Главная Коллекция "Revolution" Медицина Аналіз антибактеріальної терапії у хірургічному лікуванні військовослужбовців постраждалих в АТО з використанням комплексного частотного/АВС/УЕХ-аналізу

Аналіз антибактеріальної терапії у хірургічному лікуванні військовослужбовців постраждалих в АТО з використанням комплексного частотного/АВС/УЕХ-аналізу

Дані з обсягу споживання антибактеріальних препаратів та рівень фінансових витрат на них, що є компонентом у лікуванні бойової травми при наданні кваліфікованої хірургічної допомоги військовослужбовцям в госпіталях. Їх якісні та кількісні характеристики.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2018
Размер файла 23,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз антибактеріальної терапії у хірургічному лікуванні військовослужбовців постраждалих в АТО з використанням комплексного частотного/АВС/УЕХ-аналізу

У структурі бойових санітарних втрат серед військовослужбовців в зоні АТО за етіопатогенетичною ознакою вогнепальні поранення становлять 72,3%, серед яких на осколкові припадає 56,7%, на кульові - 15,6%. [1]. У той же час осколкові та мінно-вибухові поранення призводять до великої кількості каліцтв і є складними у курації. Особливостями сучасних вогнепальних травм є: значна різноманітність видів поранень та превалювання проникаючих, виникнення великих дефектів тканин та нерівномірність пошкодження, наявність великої зони тканин із зниженою життєздатністю, поєднання пошкоджень органів і тканин у різних анатомічних областях, множинні тяжкі поранення, значний загальний вплив на організм. [2]. Вимушено скорочені строки надання першої допомоги, екстрена евакуація та підготовка до операції, проблеми знеболювання, неможливість у ряді ситуацій повноцінного збору анамнезу і проведення повного обстеження хворого сприяють розвитку гнійно-септичних ускладнень і високої смертності постраждалих. [3, 6]. Так, наприклад, сепсис або поліорганна недостатність є третьою серед основних причин смерті і найпоширенішою для потерпілих, які вижили в перші 24 години після отримання поранення. [4].

Проблема поліпшення результатів лікування вогнепальних поранень особливо гостро постає сьогодні, коли в умовах швидкого наповнення фармацевтичного ринку арсеналом антибактеріальних засобів змінюються спектр мікроорганізмів і ступінь їх чутливості до препаратів. Відповідно до рекомендацій Керівництва по запобіганню інфекцій, пов'язаних з бойовими травмами (2011) затвердженого американською асоціацією інфекційних хвороб і асоціацією інфекційної хірургії, що ґрунтуються на контрольованих ретроспективних дослідженнях мирної хірургії та хірургії воєнного часу з урахуванням принципів ВООЗ: розумна достатність, ефективність відносно передбачуваних збудників, оптимальна доза (створення високих концентрацій препарату в осередку ураження), достатній термін. Критеріями вибору антибактеріальних засобів є відсутність в анамнезі даних про алергічні реакції на цей препарат, прийнятний шлях введення, мінімальна кількість побічних ефектів, оптимальне співвідношення ціна/ефективність. [5, 8].

Оптимізація антибактеріальної терапії, застосування більш ефективних антимікробних препаратів і одночасне впровадження більш безпечних режимів лікування постраждалих приведе як до покращення якості надання медичної допомоги на зазначеному етапі, швидкого одужання та повернення у стрій, так і до чималої економії коштів за рахунок скорочення перебування у стаціонарі.

Метою роботи стало проведення оцінки раціонального використання бюджетних коштів на лікування військовослужбовців хірургічного профілю, зокрема фармакоекономічної оцінки споживання у рамках групи антибактеріальних засобів на основі частотного/АВС/УЕК-аналізу.

Матеріали та методи дослідження. Матеріалами дослідження слугували дані листків призначень лікарських засобів 345 карток стаціонарних хворих, карт інтенсивної терапії військовослужбовців, які отримали поранення в зоні АТО та перебували на лікуванні у хірургічних відділеннях військових госпіталів м. Дніпропетровська та смт. Черкаське у період з березня по вересень 2014 року. Оскільки джерелом фінансуванням цих закладів є державний бюджет, то розрахунок вартості призначеної кількості препаратів ґрунтувався на основі задекларованих оптових цін фірм-виробників, які взяті були з Реєстру оптово-відпускних цін. При цьому використовувались методи ретроспективного,

Структура ЛЗ, що використовувались на е постраждалих в зоні АТО системного, аналітичного, частотного та АВС/ VEN-аналізів.

Середній показник призначень лікарських засобів на курс лікування на одного хворого у хірургічному відділенні з проаналізованих листків призначень 345 карток стаціонарних хворих визначався методом ретроспективного аналізу за формулою:

X = ЈХП

n,

бойовий травма хірургічний військовослужбовець

де Xn - середнє значення частот призначень ЛЗ за всією сукупністю хворих;

n - кількість стаціонарних карт хворих, що досліджувались.

Загальна кількість лікарських призначень становила 2586. Таким чином, розрахований середній показник призначень на курс лікування на одного пораненого становив майже 8 призначень ЛЗ різних фармакологічних груп.

Проведений аналіз споживання лікарських засобів при лікуванні вогнепальних ушкоджень військовослужбовців на етапі надання кваліфікованої хірургічної допомоги (КХД) в умовах військових лікувальних закладів виявив нерівномірність частоти призначень різних груп ЛЗ за АТС-класифікацією (табл. 1).

Таблиця 1. Дані КХД у лікуванні військовослужбовців згідно АТС-класифікації

Група ЛЗ

за АТС-класифікацією

Кількість

ЛЗ

%

Група ЛЗ

за АТС-класифікацією

Кількість

ЛЗ

%

С - засоби, що впливають на серцево-судинну систему

275

10,6

D - дерматологічні засоби

38

1,5

J - протимікробні засоби для системного застосування

430

16,6

L - антинеопластичні та імуномоделюючі

1

0,04

N - засоби, що впливають на нервову систему

211

8,2

R - засоби, що впливають на респіраторну систему

172

6,7

В-засоби, що впливають на систему крові та гемопоез

575

22,2

Н - ЛЗ гормонів для системного застосування (окрім статевих гормонів та інсулінів)

48

1,9

S - засоби, що впливають на органи чуття

33

1,3

G - засоби, що впливають на сечостатеву систему та статеві гормони

28

1,1

А - засоби, що впливають на травну систему та

метаболізм

387

14,9

М - засоби, що впливають на опорно - руховий апарат

388

15

До опрацьованого переліку ЛЗ увійшли ЛЗ 12 груп АТС класифікації, однак майже 70% включених ліків склали представники лише 4 - ти груп. З таблиці 1 очевидно, що найбільша частка припадає на ЛЗ, що впливають на систему крові та гемопоез - 575 ЛЗ (22,2%) та протимікробні засоби для системного використання - 430 ЛЗ (16,6%).

Стартова антибактеріальна терапія носила емпіричний характер. Лікування проводили монотерапією або комбінованим режимами в залежності від необхідного діапазону антимікробного покриття. Пацієнти отримували курс антибактеріальної терапії з приводу первинної хірургічної інфекції, який починався до операції і продовжувався в післяопераційному періоді в повному обсязі, навіть при введенні антибіотика з профілактичною метою на попередніх етапах надання медичної допомоги. Періопераційне введення антибіотиків з використанням технології антибіотикопрофілактики знижує частоту післяопераційних інфекцій до 10%. [9].

У хірургічному лікуванні військовослужбовців у військових госпіталях призначались антибактеріальні препарати наступних груп за АТС-класифікацією першого рівня.

Встановлено, що лікарями військових госпіталів було призначено 15 назв антибактеріальних препаратів за МНН та 25 торгових назв ЛЗ. Майже 70% лікарських призначень припало на цефтриаксон із групи цефалоспоринів третього покоління та метронідазол групи похідних імідазолу.

Наступним етапом дослідження стало проведення ABC-аналізу (аналізу Парето) для встановлення структури витрат на лікарські засоби групи антибіотиків, розподіливши їх від найбільш до найменш витратних з формуванням 3 груп:

А - найбільш затратні ліки, на які в сумі пішло 80%;

В-менш затратні, на які пішло 15% витрат;

С - найменш затратні (5% витрат).

У результаті встановлено, що до складу групи А увійшло 3 ЛЗ з торговими назвами Меронем 1000 мг (ЕйСіЕс Добфар Спа, Італія), Мепенам 1,0 (ВАТ «Київмедпрепарат»), Цефтриаксон 1,0 (ТОВ «Фармацев-тична фірма «Здоров) я», Україна) з питомою вагою споживання 72,7% витрат. Лише Меронем 1000 мг іноземного виробництва несе майже вдвічі більше витрат за інші 2 ЛЗ вітчизняного виробництва. 19 препаратів увійшли до групи В із витратою 15% від загального обсягу споживання (представники класу цефалоспоринів, фторхінолонів, похідних імідазолу). Склад групи С становить 11 препаратів, на які витрачено менше 1% коштів від загальної суми витрат на всі досліджувані антибактеріальні препарати (лінкозаміди, пеніциліни, макроліди, аміноглікозиди).

Аналіз є корисним при обгрунтуванні та внесенні відповідних змін в формулярний перелік лікарських засобів через недостатнє використання важливих і необхідних лікарських засобів, або надмірне використання другорядних препаратів. [10]. Оскільки найчастіше один лікар або дослідник вважають будь-який лікарський засіб основним, а інший лікар - другорядним, особливо через відсутність протоколів лікування бойової хірургічної травми.

VEN-аналіз на підставі формального підходу за наявністю препаратів у нормативно - правових документах розподілив досліджувані лікарські засоби на три категорії. При цьому індекс V (життєво важливі) присвоювався тим препаратам, які одночасно були наявними і у Наказі МОЗ України від 30.03.2015 №183 «Про затвердження сьомого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності», і у наказі директора ВМД МОУ від 26.09.2014 року №53 «Про затвердження Формулярного переліку ЛЗ, що пропонуються до використання у військово - медичній службі МОУ на 2015 рік». Індекс Е (необхідні) надавався при умові наявності хоча б у складі одного з них, індекс N (другорядні). - за відсутності у складі обох нормативних документах. Встановлено, що за незначною різницею у кількості найменувань антибактеріальних ЛЗ серед усього представленого асортименту категорія V (48,5%) та категорія Е (45,5%) є лідерами. На категорію N припало 6,1% препаратів.

Зведений ABC/VEN аналіз призначення ЛЗ дозволяє об'єктивно оцінити аналіз витрат держави на лікарське забезпечення антибактеріальними засобами, звести до мінімуму витрати і усунути грубі порушення, якщо такі мали місце у процесі здійснення процедури державних закупівель (табл. 2).

Таблиця 2. Результати зведеного ABC/VEN-аналізу лікарських призначень

Група ЛЗ

V

E

N

К-ть ЛЗ за торговою назвою

Споживання, гри, (%)

К-ть ЛЗ за торговою назвою

Споживання, грн, (%0

К-ть ЛЗ за торговою назвою

Споживання, грн, (%)

А

1

12190,35

(11,68%)

2

75913,98

(72,73%)

-

-

В

11

7644,43

(7,32%)

8

7974,62 (7,64%)

-

-

С

4

325 (0,31%)

5

203,07 (0,19%)

2

121,67 (0,12%)

Всього

16

20159,78

(19,3%)

15

84091,67

(80,6%)

2

121,67 (0,12%)

Найбільш затратними у групі антибактеріальних лікарських засобів виявились препарати зі статусом АЕ - меронем 1000 мг у флаконах (49,8% витрат) та мепенам 1,0 у флаконах (22,9% витрат). Витрати на споживання інших препаратів виглядають наступним чином: AV - 11,68%, BE - 7,64%, BV - 7,32%. Незначні витрати на препарати зі статусом CV, CE, CN становили відповідно 0,31%, 0,19% та 0,12% витрат від загальної суми споживань антибактеріальних лікарських засобів.

Через обмежений потік фінансових ресурсів та скрутні умови бюджетного фінансування оптимізація номенклатури лікарських засобів ефективних з точки зору клініко-економічних показників є наразі актуальною.

Проведені дослідження можуть бути корисними при раціональному використанні бюджетних коштів при плануванні державних закупівель лікарських засобів у розрізі групи антибактеріальних засобів.

Література

1. Науково-практична конференція «Досвід організації медичного забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань у ході антитерористичної операції»: тези доповідей. - К.; УВМА, 2014. - 108 с.

2. Иовенко И.А. Практика инфузионно - трансфузионной терапии кровотечений при тяжелой огнестрельной травме: вопросы выбора препарата и целевых конечных точек / И.А. Иовенко, Ю.Ю. Кобеляцкий, А.В. Царев, В.В. Петров // Медицина неотложных состояний. - 2015. - №2 (65). - с. 164 - 170.

3. Тер-Аветикян З.А. Целесообразность использования возможностей приграничной районной больницы для оказания хирургической помощи раненым в локальных военных конфліктах / З.А. Тер-Аветикян, М.Э. Мкртчян, Н.В Агаханян / Медицинские новости Грузии. - 2009. - №4 (169). - с. 20-22.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены