Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»

Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки

І.Р. Ніцович, О.М. Юзько, О.А.Андрієць, А.В. Семеняк

Вступ

Запальні захворювання придатків матки займають значне місце у структурі запальних захворювань жіночих статевих органів - виявляються до 40-50 % випадків. При несвоєчасному та неефективному лікуванні призводить до рецидивів у 70-80 %, позаматкової вагітності у 10-20 %, неплідності у 20-40%. Збудниками є як умовно-патогенні мікроорганізми: кишкова паличка, протей, клебсієла, ентерокок, так і патогенні: хламідії, гонококи, трихомонади.

Основна роль у лікуванні належить антибі- отикотерапії, яка має певну спрямованість проти основних збудників. Антибіотикотерапія стає ефективною за умови створення високих, довготривалих концентрацій лікарської речовини у вогнищі мікробного запалення. Традиційна антибактеріальна терапія часто не виявляє достатнього лікувального ефекту внаслідок того, що порушується система гомеостазу та знижується здатність доставки препарату у вогнище запалення. Впровадження в практику методів СТ антибіотиків можна порівняти з «точковим бомбовим ударом», що дозволяє створити в зоні запалення високі концентрації введених препаратів. [1, 2]

Одним із методів СТ антибіотиків та лікарських засобів до вогнища запалення є розробка методів, заснованих на використанні клітинних носіїв, отриманих із формених елементів крові, до органу мішені. Такими клітинами є аутологічні еритроцити, тромбоцити та лейкоцити. Деякі автори вважають, що їх органоспецифічність буде визначатися в першу чергу наступними властивостями: здатністю лейкоцитів мігрувати у вогнище запалення, еритроцитів - фіксуватися еритро- фагоцитуючими клітинами (в основному печінки і селезінки), тромбоцитів - адгезуватися на пошкоджених ділянках інтими судини. При цьому доведено, що антибіотики надходять у вогнище запалення та концентруються там в більшій мірі, ніж при традиційному внутрішньовенному шляху введення препарату, вивільнення антибіотика з клітин в судинне русло значно подовжується, що також сприяє тривалому збереженню в крові ефективних терапевтичних концентрацій у порівнянні зі звичайним введенням. [1, 3]

Існує декілька методик екстракорпорального насичення формених елементів крові антибіотиками. Найбільша кількісна ефективність накопичення антибіотика відбувається при використанні 1 г антибіотика на 15 мл формених елементів крові з додаванням 6 мл середовища інкубації, що може містити хлорид калію, гепарин і реополіглю- кін. При цьому обсяг крові, що використовується для екстракорпорального насичення антибіотиками, становить 60 ± 10 мл в залежності від гематокриту. Необхідну кількість крові вираховували за формулою: V = 15 D / I, де: D - доза антибіотика в грамах, I - показник гематокриту. [4, 5]

Мета і завдання дослідження

Метою роботи було підвищення ефективності лікування запальних захворювань придатків матки шляхом застосування СТ антибіотиків у аутологічній клітинній суспензії крові.

Матеріал і методи

Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок - контрольна група. Основними принципами лікування були антибіотикотерапія, корекція імунного та гемостазіологічного статусів, дезінтоксикаційна інфузійно-трансфузійна терапія.

Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа - 50 хворих, яким крім традиційного лікування, проводився СТ антибіотиків; друга підгрупа порівняння - 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою, антибактеріальні засоби з врахуванням результатів антибіотикограми, загальнозміцнююча терапія, корекція імунного статусу, дезінтоксикаційна терапія.

Методи дослідження - УЗД, бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний.

Результати дослідження та їх обговорення

Скарги жінок основної групи: болі внизу живота, можлива ірадіація у поперекову ділянку, підвищення температури тіла до 38°С, патологічні виділення зі статевих шляхів, тобто, клінічні симптоми запального процесу. При огляді в дзеркалах у 80 % виявлено ерозивні зміни на шийці матки. Бімануально - болючість та набряк маткових труб, яєчників. Жінки контрольної групи не скаржилися на болі чи патологічні виділення зі статевих шляхів: у 18 жінок (90 %) у виділеннях із піхви та цервікального каналу наявні лактобактерії, у 2 (10 %) - дріжджоподібні гриби роду Candida.

У всіх жінок основної групи виявлялися патогенні та умовно патогенні мікроорганізми у вигляді асоціацій. Серед представників патогенної флори виявлялися Trichomonas vaginalis 86 % (р<0,05), грамнегативні диплококи, морфологічно схожі на гонокок 64 % (р<0,05), Chlamidia trachomatis 44 % (р<0,05), умовно патогенні мікроорганізми - Staphylococcus aureus 32 % (р<0,05), Staphylococcus epidermidis 18 % (р<0,05), Escherichia coli 42 % (р<0,05), Candida albicans 40 % (р<0,05), Gardnerella vaginalis 22 % (р<0,05).

До отримання результатів бактеріологічного дослідження екстракорпоральну антибіотикотерапію розпочинали з препаратів широкого спектру дії, одним із антибіотиків, зазвичай, є цефалос- порини тривалої дії з введенням один раз на добу. Після отримання результатів бактеріологічного дослідження, за необхідності, проводили заміну антибіотика.

Методика СТ антибіотиків полягає в тому, що проводиться забір крові (близько 50 мл) у одноразовий шприц з інкубаційним середовищем, що містить 0,5 мл гепарину та 1 мл реополіглюкіну. Кров відстоюють безпосередньо в шприці канюлею доверху впродовж години, після чого плазму витискають поршнем, а в шприц з клітинною суспензією (близько 30 мл) набирають 1 мл розчину АТФ (для покращення зв'язування антибіотика та стимуляції фагоцитарної активності), хлорид калію та дозу, чутливого до збудника, антибіотика в разовій середньотерапевтичній дозі, розчиненій у 3-4 мл фізіологічного розчину. Періодично струшуючи шприц, створюють однорідну гомогенну масу суспензії клітин крові з антибіотиком, яку інкубують при температурі 37°С впродовж 40 хв. та вводять екстракорпорально модифіковану суміш внутрішньовенно [5]. Виконують 3-5 сеансів. лікування матка антибіотик

Оцінку ефективності комплексного лікування проводили за клінічними ознаками - біль, зниження температури тіла, відсутність патологічних виділень, при бімануальному обстеженні відсутність болі та набряку в ділянці придатків. Важливою ознакою ефективності лікування було відсутність рецидивів впродовж року після лікування (віддалені результати).

В результаті проведеного лікування у 42 (84 % ± 4,2) хворих першої підгрупи була відмічена позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 34 (68 % ± 5,4) (р<0,05).

Проводився динамічний нагляд за пацієнтами впродовж року. У жінок першої підгрупи рецидиви були у двох випадках (4 % ± 5,24), у другій підгрупі - у 12 (24 % ± 11,4) (р<0,05).

Таким чином, застосування екстракорпоральної антибактеріальної фармакотерапії шляхом СТ антибіотиків при лікуванні хворих з гострим запальним процесом придатків матки значно покращує ефективність антибіотикотерапії, призводить до прискорення одужання, стійкої ремісії, що пов'язано зі збільшенням концентрації антибіотика у вогнищі запалення.

Висновки

1. Спрямований транспорт антибіотиків у комплексному лікуванні запальних захворювань придатків матки є високоефективним способом антибіотикотерапії.

2. При застосуванні спрямованого транспорту антибіотиків відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів у 42 (84 % ± 4,2) хворих, що достовірно відрізнялося від хворих другої підгрупи, де позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 34 (68 % ± 5,4) (р<0,05).

3. Спрямований транспорт антибіотиків сприяє достовірному одужанню: рецидиви захворювання впродовж року спостерігалися у двох випадках (4 % ± 5,24), на відміну від стандартної антибіоти- котерапії у другій підгрупі (24 % ± 11,4) (р<0,05).

Література

1. Авдєєва В.Б. Оптимізація лікування гнійно-запальних захворювань геніталій у жінок репродуктивного віку: автореф. дис. ... канд. мед. наук. Донецьк, 2007. 18 с.

2. Кузьменко В.В., Золотухин О.В., Аносова Ю.А. Метод направленного транспорта антибиотиков в лечении острого гнойного пиелонефрита у экспериментальных животных. Уральский медицинский журнал. 2009. № 8. С. 103-105.

3. Золотухин О.В., Кузьменко В.В., Золотухина О.В., Пивоварова Ю.Ю. Экстракорпоральное насыщение форменных элементов крови антибиотиками для направленного транспорта. Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Химия. Биология. Фармация. 2009. № 1. С. 62-66.

4. Абу Идда А.Ш., Горелов С.И., Каган О.Ф. Лечение больных с гнойно-воспалительными заболеваниями почек путём применения направленного транспорта антибактериальных препаратов в аутологичных лейкоцитах. Медицинский научный и учебно-методический журнал. 2006. № 31. С. 116-124.

5. Ніцович І.Р., Андрієць О.А., Семеняк А.В. Спосіб введення антибактеріальних засобів при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів. Патент на корисну модель № 75278. Україна. А61Р 15/00; заявл. 21.05.2012; опубл. 26.11.2012, Бюл. № 22.

Резюме

Особенности антибиотикотерапии воспалительных заболеваний придатков матки

И.Р. Ницович, А.М. Юзько,О.А. Андриец, А.В. Семеняк

Высшее государственное учебное учреждение Украины «Буковинский государственный медицинский университет» (г. Черновцы, Украина)

Введение. Основная роль в лечении воспалительных заболеваний женских половых органов принадлежит антибиотикотерапии, которая становится эффективной при условии создания высоких, длительных концентраций лекарственного вещества в очаге микробного воспаления. Внедрение в практику методов направленного транспорта антибиотиков позволяет создать в зоне воспаления высокие концентрации введенных препаратов.

Цель. Повышение эффективности лечения воспалительных заболеваний придатков матки путем применения направленного транспорта антибиотиков в аутологичной клеточной суспензии крови.

Материалы и методы. Проведено клинико-лабораторное обследование 100 женщин с острым воспалительным процессом придатков матки, которые составляли основную группу, и 20 здоровых женщин - контрольная группа. Методы исследования - УЗИ, бактериоскопический, бактериологический, иммунофлуоресцентный, иммуноферментный, статистический.

Результаты исследования. Основную группу разделено на две подгруппы: первая - 50 больных, которым проводился направленный транспорт антибиотиков; вторая (сравнения) - 50 больных, которым проводилось противовоспалительное лечение по традиционной методике. Методика направленного транспорта антибиотиков заключается во внутривенном применении приготовленной однородной гомогенной массы суспензии клеток крови с антибиотиком. В результате проведенного лечения у 84% ± 4,2 больных первой подгруппы отмечено положительную динамику клинического состояния на 2-3 сутки после 1-2 сеансов лечения. Среди больных второй подгруппы положительная динамика клинического состояния на 2-3 сутки наблюдалась у 68% ± 5,4 (р <0,05). У женщин первой подгруппы рецидивы в течение года были в двух случаях (4%), во второй подгруппе - у 12 (24%).

Выводы. Направленный транспорт антибиотиков является высокоэффективным способом анти- биотикотерапии, приводит к быстрому улучшению и отсутствию рецидивов.

Ключевые слова: воспалительные заболевания придатков матки; экстракорпоральная антибактериальная фармакотерапія; направленный транспорт антибиотиков.

Summary

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» Контактна адреса: Театральна площа, 2, м.Чернівці, 58002, Україна. Контактний телефон:

+38(050) 6752334. e-mail: akusherstvo1@bsmu.edu.ua ORCID: orcid.org/0000-0003-1270-9095 Researcher ID (Web of Science): D-8126-2017

Контактная информация:

Юзько Александр Михайлович - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой акушерства и гинекологии Высшего государственного учебного заведения Украины «Буко- винский государственный медицинский университет».

Контактный адрес: Театральная площадь, 2, Черновцы, 58002, Украина. Контактный телефон:

+38 (050) 6752334 e-mail: akusherstvo1@bsmu.edu.ua ORCID: orcid.org/0000-0003-1270-9095 Researcher ID (Web of Science): D-8126-2017

Contact Information:

Yuzko Alexander - MD, Professor, Head of Department of Obstetrics and Gynecology of Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University» Contact: Theatre sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine.

Phone: +38 (050) 6752334. e-mail: akusherstvo1@bsmu.edu.ua ORCID: orcid.org/0000-0003-1270-9095 Researcher ID (Web of Science): D-8126-2017

Размещено на Allbest.ru