Результати біофізичних досліджень ротової рідини в різні терміни адаптації пацієнтів до знімних протезів, їх вплив на смакову чутливість

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 616.314 76 003.96

Результати біофізичних досліджень ротової рідини в різні терміни адаптації пацієнтів до знімних протезів, їх вплив на смакову чутливість

Нідзельський М.Я.,

Давиденко В.Ю.,

Давиденко Г.М.,

Кузнецов В.В.,

Чикор В.П.

ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Біофізичний і біохімічний склад ротової рідини відображає сумарну секреторну активність великих і малих слинних залоз і здатний змінюватися під впливом як ендогенних, так і екзогенних факторів. Це дозволяє припустити, що хімічні складові знімних пластинкових протезів, які знаходяться в них у вільному стані, а саме таким є залишковий мономер, за рахунок їх дифузії у ротову рідину, можуть спричинити зміни смакових відчуттів у пацієнтів. Тому вибраний напрям досліджень є актуальним. Метою дослідження стало вивчення впливу біофізичних параметрів ротової рідини на стан смакової чутливості у період адаптації пацієнтів до повних знімних пластинкових протезів, виготовлених із акрилової пластмаси. Проведені дослідження з вивчення кількості ротової рідини у процесі адаптації пацієнтів до повних знімних протезів встановили динаміку секреторних змін у різні періоди адаптації у порівнянні з показниками до протезування. Змінюється і швидкість слиновиділення після накладання повних знімних протезів. На фоні кількісних змін секреції та швидкості виділення слини встановлені зміни кислотноосновної рівноваги ротової рідини та її в'язкості. Найбільше змінюються кількісний показник ротової рідини та швидкість її виділення у ранні терміни адаптації через 1, 3 та 7 діб після здачі повних знімних протезів. На 28 добу користування протезами: показники кількості слиновиділення та її швидкості суттєво зменшуються і наближаються до вихідного рівня, а в деяких випадках спостерігається їх зменшення нижче вихідного рівня, що свідчить про виснаження функції слинних залоз. У цей період значно збільшується в'язкість ротової рідини, рН поступово відновлюється і наближається до рівня показника до протезування. Отримані дані свідчать про суттєві зміни кислотноосновного балансу в порожнині рота у період адаптації до повних знімних пластинкових протезів, виготовлених із акрилових пластмас, що може впливати на зміни смакової чутливості у пацієнтів у цей період.

Ключові слова: ротова рідина, швидкість слиновиділення, в'язкість слини, кислотноосновна рівновага, повні знімні пластинкові протези, адаптація до протезів, смакова чутливість.

Головною особливістю сенсорної функції слизової оболонки порожнини рота є її смакова чутливість. Для клінічної практики дуже важливо знати фізіологію смакового аналізатора, тому що зміна його функції може вказувати на серйозні порушення як в порожнині рота, так і в інших відділах організму людини [2].

Смакові стимулятори розсіюються у слинних виділеннях, а також у слизі, що оточує смакові клітини, для взаємодії з поверхнею смакових клітин. Слина є тим фактором, який гарантує досягнення смаковими стимуляторами сосочків і забезпечує іонне середовище, оптимальне для сприйняття смакового відчуття. Зміни смакових відчуттів проявляються змінами в неорганічних складових слини. Значна частина смакових стимуляторів розчинна у воді і легко розсівається; іншим же для зустрічі з рецептором потрібен транспорт у вигляді розчинних протеїнових носіїв. Таким чином, секреція і склад слини відіграють важливу роль у функції утворення смакових відчуттів [4,8] . протез кислотний слина

Слина виконує цілий ряд найважливіших для організму функцій: травну, захисну, ремінералізуючу, трофічну, буферну та інші. Слина змочує, розріджує, розчиняє їжу, за її участю формується харчова грудка. Слина розчиняє субстрати для подальшого їх гідролізу. В слині міститься дина забезпечує підтримку стабільності гомеостазу порожнини рота. Зміни біофізичних параметрів ротової рідини під впливом різних екзоі ендогенних факторів призводять до порушень гомеостазу, спричиняють виникнення патологічних реакцій у порожнині рота. Повний знімний пластинковий протез є саме тим фактором, який призводить до порушення динамічної рівноваги ротової рідини і тоді запускаються компенсаторнопристосувальні механізми з метою забезпечення адаптації до протезу [7,10].

Найбільш важливими біофізичними показниками ротової рідини, які впливають на процеси адаптації до знімних пластинкових протезів є кількість ротової рідини, швидкість слиновиділення, кислотноосновна рівновага (величина водневого показника рН), в'язкість ротової рідини.

Нашою метою стало вивчення впливу даних параметрів на стан смакової чутливості у період адаптації пацієнтів до повних знімних пластинкових протезів, виготовлених із акрилової пластмаси.

Матеріали та методи дослідження

Всі види клініколабораторних досліджень у пацієнтів проводили до протезування, через 1,3, 7, І4, 21 та 28 діб після здачі повних знімних пластинкових протезів, що відповідає ранньому періоду адаптації до них.

Змішану слину збирали у скляні градуйовані пробірки через 23 години після вживання їжі, з 12 до 13 години впродовж 10 хвилин. Швидкість слиновиділення розраховували в мл/хв. за методикою В.К. Леонтьєва [5], розділивши кількість отриманої рідини в мл на час збирання (10 хвилин). рН ротової рідини визначали за допомогою рНметрамілівольтметра рН410 «НПКФ Аквилон» (Росія) [3]. В'язкість слини визначали з використанням стандартної піпетки за методикою Т.Л. Рединовой [9].

Результати дослідження та їх обговорення

Проведені дослідження з вивчення кількості ротової рідини у процесі адаптації пацієнтів до повних знімних протезів встановили динаміку секреторних змін у різні періоди адаптації у порівнянні з показниками до протезування. Змінюється і швидкість слиновиділення після накладання повних знімних протезів. На фоні кількісних змін секреції та швидкості виділення слини встановлені й зміни кислотноосновного стану ротової рідини та її в'язкості.

Дані біофізичних досліджень параметрів ротової рідини представлені у таблиці 1.

Як показують результати дослідження, через добу після накладання повних знімних протезів значно зростає функціональна активність слинних залоз та швидкість слиновиділення. На цьому фоні водневий показник зменшується у порівнянні з даними до протезування. Відзначається також зменшення в'язкості ротової рідини.

Таблиця 1. Результати біофізичних досліджень ротової рідини до протезування та в різні періоди адаптації пацієнтів до повних знімних протезів (М±т)

Примітки: р<0,05 у порівнянні з результатами до протезування.

р<0,05 у порівнянні з результатами до протезування та через 1 добу.

р<0,05 у порівнянні з результатами до протезування, через 1 та 3 доби.

р<0,05 у порівнянні з результатами через 1 добу після здачі протезів.

р<0,05 у порівнянні з результатами через 1 та 3 доби після здачі протезів.

р<0,05 у порівнянні з результатами до протезування, через 1, 3 та 7 діб після здачі протезів.

Через 7 діб активність секреції слинних залоз знижується: кількість ротової рідини істотно зменшується, спостерігається зменшення швидкості слиновиділення у порівнянні з даними до протезування та через 1 добу після накладання протезів.

рН ротової рідини на 7 добу залишається практично на рівні 3 доби. Проте, на фоні зменшення кількості ротової рідини спостерігається збільшення її в'язкості у порівнянні з показниками 3 доби.

Аналіз отриманих результатів біофізичних досліджень ротової рідини на 14 та 21 добу адаптації пацієнтів до знімних протезів вказує на зменшення кількості ротової рідини та швидкості її секреції; поступове відновлення водневого показника, але в той же час збільшується в'язкість ротової рідини.

Показники біофізичних досліджень ротової рідини в різні терміни адаптації

"¦"Кількість змішаної слини ^Швидкість слиновиділення _і~рН змішаної слини ¦ В'язкість змішаної слини

Рис. 1 Динаміка змін біофізичних показників ротової рідини в різні терміни адаптації до протезів

На 28 добу спостережень результати біофізичних досліджень ротової рідини вказують на те, що різко зменшується кількість секреції слинних залоз, знижується швидкість слиновиділення у порівнянні з показниками раннього періоду адаптації до протезів 13 доби. Дані показники були на рівні показників до протезування, а в деяких випадках спостерігали навіть їх зменшення у порівнянні з показниками до протезування (рис.1). Це свідчить про те, що в період адаптації функція слинних залоз виснажується під впливом повного знімного протезу.

Кислотноосновний баланс в цей період починає відновлюватись і показник рН наближається до рівня показників до протезування. Проте, в'язкість ротової рідини продовжує зростати на фоні зменшення кількості ротової рідини та швидкості її салівації.

Аналіз отриманих результатів досліджень біофізичних параметрів ротової рідини встановив їх суттєві зміни у період адаптації до повних знімних пластинкових протезів.

Найбільше змінюються кількісний показник ротової рідини та швидкість її виділення у ранні терміни адаптації через 1, 3 та 7 діб після здачі повних знімних протезів. В кількісному відношенні її продукція збільшується в 2 рази, а швидкість слиновиділення зростає в 2,1 рази. Водневий показник у цей період зменшується в 1,3 рази, а в'язкість ротової рідини в 1,5 рази.

Протилежна картина спостерігається на 28 добу користування протезами: показники кількості слиновиділення та її швидкості суттєво зменшуються і наближаються до вихідного рівня (до протезування), а в деяких випадках спостерігається їх зменшення нижче вихідного рівня, що свідчить про виснаження функції слинних залоз.

У цей період значно збільшується в'язкість ротової рідини в 1,4 рази, рН ротової рідини поступово відновлюється і наближається до рівня показника до протезування.

Отримані дані свідчать про суттєві зміни кислотноосновного балансу в порожнині рота у період адаптації до повних знімних пластинкових протезів, виготовлених із акрилових пластмас, що може впливати на зміни смакової чутливості у пацієнтів у цей період.

Література

1. Біда В. І. Вплив рН ротової рідини на адаптацію пацієнтів до різних видів знімних протезів / В.І. Біда, П. О. Гурин, В. І. В'юницький // Современная стоматология. 2012. № 4. С. 122125.

2. Быков В. Л. Тканевая инженерия слизистой оболочки полости рта / В. Л. Быков // Морфология. 2010. № 1. С. 6270.

3. Декл. пат. на корисну модель № 11014 Україна, МПК А 61 С

19/04 (206.01) Клінічний метод вимірювання рН ротової рідини / Михайленко Т. М., Рожко М. М., Гольонко Н. Б. №

U200503696; заявл. 18.04.2005; опубл. 15.12.2005, Бюл. № 12.

4. Конышев В. А. Пищевые привычки и капризы вкуса / В. А. Конышев // Медицинская помощь. 2002. № 1. С. 3942.

5. Леонтьев В. К. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии : метод. пособие / В. К. Леонтьев, Ю. А. Петрович ; Ом. гос. мед. инт им. М. И. Калинина, Моск. мед. стомат. инт им. Н. А. Семашко. Омск, 1976. 93 с.6. Липасова Т. Б. Изменение показателей смешанной слюны при ортопедическом лечении / Т. Б. Липасова, Г. В. Большаков, А. А. Подколзин // Стоматология. 1999. № 2. С. 4243.

7. Нідзельський М. Я. Вплив технології виготовлення базисів знімних пластинкових протезів на процеси адаптації до них / М. Я. Нідзельський, В. В. Кузнецов, Г. М. Давиденко // Український стоматологічний альманах. 2001. № 1 (2). С. 3941.

8. Самойлов В. О. О значении метаболических реакций вкусовых рецепторов в восприятии химических стимулов / В. О. Самойлов, В. Н. Соловьёв, Н. Г. Гурская, А. С. Гурченок // Сенсорные системы. Обоняние и вкус. Л., Наука, 1980. С. 107119.

9. Рединова Т. Л. Клинические методы исследования слюны при кариесе зубов : метод. рек. для субординаторов, интернов и врачейстоматологов / Т. Л. Рединова, А. Р. Поздеев. Ижевск, А. С. Щербаков, В. А. Румянцев, И. С. Стоянова // Стоматоло 1994. 24 с. гия. 2004. № 2. С. 710.

10. Щербаков А. С. Динамика кислотноосновного равновесия.

11. Hofman L. F. Human saliva as a diagnostic specimen / L. F. полости рта у пациентов с ортопедическими конструкциями / Hofman // J. Nutr. 2001. Vol. 131, № 5. P. 16211625.

Размещено на Allbest.ru