Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка забезпечення харчового раціону населення України цинком і міддю

Гігієнічна оцінка забезпечення харчового раціону населення України цинком і міддю

Аналіз фактичного вмісту мікроелементів цинку та міді в продуктах харчування продовольчого ринку України за останні 10 років. Добове надходження цинку та міді з харчовим раціоном дітей в організованих дитячих колективах. Подолання дефіциту елементів.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	212,7 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

"Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Гігієнічна оцінка забезпечення харчового раціону населення України цинком і міддю

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

кандидата біологічних наук

Любарська Любов Сергіївна

Київ, 2016

Анотація

Дисертаційна робота присвячена оцінці забезпеченості цинком та міддю населення України за рахунок харчових продуктів.

В ході експериментального дослідження, було визначено фактичний вміст цинку і міді в 160 видах харчових продуктів сучасного ринку України, встановлено достовірне зниження вмісту цинку і міді у більшості харчових продуктів по відношенню до аналогічних довідникових даних 1987 року.

Проведено гігієнічну оцінку находження цинку та міді з рекомендованим набором продуктів, орієнтовним раціоном харчування для дорослого населення та з примірним двотижневим раціоном для дитячого населення. Досліджено та проаналізовано фактичний вміст цинку і міді в раціонах дошкільних навчальних закладах м. Києва. Виявлено, що в усіх вищенаведених раціонах вміст цинку і міді нижче встановленої норми добової фізіологічної потреби в них як для дорослих так і для дітей. Визначено низьку забезпеченість цинком дорослого населення м. Києва за вмістом їх у волоссі. Встановлено закономірності транслокації цинку і міді в трофічному ланцюзі: грунт-рослина-тварина-людина. Обґрунтовано необхідність створення інформаційного матеріалу вмісту цинку і міді в продуктах харчування до довідникових таблиць.

Запропоновано практичні рекомендації щодо запобігання дефіциту цинку і міді в харчуванні населення України.

Ключові слова: харчові продукти, цинк, мідь, раціони харчування.

Аннотация

Диссертация посвящена вопросам обеспеченности населения Украины цинком и медью за счет пищевых продуктов.

В ходе широкомасштабного, пролонгированного исследования установлено фактическое содержание цинка и меди в 160 видах пищевых продуктов современного рынка Украины. Сравнительная оценка полученных данных с аналогичным данными справочника «Химический состав пищевых продуктов» под ред. Скурихина И.М, 1987г., показала достоверное (<0,001-<0,05) снижение содержания этих микроэлементов в большинстве пищевых продуктов. Также при помощи регрессионного анализа построены математические модели которые показали снижение цинка и меди в овощах в динамике за период 2005-2012 года.

Проведено оценку поступления цинка и меди с рекомендованным средне-суточном набором продуктов (Циприян В.И., 2007г.); с ориентировочным рационом питания для взрослого населения и с примерным двухнедельными рационами для детей 3-6 лет. Расчет содержания этих элементов в рационах проводили с использованием справочника химического состава продуктов и с помощью усредненных данных собственных исследований за период 2004-2013 гг. Содержание цинка и меди как в наборе продуктов, так и в перечисленных рационах было ниже установленной нормы суточной физиологической потребности в них и для взрослых и для детей.

Исследовано фактическое содержание цинка и меди в пищевых рационах детей 3-6 лет в дошкольных учебных заведениях г.Киева. Фактическое содержание цинка составляло 2,38 мг, а меди 0,50 мг. Данное содержание цинка не обеспечивает норму суточного физиологического потребления на 76% для детей 3-6 лет, а меди на 58% для детей 4-6 лет.

Проанализировано обеспеченность цинком и медью взрослого населения г. Киева при помощи исследования биосубстрата-волос. Результаты показали, что содержание цинка в волосах мужчин в возрасте от 20 до 67 лет составляло 76,67 мг/кг а у женщин - 56,76 мг/кг, что ниже нижнего условно нормального уровня 100мг/кг (Скальный , 2004г.). Наименьшее содержание цинка в волосах женщин установлено в возрастной категории 20-29 и 50-67 лет. В волосах мужчин содержания цинка достоверно (р <0,001) снижался в возрастной категории 50-67 лет по сравнению с другими возрастными группами. Содержание меди в волосах мужчин составляло 11,96 мг/кг, а у женщин - 14,87 мг/кг, что соответствует условно нормальному содержанию - 7-20мг/кг (Скальный, 2004г).

Установлены закономерности накопления цинка и меди в трофической цепи: почва-растение-животное-человек. Подтвержден факт, что волосы накапливают цинк и медь, и этот биосубстрат является весьма значимым для оценки обеспеченности организма микроэлементами.

Обоснована необходимость внесения данных содержания цинка и меди в микронутриентную характеристику пищевых продуктов. Разработан информационно-справочный материал их содержания для таблиц химического состава пищевых продуктов современного продовольственного рынка Украины.

Результаты проведенных исследований позволили выделить наиболее уязвимые группы по недостаточности обеспечения организма цинком и медью (дети, женщины детородного возраста и лица пожилого возраста) и предложить практические рекомендации по уменьшению дефицита цинка и меди в рационе питания населения Украины.

Ключевые слова: пищевые продукты, цинк, медь, пищевые рационы.

Annotation

The thesis is devoted to assessing the intake of zinc and copper from foodstuff for population of Ukraine.

During the experimental study was determined the actual quantity of zinc and copper in 160 kinds of foodstuff, which were found on present-day Ukrainian market. Also was discovered decrease of zinc and copper in majority of foodstuff in comparison with similar data for 1987.

During study was made hygienic assessment of zinc and copper intake from recommended products, from tentative diet for adults, and from approximate two-weeks diet for children; investigated and analyzed the actual amount of zinc and copper in food cooked at kindergartens in Kyiv. After that was discovered that all diets mentioned above do not provide with appropriate physiological daily intake of zinc and copper neither for adults nor for children. To determine daily intake of zinc and copper for adults from Kyiv were made some tests with their hair. Also was found out the regularity of translocation of zinc and copper in trophic chain: soil-plant-animal-human. In this work was explained the necessity of adding information to referential tables about amounts of zinc and copper contained in each product.

In addition, there was suggested practical recommendations for prevention of zinc and copper deficiency in diet for the population of Ukraine.

Keywords: foodstuff, zinc, copper, diets.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДУ “Інститут громадського здоров'я імені О.М. Марзєєва НАМН України”

Науковий керівник:доктор медичних наук, професор Гуліч Марія Павлівна, ДУ “Інститут громадського здоров'я імені О.М. Марзєєва НАМН України”, завідувач лабораторії профілактики аліментарно-залежних захворювань відділу громадського здоров'я

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Томашевська Людмила Анатоліївна, ДУ “ Інститут громадського здоров'я імені О.М. Марзєєва НАМН України”, завідувач лабораторії токсикології відділу експериментальних досліджень

доктор медичних наук, с.н.с. Карпенко Петро Олександрович, Київський національний торгівельно-економічний університет, професор кафедри технології і організації ресторанного господарства

Захист відбудеться “ 28 ” квітня 2016 р. о 10 ⁰⁰годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в ДУ “Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України” (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України” (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50)

Автореферат розісланий “ 26 ” березня 2016 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор біологічних наук О.М. Литвиченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В наш час у населення більшості країн європейського регіону, в тому числі і України, виявляються симптоми так званої маладаптації - зниження неспецифічної резистентності організму до несприятливих факторів оточуючого середовища фізичної, хімічної та біологічної природи, наявність імунодефіцитів, тощо (Report of a Joint WHO/FAO Expert Consultation, 2003).

Основною причиною маладаптації є недостатня забезпеченість організму мікронутрієнтами і, перш за все, мінеральними речовинами (А. М. Сердюк, Е.М. Білецька, 2004; Бабенко Г.А.,2001, Шабров А.В. и др.,2003; М.П. Гуліч, Н.С.Полька, 2008; Н.В. Нагорная, 2009).

Серед численних природних біологічно активних речовин важливе місце займають біогенні метали. Іони есенціальних металів входять у структуру кофакторів широкого кола ферментів - так званих металоферментів. Якщо врахувати, що 99% всіх процесів, які протікають в організмі, ферментативні, роль всіх кофакторів у процесах метаболізму очевидна.

Останнім часом у науковій медичній літературі значна увага приділяється дефіциту цинку в харчуванні населення. Відомо, що цинк входить до складу більше ніж 200 ферментів та здійснює значний вплив на фундаментальні життєві процеси: кровотворення, функціонування нервової та репродуктивної систем, ріст і розвиток організму, обмін білків, жирів та вуглеводів. Він також підвищує стійкість організму до інфекцій та сприяє підвищенню імунітету (Г.А.Удріс, 1981; А. П. Авцын,1991; В. К. Мазо, И. В. Гмошинский, А. В.Скальный,2002). Тому дефіцит цього мікроелементу в харчуванні людини, який поглиблюється з кожним роком, безпосередньо загрожує здоров'ю населення різних країн і, насамперед, дітей. Ця проблема набула світового значення. Про це свідчать результати міжнародної конференції, присвяченої питанням біологічної дії цинку та медичним проблемам його дефіциту в харчуванні сучасної людини (International society for zinc biology, December 1-6, Jerusalem, Israel, 2009). У 2000 році було засновано Міжнародну консультативну групу із вживання Цинку (IZiNCG) для контролю його дефіциту серед населення.

Не менш важливим мікроелементом є мідь, біологічна роль якої пов'язана з роботою 25 білків та ферментів. Відомо про тісний взаємозв'язок міді і цинку в організмі людини, які проявляють себе як синергісти в процесах імунітету, в стимуляції кровотворення та ендокринних функціях, а також проявляють антагонізм, конкуруючи в процесі транспорту та трансмембранного переносу (А. П. Авцын, 1991; А.В.Скальний, 2002).

Основним фактором, який впливає на забезпеченість організму людини мікроелементами, є фактор харчування. Одним із способів оцінки та контролю забезпечення раціону харчування населення цинком і міддю є визначення їх реального вмісту в харчових продуктах. Однак, наразі, відсутні переконливі дані щодо забезпеченості цими мікроелементами населення України, не достатньо вивчалось надходження фактичної кількості цинку і міді до організму людини з їжею та відповідності цієї кількості встановленій нормі фізіологічної потреби в них. Крім того, на сьогодні також не має інформації щодо вмісту цинку та міді в харчових продуктах сучасного продовольчого ринку України.

Таким чином, проведення досліджень оцінки забезпеченості населення мікроелементами цинком та міддю та встановлення причин їх дефіциту в раціоні харчування є важливим та перспективним напрямком профілактичної медицини для розробки та впровадження заходів попередження захворювань та збереження громадського здоров'я.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідних робіт Державної установи “Інститут громадського здоров'я імені О.М. Марзєєва НАМН України” на тему: «Вивчити особливості впливу на організм харчових продуктів і харчових композицій спрямованої дії та створити наукові засади використання їх в лікувально-профілактичному харчуванні», шифр теми АМН.Ф 0901 (номер державної реєстрації 0101U001145, термін виконання 2001-2004 рр.); “Науково обґрунтувати принципи розробки та визначити шляхи створення функціональних харчових продуктів, провести їх медико-біологічну оцінку”, шифр теми АМН.Ф 05.05 (номер державної реєстрації 0105U002732, термін виконання 2005-2007 рр.); “Гігієнічна оцінка молока і молочних продуктів продовольчого ринку України та встановлення особливостей їх хімічного складу”, шифр теми АМН. 11.08 (номер державної реєстрації 0107U010012 термін виконання 2008-20011 рр.), а також відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів № 332-р від 26 травня 2004 р. “Про затвердження Концепції поліпшення продовольчого забезпечення та якості харчування населення України”.

Мета дослідження - оцінка забезпеченості цинком та міддю населення України за рахунок харчових продуктів сучасного продовольчого ринку України.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

Встановити фактичний вміст мікроелементів цинку та міді в продуктах харчування продовольчого ринку України за останні 10 років. Провести порівняльний аналіз встановлених фактичних даних вмісту вказаних мікроелементів з даними вмісту цинку і міді в продуктах харчування 70-80-х років минулого століття;

Встановити та оцінити рівень надходження цинку і міді до організму людини з рекомендованим набором продуктів, з орієнтовним раціоном для дорослого населення та примірним раціоном для дитячого населення;

Дослідити фактичне добове надходження цинку та міді з харчовим раціоном дітей в організованих дитячих колективах м. Києва;

Оцінити рівень забезпеченості цинком і міддю дорослого населення м. Києва за рахунок визначення їх вмісту у біосубстраті - волоссі;

Розробити інформаційно-довідниковий матеріал фактичного вмісту цинку і міді в продуктах харчування сучасного ринку України;

Розробити практичні рекомендації щодо подолання дефіциту цинку та міді в харчуванні населення України на основі аналізу їх вмісту в харчових продуктах.

Об'єкт дослідження: забезпеченість населення України цинком і міддю за рахунок харчового раціону.

Предмет дослідження: фактичний вміст цинку та міді в сучасних продуктах харчування продовольчого ринку України; вміст їх у примірному двотижневому раціоні дитини, а також фактичний їх вміст у раціонах харчування дітей 3-6 років в організованих дошкільних навчальних закладах; вміст цинку і міді у середньодобовому наборі продуктів (2800-3000 ккал) і орієнтовному раціоні дорослої людини (2335ккал), а також вміст цих мікроелементів у волоссі чоловіків та жінок м.Києва.

Методи дослідження: гігієнічні, фізико-хімічні, математичні, статистичні, пошуково-інформаційні.

Наукова новизна отриманих результатів. За результатами широкомасштабного та пролонгованого дослідження вмісту цинку та міді в продуктах харчування сучасного продовольчого ринку України вперше:

встановлено зниження за останні 30 років вмісту цих мікроелементів у більшості харчових продуктів;

обґрунтовано необхідність включення до мікронутрієнтної характеристики харчових продуктів мікроелементів цинку і міді;

Вперше встановлено рівень покриття норми фізіологічної потреби в цинку і міді у дітей 3-6 років з раціонами харчування в дошкільних навчальних закладах м. Києва.

Вперше доведено недостатність забезпечення цинком дорослого населення м. Києва за вмістом їх у біосубстраті - волоссі. Встановлено різницю в забезпеченості цинком і міддю в залежності від віку і статі.

Теоретичне значення отриманих результатів: За допомогою регресійного аналізу було побудовано математичні моделі за якими встановлено зменшення вмісту цинку і міді в овочах у динаміці за період 2005-2012 роки.

Виявлено закономірності розподілу та інтенсивність накопичення цинку і міді у харчовому ланцюзі: «ґрунт-рослина-тварина-людина».

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено інформаційно-довідниковий матеріал вмісту цинку та міді до характеристики хімічного складу харчових продуктів продовольчого ринку України.

Запропоновано практичні рекомендації щодо корекції раціону харчування населення з метою адекватного забезпечення його цинком і міддю.

Результати роботи можуть бути використані в діяльності: центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я; лікувально-профілактичних установах охорони здоров'я, у практиці навчальних процесів профільних кафедр вищих медичних учбових закладів; лікарів-дієтологів та сімейних лікарів, а також підприємств харчової промисловості .

Результати досліджень будуть сприяти розробленню заходів щодо корекції раціонів харчування та попередження цинк- і мідьдефіцитних станів у населення.

За матеріалами дисертації розроблено 2 інформаційні листи:

1. Інформаційний лист «Оцінка забезпеченості есенціальними мікроелементами цинком та міддю працездатного населення м. Києва» (м. Київ, 2013, № 79 - 2015).

2. Інформаційний лист «Оцінка фактичного вмісту есенціальних мікроелементів цинку та міді в харчових продуктах сучасного продовольчого ринку» (м. Київ, 2013, № 80 - 2015).

Практичним доробком дисертаційної роботи є впровадження вказаних інформаційних листів у навчальний процес кафедри загальної гігієни Дніпропетровської державної медичної академії (акт впровадження від 2 вересня 2015 р.) та кафедри загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (акт впровадження від 31 серпня 2015 р.), а також в практику збагачення цитратом цинку кухонної солі ПП «ВЕДА» (акт впровадження від 07.12.2015 р.).

Особистий внесок здобувача. В основу роботи покладено наукові дослідження, які виконувалися автором протягом десяти років як самостійно, так і у співпраці з колегами лабораторії гігієни харчування Державної установи “Інститут громадського здоров'я імені О.М. Марзєєва НАМН України”.

Здобувачем у повному обсязі здійснено інформаційний пошук, проведено аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблеми, визначено мету та задачі досліджень. Представлені у роботі матеріали та фактичні дані є самостійним внеском дисертанта у розроблену тему. Особисто організовано і проведено всі дослідження із встановлення фактичного рівня вмісту цинку і міді в харчових продуктах сучасного продовольчого ринку України та у біосубстратах (волоссі) організму людини. Виконано порівняльний аналіз, систематизацію та обробку матеріалів дослідження, проведено статистичні розрахунки та зроблено узагальнення одержаних результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації.

У загальному підсумку особистий вклад здобувача в структурі дисертації складає понад 80 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на: міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (24-25 травня 2007 р., м. Київ), науково-практичній-конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (22-23 травня, 2008 р. м. Київ), IV міжнародній науково-практичній конференції "Наукові здобутки у вирішенні актуальних проблем виробництва та переробки сировини, стандартизації і безпеки продовольства" (15-16 травня 2014 р., м. Київ), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Хімія, Біо- і Нанотехнології, Екологія та Економіка в Харчовій та Косметичній Промисловості» (8 - 10 грудня 2014 р., м. Харків); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (десяті марзєєвські читання, 9-10 жовтня 2014 р., м. Київ); науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (одинадцяті марзєєвські читання, 8 - 9 жовтня 2015 р., м. Київ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 6 робіт представлено у наукових фахових виданнях України, з яких 1 публікація - у наукометричному виданні України, 6 тез у матеріалах наукових конференцій та з'їздів, опубліковано 2 інформаційні листи.

Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 138 сторінках друкованого тексту (включаючи додатки), ілюстрована 38 таблицями, 4 рисунками. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу, що присвячений опису матеріалів і методів досліджень, розділу результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури та 1 додатку. Бібліографічний покажчик вміщує 226 літературних джерел.

Основний зміст роботи

Програма досліджень. Комплексна програма досліджень включала три етапи. На першому етапі, було встановлено фактичний вміст мікроелементів цинку і міді у 160 основних видах харчових продуктів сучасного продовольчого ринку України за період 2004 - 2013 років, серед яких: молоко і молокопродукти, м'ясо і м'ясопродукти, риба і рибопродукти, морепродукти, овочі, фрукти, крупи та макаронні вироби, хліб, кондитерські вироби, горіхи.

Проведено порівняльний аналіз отриманих результатів вмісту цинку і міді у харчових продуктах з даними довідників 70-80-х років минулого століття.

Другий етап роботи включав дослідження забезпеченості населення України цинком і міддю за трьома напрямками:

1. Встановлення та гігієнічна оцінка добового надходження цинку та міді: мікроелемент цинк мідь харчування

а) до організму дорослої людини з рекомендованим (В.І.Ципріян, 2007) середньо-добовим набором харчових продуктів, а також за розробленим орієнтовним добовим раціоном;

б) оцінка рівня надходження цих мікроелементів з примірним двотижневим меню для дитячого населення.

2. Оцінка надходження цинку і міді до організму дітей 3-6 років в дошкільних навчальних закладах:

а) визначення їх фактичного вмісту у добових харчових раціонах;

б) аналіз меню-розкладок та розрахунок за ними вмісту цинку і міді в раціонах

3. Оцінка забезпеченості цинком і міддю населення м. Києва за аналізом його волосся.

Третій етап роботи присвячено практичному застосуванню отриманих результатів: створенню на базі отриманих результатів фактичного вмісту цинку і міді в продуктах харчування інформаційно-довідникового матеріалу; порівняльному аналізу вмісту цинку і міді в основних групах харчових продуктів для обґрунтування практичних рекомендацій, щодо запобігання дефіциту цинку і міді в харчових раціонах за рахунок визначення найбільш вагомих харчових джерел даних елементів.

Матеріали та методи досліджень:

Визначення фактичного вмісту цинку і міді в зразках харчових продуктів, дитячих харчових раціонів, біосубстраті - волоссі проводили методом інверсійної вольтамперометриї на аналізаторі АВА-1.

Розрахунок вмісту цинку і міді в раціонах проводили, як з використанням довідникових таблиць хімічного складу продуктів (під ред. І.В.Скурихіна, 1987р.), так і за узагальненими даними власних 10 річних досліджень харчових продуктів.

Орієнтовний раціон для дорослого населення створено на основі набору продуктів згідно Постанови КМ України №656 від 14.04.2000р з використанням збірника рецептур блюд, (2009 р.).

Для оцінки надходження цинку і міді до організму дитячого населення використовували примірне двотижневе меню на літньо-осінній період для дітей 3 - 6 років дошкільних навчальних закладів загального типу з триразовим харчуванням та картотеку страв, які наведені в методичному посібнику «Організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»,(2010р.)

Для оцінки забезпеченості дитячого населення цинком і міддю при надходженні їх з фактичними харчовими раціонами було обрано три дошкільні навчальні заклади в різних районах м. Києва. В кожному, протягом двох тижнів (10 робочих днів), відбирали дублікати харчових раціонів та досліджували на вміст цих мікроелементів. Всі блюда гомогенізували та досліджували усереднену пробу добового раціону. Дослідження проводили у осінній період року.

Рівень добового надходження цинку та міді з харчовими раціонами дітей віком 3-6 років оцінювали за його відповідністю нормі фізіологічної потреби (наказ МОЗ України від 18.11.1999р. №272).

Проаналізовано меню-розкладки на предмет відповідності вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004р. №1591.

Для оцінки забезпеченості дорослого населення м. Києва цинком та міддю застосовували метод, що полягає в аналізі біосубстрату - волосся людини. Він дозволяє оцінити вміст основних мікроелементів в організмі і використовується при масових скринінгових дослідженнях, адже волосся в цілому відображає мікроелементний статус організму, а його мікроелементний склад є інтегральним показником мінерального обміну в організмі людини.

Відбір учасників дослідження (обстежуваних) здійснювався шляхом випадкової (рандомізованої) вибірки. Вимогою до обстежуваних було проживання в м. Києві та відсутність контактів з профшкідливостями, пов'язаними з виробництвом. У дослідженні враховувались такі дані: вік, стать, професія. На момент відбору зразків у обстежуваних були відсутні хронічні та гострі захворювання.

Вміст цинку і міді у волоссі чоловіків і жінок порівнювали з умовно встановленим нормальним вмістом цих елементів у волоссі, які були визначені в результаті широкомасштабних досліджень, проведених А.В.Скальним (2004 р.).

Математична обробка включала: розрахунок середнього арифметичного (х), похибки середньоарифметичного значення (S_х), середньоквадратичного відхилення (у), коефіцієнтів транслокації (k_t) та варіації (СV); побудова математичної моделі методом лінійного регресійного аналізу. Вiдмiнностi мiж вибiрками, що розподiлені за нормальним законом, оцінювались за параметричним критерiєм Стьюдента (t) з відповідним розрахунком рівня значущості (р). Для первинної пiдготовки таблиць та промiжних розрахункiв використовувався програмний пакет Exсel. Основні математичні розрахунки описування функцій і побудову графіків виконували за допомогою статистичного пакету STATISTICA 8.0. Автор висловлює щиру подяку д.б.н., професору Антомонову М.Ю. за консультативну допомогу під час математичної оцінки результатів дослідження.

Результати дослідження. Проведено широкомасштабні дослідження з визначення вмісту цинку і міді в 160 видах харчових продуктів сучасного продовольчого ринку України.

Результати були усереднені по кожній групі продукту, представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Фактичний вміст цинку і міді в продуктах харчування

Вид продукту	Zn, мг/кг	Cu, мг/кг
Молоко (стерилізоване, пастеризоване, суперпастеризоване, жирність 0,5%, 1,5%, 3,2%, 3,5%)	2,30	0,20
Напої кисломолочні (кефір, біокефір, ряжанка, біоряжанка, йогурт)	2,20	0,20
Сметана (15%, 20%, 25%, 30%)	2,70	0,30
Сир кисломолочний (0%, 5%, 9%, 15%,20%)	4,60	0,50
Сир твердий	28,90	1,20
Масло вершкове, солодковершкове (72%, 72,5%, 73%, 77%, 82%, 82,5%)	1,60	0,20
М'ясо: яловичина, свинина, курятина	23,40	0,80
М'ясопродукти: сосиски, сардельки, шинка, ковбаси	13,00	1,00
Риба: окунь морський, блувайтинг, масляна, камбала, бротола, палтус, форель, горбуша, лосось, хек, минтай, судак, скумбрія, оселедець, кілька	12,40	1,80
Рибопродукти: кілька та оселедець солені, скумбрія в олії, салака в олії, сардини в олії, шпроти в олії, шпротний паштет	9,30	1,40
Морепродукти: мідії, устриці, кальмари, креветки, морські гребінці, краби	52,40	4,80
Крупа (пшенична, гречана, перлова, рисова, пшоняна, манна, ячнєва, вівсяні пластівці)	12,60	2,10
Хліб: батон, житній, пшеничний, висівковий	6,30	1,10
Макарони	8,80	1,60
Олія рафінована, нерафінована	0,70	0,10
Какао-порошок	54,80	31,10
Шоколад чорний, молочний, білий	8,60	4,80
Вафлі, печиво (бісквітне, галетне, пісочне)	5,30	0,90
Цукор	1,90	0,40
Насіння: гарбузове, соняшника, кунжут	63,10	8,20
Горіхи: волоські, арахіс, фундук, фісташки	49,40	12,40
Овочі: буряк, морква, цибуля, часник, картопля	2,30	0,70
Помідори, огірки, перець, баклажани, капуста, цукіні	2,20	0,40
Шпинат, салат, кріп, петрушка	4,40	0,90
Фрукти:слива, груша, нектарин, персик, яблуко, банан, черешня, вишня	1,80	0,50
Цитрусові: мандарин, апельсин, лимон	1,30	0,30
Ягоди: полуниця, чорна смородина, малина, чорниця	1,90	0,70

Отримані фактичні дані дозволили виділити харчові продукти, які є джерелом цих мікроелементів. До них належать морепродукти, насіння, горіхи, м'ясо, сир твердий.

На основі проведеного порівняльного аналізу з довідниковими даними 30-ти літньої давності встановлено достовірне (р<0,001- р<0,05) зменшення вмісту цинку і міді в рослинній продукції (овочах, фруктах та крупах), у м'ясі і яйцях курячих. В молоці і молочних продуктах вміст цинку знизився майже вдвічі, а міді навпаки став більше - на 30-50 %, що можливо пояснюється конкуренцією цих елементів за білки-переносники в організмі тварин.

Відомо, що зниження вмісту цинку і міді в продуктах харчування пов'язане зі збідненням цими елементами ґрунтів України за рахунок їх ерозії, змивання, вилужування. Крім того, велике значення має промислове виробництво харчових продуктів за технологіями, що обумовлюють зменшення вмісту цих мікроелементів.

Треба відмітити, що за останні 30 років вміст цинку достовірно підвищився (р<0,001- р<0,05) в морській рибі - на 14-98 % і в меншій мірі міді - на 13-26 %. Можливо, це пов'язано із забрудненням важкими металами акваторій морів і океанів, що віддзеркалюється на внутрішньому середовищі їх мешканців.

Враховуючи зміни у вмісті цинку і міді у більшості харчових продуктів за останні 30 років, було проаналізовано їх вміст в овочевій продукції у динаміці за період 2005 - 2012 років.

Динаміку змін середньорічних значень вмісту цинку (Zn_M) та міді (Cu_M) від року спостережень (RIK) (рис.1, 2) було описано за допомогою лінійного регресійного аналізу. Регресійні моделі мали наступний вигляд: Zn_М=409,3746-0,2024ЧRIK; Cu_M=69,1887-0,0342ЧRIK

Рис. 1. Вміст цинку в овочевій Рис. 2. Вміст міді в овочевій продукції в динаміці за 2005-2012р. продукції в динаміці за 2005-2012р.

Аналіз даних моделей показав достовірне (р<0,05) зниження вмісту цинку і міді в овочевій продукції.

Встановлення фактичного вмісту цинку і міді в основних продуктах харчування сучасного ринку дозволяє оцінити добове надходження цих елементів до організму дорослої людини з рекомендованим середньо-добовим набором продуктів (2800-3000 ккал) та розробленим нами орієнтовним добовим раціоном (2335ккал).

Результати розрахунків вмісту мікроелементів у рекомендованому середньо-добовому наборі продуктів представлені в табл. 2

Згідно даних таблиці, які розраховані за результатами власних досліджень вмісту мікроелементів в харчових продуктах, видно, що кількість цинку з рекомендованим набором продуктів на 28 % менша за норму добової фізіологічної потреби, яка складає 15 мг на добу.

Таблиця 2. Вміст цинку та міді в середньо-добовому наборі продуктів (2800-3000ккал)

Вид продукції	Порція, г/добу	Вміст цинку в порції, мг	Вміст міді в порції, мг
		*	**	*	**
Молоко, кисломолочні напої	500	1,07	2,00	0,1	0,06
Риба, рибні продукти	50-55	0,53	0,35	0,09	0,07
М'ясо, м'ясні продукти	190-215	3,02	4,66	0,16	0,25
Сир твердий	15-20	0,49	0,52	0,02	0,01
Сир кисломолочний	30	0,11	0,12	0,02	0,02
Масло вершкове	25-30	0,04	0,04	0,006	0,002
Сметана	15	0,05	0,04	0,004	0,003
Рослинна олія	20-25	0,02	-	0,002	-
Крупи, макаронні вироби	40	0,48	0,57	0,09	0,15
Хліб	330-360	2,20	2,65	0,40	0,48
Бобові	5	0,02	0,12	0,005	0,03
Картопля	265-285	0,63	1,00	0,13	0,40
Овочі	385-450	1,40	1,55	0,22	0,54
Фрукти, ягоди	200-220	0,44	0,28	0,13	0,22
Цукор, кондитерські вироби	50-100	0,30	-	0,07	-
Всього	10,80	13,90	1,45	2,24
Норма добової фізіологічної потреби (Наказ МОЗ№272, 1999р)	12-15 мг
Рекомендована ФАО ВООЗ добова потреба у 1999р., мг	2-3 мг

*розрахунок за результатами власних досліджень

**розрахунок за довідковими таблицями

Вміст міді в рекомендованому наборі продуктів становить 1,45 мг/кг, що на 27 % менше за рекомендованою ФАО ВООЗ добовою потребою - 2-3 мг на добу.

Порівняння вищенаведених даних, виявило очевидну відмінність між ними. Так вміст цинку, розрахований за довідниковими даними, більший - на 22 %, а міді - на 35 % за їх вміст, який розраховано за результатами власних досліджень.

Потрібно врахувати, що людина щоденно не споживає в такому асортименті і такій кількості продукти, особливо тваринного походження, які містять найбільше цинку та сприяють кращому засвоєнню його та міді. Тому, можливо припустити, що до організму людини ці елементи надходять ще в меншій кількості.

Результати розрахунків цинку і міді у орієнтовному добовому раціоні представлені у таблиці 3.

Таблиця 3. Вміст цинку і міді в орієнтовному добовому раціоні для дорослого населення

Мікроелемент	Орієнтовний добовий раціон для дорослої людини	Норма добової фізіологічно потреби у цинку (Наказ МОЗ № 272, 1999р), мг	Рекомендована ФАО ВООЗ добова потреба у міді, 1999р., мг
Вміст цинку*, мг	8,30	12 (для жінок) 15 (для чоловіків)	2 - 3
Вміст цинку**, мг	9,47
Вміст міді*, мг	1,31
Вміст міді**, мг	1,94

*розрахунок за результатами власних досліджень

**розрахунок за довідковими даними

Встановлено, що із вказаним орієнтовним раціоном до організму дорослої людини надійде 8,30 мг цинку, що складатиме 55 % від добової потреби цинку та 1,31 мг міді, що майже на 35 % менше від її рекомендованої добової потреби (2 - 3 мг/добу).

Дані наведеної таблиці, показали, що вміст цинку розрахованих за даними довідника більше на 12 %, а вміст міді на 32% в порівнянні з розрахованими даними власних досліджень.

Для аналізу надходження мікроелементів до дитячого організму обрано примірне двотижневе меню, яке відповідає вимогам Постанови КМ № 1591. Результати розрахунку цинку і міді наведені в таблиці 4.

Таблиця 4. Вміст цинку і міді в примірному двотижневому раціоні для дітей 3-6 років

Мікроелемент	Рекомендований двотижневий раціон для дітей 3-6 років	Норма добової фізіологічно потреби, мг (Наказ МОЗ № 272, 1999р)
Вміст цинку*, мг	5,53	10
Вміст цинку**, мг	7,66
Вміст міді*, мг	0,71	0,3-0,7 (діти 3 років) 1,2 (діти 4-6 років)
Вміст міді**, мг	1,22

*розрахунок за результатами власних досліджень

**розрахунок за довідковими таблицями

Аналізуючи раціон для дітей 3-6 років встановлено, що при розрахунку за власними фактичними даними діти отримають з ним 5,53 мг цинку, тобто вдвічі менше за їх добову фізіологічну потребу (10,0 мг). Вміст міді у даному раціоні задовольнить фізіологічну добову потребу (0,3-0,7 мг) лише дітей віком 3-х років. Діти віком 4-6 років отримають її на 41% менше від фізіологічної добової потреби -1,2 мг.

Проведені розрахунки за довідниковими даними, свідчать, що вміст цинку більше на 28 %, а міді - на 42 % за вміст, розрахований на основі отриманих нами фактичних даних.

Надзвичайно важливим є визначення фактичного рівня вмісту мікроелементів у раціонах харчування, що дає можливість опосередковано оцінити рівень фізіологічної забезпеченості ними організму людини. Тому найбільш інформативним та надійним способом вивчення надходження мікроелементів до організму людини з продуктами харчування є дослідження добових харчових раціонів лабораторним методом.

Дослідження харчових раціонів у дошкільних навчальних закладах 3-х районів м. Києва проводили восени, у жовтні місяці. Діти вікової категорії 3-6 років в дошкільних навчальних закладах отримували триразове харчування, однакове за об'ємом та набором страв. Об'єм їжі розподілявся на 3 прийоми таким чином: сніданок - 25 %, обід - 35 %, вечеря - 20% добової енергетичної цінності.

Вміст цинку і міді в раціонах дітей, які досліджували лабораторним та розрахунковими методами, представлені в таблиці 5 та 6.

Таблиця 5. Вміст цинку у харчових раціонах дошкільних навчальних закладів м. Києва

Дошкільні навчальні заклади м. Києва	Фактичний вміст цинку в раціоні, М±m, мг	Розрахований вміст цинку в раціоні*, мг	Розрахований вміст цинку в раціоні**, мг
I району м. Києва	1 тиждень	2,19±0,25	4,53	5,64
	2 тиждень	2,36±0,22	4,08	5,70
II району м. Києва	1 тиждень	2,28±0,23	4,49	6,55
	2 тиждень	2,35±0,29	4,22	6,07
III району м. Києва	1 тиждень	2,60±0,30	4,39	5,95
	2 тиждень	2,47±0,17	4,53	6,46
Середні значення	2,38	4,37	6,00

Таблиця 6. Вміст міді у харчових раціонах дошкільних навчальних закладів м. Києва

Дошкільні навчальні заклади м. Києва	Фактичний вміст міді в раціоні, М±m, мг	Розрахований вміст міді в раціоні*, мг	Розрахований вміст міді в раціоні**, мг
I району м. Києва	1 тиждень	0,31±0,02	0,65	1,10
	2 тиждень	0,46±0,01	0,61	0,90
II району м. Києва	1 тиждень	0,61±0,09	0,59	0,92
	2 тиждень	0,46±0,04	0,57	0,76
III району м. Києва	1 тиждень	0,66±0,08	0,60	0,96
	2 тиждень	0,52±0,04	0,60	1,03
*Середні значення*	0,50	0,60	0,95

*Розрахунок за даними власних досліджень харчових продуктів

**Розрахунок за довідниковими таблицями під ред. Скурихіна І.В., 1987р

Встановлено, що в середньому фактичний вміст цинку в раціонах, визначений лабораторним методом, становить лише 2,38 мг, що менше на 76 % в порівнянні з нормою добової фізіологічної потреби (10 мг) для дітей даного віку.

Беручи до уваги значну роль цинку в розвитку і функціонуванні імунної системи, встановлений нашими дослідженнями дефіцит цинку в харчуванні дітей 3-6 років, на наш погляд, не може не вплинути на стан здоров'я дітей, а саме на імунітет. І, напевно, часті респіраторні захворювання у дітей в організованих дошкільних дитячих колективах можна пов'язати зі зниженням неспецифічної резистентності організму за рахунок зниження імунітету.

Фактичний вміст міді (табл.6) в харчових раціонах дітей у 3-х дошкільних навчальних закладах, в середньому становить 0,50 мг, що відповідає встановленій нормі фізіологічної добової потреби (0,3-0,7мг) для дітей віком 3-х років. Але даний вміст міді (0,50 мг) в харчових раціонах не задовольняє добову фізіологічну потребу дітей 4-6 років (1,2мг) на 58 %.

Як видно (талб.5,6), дані отримані розрахунковим методом, відрізняються від результатів лабораторних досліджень. Так вміст цинку розрахований за даними власних досліджень на - 47% , а міді на - 17% більше за лабораторні данні. Найбільша різниця відмічена при порівнянні з даними розрахованими за довідником (Скурихин И.М.,1987р), що підтверджує необхідність створення вітчизняного довідника хімічного складу сучасних харчових продуктів.

Виявлено нами таке катастрофічне положення із забезпеченням дітей цинком і міддю пов'язано не тільки зі зменшенням їх вмісту в основних продуктах харчування, але, як показав аналіз меню - розкладок, і з невідповідністю харчування дітей у дошкільних навчальних закладах встановленим нормам. У раціонах - на 66 % занижена кількість м'яса і м'ясопродуктів, на 53 % - риби і рибопродуктів, твердого сиру - на 20 %, молока і молокопродуктів - на 31%, не отримують діти і какао, яке також містить велику кількість цинку.

Таким чином, результати наших досліджень дозволили встановити, що вміст цинку і міді в харчових продуктах і харчових раціонах, як дитячого, так і дорослого населення, не забезпечує норму добової фізіологічної потреби в цих есенціальних елементах.

З огляду на вищенаведене нами було проведено дослідження фактичного забезпечення дорослого населення цинком і міддю, за аналізом біосубстрату - волосся, на прикладі м. Києва.

Результати досліджень показали, що у зразках волосся чоловіків вміст цинку знаходиться в межах від 36,79 до 110,74 мг/кг, серед яких, лише у 7% обстежених чоловіків вміст цинку у волоссі відповідає нижній межі (100 мг/кг) умовно нормального вмісту цього елементу (Скальний А.В. 2004р.).

У волоссі жінок вміст цинку коливається від 22,20 до 120,30 мг/кг. Та лише у 12 % жінок вміст цинку відповідає нижній межі умовно нормального рівня. даного елементу.

Вміст міді у волоссі чоловіків варіює в межах від 7,18 до 18,0 мг/кг, що відповідає умовно нормальному її рівню 7,0 - 20,0 мг/кг. Тобто дефіциту міді в організмі обстежених чоловіків не виявлено.

Вміст міді у волоссі 87 % обстежених жінок коливається в межах 7,49 - 18,16 мг/кг і відповідає умовно нормальному. У 11 % обстежених жінок вміст міді у волоссі перевищує верхню межу умовно нормального вмісту даного елементу і становить 20,17 - 28,89 мг/кг.

Отриманий матеріал з фактичного вмісту цих мікроелементів у волоссі чоловіків і жінок було систематизовано і згруповано за віковими категоріями. Для виявлення відмінностей у вмісті цинку і міді у волоссі чоловіків і жінок проводили порівняння як між віковими категоріями осіб різної статі, так і між кожними значеннями певної вікової категорії і статі з її середнім значенням. Результати представлені в таблиці 7.

Таблиця 7. Фактичний вміст цинку і міді у волоссі чоловіків та жінок різних вікових груп.

Вікова категорія	Вміст цинку, мг/кг	Вміст міді, мг/кг
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
20-29 років	85,67±4,33	39,97±3,75	13,75±2,38	16,51±2,14
30-49 років	80,76±3,94	76,40±5,85	10,89±1,12	13,53±1,03
50-67 років	61,93±4,40	53,92±6,07	10,95±0,40	14,57±1,09
20-67 років	76,67±2,97	56,76±3,43	11,96±0,73	14,87±0,87
Умовно нормальний рівень вмісту, мг/кг (за А.В. Скальним, 2004р.)	100 - 250	7 - 20

Як видно із наведених даних, вміст цинку у волоссі чоловіків з віком знижується. Якщо до 50 років це зниження ще не достовірне, то у вікової категорії 50 - 67 років воно достовірно (р<0,001) менше порівняно з вмістом цинку у волоссі чоловіків вікових груп.

У жінок характер накопичення волоссям цинку дещо відрізняється. Найменший вміст цинку відмічено у волоссі жінок вікової категорії 20-29 років. Достовірно збільшується (р <0,001) його вміст у вікових категоріях 30-49 років, та знижується (р<0,05) після 50 років.

Аналіз відмінностей в акумуляції волоссям цинку в залежності від статі, показав, що середній вміст цинку у волоссі чоловіків (20-67 років) більший (р<0,01) від вмісту його у волоссі жінок. Це можливо, пояснюється відмінностями в харчовому раціоні і харчових уподобаннях.

Порівняльна оцінка вмісту міді у волоссі в залежності від статі показала, що вміст міді у волоссі жінок (20-67років) достовірно (р<0,01) більший на 18 % ніж у волоссі чоловіків.

Таким чином, отримані результати свідчать про низьку забезпеченість мікроелементом цинком дорослого населення м. Києва. Оскільки вміст есенціальних мікроелементів у волоссі корелює з надходженням цих елементів з продуктами харчування, ці дані підтверджують наявність дефіциту даного елементу в забезпеченні організму людини.

На фоні значного дефіциту цинку, рівень забезпеченості міддю мешканців м. Києва достатній. В певній мірі це може бути обумовлено антагонізмом між цинком і міддю, особливо на фоні дефіциту білка в раціонах харчування. Мідь, на відміну від цинку утворює більш міцні комплекси з металотіонеїнами здійснюючи внутрішньоклітинний транспорт цих елементів і регулювання процесу їх всмоктування в організмі.

Враховуючи конкурентні властивості між цинком і міддю, було визначено транслокацію та інтенсивність накопичення цинку і міді в трофічному ланцюзі: грунт-рослина-тварина-людина, (таблиця 8).

Таблиця 8. Інтенсивність накопичення цинку і міді в трофічному ланцюзі.

Ланка трофічного ланцюга	Мікроелемент	Коефіцієнт транс локації (k_t)	Інтенсивність накопичення Cu/Zn
Грунт - рослина	Zn	0,44	-
	Cu	0,81	1,85
Рослина - тварина	Zn	0,77	-
	Cu	0,79	1,0
Рослина - людина	Zn	10,19	-
	Cu	11,44	1,12
Тварина - людина	Zn	11,91	-
	Cu	14,46	1,83

Виявлено, що при переході цинку і міді з ланки грунт-рослина (овочі, фрукти, крупи) та рослина - тварина (м'ясо, молоко, молокопродукти, яйця курячі) коефіцієнти транслокації (k_t) становить >1. При переході з ланки рослина -людина (волосся) і тварина - людина (волосся) коефіцієнт транслокації становить <10, що свідчить про накопичення у волоссі людини цих елементів, які надходять з харчовими продуктами. Отримані дані підтверджують, що біосубстрат - волосся є важливим біологічним об'єктом для визначення забезпеченості цими мікроелементами організму людини.

При порівнянні коефіцієнтів транслокації в кожній ланці ланцюга між цинком і міддю, відмічено, що, мідь накопичується більш інтенсивно ніж цинк в усіх ланках, що підтверджує конкурентні зв'язки щодо транспорту між цими елементами.

Сучасні уявлення про роль мікронутрієнтів у харчуванні людини та розвиток харчової промисловості неможливі без знання мікронутрієнтного складу харчових продуктів. У наш час, коли харчова продукція залучена до глобальної системи торгівлі, потреба в таких знаннях постійно зростає. Подібна інформація також вкрай потрібна для оцінки покриття фізіологічної потреби організму людини в цих мікронутрієнтах при їх надходженні з харчовим раціоном.

В Україні на сьогоднішній день не існує вітчизняного довідника з інформацією щодо хімічного складу сучасних харчових продуктів. Спеціалісти до цього часу користуються довідниками «Химический состав пищевых продуктов» 1976, 1979 та 1987 років. У той же час всі розвинуті країни світу мають Національні таблиці хімічного складу харчових продуктів.

У зв'язку з вищенаведеним, увесь отриманий нами фактичний матеріал щодо вмісту мікроелементів цинку і міді у 160 видах харчових продуктів сучасного продовольчого ринку України після відповідних статистичних обрахунків і систематизації результатів пропонується використати для створення вітчизняної довідникової бази даних, щодо хімічного складу харчових продуктів, потреба в якій назріла вже давно.

Для характеристики достовірності даних, які увійшли до таблиць, було розраховано коефіцієнт варіації (СV) для кожної групи харчових продуктів. Встановлено, що розраховані загальні коефіцієнти варіації не перевищували 48%, що дає можливість використовувати фактичний вміст цинку і міді для створення довідникової бази.

Висновки

На підставі широкомасштабних та пролонгованих досліджень вирішено важливе наукове питання щодо гігієнічної оцінки забезпечення харчового раціону населення України цинком і міддю, науково обґрунтовано необхідність включення до мікронутрієнтної характеристики харчових продуктів цих мікроелементів та запропоновано практичні рекомендації щодо можливих шляхів корекції раціону харчування населення з метою запобігання дефіциту цинку і міді.

1.Визначено фактичний вміст цинку і міді у 160 видах харчових продуктів сучасного продовольчого ринку України. Встановлено достовірне зниження (р<0,001- р<0,05) вмісту цих мікроелементів в різних видах овочів, фруктів, крупах, кондитерських виробах, м'ясі і яйцях курячих та достовірне збільшення їх вмісту в морській рибі по відношенню до аналогічних даних 30-ти річної давнини. Встановлено, що за період 2005-2012 роки достовірно зменшується (р<0,05) вміст цинку і міді в другій ланці трофічного ланцюга (рослина) - овочевій продукції.

2.Встановлено, що вміст цинку у рекомендованому наборі продуктів за узагальненими даними власних досліджень, менше за добову фізіологічну потребу- на 28%, а міді - на 27%. В орієнтовному харчовому раціоні для дорослої людини вміст цинку - на 45 % менше норми добової фізіологічної потреби, а міді - на 35 %. В примірному двотижневому раціоні для дітей віком 3-6 років вміст цинку лише на 55% покриває фізіологічну потребу. Вміст міді для дітей віком 3-х років забезпечує норму фізіологічної потреби, а для дітей 4-6 років, менше її - на 41%.

3.Визначено фактичний вміст цинку і міді в харчових раціонах дітей дошкільних навчальних закладів м. Києва. Встановлено, що надходження цинку з раціоном харчування на 76% не забезпечує норму добової фізіологічної потреби дітей 3-6 років, а надходження міді на 58% для дітей 4-6 років. Виявлено невідповідність харчових раціонів дітей встановленим нормам за рахунок зниження споживання продуктів: м'яса і м'ясопродуктів - на 66%, риби і рибопродуктів - на 53%, молока і молокопродуктів - на 31%, твердого сиру - на 20%.

4.Встановлено недостатнє забезпечення цинком працездатного населення м. Києва. Середній вміст цинку у волоссі чоловіків становив 76,67мг/кг, а у жінок 56,76 мг/кг, що - на 23% і 43% відповідно, менше за нижню межу умовно нормального рівню вмісту цього елементу (100 мг/кг). Найменший вміст цинку у волоссі жінок виявлено у віковій категорії 20-29 та 50-67 років. У во...

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка забезпечення харчового раціону населення України цинком і міддю" скачать

Подобные документы

Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Отруєння тварин препаратами міді
Значення та області застосування міді. Фізичні й хімічні властивості міді. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів, патолого-анатомічна картина. Діагностика, лікування, профілактика отруєнь. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва.

курсовая работа [44,4 K], добавлен 25.11.2014
Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України
Ретроспективна поширеність дифузного еутиреоїдного та вузлового зоба у дітей Північного регіону України. Оцінка ступеня йодного дефіциту. Сучасні методи профілактики йодної недостатності. Ефективність групової профілактики з використанням води "Йодіс".

автореферат [81,9 K], добавлен 21.03.2009
Оцінка споживання статинів на фармацевтичному ринку України
Застосування статинів для лікування хворих на ішемічну хворобу серця. Особливості класифікації статинів, показання до їх застосування та побічні ефекти. Аналіз асортименту статинів та їх доступності для населення на фармацевтичному ринку України.

дипломная работа [990,6 K], добавлен 17.06.2016
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Вітаміни та їх значення в житті людини
Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.

реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009
Фармоекономічний аналіз ефективності антибіотиків при лікуванні пневмонії у дітей старшого віку
Загальна характеристика дитячої пневмонії. Роль фармакоекономічних аспектів лікування. Захворювання дітей на пневмонію в Україні, сучасні методи її лікування. Аналіз фармацевтичних засобів на ринку України, рекомендованих для лікування пневмонії у дітей.

дипломная работа [922,7 K], добавлен 27.05.2010
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Дефіцитні анемії. Хронічні розлади харчування в дітей раннього віку
Класифікація, принципи терапії і симптоми залізодефіцитної анемії. Загальна характеристика хронічних розладів харчування в дітей раннього віку. Аналіз дизембріогенетичних стигм за Л.Т. Журбою. Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості.

реферат [532,8 K], добавлен 12.07.2010
Вибір ринкової ніши аптеки №27
Аналіз ринку та асортименту фармацевтичної продукції в умовах України. Характеристика комерційного бізнесу в фармації і види фірм галузі України і тенденції розвитку. Управлінське обслідування, економічний аналіз, конкурентних переваг аптеки №27.

дипломная работа [2,4 M], добавлен 20.09.2008
Вплив патології зору на розвиток рухових якостей дітей з патологією зору віком 7-10 років
Визначення взаємозв’язку фізичного розвитку з системою основних рухових здібностей людини. Оцінка рівня відставання параметрів рухової підготовленості у дітей 7-10 років з патологією зору в порівнянні з практично здоровими однолітками з нормальним зором.

статья [27,4 K], добавлен 07.02.2018
Рівень адаптаційного напруження організму дітей, віком 7-10 років із патологією зору
Аналіз результатів вивчення впливу патології зору на рівень адаптаційної напруги у дітей з патологією зору і практично здорових однолітків. Встановлення, що адаптаційний індекс дітей віком 7-10 років знаходиться у зоні реакції організму на тренування.

статья [17,7 K], добавлен 17.08.2017
Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем
Медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем серед населення Харківської області, аналіз стану цієї патології за останні 15 років. Критеріальна значимість показників концентрацій етанолу в крові та сечі з урахуванням статі і віку.

автореферат [38,0 K], добавлен 02.04.2009
Вплив розробленого поетапного комплексу реабілітаційних заходів на клітинну реактивність організму дітей, віком 7-10 років із патологією зору
Вивчення впливу застосування методу фізичної реабілітації на стан клітинної реактивності організму дітей віком 7-10 років із патологією зору. Вивчення рівня адаптаційного напруження і пов’язаною з ним клітинною реактивністю організму дітей 7-10 років.

статья [179,1 K], добавлен 31.08.2017
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
Мета проведення медичних оглядів дітей віком до 3 років. Оцінка стану здоров’я дитини, її фізичного та психомоторного розвитку. Виявлення захворювань та патологічних станів, проведення вакцинації. Облаштування кабінету, де проводиться огляд дітей.

презентация [19,8 K], добавлен 08.02.2011
Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
Гігієнічна оцінка третинного очищення промислових стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами. Обґрунтованість доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від забруднень.

автореферат [332,6 K], добавлен 09.03.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Клінічна оцінка та корекція змін концентрації мікроелементів у крові хворих на гломерулонефрит
Хронічний гломерулонефрит як найактуальніша проблема сучасної нефрології. Виснаження системи антиоксидантного захисту та активація перекисного окислення ліпідів. Концентрація мікроелементів у крові. Лікування хворих на хронічний гломерулонефрит.

автореферат [43,4 K], добавлен 21.03.2009
Клініко-параклінічна характеристика та стан забезпечення макро- та мікроелементами у хворих з пароксизмальними станами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу
Показники церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, магнітно-резонансної томографії головного мозку, вмісту 28 макро- та мікроелементів у волоссі в осіб з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.

автореферат [45,0 K], добавлен 18.03.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка забезпечення харчового раціону населення України цинком і міддю"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.