Особливості проявів тривожності в емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ТРИВОЖНОСТІ В ЕМІГРАНТІВ ТА РЕЕМІГРАНТІВ, ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ

О.П. Венгер

Проблему еміграції та рееміграції в Україні розглядають в якості найактуальніших державних та суспільних проблем. її актуальність зумовлена значною кількістю українських емігрантів, яку оцінюють експерти у 15 % постійного населення (6, 5-7 млн осіб), при цьому фіксується тенденція до постійного її збільшення [1, 2]. Самостійну соціальну, медико-психологічну та психіатричну проблему являє собою рееміграція, що зумовлюється значними обсягами зворотного руху емігрантів (добровільного чи примусового).

У середовищі емігрантів та реемігрантів поширені психологічні проблеми, пов'язані із адаптацією та реадаптацією, тож міграція сьогодні розглядається як один з факторів, що впливає на стан психічного здоров'я населення. На думку ряду дослідників, накопичення психологічних та соціальних проблем провокують трансформацію особистісного реагування та дезадаптацію особистості [3-5]. У мігрантів виявлено глибокі психоемоційні зміни: прояви психічної дезадаптації, неврастенічні розлади, пролонговані депресивні реакції та депресивні епізоди [6-8]. У реемігрантів, крім психічних розладів, асоційованих з еміграцією, набувають поширеності психологічні та психіатричні проблеми, пов'язані з поверненням в Україну, з необхідністю реадаптації та пристосування до умов життя у суспільстві, яке етнокультурально та за рівнем життя відрізняється від суспільства країни- реципієнта, і яке зазнало певних змін за час відсутності емігранта.

Водночас, особливості психічних розладів у емігрантів та реемігрантів в Україні практично не досліджено. Зокрема, відсутні дослідження, спрямовані на вивчення особливостей тривожності у цій групі населення. При цьому, дані таких досліджень є необхідною складовою комплексних програм лікування, реабілітації та профілактики депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Метою цього дослідження є вивчення особливостей тривоги в емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади.

Відповідно до мети, обстежили за допомогою шкали тривоги М. Hamilton (Hamilton Anxiety Rating Scale - HARS) [9] 196 осіб, які щонайменше протягом останнього року проживали за межами України і планували найближчим часом повернутися за кордом (емігранти), 191 особа, яка не менше року проживала за межами України і протягом останнього року повернулася для постійного проживання в Україну (реемігранти) та 198 осіб, які постійно проживають в Україні й ніколи не виїжджали за її межі для тривалого проживання (неемігранти). Усі обстежені хворі перебували на лікуванні у Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні за період 2010-2014 років, їм поставили остаточний клінічний діагноз депресивного розладу відповідно до критеріїв МКХ-10. Психогенні депресивні розлади (коди за МКХ-10 F43.21 та F43.22) встановлено у 69 неемігрантів, 68 емігрантів та 67 реемігрантів, ендогенні (коди за МКХ- 10 F31.3, F31.4, F32.1, F32.2, F33.1 та F33.2) - відповідно у 65, 66 та 63 осіб, органічні (код за МКХ-10 F06.3) - відповідно у 64, 62 та 61 осіб; розбіжності не значущі.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою непараметричних методів (тест Манна-Уїтні, критерій х² Пірсона).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ При аналізі даних щодо поділу хворих на депресивні розлади на групи залежно від рівня тривожності було виявлено суттєві відмінності, асоційовані з фактором еміграції (рееміграції) (табл. 1).

Більш інформативним є аналіз кількісних характеристик тривоги. Найвищі рівні тривоги виявлено в емігрантів: середній рівень її склав (23, 3±8, 5) бала; при цьому найвищими у цій групі є показники як психічної, так і соматичної тривоги (відповідно (14, 1±5, 3) бала та (9, 2±4, 0) бала). У реемігрантів виявлено дещо менший рівень загальної, психічної та соматичної тривоги: відповідно (18, 8±5, 2) бала, (11, 7±2, 3) бала та (7, 1±3, 9) бала. Найнижчими є рівні тривоги у неемігрантів: загальний - (16, 9±6, 2) бала, психічної тривоги - (11, 1±4, 3) бала, соматичної - (5, 7±2, 9) бала. Значущі розбіжності виявлено при порівнянні усіх трьох груп між собою (р<0, 05 і менше).

Найвищі рівні тривоги при ендогенних депресивних розладах також простежено в емігрантів: середній рівень склав (25, 5±9, 6) бала. В емігрантів виявляється високий рівень як психічної, так і соматичної тривоги (відповідно (14, 5±4, 5) балата (11, 0±5, 8) бала). У реемігрантів рівень тривоги нижчий: (21, 3±6, 0) бала, психічної тривоги - (12, 8±3, 9) бала, соматичної - (8, 5±3, 1) бала. У неемігрантів, як і в групі психогенних депресивних розладів, рівні тривожності найнижчі: загальний - (20, 5±9, 1) бала, психічної тривоги - (12, 6±4, 0) бала, соматичної - (7, 9±5, 5) бала. Значущі розбіжності за загальним показником тривоги та за показником соматичної тривоги виявлено при порівнянні усіх груп між собою, а за показником психічної тривоги - при порівнянні груп неемігрантів та емігрантів (р<0, 01) і емігрантів та реемігрантів (р<0, 05).

Хворим на органічні депресивні розлади притаманний в цілому вищий рівень тривожності, ніж хворим на психогенні та ендогенні. Найвищий рівень загального показника тривоги, а також показників психічної та соматичної тривоги у цій групі також виявили в емігрантів - (27, 8±3, 8) бала, (17, 2±1, 6) бала та (10, 6±2, 9) бала відповідно. Показники у реемігрантів нижчі: загальний рівень тривожності - (25, 6±2, 6) бала, психічної тривоги - (16, 2±1, 8) бала, соматичної - (9, 4±2, 3) бала. У неемігрантів показники є меншими, ніжу реемігрантів, хоча розбіжності у значеннях не такі суттєві як при психогенній та ендогенній депресіях: загальний показник тривоги склав (23, 8±7, 2) бала, психічної тривоги - (13, 9±4, 0) бала, соматичної - (9, 9±4, 1) бала. Значущі розбіжності виявлені при порівнянні усіх груп за загальним показником тривоги і показником психічної тривоги, а за показником соматичної тривоги - при порівнянні груп неемігрантів та емігрантів (р<0, 05) і емігрантів та реемігрантів (р<0, 05).

Таблиця 1. Структура ступенів тривожності в емігрантів та реемігрантів

Примітки: 1) р* - порівняння груп неемігрантів та емігрантів;

2) р** - порівняння груп неемігрантів та реемігрантів;

3) р*** - порівняння груп емігрантів та реемігрантів.

ВИСНОВКИ

При дослідженні особливостей тривожності у хворих на депресивні розлади з урахуванням фактора еміграції (рееміграції) було встановлено, що найбільш поширені та найважчі прояви тривожних розладів є у хворих-емігрантів, а найменш поширені та найлегші - серед неемігрантів. Водночас, реемігрантам також притаманний високий рівень тривожності, однак значна виразність астено-депресивних та апато-депресивних проявів у цій групі значною мірою нівелює прояви тривоги. На нашу думку, пояснення цих закономірностей полягає у соціально-психологічних особливостях груп емігрантів та реемігрантів: у перших наявний потужний фактор мотивації продовження роботи за кордоном, що поєднується з природними побоюваннями та хвилюванням щодо можливостей такого продовження у зв'язку з психічним захворюванням. У групі реемігрантів найбільше виражені фрустраційні тенденції у зв'язку із необхідністю адаптації до тяжких суспільно-політичних та економічних умов, що певною мірою нівелює прояви тривожності.

емігрант депресивний розлад ендогенний

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Міграція в Україні: факти і цифри / Міжнародна організація з Міграції. - Київ: Представництво МОМ в Україні, 2011. - 7 с.

2. Щорічна доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Постанова Верховної Ради України від 05.04.2011 року № 3194-VI // Голос України. - 2011, № 35. - С. 23-29.

3. Selten J. Р. Incidence of psychotic disorders in immigrant groups to the Netherlands / J. Р. Selten, N. Veen, W. Feller et al. // British Journal of Psychiatry. - 2001. - № 178. - Р. 367-372.

4. Gavin B. E. The mental health of migrants / B. E. Gavin, B. D. Kelly, A. Lane [et al.] // Irish Medical Journal. - 2001. - Vol. 94. - P. 229-230.

5. Lauber C. Patterns of Psychiatric Inpatient Care in Migrants: Results from Switzerland / C. Lauber, B. Lay, W. Rossler // Swiss Medical Weekly. - 2006, № 135. - Р. 50-56.

6. Иванова М. В. Психическое здоровье мигрантов (клинический, социально-психологический и реабилитационный аспекты): дис.... канд. мед. наук: 14.01.18/Марина Владимировна Иванова; НИИ психического здоровья СО РАМН. - Томск, 2007. - 205 с.

7. Колянов В. Б. Некоторые особенности психологической адаптации мигрантов [Електронний ресурс] / В. Б. Колянова, В. П. Боряк, Н. В. Барнаш, Л. В. Михайленко// Режим доступу: http://migrocenter.ru/publ/konfer/kavkaz/m_kavkaz030.php

8. Кириленко Я. Интердисциплинарные аспекты миграции [Електронний ресурс] / Я. Кириленко, Е. Чуманская // Архів Національної бібліотеки ім. В. Вернадського. - 2011. - Т. 15, № 2 (55). - С. 52-53. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/chem_biol/Tzhp/2011_2/pdf/52-53.pdf

Размещено на Allbest.ru