Особливості заходів безпеки харчування військовослужбовців збройних сил України в умовах антитерористичної операції на сході України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості заходів безпеки харчування військовослужбовців збройних сил України в умовах антитерористичної операції на сході України

В.Л. Савицький, полковник медичної служби, доктор медичних наук, професор, начальник Української військово-медичної академії

Н.Д. Козак, підполковник медичної служби, кандидат медичних наук, доцент, начальник науково-організаційного відділу Української військово-медичної академії

О.М. Власенко, полковник медичної служби, доктор медичних наук, професор, заступник начальника Української військово-медичної академії - начальник Науково-дослідного інституту проблем військової медицини

Резюме. В статті наведені санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України щодо інфекційних хвороб з харчовим шляхом передачі у ході проведенні антитерористичної операції на сході України. Визначені чинники, які у поєднанні з факторами професійної діяльності можуть спричинити виникнення кишкових інфекційних хвороб та погіршення стану здоров'я, зниження працездатності та, як наслідок, зниження боєздатності.

Ключові слова: санітарно-гігієнічне, протиепідемічне забезпечення, харчування, життєдіяльність, інфекційні захворювання.

інфекційний хвороба кишковий протиепідемічний

Проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході України вимагає переосмислення завдань державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України, їх відповідної адаптації до вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військовослужбовців за сучасними стандартами та якнайшвидшого впровадження набутого досвіду в практику [7, 11].

Центральне санітарно-епідеміологічне управління Міністерства оборони України здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за організацією санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військовослужбовців у ході проведення АТО з метою недопущення погіршення епідемічної ситуації та виникнення спалахів на гострі кишкові інфекції [3-4].

Мета роботи. Встановити чинники, які можуть спричинити виникнення інфекційних хвороб з харчовим шляхом передачі серед військовослужбовців та погіршення їх стану здоров'я у ході проведення АТО.

Матеріали та методи дослідження.

Об'єктом дослідження були облікові та звітні матеріали медичної та державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України щодо адміністративно-запобіжних заходів, проведених інструментальних досліджень питної води, об'єктів харчування, умов життєдіяльності військ в зоні АТО та інфекційної захворюваності військовослужбовців.

Основні завдання:

Визначення першочергових заходів профілактики кишкових інфекційних хвороб серед військовослужбовців Збройних Сил України у ході проведення АТО;

Аналіз причин і умов виникнення порушень санітарного законодавства в Збройних Силах України щодо організації харчування, водопостачання, розміщення та умов життєдіяльності особового складу у ході проведення АТО.

Результати дослідження та їх обговорення. У 2013 році у порівнянні з 2012 року зареєстровано зниження захворюваності на вірусний гепатит А (ВГА) на 4,8%, зросла захворюваність на сальмонельоз на 15,5%, шигельози 71,7%, ротавірусний ентерит - на 5,2%, вірусний менінгіт - на 22,1%, хронічний вірусний гепатит - на 3,9%, правець (на 11 випадків), лептоспіроз (1,9%) [1].

В Україні за період з 2001 по 2013 роки виникло біля 500 спалахів, під час яких постраждало біля 18 тис. осіб, у т.ч. 10 534 (58,8%) дитини [2, 9, 10].

В етіологічній структурі спалахів сальмонельоз становить 51,4%, спалахи шигельозу (31,5%), ВГА (2,2%), ротавірусного ентериту (1,0%) та кишкові інфекційні хвороби іншої етіології (5,2%). За етіологічним фактором зареєстровано 18 спалахів, викликаних сальмонелами, 1 - ротавірусною інфекцією, 2 - ВГА, 6 - шигелами, 2 - аденовірусами, у 5 випадках етіологічний фактор не встановлено. Більшість спалахів виникли через порушення санітарного законодавства щодо організації харчування в організованих колективах [6, 8].

Для своєчасного розслідування причин виникнення спалахів, адекватного лікування постраждалих осіб, лабораторні підрозділи санітарно-епідеміологічних закладів щорічно проводять понад 700 тис. досліджень проб харчових продуктів, питної води, об'єктів довкілля за мікробіологічними показниками. Характерним є відсутність нетипових випадків серед осіб, що постраждали під час спалахів інфекційних хвороб [5].

При порушенні санітарного законодавства в організації харчування на об'єктах харчування та водопостачання не виключається у 2015 році можливість росту рівня захворюваності ГКІ з виникненням групової захворюваності.

Зареєстровані поодинокі випадки кишкових інфекційних хвороб серед військовослужбовців, які приймали участь в АТО в районах дислокації особового складу. За військовослужбовцями було встановлено посилене медичне спостереження, з метою активного виявлення хворих на кишкові інфекційні хвороби в разі їх появи.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюють пересувні санітарно-епідеміологічні групи санітарно-епідеміологічних закладів територій відповідальності у пунктах їх постійної дислокації із застосуванням засобів штатної спеціальної техніки - лабораторії медичної польової (ЛМП).

У ході проведенні АТО на сході України комплексне санітарно-мікробіологічне обстеження військових частин полягає у відборі зразків проб питної води, продуктів харчування, змивів з об'єктів харчування та проведенні бактеріологічного обстеження ймовірних хворих та працівників харчування на носійство збудників кишкових інфекційних хвороб (у разі виникнення ускладнень епідемічної ситуації).

Центральне санітарно-епідеміологічне управління Міністерства оборони України здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за життєдіяльністю військовослужбовців у ході АТО у трьох основних напрямках:

оперативне реагування - безпосередній, короткостроковий виїзд у осередки виникнення інфекційних хвороб, харчових отруєнь та за скаргами або зверненнями військовослужбовців та громадян;

довгострокова робота - виїзд фахівців на місцях безпосередньо у зоні проведення АТО;

у базових таборах - виїзд одного фахівця для здійснення оперативного контролю за табором і блокпостами, що закріплені за ним та надання необхідної допомоги у санітарно-гігієнічному та протиепідемічному забезпеченні.

Перевагою пересувних санітарно-епідеміологічних груп є те, що у її складі присутні спеціалісти основних направлень профілактичної медицини, а саме: лікар-гігієніст, лікар-епідеміолог та лікар-бактеріолог, спеціаліст з дезінфекційної справи.

Оперативне реагування на зміни санітарно-гігієнічної та протиепідемічної обстановки здійснюється за територіальним принципом, відповідальним визначене регіональне санітарно-епідеміологічне управління Північного регіону.

Регіональне санітарно-епідеміологічне управління Північного регіону виконує щоденний моніторинг донесень від начальників медичних служб базових таборів та блокпостів щодо санітарно-гігієнічної та протиепідемічної обстановки у зоні проведення АТО. У разі реєстрації навіть поодиноких випадків інфекційних захворювань, що можуть вплинути на боєздатність військ проводиться виїзд фахівців у осередок.

Основним завданням для такого спеціаліста є найбільш ефективна робота з проведення комплексу протиепідемічних заходів направлених на локалізацію осередку та впливу на механізм передачі від одного військовослужбовця до іншого. Також, під час таких виїздів вирішуються питання щодо взаємодії між цивільними закладами охорони здоров'я та військовими частинами розташованими у безпосередній близькості на предмет допомоги щодо проведення досліджень води на відповідність вимогам санітарно-гігієнічним вимогам, якості та безпечності харчових продуктів та періодичних обстежень працівників харчування.

У базовий табір здійснюється виїзд фахівця на термін від 1 місяця і більше. В основні завдання роботи входить налагодження тісної взаємодії з командуванням та медичною службою базового табору та блокпостів на предмет попередження та найбільш раннього виявлення, а відповідно реагування на погіршення епідемічної ситуації, що може призвести до втрати боєздатності. Виїзд фахівців здійснюється у найбільш значущі базові табори. Крім того, обов'язковими є питання отримання достовірної та об'єктивної інформації від цивільних закладів охорони здоров'я щодо епідемічної ситуації серед населення.

У польових умовах лабораторні дослідження дозволяють контролювати якість водозабезпечення, якість та безпечність продуктів харчування, ефективність проведення дезінфекційних заходів на об'єктах харчування, обстеження кухарів та медичного персоналу на наявність небезпечних інфекційних захворювань. У випадках виявлення проводиться обов'язкова профілактична робота - повторна дезінфекція об'єктів, перехлорування води або санація декретованих осіб та відсторонення їх від роботи

Щоденний моніторинг в польових умовах за організацією харчування, водозабезпечення військовослужбовців у ході проведення АТО зареєстрував поодинокі випадки захворюваності на кишкові інфекційні хвороби. За 2014 рік та І квартал 2015 року фахівці пересувних санітарно-епідеміологічних груп провели 7665 лабораторних досліджень, в структурі проведених досліджень становлять 90% дослідження найбільш епідеміологічно значимих показників, а саме санітарно-бактеріологічні дослідження працівників об'єктів харчування складають: 29%, з яких 1,25% позитивні; змиви з об'єктів харчування бактерій групи кишкової палички складають 24,55% з яких 3,17% були позитивними; дослідження води питної на вимоги до безпечності та якості призначеної для споживання людиною складають 27,2 %, з яких 2,55% позитивні, дослідження готових страв на бактеріологічні показники безпечності та якості становлять 9,2 %, з яких 1,5% позитивні.

Для оптимізації проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів нами було запропоновано ряд організаційних заходів щодо взаємозв'язку з групою оперативного контролю Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, з військовими мобільними госпіталями та військовими госпіталями регіону відповідальності для отримання інформації про реєстрацію інфекційних хворих. За рахунок чого, в основному, інформація про виявлення інфекційної патології серед військовослужбовців військових частин, задіяних в АТО своєчасно надходила до Центрального санітарно-епідеміологічного управління Міністерства оборони України, що дозволило оперативно реагувати на зміну епідемічної ситуації. Вогнища гострих кишкових інфекцій були своєчасно локалізовані та ліквідовані. Станом на березень 2015 року спалахів інфекційних хвороб серед особового складу військових частин, які задіяні в АТО не реєструвалось.

Також, в даному напрямку відпрацьовувалось питання щодо взаємодії з представниками медичної служби військових частин, які задіяні в АТО. Військовій ланці медичної служби постійно надавалась методична допомога щодо організації та проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних заходів.

Для своєчасного отримання інформації щодо епідемічної ситуації серед цивільного населення проведення лабораторних досліджень води, відібраної з джерел водопостачання базових таборів сил АТО на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам була налагоджена співпраця з Державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Фахівці епідеміологічного та санітарно-епідеміологічного відділів проводили санітарно-епідеміологічну розвідку районів розташування базових таборів і блокпостів з проведенням протиепідемічних заходів, санітарно-гігієнічного нагляду за умовами розташування, харчування, водопостачання, організації лазне-прального обслуговування особового складу.

Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи щодо контролю проведення профілактичної дезінфекції на об'єктах базових таборів та безпосередня участь у її проведенні фахівцями державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України дозволили уникнути виникнення спалахової захворюваності на гострі кишкові інфекції.

Висновки

Епідеміологічний поріг кишкових інфекційних хвороб серед військовослужбовців Північного регіону відповідальності регіонального санітарно-епідеміологічного управління не перевищений та відповідає середньорічному рівню, й становить 1,78%о.

В результаті проведення санітарно- епідеміологічною службою щоденного моніторингу за організацією харчування військовослужбовців у ході проведення АТО реєструвалися поодинокі випадки захворюваності на кишкові інфекційні хвороби. При цьому було проведено 1344 лабораторних досліджень на змиви з об'єктів харчування бактерій групи кишкової палички із яких 34 (3,17 %) були позитивними.

Об'єкти харчування в структурі проведених лабораторних досліджень відносяться до найбільш епідеміологічно значимих об'єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Питома вага проведених досліджень об'єктів харчування становить 90%: з них санітарно-бактеріологічні дослідження працівників об'єктів харчування складають 29%; змиви з об'єктів харчування бактерій групи кишкової палички - 24,55%; дослідження води питної на вимоги до безпечності та якості призначеної для споживання людиною - 27,2 %, дослідження готових страв на бактеріологічні показники - 9,2 % відповідно.

Література

Васильєва Н.А., Локай Б.А. Диференційна діагностика хвороб з гострим діарейним синдромом // Інфекційні хвороби. - 2006. - № 1. - С. 58-66.

Воротынцева Н.В., Мазанкова Л.И. Острые кишечные инфекции у детей. - М.: Медицина, 2001. - 477 с.

Закон України від 24.02.1994 року № 4004-ХІІ “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” - К.: Відомості ВР України, 1994.-№ 27- 218 с.

Зубар Н.М. Основи фізіології та гігієни харчування: Підручник / Ніна Михайлівна Зубар. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 336 с.

Калагін Ю. Охорона здоровґя військовослужбовців як складова соціальної сфери Збройних сил України / Юрій Калагін // Соціальна психологія. - 2007. - №5. - С. 157-162.

Карабан О.М. Досвід роботи по розробці і впровадженню навчального плану та програми циклу тематичного удосконалення «Актуальні питання клінічної епідеміології та доказової медицини»/ Карабан О.М. Кратенко І.С., Петренко Т.Є. та інш.// Епідеміологічні дослідження в клінічній медицині: досягнення та перспективи Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (3-4 жовтня, 2013. Харків) - С.95-97.

Кириленко С. О. Система управління Збройних Сил України: ретроспективний аналіз і перспективи розвитку / С. О. Кириленко // Наука і оборона. - 2007. - С. 13-18.

Крушельницький О.Д. Можливі ризики в організації харчування військовослужбовців / О.Д. Крушельницький, І.В. Огороднійчук, О.М.Власенко В.Л.Савицький // Проблеми військової охорони здоров'я. Зб.наук. пр. УВМА Вип.. 39. - К.: УВМА. - 2013.-С.130-134.

ЛуговаГ.В. Вивчення захворюваності на ГКІ серед військовослужбовців Збройних Сил України / Г.В. Лугова, М.І. Хижняк // Проблеми військової охорони здоров'я - 2001. - № 10. - С. 221-223.

Лугова Г.В Особливості розвитку епідемічного процесу гострих кишкових інфекцій в Збройних Силах України в сучасних умовах / Г.В. Лугова, В.Ф. Марієвськнй, Л.А. Устінова [та ін.] // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2009. - № 25. - С. 140-146.

Указ Президента України від 12 березня 2012 року № 187/2012 “Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” - К.: ВР України, 2012.- С.7- 48 .

Размещено на Allbest.ru