Плазмові концентрації ендотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду у вагітних із гестаційною гіпертензією

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 618.3-06:612.118.24

Плазмові концентрації ендотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду у вагітних із гестаційною гіпертензією

О.В. Булавенко, О.В. Васьків

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2017.1(69):46-50; doi 10.15574/PP.2017.69.46

Мета -- оцінити особливості вазорегуляторних властивостей ендотелію у вагітних із гестаційною гіпертензією шляхом визначення сироваткових концентрацій енотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду та їх співвідношення.

Пацієнти та методи. Обстежено 61 вагітну жінку: I група -- вагітні з гестаційною гіпертензією (n=22), II група -- жінки з прееклампсією (n=20), III група -- група контролю (n=19). Для визначення концентрацій ендотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду у сироватці крові обстежуваних застосовано метод імуноферментного аналізу з використанням реактивів фірми «BIOMEDICA» (Німеччина).

Результати. Сироваткові рівні ендотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду достовірно вищі у жінок із гестаційною гіпертензією (29,1±2,84 пг/мл та 12,2±1,24 нг/мл відповідно) та з прееклампсією (38,1±2,82 пг/мл та 9,1±0,90 нг/мл відповідно), порівняно з показниками у групі вагітних жінок із фізіологічним перебігом вагітності (15,86±2,10 пг/мл та 6,95±0,68 нг/мл відповідно). У жінок із прееклампсією виявлено дисбаланс у системі «конструктор/вазодилятатор» у вигляді переважання концентрації в сироватці крові ендотеліну-1 над рівнем С-натрійуретичного пептиду, про що свідчать результати співвідношення концентрацій ендотеліну-1 до С-натрійуретичного пептиду. Зокрема, їх співвідношення достовірно вище у вагітних із прееклампсією, ніж у групі контролю (р<0,05). У вагітних із гестаційною гіпертензією дане співвідношення дещо вище порівняно з контрольною групою, що може бути проявом компенсаторної адаптації за рахунок зростання концентрації С-натрійуретичного пептиду у відповідь на збільшене вироблення ендотеліну-1.

Висновки. Для вагітних із гіпертензивними розладами, за даними дослідження, характерна ендотеліальна дисфункція, про що свідчить дисбаланс вазорегулюючих факторів, а саме, переважання вазоконстрикторного компоненту над вазодилятуючим.

Ключові слова: гестаційна гіпертензія, ендотеліальна дисфункція, ендотелін-1, С-натрійуретичний пептид.

Plasma concentrations of endothelin-1 and C-natriuretic peptide of pregnant women with gestational hypertension

National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, Ukraine

Purpose -- to evaluate the peculiarities of endothelial vasoregulation properties in pregnant women with gestational hypertension, by detecting the serum concentrations of endothelin-1and C-natriuretic peptide and their ratio.

Materials and methods. Total 61 pregnant women were examined and subdivided into three groups. The first group comprised pregnant women with gestational hypertension (n=22), the second group included women with preeclampsia (n=20), and women with normal pregnancy belonged to group III, which was a control group (n=19). The method of enzyme-linked immunoassay by means of reagents of the company «Biomedica» (Germany) was applied to detect the concentration of endothelin-1 and C-natriuretic peptide in the serum of patients.

Results. Serum levels of endothelin-1 and C-natriuretic peptide was significantly higher in women with gestational hypertension (29.1±2.84 pg/ml and 12.2±1.24 ng/ml, respectively) and in the second group of women with preeclampsia (38.1±2.82 pg/ml and 9.1±0.90 ng/ml, respectively) compared with the rates in the control group (15.86±2.10 pg /ml and 6.95±0.68 ng/ml, respectively). There was observed imbalance in the constructor/vasodilator system in patients with preeclampsia resulted in the higher endothelin-1 concentration in blood serum than the C-natriuretic peptide, which is evidenced by the results of their ratio. In particular, their ratio was significantly higher in pregnant women with preeclampsia than in the control group (p<0.05). Pregnant women with gestational hypertension had this ratio slightly higher in comparison with the control group, which can be viewed as a compensatory adaptation due to the increase of C-natriuretic peptide concentration in response to increased production of endothelin-1.

Conclusions. Our analysis suggests that endothelial dysfunction is a characteristic feature of the pregnant women with hypertensive disorders evidenced by the imbalance of vasoregulatory factors, namely by prevailing of the vasoconstrictor component over the vasodilation one.

Key words: gestational hypertension, endothelial dysfunction, endothelin-1, C-natriuretic peptide.

Плазменные концентрации эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида у беременных с гестационной гипертезией

Винницкий национальный медицинский университет имени М.И. Пирогова, г. Винница, Украина

Цель -- оценить особенности вазорегуляторных свойств эндотелия у беременных с гестационной гипертензией путем определения сывороточных концентраций эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида и их соотношение.

Пациенты и методы. Обследовано 61 беременную женщину: I группа -- беременные с гестационной гипертензией (n=22), II группа -- женщины с преэклампсией (n=20), III группа -- группа контроля (n=19). Для определения концентраций эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида в сыворотке крови обследуемых применен метод иммуноферментного анализа с использованием реактивов фирмы «BIOMEDICA» (Германия).

Результаты. Сывороточные уровни эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида достоверно выше у женщин с гестационной гипертензией (29,1±2,84 пг/мл и 12,2±1,24 нг/мл соответственно) и с преэклампсией (38,1±2,82 пг/мл и 9,1±0,90 нг/мл соответственно) по сравнению с показателями в группе беременных женщин с физиологическим течением беременности (15,86±2,10 пг/мл и 6,95±0,68 нг/мл соответственно). У женщин с преэклампсией обнаружен дисбаланс в системе «конструктор/вазодилятатор» в виде преобладания концентрации в сыворотке крови эндотелина-1 над уровнем С-натрийуретического пептида, о чем свидетельствуют результаты соотношения концентраций эндотелина-1 к С-натрийуретическому пептиду. В частности, их соотношение достоверно выше у беременных с преэклампсией, чем в группе контроля (р<0,05). У беременных с гестационной гипертензией данное соотношение несколько выше по сравнению с контрольной группой, что может быть проявлением компенсаторной адаптации за счет роста концентрации С-натрийуретического пептида в ответ на увеличенное выработки эндотелина-1.

Выводы. Для беременных с гипертензивными расстройствами, по данным исследования, характерна эндотелиальная дисфункция, о чем свидетельствует дисбаланс вазорегулирующих факторов, а именно, преобладание вазоконстрикторного компонента над вазодилятирующим.

Ключевые слова: гестационная гипертензия, эндотелиальная дисфункция, эндотелин-1, С-натрийуретический пептид.

Вступ

Гіпертензивні розлади у вагітних залишаються однією з найбільш актуальних проблем перинатальної медицини [7, 13]. Гіпертензивні розлади під час вагітності в різних країнах світу зустрічаються від 7% до 30% [1, 6], а за даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, ускладнюють перебіг до 20% вагітностей. Гестаційні гіпертензивні розлади (ГГР) супроводжуються високою частотою розвитку акушерських та перинатальних ускладнень, ризик яких зростає не тільки зі збільшенням рівня артеріального тиску (АТ), але й з проміжком часу, протягом якого вони існували, та ефективності лікування [7, 8]. У структурі гіпертензивних розладів під час вагітності найбільша роль належить гестаційній гіпертензії. За результатами досліджень В.І. Медведя [10] та В.В. Камінського [4], до структури гіпертензивних розладів при вагітності входять: гестаційна гіпертензія -- 43%, прееклампсія -- 27%, есенціальна гіпертензія -- 19%, прееклампсія, нашарована на попередню гіпертензію -- 7%, вторинна (симптоматична) гіпертензія -- 4% [3, 10].

На сьогоднішній день доведено зв'язок ГГР та ендотеліальної дисфункції (ЕД), однак і досі відсутня єдина думка про первинність ЕД при ГГР [5, 17]. Головну роль у патогенезі гестацій- ної гіпертензії та прееклампсії, за даними останніх років, відіграє дисбаланс між вазоди- лятуючими і вазопресорними субстанціями, що синтезує ендотелій [2, 5, 9].

Роль ендотеліну-1 (ЕТ-1) як визнаного маркера ЕД показана у багатьох дослідженнях [4, 11, 12]. ЕТ-1 -- біологічно активний пептид, який є одним із найпотужніших вазоконстрикторних медіаторів. У реалізації вазоконстрикторного ефекту ендотеліну при перинатальній патології є безпосереднє ушкодження ендотелію та підвищена чутливість судинної стінки до норадреналіну і серотоніну [4]. Існують дані про вплив ендотеліну на коронарні та церебральні судини, центральну регуляцію артеріального тиску. Ендотеліни відіграють важливу роль у регуляції тонусу судин матково-плацентарного басейну. Вони мають кон- стрикторний вплив на плацентарні судини й судини пуповини [15]. Крім констрикторної дії на судини матково-плацентарного басейну, ендотеліни можуть зумовлювати порушення кровотоку в них, викликаючи гіпертонус матки, оскільки міометрій чутливий до ендоте- ліну. Висока чутливість до ендотеліну притаманна для ниркових артерій. Для підтримання балансу вазодилятаторів-вазоконстрикторів ендотелій синтезує контррегулюючі сполуки, з-поміж яких значне місце посідає С-натрій-уретичний пептид (СНП). Саме СНП вважається основним пептидом, який здійснює локальну регуляцію гомеостазу судинної стінки і є прямим антагоністом ЕТ-1. Він пригнічує потенційоване ангіотензином ІІ (АІІ) вивільнення ЕТ-1 [4, 11, 14].

Проте визначення сироваткового рівня СНП і коливання його концентрації залежно від концентрації вазоконстрикторів, зокрема ЕТ-1, при гестаційних гіпертензивних розладах зустрічається в поодиноких роботах [4, 16].

Систематизація вітчизняних і закордонних наукових джерел вказує на необхідність детального аналізу ролі маркерів ендотеліаль- ної дисфункції у формуванні ґенезу фізіологічного та патологічного перебігу вагітності, зокрема, гестаційної гіпертензії [4].

Мета роботи -- оцінити особливості вазоре- гуляторних властивостей ендотелію у вагітних із гестаційною гіпертензією шляхом дослідження сироваткових концентрацій сигнальних пептидів регуляції судинного тонусу.

Матеріали та методи їх дослідження

Обстежено 61 вагітну жінку, що мешкає в Хмельницькій області. Серед обстежених виділено три групи: основна група -- вагітні з гестаційною гіпертензією (n=22), група порівняння -- жінки з прееклампсією (n=20) та контрольна група, яка складалася із здорових вагітних жінок (n=19). Відбір осіб для включення в дослідження проведено на підставі детального збору анамнезу, скарг вагітних та обстеження з використанням стандартних клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження. Діагноз гестаційної гіпертензії вагітних виставлено при підвищенні систолічного АТ до 140 мм рт. ст. й вище та/або діастолічного АТ до 90 мм рт. ст. й вище при двох вимірюваннях у стані спокою з інтервалом не менше 4 год. або одноразове підвищення АТ до 160/110 мм рт. ст. після 20 тижнів, що не супроводжувалося протеїнурією. Діагноз прееклампсії виставлено при підвищенні систолічного АТ до 140 мм рт. ст. й вище та/або діастолічного АТ до 90 мм рт. ст. й вище при двох вимірюваннях у стані спокою з інтервалом не менше 4 годин або одноразове підвищення АТ до 160/110 мм рт. ст. після 20 тижнів із протеїнурією (>0,3 г/добу).

Таблиця 1

Результати дослідження рівня ендотеліну-1 у сироватці крові вагітних, n=61 (M±m)