Особливості мікробного пейзажу шкіри у хворих на вугрову хворобу
Виділення різних мікроорганізмів у хворих на вугрову хворобу (ВХ). Епідеміологічні та кліматичні особливості як причина вивчення нюансів мікробного пейзажу шкіри при зазначеній патології. Чутливість мікрофлори до антибіотиків. Мікробіоценоз шкіри при ВХ.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2017 |
| Размер файла | 17,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
11
Размещено на http://www.allbest.ru/
Запорізький державний медичний університет
Особливості мікробного пейзажу шкіри у хворих на вугрову хворобу
Яакубі Ранда
Резюме
Частота виділення різних мікроорганізмів у хворих на вугрову хворобу (ВХ), за даними різних авторів, дуже варіює, що, ймовірно, обумовлено епідеміологічними та кліматичними особливостями, що й стало причиною вивчення особливостей мікробного пейзажу шкіри при зазначеній патології. Під спостереженням знаходились 120 хворих на ВХ (55 чоловіків та 65 жінок) віком 16-27 років та 14 здорових осіб контрольної групи. У всіх хворих проводили мікроскопічне та культуральне (мікологічне/ бактеріологічне) дослідження за загальноприйнятими методиками. При вивченні мікробного пейзажу шкіри у хворих на ВХ виявлена висока інтенсивність мікробної колонізації шкіри, збільшення числа таксономічних груп, видове різноманіття, багата численність штамів з переважанням асоційованих форм мікроорганізмів. Мікробіоценоз шкіри при ВХ характеризується виразними якісно-кількісними порушеннями. Обов'язкові учасники мікробних асоціацій - домінантні види: Malassezia furfur, Candida albicans, Propionibacterium acnes. Найчастіше у хворих на ВХ висівався Staphylococcus aureus. Синергізм у M. furfur та P. acnes відзначено зі стафілококами, у C. albicans - зі всіма видами. Чутливість мікрофлори до антибіотиків при ВХ коливалась в широкому діапазоні та залежала від видів мікроорганізмів. M. furfur були найбільш чутливими до ітраконазолу, культури C. albicans - також до ітраконазолу, P. acnes - до азитроміцину. Неуражена шкіра характеризувалась наявністю таких видів мікроорганізмів: Staphylococcus, P. acnes, Malassezia, Candida.
Ключові слова: шкіра, кандидозна інфекція, вугрова хвороба, мікробіоценоз.
Частота выделения различных микроорганизмов, по данным разных авторов, очень варьирует, что, возможно, связано с эпидемиологическими и климатическими особенностями, что и послужило причиной изучения особенностей микробного пейзажа кожи у больных угревой болезнью. Под наблюдением находились 120 больных угревой болезнью (55 мужчин и 65 женщин) в возрасте 16-27 лет и 14 здоровых лиц контрольной группы. У всех больных проводили микроскопическое и культуральное (микологическое/бактериологическое) исследование по общепринятым методикам. При изучении микробного пейзажа кожи у больных угревой болезнью выявлены высокая интенсивность микробной колонизации кожи, увеличение числа таксономических групп, видовое разнообразие, множество штаммов с преобладанием ассоциированных форм микроорганизмов. Микробиоценоз кожи при угревой болезни характеризуется выраженными качественно-количественными нарушениями. Обязательные участники микробных ассоциаций - доминантные виды: M. furfur, C. albicans, P. acnes. Наиболее часто у больных угревой болезнью высевался S. aureus. Синергизм у M. furfur и P. acnes определен со стафилококками, у C. albicans - со всеми видами. Чувствительность микрофлоры к антибиотикам при угревой болезни колебалась в широком диапазоне и зависела от видов микроорганизмов. M. furfur владели наибольшей чувствительностью к итраконазолу, культуры C. albicans - также к итраконазолу, P. acnes - к азитромицину. Непораженная кожа характеризовалась наличием таких видов микроорганизмов: Staphylococcus, P. acnes, Malassezia, Candida.
Ключевые слова: кожа, кандидозная инфекция, угревая болезнь, микробиоценоз.
Frequency of selection of different microorganisms, from data of different authors, very varies, that, maybe, it is related to the epidemiology and climatic features, that served reason of study of features of microbal landscape of skin for patients with acne vulgaris. We observed 120 patients with acne vulgaris including 55 men and 65 women (age 16-27 years) and 14 healthy persons of control group. For all patients conducted microscopic and cultural (mycology/bacteriological) research on generally accepted methods. At the study of microbal landscape of the skin for patients with acne vulgaris is educe high intensity of microbal colonization of skin, increase of number of taxonomical groups, specific variety, great number of stamms with predominance of the associated forms of microorganisms. The microbiocenosis of the skin of acne vulgaris is characterized by the expressed qualitatively-quanti - tative violations. Obligatory participants of microbal associations are dominant kinds - M. furfur, C. albicans, P. acnes. Most often for patients with acne vulgaris characterized of S. aureus. The co-operation of M. furfur and P. acnes is certain with Staphylococci, C. albicans - with all kinds.
Key words: skin, Candidiasis infection, acne vulgaris, microbiocenosis.
Вступ
На сучасному етапі вугрова хвороба (ВХ) є одним з найбільш розповсюджених захворювань у практиці лікаря-дерматовенеролога та косметолога. За даними більшості дослідників, на акне страждають 85 % осіб віком від 12 до 24 років, 8 % осіб віком від 25 до 34 років та 3 % осіб віком від 35 до 44 років [10, 12].
Як відомо, в основі патогенезу ВХ лежать 4 пов'язаних між собою фактори: гіпертрофія сальних залоз, фолікулярний гіперкератоз, мікробна колонізація та запалення [2, 3]. При цьому значну роль відіграє мікробний фактор: інфікування патологічних вогнищ може бути спричинене мікробною монокультурою чи мати змішаний бактеріальний або бактеріально-грибковий характер [4].
Вважається, що Propionibacterium acnes, який є нормальним представником мікробіоценозу сальних залоз, відіграє ключову роль у розвитку запалення при ВХ, адже при збільшенні кількості колоній цієї бактерії відмічається активізація місцевого імунітету [7, 9]. Крім того, P. acnes живляться гліцерином шкірного сала і призводять до збільшення кількості вільних жирних кислот. Ці жирні кислоти, своєю чергою, порушують процеси зроговіння кера - тиноцитів, що ще більше ускладнює перебіг акне.
За даними наукової літератури, при ВХ з ділянок патологічних вогнищ часто виділяють й інші види бактерій, особливо Staphylococcus aureus (до 30-43 %). Тяжкість патологічного процесу, за даними багатьох досліджень, залежить від питомої ваги патогенних стафілококів [4, 5].
Однак не слід забувати, що передумовою для розвитку ВХ є себорея - стан шкіри, що проявляється гіперпродукцією шкірного сала та змінами його складу. Отже, крім бактерій, що ускладнюють перебіг ВХ, значу роль відіграють ліпофільні гриби: відповідно до джерел західних країн, з уражених ділянок шкіри виділяють гриби роду Malassezia (Malassezia furfur), а також дріжджеподібні гриби роду Candida (Candida albicans - до 40 % та вище) [1, 6-8, 11].
Таким чином, частота виділення різних мікроорганізмів, за даними різних авторів, дуже варіює, що, ймовірно, обумовлено епідеміологічними та кліматичними особливостями, що й стало причиною вивчення особливостей мікробного пейзажу шкіри у хворих на ВХ.
Мета роботи - вивчити особливості мікробного пейзажу шкіри у хворих на ВХ.
вугрова хвороба мікроорганізм шкіра
Матеріали та методи дослідження
Під спостереженням знаходились 120 хворих на ВХ (55 чоловіків та 65 жінок) віком 16-27 років та 14 здорових осіб контрольної групи, у яких вивчено мікробний пейзаж шкіри.
Мікроскопічне та культуральне (мікологічне/бактеріологічне) дослідження проводили за загальноприйнятими методиками у всіх досліджуваних пацієнтів. Для мікроскопії матеріалу при лабораторному дослідженні на гриби забір патологічного матеріалу проводили в устях залоз шкіри, при фолікулярних формах склад устя ураженого фолікулу вишкрібався і видавлювався, при пустульозних - проводилась пункція шприцем. Для накопичення матеріалу в окремих випадках використовували метод оклюзії вогнища ураження під липкий пластир.
При мікроскопічному дослідженні патологічного матеріалу на гриби для більш точного виявлення проводили просвітлення матеріалу. З цією метою використовували їдкий луг (КОН), який розчиняв епідермальні лусочки, тим самим роблячи гриби доступними для дослідження. Матеріал розміщували на предметне скло, наносили на нього краплю 20 % розчину КОН, перемішували для просвітлення, підігрівали над полум'ям спиртівки (не доводячи до кипіння) до появи по периферії крапель білої облямівки з кристалів лугу, а потім, надавлюючи, накривали покривним скельцем та проводили мікроскопію при малому, а потім - при великому збільшенні. В препараті виявляли елементи гриба - клітини, що брунь - куються та не брунькуються (спори), справжній міцелій та псевдоміцелій.
Вивчення мікробіоценозу шкіри проводили шляхом культурального дослідження родового/видового складу мікробіоценозу шкіри за допомогою методу змиву, а також методу відбитків з наступним визначенням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Перед початком дослідження мікробіоти шкіри пацієнтів на наявність грибів у хворих виключали наявність хімічних та фізичних системних і локальних впливів, які мають протигрибкову дію. Тому перед проведенням лабораторних аналізів рекомендували призначення неспецифічної системної гіпосенсибілі - зуючої терапії. Лише після усунення гострого запалення проводили лабораторне дослідження.
При мікологічному дослідженні виявляли та ідентифікували дріжджеподібні ліпофільні гриби роду Malassezia. Досліджуваний матеріал (лусочки, вміст фолікулів, гній) наносили стерильною мікологічною лопаткою на середовище Сабуро. Потім додавали
O,5-5,0 мл стерильного оливкового масла таким чином, щоб воно вкривало всю поверхню середовища, та розміщували пробірки зі скошеним агаром під нахилом чашки Петрі в горизонтальному положенні, після чого розміщували у термостаті за температури +35-37°С. Для визначення виду грибів роду Candida пересівання відбувалося на біохімічні середовища Гіса: з глюкозою, мальтозою, лактозою, сахарозою. Облік результатів проводився протягом 5 діб.
Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою сучасних статистичних методів аналізу на персональному комп'ютері з використанням пакету ліцензійної програми STATISTICA® for Windows 6.0 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). При цьому визначали ступінь достовірності показників, кореляційні зв'язки результатів обстеження хворих різних груп.
Результати та їх обговорення
Мікробіоценоз у практично здорової людини було представлено 51 штамом мікроорганізмів з 4 родів та 11 видів: (74,2 ± 6,2) % сімейства Micrococcaceae: M. luteus (41,5 ± 7,2) % - 21 штам). Представники роду Staphylococcus зустрічались в (33,8 ± 10,4) % (17 штамів) та були представлені 8 видами з питомою вагою від (6,8 ± 4,6) до (7,9 ± 6,2) % (S. epidermidis, S. warneri, S. saprophyticus та ін.). Malassezia була представлена M. furfur (11 штамів - (21,8 ± 10,4) %), рід Propionibacterium - P. acnes (2 штами - (4,2 ± 1,84) %). Асоціації M. luteus та M. furfur зі стафілококами відзначені в (26,1 ± 8,4) %. Інтенсивність колонізації проб шкіри не перевищувала 101-103 КУО/см2, стерильних посівів було (47,2 ± 5,8) %, Demodex follicu - lorum виявлявся в (39,4 ± 11,0) % (1-2 у полі зору).
У посівах біопроб шкіри обличчя хворих на ВХ переважала інтенсивність росту - 105-107 КУО/см2, досягаючи 109 КУО/см2 ( (40,1 ± 1,7) % та (17,8 ± 2,1) % відповідно). До мікробного пейзажу увійшло 290 штамів збудників з 13 родів та 34 видів. Аеробні види домінували, становивши (84,6 ± 1,8) % (251 штам), основними представниками яких є дріжджеподібні гриби (54,4 ± 3,2) % (162 штами, 8 видів, 2 роди), кокової флори було в 2,1 раза менше ( (24,8 ± 4,4) % - 74 штами, 16 видів), грамнегатив - них паличок - в 9,4 (5,6 ± 5,2) %, 18 штамів, 8 родів). Анаеробів було (15,2 ± 1,8) % (48 штамів) та виявлялись P. acnes ( (16,1 ± 4,8) %).
Відмічено максимальне висівання збудників у вигляді мікробних асоціацій ( (96,4 ± 0,4) % - 42 варіанти, 116 випадків): два види (13 варіантів, 62 випадки), три види (21 варіант, 40 випадків), чотири види (7 варіантів, 13 випадків). Частота моновиду, що представлений M. furfur, становила (4,8 ± 1,8) % (6 випадків). Завжди в асоціаціях виявляли домінантні види: M. furfur (86 випадків - (73,9 ± 21,2) %), C. albicans (60 випадків - (51,4 ± 11,6) %), P. acnes (48 випадків - (41,1 ± 7,8) %) та представник паразитофауни шкіри Demodex folliculorum (105 випадків - (90,6 ± 0,7) %).
При ВХ II ступеня тяжкості переважали мікст - форми дріжджоподібних грибів M. furfur та C. albicans - (16,4 ± 4,0) %, асоціації M. furfur з P. acnes - (12,1 ± 4,8) %; III ступеня тяжкості - мікст-форми дріжджоподібних грибів (M. furfur та C. albicans) - (11,4 ± 7,8) %. При ВХ IV ступеня тяжкості провідне місце посідали комбінації M. furfur, P. acnes, C. albicans - (7,6 ± 4,8) % та їх асоційовані форми з грамне - гативними паличками.
При вивченні чутливості до антибіотиків мікрофлори вугрової висипки у P. acnes виявлена низька чутливість до традиційних антибіотиків - доксицикліну ( (27,9 ± 5,8) %) та тетрацикліну ( (37 ± 6,0) %). Це спричинювало появу полірезистентних штамів P. acnes - (89,2 ± 5,8) %, в тому числі до двох антибіотиків - (47,1 ± 8,6) %, більше двох антибіотиків - (43,1 ± 7,8) %. У представників кокової флори резистентність до традиційних препаратів (еритроміцину, тетрацикліну, доксицикліну, кліндаміцину) варіювала від (73,8 ± 4,8) до (79,1 ± 3,9) %. Чутливість P. acnes до фторхінолонів, цефалоспоринів досягла 100 %, кокова флора була чутлива до цих самих препаратів та фузидину, M. furfur в (86,4 ± 8,4) % випадків - до ітраконазолу, C. albicans в (69,1 ± 7,2) % випадків були чутливі до ітраконазолу і резистентні до ністатину.
При мікробіологічному дослідженні неураженої шкіри у хворих на ВХ методом змиву було виявлено 5 основних родів мікроорганізмів. У більшості здорових людей та хворих на ВХ виявлені мікроорганізми родів Staphylococcus spp., Candida spp., Propionibacterium spp. та Malassezia spp. Частота виявлення S. epidermidis та S. haemoliticus не відрізнялась в контрольній групі і у хворих на ВХ, а S. aureus виявляли лише у хворих на ВХ у (53,1 ± 4,6) % пацієнтів. Стафілококи, що були виділені від хворих на ВХ, були найменш стійкими до азитроміцину ( (28,4 ± 3,4) %). До еритроміцину резистентність була у (86,2 ± 9,2) %, левоміцетину - (80,4 ± 4,8) %, кліндаміцину - (42,4 ± 4,8) %, доксицикліну - (46,1 ± 4,4) %.
Таким чином, мікробіоценоз шкіри при ВХ характеризується виразними якісно-кількісними порушеннями. Обов'язкові учасники мікробних асоціацій - домінантні види: M. furfur, C. albicans, P. acnes. Найчастіше у хворих на ВХ висівався S. aureus. Синергізм у M. furfur та P. acnes відзначено зі стафілококами, у C. albicans - зі всіма видами. Чутливість мікрофлори до антибіотиків при ВХ коливалась в широкому діапазоні та залежала від видів мікроорганізмів. M. furfur були найбільш чутливими до іт - раконазолу, культури C. albicans - також до ітраконазолу, P. acnes - до азитроміцину. Неуражена шкіра характеризувалась наявністю таких видів мікроорганізмів: Staphylococcus, P. acnes, Malassezia, Candida.
Висновки
1. Виявлена висока інтенсивність мікробної колонізації шкіри, збільшення числа таксономічних груп, видове різноманіття, багата численність штамів з переважанням асоційованих форм мікроорганізмів.
2. Визначено взаємозалежність тяжкості перебігу ВХ з особливостями мікробіоценозу, що інфікує елементи акне, чутливість патогенів, що найчастіше зустрічаються, до антибіотиків та антимікотиків.
3. При мікст-інфекціях відмічається тенденція до тяжчого перебігу ВХ, особливо за наявності кан - дидозної інфекції.
Список літератури
1. Кубанова A.A. Современные особенности патогенеза и терапии акне [Текст] / A. A. Кубанова, В.А. Самсонов,
О.В. Забненкова // Вестник дерматологии и венерологии. - 2003. - № 1. - С.9-14.
2. Кубанова А.А. Клинические рекомендации. Дерматовенерология [Текст] / А.А. Кубанова. - М.: ДЭКС - Пресс, 2010. - С.273-285.
3. Микробиоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции [Текст] / Я.Ф. Кутасевич, И.А. Маштакова, А.Н. Багмет [и др.] // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2003. - № 1 (8). - С.43-47.
4. Огурцова А.Н. Критерии оценки степени тяжести в выборе тактики лечения угревой болезни [Текст] / А.Н. Огурцова // Дерматол. та венерол. - 2004. - № 1 (23). - С.45-49.
5. Орлова Н.А. Выбор лечебной тактики у больных различными формами акне: Автореф. дис. канд. мед. наук. - М., 2006. - 23 с.
6. Потекаев Н.Н. Опыт применения геля Базирон АС в терапии фасциальных и экстрафасциальных проявлений акне [Текст] / Н.Н. Потекаев, Т.А. Белоусова // Дерматология. - 2008. - № 2. - С.9-12.
7. Рахманова С.Н. Эффективность терапии пациентов с ассоциативными вариантами микрофлоры при угревой болезни [Текст] / С.Н. Рахманова, В.А. Шаркова // Успехи современного естествознания. - 2011. - № 4 - С.121-124.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Система комплексного лікування хворих на рак грудної залози шляхом розробки модифікованого хірургічного способу з вибором адекватних меж резекції шкіри та урахуванням її променевого патоморфозу при використанні передопераційної променевої терапії.
автореферат [379,0 K], добавлен 04.04.2009Захворювання шкіри, зумовлене порушенням функції сальних залоз. Причини виникнення себорейного дерматиту. Вивчення бар’єрних функцій епідермісу. Залежність видового складу мікробіоценозу шкіри у хворих на себорею від стану поверхневого ліпідного шару.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012Особливості проявів і патоморфологічних змін шкіри у досліджених хворих на ЧПЛ як за наявності супутнього мікозу. Показники імунного статусу хворих на ЧПЛ, що поєднується з різними мікозами. Диференційовані показання і методика комплексної терапії.
автореферат [53,2 K], добавлен 05.04.2009Гіпертонічна та ішемічна хвороби. Застосування антигіпертензивних препаратів, які мають органопротекторні та ендотеліопротекторні властивості. Особливості дисфункції ендотелію, ремоделювання серця та сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу.
автореферат [155,5 K], добавлен 09.03.2009Косметика як цілісна система знань про будову шкіри, про її роль в процесах життєдіяльності і загальному обміні організму, особливості. Загальна характеристика типів основ кремів та мазей. Знайомство з функціями шкіри: терморегуляторна, секреторна.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 30.12.2013Оптимізація антигіпертензивної терапії у метеолабільних хворих на гіпертонічну хворобу літнього й старечого віку на основі вивчення особливостей порушень кальцієвого гомеостазу, фібринолітичної і згортаючої систем крові. Порівняльний аналіз показників.
автореферат [32,8 K], добавлен 21.03.2009Лікувально-діагностична тактика та ефективність хірургічного лікування хворих на жовчнокам’яну хворобу шляхом обґрунтованого вибору мініінвазивного способу втручання з використанням лапароскопічних технологій і операцій з мінілапаротомного доступу.
автореферат [38,9 K], добавлен 19.03.2009Стан ліпідів і ліпопротеїдів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються програмним гемодіалізом. Критерії оцінки тяжкості перебігу ХХН V ст. Ефективність терапії із застосуванням аторвастатину у хворих. Оцінки тяжкості перебігу хвороби.
автореферат [220,6 K], добавлен 24.03.2009Хвороби системи кровообігу та надлишкова вага. Продукування адипоцитами вісцеральної жирової тканини вільних жирних кислот та пригнічення поглинання інсуліну печінкою. Інсулінорезистентність та артеріальна гіпертензія. Алгоритм лікування хворих.
автореферат [39,6 K], добавлен 29.03.2009Патофізіологічні особливості та причини розвитку ішемічної хвороби серця при наявному цукрового діабету 2 типу. Доцільність застосування кардіоліну як допоміжного фітотерапевтичного препарату у хворих. Поліпшення мозкового та коронарного кровотоку.
статья [22,4 K], добавлен 06.09.2017Нігті - придатки шкіри, які виконують насамперед захисну функцію, рогові освіти, що мають пластинчасті структуру. Зовнішня та внутрішня будова нігтів, їх структура та механіка процесу зростання. Грибкові та гнійничкові захворювання шкіри (дерматомікози).
реферат [29,4 K], добавлен 16.12.2010Особливості клінічного перебігу гіпертонічної хвороби у хворих із супутнім синдромом сонних апное. Вплив синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі на клініко-лабораторні і функціональні показники серцево-судинної і респіраторної систем.
автореферат [52,8 K], добавлен 21.03.2009Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013Морфо-функціональна структура, анатомічна будова та фізіологія шкіряного аналізатора. Основні методи дослідження шкірної чутливості. Аналіз впливу оточуючого середовища на шкіру та загартування шкіри. Основні правила, умови та види загартування шкіри.
курсовая работа [801,1 K], добавлен 21.09.2010Клінічні особливості перебігу хронічного бронхіту у хворих з наявністю фонової тонзилярної патології. Перспективність використання вітчизняного імуноактивного препарату рослинного походження протефлазіду при проведенні медичної реабілітації хворих.
автореферат [41,3 K], добавлен 08.02.2009Антибіотики: історія відкриття, застосування та класифікація. Визначення чутливості до антибіотиків за методом дифузії в агар, методом серійних розведень та методом розведення на рідкому поживному середовищі. Ефективність застосування антибіотиків.
дипломная работа [105,6 K], добавлен 21.09.2010Особливості патопсихологічних реакцій на психічну хворобу (шизофренію). Проблема стигми і самостигматизації, методи її подолання за допомогою когнітивних психотерапевтичних занять (бібліотерапія, відеотерапія, тренінгові заняття) у хворих на шизофренію.
статья [24,8 K], добавлен 18.11.2011Клінічні особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з цукровим діабетом ІІ типу. Структурних змін речовини головного мозку у обстежених хворих. Особливості церебральної і периферичної гемодинаміки. Метаболічні порушення у хворих.
автореферат [36,8 K], добавлен 07.04.2009Характеристика основних клінічних синдромів, які супроводжують хронічний гастродуоденіт (ХГД), виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК) та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ). Особливості вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків.
автореферат [60,0 K], добавлен 18.03.2009Вивчення частоти виникнення гломерулонефриту серед пацієнтів з СН. Особливості перебігу і структурно-функціональних змін серцево-судинної системи і нирок у хворих на СН з супутнім гломерулонефритом. Ліпідний обмін і антиоксидантий захист у хворих на СН.
автореферат [67,0 K], добавлен 07.04.2009
