Мезотеліома плеври у диференціальній діагностиці туберкульозного ексудативного плевриту
Аналіз клінічних випадків діагностики мезотеліоми плеври у хворих з ексудативними плевритами в умовах протитуберкульозного клінічного диспансеру. Характеристика діагностичних методів виявлення ексудативних плевритів та розробка методики лікування.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2017 |
| Размер файла | 183,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мезотеліома плеври у диференціальній діагностиці туберкульозного ексудативного плевриту
Вступ
мезотеліома плевра протитуберкульозний діагностика
Труднощі у диференціальній діагностиці ексудативних плевритів виникають доволі часто. Велике практичне значення у їх діагностиці, як і будь-якого захворювання, має раннє визначення етіології з метою своєчасного призначення необхідної терапії [1--3]. При цьому ексудативні плеврити частіше мають вторинний характер, визначають тяжкість перебігу основного захворювання [3]. Перше місце серед ексудативних плевритів займають плеврити туберкульозної етіології, друге -- парапневмонічні, а третє місце серед причин їх виникнення посідають онкологічні захворювання [1, 2]. Серед останніх на особливу увагу заслуговує мезотеліома плеври, яка досить рано і часто ускладнюється плевральним ви- потом [3, 8, 9].
Мезотеліома плеври -- це злоякісне новоутворення [4, 5]. Серед чоловіків захворюваність на мезотеліому плеври у 5 разів вища, ніж серед жінок (15--20 та 3 випадки на 1 млн відповідно) [6]. Причиною розвитку мезотеліоми плеври є контакт з асбестом, волокна якого легко по лімфатичних судинах проникають в легеневу паренхіму та субплевральний простір. Унаслідок цього уражується спочатку парієтальна плевра, на пізніших стадіях -- вісцеральна, що призводить до блокади лімфатичних судин і накопиченню плеврального випоту [6]. Виділяють 3 форми цього захворювання: вузлова, дифузна та змішана.
Актуальність даної роботи у тому, що труднощі диференціальної діагностики ексудативних плевритів внаслідок мезотеліоми плеври та туберкульозної етіології можуть займати тривалий час, що є причиною затримки призначення своєчасного і правильного лікування. Етіологічна діагностика ексудативних плевритів має базуватися на комплексному підході з урахуванням даних клінічного обстеження хворого, лабораторного дослідження плеврального випоту, променевих, інструментальних, патоморфологічних і хірургічних методів [1--3, 7, 10].
Мета роботи: на прикладі власних клінічних спостережень встановити особливості діагностики ексудативних плевритів внаслідок мезотеліоми плеври шляхом визначення інформативності та цінності застосованих діагностичних методів для подальшого використання у диференціальній діагностиці з ексудативними плевритами туберкульозної етіології.
Матеріали та методи
Аналіз 4 клінічних випадків діагностики мезотеліоми плеври у хворих з ексудативними плевритами в умовах Комунальної установи «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» (ЗОПТКД).
Клінічний випадок 1
Пацієнт А., 37 років, протягом місяця визначав погіршення загального стану за рахунок наростання задухи. При зверненні до лікаря на рентгенограмі органів грудної порожнини (РГ ОГП) та томограмі правої легені діагностовано правобічний гідроторакс (рис. 1), з чим хворий був госпіталізований до пульмонологіч- ного відділення.
При пункції правої плевральної порожнини було видалено 1500 мл серозного ексудату. Отримав курс неспецифічної антибактеріальної терапії (НАБТ), на тлі якої динаміка була відсутня -- ексудат постійно накопичувався. У результаті цього хворий був направлений на консультативний прийом до ЗОПТКД для виключення туберкульозної етіології плевриту.
У ЗОПТКД хворий був дообстежений. Тубконтакт пацієнт заперечував. На фібробронхоскопії (ФБС) діагностовано центральний рак проміжного бронха правої легені зі стенозом 2-го ст. В аспіраті промивних вод бронхів на тлі еритроцитів і формених елементів крові визначалися клітини альвеол та епітелію бронхів (з прикметами помірної гіперплазії), атипові клітини (АК) та мікобактерії туберкульозу (МБТ) виявлені не були. При ультразвуковому дослідженні (УЗД) правої плевральної порожнини на тлі рідини (об'єм 600 см3) визначалося потовщення вісцерального листка плеври у нижніх відділах розмірами 55 х 24 мм, з чіткими рівними контурами, гіперехогенними включеннями у центральній зоні до 5 мм та без кровообігу. Хірургом було рекомендовано проведення відеоторакоскопічного (ВТС) оперативного втручання з біопсією плеври для діагностики етіології плевриту.
Таким чином, через 4 дні пацієнт надійшов до ЗОПТКД з діагнозом «правобічний ексудативний плеврит неясного генезу».
На момент надходження він скаржився на задуху при фізичному навантаженні, біль у правій половині грудної клітки, загальну слабкість.
На РГ ОГП (рис. 2) визначався правобічний гідроторакс у фазі накопичення (від переднього відрізка 5-го ребра косий рівень випоту у плевральній порожнині), у правій половині грудної клітки порушення цілісності кортикальної пластинки 10-го ребра по задній пахвовій лінії структурність легень збережена, у паренхімі легень без видимих патологічних тіней.
УЗД правої плевральної порожнини (рис. 3) дозволило виявити у нижніх відділах, на тлі великої кількості рідини (об'єм 2616 см3), округлої форми змішаної ехогенності утворення розмірами 57,7 х 51,1 мм, з горбистими контурами, гіперехогенними включеннями у центральній зоні, яке інтимно прилягало до вісцеральної плеври.
У загальному аналізі крові визначалося зниження кількості лімфоцитів (13 %) та підвищення моноцитів (13 %). Цитологічне дослідження плевральної рідини: насичено-жовтого кольору, помірно каламутна, серозного характеру, з питомою вагою 1015, білок -- 33 г/л, реакція Ривальта -- слабкопозитивна (перехідна), еозинофілів -- 5 %, лімфоцитів -- 93 %, виражена
Рисунок 2. Рентгенограма органів грудної порожнини при надходженні до ЗОПТКД
Рисунок 1. Рентгенограма органів грудної порожнини та томограма правої легені при первинному зверненні проліферація мезотелію з прикметами дистрофії в цитоплазмі, зустрічаються групи клітин зі збільшеними ядерцями у ядрах клітин, МБТ не виявлені.
Рисунок 3. УЗД правої плевральної порожнини при надходженні до ЗОПТКД
Діагноз мезотеліоми плеври було підтверджено під час проведення ВТС, дослідженням мазку-відбитку парієтальної плеври та морфологічно. Туберкульоз був виключений. Рекомендована консультація онколога з подальшим відповідним лікуванням.
Клінічний випадок 2
Пацієнт Б., 49 років. Зміни у легенях на флюорографі (ФГ) виявлені при черговому профілактичному огляді: лівобічний гідроторакс
Рисунок 4. Рентгенограма органів грудної порож-нини на консультативному прийомі у ЗОПТКД
Пацієнт був госпіталізований до пульмонологічного відділення. Проведено плевральну пункцію -- видалено 300 см3 серозного ексудату. Отримав курс НАБТ, на тлі якої динаміка була відсутня -- ексудат продовжував накопичуватися. Для виключення туберкульозної етіології плевриту пацієнт був направлений на консультативний прийом до ЗОПТКД з діагнозом «лівобічний ексудативний плеврит неясного генезу».
При надходженні до ЗОПТКД пацієнт скаржився лише на періодичний кашель зі скудним виділенням мокротиння серозного характеру. Тубконтакт пацієнт заперечував. Після УЗД була проведена повторна плевральна пункція з видаленням 950 см3 серозного ексудату. Цитологічне дослідження показало: наявність білка -- 66 г/л, реакція Ривальта -- позитивна, лімфоцитів -- 96 %, виражена проліферація мезотелію з прикметами дистрофії в цитоплазмі, визначалися крупні поліморфні ядерця у ядрах клітин, МБТ не виявлені. У мокротинні МБТ не виявлені.
На РГ ОГП (рис. 4) у 1 + 2 сегментах лівої легені діагностувалися нечітко окреслений фокус 2,5 см у діаметрі, виражене потовщення реберної плеври з чіткими та горбистими контурами, від 6-го ребра осумкована рідина у лівій плевральній порожнині. Висновок: інфільтративний туберкульоз верхньої частки лівої легені, лівобічний гідроторакс.
Висновок ФБС: інфільтративний туберкульоз правого верхньочасткового бронха, «пігментний рубець» внутрішньогрудних лімфатичних залоз (ВГЛЗ) гирла правого верхньочасткового бронха. Аспірат промивних вод бронхів представлений клітинами альвеол та епітелію бронхів, зустрічалися залозисті групи клітин з прикметами помірної гіперплазії, АК та МБТ не виявлені.
З метою верифікації діагнозу хірургом було рекомендовано проведення ВТС з біопсією парієтальної плеври в умовах ЗОПТКД.
При надходженні до стаціонару хворому була проведена комп'ютерна томографія (КТ) ОГП (рис. 5), на якій встановлено розростання пухлинних мас уздовж міжчасткової плеври лівої легені, що імітує фокус на РГ ОГП (рис. 4), з наявністю плеврального випоту. Висновок: рентгенологічна картина дифузного захворювання плеври зліва (імовірніше за все -- мезотеліома) з ураженням ВГЛЗ зліва та лівобічним плевритом.
Рисунок 6. УЗД лівої плевральної порожнини при надходженні до ЗОПТКД
Рисунок 7. Рентгенограма органів грудної порожнини за півроку до теперішнього захворювання
На УЗД (рис. 6) у лівій плевральній порожнині, практично по всій площі сканування, від надключичної зони до діафрагми, більше по пахвових лініях відзначається нерівномірне потовщення вісцерального листка плеври до 38 мм з хвилястими чіткими контурами середньої ехогенності. Ехографія виконана на рівні нижніх відділів лівої плевральної порожнини (де добре видно потовщення вісцеральної плеври на тлі рідини).
У загальному аналізі крові діагностувалася лімфо- пенія (12 %) на тлі прискореної швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) до 60 мм/год, інші показники були у межах норми. МБТ у мокротинні виявлені не були.
Діагноз мезотеліоми плеври було підтверджено під час проведення ВТС, дослідженням мазку-відбитку парієтальної плеври та морфологічно. Туберкульоз був виключений. Рекомендована консультація онколога з подальшим відповідним лікуванням.
Клінічний випадок 3
Пацієнт Г., 42 роки. За півроку пацієнт переніс лівобічний ексудативний плеврит (рис. 7). Отримав курс НАБТ в умовах стаціонару центральної районної лікарні за місцем проживання. З позитивною динамікою виписаний і в подальшому у лікаря не спостерігався з власної ініціативи.
На момент теперішнього захворювання, після огляду сімейного лікаря, був направлений на контрольну РГ ОГП, де діагностовано накопичення ексудату у лівій плевральній порожнині. Для виключення туберкульозної етіології плевриту пацієнт був направлений на консультативний прийом до ЗОПТКД з діагнозом «лівобічний ексудативний плеврит неясного ґенезу».
У ЗОПТКД хворий був дообстежений. Тубконтакт пацієнт заперечував. У мокротинні МБТ не виявлені. Показники загального аналізу крові були у межах норми. На РГ ОГП (рис. 8) у лівій плевральній порожнині від 3-го ребра діагностувалася наявність рідини (чіткий увігнутий контур) зі зміщенням органів межистіння у правий бік.
ФБС-ознаки припускали наявність інфільтративного туберкульозу В6 2-го ст. лівої легені та нео- процес у В9 правої легені. Аспірат промивних вод бронхів був представлений клітинами запалення та епітелію бронхів, зустрічалися групи клітин з прикметами тяжкої гіперплазії, АК та МБТ виявлені не були.
Рисунок 8. Рентгенограма органів грудної порожнини на консультативному прийомі у ЗОПТКД
Рисунок 9. УЗД лівої плевральної порожнини при надходженні до ЗОПТКД
На УЗД лівої плевральної порожнини у задньоба- зальних відділах діагностувалася осумкована рідина об'ємом 900 см3. Проведена плевральна пункція з видаленням 600 см3 серозного ексудату. Цитологічне дослідження показало: наявність білка -- 66 г/л, реакція Ривальта -- позитивна, еритроцитів -- 3/4, лейкоцитів -- 1/2, лімфоцитів -- 90 %, визначалися залозисті групи і симпласти клітин з дегенеративними змінами у ядрі та цитоплазмі, множинними ядерцями у ядрах клітин, зустрічалися перснеподібні клітини, МБТ не виявлені.
Хірургом було рекомендовано проведення ВТС з біопсією плеври для діагностики етіології плевриту.
При надходженні до ЗОПТК хворий скаржився на задуху при фізичному навантаженні, біль у лівій половині грудної клітки, кашель вранці, загальну слабкість.
На УЗД (рис. 9) діагностувалися такі зміни: у лівій плевральній порожнині, на тлі великої кількості вільної рідини (об'єм 1850 см3), утворення овальної форми підвищеної ехогенності 49 х 29 мм з чіткими рівними контурами, яке інтимно прилягало до вісцеральної плеври. У своїй структурі утворення містило поодинокі дрібні гіперехогенні включення.
Проведена плевральна пункція з видаленням 900 см3 серозного ексудату. Цитологічне дослідження плевральної рідини: насичено-жовтого кольору, помірно каламутна, серозного характеру, з кров'яним осадом та питомою вагою 1016, наявність білка -- 66 г/л, реакція Ривальта -- слабкопозитив- на (перехідна), еритроцитів -- 3/4, лейкоцитів -- 1/3 лімфоцитів -- 100 %, зустрічалися залозисті групи і комплекси клітин з прикметами дистрофії у цитоплазмі, множинними ядерцями у ядрах клітин, МБТ не виявлені.
Діагноз мезотеліоми плеври було підтверджено під час проведення ВТС, дослідженням мазка-відбитка парієтальної плеври та морфологічно. Туберкульоз був виключений. Рекомендована консультація онколога з подальшим відповідним лікуванням.
Клінічний випадок 4
Пацієнт К., 63 роки, звернувся до лікаря за місцем проживання зі скаргами на задуху при фізичному навантаженні. Проведено рентгенологічне обстеження, де виявлено двобічний ексудативний плеврит. Після курсу НАБТ пацієнту проведено КТ ОГП з контрастуванням: діагностувалося двостороннє накопичення ексудативного плевриту (до 1000 см3), у правій легені діагностувалися вузликові потовщення плеври в проекціях наступних сегментів: С3 -- 45 х 15 мм та 10 х 6 мм, С5 -- 13 х 29 мм та С10 -- 36 х 25 мм. Висновок: КТ-прикмети право- сторонньої мезотеліоми плеври, одиничне вторинне вогнище у правій легені; медіастинальна лімфадено- патія; двобічний ексудативний плеврит; гемангіома Th12; вогнище у лівій наднирковій залозі ймовірно вторинного генезу; грижа стравохідного отвору діафрагми 2-3-го ст.
Для виключення туберкульозної етіології плевриту пацієнт був направлений на консультативний прийом до ЗОПТКД з діагнозом «двобічний ексудативний плеврит неясного генезу».
У ЗОПТКД хворий був дообстежений. Тубконтакт пацієнт заперечував. У мокротинні МБТ не виявлені. Хворий скаржився на задуху при фізичному навантаженні, біль у грудній клітці, загальну слабкість. У загальному аналізі крові визначалося лише прискорення ШОЕ до 30 мм/год. На РГ ОГП (рис. 10) діагностувалися посилення та деформація легеневого рисунка, потовщення правобічної плеври, ущільнення коренів легень, наявність вільної рідини в обох синусах (більше у лівій половині).
Проведена плевральна пункція з видаленням 500 см3 геморагічного ексудату з правої плевральної порожнини та 200 см3 геморагічного ексудату з лівої. Цитологічне дослідження плевральної рідини: наявність білка -- 33 г/л, реакція Ривальта -- позитивна, еритроцитів -- 3/4, лейкоцитів -- 30--40 у п/з, еозинофілів -- 8 %, лімфоцитів -- 70 %, слабко виражена проліферація мезотелію, зустрічалися накопичення клітин з дистрофічними змінами у цитоплазмі, ядерцями у ядрах клітин, МБТ не виявлені.
Хірургом було рекомендовано проведення ВТС з біопсією плеври для діагностики етіології плевриту.
При надходженні до ЗОПТКД на УЗД (рис. 11) у нижніх відділах лівої плевральної порожнини, у проекції латерального синуса, прилегло до діафрагми і вісцерального листка плеври діагностувалося утворення середньої ехогенності розмірами 32 х 12 мм на тлі гіпо- ехогенної рідини. У своїй структурі утворення містить численні гіперехогенні дрібні (до 2 мм) включення. У товщі утворення простежується потужний кровообіг (2 стрілки).
Проведена плевральна пункція з видаленням 800 см3 серозного ексудату. Цитологічне дослідження плевральної рідини: світло-жовтого кольору, помірно каламутна, з питомою вагою 1016, наявність білка -- 66 г/л, реакція Ривальта -- позитивна, еритроцитів -- 3/4, лейкоцитів -- 1/3, лімфоцитів -- 90 %, зустрічалися залозисті групи клітин з прикметами дистрофії у цитоплазмі, з крупними поліморфними ядерцями у ядрах клітин, МБТ не виявлені.
ФБС-висновок: трахеобронхіальне дерево без патології. Аспірат промивних вод бронхів був представлений клітинами запалення, клітинами альвеол та епітелію бронхів, зустрічалися поодинокі залозисті групи клітин з прикметами помірної гіперплазії, АК та МБТ не виявлені.
Рисунок 10. Рентгенограма органів грудної порожнини на консультативному прийомі у ЗОПТКД
Діагноз мезотеліоми плеври було підтверджено під час проведення ВТС, дослідженням мазка-відбитка парієтальної плеври та морфологічно. Туберкульоз був виключений. Рекомендована консультація онколога з подальшим відповідним лікуванням.
Висновки
мезотеліома плевра протитуберкульозний діагностика
Під час проведення диференціальної діагностики ексудативного плевриту неясного генезу діагностовано 4 випадки захворювання на мезотеліому плеври.
У всіх випадках спостерігалися наступні схожі прояви мезотеліоми плеври:
-- пацієнти були чоловічої статі;
— хворі скаржилися на задуху при фізичному навантаженні, біль у грудній клітці (з боку локалізації мезотеліоми), загальну слабкість, періодичний кашель;
— заперечували тубконтакт;
— у загальному аналізі крові визначалася лише лімфопенія на тлі прискореної швидкості осідання еритроцитів;
-- МТБ не виявлено у жодному випадку;
— неухильне накопичення ексудату, незважаючи на систематичну його евакуацію;
— цитологічне дослідження плевральної рідини характеризувалося помірною каламутністю, серозним (серозно-геморагічним) характером, з питомою вагою 1015--1016, підвищенням білка до 33--66 г/л, позитивною реакцією Ривальта, лімфоцитозом 93--100 %, проліферацією мезотелію з прикметами дистрофії в цитоплазмі, групами клітин зі збільшеними ядерцями у ядрах клітин;
— аспірат промивних вод бронхів (навіть при відсутності патології трахеобронхіального дерева) представлений клітинами альвеол та епітелію бронхів, залозистими групами клітин з прикметами гіперплазії;
-- УЗ-прикметами мезотеліоми плеври є: виявлення на тлі рідини округлої форми, різної ехогенності, розмірів та кількості (залежно від форми: вузликова чи дифузна), з чіткими контурами утворень, що інтимно прилягає до вісцеральної плеври та часто в своїй структурі містить від поодиноких до численних дрібних гіперехогенних включень;
— у всіх випадках підозра на мезотеліому плеври була підтверджена під час проведення ВТС, дослідженням мазка-відбитка парієтальної плеври та морфологічно. Туберкульоз був виключений. Рекомендована консультація онколога з подальшим відповідним лікуванням.
Усі застосовані діагностичні методи були високо- інформативними, що дозволило швидко визначитися з діагнозом та призначити правильне лікування. На їх основі алгоритмом диференціальної діагностики специфічного ексудативного плевриту, викликаного мезотеліомою, плеври є рентгенографія органів грудної порожнини (по можливості -- комп'ютерна томографія), ультразвукове дослідження органів грудної порожнини, цитологічне дослідження плевральної рідини, ві- деоторакоскопія з біопсією парієтальної плеври, дослідження мазка-відбитка плеври та патогістологічне дослідження біопсійного матеріалу.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження етіології, патогенезу, класифікації та методів лікування емпієми плеври - гнійного запалення вісцерального та парієтального її листків, що супроводжується накопиченням гною в плевральній порожнині. Аналіз первинної та вторинної емпієма плеври.
контрольная работа [19,7 K], добавлен 05.09.2010Особливості патогенезу, клінічного перебігу, лабораторної діагностики, морфологічних і морфометричних змін печінки у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки з синдромом холестазу, розробка концепції діагностики і лікування виявлених порушень.
автореферат [61,6 K], добавлен 21.03.2009Клініко-лабораторне обґрунтування і розробка медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит при ротовій протоінвазії. Порівняльна оцінка методів прогозоологічної діагностики і діагностика інвазії протистів у пародонтологічних хворих.
автореферат [135,2 K], добавлен 15.08.2009Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009Зростання захворюваності населення України на рак щитоподібної залози у віддалений після Чорнобильської катастрофи час. Характерні особливості клінічного і патогенетичного перебігу хвороби. Методи діагностики та хірургічного лікування хворих на рак.
автореферат [91,9 K], добавлен 11.04.2009Комбіноване лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації шляхом застосування сучасних методів діагностики та диференційованого використання хірургічних та нехірургічних методів лікування на основі даних клініко-статистичного прогнозування.
автореферат [96,3 K], добавлен 21.03.2009Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017Клініко-синдромологічні особливості псоріатичного артриту в сучасних умовах. Роль активності патологічного процесу, стадії та варіанту хвороби, її тривалості та віку хворих у прогресуванні недуги та виникненні ускладнень із боку внутрішніх органів.
автореферат [35,2 K], добавлен 07.04.2009Аналіз критеріїв ефективності використання фізіотерапевтичних методів лікування у стоматологічній практиці, їх систематизація та оцінка можливості уніфікації підходу їх застосування у різних клінічних ситуаціях. Реабілітація стоматологічних пацієнтів.
статья [25,9 K], добавлен 22.02.2018Проблема оптимізації діагностики, покращення результатів хірургічного лікування хворих з множинними артеріальними аневризмами головного мозку. Клініко-інструментальні дослідження. Локалізація аневризм і виявлення джерела крововиливу. Хірургічне лікування.
автореферат [81,5 K], добавлен 29.03.2009Діагностика та лікування хворих на хронічний панкреатит в залежності від рівня кислотопродукції в шлунку. Особливості клініки та функціонального стану ПЗ у хворих на ХП з синдромом шлункової гіперацидності. Комбінована терапія з трьохдобовим призначенням.
автореферат [58,1 K], добавлен 05.04.2009Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Аналіз результатів лікування хворих з пошкодженнями гомілковостопного суглоба та визначення причини розвитку післятравматичного остеоартрозу. Розробка та впровадження профілактично орієнтованої системи лікування хворих, оцінка її практичної ефективності.
автореферат [33,9 K], добавлен 11.04.2009Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009Клініко-лабораторне обстеження хворих на розповсюджений псоріаз. Вивчення стану психо-соціальної адаптації пацієнтів. Розробка вдосконаленого, патогенетично обґрунтованого методу лікування хворих на псоріаз. Вивчення рівня печінкових ферментів.
автореферат [36,1 K], добавлен 18.03.2009Система діагностичних заходів лімфопроліферативних новоутворень орбіти і придатків ока шляхом раціонального використання клінічних, морфологічних, імуногістохімічних і цитогенетичних методів дослідження, значимість цитогенетичної характеристики.
автореферат [30,3 K], добавлен 04.04.2009Результати хірургічного лікування хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом, на основі вдосконалення методів діагностики та вибору мініінвазивних хірургічних втручань. Переваги ендоскопічної ультрасонографії.
автореферат [1,5 M], добавлен 29.03.2009Закономірності розвитку уражень АНС при цукровому діабеті. Методи ранньої діагностики, патогенетично-обґрунтованого лікування і профілактики ДАН у хворих на цукровий діабет 1 типу. Лікування сірковмісними препаратами та вплив їх на перебіг хвороби.
автореферат [147,5 K], добавлен 17.02.2009Патологічні процеси, порушення різних ланок гомеостазу та зниження слуху при отитах. Ефективність діагностики та лікування гнійних середніх отитів. Застосування інструментальних методів діагностики захворювання та вдосконалення патогенетичної терапії.
автореферат [115,2 K], добавлен 12.03.2009
