Слинні залози відіграють важливу роль у підтриманні нормального гомеостазу тканин і органів порожнини рота. Захворювання гепатобіліарної системи займають центральне місце серед усіх соматичних патологій людського організму. В разі ушкодження бар'єрної та антимікробної функцій печінки, із кишечника через портальну кров відбувається транслокація умовно патогенних бактерій. Як наслідок, відомі гепаторенальний, гепатопульмональний, гепатомукозальний та гепатоораль - ний симптоми. Встановлено, що ризик виникнення порушення стану слинних залоз при гепатобіліарній патології значно вищий. У таких хворих обов'язково присутні такі стоматологічні захворювання, як катаральний та атрофічний гінгівіт, пародонтит, глосит, гіпосалівація та гіперестезія емалі та дентину.

Мета дослідження - вивчити стан слинних залоз та їх вплив на стоматологічний статус у хворих із гепатобіліарною патологією. Матеріали і методи. Було обстежено 40 осіб, яких поділили на 3 групи. Першу групу - контрольну (здорові люди) склали 11 осіб. Другу групу - хворі (10 осіб) із хронічним запаленням жовчного міхура. Третя група (19 осіб) - пацієнти з хронічним холециститом у поєднанні з гострим гіалоденітом. Вік обстежуваних - 20-45 років. Обстеження складалось із збору анамнезу, об'єктивного обстеження порожнини рота та визначення індексів гігієни (Гріна-Вермільйона, Федорова-Володкіної). Проводили збір нестимульованої слини впродовж 15 хв натще. Стан гепатобіліарної системи оцінювали за допомогою біохімічного дослідження сироватки крові у пацієнтів гастроентерологічного відділення.

Результати досліджень та їх обговорення. За даними проведених досліджень доведено, що у пацієнтів із гепатобіліарною патологією збільшується ймовірність виникнення захворювання слинних залоз та стоматологічної патології.

гепатобіліарна патологія слинна залоза

Висновки. За допомогою проведених клініко-лабораторних досліджень ми переконались, що при гіпосалівації збільшується ймовірність виникнення стоматологічних захворювань. У результаті зменшення об'єму слини, знижується її кількість у порожнині рота, як наслідок мікробний фактор перемагає над захисними властивостями з розвитком патологічних процесів.

Ключові слова: гепатобіліарна система; слинні залози; холецистит; сіалоаденіт.

Salivary glands play an important role in maintaining the normal homeostasis of tissues and organs of the mouth. Diseases of the hepatobiliary system are central to all somatic pathologies of the human body. In case of damage to the barrier and antimicrobial functions of the liver with portal blood through the intestinal translocation is opportunistic bacteria. As a result hepato-renal, hepato - pulmonary, hepato-mucosal and hepato-oral symptoms are known. It is established that the risk of pathological changes of salivary glands in patients with hepatobiliary pathology is much higher. Atrophic and catarrhal gingivitis, periodontitis, glossitis, hyposalivation and hypersensitivity of enamel and dentin are always present in these patients.

The aim of the study - to investigate the status of salivary glands and their impact on dental status of patients with hepatobiliary disease.

Materials and Methods. It was carried out 40 inspection visits, which were divided into 3 groups. The first group - control (healthy people), consisted of 11 people. The second group consisted of 10 patients with chronic inflammation of the gallbladder. The third group - 19 people with chronic cholecystitis, combined with an acute hyalodenitis. Age of surveyed - 20-45 years.

The clinical examinition consisted of chief comlains, examination of the oral tissues and indices of oral health determination (Green Vermilyona, Fedorova). The collection of unstimulated saliva for 15 minutes on an empty stomach was conducted. Status of hepatobiliary system was assessed by biochemical studies of blood serum in patients of gastro-entherological department.

Results and Discussion. According to studies, it was demonstrated that in patients with hepatobiliary disorders the possibility of pathology of salivary glands and occurrence of dental diseases increases.

Conclusions. Clinical and laboratory research showed that the hyposalivation increases the likelihood of dental diseases. As a result of reducing the volume of saliva, decreasing its amount in the mouth and as a result the microbial factor prevalue of protective properties and provoke the development of pathological processes.

Key words: hepatobiliary system; salivary glands; cholecystitis; sialoadenitis.

Слюнные железы играют важную роль в поддержании нормального гомеостаза тканей и органов полости рта. Заболевания гепатобилиарной системы занимают центральное место среди всех соматических патологий человеческого организма. В случае повреждения барьерной и антимикробной функций печени, с кишечника через портальную кровь происходит транслокация условно патогенных бактерий. В результате нам известны гепаторенальный, гепатопульмональный, гепатомукозальный и гепатооральный симптомы. Установлено, что риск возникновения нарушения состояния слюнных желез при гепатобилиарной патологии значительно выше. У таких больных обязательно присутствуют такие стоматологические заболевания, как катаральный и атрофический гингивит, пародонтит, глоссит, гипосаливация и гиперестезия эмали и дентина.

Цель исследования - изучить состояние слюнных желез и их влияние на стоматологический статус у больных с гепатобилиарной патологией.

Материалы и методы. Было обследовано 40 человек, которых разделили на 3 группы. Первую группу - контрольную (здоровые люди) составили 11 человек. Вторую группу - больные (10 человек) с хроническим воспалением желчного пузыря. Третья группа (19 лиц) - пациенты с хроническим холециститом в сочетании с острым гиалоденитом. Возраст обследуемых - 20-45 лет. Обследование состояло из сбора анамнеза, объективного обследования полости рта и определения индексов гигиены (Грина-Вермильйона, Федорова-Володкиной). Проводили сбор нестимулированной слюны в течение 15 мин натощак. Состояние гепатобилиарной системы оценивали с помощью биохимического исследования сыворотки крови у пациентов гастроэнтерологического отделения.

Результаты исследований и их обсуждение. По данным проведенных исследований доказано, что у пациентов с гепатобилиарной патологией увеличивается вероятность возникновения заболевания слюнных желез и стоматологической патологии.

Выводы. С помощью проведенных клинико-лабораторных исследований мы убедились, что при гипосаливации увеличивается вероятность возникновения стоматологических заболеваний. В результате уменьшения объема слюны снижается ее количество в полости рта, как следствие микробный фактор побеждает защитные свойства с развитием патологических процессов.

Ключевые слова: гепатобилиарная система; слюнные железы; холецистит; сиалоаденит.

Вступ