Характеристика перебігу позалікарняних пневмоній у дітей віком від одного до шести років на сучасному етапі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика перебігу позалікарняних пневмоній у дітей віком від одного до шести років на сучасному етапі

Л.Г. Кравченко¹, Г.К. Копійка¹, Л.І. Коваль¹, К.О. Зубаренко¹,

Т.І. Рижикова², К.М. Дойкова², В.В. Ситник¹

Одеський національний медичний університет, Україна ²Одеська міська дитяча клінічна лікарня ім. академіка Б.Я. Резніка, Україна

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2017.2(82):66-69; doi 10.15574/SP.2017.82.66

Мета: проаналізувати особливості перебігу позалікарняних пневмоній у дітей віком від одного до шести років на сучасному етапі.

Пацієнти і методи. Проведено обстеження 63 дітей віком від одного до шести років з позалікарняною рентгенологічно підтвердженою пневмонією, які перебували на стаціонарному лікуванні. Застосовано загальноклінічні, біохімічні (рівень креатиніну, сечовини, С-реактивного протеїну, лактатдегідрогенази) та інструментальні (рентгенографія органів грудної клітки, ЕКГ, пульсоксиметрія, за показаннями -- комп'ютерна томографія) методи дослідження.

Результати. Типові клінічні ознаки пневмонії спостерігалися у (63,49±6,06)% дітей, гематологічні пневмонічні критерії констатовано вдвічі рідше. Спостерігали високий відсоток бронхообструкцій (39,68±7,93)% та сегментарних форм пневмоній, з переважанням у дітей дошкільного віку (69,69%, відношення шансів (OR) = 3,55 (95% ДІ 1,25; 10,07)). У гострому періоді виявлено підвищення активності лактатдегідрогенази у (60,31±6,16)% випадках, що може свідчити про напруженість енергетичного обміну. Ефективність емпіричної антибіотикотерапії та патогенетичної терапії засвідчує позитивна динаміка основних клініко-лабораторних показників у (98,41±1,57)% випадків. В одному випадку виявлено деструктивне ускладнення у дитини з обтяженим преморбідним (внутрішньоутробна гіпоксія, недоношеність) фоном та пізнім початком терапії.

Висновки. На сучасному етапі у дітей віком від одного до шести років з позалікарняною пневмонією переважає гострий перебіг захворювання ((98,41 ±1,57)%), що проявляється типовими клінічними ознаками та сегментарним рентгено-морфологічним характером запалення. У третини хворих пневмонія супроводжується бронхообструктивним синдромом.

Ключові слова: діти від одного до шести років, позалікарняна пневмонія, перебіг. рентгенологічний пневмонія стаціонарний біохімічний

Oharacteristics of course of community-acquired pneumonia among children from one to six years old nowadays

L.G. Kravchenko¹, H.K. Kopiyka¹, L.I. Koval¹, K.O. Zubarenko¹, T.I. Rizhykova², KM. Doykova² V.V. Sytnyk¹

'Odessa National Medical University, Ukraine

²Odessa City Children's Clinical Hospital Ak. B.J. Reznik, Ukraine

Objective: to analyze the course of community-acquired pneumonia in children aged from one to six years at the present time.

Material and methods. The study involved 63 children aged from one to six with community-acquired radiologically confirmed pneumonia, who were admitted to the hospital. Along with the general clinical research methods, two other methods were applied -- the biochemical method (serum creatinine, urea, C-reactive protein, lactate dehydrogenase) and the instrumental method (chest X-ray, ECG, pulseoximetry, according to guidline -- computed tomography). Results. The study performs the frequency analysis of the main clinical and laboratory parameters of community-acquired pneumonia among children aged one to six. It was found that the typical clinical signs of pneumonia are present in (63.49±6.06)% of children aged one to six years with community-acquired pneumonia, while pneumonic hematological criteria ascertained twice less. At the time of our research was observed a high percentage of bronchial obstruction (39.68±7.93)% in children with community-acquired pneumonia and segmental pneumonia with a predominance of preschool children 69.69% odds ratio (OR) = 3.55 (95% CI 1.25; 10.07). In the acute period of community-acquired pneumonia the study revealed an increase of lactate dehydrogenase activity in (60.31±6.16)% of cases, indicating the intensity of energy metabolism. Based on the positive dynamics of the main clinical and laboratory parameters (98,41±1,57)% of cases with community- acquired pneumonia show efficacy of the hospital therapy with empiric antibiotic therapy and pathogenetic therapy. Only one case revealed destructive complications in a child suffering from a premorbid (intrauterine hypoxia, prematurity) background and the belated initiation of therapy.

Conclusions. The study determines (98.41±1.57)% as the number of children with community-acquired pneumonia aged one to six, who, nowadays, have acute course of disease. The community acquired pneumonia revealed itself in majority of patients with typical clinical signs and X-ray segmental morphological character of inflammation. One-third of cases was accompanied by BOS syndrome.

Keywords: children one to six years, community-acquired pneumonia, course of disease.

Характеристика течения внебольничных пневмоний у детей в возрасте от одного до шести лет на современном этапе

Л.Г. Кравченко¹, А.К. Копейка¹, ЛИ. Коваль¹, КА. Зубаренко¹, ТИ. Рыжикова², ЕМ. Дойкова², В.В. Сытник¹ Юдесский национальный медицинский университет, Украина

²Одесская городская детская клиническая больница им. академика Б.Я. Резника, Украина

Цель: проанализировать особенности течения внебольничных пневмоний у детей в возрасте от одного до шести лет на современном этапе. Пациенты и методы. Проведено обследование 63 детей в возрасте от одного до шести лет с внебольничной рентгенологически подтвержденной пневмонией, которые находились на стационарном лечении. Применялись общеклинические, биохимические (уровень креатинина, мочевины, С-реактивного протеина, лактатдегидрогеназы) и инструментальные (рентгенография органов грудной клетки, ЭКГ, пульсоксиметрия, по показаниям -- компьютерная томография) методы исследования.

Результаты. Типичные клинические признаки пневмонии наблюдались у (63,49±6,06)% детей, гематологические пневмонические критерии констатированы вдвое реже. Наблюдали высокий процент бронхообструкций (39,68±7,93)% и сегментарных форм пневмоний, с преобладанием у детей дошкольного возраста (69,69%, отношение шансов (OR) = 3,55 (95% ДИ 1,25; 10,07)). В остром периоде внебольничной пневмонии выявлено повышение активности лактатдегидрогеназы в (60,31±6,16)% случаев, что свидетельствует о напряженности энергетического обмена. Об эффективности эмпирической антибиотикотерапии и патогенетической терапии свидетельствует положительная динамика основных клинико-лабораторных показателей в (98,41±1,57)% случаев. В одном случае выявлено деструктивное осложнение у ребенка с отягощенным преморбидным (внутриутробная гипоксия, недоношенность) фоном и поздним началом терапии.

Выводы. На современном этапе у детей в возрасте от одного до шести лет с внебольничной пневмонией преобладает острое течение заболевания ((98,41 ±1,57)%), что проявляется типичными клиническими признаками и сегментарным рентгено-морфологическим характером воспаления. У трети больных пневмония сопровождается бронхообструктивным синдромом.

Ключевые слова: дети от одного до шести лет, внебольничная пневмония, особенности течения.

Вступ

Позалікарняна пневмонія (ПП) - розповсюджена та серйозна причина госпіталізації дітей. В Україні щорічно хворіють на пневмонію 80 000 дітей, переважно дошкільного віку. Захворюваність натепер у віковій групі до шести років становить 11,6 на 1000 дитячого населення [2,3]. Дані ВООЗ вказують на високий рівень смертності від пневмонії -- 0,5 на 1000 живих новонароджених у віковій групі до п'яти років.

Ефективність терапії пневмоній значною мірою пов'язана з адекватним та своєчасним вибором антибіотикотерапії. Найбільш типовим збудником пневмонії у дітей віком від 6 місяців до 6 років вважається Str. pneumonia [1,2,5]. У країнах з високою часткою дітей, вакцинованих проти пневмокока, відбувся зсув етіологічного спектра позалікарняних пневмоній у бік вірусних та атипових збудників, а Str. pneumonia ідентифікується у 25-35% випадків [8,12].

Слід зазначити, що протягом останніх десятиріч реєструється зниження смертності від пневмонії, однак спостерігається стійка тенденція до збільшення частки ускладнень (випітні плеврити, деструктивні форми) та залишкових явищ (пневмофіброз, вегетативні порушення тощо) [4,10,11].

Різноманітність збудників, вікові та індивідуальні анатомо-фізіологічні, імунологічні особливості дитячого макроорганізму обумовлюють численні клінічні варіанти перебігу пневмоній у дітей.

Мета роботи: проаналізувати особливості перебігу позалікарняних пневмоній у дітей віком від одного до шести років на сучасному етапі.

Для досягнення мети вирішували наступні завдання: визначити частоту основних клініко- параклінічних показників при позалікарняних пневмоніях у дітей віком від одного до шести років та проаналізувати їх динаміку у процесі госпітальної терапії.

Матеріал і методи дослідження

Під спостереженням перебувало 63 дитини віком від одного до шести років, хворі на ПП, які лікувались у міській дитячій клінічній лікарні у 2015-2016 роках. Порівнювали показники двох референтних груп: I група -- 30 дітей раннього віку, від одного до трьох років, з них 16 (53,33±9,10%) хлопчиків; ІІ група -- 33 дитини дошкільного віку, від трьох до шести років, 17 (51,51±8,69%) хлопчиків. Критеріями включення слугували рентгенологічно підтверджений діагноз пневмонії та відсутність антибіотикотерапії на догоспітальному етапі. Критерії виключення -- наявність вроджених та спадкових захворювань, за яких пневмонія являє собою вторинний процес, туберкульозна та ВІЛ-інфекція.

При обстеженні дітей поряд із загальноклі- нічними (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, копрограма) проводили інструментальні дослідження: пульсоксиметрія, ЕКГ (апарат Bioset 800ci у 12 стандартних відведеннях), рентгенографія органів грудної клітки (апарат Toshiba RS-50A), за показаннями -- комп'ютерна томографія. Біохімічний комплекс обстеження включав визначення рівня креатиніну, сечовини, С-реактивного протеїну (СРП), а також активності лактатдегідрогенази (ЛДГ).

Обстеження виконували у динаміці, в гострому періоді та у періоді реконвалесценції.

Отримані дані обробляли за допомогою ком- пю'терної програми Microsoft Ехсеї 2010, відмінності вважали достовірними при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

У ході роботи на підставі клініко-анамнес- тичних даних встановлено, що діти обох груп з ПП були госпіталізовані до стаціонару здебільшого після третьої доби від початку захворювання (І група -- 4,58±1,62 доби, ІІ група -- 4,86±2,61 доби, p>0,05). У переважної більшості обстежених початок захворювання був гострим -- (63,33±8,79)% випадків серед дітей молодшої вікової групи та (60,60±8,50)% дітей старше трьох років, характеризувався кашлем, фебрильною температурою, причому майже у третини пацієнтів вище 39°C (у (35,71±9,08)% дітей І групи та у (26,66±8,07)% дітей ІІ групи). Тривалість лихоманки більше трьох днів (важлива ознака пневмонії) у I групі була у (33,33±8,60)% дітей, у II групі -- у (30,30±8,02)%. На симптоми інтоксикації у вигляді слабкості, зниження апетиту, емоційного тонусу скаржились батьки (35,93±5,99)% дітей ((40,00±8,94)% у І групі та (33,23±7,54)% у ІІ групі), p>0,05.

При госпіталізації задишку констатовано у (80,95±4,94)% хворих: (83,33±6,8)% у I групі та (78,78±7,11)% у II групі. У (39,68±7,93)% випадків позалікарняні пневмонії супроводжувались бронхообструктивним синдромом (I група -- (36,66±8,79)%, II група -- (42,42±8,69)%, p>0,05). Рівень сатурації кисню за даними пульсоксиметрії коливався у межах 92-98%.

У більшості пацієнтів (71,42±5,69)% на момент госпіталізації до стаціонару простежувалась асиметрія хрипів (у І групі (66,66±8,60)% і у ІІ групі (75,75±7,46)%, р>0,05), однак не є ранньою ознакою пневмонії. Слід зазначити, що один з головних критеріїв пневмонії -- скорочення перкуторного звука -- чітко визначити у дітей молодших вікових груп не завжди вдається, що утруднює своєчасну діагностику.

За морфо-рентгенологічними даними, останніми роками відбувається зростання кількості сегментарних форм пневмоній, причому із суттєвим переважанням у дітей дошкільного віку -- 69,69%, відношення шансів

(OR) =3,55 (95% ДІ 1,25; 10,07).

Сегментарний процес діагностовано у (39,39±8,92)% хворих раннього віку, у решти -- вогнищевий процес. Правобічний процес домінував в обох вікових групах (71,42±5,69)%: у I групі у (73,33±8,07)% дітей, у II групі -- у (69,69±8,20)%. У (7,06±3,22)% хворих візуалізовано синпневмонічні плеврити.

Аналіз гематологічних критеріїв показав збільшення кількості лейкоцитів з нейтрофільозом у (30,15±5,78)% хворих на ПП: у I групі -- у (23,33±5,32)% дітей, у II групі -- у (36,36±8,37)%, тобто вдвічі менше, ніж типових клінічних ознак. Зростання ШОЕ виявляли у (43,43±9,04)% дітей I групи та у (39,39±8,50)% дітей II групи. У I віковій групі спостерігали випадки лейкопенії у (26,66±8,07)% дітей, що не виключає вірусно-бактеріальний ґенез ПП.

ЕКГ-дослідження дозволило виявити зміни у вигляді порушень ритму та метаболічних розладів у (63,33±8,79)% дітей І групи та у (72,72±7,75)% дітей ІІ групи.

За результатами мікробіологічного дослідження мокротиння, яке вдалося здійснити у 46,03% дітей з ПП, встановлено домінування пневмокока в обох групах, з тенденцією до збільшення кількості грамнегативних патогенів у молодшій групі.

Враховуючи, що для підтвердження діагнозу пневмонії поряд з рентгенологічними критеріями необхідно залучати не менше двох клінічних [3,7], ми проаналізували їх присутність у обстежених за допомогою двофакторного аналізу. Найчастіше зустрічалось поєднання фебрилітету та локальних фізикальних змін (I група -- (63,33±8,79)%; II група -- (63,63±8,37)%). Комбінація фебрилітету та задишки без БОС спостерігалася у (40,00±8,94)% та (42,42±8,06)% хворих відповідно. Менш часто виявляли фебрилітет та лейкоцитоз: (20,00±7,30)% випадків у I групі та (27,70±7,79)% у II групі.

Щодо біохімічних показників слід зазначити відсутність негативних зрушень концентрації креатиніну, сечовини у хворих з ПП. Спостерігали підвищення рівня СРП -- біомаркера гострого запалення -- у (36,50±5,60)% дітей при обстеженні у перші три доби терапії. Важливо підкреслити, що у (60,31±6,16)% випадків виявлено підвищення активності ЛДГ. Тканини легень мають високу метаболічну активність, що зумовлює значні енергетичні потреби. Біохімічним маркером, який відображає стан клітинно-енергетичного обміну при запальних процесах у легенях, слугує ЛДГ, яка є чутливим індикатором пошкодження клітин [6,9].

З першого дня лікування призначали терапію препаратами пеніцилінового або цефало- споринового ряду та посиндромну терапію згідно із сучасними рекомендаціями. У (98,41±1,57)% дітей простежено позитивну динаміку перебігу процесу. У (1,58%) одного хворого віком 3 роки 6 місяців з обтяженим преморбідним фоном (внутрішньоутробна гіпоксія, недоношеність) та запізнілою терапією (із сьомого дня захворювання) сформувався абсцес. Слід зазначити, що у більшості хворих першими нормалізувалися температурні показники: після введення антибіотиків температура знижувалась нижче 38,0°С на 2,14± 1,02 доби, що свідчило про ефективність обраної емпіричної терапії. Задишка зникала на 4,54±2,51 доби, ознаки інтоксикації -- на 5,21±2,01, кашель набував продуктивного характеру на 5,78±2,31 доби. Ефективність терапії підтверджується динамікою гематологічних показників. Зниження рівня лейкоцитів від 12,7±4,62 Г/л до 5,64±2,08 Г/л, ШОЕ -- від 22,16±5,46 мм/год до 12,12±4,64 мм/год, рівня паличкоядерних нейтрофілів -- від (9,58±6,64)% до (2,53±1,44)% документовано на час виписки з стаціонару.

Характерно, що рівень СРП нормалізувався вже через 3-4 дні лікування у більшості (87,30±4,19)% обстежених, а активність ЛДГ знижувалась пізніше, після 5-6 дня терапії у (65,07±6,00)%.

Більш тривалими виявились локальні симптоми. Рентгенологічна динаміка при контрольному обстеженні на 11,75±2,05 доби була позитивною, але визначались залишкові явища у вигляді локального посилення або деформації легеневого рисунка, плевральної адгезії -- (28,57±5,69)%. Отримані дані щодо залишкових змін при ПП збігаються з результатами G.E. Lee та співавт. [11].

Висновки

1. Типові клінічні ознаки пневмонії притаманні (63,49±6,06)% дітей віком від одного до шести років при ПП, однак гематологічні пневмонічні критерії констатовано вдвічі рідше.

2. На сучасному етапі у дітей з ПП спостерігали високу частоту бронхообструкцій (39,68±7,93)% та сегментарних форм пневмоній, з переважанням у дітей дошкільного віку (69,69%, відношення шансів (OR) =3,55 (95% ДІ 1,25; 10,07)).

3. У гострому періоді ПП виявлено підвищення активності ЛДГ у (60,31±6,16)% випад-

Література

1. Визначення етіологічного спектру позашпитальних пневмоній у віковому аспекті / Л. П Кравченко, О. В. Зубаренко, Г. К. Копійка [та ін.] // Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». - 2016. - Т 16, № 3 (55). - С. 73-75.

2. Динаміка захворюваності та поширеності бронхолегеневої патології у дітей / Ю. Г Антипкін, Н. Г Чумаченко, В. Ф. Лапшин, Т Р Уманець. // Современная педиатрия. -- 2016. -- № 2 (74). -- С. 73-77.

3. Майданник В. П Клінічні настанови з діагностики та лікування позалікарняної пневмонії у дітей з позиції доказової медицини / В. П Майданник, Є. О. Ємчинська. - Київ, 2014. - 43 с

4. Няньковский С. Л. Особливості астенічного синдрому та вегетативних порушень у дітей з позалікарняною пневмонією / С. Л. Няньковский, І. В. Бабік // Здоровье ребенка. - 2015. - № 3. - С. 16-21.

5. Результаты многоцентрового исследования «Цеф-Просто» (цеф- подоксима проксетил в стартовой терапии внебольничной пневмонии у детей) в Украине / А. П. Волосовец, А. Е. Абатуров, Л. В. Беш [и др.] // Современная педиатрия. - 2011. - № 2. - С. 107-112.

6. Сорока Н. Д. Бета-каротин в терапии острых респираторных заболеваний у детей / Н. Д. Сорока. // Детские инфекции. - 2011. - № 1. - С. 60-63.

ків, що може свідчити за напруженість енергетичного обміну.

7. Таточенко В. К. Болезни органов дыхания у детей:

практическое руководство / В. К. Таточенко. - Москва : ПедиатрЪ, 2012. - 479 с.

Сведения об авторах

Кравченко Лілія Григорівна - д.мед.н., проф. кафедри педіатрії №3 з післядипломною підготовкою Одеського національного медичного університету. Адреса: вул. Дача Ковалевського, 81, м. Одеса, 65038; тел.: (0482)339819; e-mail: sanat18@mail.ru.

Копійка Ганна Кузьмівна - к.мед.н., асистент кафедри педіатрії №3 з післядипломною підготовкою Одеського національного медичного університету. Адреса: вул. Дача Ковалевського, 81, м. Одеса, 65038; тел.: (0482)339819; e-mail: annie200679@mail.ru, ORCID 0000-0001-9758-2999.

Коваль Лариса Іванівна - аспірант кафедри педіатрії №3 з післядипломною підготовкою Одеського національного медичного університету. Адреса: вул. Дача Ковалевського, 81, м. Одеса, 65038; тел. (0482)339819, 0974394569, e-mail: larikuk87@gmail.com, ORCID 0000-0003-4050-5954.

Зубаренко Костянтин Олександрович - к.мед.н., доц. кафедри акушерства та гінекології № 1 Одеського нацонального медичного університету. Адреса: вул. Дача Ковалевського, 81, м. Одеса, 65038; тел.: (0482)339819, e-mail: sanat18@mail.ru.

Рижикова Тетяна Іванівна - головний лікар Одеської міської дитячої клінічної лікарні ім. академіка Б.Я. Резніка. Адреса: вул. Дача Ковалевського, 81, м. Одеса, 65038; тел.(0482)33-98-00, e-mail: gordet-bolnica2@yandex.ru.

Дойкова Катерина Михайлівна - лікар-рентгенолог Одеської міської дитячої клінічної лікарні ім. академіка. Б.Я. Резніка. Адреса: вул. Дача Ковалевського, 81, м. Одеса, 65038; тел.(0482)33-98-00; e-mail: doikova_katya@list.ru.

Ситник Вікторія Валеріївна - асистент кафедри педіатрії №2 Одеського національного медичного університету. Адреса: вул. Дача Ковалевського, 81, м. Одеса, 65038; тел.: (0482)339819; e-mail: vika-sy@mail.ru , ORCID 0000-0002-5659-0658.

Статья поступила в редакцию

Размещено на Allbest.ru