Генералізований катаральний гінгівіт займає одне з перших місць серед захворювань тканин пародонта у людей молодого віку, що підтверджено багаточисельними дослідженнями як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, у формуванні якого провідне місце мають такі фактори, як бактеріальний наліт (біоплівка), токсичні продукти обміну мікроорганізмів [1-3] тощо. Сучасні літературні відомості дозволяють стверджувати, що головним етіологічним фактором у виникненні генералізованого катарального гінгівіту є мікроорганізми, які беруть участь в утворенні й розвитку біоплівки та м'якого зубного нальоту. Основними збудниками захворювання є стрептококи, стафілококи і гриби роду Candida [2-6]. Разом з тим, питання про кількісне співвідношення між бактеріями у зубоясенній борозенці й виділенням основних патогенів різних клінічних варіантів прояву генералізованого катарального гінгівіту на сьогодні залишається відкритим і потребує уточнення. Вважають, що розвиток захворювання пов'язаний із впливом чотирьох та більше збудників, що здійснюють свій патогенний ефект у різній комбінації [4, 5].

У зв'язку з цим, особливо перспективним є створення програми етапного використання професійних гігієнічних втручань, антибактеріального, імунокорегувального лікування, що відновлює нормобіоз тканин ясен та підтримувальних заходів, які проводяться після завершення комплексної терапії у більш віддалені строки.

Мета дослідження - вивчити стан мікробіоценозу тканин ясен у хворих на генералізований катаральний гінгівіт із різним клінічним перебігом, оцінити вплив запропонованої етапної комплексної терапії на клініко-лабораторні показники захворювання.

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 82 пацієнтів у віці від 19 до 31 року, жінок - 44 (54,7 %), чоловіків - 38 (45,3 %). Із них 33 пацієнтів мали хронічний перебіг захворювання (перша група), 49 - загострений (друга група).

Встановлення діагнозу та диференційної діагностики даного захворювання базувалося на загальноприйнятих вітчизняних класифікаціях запальних захворювань тканин пародонта. У дослідженні брали участь пацієнти з підтвердженим клініко-рентгенологічним діагнозом генералізованого катарального гінгівіту, які не мали в анамнезі загально - соматичних захворювань. У всіх пацієнтів було отримано інформаційну згоду на участь у дослідженні.

Після проведення клінічних, рентгенологічних та лабораторних досліджень були сформовані три групи хворих, ідентичних за віком, статтю, тривалістю захворювання, у яких надалі вивчалася порівняльна ефективність традиційного та запропонованого методів комплексної терапії. Перша група - пацієнти з хронічним перебігом захворювання, друга група (порівняння) і третя група (основна) - пацієнти з загостреним перебігом генералізо - ваного катарального гінгівіту.

Усім хворим проводилось ідентичне клінічне обстеження, що включало з'ясування скарг, збір анамнезу, візуальну та інструментальну оцінки стоматологічного статусу.

Об'єктивний стан порожнини рота та ясен встановлювали на основі динаміки таких тестів: спрощеного індексу гігієни (OHI-S), індексу кровоточивості Мюллемана, Коуела, папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА) [7, 8]. Разом із загальноклінічним обстеженням у роботі використовували стандартну цифрову ортопантографію з наступним вивченням отриманих знімків на персональному комп'ютері для об'єктивнішої оцінки стану кісткових тканин альвеолярних відростків у ділянці міжкоміркових перегородок.

Для визначення біоценозу тканин ясен використовували класичний метод бактеріального культивування з визначенням кількісного та видового складу мікрофлори. Мікробіологічно досліджували матеріал, що був отриманий із зубоясеної борозни після триразового ополіскування порожнини рота дистильованою водою. За допомогою комплексу морфологічних, культоральних та біохімічних ознак встановлювали вид виділених бактерій.

Біохімічну ідентифікацію анаеробних бактерій, стрептококів і грамнегативних бактерій проводили з допомогою тест-системи фірми АРІ (Франція). Для обліку росту мікроорганізмів використовували підрахунок КУО.

Після проведення клінічних, рентгенологічних та лабораторних досліджень було розроблено тактику комплексної терапії генералізованого катарального гінгівіту з хронічним та загостреним перебігом захворювання. На першому етапі у пацієнтів першої, другої та третьої груп місцеве лікування ГКГ проводили за єдиним планом, здійснювали професійні гігієнічні заходи в комплексі зі зрошуванням міжзубних проміжків та аплікації слизових оболонок ясен хлоргексидинвмісними засобами. На другому етапі комплексного лікування хронічного генералізованого катарального гінгівіту пацієнти першої та другої груп отримували разом із традиційною антибактеріальною терапією комбінацію із пробіотиком "Біфідобактерин" - по 5 доз 2 рази на день 10 днів; імунокорегуюче лікування рекомбінантним препаратом "Циклоферон" (по 2 таблетки на добу впродовж 10 днів).

Хворі третьої групи на I етапі комплексного лікування продовжували отримувати аналогічну антибактеріальну терапію, як і пацієнти першої групи. Їм додатково призначали антибіотик широкого спектра дії "Амоксиклав" 250/125 по 1 таблетці 2 рази на добу курсом 7 днів; протизапальний препарат "Німесил" - по 1 пакетику 2 рази на добу курсом 7 днів; пробіотик "Біоспорин" - по 2 дози 2 рази на добу 10 днів. Імунокорегувальну терапію у даної групи пацієнтів проводили після ліквідації гострих запальних явищ у тканинах ясен та після завершення антибактеріальної терапії.

У віддаленому періоді для профілактики рецидивів запального процесу в тканинах ясен використовували підтримувальну медикаментозна терапію. Через кожні півроку рекомендовано проводити корекцію мікробіоценозу тканин ясен шляхом призначення курсу пробіотикотерапії біоспорином та імунотропного лікування - лікопідом за описаною раніше схемою. Хворим із відновленим процесом, що характеризувався хронічним уповільненим перебігом, загальну імунокорекцію лікопідом. У хворих з інтактними тканинами пародонта в результаті виявлення у них, за лабораторними дослідженнями, незначного погіршення з боку імунологічних показників, проводили місцеву імунотерапію тривалістю 6-8 днів. Лікопід вводили аплікаційним методом (1 мг препарату на 30,0 мл фізіологічного розчину) на змоченому розчином ватному тампоні тривалістю дії від 5 до 10 хв.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою пакета програм STATISTICA 6.0 Stat Soft Ine, USA на персональному комп'ютері в середовищі Windows з використанням табличного процесора Microsoft Excel 2000. Для оцінки вірогідності відмінності показників між групами обчислювали t-критерій Стьюдента [9].

Результати досліджень та їх обговорення

Проведені мікробіологічні дослідження вмісту зубо-ясеної борозни показали, що хронічний та загострений ГКГ мають відмінності в етіологічній структурі можливих збудників вищеназваних патологічних процесів.

Таким чином, особливістю змін мікробіоценозу тканин ясен у хворих на хронічний ГКГ є підвищення у цієї категорії Str. Salivarius, Str. Sanqvius, пептострептококів, гемолітичних стрептококів і дещо меншої присутності в зубоясенній борозні лактобактерій. Встановлено, що головним мікробним чинником хронічного ГКГ виступає не один, окремо взятий мікроорганізм, а асоціація багатьох із перерахованих нами. У хворих на ГКГ із загостреним перебігом мікробний спектр розширювався за рахунок появи в тканинах ясен стафілококів і грибів роду Candida. При аналізі результатів мікробіологічного дослідження у даної групи хворих виявлено значне збільшення частоти зустрічаємості Stf. Aureus, Stf. Epidermidis, Candida albicans, Fusobacteria spp., Enterobacter, Bacteroides spp. Перераховані мікроорганізми займають провідне місце у розвитку загострень хронічного запального процесу в тканинах ясен.

Мікробіологічний моніторинг продемонстрував високу ефективність розробленої етапної професійної і медичної терапії ГКГ, особливо його загострених форм прояву, порівняно з традиційним підходом у здійсненні лікувальних заходів. Так, у пацієнтів першої групи при контрольних мікробіологічних дослідженнях, проведених після завершення першого і другого етапів лікування, у вмісті зубоясенної борозни в осіб із ліквідованим запальним процесом у тканині ясен передбачувані збудники захворювання виявлялися рідко, а частота мікроорганізмів, що стабілізують нормобіоз, зросла до нормального значення. З тканин ясен зникли такі бактерії як Str. Haemoliticus, Str. Epidermidis, Peptostreptococcus, Bacteroides spp., Enterobacter, Fusobacteria spp., зменшилася частота виявлення Str. Salivarius у 2,3 раза, Str. Sangvius - у 6,2 раза, збільшилося число виявлення Lactobacillus spp. на 12,4 %.

Разом з тим, проведення тільки традиційної антибактеріальної терапії у хворих другої групи не привело до істотного зменшення частоти виявлення специфічних збудників загостреного перебігу запального процесу в тканині ясен. Спостерігалася лише тенденція до зменшення зустрічаємості Candida albicans та Stf. Aureus. Після проведення професійних гігієнічних заходів і місцевої антибактеріальної терапії кількість інших умовно-патогенних бактерій зменшилася майже в 1,5-2 рази. На цьому фоні все ж не відбулася нормалізація частоти виявлення бактерій, що стабілізують нормобіоз тканин ясен.

Проведене комбіноване антибактеріальне лікування у хворих третьої групи за розробленою методикою сприяло швидкій елімінації специфічних збудників гострого запалення в тканині ясен у 96,3 % випадків, а в другій групі лише у половини пацієнтів, яких проліковано традиційним медикаментозним методом. Застосування імунокоректора циклоферону після ліквідації активних запальних явищ у тканині ясен сприяло відновленню нормального біоценозу тканин ясен також у 96,3 % пацієнтів третьої групи. Дослідження показали, що золотистий стафілокок та гриби роду Candida у пацієнтів третьої групи після завершення лікування висіювались украй рідко (у 3,7 % випадків), тоді як у хворих другої групи, які отримували пробіотик "Біфідобактерин" та імунокоректор "Циклоферон" одночасно з антибактеріальною терапією, після лікування мікроорганізми продовжували заселяти тканини ясен майже у Уз пацієнтів (27,2 %). Після проведеного лікування відмічено, що лікувальний комплекс другої групи сприяв досягненню нормалізації біоценозу тканин ясен у 25 з 27 (89,2 %) обстежених. Зауважимо, що у даних пацієнтів усунення дисбіотичних порушень у зубоясенній борозні співпадало з ліквідацією запальних явищ у тканинах ясен. Ці дані демонструють, що у пацієнтів після використання антибактеріальних засобів та циклоферону в два етапи відзначалася більше виражена позитивна динаміка в зміні біоценозу тканин ясен, ніж в осіб, які отримували перераховані засоби одночасно.

Таким чином, запропонована комплексна етапна терапія генералізованого катарального гінгівіту з різним клінічним перебігом, що передбачає використання традиційної антибактеріальної терапії у комплексі з нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пробіотиком, на першому етапі лікування та використання імунокоректорів - на другому етапі сприяє швидкій ліквідації основних симптомів генералізованого катарального гінгівіту на стадії загострення та забезпечує довготривалу нормалізацію стану мікробіоценозу тканин ясен.

Висновки