Питання анестезіологічного забезпечення в інтервенційній кардіології

Описання призначення та побічної дії препаратів, які використовуються для анестезії інтервенційних процедур. Розгляд особливостей її проведення в умовах рентгенопераційної кардіологічного профілю. План анестезії під час електрофізіологічних процедур.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.12.2017
Размер файла 173,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питання анестезіологічного забезпечення в інтервенційній кардіології

Дзюба Д.О., Журовська Ю.М., Лоскутов О.А.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Резюме

З кожним роком прогрес тільки набирає обертів, і все більше серцево-судинних захворювань лікуються із застосуванням міні-інвазивних методів. Це зумовлює стрімкий розвиток медичних технологій, упровадження нових методик лікування й діагностики у сфері кардіохірургії та інтервенційної кардіології. Незважаючи на те що в Україні удосконалилася підготовка лікарів -- інтервенційних кардіологів, створений Український реєстр з інтервенційної кардіології, питання анестезіологічного забезпечення інтервенційних процедур залишається дискусійним та недостатньо вивченим. У статті наводиться огляд проблеми анестезіологічного забезпечення в інтервенційній кардіології.

Ключові слова: анестезія, інтервенційна кардіологія; рентгенопераційна; аналгоседація

Резюме. С каждым годом прогресс только набирает обороты, и все больше сердечно-сосудистых заболеваний лечатся с применением мини-инвазивных методов. Это приводит к стремительному развитию медицинских технологий, внедрению новых методик лечения и диагностики в сфере кардиохирургии и интервенционной кардиологии. Несмотря на то что в Украине усовершенствовалась подготовка врачей -- интервенционных кардиологов, создан Украинский реестр по интервенционной кардиологии, вопрос анестезиологического обеспечения интервенционных процедур остается дискуссионным и недостаточно изученным. В статье приводится обзор проблемы анестезиологического обеспечения в интервенционной кардиологии.

Ключевые слова: анестезия; интервенционная кардиология; рентгеноперационная; аналгоседация

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смертності та інвалідизації населення в більшості країн світу. Очікується, що до 2030 р. летальність від цих захворювань становитиме понад 23 млн і вони отримають першість серед причин смерті населення планети. Так, щороку наша країна втрачає близько 500 000 громадян через захворювання серцево-судинної системи. У структурі смертності вони посідають перше місце, значно випереджаючи онкологічну патологію, травми тощо [1].

З кожним роком прогрес тільки набирає обертів, і все більше ССЗ лікуються міні-інвазивними методами. Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія -- напрямки медицини, що здатні найбільш ефективно знизити показники смертності від ССЗ, а також покращити якість і подовжити тривалість життя пацієнтів з цією патологією. Це зумовлює стрімкий розвиток медичних технологій, упровадження нових методик лікування й діагностики.

Незважаючи на те що в Україні удосконалилася підготовка лікарів -- інтервенційних кардіологів, створений Український реєстр з інтервенційної кардіології, недостатньо вивченим залишається питання анестезіологічного забезпечення інтервенційних процедур.

Перша процедура катетеризації серця була виконана Forssmann у 1929 році, він провів дану процедуру на собі, вводячи катетер в праві відділи серця через ліктьову вену [2]. Як діагностична процедура катетеризація серця була продемонстрована в 1941 році Cournand [3]. У наш час у рентгенопераційній виконуються надзвичайно складні процедури, що іноді тривають кілька годин (табл. 1) [4].

Умови роботи в рентгенопераційній відрізняються від таких у традиційній операційній. Перед анестезіологом виникає ряд проблем, таких як незнайоме, віддалене місце роботи, вплив радіації, обмеження допомоги з боку інших спеціалістів.

Як правило, рентгенопераційна включає кімнату управління та процедурну кімнату. Кімната управління захищена від дії радіації. Анестезіолог повинен добре ознайомитися з інтер'єром цих приміщень, місцем знаходження точок подачі газів, моніторів контролю вітальних функцій, кардіовертерів/дефібриляторів, медикаментів невідкладної допомоги, наборів для забезпечення прохідності дихальних шляхів, що зазвичай знаходяться в процедурній кімнаті. Рентгеноскопічне обладнання контролюється кардіологами, траєкторію переміщення цього обладнання не завжди можна передбачити. Щоб не обмежувати вільне переміщення рентгенапарату, слід використовувати довгі венозні лінії, дихальні контури та шланги подачі кисню.

Що стосується вибору анестезії, яка варіює в широких межах, від внутрішньовенної седації до загальної анестезії (табл. 2), то нема ідеального методу, що може універсально застосовуватися в усіх хворих, які піддаються інтервенційним та діагностичним процедурам. Вибираючи метод анестезії, анестезіолог повинен враховувати вид процедури, вимоги кардіолога, клінічний стан пацієнта, а використовувані препарати повинні мінімально впливати на серцево-судинну систему. Під час діагностичної процедури оптимальним є вибір техніки, яка б підтримувала спонтанне дихання атмосферним повітрям, стабільну гемодинаміку та нормальні показники газів крові, при цьому забезпечуючи нерухомість пацієнта, аналгезію та амнезію [5].

Більшість інтервенційних процедур може бути виконана з використанням аналгоседації. Загальна анестезія використовується у випадку тривалих процедур, у пацієнтів із супутньою патологією, у хворих у критичному стані, а також коли потрібна мінімізація рухів пацієнта, у тому числі дихальних. У дослідженні клініки Мейо брали участь 208 пацієнтів, яким проводили процедуру абляції. У 90 % випадків була запланована аналгоседація, з них у 40 % потрібне було використання засобів для підтримання прохідності дихальних шляхів, а в 10 % аналгоседація переросла в загальну анестезію [6].

Як уже було згадано, обираючи анестетичний агент, потрібно враховувати його вплив на функцію серця. Інгаляційні анестетики, включаючи севофлуран, у дослідженнях in vitro викликали подовження інтервалу QT. І хоча клінічна значимість такої дії інгаляційних анестетиків не визначена, не рекомендоване їх використання в пацієнтів з подовженням інтервалу QT. Збільшення Q^ можуть викликати барбітурати, а знижує цей показник пропофол. У дослідженні University of Western Ontario у групі 12 дорослих пацієнтів із синдромом WPW, яким проводилась радіочастотна абляція, пропофол не мав клінічно значимого впливу на функцію синоатріального чи атріовентрикулярного вузла, а також на провідність по додаткових шляхах.

Опіоїди, впливаючи на парасимпатичну систему, знижують частоту серцевих скорочень і не впливають на інтервал QT. У дослідженні на свинях реміфентаніл викликав пригнічення функції синоатріального вузла та параметрів атріовентрикулярної провідності, що пояснює виникнення брадикардії в людей [6, 7].

Для аналгоседації в кардіології найчастіше використовуються мідазолам та фентаніл. Існує велика доказова база безпечності такого поєднання бензодіазепіну й опіоїду для кардіологічних процедур. У дослідженні Health Sciences Centerat Stony Brook брали участь 700 пацієнтів, яким проводились інтервенційні процедури під аналгоседацією мідазоламом та фентанілом (середні дози 0,063 мг/кг/год та 0,591 мкг/кг/год відповідно). Результати показали виникнення гіпоксемії (Sa02 > 80 %, але < 90 %) лише в 17 пацієнтів (2,4 %), яка минала після вербальної стимуляції (12 пацієнтів, 1,7 %), збільшення FiO2 (3 пацієнти, 0,4 %) чи внутрішньовенного введення налоксону (2 пацієнти, 0,3 %).

Гіпотензія виникала в 14 пацієнтів (2,0 %) і була коригована в/в введенням кристалоїдів або флумазенілу (10 пацієнтів, 1,4 %) або інотропною інфузією (4 пацієнти, 0,6 %). Не було жодного смертельного випадку, потреби в інтубації трахеї та залишкових явищ седації після закінчення процедури. Тільки в 5 пацієнтів (0,7 %) залишилися спогади про процедуру й у 2 пацієнтів (0,3 %) виникав біль [8].

Таблиця 1. Процедури, що виконуються в рентгенопераційній кардіологічного профілю

Діагностичні процедури

Інтервенційні процедури

Коронарна ангіографія

Діагностична катетеризація при вроджених вадах серця

Ендоваскулярна емболізація

Введення парасолькоподібних оклюзивних девайсів

Балонна дилатація

Внутрішньосудинне стентування

Абляція аритмогенних вогнищ

Імплантація водіїв ритму та кардіовертерівдефібриляторів

Кардіоверсія

Таблиця 2. Анестезіологічний менеджмент у рентгенопераційній

Мінімальна седація (анксіолізис)

Помірна седація (зі збереженням свідомості)

Глибока седація

Загальна анестезія

Реакція на подразник

Нормальна відповідь на вербальну стимуляцію

Цілеспрямована відповідь на вербальну або тактильну стимуляцію

Цілеспрямована відповідь на повторну або больову стимуляцію

Відсутність відповіді навіть на больову стимуляцію

Дихальні шляхи

Неуражені

Не потрібно ніякого втручання

Можливо, буде потрібне втручання*

Часто потрібне втручання*

Спонтанна

вентиляція

Неуражена

Адекватна

Може бути адекватна

Зазвичай

неадекватна

Функція серцевосудинної системи

Неуражена

Зазвичай

підтримується

Зазвичай

підтримується

Може бути уражена

Примітка: * -- забезпечення прохідності дихальних шляхів.

Ізольоване використання бензодіазепінів можливе у випадку неболючих процедур. При необхідності досягнення глибокої седації більшість авторів схиляються до використання ефект-контрольованої інфузії пропофолу в поєднанні з опіоїдами з огляду на кардіопротективні властивості останніх.

Проте дослідження, проведене Academic Teaching Hospital of the University of Kiel (Німеччина), не виявило переваг опіоїдів над бензодіазепінами щодо кардіопротекції, що оцінювалася шляхом визначення рівня тропонінів після коронарної інтервенції [9].

анестезія інтервенційний рентгенопераційний кардіологічний

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Примітки: ХОЗЛ -- хронічне обструктивне захворювання легенів; ФП -- фібриляція передсердь; ШТ -- шлуночкова тахікардія; ЗА -- загальна анестезія.

Дексмедетомідин (декс) є потенційно привабливою альтернативою або ад'ювантом щодо традиційної комбінації фентанілу й мідазоламу. У проспективному дослідженні 326 пацієнтів, які перенесли різноманітні хірургічні процедури, дексмедетомідин (навантажувальна доза 0,5 мкг/кг і 1,0 мкг/кг з подальшою інфузією) на відміну від плацебо зменшив кількість випадків пригнічення дихання (3,7 і2,3 % проти 12,7 % відповідно, р = 0,018). Також у групі дексмедетомідину спостерігалося зменшення використання мідазоламу та фентанілу та збільшення комфорту пацієнта [6].

Найбільш частим побічним ефектом дексмедетомідину була гіпотонія (зниження показників більше ніж на 30 % порівняно з вихідними), що була значно більшою в групі дексмедетомідину (0,5 мкг/кг) порівняно з плацебо (11,9 % проти 3,2 %, p = 0,046). Статистично значимої різниці у виникненні брадикардії не було виявлено [6].

За приклад анестезіологічного плану ведення пацієнтів можна взяти план, рекомендований American Heart Association (рис. 1) для проведення анестезії під час електрофізіологічних процедур. American Heart Association виділяє три моделі анестезіологічного забезпечення інтервенційних процедур: 1) анестезіологічне забезпечення надається анестезіологом; 2) анестезія проводиться кваліфікованим спеціалістом -- не анестезіологом; 3) анестезія керована кардіологом, який проводить процедуру, виконується медичною сестрою [5].

Отже, питання анестезіологічного забезпечення в інтервенційній кардіології залишається відкритим. На даний момент нема вірогідної клінічної бази для вибору оптимального методу анестезіологічного забезпечення інтервенційних процедур, що вимагає проведення подальших клінічних досліджень із комплексною оцінкою впливу анестезуючих агентів на серцево-судинну систему в умовах інтервенційної операційної.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список літератури

Зозуля І.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні/ Зозуля І.С., Зозуля А.І. // Укр. мед. часопис. -- 2011. -- № 5. -- С. 38-41.

Forssmann-Falck R. Werner Forssmann: a pioneer of cardiology / Forssmann-Falck R. // Am. J. Cardiol. -- 1997. -- № 79. -- С. 60.

Cournand A. Catheterization of the right auricle in men / Cournand A., Ranges H.A. // Proc. Soc. Exp. Biol. Med. -- 1941. -- № 46. -- С. 462.

Goel S. Anaesthesia for Procedures in Cardiac Catheterisation Laboratory / Goel S., Deepak K. // Annals of Cardiac Anaesthesia. -- 2004. -- № 7. -- С. 32-39.

Neal S. Gerstein. Sedation in the Electrophysiology Laboratory: A Multidisciplinary Review [Електронний ресурс] / Neal S. Gerstein, Young A., Schulman P. // Journal of the American Heart Association. -- 2016. -- Режим доступу: http://jaha. ahajournals.org/content/5/6/e003629.

Hayman M. Anesthesia for Interventional Cardiology / Hayman M., Forrest P., Kam P. // Journal ofCardiothoracic and Vascular Anesthesia. -- 2012. -- № 1. -- С. 134-147.

Hamid M. Anesthesia for cardiac catheterization procedures/Hamid M. //Heart, Lung and Vessels. -- 2014. -- № 6. -- С. 225-231.

Stuart P. CSANZ Position Statement on Sedation for Cardiovascular Procedures / Stuart P., Kovoor P, Thiagalingam A. // Heart, Lung and Circulation. -- 2015. -- № 24. -- С. 1041-1048.

Abdel-Wahab M. Diazepam versus fentanyl for premedication during percutaneous coronary intervention: results from the Myocardial Protection by Fentanyl during Coronary Intervention /Abdel-Wahab M, Khattab A., Liska B. // Journal of Interventional Cardiology. -- 2008. -- № 21. -- С. 232-238.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Біофізичні основи франклінізації, її фізіологічна та лікувальна дія, методика проведення процедур, показання та протипоказання, інфітотерапія та електростатичний масаж. Фізіологічна та лікувальна дія аерофонів, методика і техніка проведення процедур.

    реферат [21,8 K], добавлен 01.09.2010

  • Усунення болю протягом тривалого часу було прерогативою анестезіологів, поряд із проведенням анестезії, інтенсивною терапією та невідкладною допомогою. Тому, місцева анестезія має велику питому вагу в клінічній практиці. Новокаїн та його властивості.

    курсовая работа [69,6 K], добавлен 04.07.2008

  • Поняття франклінізації - метода лікувального впливу постійним електричним полем високої напруженості. Застосування для проведення франклінізації апаратів "АФ-3-1" і "ФА-5-5". Техніка проведення процедур, лікувальні методики: показання і протипоказання.

    презентация [1,6 M], добавлен 29.10.2014

  • Водолечение как система наружного применения пресной воды в профилактических и реабилитационных целях. Описание процедур гидротерапии: ванны, души, обливание и обтирание. Оборудование, температура и физика водных процедур в водолечебных учреждениях.

    презентация [2,7 M], добавлен 28.02.2013

  • Устройство, оборудование, оснащение физиотерапевтического кабинета. Разновидности процедур. Инструкция по технике безопасности и охране труда, организация работы физиотерапевтического кабинета. Общие правила проведения физиотерапевтических процедур.

    контрольная работа [16,5 K], добавлен 05.11.2009

  • Закаливание для повышения устойчивости организма к неблагоприятному воздействию физических факторов окружающей среды. Основные правила закаливания. Порядок проведения и виды закаливающих процедур. Моржевание и его благоприятное воздействие на здоровье.

    презентация [262,4 K], добавлен 07.02.2010

  • Електросон як методика електролікування, її специфічні риси та особливості застосування. Техніка проведення процедур за допомогою даної електросну, його терапевтична та біологічна дія, оцінка практичної ефективності при різноманітних хворобах і станах.

    реферат [101,6 K], добавлен 23.12.2010

  • Апарати для проведення діадинамотерапія, її фізіологічні і лікувальні ефекти. Методика, дозування, техніка процедур з використання струмів Бернара в профілактичних і реабілітаційних цілях, протипоказання. Правила техніки безпеки і класи захисту апаратури.

    контрольная работа [30,4 K], добавлен 14.05.2011

  • Сучасний стан розвитку фізіотерапевтичної апаратури. Ефективність проведення процедур лазерної терапії шляхом розробки методу та системи, котра забезпечить під час процедури ЛТ реєстрацію параметрів випромінювання електромагнітних полів організму.

    автореферат [86,3 K], добавлен 24.03.2009

  • Загальна характеристика магнітотерапії. Сучасні погляди на механізм дії магнітного поля. Біологічна і фізіологічна дія магнітотерапії, показання та протипоказання. Техніка та методика проведення процедур. Вплив на область легень та на ділянку серця.

    курсовая работа [49,9 K], добавлен 18.04.2011

  • Небезпека поліпрагмазії (призначення безлічі лікарських засобів чи лікувальних процедур). Зменшення виникнення несприятливих ефектів лікарської взаємодії. Дві класифікації механізмів взаємодії лікарських засобів: фармакокінетична і фармакодинамічна.

    курсовая работа [44,7 K], добавлен 06.11.2010

  • Загальне поняття про фізіотерапію, дія на організм. Показання, протипоказання, механізм дії, підготовка пацієнтів. Можливі ускладнення, їх профілактика. Гірудотерапія, світлолікування та водолікування: показання, порядок та правила проведення процедур.

    презентация [197,6 K], добавлен 10.02.2013

  • Захворювання щитовидної залози як найбільш поширена патологія в ендокринології. Вивчення основних механізмів патологічних змін серцево-судинної системи при тиреотоксикозі. Аналіз якості анестезіологічної захисту пацієнта під час оперативного втручання.

    статья [21,8 K], добавлен 27.08.2017

  • Вибір виду та методики проведення масажних процедур. Масаж і лікувальна гімнастика при захворюваннях хребта. Масаж при шийному і грудному остеохондрозі і радикуліті. Зниження больового порогу за допомогою масажу спини. Дегенеративні захворювання хребта.

    реферат [84,4 K], добавлен 09.06.2011

  • Общая характеристика и причины развития желчнокаменной болезни, ее клиническая картина и симптомы, этиология и патогенез. План обследования для постановки дифференциального диагноза, проведение необходимых процедур и анализы. Составление схемы лечения.

    история болезни [31,3 K], добавлен 23.05.2014

  • Розгляд літературних даних з висвітлення питань етіології, патогенезу, клініки і лікування розсіяного склерозу на сучасному етапі. Дослідження та характеристика клінічних особливостей перебігу розсіяного склерозу, підходів до призначення імуноглобулінів.

    статья [23,7 K], добавлен 31.08.2017

  • Травма головного мозку – медична та соціальна проблема через високий відсоток інвалідизації та летальності. Ефективний анестезіологічний захист і обґрунтована терапія в периопераційному періоді. Антистресорні варіанти анестезіологічного забезпечення.

    автореферат [64,7 K], добавлен 24.03.2009

  • Лікарське забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах спеціалізованих стаціонарів за найпоширенішими нозологіями шляхом створення раціонального асортименту ЛП, їх поєднання у стандартизованих варіантах та рекомендацій щодо витрат на придбання.

    автореферат [62,6 K], добавлен 02.04.2009

  • Лікарсько-педагогічні спостереження у процесі тренувальних занять, їх задачі, форми організації, методи дослідження, функціональні проби в умовах проведення. Медичне забезпечення спортивних змагань. Види та особливості лікарського контролю на змаганнях.

    реферат [34,5 K], добавлен 18.11.2009

  • Взаємозв'язок між хімічною структурою і фармакодинамікою. Механізм дії глюкокортикоїдів, показання до застосування і режим дозування. Описання методик проведення пульс-терапії глюкокортикоїдами. Особливості місцевого застосування глюкокортикоїдів.

    реферат [27,6 K], добавлен 24.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.