Первинна інвалідність серед дорослого населення та населення працездатного віку внаслідок туберкульозу в Україні за 2016 рік
Аналіз розвитку епідеміологічного туберкульозного процесу в Україні. Розробка загальнодержавної цільової соціальної програми протидії туберкульозу. Розробка нових ефективних протитуберкульозних препаратів. Моніторинг первинної інвалідності населення.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.12.2017 |
Размер файла | 47,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
8
1Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»
2Комунальний заклад «Дніпропетровський центр первинної медико-соціальної допомоги»
УДК 616-036.86:616.24-002.5
Первинна інвалідність серед дорослого населення та населення працездатного віку внаслідок туберкульозу в Україні за 2016 рік
Професор А. В. Іпатов1,
Н. О. Гондуленко1, С. С. Паніна1,
Т. С. Ігумнова1, Л. В. Омельницька1,
М. І. Терзі2, Л. Б. Сергієнко2
м. Дніпро
Вступ
Роль мікобактеріальних інфекцій постійно зростає, що пояснюється низкою причин, серед яких слід зазначити несприятливий розвиток епідеміологічного туберкульозного процесу аж до епідемії, поширення полірезистентних штамів туберкульозних мікобактерій за умови тривалої відсутності принципово нових ефективних протитуберкульозних препаратів, бурхливим зростанням чисельності ВІЧ-інфікованих, а останнім часом і хворих на СНІД.
Названі досить несприятливі процеси відбуваються на тлі соціальної деградації і міграції частини населення, зростання алкоголізму і наркоманії.
Туберкульоз залишається однією з основних проблем охорони здоров'я в усьому світі й однією з провідних причин смертності. У 2014 році, за прогностичними оцінками ВООЗ, нараховувалося 9,6 мільйона нових випадків захворювання на туберкульоз: 5,4 мільйона серед чоловіків, 3,2 мільйона серед жінок і 1,0 мільйон серед дітей (12 % з 9,6 мільйона були інфіковані ВІЛ) [1].
У травні 2014 р. Всесвітня асамблея охорони здоров'я (м. Женева, Швейцарія) схвалила Глобальну стратегію «Покласти край ТБ» на період 2016 - 2035 рр., мета якої - подолання існуючих перешкод у боротьбі з ТБ, МР ТБ/РР ТБ і ВІЛ/ТБ, підбиття підсумків реалізації глобального плану «Зупинити ТБ», що був розроблений Стратегічною робочою групою ВООЗ з ТБ та погоджений усіма країнами-членами ВООЗ і впроваджувався з 2005го до 2015 р. Головне завдання нової Глобальної стратегії ВООЗ з протидії ТБ до 2035 року - звільнення світу від ТБ з досягненням нульового рівня захворюваності, смертності та страждань від цієї хвороби [1].
Незважаючи на поступове зменшення захворюваності на ТБ за даними офіційної статистики, епідситуація щодо туберкульозу в Україні залишається складною. Питання протидії ТБ в нашій державі є одним з пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров'я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов'язань. У 2014 р. Україна вперше ввійшла до п'яти країн світу з найвищим тягарем МР ТБ. Особливо загрозливим є несвоєчасне звернення хворих за медичною допомогою, пізнє виявлення ТБ та поєднаних форм ВІЛ/ТБ, що обумовлює високий рівень смертності від ТБ та є результатом відсутності комплексного підходу до поєднання профілактичних та лікувальних програм на державному і регіональному рівнях в єдину дієву систему протидії [2].
Сьогодні в Україні гостро постає проблема погіршення ситуації з ТБ через складну гуманітарну ситуацію, бойові дії на сході країни та збільшення кількості вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей, які є найуражені- шими епідемією ТБ та ВІЛ/СНІДом. Нові загрози зумовлені тим, що не всі хворі можуть отримати доступ до життєво необхідних ліків, серед переселенців може зростати ризик захворювання на ТБ чи рецидив через тяжкий психологічний стан та складні життєві обставини [3].
В умовах соціально-економічної кризи, яка поглиблюється через військовий конфлікт на сході країни, прогнозується погіршення епідемічної ситуації з ТБ, що потребуватиме проведення додаткових організаційних заходів та фінансових витрат. На запит МОЗ України, експерти Європейського регіональним бюро ВООЗ та 12 бюро ВООЗ в Україні на початку 2015 року провели оцінку ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на ТБ на 2012-2016 роки за напрямками: епідмоніторинг, профілактика, організація та надання медичної допомоги хворим на ТБ. Координацію заходів з проведення оцінки здійснював УЦКС (наказ МОЗ України від 10.04.2015 р. № 210).
Для визначення якості епідеміологічних даних використовувався уніфікований опитувальник для оцінки стандартів та індикаторів з ТБ (розроблено та запроваджено ВООЗ у 2014 р.). З-поміж 12 стандартів для нагляду за ТБ, що підлягали оцінці в Україні, 4 - виконуються в повному обсязі, 6 - виконані частково, 2 - не виконані [0,5].
За попередніми висновками експертної місії ВООЗ, в Україні за останні 5 років спостерігається тенденція до зменшення темпів захворювання та смертності на ТБ, проведено оптимізацію лабораторної мережі з діагностики ТБ та впроваджено сучасні швидкі методи діагностики ТБ, систему ЗКЯ, значно покращилася діагностика МР ТБ. За даними МОЗ, за останній рік в Україні захворюваність на туберкульоз зросла на 8 %. Тільки в східних регіонах країни до початку бойових дій проживало 15 % виявлених та взятих на облік хворих на туберкульоз. Із посиленням міграції населення через військові дії ситуація з виявленням та лікуванням туберкульозу опинилася на межі критичної [6].
МОЗ України ініціювало розробку Національної стратегії реформування системи охорони здоров'я в Україні на період 2015-2020 рр. (далі - Стратегія). Запропонована Стратегія є складником Національного плану дій з реформування, затвердженого Указом Президента України від 12.01.2015 №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020» та урядом України (програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена постановою Верховної ради України від 11.12.2014 № 26- VIII) [5].
Наявна система надання протитуберкульозної допомоги з надмірною кількістю протитуберкульозних ліжок, орієнтована переважно на лікування хворих в умовах стаціонару, не відповідає сучасним міжнародним практикам, економічно обтяжлива та не дає змогу охопити населення, передусім з уразливих груп, доступними та якісними послугами з профілактики, виявлення, діагностики та лікування ТБ.
Це зумовило потребу впровадження міжгалузевого комплексного підходу до формування та реалізації державної політики у сфері протидії ТБ шляхом об'єднання зусиль державного та неурядового секторів із залученням міжнародної технічної підтримки. У 2015 р. на запит Міністерства охорони здоров'я України місія національних та міжнародних експертів провела оцінку впровадження заходів протидії ТБ в Україні. Рекомендації місії відповідають основним напрямкам плану боротьби з ТБ для країн Європейського регіону на 2016-2020 рр., розробленого на основі глобальної стратегії ВООЗ «Покласти кінець ТБ» та узгоджуються з європейською політикою охорони здоров'я «Здоров'я-2020» [6]. В Україні стартував Регіональний проект ВООЗ «Зміцнення систем охорони здоров'я для ефективного контролю за ТБ і МРТБ у країнах Східної Європи і Центральної Азії» (проект TB- REP). Оскільки старт цього проекту співпав із упровадженням нової моделі фінансування охорони здоров'я та реформуванням первинної ланки надання медичної допомоги, це, на думку керівництва МОЗ України, відкриває додаткові можливості, оскільки зміна підходу щодо лікування хворих на туберкульоз неможлива без зміни підходів щодо фінансування цього лікування [7].
Нині вже розроблено концепцію Загальнодержавної соціальної цільової програми протидії туберкульозу на 2017-2021 роки, яка проходить погодження в центральних органах виконавчої влади. В Україні у 2015 р. проведено Місію з комплексної оцінки заходів програми протидії туберкульозу. Показники інвалідності внаслідок туберкульозу відображають усі аспекти надання протитуберкульозної допомоги: своєчасність виявлення, рівень діагностики, ефективність лікування та диспансерного нагляду за хворими на туберкульоз [7, 8]. Моніторинг первинної інвалідності населення України внаслідок туберкульозу відображає ефективність роботи протитуберкульозної служби, впроваджуваних державних ініціатив та клінічних настанов.
Мета роботи - аналіз медико-соціальних аспектів первинної інвалідності дорослого населення та у працездатному віці внаслідок туберкульозу в Україні за 2016 рік.
Матеріали та методи
Матеріалами дослідження була державна статистична звітність медико-соціальних експертних комісій України за формою № 14 «Звіт про причини інвалідності, показання до медичної та соціально-трудової реабілітації за рік» за 2016 рік з усіх адміністративних територій України (крім тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) та в цілому по Україні.
Проведено математичну обробку даних з розрахунками інтенсивних показників первинної інвалідності на 10 тисяч дорослого населення та у працездатному віці, екстенсивних показників розподілу первинної інвалідності за тяжкістю інвалідності та віком.
Результати дослідження та їх обговорення
За даними Державної служби статистики України упродовж 2015 року кількість хворих з діагнозом «активний туберкульоз», що встановлений уперше в житті, становила 23,9 тисячі, що складало 56,0 на 100 000 населення. У тому числі з діагнозом активного туберкульозу органів дихання було 22,7 тис. осіб і захворюваність складала 53,3 на 100 000 населення. Серед осіб, яким у 2015 році вперше в житті встановлено діагноз активного туберкульозу, 69,4 % - чоловіки; 95,1 % - особи, які захворіли на туберкульоз органів дихання. Кількість хворих, які перебували на обліку у медичних закладах, на кінець 2015 року складала 36,2 тис., що становило 85,1 на 100 000 населення [6]. інвалідність епідеміологічний туберкульозний україна
Найвищі рівні захворюваності на активний туберкульоз за 2015 рік зафіксовано в Одеській (102,7 на 100 000 нас.), Херсонській (82,3), Дніпропетровській (78,7), Кіровоградській (77,0), Київській (69,2), Миколаївській (69,2), Житомирській (66,3) та Чернігівській (65,0) областях. Найнижчі рівні захворюваності зареєстровано у Тернопільській (38,4), Чернівецькій (40,1), Харківській (43,6) областях та м. Києві (46,0). Одеська область залишається лідером щодо захворюваності на туберкульоз серед інших регіонів нашої держави [6].
Кількість уперше визнаних інвалідами у 2015 році становила 138 247 осіб, у тому числі через інфекційні та паразитарні хвороби - 6870, що складало 1,9 на 10 тис. дорослого населення та 2,7 на 10 тис. населення працездатного віку і відповідно 5,0 % та 6,0 % у структурі інвалідності дорослого населення та населення працездатного віку [7].
Упродовж 2016 року в Україні було визнано інвалідами внаслідок І класу хвороб «Деякі інфекційні та паразитарні хвороби» 6990 тисяч осіб, що становить 2,2 на 10 000 дорослого населення і складає 5,1 % у загальній структурі первинної інвалідності дорослого населення. З них 6809 осіб були у працездатному віці, що становить 3,0 на 10 000 і складає відповідно 6,1 % у загальній структурі населення працездатного віку [8].
Більше половини (68,2 %) первинно визнаних інвалідами серед цього класу хвороб становлять інваліди внаслідок туберкульозу, у тому числі 64,0 % визнано інвалідами внаслідок туберкульозу легень. Загальна кількість уперше визнаних інвалідами внаслідок туберкульозу у 2016 році досягла 4769 тис. осіб з питомою вагою 3,5 % у загальній структурі інвалідності дорослого населення та 4,2 % - населення працездатного віку. З них 4417 було вперше визнано інвалідами внаслідок туберкульозу легень, з питомою вагою 3,3 % та 3,9 % відповідно.
Рівень первинної інвалідності серед дорослого населення внаслідок туберкульозу упродовж останніх двох років, на жаль, залишається незмінним - на рівні 1,5 на 10 000. Херсонська область (табл. 1) сьогодні є «лідером» серед інших областей за рівнем первинної інвалідності внаслідок туберкульозу (4,0-4,1) з приростом показника на 2,5 %. Високі показники первинної інвалідності внаслідок туберкульозу серед дорослого населення реєструються також в Одеській (2,8-2,5), Кіровоградській (2,1-2,5), Вінницькій (2,0-1,9), Миколаївській (1,7-1,8) та Житомирській (1,7) областях. Найбільше зростання показника відбулося у м. Києві - на 50,0 % (з 0,6 у 2015-му до 0,9 у 2016 році), Рівненській - на 37,5 % (з 0,8 у 2015му до 1,1 у 2016 році), Харківській - на 25,0 % (з 0,4 у 2015-му до 0,5 у 2016 році) та Кіровоградській - на 19,0 % (з 2,1 у 2015-му до 2,5 у 2016 році) областях. Найзначніше зниження показника зафіксовано в Чернівецькій області на 42,9 % (з 0,7 у 2015-му до 0,4 у 2016 році). Дещо знизилась інвалідність також у Волинській - на 13,3 % (з 1,5 у 2015-му до 1,3 у 2016 році), Полтавській - 12,5 % (з 1,6 у 2015-му до 1,4 у 2016 році) та Черкаській - 12,5 % (з 0,8 у 2015-му до 0,7 у 2016 році) (на 12,5 % відповідно) областях. Незважаючи на високий рівень захворюваності на активний туберкульоз, зниження показника первинної інвалідності серед дорослого населення вдалося досягти в Одеській (на 10,7 %) та Дніпропетровській (на 5,9 %) областях. Привертає до себе увагу також і той факт, що за відносно низьких показників захворюваності на активний туберкульоз у м. Києві та Харківській області вони демонструють значний темп приросту показника первинної інвалідності внаслідок цієї патології.
Таблиця 1 Первинна інвалідність унаслідок туберкульозу в Україні за 2016 рік
Адміністративні |
Доросле населення |
Населення працездатного віку |
|||
території |
абс. |
на 10 тис. нас. |
абс. |
на 10 тис. |
|
число |
число |
нас. |
|||
Вінницька |
247 |
1,9 |
236 |
2,6 |
|
Волинська |
108 |
1,3 |
108 |
1,8 |
|
Дніпропетровська |
428 |
1,6 |
427 |
2,2 |
|
Донецька |
209 |
1,3 |
207 |
1,8 |
|
Житомирська |
171 |
1,7 |
167 |
2,3 |
|
Закарпатська |
154 |
1,6 |
154 |
2,1 |
|
Запорізька |
159 |
1,1 |
154 |
1,5 |
|
Івано-Франківська |
125 |
1,1 |
124 |
1,5 |
|
Київська |
274 |
2,0 |
270 |
2,6 |
|
Кіровоградська |
200 |
2,5 |
196 |
3,5 |
|
Луганська |
102 |
1,7 |
102 |
2,4 |
|
Львівська |
462 |
2,3 |
457 |
3,0 |
|
Миколаївська |
167 |
1,8 |
164 |
2,4 |
|
Одеська |
485 |
2,5 |
472 |
3,4 |
|
Полтавська |
164 |
1,4 |
164 |
1,9 |
|
Рівненська |
97 |
1,1 |
97 |
1,4 |
|
Сумська |
58 |
0,6 |
57 |
0,9 |
|
Тернопільська |
100 |
1,2 |
96 |
1,5 |
|
Харківська |
123 |
0,5 |
120 |
0,7 |
|
Херсонська |
350 |
4,1 |
347 |
5,5 |
|
Хмельницька |
143 |
1,4 |
140 |
1,9 |
|
Черкаська |
71 |
0,7 |
68 |
0,9 |
|
Чернівецька |
31 |
0,4 |
31 |
0,6 |
|
Чернігівська |
132 |
1,5 |
127 |
2,1 |
|
м. Київ |
209 |
0,9 |
205 |
1,2 |
|
В Україні |
4769 |
1,5 |
4690 |
2,0 |
Щодо первинної інвалідності внаслідок туберкульозу серед населення працездатного віку першу позицію також посідає Херсонська область (5,4-5,5) з приростом показника на 1,9 %. Залишаються високими й показники первинної інвалідності в Одеській (3,8-3,4), Кіровоградській (3,03,5), Вінницькій (2,7-2,6) та Київській (2,5-2,6) областях.
Помітна позитивна динаміка рівня первинної інвалідності серед населення працездатного віку в таких областях: у Чернівецькій відбулося зниження на 25,0 % (з 0,8 у 2015-му до 0,6 у 2016 році), Черкаській - на 18,2 % (з 1,1 у 2015-му до 0,9 у 2016-му роках), Полтавській - на 17,4 % (2,3-1,9) та Волинській на 10,0 % (2,0-1,8) областях. Зростання цього показника на 50 % (із 0,8 у 2015-му до 1,2 у 2016 році) знову ж спостерігається у м. Києві. Зростання показників відбулося також у Рівненській - на 27,3 % (із 1,1 у 2015-му до 1,4 у 2016 році), Кіровоградській та Харківській - на 16,7 % (із 0,6 у 2015-му до 0,7 у 2016-му роках) областях.
Показники первинної інвалідності серед дорослого населення внаслідок туберкульозу легень (табл. 2) упродовж останніх двох років незмінно залишаються високими у Львівській (2,2), Вінницькій (1,8) та Житомирській (1,6) областях. Найвищий рівень первинної інвалідності з тенденцією до зростання на 5,3 % (3,8-4,0) зафіксовано знову ж таки у Херсонській області. Значне зростання показників відбулося в Рівненській області - на 42,9 % (з 0,7 до 1,0), м. Києві - на 33,3 % (з 0,6 до 0,8), Харківській - на 25,0 % (з 0,4 до 0,5) та Кіровоградській - на 20,0 % (з 2,0 до 2,4) областях. Помітне зниження показників зафіксовано у Чернівецькій - на 33,3 % (з 0,6 до 0,4), Волинській - на 21,4 % (з 1,4 до 1,1), Полтавській - 18,8 % (з 1,6 до 1,3) та Одеській - на 11,1 % (з 2,7 до 2,4) областях. Тенденція до зниження показника спостерігається у Запорізькій та Тернопільській областях - на 9,1 % (з 1,1 до 1,0) відповідно, Хмельницькій - на 7,1 % (з 1,4 до 1,3) та Закарпатській - на 6,7 % (з 1,5 до 1,4) областях. Стабільно низькі рівні інвалідності спостерігаються у Сумській (0,5) та Івано-Франківській (1,0) областях.
Рівень первинної інвалідності серед населення працездатного віку внаслідок туберкульозу легень упродовж останніх 2 років, на жаль, теж залишається незмінним - на рівні 1,9 на 10 000. Херсонська область на сьогодні залишається «лідером» серед інших областей за рівнем первинної інвалідності внаслідок туберкульозу легень (5,35,4) зі зростанням показника у 2016 році на 1,9 %. Зберігаються стабільно високі рівні первинної інвалідності внаслідок туберкульозу легень у Миколаївській (2,4) та Житомирській областях. Високі рівні первинної інвалідності з тенденцією до зростання спостерігалися також у Кіровоградській - на 17,2 % (2,9-3,4) та Київській - на 9,1 % (2,2-2,4) областях. Звертає на себе увагу й значне зростання показника первинної інвалідності у регіонах з відносно низьким рівнем первинної інвалідності. В першу чергу, це стосується Черкаської області, в якій зафіксовано найбільш значне зростання, більш ніж у 2 рази, інтенсивного показника первинної інвалідності - на 133,0 % (0,30,7), враховуючи, що дана область не входить до числа регіонів з високим рівнем захворюваності та інвалідності внаслідок туберкульозу легень. Також значне зростання даного показника зафіксовано у Харківській області - на 40,0 % (0,5-0,7), м. Києві - на 37,5 % (0,8-1,1) та Рівненській області - на 30,0 % (1,0-1,3). Слід також зазначити, що у 2015 році Одеська область посідала друге місце (3,7) серед областей за рівнем первинної інвалідності, а у 2016 році цей рівень значно знизився - на 13,2 % (3,2). Також значно знизився рівень первинної інвалідності населення працездатного віку у Полтавській - на 18,2 % (2,2-1,8), Волинській - на 16,7 % (1,8-1,5), Чернівецькій - на 14,3 % (0,7-0,6) та Запорізькій - на 13,3 % (1,5-1,3) областях. Спостерігається позитивна тенденція до зниження первинної інвалідності внаслідок туберкульозу легень і в Хмельницькій - на 10,0 % (2,01,8), Чернівецькій - на 7,7 % (2,6-2,4), Тернопільській - на 6,7 % (1,5-1,4), Дніпропетровській - на 4,8 % (2,1-2,0) та Львівській - 3,3 % (3,0-2,9) областях.
Стабільно найнижчі показники в 20152016 рр. спостерігаються у Сумській області - 0,7 на 10 тис. населення працездатного віку.
Таблиця 2
Первинна інвалідність унаслідок туберкульозу легень в Україні за 2016 рік
Адміністративні |
Доросле населення |
Населення працездатного віку |
|||
території |
абс. |
на 10 тис. нас. |
абс. |
на 10 тис. |
|
число |
число |
нас. |
|||
Вінницька |
231 |
1,8 |
223 |
2,4 |
|
Волинська |
92 |
1,1 |
92 |
1,5 |
|
Дніпропетровська |
389 |
1,5 |
389 |
2,0 |
|
Донецька |
207 |
1,3 |
205 |
1,8 |
|
Житомирська |
162 |
1,6 |
160 |
2,2 |
|
Закарпатська |
137 |
1,4 |
137 |
1,8 |
|
Запорізька |
144 |
1,0 |
139 |
1,3 |
|
Івано-Франківська |
122 |
1,1 |
122 |
1,5 |
|
Київська |
247 |
1,8 |
245 |
2,4 |
|
Кіровоградська |
193 |
2,4 |
189 |
3,4 |
|
Луганська |
100 |
1,7 |
100 |
2,3 |
|
Львівська |
448 |
2,2 |
443 |
2,9 |
|
Миколаївська |
167 |
1,8 |
164 |
2,4 |
|
Одеська |
467 |
2,4 |
456 |
3,2 |
|
Полтавська |
155 |
1,3 |
155 |
1,8 |
|
Рівненська |
86 |
1,0 |
86 |
1,3 |
|
Сумська |
48 |
0,5 |
47 |
0,7 |
|
Тернопільська |
90 |
1,0 |
87 |
1,4 |
|
Харківська |
116 |
0,5 |
113 |
0,7 |
|
Херсонська |
342 |
4,0 |
339 |
5,4 |
|
Хмельницька |
138 |
1,3 |
138 |
1,8 |
|
Черкаська |
49 |
0,5 |
47 |
0,7 |
|
Чернівецька |
30 |
0,4 |
30 |
0,6 |
|
Чернігівська |
121 |
1,4 |
118 |
2,0 |
|
м. Київ |
196 |
0,8 |
193 |
1,1 |
|
В Україні |
4477 |
1,4 |
4417 |
1,9 |
Медико-соціальна значущість проблеми полягає ще й у тому, що серед первинно визнаних інвалідами внаслідок туберкульозу значно переважають особи працездатного віку, питома вага яких складає 98,3 % загальної кількості первинно визнаних інвалідами (табл. 3). Причому майже половину з них (46,6 %) становлять найбільш працездатні особи віком до 39 років.
Питома вага осіб пенсійного віку є дуже низькою й становить лише 1,7 % загального числа вперше визнаних інвалідами внаслідок туберкульозу. А в 6 областях (24,0 %) інвалідами внаслідок туберкульозу визнані виключно особи працездатного віку.
Серед уперше визнаних інвалідами найбільше осіб віком від 40 до 59 років (жінки) та 60 (чоловіки), що складає 51,7 % від загального числа інвалідів. Вищим від середнього значення цей показник був у Закарпатській (71,4 %), Чернівецькій (67,7 %), Рівненській (66,0 %), Хмельницькій (64,3 %), Волинській (63,0 %) та Івано-Франківській (60,8 %) областях. Серед осіб віком до 39 років найбільше первинних інвалідів було в Луганській (58,8 %), Херсонській (58,8 %), Донецькій (53,1 %), Одеській (52,6 %), Київській (52,2 %) та Миколаївській (50,3 %) областях.
Таблиця 3
Розподіл первинно визнаних інвалідами внаслідок туберкульозу за віком у розрізі областей України за 2016 рік
Адміністративні території |
Вікові категорії |
||||||||
працездатний вік |
пенсійний вік |
||||||||
усього |
до 39 років включно |
від 40 до 59 (ж) та до 60 (чол.) |
жінки 59 років та старші, чоловіки 60 років та старші |
||||||
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
||
Вінницька |
236 |
95,5 |
122 |
49,4 |
114 |
46,1 |
11 |
4,5 |
|
Волинська |
108 |
100,0 |
40 |
37,0 |
68 |
63,0 |
- |
- |
|
Дніпропетровська |
427 |
99,8 |
201 |
47,0 |
226 |
52,8 |
1 |
0,2 |
|
Донецька |
207 |
99,0 |
111 |
53,1 |
96 |
45,9 |
2 |
1,0 |
|
Житомирська |
167 |
97,7 |
77 |
45,0 |
90 |
52,7 |
4 |
2,3 |
|
Закарпатська |
154 |
100,0 |
44 |
28,6 |
110 |
71,4 |
- |
- |
|
Запорізька |
154 |
96,9 |
66 |
41,5 |
88 |
55,4 |
5 |
3,1 |
|
Івано-Франківська |
124 |
99,2 |
48 |
38,4 |
76 |
60,8 |
1 |
0,8 |
|
Київська |
270 |
98,5 |
143 |
52,2 |
127 |
46,3 |
4 |
1,5 |
|
Кіровоградська |
196 |
98,0 |
91 |
45,5 |
105 |
52,5 |
4 |
2,0 |
|
Луганська |
102 |
100,0 |
60 |
58,8 |
42 |
41,2 |
- |
- |
|
Львівська |
457 |
98,9 |
211 |
45,7 |
246 |
53,2 |
5 |
1,1 |
|
Миколаївська |
164 |
98,2 |
84 |
50,3 |
80 |
47,9 |
3 |
1,8 |
|
Одеська |
472 |
97,3 |
255 |
52,6 |
217 |
44,7 |
13 |
2,7 |
|
Полтавська |
164 |
100,0 |
72 |
43,9 |
92 |
56,1 |
- |
- |
|
Рівненська |
97 |
100,0 |
33 |
34,0 |
64 |
66,0 |
- |
- |
|
Сумська |
57 |
98,3 |
23 |
39,7 |
34 |
58,6 |
1 |
1,7 |
|
Тернопільська |
96 |
96,0 |
38 |
38,0 |
58 |
58,0 |
4 |
4,0 |
|
Харківська |
120 |
97,6 |
61 |
49,6 |
59 |
48,0 |
3 |
2,4 |
|
Херсонська |
347 |
99,1 |
206 |
58,8 |
141 |
40,3 |
3 |
0,9 |
|
Хмельницька |
140 |
97,9 |
48 |
33,6 |
92 |
64,3 |
3 |
2,1 |
|
Черкаська |
68 |
95,8 |
33 |
46,5 |
35 |
49,3 |
3 |
4,2 |
|
Чернівецька |
31 |
100,0 |
10 |
32,3 |
21 |
67,7 |
- |
- |
|
Чернігівська |
127 |
96,2 |
50 |
37,9 |
77 |
58,3 |
5 |
3,8 |
|
м. Київ |
205 |
98,1 |
95 |
45,5 |
110 |
52,6 |
4 |
1,9 |
|
В Україні |
4690 |
98,3 |
2222 |
46,6 |
2468 |
51,7 |
79 |
1,7 |
Стосовно вікового складу інвалідів унаслідок туберкульозу легень (табл. 4) слід зазначити, що переважну більшість складають також особи працездатного віку.
Причому їх частка в структурі первинної інвалідності навіть дещо вища, ніж узагалі серед інвалідів унаслідок туберкульозу й сягає 98,7 %. Дещо вищою є й питома вага осіб віком до 39 років (46,9 %).
Відповідно нижчою є й питома вага осіб пенсійного віку, яка становить лише 1,3 % від загального числа вперше визнаних інвалідами внаслідок туберкульозу легень. Проте в деяких регіонах кількість осіб пенсійного віку сягає більш високих значень, перевищуючи середній рівень по Україні.
Таблиця 4
Розподіл первинно визнаних інвалідами внаслідок туберкульозу легень за віком у розрізі областей України за 2016 рік
Адміністративні території |
Вікові категорії |
||||||||
працездатний вік |
пенсійний вік |
||||||||
усього |
до 39 років включно |
від 40 до 59 (ж) та до 60 (чол.) |
жінки 59 років та старші, чоловіки 60 років та старші |
||||||
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
||
Вінницька |
223 |
96,5 |
117 |
50,6 |
106 |
45,9 |
8 |
3,5 |
|
Волинська |
92 |
100,0 |
34 |
37,0 |
58 |
63,0 |
- |
- |
|
Дніпропетровська |
389 |
100,0 |
189 |
48,6 |
200 |
51,4 |
- |
- |
|
Донецька |
205 |
99,0 |
110 |
53,1 |
95 |
45,9 |
2 |
1,0 |
|
Житомирська |
160 |
98,8 |
75 |
46,3 |
85 |
52,5 |
2 |
1,2 |
|
Закарпатська |
137 |
100,0 |
38 |
27,7 |
99 |
72,3 |
- |
- |
|
Запорізька |
139 |
96,5 |
57 |
39,6 |
82 |
56,9 |
5 |
3,5 |
|
Івано-Франківська |
122 |
100,0 |
46 |
37,7 |
76 |
62,3 |
- |
- |
|
Київська |
245 |
99,2 |
132 |
53,4 |
113 |
45,8 |
2 |
0,8 |
|
Кіровоградська |
189 |
97,9 |
88 |
45,6 |
101 |
52,3 |
4 |
2,1 |
|
Луганська |
100 |
100,0 |
58 |
58,0 |
42 |
42,0 |
- |
- |
|
Львівська |
443 |
98,9 |
202 |
45,1 |
241 |
53,8 |
5 |
1,1 |
|
Миколаївська |
164 |
98,2 |
84 |
50,3 |
80 |
47,9 |
3 |
1,8 |
|
Одеська |
456 |
97,6 |
247 |
52,9 |
209 |
44,7 |
11 |
2,4 |
|
Полтавська |
155 |
100,0 |
67 |
43,2 |
88 |
56,8 |
- |
- |
|
Рівненська |
86 |
100,0 |
30 |
34,9 |
56 |
65,1 |
- |
- |
|
Сумська |
47 |
97,9 |
23 |
47,9 |
24 |
50,0 |
1 |
2,1 |
|
Тернопільська |
87 |
96,7 |
36 |
40,0 |
51 |
56,7 |
3 |
3,3 |
|
Харківська |
113 |
97,4 |
58 |
50,0 |
55 |
47,4 |
3 |
2,6 |
|
Херсонська |
339 |
99,1 |
203 |
59,3 |
136 |
39,8 |
3 |
0,9 |
|
Хмельницька |
138 |
100,0 |
48 |
34,8 |
90 |
65,2 |
- |
- |
|
Черкаська |
47 |
95,9 |
17 |
34,7 |
30 |
61,2 |
2 |
4,1 |
|
Чернівецька |
30 |
100,0 |
10 |
33,3 |
20 |
66,7 |
- |
- |
|
Чернігівська |
118 |
97,5 |
44 |
36,4 |
74 |
61,1 |
3 |
2,5 |
|
м. Київ |
193 |
98,5 |
87 |
44,4 |
106 |
54,1 |
3 |
1,5 |
|
В Україні |
4417 |
98,7 |
2100 |
46,9 |
2317 |
51,8 |
60 |
1,3 |
Так, найвищий рівень інвалідності серед осіб пенсійного віку зафіксовано у Черкаській області (4,1 %). У Вінницькій та Запорізькій областях цей показник також перевищує в декілька разів середній по Україні й становить 3,5 %. Також слід зазначити, що в 9 адміністративних територіях (36,0 %) - Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано- Франківській, Луганській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій та Чернівецькій областях серед первинних інвалідів узагалі немає осіб пенсійного віку. У цих областях інвалідами є лише особи працездатного віку. «Лідерами» серед визнаних інвалідами внаслідок туберкульозу легень осіб віком до 39 років є Херсонська (59,3 %), Луганська (58,0 %), Київська (53,4 %), Донецька (53,1 %) та Одеська (52,9 %) області.
Зі свого боку, найбільша питома вага первинних інвалідів унаслідок туберкульозу легень віком від 40 років до 59 (жінки) та 60 років (чоловіки) реєструється у Закарпатській (72,3 %), Чернівецькій (66,7 %), Хмельницькій (65,2 %), Рівненській (65,1 %), Волинській (63,0 %), Івано-Франківській (62,3 %), Черкаській (61,2 %) та Чернігівській (61,1 %) областях
Аналізуючи розподіл хворих за групами інвалідності (табл. 5), слід зазначити, що в структурі первинної інвалідності внаслідок туберкульозу переважну більшість становлять інваліди ІІ групи - 2982 особи (62,5 %). Інвалідами третьої групи визнані 1651 (34,6 %) хворий, першої - 139 (2,9 %) хворих, з яких 0,8% є інвалідами І А та 2,1% - І Б груп. Це свідчить про те, що в структурі первинної інвалідності переважають особи з тяжкою інвалідністю (65,4 %). Найбільше визнаних інвалідами першої групи внаслідок туберкульозу було в Чернігівській (7,6 %), Івано-Франківській (7,2 %) та Волинській (6,5 %) областях. Найбільше інвалідів другої групи - у Дніпропетровській області (91,4 %), м. Києві (90,4 %), Луганській (89,2 %), Івано-Франківській (88,8 %), Рівненській (88,6 %), Кіровоградській (84,0 %) та Полтавській (76,8 %) областях.
Таблиця 5
Розподіл первинної інвалідності серед дорослого населення внаслідок туберкульозу за групами інвалідності у розрізі областей України за 2016 рік (у %)
Адміністративні території |
Первинно визнані інвалідами |
||||||||||
І група |
ІІ група |
ІІІ група |
|||||||||
усього |
у тому числі: |
||||||||||
1 А |
1 Б |
||||||||||
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
||
Вінницька |
6 |
2,4 |
1 |
0,4 |
5 |
2,0 |
131 |
53,1 |
110 |
44,5 |
|
Волинська |
7 |
6,5 |
4 |
3,7 |
3 |
2,8 |
74 |
68,5 |
27 |
25,0 |
|
Дніпропетровська |
9 |
2,1 |
5 |
1,2 |
4 |
0,9 |
391 |
91,4 |
28 |
6,5 |
|
Донецька |
1 |
0,5 |
- |
- |
1 |
0,5 |
127 |
60,8 |
81 |
38,7 |
|
Житомирська |
5 |
2,9 |
1 |
0,6 |
4 |
2,3 |
114 |
66,7 |
52 |
30,4 |
|
Закарпатська |
3 |
1,9 |
1 |
0,6 |
2 |
1,3 |
56 |
36,4 |
95 |
61,7 |
|
Запорізька |
5 |
3,2 |
- |
- |
5 |
3,2 |
32 |
20,1 |
122 |
76,7 |
|
Івано-Франківська |
9 |
7,2 |
8 |
6,4 |
1 |
0,8 |
111 |
88,8 |
5 |
4,0 |
|
Київська |
13 |
4,8 |
3 |
1,1 |
10 |
3,7 |
193 |
70,4 |
68 |
24,8 |
|
Кіровоградська |
5 |
2,5 |
- |
- |
5 |
2,5 |
168 |
84,0 |
27 |
13,5 |
|
Луганська |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
91 |
89,2 |
11 |
10,8 |
|
Львівська |
13 |
2,8 |
7 |
1,5 |
6 |
1,3 |
251 |
54,3 |
198 |
42,9 |
|
Миколаївська |
8 |
4,8 |
4 |
2,4 |
4 |
2,4 |
104 |
62,3 |
55 |
32,9 |
|
Одеська |
14 |
2,9 |
1 |
0,2 |
13 |
2,7 |
246 |
50,7 |
225 |
46,4 |
|
Полтавська |
4 |
2,5 |
- |
- |
4 |
2,5 |
126 |
76,8 |
34 |
20,7 |
|
Рівненська |
2 |
2,1 |
- |
- |
2 |
2,1 |
86 |
88,6 |
9 |
9,3 |
|
Сумська |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
38 |
65,5 |
20 |
34,5 |
|
Тернопільська |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
61 |
61,0 |
39 |
39,0 |
|
Харківська |
6 |
4,9 |
1 |
0,8 |
5 |
4,1 |
80 |
65,0 |
37 |
30,1 |
|
Херсонська |
5 |
1,4 |
- |
- |
5 |
1,4 |
76 |
21,7 |
269 |
76,9 |
|
Хмельницька |
1 |
0,7 |
- |
- |
1 |
0,7 |
102 |
71,3 |
40 |
28,0 |
|
Черкаська |
2 |
2,8 |
- |
- |
2 |
2,8 |
40 |
56,3 |
29 |
40,9 |
|
Чернівецька |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
19 |
61,3 |
12 |
38,7 |
|
Чернігівська |
10 |
7,6 |
1 |
0,8 |
9 |
6,8 |
76 |
57,6 |
46 |
34,8 |
|
м. Київ |
8 |
3,8 |
2 |
0,9 |
6 |
2,9 |
189 |
90,4 |
12 |
5,8 |
|
В Україні |
139 |
2,9 |
39 |
0,8 |
97 |
2,1 |
2982 |
62,5 |
1651 |
34,6 |
Висока частка інвалідів ІІ групи в деяких регіонах свідчить, з одного боку, про наявність недоліків щодо надання медико- соціальної допомоги хворим та, з іншого боку, передчасним установленням ІІ групи інвалідності в деяких випадках. Загалом «лідерами» з тяжкої інвалідності внаслідок туберкульозу є області з найнижчою питомою вагою інвалідів третьої групи: Івано-Франківська область (4,0 %), м. Київ (5,8 %), Дніпропетровська (6,5 %), Рівненська (9,3 %) та Луганська (10,8 %) області. Проте звертає на себе увагу той факт, що в деяких регіонах України переважна більшість хворих визнана інвалідами ІІІ групи. Зокрема, це стосується, в першу чергу, Херсонської та Запорізької областей, де інвалідами ІІІ групи визнано 76,9 % та 76,7 % хворих відповідно, а також Закарпатської - області (61,7 %).
У структурі первинної інвалідності внаслідок туберкульозу легень (табл. 6) ще більша частка належить інвалідам ІІ групи - 2827 осіб (63,2 %). Інвалідами третьої групи визнані 1564 (34,9 %) хворих, першої - 86 (1,9 %) хворих, з яких 0,5 % є інвалідами І А та 1,4 % - І Б груп.
Це свідчить про те, що в структурі первинної інвалідності внаслідок туберкульозу легень також переважну більшість складають особи з тяжкою інвалідністю (65,1 %). Найбільша питома вага інвалідів першої групи внаслідок туберкульозу легень також спостерігається в Івано-Франківській (6,5 %) Чернігівській (5,8 %) областях.
Таблиця 6
Розподіл первинної інвалідності серед дорослого населення внаслідок туберкульозу легень за групами інвалідності у розрізі областей України за 2016 рік (у %%)
Адміністративні території |
Первинно визнані інвалідами |
||||||||||
І група |
ІІ група |
ІІІ група |
|||||||||
усього |
у тому числі: |
||||||||||
1 А |
1 Б |
||||||||||
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
||
Вінницька |
5 |
2,2 |
- |
- |
5 |
2,2 |
120 |
51,9 |
106 |
45,9 |
|
Волинська |
5 |
5,5 |
2 |
2,2 |
3 |
3,3 |
66 |
71,7 |
21 |
22,8 |
|
Дніпропетровська |
3 |
0,8 |
2 |
0,5 |
1 |
0,3 |
368 |
94,6 |
18 |
4,6 |
|
Донецька |
1 |
0,5 |
- |
- |
1 |
0,5 |
126 |
60,9 |
80 |
38,6 |
|
Житомирська |
4 |
2,5 |
- |
- |
4 |
2,5 |
110 |
67,9 |
48 |
29,6 |
|
Закарпатська |
1 |
0,7 |
1 |
0,7 |
- |
- |
51 |
37,2 |
85 |
62,1 |
|
Запорізька |
1 |
0,7 |
- |
- |
1 |
0,7 |
27 |
18,8 |
116 |
80,5 |
|
Івано-Франківська |
8 |
6,5 |
7 |
5,7 |
1 |
0,8 |
110 |
90,2 |
4 |
3,3 |
|
Київська |
7 |
2,8 |
1 |
0,4 |
6 |
2,4 |
175 |
70,9 |
65 |
26,3 |
|
Кіровоградська |
1 |
0,5 |
- |
- |
1 |
0,5 |
166 |
86,0 |
26 |
13,5 |
|
Луганська |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
89 |
89,0 |
11 |
11,0 |
|
Львівська |
10 |
2,2 |
5 |
1,1 |
5 |
1,1 |
243 |
54,3 |
1... |
Подобные документы
Туберкульоз - інфекційна хвороба, збудники - мікробактерії Mycobacterium tuberculosis. Епідемія туберкульозу в Україні. Симптоми захворювання, діагностика, лікування. Розгляд основних протитуберкульозних препаратів. Профілактика запобігання туберкульозу.
презентация [630,2 K], добавлен 06.05.2012Аналіз основних причин поширення епідемії туберкульозу в Україні – інфекційної хвороби, яка викликається мікобактеріями туберкульозу і характеризується утворенням специфічних гранульом в різноманітних органах та тканинах і поліморфною клінічною картиною.
реферат [20,1 K], добавлен 11.06.2011Епідеміологічна ситуація в Україні і світі. Шляхи проникнення мікобактерій в організм людини, протікання хвороби. Особливості перебігу захворювання у дітей. Діагностика, профілактика і лікування туберкульозу. Народна медицина проти туберкульозу.
реферат [24,7 K], добавлен 28.11.2007Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.
реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України, рівень інвалідизації населення після таких травм. Проведення експериментального аналізу факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.12.2010Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.
курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011Атеросклероз - основна причина інвалідності та смертності населення. Етіологія, патогенез, клініка. Лікування: комплексне, медикаментозне, лікувальна фізкультура. Золоті перлини північних морів. Профілактика атеросклерозу. Дефіцит розуміння та співпраці.
реферат [28,2 K], добавлен 21.11.2008Форми розвитку лікарського забезпечення населення в світі та в Україні. Фармакоекономічні принципи організації медичної та фармацевтичної допомоги за умов сімейної медицини. Проблеми рецептурного відпуску ЛЗ та обігу наркотичних лікарських засобів.
автореферат [90,6 K], добавлен 24.03.2009Вивчення історії відносини між Церквою та медициною в Україні. Джерела виникнення й поширення Синдрому Набутого Імунодефіциту. Пастирське служіння у відношенні до хворих на ВІЛ-інфекцію. Соціальний захист населення та профілактика поширення захворювання.
статья [43,3 K], добавлен 19.09.2017Медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем серед населення Харківської області, аналіз стану цієї патології за останні 15 років. Критеріальна значимість показників концентрацій етанолу в крові та сечі з урахуванням статі і віку.
автореферат [38,0 K], добавлен 02.04.2009Поняття про інфекційні хвороби, їх різновиди та класифікація. Клініко-морфологічна характеристика інфекційних захворювань. Особливості протікання туберкульозу у тварин і у людини. Застосування профілактичних та лікувальних заходів для туберкульозу.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика проблеми поширення туберкульозу в Україні і в світі. Розгляд основ забезпечення права на конфіденційність хворого на туберкульоз в Україні. Аналіз причин притягнення медиків до відповідальності за порушення лікарської таємниці.
презентация [693,3 K], добавлен 14.09.2015Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.
автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009Аналіз показників смертності від хвороб системи кровообігу серед населення м. Луганська та Луганської області. Особливості локалізації ішемії та кровопостачання міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
автореферат [123,2 K], добавлен 29.03.2009Вплив пологів на перебіг туберкульозу. Діагностика початкових форм туберкульозу та його загострень. Ведення новонароджених хворих на туберкульоз. Протитуберкульозні препарати для застосування в особливих випадках. Показання до переривання вагітності.
презентация [2,4 M], добавлен 15.12.2015Статистика захворюваності в Львівській області та по Україні загалом. Ситуація із захворюваністю на туберкульоз в Україні. Хронічні обструктивні захворювання легень. Випадки захворювань на такі інфекції як туляремія, сибірська виразка, лептоспіроз, сказ.
контрольная работа [236,5 K], добавлен 21.05.2013Туберкульоз як інфекційна і соціальна проблема. Чинники поширення інфекції та інфікованість мікобактеріями туберкульозу. Особливості групи ризику та методи профілактики захворювання. Перебіг туберкульозу на ранніх стадіях, клінічні прояви захворювання.
реферат [30,6 K], добавлен 05.04.2014Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.
автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009Захворювання серця і судин як найчастіша причина смертності та інвалідності населення в Україні. Основна причина ішемічної хвороби серця - обструктивне ураження коронарних артерій, пов’язане з утворенням атеросклеротичної бляшки в просвіті судин.
автореферат [54,7 K], добавлен 06.04.2009Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.
автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009