Порівняльна характеристика клінічної ефективності різних схем лікування атопічного дерматиту в дітей, особливості застосування специфічної індукції імунологічної толерантності

Размещено на http://allbest.ru

6

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет

імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

УДК 616.5-002-056.43-085.37]-053.2 DOI 10.11603/24116-4944.2017.1.7245

Порівняльна характеристика клінічної ефективності різних схем лікування атопічного дерматиту в дітей, особливості застосування специфічної індукції імунологічної толерантності Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2017. № 1

Вступ

В останні десятиліття в більшості країн світу спостерігають значне зростання поширеності алергічних захворювань, пов'язаних з IgE-антитілами, які на сьогодні реєструють у 20-40 % населення. До цієї групи захворювань належать бронхіальна астма, алергічний риніт, кон'юнктивіт, атопічний дерматит, анафілаксія та ін. [1-4]. Атопічний дерматит (АД) - найбільш ранній і частий клінічний прояв атопії в дітей [5, 6].

Захворюваність на АД у світі складає до 5-10 % серед дорослого населення та до 20-30 % серед дітей і підлітків. У загальній структурі алергічних захворювань частка АД становить 50-70 %, у дітей першого року життя він досягає 90 % всієї алергічної патології [7-10].

Вважають, що АД належить до захворювань, які зумовлені алергенспецифічною IgE-відповіддю, що призводить до розвитку специфічного запалення. Ініціювальний механізм хронічного запалення - імунний дисбаланс Т-хелперів-1/Т-хелперів-2 з порушенням у системі цитокінів [11, 12]. атопічний дерматит алергічний імунотерапія

Виявлений дисбаланс між субкласами Т-хелперів (Th) і Т-супресорів (Ts), встановлення його ролі в розвитку уражень шкіри при АД змінили уявлення про діагностичне значення підвищення числа Т-хелперів та імунорегуляторного індексу (Th/Ts) [3-5, 7, 12].

Сучасні фармакологічні засоби, які застосовують для лікування алергії, в більшості випадків дозволяють контролювати стан пацієнтів. Однак жоден з препаратів не може змінити характеру реагування організму на причинно-значущий алерген і тим самим вплинути на перебіг захворювання. На сьогодні алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) є єдиним патогенетично обґрунтованим методом лікування IgE-залежних алергічних реакцій. Дія Ті орієнтована не на симптоми алергії, а на патогенез самого захворювання [2, 9, 13]. Всесвітня організація з алергії (WAO), Європейська академія алергії та клінічної імунології (EAACI), Робоча група Американської академії алергії, астми та імунології (AAAAI), Американської колегії алергії, астми та імунології (ACAAI), Об'єднаної ради алергії, астми та імунології постійно переглядають і розробляють положення клінічних рекомендацій для використання АСІТ з урахуванням сучасного рівня доказової медицини [1, 2, 12].

Механізми даного виду імунотерапії продовжують вивчати й уточнювати. АСІТ діє практично на всі патогенетично значущі ланки алергічного процесу, клітинний та медіаторний компоненти алергічного запалення, тобто сповільнює як ранню, так і пізню фази алергічної реакції негайного типу.

В результаті проведення АСІТ знижується виділення гістаміну базофілами, відбувається гальмування хемотаксичної активності еозинофілів і нейтрофілів у відповідь на вплив алергену, що призводить до пригнічення накопичення в тканинах клітин запалення, зниження вмісту еозинофільного катіонного білка в секретах, внаслідок чого зменшується неспецифічна тканинна реактивність, гальмується пізня фаза алергічного запалення [1, 2, 8, 14].

У нашій країні для проведення АСІТ оптимальним вважають віковий інтервал від 5 до 50 років, хоча WAO, Робоча група AAAAI, ACAAI, Об'єднаної ради алергії, астми та імунології підтримують постулат про можливість проведення АСІТ як дітям більш раннього віку (з 2-3 років), так і пацієнтам літнього віку (до 60 років і навіть старшим). Так, Міжнародний консенсус з дитячої астми (PRACTALL, 2008) рекомендує призначати АСІТ дітям з 3 років.

При цьому бажано, щоб кількість причинно-значущих алергенів при проведенні АСІТ не перевищувала 3-4 [1, 2]. Залежно від способу введення алергену існує декілька видів АСІТ: підшкірний, інгаляційний, інтраназальний, пероральний, комбінований тощо, які дозволяють при правильному їх виборі в більшості випадків досягати кращого впливу на різні складові механізми толерантності до алергенів [1, 12, 13].

Важливе патогенетичне значення в розвитку АД у дітей має також порушення мікробіоценозу кишечника. Відомо, що його склад контролюється імунною системою слизової оболонки кишечника, а продукти життєдіяльності нормальної мікрофлори, у свою чергу, регулюють як гуморальні, так і клітинні компоненти імунітету.

Принципово новим підходом до вирішення проблеми та профілактики алергії є використання пробіотиків для модулювання імунного ефекту, спричиненого впливом кишкової флори. Реалізація імуномоделюючого ефекту кишкової мікрофлори зумовлена насамперед впливом на диференціювання T-лімфоцитів хелперів (Th) у пейєрових бляшках, що впливає на розвиток імунітету з кращою збалансованістю між Th1- і ^2-імунними відповідями [3, 4, 12, 15].

Мета дослідження - вивчити ефективність та оцінити перспективу застосування алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пролонгованою пробіотикотерапією при атопічному дерматиті в дітей як методу індукції імунологічної толерантності, проаналізувати досвід клінічної практики та інтерпретувати результати обстежень.

Матеріали та методи. У процесі виконання науково-дослідної роботи було застосовано такі загальноклінічні методи дослідження, як оцінка скарг, анамнестичних даних, об'єктивного статусу пацієнтів із визначенням показників фізичного розвитку, загальні клініко-лабораторні й біохімічні, імунологічні, алергологічні, інструментальні методи - УЗД шкіри і дерматоскопію.

Імунологічне обстеження включало оцінку показників клітинної та гуморальної ланок імунітету з визначенням концентрації субпопуляцій лімфоцитів (CD₃, CD₄, CD₈, CD₁₆, CD₁₉) методом проточної цитофлюориметрії, сироваткових імуноглобулінів (IgA, IgE, IgG), показників цитокінового статусу - інтерлейкінів (IL-2, IL-4, IL-6, IL-10), INF-y та рівня гістаміну сироватки крові - методом імунофер- ментного аналізу. УЗД шкіри і дерматоскопію виконували на всіх уражених ділянках шкіри, а також проводили порівняння з неушкодженими ділянками шкіри.

Для дерматоскопії використовували дерматоскоп Heine серії mini 3000 LED («Heine Optotechnik», Німеччина) та спеціальне масло для імерсії («Heine Optotechnik», Німеччина). Даний дерматоскоп має такі характеристики:

а)10-кратне збільшення без спотворення по всій досліджуваній поверхні за рахунок системи ахроматичних лінз;

б)світлодіодне рівномірне безтіньове освітлення з наявністю 6 основних джерел освітлення і 3 додаткових джерел для бічного освітлення;

в)діапазон корекції фокусування від -4 до +4 діоптрій;

г)наявність рукоятки зі знімним блоком автономного живлення.

Для дерматоскопії імерсійне масло наносили тонким рівномірним шаром на досліджувану ділянку шкіри й об'єктив дерматоскопа. Вмикали освітлення об'єктива і за допомогою кільця окуляра регулювали різкість до комфортних значень. Щільно притиснувши об'єктив приладу до поверхні шкіри, розглядали й аналізували зображення.

Для ультрасонографії використовували ультразвукові сканери Siemens Sonoline Adara, GE logiq 100 Pro та Medison SonoAce 8000 Prime з лінійними датчиками зі змінною частотою 3,5-12,0 МГ ц. Дослідження проводили в М- і В-режимах, а також із застосуванням доплерів- ських методик. З метою запобігання надмірному тиску на шкіру датчиком використовували гелієву «подушку» як акустичне вікно.

Візуалізували епідерміс, дерму і підшкірно-жирову клітковину. Оцінювали диференціювання шарів шкіри (епідермісу і дерми), їх товщину, ехострукту- ру, ехогенність, судинний малюнок, а також регіональні лімфатичні вузли. Усі структурні зміни шкіри дифузного і/або вогнищевого характеру, виявлені в зоні обстеження, було описано відповідно до традиційного протоколу УЗД. У більшості випадків сканограми патологічно змінених ділянок шкіри порівнювали зі сканограмами контралате- ральних або розташованих поруч здорових ділянок шкіри.

Тяжкість перебігу АД оцінювали напівкількісним методом за індексом SCORAD (Scoring of Atopik Dermatitis), який розробила Європейська робоча група експертів [16].

Усім дітям, хворим на АД, з метою оцінки ефективності різних схем терапії було проведено до і після лікування обстеження з використанням загальноклінічних, імунологічних методик, дерматоскопію та УЗД шкіри, оцінку тяжкості за шкалою SCORAD.

Статистичну обробку матеріалу здійснювали за допомогою стандартних алгоритмів варіаційної статистики, для розрахунків використовували комп'ютерні програми Excel (Microsoft Office, США) і Statistica 6.0 та online калькулятор SISA (Simple Interactive Statistical Analysis), розраховували t-критерій Стьюдента чи критерій х2 (різницю вважали вірогідною при р<0,01 або р<0,05).

Результати дослідження та їх обговорення

На першому етапі виконання науково-дослідної роботи комплексно було обстежено 128 дітей (58,59 % хлопчиків, 41,41 % дівчаток), хворих на атопічний дерматит, віком від 1 до 18 років, вивчено клініко-параклінічні особливості перебігу АД на сучасному етапі. Групу контролю склали 40 практично здорових дітей того ж віку, що і хворі, в яких було встановлено нормальні величини лабораторних та інструментальних показників. Розподіл відповідно до вікових форм АД: малюкова - 15,63 %, дитяча - 54,69 %, підліткова - 29,69 %.

Розподіл за ступенем тяжкості перебігу захворювання: легка - 53,91 %, середня - 35,16 %, тяжка форма - 10,94 %. За поширеністю патологічного процесу на шкірі дітей відмічали такі форми: обмежено- локалізовану - 55,47 %, поширену - 35,16 %, дифузну - 9,38 %. Клініко-морфологічна форма АД в обстежуваних дітей: ексудативна - 9,38 %, еритематозно-сквамозна - 16,41 %, еритематозно-сквамозна з ліхеніфікацією - 50,78 %, ліхеноїдна - 22,66 %, пруригоподібна - 0,78 %.

Оцінювали тяжкість перебігу АД у дітей за шкалою SCORAD, відмічали зростання індексу SCORAD від найнижчого значення при легкому перебігу захворювання до найвищого - при тяжкому.

На другому етапі дослідження проводили порівняльну оцінку ефективності традиційної терапії та комплексного лікування АД з використанням алергенспецифічної імунотерапії і пролонгованого курсу пробіотиків у 108 дітей віком від 4 до 18 років, контрольну групу склали 34 дитини того ж віку, що і хворі.

Усіх обстежуваних дітей з АД поділили на дві групи по 54 дитини. Усі групи обстежуваних дітей з АД стандартизували за базовою терапією згідно з протоколом МОЗ України від 27.12.2005 р. № 767. Першу групу склали діти з АД, яким проводили комплексну терапію із застосуванням алергенспецифічної імунотерапії та пролонгованого курсу пробіотиків. Алергенспецифічну терапію проводили за стандартною схемою згідно з протоколами, а також призначали мультипробіотик із багато- штамової симбіотичної культури пробіотичних бактерій у складі Bifidobacterium, Lactobacillus, Lactococcus у віковій дозі один раз на добу пролонгованим курсом тривалістю два місяці. Другу групу склали діти з АД, яким проводили традиційну терапію.

Спостереження за клінічною ефективністю застосування специфічної імунотерапії з пролонгованим курсом пробіотиків у процесі лікування атопічного дерматиту в дітей показали хороші результати. Перш за все це відображалося на динаміці клінічної симптоматики захворювання і помітному зниженні індексу SCORAD (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка індексу SCORAD у дітей з атопічним дерматитом під впливом лікування (M±m)

Примітка. Тут і в таблицях 2, 3: * - вірогідність різниці показників залежно від застосованого лікування (p<0,05).

Відмічали також значне покращення показників перебігу АД під впливом запропонованого лікування порівняно з традиційною терапією (табл. 2).

Таблиця 2. Особливості перебігу атопічного дерматиту залежно від застосованого лікування (M±m)

Помітно зменшувались середня частота загострень на рік, середня тривалість загострень і збільшувалась тривалість періоду клінічної ремісії захворювання.

Істотні зміни відмічали за даними результатів імунологічних обстежень під впливом запропонованого лікування (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка імунних показників у дітей з атопічним дерматитом залежно від застосованого лікування (M±m)

Під впливом комплексного лікування, за даними імунологічних обстежень, відмічали тенденцію до підвищення абсолютної і відносної кількості загальних Т-лімфоцитів (CD₃), збільшення вмісту CD₃-клітин за рахунок Т-лімфоцитів супресорів (CD₈), зменшення відносної кількості Т-лімфоцитів хелперів (CD₄), тому істотно знижувався імунорегуляторний індекс CD₄/CD₈, відмічали помітне зменшення кількості В-лімфоцитів (CD₁₉), Т-лімфоцитів натуральних кілерів (CD₁₆), а також концентрації сироваткових IgE, гістаміну сироватки, збільшувався рівень сироваткових IgA, IgG та INF-y, що корелювало зі ступенем тяжкості клінічного перебігу атопічного дерматиту за шкалою SCORAD. При дослідженні рівнів цитокінів під впливом запропонованої терапії виявлено зростання IL-2, IL-10, зниження IL-4, IL-6.

Усім хворим проводили дерматоскопію та УЗД шкіри. Дослідження виконували на всіх уражених ділянках шкіри, а також проводили порівняння з неушкодженими ділянками, визначали стан судин шкіри.

УЗД шкіри проводили в М- і В-режимах сканування, а також із застосуванням доплерівських методик. Візуалізували епідерміс, дерму і підшкірно-жирову клітковину. Отримували сканограми структури шкіри, за даними яких вимірювали товщину окремих шарів шкіри - епідермісу, дерми, підшкірно-жирового шару, а також акустичну щільність шарів. За даними УЗД шкіри, очевидна швидша динаміка зміни товщини шкіри з тенденцією до нормалізації при запропонованій комплексній терапії порівняно з традиційним лікуванням, що свідчить про ефективність її застосування (табл. 4).

Атопічний дерматит - хронічне захворювання з дуже поліморфними змінами на шкірі, що підтверджують дані, отримані при дерматоскопії (табл. 5).

Таблиця 4. Товщина шкіри за даними УЗД залежно від локалізації та застосованого лікування в дітей з атопічним дерматитом, мм (M±m)

Примітка. * - вірогідність різниці між показниками дітей з атопічним дерматитом залежно від застосованого лікування (р<0,05).

Таблиця 5. Частота окремих шкірних симптомів та морфологічних елементів висипань за даними результатів дерматоскопії в дітей, хворих на атопічний дерматит, залежно від застосованого лікування, %

За результатами імунограм, УЗД шкіри, дерматоскопії можемо зробити висновок про вищу клінічну ефективність комплексної терапії.

Отже, на фоні проведеної алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пробіотикотерапією відмічали швидку і позитивну динаміку клінічної симптоматики, яка підтверджувалась достовірним зниженням індексу SCORAD, зменшенням частоти окремих шкірних симптомів і морфологічних елементів висипань за даними дерматоскопії, тенденцією до нормалізації показників за даними УЗД шкіри.

Висновки

Алергенспецифічна імунотерапія в поєднанні з пробіотикотерапією є ефективним методом лікування хворих на АД. У даній роботі на прикладі випадків з клінічної практики продемонстровано клінічну ефективність алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пролонгованою пробіотикотерапією при АД у дітей. При дослідженні та порівнянні запропонованого методу лікування з традиційною терапію очевидний кращий клінічний результат. Даний метод індукції імунологічної толерантності можна застосовувати для лікування АД у дітей віком від 3-х років. Таким чином, очевидно, що алергенспецифічна імунотерапія в поєднанні з пролонгованою пробіотикоте- рапією при АД, проявляючи імуномодулюючий вплив на клітинну і гуморальну ланки імунітету, цитокіновий статус, індукує імунологічну толерантність, що супроводжується швидкою і позитивною динамікою клінічної симптоматики.

Перспективи подальших досліджень. Проведений аналіз літератури та результати власних спостережень свідчать про необхідність подальших досліджень. Виявлено специфічні зміни з боку клітинної та гуморальної ланок імунітету, цитокінового профілю під впливом алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пролонгованою пробіотикотерапією. Перспективою подальших досліджень є вивчення механізмів формування та підтримки імунологічної толерантності до алергенів. Запропоновані схеми алергенспецифічної імунотерапії з курсом пробіотиків потребують систематизації та розробки спеціальних лікувальних алгоритмів. Розробка та вдосконалення нових патогенетичних методів лікування АД покращать якість життя, зменшать рівень інвалідизації і захворюваності.

Отримано 24.01.17

Список літератури

1. Гришило П. В. Види алерген-специфічної імунотерапії, показання до призначення, ефективність при бронхіальній астмі та інших алергічних захворюваннях / П. В. Гришило // Астма та алергія. - 2016. - № 1. - С. 62-65.

2. Клиническая эффективность аллергенспецифической иммунотерапии / Е. А. Собко, И. В. Демко, И. А. Соловьева [и др.] // Сибирское медицинское образование. - 2015. - № 1. - С. 84-90.

3. Особливості стану клітинного та гуморального імунітету у хворих на атопічний дерматит / Л. Ю. Левченко, М. В. Микитюк, Н. Л. Куценко, І. П. Кайдашев // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2010. - № 4 (39). - С. 14-20.

4. Федорців О. Є. Стан клітинного та гуморального імунітету, цитокіновий статус і медіатори запалення при атопіч- ному дерматиті в дітей / О. Є. Федорців, О. М. Мочульська, Я. В. Олійник // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 2. - С. 26-28.

5. Смирнова Г. И. Новое в патогенезе и лечении атопического дерматита у детей / Г. И. Смирнова // Российский педиатрический журнал. - 2013. - № 6. - С. 56-63.

6. Смирнова Г. И. Эффективное лечение атопического дерматита у детей / Г. И. Смирнова // Российский педиатрический журнал. - 2012. - № 5. - С. 27-34.

7. Мачарадзе Д. Ш. Атопический дерматит: новые цели терапии / Д. Ш. Мачарадзе // Вопросы современной педиатрии. - 2014. - № 4. - С. 70-73.

8. Самцов А. В. Рекомендации по лечению атопического дерматита (атопической экземы) Американской академии дерматологии, Европейской академии дерматовенерологии и Российского общества дерматовенерологов и косметологов. Мнение экспертов / А. В. Самцов, Е. В. Соколовский,

Е. А. Аравийская // Вестник дерматологии и венерологии.

- 2015. - № 6. - С. 11-16.

9. Смирнова Г. И. Управление течением болезни: атопический дерматит у детей / Г. И. Смирнова // Российский педиатрический журнал. - 2014. - № 6. - С. 45-53.

10. Федорців О. Є. Дерматоскопія та ультразвукова діагностика шкіри як малоінвазивні методи обстеження при ато- пічному дерматиті у дітей / О. Є. Федорців, О. М. Мочульська // Современная педиатрия. - 2016. - № 7 (79). - С. 54-57.

11. Сывороточные уровни цитокинов и их продукция мононуклеарными клетками периферической крови у больных атопическим дерматитом / [А. Н. Силков, Т. В. Ковалевская-Кучерявенко, С. А. Фалалеева и др.] // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. - 2012. - № 3 (38). - С. 175-179.

12. Ring J. Handbook of Atopic Eczema, 2nd edn. / Ring J., Przybilla B., Ruzicka T. // Springer. - Heidelberg, 2005. - P. 605.

- Деркач В. В. Возможности аллергенспецифической иммунотерапии в лечении атопического дерматита у детей / В. В. Деркач // Современные проблемы науки и образования. 2012. - № 2. - С. 8-9.

13. Пичужкина О. В. Реаранжировка иммуного ответа в результате проведения аллергенспецифической иммунотерапии / О. В. Пичужкина, И. С. Гущин, О. М. Курбачева // Экспериментальная и клиническая аллергология, иммунология. - 2013. - № 1. - С. 43-48.

14. Мельникова И. Ю. Восстановление микробиоценоза кишечника в комплексной терапии атопического дерматита у детей / И. Ю. Мельникова, М. М. Горюнова, М. В. Самсонова // Вопросы современной педиатрии. - 2007. - № 4. - С. 123-127.

15. Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index. Consensus Report of the European Task Force on Atopic Dermatitis // Dermatology. - 1993. - Vol. 186 (1). - P. 23-31.

References

1. Hryshylo, P.V. (2016). Vydy alerhen-spetsyfichnoyi imunoterapii, pokazannia do pryznachennia, efektyvnist pry bronhialniy astmi ta inshyh alerhichnyh zahvoriuvanniah [Types of allergen-specific immunotherapy, indications for the appointment and it's efficiency in patients with bronchial asthma and other allergic diseases]. Astma ta Alergiya - Asthma and Allergy, 1, 62-65 [in Ukrainian].

2. Sobko, E.A., Demko, I.V., Solovyeva, I.A, & Kraposhina,A. Yu. (2015). Klinicheskaia effektivnost allergenspetsificheskoi immu- noterapii [Clinical efficacy of allergen immunotherapy]. Sibirskoie meditsinskoie obrazovanie - Siberian Medical Education, 1, 84-90 [in Russian].

3. Levchenko, L. Yu., Mykytiuk, M. V., Kutsenko, N. L. & Kai- dashev, I. P. (2010). Osoblyvosti stanu klitynnoho ta humoralnoho imunitetu v hvoryh na atopichnyi dermatyt [Features of cellular and humoral immunity in patients with atopic dermatitis]. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii - Ukrainian Journal of Dermatology, Venereology, Cosmetology, 39, 14-20 [in Ukrainian].

4. Fedortsiv, O.Ye., & Mochulska, O.M. (2016). Stan klitynnoho ta humoralnoho imunitetu, tsytokinovyi status i mediatory zapalennia pry atopichnomu dermatyti u ditei [Indicators of cellular and humoral immunity, cytokine status in children with atopic dermatitis]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii, «Ukrmedknyha» - Actual Issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, «Ukrmedknyha», 2, 26-28 [in Ukrainian].

5. Smirnova, H.I. (2013). Novoie v patogeneze i lechenii atopicheskogo dermatita u detei [New in pathogenesis and treatment of atopic dermatitis in children]. Rossiyskiy pediatricheskiy zhurnal - Russian Pediatric Journal, 6, 56-63 [in Russian].

6. Smirnova, H.I. (2012). Effektivnoie lechenie atopicheskogo dermatita u detei [Effective treatment of atopic dermatitis in children]. Rosiyskiy pediatricheskiy zhurnal - Russian Pediatric Journal, 5, 27-34 [in Russian].

7. Macharadze, D.S. (2014). Atopicheskiy dermatit: novie tseli v terapii [Atopic dermatitis: new goals of therapy]. Voprosi sovremennoi pediatrii - Questions of Contemporary Pediatrics, 4, 70-73 [in Russian].

8. Samtsov, A.V. (2015). Rekomendatsii po lecheniyu atopicheskogo dermatita (atopicheskoi ekzemy) Amerikanskoi aka- demii dermatologii, Yevropeiskoi akademii dermatovenerologii i Rossiyskogo obshchestva dermatovenerologov i kosmetologov. Mnenie ekspertov [Recommendations for treatment of atopic dermatitis (atopic eczema), American Academy of Dermatology, European Academy of Dermatovenerology and Russian Society of dermatologists and cosmetologists. Expert opinions]. Vestnik dermatologii i venerologii - Journal of Dermatology and Venereology, 6, 11-16 [in Russian].

9. Smirnova, H.I. (2014). Upravlenie techeniem bolezni: atopicheskiy dermatit u detei [Management over disease's course: atopic dermatitis in children]. Rosiyskiy pediatricheskiy zhurnal - Russian Pediatric Journal, 6, 45-53 [in Russian].

10. Fedortsiv, O.Ye., & Mochulska, O.M. (2016). Dermatos- kopiya ta ultrazvukova diahnostyka shkiry yak maloinvazyvni metody obstezhennia pry atopichnomu dermatyti u ditei [Der- matoscopy and ultrasound diagnostics of skin as a minimally invasive methods to examination of atopic dermatitis in children]. Sovremennaia pediatriya - Modern Pediatrics, 7, 54-57 [in Ukrainian].

11. Kovalevskaia-Kucheriavenko, T.V., Sylkov, A.N., & Falaleieva, S.A.. (2012). Syvorotochnyie urovni tsytokinov i ih produktsiya mononuklearnymi kletkami periferycheskoi krovi u bolnykh atopicheskim dermatitom [Serum levels of cytokines and their production by mononuclear cells of peripheral blood in patients with atopic dermatitis]. Biulleten VSNT SB RAMS - Bulletin of the East Siberian Scientific Center SB RAMS, 38, 175-179 [in Russian].

12. Ring, J., Przybilla, B., & Ruzicka, T. (2005). Handbook of Atopic Eczema, 2nd edn., Springer: Heidelberg.

13. Derkach, V.V. (2012). Vozmozhnosti allergen-spetsifi- cheskoi immunoterapii v lechenii atopicheskogo dermatita u detei [Possibilities of allergen specific immunotherapy in the treatment of atopic dermatitis in children]. Sovremennyie prob- lemy nauki i obrazovaniya - Modern Problems of Science and Education, 2, 8-9 [in Russian].

14. Pychuzhkina, O.V. (2013). Rearanzhyrovka immunogo otveta v rezultate provedeniya allergenspetsificheskoi immunoterapii [Rearrangement of the immune response resulting from the allergen specific immunotherapy]. Eksperimental- naia i klinicheskaia allergologiya, immunologiya - Clinical and Experimental Allergology, Immunology, 1, 43-48 [in Russian].

15. Melnykova, I.Yu. (2007). Vosstanovleniye mikrobiotse- noza kishechnika v kompleksnoi terapii atopicheskogo dermatita u detei [Restoration of intestinal microbiocenosis in complex therapy of atopic dermatitis in children]. Voprosy sovremennoi pediatrii - Questions of Contemporary Pediatrics, 4, 123-127 [in Russian].

16. Consensus Report of the European Task Force on Atopic Dermatitis. Dermatology (1993). Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index, 186 (1), 23-31.

Анотація

УДК 616.5-002-056.43-085.37]-053.2 DOI 10.11603/24116-4944.2017.1.7245

Порівняльна характеристика клінічної ефективності різних схем лікування атопічного дерматиту в дітей, особливості застосування специфічної індукції імунологічної толерантності. ©О.М. Мочульська ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

Мета дослідження - вивчити ефективність та оцінити перспективу застосування алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пролонгованою пробіотикотерапією при атопічному дерматиті в дітей як методу індукції імунологічної толерантності, проаналізувати досвід клінічної практики й інтерпретувати результати обстежень.

Матеріали та методи. У процесі виконання науково-дослідної роботи було застосовано такі загальноклінічні методи дослідження, як оцінка скарг, анамнестичних даних, об'єктивного статусу пацієнтів із визначенням показників фізичного розвитку, загальні клініко-лабораторні й біохімічні, імунологічні, алергологічні, інструментальні методи - УЗД шкіри і дерматоскопію. Проводили порівняльну оцінку ефективності традиційної терапії та комплексного лікування атопічного дерматиту з використанням алергенспецифічної імунотерапії і пролонгованого курсу пробіотиків у 108 дітей віком від 4 до 18 років, контрольну групу склали 34 дитини того ж віку, що і хворі.

Результати дослідження та їх обговорення. У статті наведено дані про перспективу застосування алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у педіатрії, а також результати власних досліджень ефективності запропонованої терапії в дітей з атопічним дерматитом віком від 4 до 18 років. Проведено оцінку і порівняння традиційної терапії та алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пробіотикотерапією при атопічному дерматиті. Якість і ефективність комплексної терапії контролювали за даними імунограми, а саме показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, цитокінового статусу та рівня сироваткових імуноглобулінів.

Висновки. Обґрунтовано доцільність та перспективу застосування алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пролонгованою пробіотикотерапією в дітей з атопічним дерматитом.

Ключові слова: атопічний дерматит; індукція імунологічної толерантності; алергенспецифічна імунотерапія; пробіотики; клітинний і гуморальний імунітет.

Аннотация

Сравнительная характеристика клинической эффективности различных схем лечения атопического дерматита у детей, особенности применения специфической индукции иммунологической толерантности

Цель исследования - изучить эффективность и оценить перспективу применения аллергенспецифической иммунотерапии в сочетании с пролонгированной пробиотикотерапией при атопическом дерматите у детей как метода индукции иммунологической толерантности, проанализировать опыт клинической практики и интерпретировать результаты обследований.

Материалы и методы. В процессе выполнения научно-исследовательской работы были применены такие общеклинические методы исследования, как оценка жалоб, анамнестических данных, объективного статуса пациентов с определением показателей физического развития, общие клинико-лабораторные и биохимические, иммунологические, аллергологические, инструментальные методы - УЗИ кожи и дерматоскопия. Проводили сравнительную оценку эффективности традиционной терапии и комплексного лечения атопического дерматита с использованием аллергенспецифической иммунотерапии и пролонгированного курса пробиотиков в 108 детей в возрасте от 4 до 18 лет, контрольную группу составили 34 ребенка того же возраста, что и больные.

Результаты исследования и их обсуждение. В статье представлены данные о перспективе применения аллергенспецифической иммунотерапии в сочетании с пробиотикотерапией при атопическом дерматите в педиатрии, а также результаты собственных исследований эффективности предложенной терапии у детей с атопическим дерматитом в возрасте от 4 до 18 лет. Проведены оценка и сравнение традиционной терапии и аллергенспецифической иммунотерапии в сочетании с пробиотикотерапией при атопическом дерматите. Качество и эффективность комплексной терапии контролировали по данным иммунограммы, а именно показателей клеточного и гуморального звеньев иммунитета, цитокинового статуса и уровня сывороточных иммуноглобулинов.

Выводы. Обоснованы целесообразность и перспектива применения аллергенспецифической иммунотерапии в сочетании с пролонгированной пробиотикотерапией у детей с атопическим дерматитом.

Ключевые слова: атопический дерматит; индукция иммунологической толерантности; аллергенспецифическая иммунотерапия; пробиотики; клеточный и гуморальный иммунитет.

Annotation

Comparative characteristics of the clinical efficacy of different treatment regimens in children with atopic dermatitis, features of using specific immunological tolerance induction. O.M. Mochul. State Higher Educational Institution "Ternopil State Medical University named after I. Ya. Gorbachevsky of the Ministry of Health of Ukraine"

The aim of the study - to learn the effectiveness and to evaluate perspective of the allergen-specific immunotherapy in combination with prolonged course of probiotics in children with atopic dermatitis as a method of inducing immunological tolerance, to analyse the results of clinical practice experience.

Materials and Methods. In the course of the research work all children were examined by general clinical methods such as: assessment of complaints, Learn anamnestic data, objective status of patients with the definition of physical development, general clinical-laboratory and biochemical, immunological, allergological, instrumental methods such as ultrasound of skin and dermatoscopy.

The comparative assessment of effectiveness of traditional therapy and complex treatment of AD with the use of allergen- specific immunotherapy and prolonged course of probiotics in 108 children aged from 4 to 18 were conducted, the control group consisted of 34 children of the same age with patients.

Results and Discussion. The article presents the data on the perspectives of application of allergen-specific immunotherapy in combination with probiotics in children with atopic dermatitis, and also the results of research and effectiveness of proposed treatment in children with atopic dermatitis aged 4 to 18 years.

The evaluation and comparison of traditional therapy and allergen- specific immunotherapy in combination with probiotics in children with atopic dermatitis were done.

Control of quality and efficiency of complex therapy was conducted according to the results of immunogram, namely indicators of cellular and humoral immunity, cytokine status and serum immunoglobulins.

Conclusions. The expediency and prospect of using allergen-specific immunotherapy in combination with prolonged probiotics therapy in children with atopic dermatitis are proved.

Key words: atopic dermatitis; immune tolerance induction; allergen-specific immunotherapy; probiotics; cellular and humoral immunity.

Размещено на Allbest.ru