Були проаналізовані дані АМАТ 62 осіб, які знаходились на лікуванні та обстеженні у Головному військово-медичному клінічному центрі "Головний військовий медичний госпіталь" (ГВМКЦ "ГВКГ") Міністерства оборони України. Відповідно до мети та завдань роботи учасники дослідження були розділені на дві групи. Першу групу - п=32, середній вік (34,5±2,7) років - склали хворі з ДВНС за даними АМАТ, другу групу - п=30, середній вік (24,3±1,04) років - здорові військовослужбовці відповідної вікової групи. У І групі кількість чоловіків склала 28 осіб (87,5% випадків), в той час як у II - ЗО осіб (100%). Спостерігали достатньо високу валідність метода АМАТ у групах за даними показників, які характеризують якість виконання добового АМАТ: загальної кількості вимірів (62±1,1 порівняно з 47,3=1=0,91), кількості успішних вимірів (51,4±1,7 порівняно з 41,2±1,1) та відсотка успішних вимірів (82,7±2,2 порівняно з 86,8=1=1,8) для І та II групи відповідно.

Всім учасникам дослідження виконували АМАТ за загальноприйнятою методикою. Рівень AT реєстрували в активний (денний) період (з 08.00 до 23.00) та в пасивний (нічний) період (з 23.00 до 08.00) кожні ЗО хв. Середні значення CAT, ДАТ і частоти серцевих скорочень (ЧСС) визначали за 24 години, у активний та пасивний періоди.

Проводили дослідження за допомогою приладу "АВМР-04" ("Meditech", Угорщина) з використанням осцилометричної методики визначення AT. Ця методика є надійною для забезпечення якісних вимірів рівня AT. Осциллометричний метод меншою мірою ніж аускультативний залежить від еластичності стінки судин, що знижує частоту виявлення псевдорезистентної АГ у хворих з вираженим атеросклеротичним ураженням периферичних артерій [1].

При аналізі добового профілю показників AT, що отримували при АМАТ, проводили оцінку трьох основних груп показників [1]:

CAT, ДАТ, середнього AT (СрАТ), пульсового AT (ПАТ) та подвійного добутку (ПД) впродовж доби, а також ці ж показники окремо для денного (активний період) і нічного (пасивний період) часу. На їх підставі визначали середні значення для кожної групи дослідження;

показники індексу часу (ІЧ; відсоток вимірювань з підвищеним рівнем AT) та індексу площі (ІП; площа фігури, обмеженої кривою підвищеного і лінією нормального AT) для кількісної оцінки величини "навантаження тиском";

показники добового ритму змін AT оцінювали за ступенем нічного зниження AT (DI; добового індексу), а також значень стандартного відхилення (SD) для показників, що визначали.

Результати проведеного аналізу стосовно частоти виявлених ознак представлено у відсотках всіх випадків обстеження, для абсолютних значень показників розраховували середнє значення показника та середню похибку за загальноприйнятою методикою. Вірогідність різниці показників при порівнянні середніх арифметичних значень визначали за допомогою t-критерію Стьюдента, а при порівнянні частоти ознаки у відсотках - методом альтернативного варіювання. Всі види аналізу проводили за допомогою пакетів прикладних програм Statistica (версія 5,2) та Excel на персональному комп'ютері [6].

Результати та їх обговорення

Майже всі середньодобові показники АМАТ у хворих із ознаками ДВНС не виходили за межі референтних величин, що підтверджує гіпотезу про те, що ДВНС зазвичай має сприятливий прогноз та не виступає чинником ризику серцево-судинних захворювань (рис.1) [7]. Втім, за показником DI_Cat хворі І групи знаходилися на нижній межі норми - (10,6±1,3) %, тобто у значної їх частини зниження CAT у нічній час могло бути недостатнім (non-dippers), а середнє значення ЧСС (70±1,4) за 1 хв. свідчить про можливий вплив цього додаткового чинника ризику серцево - судинних подій у таких хворих у майбутньому (рис.2). Крім того, звертає на себе увагу незначне підвищення рівня ПАТ порівняно з нормою (в середньому (48,1±1,2) мм рт. ст., рис.3). ПАТ також розглядають як чинник ризику серцево-судинних подій, але у осіб похилого віку з атеросклероз - тичним ураженням судин. У даному випадку виявлені зміни можуть бути пов'язані з ендотеліальною дисфункцією, що потребує додаткових досліджень.

При аналізі середньодобових показників у II групі було визначено збільшення показника SD_Cat - (15,4±0,5) мм рт. ст., підвищення Бідат - (20,2±2,0) %, середнього значення ЧСС (див. рис.2) та середнього значення ПАТ (див. рис.3). Ці дані означають, що здорові військовослужбовці мають більшу лабільність CAT впродовж доби, більше зниження ДАТ вночі, підвищене значення ПАТ, незважаючи на молодий вік, та середнє значення ЧСС, вище за рекомендоване. Слід відмітити, що середній вік цієї групи на 10 років менший середнього віку у групі хворих з ДВНС.

Виявлені нами особливості можна розглядати як самостійні чинники ризику, а причини їх виникнення потребують уточнення. Найімовірнішою причиною всіх виявлених змін може бути куріння тютюну, можливо через механізм ендотеліальної дисфункції та ЧСС, більшу за оптимальні значення внаслідок дії нікотину. Втім, оскільки до мети та завдань не входила оцінка чинників серцево-судинного ризику, ми не мали інформації щодо статусу куріння здорових військовослужбовців, які проходили обстеження AM AT.

Рис. 1. Середньодобові значення систолічного артеріального тиску (мм pm. cm.) в активному та пасивному періодах

Рис.2. Середньодобові значення частоти серцевих скорочень (за 1 хв.) за активний та пасивний періоди

Рис.3. Середньодобові значення пульсового артеріального тиску (мм pm. cm.) за активний та пасивний періоди

При порівняльному аналізі статистичної значимості досягнула відмінність середньодобового та середнього мінімального показника ЧСС, яка була більшою у II групі, та деяких показників середньодобового CAT (SD, DI, ІЧ - всі вище у II групі), що свідчить про більше, хоча й у межах норми, навантаження тиском та його варіабельність впродовж доби за показником CAT. Хоча Бідат і перевищило значення нормального зниження ДАТ у нічний час (over-dipper профіль), різниця між групами щодо цього показника не була достовірною, в той час як середнє значення мінімального ДАТ за добу було статистично значимо меншим у II групі - (46±1,42) порівняно з (42,8± 1,09) мм рт. ст., що частково пояснює вираженіше зменшення ДАТ у нічний період часу. Крім того, у П групі середнє значення мінімального СрАТ було достовірно меншим, a SD для добового СрАТ - більшим, тобто варіабельність СрАТ була більшою при менших мінімальних значеннях показника. Протилежна тенденція була відмічена для ПАТ із достовірно більшими середньодобового, середнього максимального та мінімального значень показника (достовірно вищі показники у групі здорових осіб, р<0,05), без статистично значимої відмінності SD, що можна розглядати як несприятливіший профіль стосовно пропюзу для серцево - судинної системи. Ці дані підтверджено показником ПД (рис.4), який визначають як навантаження на серцево-судинну систему за формулою (AT х ЧСС). Середньодобове, середнє мінімальне значення цього показника, так само як його SD, також достовірно відрізнялись для групи II у бік збільшення, що свідчило про більшу варіабельність впродовж доби та більше навантаження на серцево-судинну систему у здорових військовослужбовців порівняно з хворими на ДВНС. При цьому майже всі відмінності знаходяться дуже близько до межі статистичної значимості, тобто їх відмінності не є великими. Незважаючи на зазначене, виявлені зміни свідчать про односпрямовану тенденцію до "гіршого" в межах нормального профілю показників АМАТ у здорових військовослужбовців порівняно із хворими на ДВНС. Причини виявлених змін потребують уточнення.

Рис.4. Середньодобові показники ПД за активний та пасивний періоди. Відмінності між групами достовірні для всіх трьох порівнянь

При порівнянні показників АМАТ у денний час у осіб зазначених груп відмічено тенденції, схожі з такими для аналізу середньодобових показників. Так, для хворих П групи, тобто здорових військовослужбовців, характерний достовірно більший рівень AT у денний час, достовірно більші показники: ІЧ (у 2,28 рази) та Ш (також більш ніж у 2 рази), причому з високим ступенем достовірності. Ці зміни свідчать не лише про виший рівень AT у здорових військовослужбовців, але й про значну його варіабельність впродовж доби. Звісно, зазначені зміни знаходяться в межах норми, але відображають гірший профіль хворих II групи порівняно з І, тобто особами, які мають ДВНС, що підтверджує виявлені для середньодобових значень АМАТ висновки.

Достовірними були відмінності щодо параметрів ПАТ та СрАТ. Так, ІЧ та ІП для СрАТ були достовірно вищими у II групі, порівняно із І групою (відповідно у 2,1 та 1,6 раза). Статистично значимо вищими, ніж у І групі, були показники середньоденних ПАТ (на 9%), максимального та мінімального значень ПАТ (відповідно на 6,4 та 16,25%).

Майже на 9 уд/хв. була вищою середньоденна ЧСС у хворих П групи, порівняно з І (на 11%, відмінність статистично достовірна), так само як мінімальна середня ЧСС за активний період (на 12%, відмінність статистично значима) при межовій статистичній значимості для максимального середнього показника ЧСС у цей період. Також статистично значимими були відмінності для середньої та мінімальної величини ПД у активний період для П групи, порівняно з І (збільшення відповідно на 16,2 та 14,11%).

Таким чином, можна зробити висновок, що здорові військовослужбовці відрізнялись за профілем денного АМАТ від хворих на ДВНС у гірший бік, із проявами незначного підвищення CAT та його значнішої варіабельності у цей період, гіршого профілю відносно СрАТ, ПАТ та ЧСС, причому останні два показники перевищили рекомендовані оптимальні значення та можуть вплинути на подальший прогноз осіб П групи. Вищі показники ПД, виявлені у активний період також підтверджують більше навантаження на серцево-судинну систему у здорових військовослужбовців.

У нічний час достовірно меншим у II групі порівняно із І був показник мінімального ДАТ (на 8,8%) та ІЧ для ДАТ у цей період (в 1,83 рази). Достовірно меншими у II групі були мінімальне значення СрАТ (на 4,94%), ІЧ СрАТ пасивного періоду (у 1,86 раза). У нічний час зберігалась статистично підтверджена тенденція до вищих значень ЧСС у II групі порівняно з І групою: середньонічної ЧСС на 11,4%, максимальної ЧСС на 18,8%, з більшим показником SD на 45,1%.

Навантаження на серцево-судинну систему за показником ПД у нічний час у II групі також було статистично значимо вищим порівняно з І групою: середньонічний ПД на 11,8% та SD для ПД на 33%.

Всі зазначені зміни підтверджують отримані раніше дані стосовно відносно несприятливого в межах норми профілю показників АМАТ у здорових військовослужбовців порівняно з хворими на ДВНС. Важливо, що зазначена тенденція зберігалась і у нічний час, що надає цінну інформацію для планування профілактичних заходів щодо отриманих результатів.

Отримані дані свідчать про необхідність прискіпливої уваги до стану серцево-судинної системи здорових військовослужбовців з боку сімейних лікарів та своєчасного включення профілактичних програм стосовно серцево-судинних захворювань у процес моніторингу цих осіб.

Висновки