Можливість посилення ефективності противірусної терапії хронічного гепатиту В
Застосування внутрішньошкірної імунізації неінактивованими автолейкоцитами у противірусної терапії. Аналіз вмісту холестерину в крові хворих на гепатиту В. Засоби пригнічення реплікації вірусу. Використання тенофовіра при лікуванні вірусних захворювань.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2017 |
| Размер файла | 18,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
2
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
МОЖЛИВІСТЬ ПОСИЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХРОНІЧНОГО ГЕПАТИТУ В
О.Б. Герасун
м. Львів, Україна
Вступ
У наших попередніх публікаціях наведені дані про можливість посилення противірусної терапії ХГВ шляхом внутришньошкірної імунізації автолейкоцитами. Доведено, що наявність в лейкоцитах вірусних компонентів дозволяє використовувати їх в якості лікувальної вакцини [1]. В дослідах in vitro, що проводились у культурі лейкоцитів (КЛ), отриманих з крові хворих на ХГВ, було встановлено, що імунізація автолейкоцитами сприяє підвищенню гіперчутливос- ті сповільненого типу. Це проявлялось посиленням синтезу прозапального цитокіну фактора некрозу пухлин альфа у відповідь на стимуляцію КЛ HBsAg [2]. Теоретично це свідчить про те, що імунізація автолейкоцитами посилює активність CD8+ Т-клітин, які виробляють різні цито- кіни, зокрема TNF-alfa. Це повинно позитивно впливати на ефективність лікування ХГВ, бо вважається, що CD8+ Т-клітини контролюють реплікацію HBV нецитолітичним шляхом і цей ефект опосередковується через IFN-y та TNF-a [3].
Імунізація автолейкоцитами посилює ефективність противірусної терапії навіть у пацієнтів, в яких після досягнення індивідуального рівня зменшення реплікації HBV DNA, подальше пригнічення вірусного навантаження припиняється.
У статі описані два клінічних спостереження: в одному вдалось посилити інтенсивність противірусної терапії в пацієнтки, в якої, незважаючи на 3 роки лікування тенофовіром, вміст HBV DNA перевищував 1х108 МО/мл; в іншому спостереженні у хворого на ХГВ, противірусна терапія якого була розпочата на тлі низького вмісту HBV DNA у крові, припинити реплікацію вдалося лише за допомогою імунізації автолейкоцитами.
Клінічні приклади
Приклад 1. Хвора Г., вперше HBV DNA виявлено у 2011 р (хворій тоді було 20років), генотип HBV - D. Вірусне навантаження становило 6,06х105 МО/мл (гепатит HBeAg-позитивний). При обстежені у хворої була виявлена помірна загальна слабість, зниження апетиту; активність АлАТ у 5 разів перевищувала норму, показники вмісту сечовини та холестерину були значно зниженими, рівень холестазу у межах норми. По даним ФіброТесту стадія фіброзу початкова. Тривалість захворювання не відома, проте авідність anti-HBc становила 90%. Хвора від лікування відмовилась.
Повторно звернулася у жовтні 2013 року - вірусне навантаження збільшилось і становило > 1,0х108 МО/мл. На той час вона вже приймала ламівудин. Після 8 місяців лікування ламівудином вміст HBV DNA продовжував перевищувати 1,0х108 МО/мл. Тому перейшли на лікування тенофовіром. Вже через 3 місяця лікування тенофовіром стан хворої покращав: стала почувати себе задовільно, показники АлАТ нормалізувалися ( вміст білірубіну у сироватці крові протягом всього спостереження був у межах норми). Проте через 2 роки лікування вірусне навантаження продовжувало перевищувати 1,0х108 МО/мл.
Призначена імунізація автолейкоцитами. При обстеженні через 30 днів після першої імунізації вміст HBV DNA зменшився до 2,1х103 МО/мл. Зроблена друга імунізація, після якої (обстеження також через 30 днів) показник вже становив 936 МО/мл, а після 3-ої - 420 МО/мл. Отже, пригнічення реплікації вірусу відбулося швидко і було досить інтенсивним (натомість кількість HBsAg в сироватці крові майже не змінилася).
Імунізацію та лікування тенофовіром припинили, щоб прослідкувати за подальшим розвитком імунної відповіді, що зараз розцінюємо як помилкове рішення. На це вказує те, що при обстеженні через чотири місяці концентрація HBV DNA знову виявилась високою: перевищувала 1х108 МО/мл. вірус терапія реплікація гепатит холестерин
У зв'язку з поновленням інтенсивної репродукції вірусу знову почали імунізацію на тлі лікування тенофовіром - концентрація HBV DNA почала зменшуватись, проте значно слабше: вміст HBV DNA після третьої імунізації -1,8х106МО/мл, після четвертої - 5,3х 105МО/мл.
В подальшому в результаті імунізації автолейкоцитами на тлі лікування тенофовіром вміст HBV DNA став коливатися в межах від 450 до 310 МО/мл. Одночасно зменшився синтез HBsAg - до 1060 МО/мл (на початку повторного курсу лікування він становив 8725 МО/мл). Зрозуміло, що таке послаблення реплікації вірусу значно зменшує загрозу розвитку цирозу печінки та гепатокарциноми. Створюється враження,що в даному випадку передчасне припинення терапії тенофовіром сприяло розвитку мутації вірусу. Ймовірно це призвело до послаблення імунізації, хоча все ж відбувалось повільне поступове зменшення вірусного навантаження.
Приклад 2. У хворого М., 28 років, під час обстеження у зв'язку з донорством був виявлений HBsAg, через що призначено обстеження методом ПЛР. Реплікація вірусу була низькою - виявлення HBV DNA вдавалося лише ультрачутливим методом ПЦР (чутливість - 5 МО/мл). Біохімічні показники, включаючи активність АлАТ, в межах норми, стан хворого задовільний. При УЗД сутеві зміни в печінці також не були виявлені. У зв'язку з цим хворому противірусна терапія не призначалась, було запропоновано подальше спостереження за станом вірусного навантаження. Проте пацієнт наполягав на лікуванні і йому був призначений тенофовір.
На тлі противірусної терапії реплікація HBV DNA продовжувалась і тому після двох років лікування зробили імунізацію автолейкоцитами. Через місяць. після 3-разової імунізації вірус перестав визначатися навіть ультрачутливим методом ПЦР. Стійкість досягнутого ефекту зберігається протягом 16 місяців.
Література
1. Герасун О.Б. Перший досвід використання внутрішньошкірної імунізації неінактивованими автолейкоцитами як лікувальної вакцини хронічного гепатиту В// Гепатологія.- 2015.- №3. - С. 30-40.
2. Герасун О.Б. Дослідження впливу внутрішньошкірної імунізації неінактивованими автолейкоцитами на стан противірусного імунітету в хворих на ХГВ (досліди у культурі лейкоцитів) // Гепатологія - 2016. - № 2. - 24-30.
3. Fhillips S., Chokshi S., Riva A. et all. CD8+ T Cell Kontrol of Hepatitis B Virus Replikation: Direct Comprasion between Cytolytic and Noncitolytic Funstions// Journal Immunol 2010;Vol. 184: 287-295.
Анотація
Можливість посилення ефективності противірусної терапії хронічного гепатиту В. О.Б. Герасун. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
У статті наведені 2 клінічних приклади, що свідчать про можливість посилення противірусної терапії хворих на ХГВ, для яких терапія препаратом з групи нуклеот(з)идних аналогів - тенофовіром виявилась неефективною. Під впливом внутришньошкірної імунізації автолейкоцитами вдалось суттєво зменшити вірусне навантаження у пацієнтки, в якої, незважаючи на довготривалу терапію тенофовіром, вміст HBV DNA перевищував 1*108 МО/мл. В іншому випадку противірусна терапія була розпочата у хворого на ХГВ з мінімальною реплікацією HBV DNA, проте досягнути негативного результату ПЛР вдалося лише за допомогою внутришньошкірної імунізації авто-лейкоцитами.
Ключові слова: ХГВ, противірусна терапія тенофовіром, імунізація автолейкоцитами.
Аннотация
Возможность усиления эффективности противовирусной терапии хронического гепатита В. Б. Герасун. Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, г. Львов, Украина
В статье приведены 2 клинических примера, свидетельствующие о возможности повышения эффективности противовирусной терапии у больных ХГВ, для которых лечение тенофовиром оказалось неэффективным. В результате внутрикожной иммунизации аутолейкоцитами удалось существенно уменьшить вирусную нагрузку пациентки, у которой, несмотря на длительную терапию аналогом нуклеот(з)ида - тенофовиром, содержание HBV DNA в крови превышало 1х108 МЕ/мл. В другом клиническом примере противовирусная терапія ХГВ тенофовиром была начата при минимальной репликации HBV DNA, однако добиться прекращения репликации удалось только в результата внутри- кожной иммунизации аутолейкоцитами.
Ключевые слова: ХГВ, противовирусная терапия тенофовиром, иммунизация аутолейкоцитами.
Annotation
Possibility of intensification of antiviral therapy efficacy in chronic hepatitis B. O.B. Herasun. Danylo Halytsky Lviv national medical university, Lviv, Ukraine
Data on the possibility of antiviral therapy intensification in chronic hepatitis B with intradermal autoleukocyte immunization were presented in our previous publications. It has been proven that the presence of viral components in leukocytes enables to use them as a treatment vaccine. During in vitro investigations, conducted in leukocyte culture, isolated from patients' blood with chronic hepatitis B it was established that autoleukocyte investigation promotes increase in delayed hypersensitivity. It was manifested by intensification of synthesis of pro-inflammatory cytokine tumor necrosis factor alpha as a response to leukocyte stimulation with HBsAg. In fact, it indicates that autoleukocyte immunization intensifies activity of CD8+ T cells, which control HBV replication. Two clinical examples are presented in the articles. They indicate possibility of antiviral therapy intensification in patients with chronic hepatitis B when therapy with the medicine from the group of nucleotide analogues - tenofovir proved ineffective. Due to intradermal autoleukocyte immunization, viral load could be significantly reduced in the patient, whose HBV DNA amount exceeded 1 x 108 IU/ml in spite of long-term tenofovir therapy. In other case, antiviral therapy was started in a patient with chronic hepatitis B with minimal HBV DNA replication; however, a negative PCR result could be achieved only by means of intradermal immunization with autoleukocytes.
Key words: HBV, antiviral therapy with tenofovir, autoleukocyte immunization.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017Рівень інфікованості населення планети вірусом гепатиту С. Виявлення поширеності різних генотипів вірусу серед хворих на хронічний гепатит С в Подільському регіоні України, частоту визначення в залежності від віку, статі, шляхів та факторів інфікування.
автореферат [38,6 K], добавлен 07.04.2009Захворюваність та поширеність хронічного гепатиту у дорослих осіб чоловічої статі, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Вплив іонізуючого випромінювання на перебіг хронічного гепатиту. Вплив традиційних чинників ризику розвитку цього захворювання.
автореферат [46,6 K], добавлен 19.03.2009Класифікація, будова, життєвий цикл, епідеміологія, діагностика та лікування вірусу гепатиту С. Дослідження ефективності застосування імуномоделюючих препаратів у хворих на хронічний гепатит С. Визначення показників клітинного і гуморального імунітету.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 11.11.2009Хронічний гастродуоденіт як найбільш розповсюджене захворювання органів травлення. Ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії. Підвищення ефективності лікування хронічного гастродуоденіту із дуоденогастральним рефлюксом у дітей.
автореферат [47,9 K], добавлен 19.03.2009Клінічний аналіз крові - кількісне та якісне дослідження елементів, формуючих кров; діагностика захворювань та подальший моніторинг на фоні медикаментозної терапії. Фактори впливу на показники аналізу крові. Показання та підготовка до дослідження.
презентация [896,7 K], добавлен 10.10.2013Ураження суглобів, особливо дегенеративно-дистрофічного генезу. Підвищення ефективності лікування хворих на остеоартроз шляхом застосування терапевтичного комплексу з використанням поєднаної дії низькочастотного ультразвуку та магнітолазерного впливу.
автореферат [41,7 K], добавлен 20.02.2009Особливості цитокінового гомеостазу хворих на хронічні обструктивні захворювання легенів. Клінічна ефективність застосування плацентарного гормону як модулятора цитокінової активністі та екстраімунного імунокоректора. Особливості цитокінового потенціалу.
автореферат [45,0 K], добавлен 21.03.2009Аналіз клінічно-параклінічної ефективності профілактичної терапії дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму. Зменшення частоти неконтрольованого перебігу тяжкої бронхіальної астми. Гіперсприйнятливість дихальних шляхів за показником лабільності бронхів.
статья [226,3 K], добавлен 31.08.2017Особливості клінічних проявів гострого та хронічного гепатиту В залежно від генотипу та геноваріанта НВV. Методика прогнозування перебігу та можливих наслідків НВV-інфекції з врахуванням типу імунологічного реагування організму та генотипу вірусу.
автореферат [253,3 K], добавлен 09.03.2009Захворювання органів травлення. Аналіз клініко-функціональних особливостей перебігу ВХ ДПК в обстежених хворих. Системний запальний синдром. Синдром ендотоксемії. Доцільність включення в комплекс антихелікобактерної терапії лансопразолу та орнідазолу.
автореферат [44,4 K], добавлен 21.03.2009Державна цільова соціальна програма з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів, сутність профілактичних та противоепідемічних заходів. Схеми вакцинації дітей проти гепатиту В. Профілактика внутрішньолікарняного інфікування гепатитом.
презентация [177,3 K], добавлен 16.06.2016Гормонально-метаболічний гомеостаз, клінічні прояви симптоматичних психічних розладів та методи оптимізації терапії хворих на цукровий діабет. Частота антропометричних показників, стан ліпідного метаболізму, порушення вуглеводного обміну при шизофренії.
автореферат [36,7 K], добавлен 09.04.2009Динаміка вмісту фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-б), інтерферону-гамма (ІФН-г) у сироватці крові. Показники функціонального стану геному букальних епітеліоцитів СОПР. Стан мікрофлори порожнини рота в хворих на ГП із застосуванням амізону та ліпофлавону.
автореферат [29,4 K], добавлен 19.03.2009Форми бронхіальної астми у дітей, її етіологія та патогенез, клінічні прояви і діагностика. Обгрунтування застосування танцювальної терапії та методики Стрельникової в реабілітації хворих дітей. Аналіз ефективності корекційної програми в умовах санаторію.
курсовая работа [231,9 K], добавлен 17.10.2012Визначення, біологічна дія і медичні показання для лікування з використанням методу УВЧ-терапії. Фізичні та електричні аспекти впливу електричного поля ультрависокої частоти на біологічні тканини. Практика проведення УВЧ-терапії, процедура лікування.
реферат [21,6 K], добавлен 24.10.2010Розробка науково обгрунтованого складу, технології та методик контролю якості вагінальних супозиторіїв з Протефлазідом. Вивчення провідної можливості використання культури клітин крові для дослідження імунної активності розчинних лікарських засобів.
автореферат [105,9 K], добавлен 04.04.2009Особливості терапії гемофілії. Поліклінічний етап реабілітації дітей, хворих на гемофілію. Лікування парагемофілії (хвороби Стюарта — Прауер). Особливості терапії з ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою. Лікувальна програма при геморагічному васкуліті.
реферат [343,8 K], добавлен 12.07.2010Удосконалення методів інтенсивної терапії у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою як одна з актуальніших проблем сучасної медицини. Теорія оксидантного стресу. Дослідження ефектів антиоксидантної терапії з використанням емоксипіну в постраждалих.
автореферат [41,8 K], добавлен 20.02.2009Оптимізація антигіпертензивної терапії у метеолабільних хворих на гіпертонічну хворобу літнього й старечого віку на основі вивчення особливостей порушень кальцієвого гомеостазу, фібринолітичної і згортаючої систем крові. Порівняльний аналіз показників.
автореферат [32,8 K], добавлен 21.03.2009
