Неспецифічні постінтубаційні гранульоми гортані належать до хронічних пухлиноподібних обмежених захворювань. Дана патологія виникає у тих пацієнтів, які перенесли хірургічні втручання під ендотрахеальним наркозом тривалістю 4-5 і більше годин, або ж були ін - тубовані 2-5 і більше діб [2, 3, 6, 7].

Одним із факторів, що сприяє виникненню неспецифічної гранульоми гортані після проведеної інтубації, є запальний процес у післяопераційному періоді, спричинений мікрофлорою верхніх дихальних шляхів. Мікрофлора слизової оболонки гортані у здорових людей майже не вивчена, а у хворих на неспецифічну гранульому гортані не вивчена взагалі. Це пояснюється, очевидно, технічними труднощами при заборі матеріалу з гортані для бактеріологічного дослідження, а також відносною рідкістю даного захворювання.

Метою роботи було порівняльне вивчення загал ьно - го кількісного та якісного бактеріального і грибкового обсіменіння аутохтонною та алохтонною мікрофлорою слизової оболонки гортані у здорових людей та хворих на неспецифічну постінтубаційну гранульому гортані, а також дослідження чутливості й резистентності виділених мікроорганізмів до антибіотиків.

Матеріали і методи

Кількісну характеристику мікробних асоціацій і видовий склад мікрофлори слизової оболонки гортані вивчали у 40 здорових людей і 72 хворих на неспецифічну постінтубаційну гранульому гортані. Вік досліджуваних коливався від 31 до 69 років. Забір матеріалу для бактеріологічного дослідження проводили гортанними біопсійними щипцями за допомогою стерильної марлевої турунди масою 50 мг. Турундою промокали слизову оболонку гортані в надскладковій ділянці й занурювали її відразу в пробірку з 2 мл цукрового м'ясо - пептонного бульйону. Після ретельного полоскання ту - рунди в бульйоні по 0,2 мл цього змиву висівали на кров'яний і сироватковий м'ясо-пептонний агар, середовище Ендо, Сабуро та жовтково-сольовий агар. Посіви вирощували в термостаті при 37°С протягом 24 год (на середовищі Сабуро - 4-6 діб). Кількість колоній, що виросли, підраховували за допомогою апарата ПСБ і виражали в колонійутворювальних одиницях на 1 мл (КУО/ мл). Для одержання чистих культур ізольовані колонії мікроскопували в мазках, забарвлених за методом Грамма, і пересівали на скошений агар з додаванням 4 % глюкози і 15 % сироватки.

Ідентифікацію мікроорганізмів проводили згідно з класифікаційними схемами Bergey [4], використовуючи тест-системи “API Staph”, “API Strep”, “API 20 E”, “API NH”, “API Caryne”, “API Candida”.

Антибіотикочутливість кожного штаму досліджували відповідно до Інформаційного листа № 189 [5], а також методичних рекомендацій [1].

При цьому використовували диски з бензилпеніциліном, амоксиклавом, стрептоміцином, гентаміцином, офлоксацином, левофлоксацином, еритроміцином, це - фазоліном, цефуроксином, цефтриаксоном, цефпіромом. Оцінювали наявність чутливих, помірно стійких і стійких до антибіотиків штамів.

Результати досліджень та їх обговорення

У хворих на неспецифічну гранульому гортані виявлено всі ті ж види аеробних мікроорганізмів, що й у здорових людей, але були вони значно частіше (табл.). В обох групах досліджуваних домінували представники кокової мікрофлори. Так, у здорових людей стрептококи виявлено у 87,5 %, стафілококи - в 60,0 % і нейсерії - у 42,5 %. У пацієнтів із неспецифічною гранульомою гортані ті ж види мікроорганізмів висівались, відповідно, у 56 (77,8 %), 60 (83,3 %) і 65 (90,3 %) хворих. Загальна щільність мікробних популяцій на слизовій оболонці гортані у здорових осіб становила (2672±614) КУО/мл, у хворих на не специфічну гранульому - (21514±2382) КУО/мл.

Таблиця. Частота виділення різних популяцій мікроорганізмів із слизової оболонки гортані в здорових осіб та у хворих на неспецифічну гранульому гортані

Із отриманих даних видно, що щільність мікробних популяцій на слизовій оболонці гортані у пацієнтів із неспецифічною гранульомою була у 8 разів більшою, ніж у здорових людей. Щільність нейсерій у хворих була вищою в 10 разів, ніж у здорових (відповідно (13436±564) КУО/мл і (1279±433) КУО/мл), стафілококів - у 9 (відповідно (578±39) КУО/мл і (62±11) КУО/мл), стрептококів - у 6 (відповідно (3218±632) КУО/мл і (534±78) КУО/мл) і грибів роду Candida - в 4 (відповідно (113±9) КУО/мл і (28±6) КУО/мл). Практичний інтерес становить той факт, що серед видів культур стрептококів і стафілококів, виділених у хворих, з'являлось більше їх патогенних штамів. Відмічався дисбактеріоз, що характеризувався значним зростанням у мікробних асоціаціях штамів staphyl. аureus, strept. a-haemoliticus, Neisseria flavescens, Candida albicans. Разом з тим, як у здорових людей на слизовій оболонці гортані виділяли в основному монокультури, і значно рідше до складу мікробних асоціацій входило по 2-3 і більше їх видів, то у хворих на неспецифічну гранульому гортані в жодному випадку мікроорганізми у вигляді монокультури не виділялись, а лише в складі мікробних асоціацій, куди входило 3 і більше їх видів.

Оскільки у всіх досліджуваних на слизовій оболонці гортані виділялась в основному кокова флора (стрептококи, стафілококи, нейсерії), то саме цим мікроорганізмам ми провели визначення чутливості до антибіотиків. При цьому звертали увагу на ті мікроорганізми, які висівались в етіологічно важливих концентраціях (<105 КУО/мл). Із слизової оболонки гортані у здорових людей виділено 24 штами стафілококів. Аналіз антибіотикограм до стафілококів показав, що практично всі вони проявили високу чутливість до досліджуваних антибіотиків. Лише три штами мали помірну стійкість до пеніциліну й один штам цього виду виявився резистентним до еритроміцину. По одному штаму стафілококів проявили помірну стійкість до еритроміцину і гентаміцину.

Другу чисельну групу мікроорганізмів, виділених із слизової оболонки гортані у здорових людей, становили стрептококи. Висіяні культури характеризувались високою чутливістю до всіх досліджуваних препаратів. Лише дві культури стрептокока проявили помірну стійкість до еритроміцину й один штам виявився резистентним до цефтриаксону.

Значну групу мікроорганізмів серед виділеної кокової флори із слизової оболонки гортані у здорових осіб становили нейсерії. Ці культури проявили високу чутливість до усіх тестових антибіотиків. Найбільш ефективними були амоксиклав і левофлоксацин, до яких не виявлено жодної стійкої або помірно стійкої культури. Лише по одному штаму проявили резистентність до пеніциліну і еритроміцину, а також по два їх штами - помірну стійкість до гентаміцину.

Аналіз антибіотикограм стафілококів, виділених у хворих на неспецифічну гранульому гортані, показав підвищення їх резистентності до досліджуваних антибіотиків. Так, із 60 штамів цієї культури до бензилпеніциліну виявились стійкими 45 (75 %) і помірно стійкими 4 (6,7 %), до еритроміцину, відповідно, 29 (48,3 %) і 10 (16,7 %) штамів. Разом з тим, стафілококи проявили високу чутливість до антибіотиків групи цефалоспоринів, коли жоден штам даного виду мікроорганізмів не проявив резистентності й лише поодинокі штами були помірно стійкими до цефа - золіну - 8 (13,3 %) і цефтриаксону - 5 (8,3 %).

Стрептококки, виділені зі слизової оболонки гортані хворих на неспецифічну гранульому, проявили до антибіотиків значно вищу чутливість, ніж стафілококи. Осо - бливо вони були високочутливими до представників групи цефалоспоринів і фторхінолонів. І лише до бензилпеніциліну стрептокок виявився стійким в 5,4 % і помірно стійким - у 44,6 % випадків, а також до стрептоміцину, відповідно, в 16,1 і 12,5 % випадків.

Практичний інтерес становить питання визначення чутливості до антибіотиків нейсерій, оскільки вони висіяні у 65 (90,3 %) із 72 пацієнтів. Найбільшу стійкість вони проявили до пеніциліну (60,0 % стійких і 21,5 % помірно стійких штамів) і стрептоміцину (відповідно 50,8 і 12,3 % штамів). Досить високу чутливість нейсерії виявили до антибіотиків групи цефалоспоринів і дещо меншу до фторхінолонів. Так, до тестових антибіотиків цефало - споринів усіх чотирьох генерацій не виявилось жодного стійкого штаму нейсерій, і лише поодинокі їх штами проявили помірну стійкість до вказаних препаратів.

Висновки