Валеологічний аналіз факторів здоров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема. Валеологічний аналіз факторів здоров'я

Види мотивації здоров'я людини

Виділяють наступні види мотивації:

1. Самозбереження. Коли людина знає, що, та або інша дія напряму загрожує її життю, вона цю дію не чинить. Формулювання мотивації "Я не скоюю певні дії, оскільки вони загрожують моєму здоров'ю і життю".

2. Підкорення етнокультурним вимогам. Людина живе в суспільстві, яке протягом довгого часу відбирало корисні звички, навики, виробляло систему захисту від несприятливих чинників зовнішнього середовища. Формулювання мотивації "Я підкоряюсь етнокультурним вимогам тому, що хочу бути рівноправним членом суспільства, в якому живу. Від мого здорового способу життя залежать здоров'я і благополуччя інших. "

3. Отримання задоволення від самовдосконалення. Формулювання мотивації "Відчуття здоров'я приносить мені радість, тому я роблю все, щоб зазнати це почуття".

4. Можливість для самовдосконалення. Формулювання мотивації "Якщо я буду, здоровий, я зможу піднятися на більш високий ступінь суспільної сходинки".

5. Досягнення максимально можливої комфортності. Формулювання мотивації "Я здоровий, мене не турбує фізична і психічна незручність". Правильна організація вище вказаних умов несе в собі величезну можливість для формування культури здорового способу життя у дітей.

Біологічні ритми та їх врахування у побудові навчального процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Режим дня вважається правильним, якщо забезпечує достатньо часу для необхідних елементів життєдіяльності і протягом всього періоду неспання сприяє високій працездатності. Правильно організований режим дня створює бадьорий настрій, інтерес до навчальної і творчої діяльності, ігор, сприяє нормальному розвитку підлітка.

При побудові режиму дня необхідно передбачати наступні основні компоненти:

- різні види діяльності, їх оптимальну протяжність,

- раціональне чергування і регулярність;

- відпочинок з максимальним перебуванням в умовах відкритого повітря;

- регулярне харчування;

- гігієнічно повноцінний сон.

У добовому часі учнів важливо виділити такі основні компоненти:

- навчальні заняття в школі і вдома,

- сон,

- позашкільні заняття (музика, читання художньої і науково-популярної літератури, заняття іноземними мовамитощо),

- самообслуговування,

- виконання правил особистої гігієни,

- вживання їжі,

- перебування на свіжому повітрі,

- заняття фізкультурою і спортом.

Працездатність, втома, перевтома. Характеристика даних процесів. Шляхи профілактики

Працездатність - це потенційна можливість людини здійснювати фізичну (фізична працездатність) або розумову (розумова працездат-ність) роботу за певний проміжок часу. Розрізняють багатолітню, річну, місячну, добову працездатність та працездатність протягом зміни.

Працездатність визначається станом здоров'я, статевої приналежністю, характером харчування, режимом праці та відпочинку, умовами роботи, настроєм і багатьма іншими факторами. Вона залежить від рівня знань людини, умінь, навичок і досвіду, фізичного і психічного стану.

Німецький дослідник Г. Хампі встановив, що представники ранкового типу - в основному, службовці, вечірнього - люди розумової праці, арітмікам - особи, зайняті фізичною діяльністю. Серед студентів жайворонки складають 17%, сови - 35%, арітмікам - 48%.

Добова ритміка працездатності людини: 1 - ранковий тип, 2 - середній тип, 3 - вечірній тип.

Вплив типів вищої нервової системи на працездатність учнів.

Темперамент, тип вищої нервової діяльності та динаміка поведінки

У школярів-холериків треба намагатися шляхом тренування розвивати відстає гальмівний процес, виробляти вміння гальмувати себе, свої небажані реакції. Від цих учнів треба постійно, м'яко, але наполегливо вимагати спокійних, обдуманих відповідей, спокійних, нерізких рухів, систематично виховувати у хлопців стриманість у поведінці та відносинах з товаришами і дорослими. У трудовій діяльності у таких учнів необхідно виховувати послідовність, акуратність і порядок у роботі, від них треба вимагати хорошого виконання всіх завдань, пам'ятаючи про те, що холерик не любить одноманітної і копіткої роботи. Пристрасність само в роботі, енергію і активність, розумну ініціативність холерика слід заохочувати. Оскільки холерик нерідко перебуває в афективному стані, говорити з ним різким і підвищеним тоном не рекомендується, це тільки посилить його збудження. На холерика краще діє підкреслений спокійний, тихий голос.

Що стосується учнів-меланхоліків, то, впливаючи на таких учнів, проводячи з ними виховну роботу, завжди слід пам'ятати, що в основі меланхолійного темпераменту лежить слабкий тип нервової діяльності і сильних впливів люди з такою нервовою системою не переносять. М'якість, тактовність, чуйність і доброзичливість у стосунках з дітьми-меланхоліками особливо необхідні: надмірна суворість і різке підвищення вимог до таких школярам ще більше загальмовують їх, знижують працездатність.

Учнів-меланхоліків треба поступово відучувати від зайвої боязкості і соромливості, давати їм можливість більше діяти і проявляти активність. Але слід дотримуватися поступовість у тренуванні працездатності, пам'ятаючи про те, що ці хлопці швидко стомлюються. На уроці учнів треба частіше питати, створюючи під час їхньої відповіді спокійну обстановку; велику роль при цьому відіграють схвалення, похвала, підбадьорювання.

У дітей меланхолійного темпераменту необхідно розвивати товариськість, через громадську діяльність поступово вводити їх в колектив, у спільній колективній роботі виховувати колективістські почуття, почуття дружби і товариства.

Увага вчителя повинні залучати й учні флегматичного темпераменту, яким зазвичай, на жаль, не приділяється достатньої уваги - вони спокійні, нікому не заважають, посидющі, і тому, як ніби, немає підстав робити їх об'єктом спеціальної роботи. Але у флегматика слід розвивати відсутні йому якості - велику рухливість, активність, не допускати, щоб він проявляв байдужість до діяльності, млявість, інертність. Вчителю необхідно більше активізувати діяльність учнів-флегматиків, зживати байдужість, байдужість, яке може виникнути у них, частіше змушувати таких учнів не тільки працювати на уроці в певному темпі, але і викликати у них емоційне ставлення до того, що роблять вони самі та їхні товариші.

І нарешті, в учнів-сангвініків треба виховувати посидючість, стійкі інтереси, більш серйозне ставлення до будь-якої справи, неквапливість, зживати безтурботне безпечність, легковажність, якщо вони почнуть проявлятис

Дайте своє визначення поняттю «здоров'я» та розкрийте його сутнісну характеристику

Здоров'я - стан за якого людина почуваю себе активно, бадьоро, при цьому виконується робота як фізично, і розумово, та соціально.

Формування здоров'я визначається способом життя людини і станом навколишнього середовища. В генотипі індивіду закодовані всі його спадкові ознаки. Однак для того, щоб вони виявилися у вигляді певних якостей організму і особистості, природних для біологічних та соціальних функцій, необхідні певні умови, які визначаються власне способом життя та зовнішнім середовищем

Ознаки здоров? я:

1. Нормальна функція організму на всіх рівнях його організації.

2. Здатність до повноцінного виконання основних соціальних функцій, участь у соціальній діяльності.

3. Динамічна рівновага організму і його функцій та чинників навколишнього середовища.

4. Здатність організму пристосовуватись до умов існування в навколишньому середовищі (що постійно змінюється (адаптація).

5. Оптимальне функціонування організму за відсутності ознак захворювання або будь-якого порушення.

6. Повне фізичне, духовне, розумове і соціальне благополуччя, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил організму.

Здоров'я забезпечує, підтримує певний рівень життєдіяльності (працездатності, біологічної та соціальної активності) людини в кожен період життя і створює запас для старості, коли змінюється характер метаболічних процесів в організмі, знижується адаптивність і досконалість механізмів регуляції.

Скласти графіки навчальної діяльності школярів на рік /на тиждень / на день з урахуванням біологічних ритмів організму людини, де А - вектор працездатності, а В - вектор часу

Дати визначення поняттям „культура” та „оздоровчі технології”

Культура здоров'я - виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формуванню уявлень про здоров'я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров'я, здоров'я родини.

Оздоровчі технології - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу фізичного виховання з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії.

Оздоровчі технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров'я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров'я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія.

валеологія медицина здоров'я втома

Загальне та відмінне в предметах дослідження валеології та медицини (представити у вигляді схеми)

Дати характеристику народної, традиційної та наукової медицини (вказати різне/ відмінне)

Народна медицина - це методи оздоровлення, профілактики, діагностики та лікування, засновані на досвіді багатьох поколінь людей. Утвердилися в народних традиціях і не зареєстровані в порядку, встановленому законодавством.

Народною медициною (цілительством) - є діяльність в області охорони здоров'я, здійснювана громадянами, що володіють специфічними індивідуальними здібностями діагностики захворювань людини або здібностями позитивного впливу на організм людини з метою корекції здоров'я.

Допускається використання методів народної медицини в лікувально-профілактичних установах державної або муніципальної системи охорони здоров'я за рішенням керівників цих установ.

Традиційна медицина - це лікування у лікарів.

Традиційна медицина грунтується на наступних принципах:

- Науковість.

Всі вживані методики лікування повинні бути обґрунтовані з точки зору науки. Все, що в рамки науки не вкладається - антинауково.

- Ефективність.

Ефективність застосовуваної методики повинна бути доведена у результаті лабораторних досліджень.

- Прагматичність.

Краще менше, але безпечніше. Якщо можна досягти найменшого, але більш безпечного ефекту, то слід віддати перевагу цьому методу, ніж ризикувати здоров'ям пацієнта для досягнення максимального ефекту лікування

- Відтворюваність.

Наукова медицина - це розділ медицини, котрий базується на доказах, що передбачають пошук, порівняння, узагальнення та розповсюдження отриманих доказів для використання в інтересах хворих.

Практика наукової медицини передбачає об'єднання індивідуального клінічного практичного досвіду з найкращими доступними незалежними клінічними доказами, що отримані із систематизованих досліджень. Під індивідуальним клінічним практичним досвідом розуміють професіоналізм і судження, котрі були отримані окремим клініцистом засобами його практики.

Рекомендована література

1. Горащук В. П. Загальна і педагогічна валеологія в схемах, таблицях и коментарях - Луганськ: Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. 214 с.

2. Вайнер Э. Н. Валеология: Учебник для вузов. М.: Флинта: Наука, 2001. 416 с.

3. Основы валеологии. / Под общ. ред. акад. В. П. Петленко. Кн. І - ІII. К.: Олимпийская литература, 1999. 352 с.

Размещено на Allbest.ru