Застосування мультимодальної програми "Enhanced recovery after surgery" для профілактики ускладнень у тяжких хірургічних хворих та постраждалих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування мультимодальної програми «Enhanced recovery after surgery» для профілактики ускладнень у тяжких хірургічних хворих та постраждалих

І.П. Хоменко

В роботі доведена необхідність застосування мультимодальної програми ERAS («Enhanced Recovery After Surgery») для профілактики післяопераційних ускладнень у тяжких хворих і постраждалих. Проведено вивчення основних переопераційних та післяопераційних ризиків виникнення ускладнень та виділені основні компоненти мультимодальної програми ERAS, які запобігають розвитку післяопераційних ускладнень у тяжких хворих і постраждалих.

Ключові слова: мультимодальна програма ERAS, післяопераційні ускладнення, тяжкі хворі і постраждалі.

В 90-і роки минулого сторіччя датським анестезіологом Henrik Kehlet [2]була розроблена мультимодальна програма «Enhanced Recovery After Surgery» (ERAS -- прискорення одужання після хірургії). Ціль даної програми -- направлена на максимальне обмеження фізичної травми, обумовленої хірургічним втручанням, боротьба з післяопераційною білью, забезпечення одужання без ускладнень і скорочення термінів госпіталізації і зменшення затрат на лікування. Програма ERAS заснована на патофізіологічних принципах і направлена на зниження реакцій організму, які обумовлені стресом від хірургічної травми і болі [4], вона включає питання передопераційної підготовки у хворих які потребують втручання на органах черевної порожнини, особливості оперативної техніки, ведення післяопераційного періоду і направлена на прискорення термінів одужання за рахунок ранньої активізації і харчування, скорочення термінів перебування хворого і постраждалого в стаціонарі [1,2,3].

Програма ERAS в Європі успішно була застосована в кардіохірургічній практиці, ортопедії, гінекології, колопроктології. Застосування мультимодальної програми ERAS в європейських хірургічних клініках значно скоротило терміни реабілітації і покращило якість їхнього життя. В Україні програма ERAS почала активно впроваджуватися в Національному інституті раку [1]. Ми ж адаптували цю програму в абдомінальній хірургії при виконанні травматичних оперативних втручань, а також для постраждалих з політравмою.

Результати дослідження та їх обговорення. Незважаючи на значний прогрес в розумінні патофізіологічних основ хірургічної стресової реакції, тактика найбільш раціональної і ефективної терапії до цього часу не розроблена. Тому взявши за основу програму H. Kehlet ERAS ми виділили фактори передопераційних, інтраопераційних і післяопераційних ризиків, які можуть призвести до виникнення ускладнень у тяжких хворих оперованих на органах черевної порожнини і розробили шляхи впливу на ці чинники (таблиця 1.).

Таблиця 1

Фактори передопераційних, інтраопераційних та післяопераційних ризиків виникнення ускладнень та методи впливу на них

Поглиблене вивчення патофізіологічних особливостей, які призводять до збільшення післяопераційних ускладнень, дало можливість більш диференційно впливати на деякі компоненти патогенезу, такі як біль, нудота, блювота, спричинені динамічним парезом кишечника, гіпоксією, порушенням сну, голодом і імобілізацією, довготривалим знаходженням в організмі сторонніх тіл, таких як дренажі, катетери і зонди.

Нами виділено основні компоненти (методики) з програми ERAS, які запобігають розвитку ускладнень у тяжких хворих в післяопераційному періоді, а також визначено за рахунок чого досягається даний ефект табл. 2.

Таблиця 2

Основні компоненти програми ERAS, що запобігають виникненню післяопераційних ускладнень

Більшість виділених нами положень мають високу ступінь достовірності з позиції доказової медицини. Найбільш висока ступінь достовірності у таких положень як відмова від механічної очистки товстого кишечника, застосування мініінвазивних та лапароскопічних оперативних втручань, відмова від рутинного встановлення дренажів, катетерів і їх своєчасне видалення в післяопераційному періоді, встановлення замість назогастральних зондів, зондів для ентерального харчування. Також не менш важливими є ті компоненти, що призводять до ранньої стимуляції кишкової моторики і запобіганні післяопераційного парезу кишечника ( торакальна епідуральна анестезія, раннє ентеральне харчування та рання активізація хворого). Таку більшості пацієнтів відновлення пасажу по шлунково-кишковому тракту в післяопераційному періоді відбулося достовірно швидше в групі де були застосовані вище перераховані компоненти програми ERAS в порівнянні з тими хворими де дані методики не використовувалися (2,1/3,2 доба відповідно, p<0,05). Також доведеним фактом є й те, що зменшення кількості необгрунтованих гемотрансфузій, значно скоротило кількість таких тяжких післяопераційних ускладнень, як жовтяниці і печіноково-ниркова недостатність. Доведено, що під час оперативного втручання, яке продовжується більше 2 годин базальна температура тіла знижується на на 1-3°С, тим самим значно збільшується ризик інтраопераційних і післяопераційних ускладнень (крововтрата, інфекційні ускладнення, негативні зміни зі сторони серцево-судинної системи). Тому запобігання гіпотермії та зігрівання хворих під час виконання оперативного втручання і в ранньому післяопераційному періоді призводить до зниження стресорних реакцій організму і зменшення гіпокоагуляції.

Висновки

мультимодальна програма післяопераційний ускладнення

Провівши наші дослідження ми з впевненістю можем сказати, що застосування програми ERAS, як єдиного комплексу і навіть частини положень цієї програми призводить до значного зменшення післяопераційних

Література

1. Перспективы использования мультимодальной программы «FastTrackSurgery» в хирургическом лечении опухолей органов брюшной полости / И.Б. Щепотин, Е.А. Колесник, А.В. Лукашенко, Д.А. Разумей, Д.Э. Махмудов, Г.В. Наумчук // Онкология. - 2012. - №5. - Т. 1. - С.22-32.

2. Kehlet H. Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation / H.

3. ускладнень у тяжких хірургічних хворих та постраждалих, а це в свою чергу дозволяє зменшити терміни реабілітації хворих і постраждалих та перебування їх на стаціонарному лікуванні.

4. Kehlet // Br. J. Anaesth. - 1997. - Vol. 78. - P. 606617.

5. Wilmore D.W. Management of patients in fast track surgery / D.W. Wilmore, H. Kehlet // BMJ. - 2001. - Vol. 322. - P. 473-476.

6. Wilmore D.W From Cuthbertson to Fast-Track Surgery. 70 Years of Progress in Reducing Stress in Surgical Patients / D.W. Wilmore // ANNALS OF SURGERY. - 2002. - Vol. 236. - № 5. - P. 643-648.

Размещено на Allbest.ru