукових періодичних фахових виданнях, рекомендованих ДАК України; 1 робота у науковому міжнародному виданні; 9 - в інших наукових виданнях; видано інформаційний лист та методичні рекомендації. Одноосібних публікацій 9.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів (аналітичний огляд літератури, організація, програма та методи досліджень, власні дослідження), аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій. Робота містить 47 таблиць та ілюстрована 18 рисунками. Бібліографія включає 226 джерел літератури. Дисертація викладена на 200 сторінках комп'ютерного тексту.

Основний зміст роботи

харчування дієта метаболічний ліпідний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи та її значення у вирішенні проблеми зниження захворювань, пов'язаних з нераціональним харчуванням та гіподинамією, сформульовано мету та завдання дослідження, викладено наукову концепцію, новизну та практичне значення одержаних результатів.

У І розділі «Проблеми метаболічного синдрому та заходи профілактики» подано сучасні уявлення про поширеність, клінічні прояви метаболічного синдрому, заходи профілактики та лікування, дана характеристика дієт, направлених на зниження ожиріння, цукрового діабету ІІ типу. При характеристиці стану харчування населення України показані основні недоліки (надлишкове споживання жирів, вуглеводів, порушення режиму харчування тощо).

У ІІ розділі «Матеріали та методи дослідження подана загальна характеристика, програма та методи дослідження. Для досягнення сформульованої мети і вирішення поставлених задач було відібрано і обстежено 138 осіб з МС (ожиріння, гіпертонічна хвороба, дисліпопротеїнемія, гіперглікемія, гіперурікемія), віком від 20 до 65 років (94 жінок, 44 чоловіків), середній вік пацієнтів складав 45,32 ± 2,3 років. Серед 138 осіб з МС діагностовано: ожиріння І ст. у 43 осіб, ожиріння ІІ ст. у 46 осіб, ожиріння ІІІ ст. у 49 осіб, гіпертонічна хвороба І ст. у 30 пацієнтів (21,74%), гіпертонічна хвороба ІІ ст. у 108 пацієнтів (78,26%). Відповідно дизайну дослідження 138 осіб з МС були розподілені на три групи: І група - 35 осіб дотримувались Середземноморської дієти (СД); ІІ група - 68 осіб вживали раціон харчування з використанням шротів (Шр); ІІІ група (контрольна) - 35 осіб дотримувались дієти №9 за Певзнером. Групи були порівнянні за віком, антропометричними показниками, тривалістю захворювання на ожиріння і гіпертонічну хворобу, факторами ризику розвитку ІХС та ЦД 2 типу, наявністю супутньої патології, результатами лабораторного та клініко-інструментального обстеження. Дослідження включало 4 етапи: 1/ скринінг; 2/ рандомізація; 3/ контроль за перебігом МС до - та через 3, 6 місяців спостереження; 4/ заключний контроль ефективності та безпечності застосованих раціонів харчування.

На першому етапі дослідження проводилось загальноклінічне обстеження за стандартним алгоритмом: аускультація серця, легень, магістральних судин, вимірювання АТ, ЧСС, антропометричних показників та лабораторне обстеження (визначення ліпідного, вуглеводного спектрів крові, сечової кислоти) з метою верифікації діагнозів МС та АГ. Діагноз МС встановлювали відповідно до критеріїв рекомендованих ІDF від 2005 року та АНА/NHLBI від 2009 року, відповідно яким наявність у пацієнтів МС можна було припустити за наявності трьох і більше із вказаних нижче симптомів: 1) ожиріння центрального типу, визначеного за об'ємом талії (ОТ) у сантиметрах (? 94 см - у чоловіків, ? 80 см - у жінок); 2) ТГ ? 1,7 ммоль/л; 3) ХС ЛПВЩ < 1,03 ммоль/л у чоловіків, ХС ЛПВЩ < 1,29 ммоль/л у жінок; 4) АГ рівень САТ ? 140 мм рт. ст., рівень ДАТ ? 85 мм рт. ст.; 5) підвищений рівень глюкози в плазмі крові натще ? 5,6 ммоль/л; 6) ожиріння І - ІІІ ступеня.

Після рандомізації всі спостережувані особи знаходилися під постійним наглядом протягом 6 місяців. Через 3 та 6 місяців дослідження проводили інструментальне та лабораторне обстеження. Результати динамічних змін маси тіла, ІМТ, рівнів АТ, показників ліпідограми, вуглеводного та пуринового обмінів у досліджуваних осіб заносили в комп'ютерну базу даних, що давало змогу спостерігати за динамічними змінами антропометричних результатів, даних лабораторного, інструментального дослідження та ефективністю корекції надмірної маси тіла, порушень ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів.

На заключному етапі дослідження визначили рівні ефективності і безпечності застосованих раціонів харчування. Критеріями ефективності застосованих раціонів харчування були: зниження маси тіла, ІМТ; зменшення показників ліпідного обміну; зменшення показників вуглеводного обміну; зменшення показника пуринового обміну; зниження та стабілізація АТ; підвищення толерантності до фізичного навантаження; поліпшення якості життя.

Статистичну обробку отриманих результатів проведено з використанням загальноприйнятих методів статистичної обробки результатів медико-біологічних досліджень (з визначенням середньо-арифметичних величин показників, стандартної похибки, квадратичного відхилення), однофакторного дисперсійного аналізу, параметричних методів перевірки статистичних гіпотез (t-критерій Стьюдента). Проведено однофакторіальний дисперсійний аналіз середніх значень маси тіла та ІМТ у дисперсійних парах початкових показників та у кожний з місяців досліджень.

Різницю визнавали достовірною при рівні значимості р ? 0,05 і розцінювали як тенденцію при 0,05<р? 0,1.

Раціон харчування, приближений до СД, характеризувався обмеженою кількістю жирів (50 г./добу, з них 20 г. тваринного і 30 г. рослинного жиру), 212 г. вуглеводів (в основному за рахунок фруктів) та 110 г. білків, з них 76% тваринного походження і 24% рослинного. СД включала пшеничні висівки - 55 г. на день.

Хімічний склад у ІІ раціоні харчування був представлений таким чином: білки - 94 г., жири - 50 г., вуглеводи - 180 г. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів в їжі за вагою було як 1:0,5:2, за калорійністю - 21,7%: 37,2%: 41,1%, калорійність раціону 1744 ккал / добу. У ІІ раціон харчування були включені шроти з насіння розторопші плямистої, пшениці, вівса, гарбуза, льону, клітковини зародків пшениці з кісточками винограду, гречки з інуліном й олії з насіння льону та розторопші виробництва НВ ТОВ «Житомирбіопродукт». Шроти вміщують амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, флавоноїди, макро-і мікроелементи (Ca, P, Zn, S, K, Mg, Fe, Mn, Cu, Se, Br, Ni, Cl), харчові волокна, вітаміни (вітаміни В1, В2, В5, В6, В9, Е).

У розділі ІІІ подані результати впливу раціонів харчування з включенням шротів і середземноморські дієти на компоненти метаболічного синдрому.

У результаті дотримання спостережуваними особами І, ІІ раціонів харчування відмічалося щомісячне динамічне зменшення маси тіла, ІМТ у порівнянні з контрольною групою (рис.).

Динаміка маси тіла у осіб з ожирінням І ст. у результаті дотримання СД, раціону харчування з шротами та дієти №9.

Динамічні зміни маси тіла у осіб з ожирінням ІІ ст. представлені на рис.

Динаміка маси тіла у осіб з ожирінням ІІ ст. у результаті дотримання протягом 6 місяців СД, раціону харчування з включенням шротів і дієти №9

Динамічні зміни маси тіла у осіб з ожирінням ІІІ ст. у результаті дотримання протягом 6 місяців раціону харчування за СД, раціону харчування з включенням шротів та дієти №9 представлені на рис.

Динаміка маси тіла у осіб з ожирінням ІІІ ст. у результаті дотримання СД, раціону харчування з включенням шротів та дієти №9

Динамічні зміни антропометричних показників при застосуванні дієтотерапії у пацієнтів з МС в групах спостереження через 6 місяців представлені в табл. 1.

Таблиця 1. Динамічні зміни антропометричних показників при застосуванні дієтотерапії у пацієнтів з МС в групах спостереження через 6 місяців

Відмічено знаження маси тіла протягом 24 тижнів у пацієнтів І групи на 11,1%) і на 21,9% у пацієнтів ІІ групи. В результаті зменшення надлишкової маси тіла зменшувалися відповідно окружність талії (ОТ), окружність стегна (ОС). Тобто, за антропогенетичними показниками найкращий результат показали хворі, котрі вживали дієту з шротами. В контрольній групі маса тіла залишилась практично без змін.

До початку дослідження ОТ в І групі пацієнтів з МС становила 116,2 ± 3,2 см, у ІІ групі пацієнтів ОТ складала 117,0 ± 2,0 см, у ІІІ групі - 118,0± 2,5 см. Через 6 місяців в І групі раціону харчування за СД ОТ у пацієнтів зменшилася до 108,2 ± 2,1 см, в ІІ групі раціону харчування з включенням шротів ОТ склала 100,5± 1,5 см, у ІІІ групі (контрольній) відповідало дієті №9 за Певзнером ОТ була - 116,0 ± 2,5 см. Отже, динамічне зменшення маси тіла, ІМТ в ІІ групі спостереження супроводжувалося зменшенням ОТ. Розподіл пацієнтів з ожирінням у результаті зменшення маси тіла в групах спостереження через 3 та 6 місяців дослідження представлений в табл. 3.

Таблиця 2. Розподіл пацієнтів з ожирінням у результаті зменшення маси тіла в групах спостереження через 3 та 6 місяців дослідження

* - p < 0,05, ** - p < 0,001

Загалом через 6 місяців у групі раціону харчування зі шротами кількість осіб з Ож. зменшилася з 68 до 49 осіб (на 27,94%), за рахунок переходу 19 осіб (16 осіб з Ож І ст. - 23,53% і 3 осіб з Ож. ІІ ст. - 4,41%) в категорію надмірної маси тіла. Таким чином, при порівнянні показників між групами спостереження і контролю до - та після 3-х місяців дотримання дієти було встановлено тенденцію до зменшення кількості осіб з Ож. в групі ІІ раціону харчування, та достовірне зменшення осіб з Ож. через 6 місяців дієти в групі ІІ раціону харчування (<0,005).

Динаміка показників ліпідного спектру крові в групах спостереження представлена в табл. 3.

Таблиця3. Динаміка показників ліпідного спектру крові в групах спостереження (M±m)

*p < 0,05, **p < 0,001

У результаті дотримання дієти через 3 місяці вміст глюкози у крові натще (Табл.1) зменшився у І групі на 4,61%, у ІІ групі на 6,45% у ІІІ групі на 1,6%. Через 6 місяців дієти було відзначено зменшення рівня глікемії в І групі на 9,2%, у ІІ групі на 18,9%, у ІІІ групі на 3,27%. Рівень постпрандіальної глікемії зменшився через 3 місяці в І групі на 3,89%, у ІІ на 6,67, у ІІІ групі на 2,56%. У результаті виконання дієти через 6 місяців рівень постпрандіальної глікемії зменшився у І групі на 9,09%, у ІІ групі на 20,0%, у ІІ групі на 5,13%.

Табл. 4. Результати показників вуглеводного обміну в пацієнтів з МС в групах через 3 і 6 місяців спостереження

Порівняння рівнів сечової кислоти в динаміці через 3 та 6 місяців (Табл.5) засвідчило, що у пацієнтів І групи через 6 місяців використання СД рівень сечової кислоти зменшився на 16,94%, у ІІ групі на 30,01%, у ІІІ групі на 15,2%.

Табл. 5. Результати показників пуринового обміну сечової кислоти у осіб з МС в групах спостереження

Використання І раціону харчування призводить до статистично значимого зниження рівнів систолічного на 8,9%, діастолічного на 9,6%, у раціоні зі шротами на 16,6% і 18,1% відповідно. У пацієнтів ІІІ групи - без змін.

Зниження рівнів артеріального тиску, зменшення маси тіла у досліджуваних осіб через 6 місяців дієти призводить до зменшення індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) на 5,2%, у хворих ІІ групи - на 14,53%, у контрольній групі без змін.

На початку дослідження особи з МС у групах спостереження відносилися до категорій «помірного», «високого» і «дуже високого» серцево-судинного ризику(ССР). У результаті проведеного комбінованого лікування: корекції маси тіла, зниження рівнів АТ, показників ліпідного спектру крові, виключення тютюнокуріння та збільшення фізичної активності було відзначено зменшення частки пацієнтів у групах спостереження з високим і дуже високим ССР. Через 6 місяців дослідження у всіх групах спостереження відмічено зменшення частки осіб з дуже високим серцево-судинним ризиком (ССР): у І групі на 17,15%, у ІІ групі на 16,18% у ІІІ групі на 17,14%. Динаміка зменшення частки осіб з високим ССР за 6 місяців дієтотерапії в групах спостереження була такою: у І групі зменшилася на 20%, у ІІ групі зменшилася на 41,17% і в ІІІ групі спостерігали зменшення на 8,5%.

Відібрані для дослідження 138 осіб з МС мали високий ризик виникнення ЦД 2 типу (в І групі - 85,71%, в ІІ групі - 80,88%, в ІІІ групі - 88,57%). Через 6 місяців частка осіб в категорії високого ризику виникнення ЦД 2 типу зменшилася в І групі спостереження на 17,14%, у ІІ групі - на 57,36%, у ІІІ групі - на 8,57%.

Через 6 місяців модифікації способу життя, яка передбачала відмову від куріння, вживання алкоголю, дотримання вказаних раціонів харчування, збільшення рівня фізичної активності, забезпечило істотне зниження сумарного ССР та ризику розвитку ЦД за рахунок зменшення виразності абдомінального ожиріння, дисліпопротеїнемії, гіперглікемії, гіперурікемії, рівнів САТ і ДАТ в І та ІІ групах спостереження. При цьому визначили вірогідне зниження середньої величини загального ССР в І та ІІ групах спостереження.

Розділ ІV Аналіз та обговорення результатів дослідження. У ході проведеного дослідження було виявлено, що у осіб з МС провідними чинниками ризику виникнення захворювань є нераціональне харчування (92,03%), гіподинамія (83,33%) психоемоційний стрес (73,91%) і обтяжена спадковість на ожиріння (91,3%), гіпертонічну хворобу (86,95%), ЦД 2 типу (20,29%), ІХС (50,72%), інфаркт міокарда (26,08%) та інсульт головного мозку (34,78%).

На початку дослідження всі пацієнти мали скарги на надмірну масу тіла (100%), скаржились на головний біль (70,1%), запаморочення (70,2), задишку при фізичній активності (86,5%), прискорене серцебиття (66,3%). Результати дотримання пацієнтами раціону харчування, приближеного до СД, показали зменшення маси тіла на 1-1,5 кг щомісячно, в середньому 8-10% від маси тіла на початку; індексу маси тіла на 9,57%; окружності талії на 6,9%. У результаті дотримання особами з МС протягом 6 місяців раціону харчування з використанням шротів відмічалося зменшення маси тіла в середньому 3-4 кг за місяць, загалом на 21,9% від початкової, індексу маси тіла на 22,9%, окружності талії на 14,52%. Динамічне зменшення маси тіла супроводжувалося зниженням рівнів атерогенних фракцій ліпідного спектру крові, глюкози крові, сечової кислоти та рівнів САТ і ДАТ.

У ІІ групі раціону харчування з включенням шротів відзначено зниження рівня ХС протягом 6 міс. на 33,2%, ТГ на 56,9%, ХС ЛПНЩ на 26,6%, ХС ЛПДНЩ на 68,2% та підвищення ХС ЛПВЩ на 51,8%.

Отже, раціон харчування з включенням шротів на тлі гіпотензивної терапії і достатнього фізичного навантаження значно ефективніше впливає на антропометричні, метаболічні та гемодинамічні показники у осіб з МС, ніж СД та контрольна дієта.

Вживання шротів як джерела харчових волокон, вітамінів, білків, мінеральних речовин стимулює обмін речовин, компенсує вітамінну і мінеральну недостатність, нормалізує кислотно-лужний баланс, сприяє раціональному харчуванню, сповільнює процеси атеросклерозу. У результаті вживання шротів безпосередньо з приготовленими блюдами організм отримує живильні та біологічно активні речовини у доступній формі. Таким чином, отримані результати проведеного дослідження показали ефективність запропонованої моделі раціону харчування із застосуванням шротів як адекватного немедикаментозного методу підвищення ефективності заходів профілактики виникнення, прогресування та редукції МС.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання щодо оптимізації раціонів харчування у профілактиці прогресування метаболічного синдрому та попередження виникнення цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань і їх ускладнень.

1. Розроблено і науково обґрунтовано методичні рекомендації використання в медичній та профілактичній практиці для корекції ожиріння в осіб з метаболічним синдромом раціон харчування та порівняли його ефективність з дієтою, приближеною до Середземноморської та №9 за Певзнером.

2. Доведено, що дотримання розробленого раціону харчування з вживанням рослинних нутрієнтів шротів через 6 місяців призводить до статистично значимого (р?0,05) зменшення маси тіла на 21,9%, індексу маси тіла на 22,9%, окружності талії на 14,52% у порівнянні з групою яка дотримувалася дієти приближеної до Середземноморської - зменшення маси тіла на 11,1%, індексу маси тіла на 9,57%, окружності талії 6,9%.

3. Встановлено, що у осіб з метаболічним синдромом за умов використання розробленого раціону харчування та вживання рослинних нутрієнтів шротів протягом 6 місяців призводить до статистично достовірного (р?0,01) зменшення величини загального холестерину на 33,2%, холестерину ліпопротеїдів низької щільності на 26,6%, холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності на 58,2,6%, тригліцеридів на 56,9% та збільшення величини холестерину ліпопротеїдів високої щільності на 51,8% що вказує на їх позитивний вплив на ліпідний обмін.

4. Клінічно доведено, що вживання особами з МС раціону харчування зі шротами призводить до статистично значимого зменшення глікемії натще - на 18,9% постпрандіальної глікемії - на 20,0% та сечової кислоти на 30,0%, що вказує на їх позитивний вплив на вуглеводний та пуриновий обміни.

5. Використання раціону харчування зі шротами в осіб з МС через 6 місяців призводить до статистично значимого зниження рівнів систолічного на 16,6%, діастолічного на 18,1%, та середньодобового артеріального тиску на 16,6%. Зниження рівнів артеріального тиску, зменшення маси тіла у досліджуваних осіб через 6 місяців дієти зі шротами призводить до зменшення індексу маси міокарда лівого шлуночка на 14,53%. Це свідчить про їх позитивний вплив на гемодинамічні процеси в організмі.

6. Насичення раціону харчування шротами на тлі гіпотензивної терапії і достатньої фізичної активності у осіб з МС через 6 місяців призводить до зменшення частки осіб із загальним серцево-судинним ризиком на 41,17% і ризиком виникнення цукрового діабету на 35%.

7. Застосування у раціоні харчування шротів протягом 6 місяців призводить до послідовного поліпшення клінічного стану пацієнтів, про що свідчить зменшення скарг на задишку, серцебиття, загальну слабкість, запаморочення, головний біль та збільшення толерантності до фізичного навантаження, працездатності, поліпшення психоемоційного стану та сну.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гаркуша С.Л. Новый подход коррекции дислипидемии, как фактора риска сердечно - сосудистых заболеваний / С.Л. Гаркуша, Т.В. Викарий // Гігієна населених місць. - 2014. - №64. - С. 331-336. (Ідея роботи, аналіз результатів)

2. Гаркуша С.Л. Досвід роботи кабінету корекції ліпідного спектру крові та лікування різних форм ожиріння у профілактиці виникнення захворювань системи кровообігу / С.Л. Гаркуша, В.Н. Корзун // Довкілля та здоров'я. - 2015. - №1 (72). - С. 31-34. (Оцінка результатів, участь у підготовці тексту)

3. Гаркуша С.Л. Роль харчування у профілактиці та лікуванні метаболічного синдрому. /С.Л. Гаркуша, В.Н. Корзун // Гігієна населених місць. - 2015. - №65 - С. 176 - 181. (Аналіз літератури, обробка результатів)

4. Гаркуша С.Л. Новий дієтичний підхід до корекції дисліпідемій у пацієнтів з метаболічним синдромом / С.Л. Гаркуша // Гігієна населених місць. - 2015. - №66 - С. 189 - 195.

5. Корзун В.Н. Заходи профілактики та лікування метаболічного синдрому у населення / В.Н. Корзун, С.Л. Гаркуша // ж. Довкілля та здоров'я. - 2016, №1 (77). - С. 9-13. (Підготовка статті до друку)

Размещено на Allbest.ru