Частота порушень вуглеводного обміну в різних групах учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за даними клініко-епідеміологічного реєстру в динаміці післяаварійного періоду

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Після аварії на Чорнобильській АЕС минуло 30 років, проте проблеми, обумовлені її наслідками, в першу чергу, погіршення здоров'я постраждалих, залишаються актуальними донині. Суттєве місце в структурі патології осіб, які були залучені до аварійної ситуації, займають хвороби ендокринної системи (IV клас за МКХ10) [1, 2]. На сьогодні говорять про епідемію ЦД 2 типу, що охопила велику кількість населення [3]. Згідно з офіційними статистичними даними, в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС у післяаварійні роки захворюваність на ЦД 2 типу коливалась у межах 24,6-33,5 на 10 000 населення та істотно переважала цей показник у осіб, непричетних до участі в ліквідації наслідків аварії. [1, 2, 4, 5]. Результати проведеного ретроспективного дослідження 10 033 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, за даними Клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР) ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» (ННЦРМ), свідчать про більш високу частоту ЦД серед УЛНА. Через 25 років після аварії частота цієї патології дорівнювала 14,2 %, що в 2,5 раза більше, ніж серед евакуйованих і жителів радіоактивно забруднених територій (РЗТ) [4, 5].

Мета дослідження Оцінити частоту порушень вуглеводного обміну в різних групах УЛНА на Чорнобильській АЕС за даними клініко-епідеміологічного реєстру в динаміці післяаварійного періоду.

Матеріали і методи Проведено статистичний аналіз епідеміологічних даних 26 681 учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС чоловічої статі у віці 18-59 років різних періодів ліквідації за 24 післяаварійні роки (1992-2015 рр.), отриманих з бази КЕР ННЦРМ. Оцінювали частоту порушень вуглеводного обміну (переддіабет/ цукровий діабет 2 типу і передожиріння/ ожиріння). У вибірку не включені результати обстеження осіб, які перенесли гостру променеву хворобу.

Переддіабет відносно нове поняття, що поєднує різноманітні порушення вуглеводного обміну (порушення глікемії натще, порушення толерантності до глюкози). Цей показник врахований нами при обстеженні пацієнтів КЕР, проте в Україні такі порушення статистично не враховуються.

Переддіабет діагностувався за критеріями Американської діабетичної асоціації (АДА, 2003) [6] та Міжнародної діабетичної федерації (МДФ, 2011) [7].

Індекс маси тіла (ІМТ) є найважливішим загальноприйнятим критерієм оцінки маси тіла дорослих. Ожиріння класифікується при значеннях ІМТ понад 30,0 кг/м2. Передожиріння класифікується при значеннях ІМТ в межах 25,1-29,9 кг/м2.

УЛНА були розподілені на групи в залежності від часу участі в ліквідації наслідків аварії, а саме:

¦ УЛНА йодного періоду 26.0431.07.1986 року (група А);

¦ УЛНА позайодного періоду 08.1986-12.1987 року (група Б);

¦ УЛНА 1988-1990 років (група В).

Середній вік осіб у обстежених групах на етапах спостереження достовірно не відрізнявся.

Враховуючи те, що учасники КЕР проходять обстеження 1 раз на 2 роки, аналіз проводили що два роки (наприклад: I етап 1992 1993 рр.; II етап 1994 1995 рр. ... XII етап 2014 2015 рр.). Наведені результати обстеження за 12 етапів.

Пацієнти КЕР обстежувалися за встановленою програмою, що включає комплекс лабораторних, інструментальних методів, огляди спеціалістів.

В роботі було застосовано ретроспективний аналіз і статистичні методи з визначенням відносних інтенсивних показників.

Статистичну обробку отриманих даних проведено за допомогою програмного забезпечення МісговоН® ЕхсеІ 2002, номер продукту 54186-6402318914-17698.

Результати та обговорення.

Частота цукрового діабету 2 типу в УЛНА на ЧАЕС залежно від часу участі в ліквідації наслідків авари наведена в табл. 1.

В УЛНА йодного періоду (група А) частота ЦД достовірно збільшилася, порівняно з першим етапом спостереження, починаючи з VI етапу. На II--V етапах вона перевищувала частоту ЦД у 1992 1993 рр., проте відмінності не досягали достовірної різниці. Достовірно збільшувалася частота ЦД порівняно з попереднім етапом тільки на X-XI та XIXII етапах обстеження, p d” 0,05 (табл. 1).

В УЛНА позайодного періоду (група Б) частота ЦД 2 типу достовірно зростала на етапах спостереження порівняно з першим етапом (1992-1993 рр.). Якщо вважати, що на першому етапі була врахована тільки частина випадків ЦД 2 типу, і проводити порівняльний аналіз з другим етапом спостереження (1994 1995 рр.), то встановлено достовірне зростання частоти ЦД 2 типу тільки на IX XII етапах спостереження. Достовірне збільшення показника порівняно з попереднім етапом відбулося тільки в 2012 2013 рр. (табл. 1).

ендокринний ожиріння патологія

Таблиця 1. Частота цукрового діабету 2 типу в УЛНА на ЧАЕС залежно від часу участі в ліквідації наслідків аварії (за даними КЕР за період 1992?2015 рр.; абс., %)

У групі ліквідаторів віддаленого періоду (УЛНА 1988-1990 рр.) частота цукрового діабету на етапах спостереження коливалася в межах 0,98-11,11 %.

Максимальний темп приросту показника частоти захворювання на ЦД серед УЛНА йодного періоду відмічено на III та XII етапах спостереження, відповідно 44,67 та 35,44 %. В 1998 2007 рр. мала місце майже стагнація частоти захворювання на ЦД (показник коливався в межах 6,05 7,72 %), темп приросту коливався в межах 20,65 27,60 %.

В УЛНА позайодного періоду темп приросту ЦД на III етапі спостереження (через десять років після аварії) складав 66,82 %, на XI етапі 56,32 %. В 1998 2007 рр. частота ЦД коливалася в межах 5,53 7,67 %, темп приросту коливався в межах 20,65 27,60 %.

Частота ЦД в УЛНА 1988-1990 рр. (віддалений період ліквідації аварії, група В) на I VII етапах не мала істотних коливань (2,78-3,94 %). На VIII етапі спостереження темп приросту частоти ЦД склав 67,51 %, на наступному етапі 36,67 %. На X XI етапах мало місце недостовірне зниження частоти ЦД, а на XII етапі зростання показника (темп приросту 42,81 %).

Проведений ретроспективний аналіз даних КЕР в динаміці 1992-2015 рр. показав високу частоту ЦД в групах спостереження незалежно від періоду участі в ліквідації наслідків аварії та не встановив достовірних відмінностей у групах УЛНА йодного, позайодного і віддаленого періодів.

В УЛНА йодного періоду (група А) частота переддіабету достовірно збільшилася порівняно з першим етапом спостереження (4,98 %) на II, III та XXII етапах спостереження. На II етапі 9,35 %, III 11,57 %. В 2012 2013 рр. частота переддіабету в УЛНА йодного періоду досягла максимального значення 14,29 %. На XII етапі відмічалося несуттєве зменшення частоти переддіабету до 10,58 проте вона більше ніж в два рази перевищувала частоту при первинному обстеженні. На інших етапах спостереження частота несуттєво перевищувала показник 1992 1993 рр. (коливалася в межах 5,37-6,82 %). Достовірно вищим був цей показник порівняно з попереднім етапом у 1994-2001 та 2010-2015 рр.

У групі УЛНА позайодного частота переддіабету збільшувалася з 5,71 % на II етапі до 10,50 і 10,26 % відповідно на II, III етапах, проте відмінності не досягали достовірної різниці. На IV IX етапах даний показник коливався в межах 3,88-7,81 % і мав негативні темпи приросту (на IV VI та VIII етапах). На X етапі темп приросту склав 9,52 % , а на XI XII відповідно 28,26 та 8,88 %. Частота переддіабету на X XII етапах 9,70-15,08 %.

В УЛНА віддаленого періоду (група В) частота переддіабету на етапах спостереження коливалася в межах 2,7812,12 % і достовірні відмінності порівняно з першим етапом (2,78 %), встановлено тільки на етапі спостереження 2012-2013 рр.

Таким чином, проведений ретроспективний аналіз не встановив достовірних відмінностей частоти переддіабету на етапах спостереження в різних групах УЛНА (коливався в межах 10,5815,08 %).

Ожиріння в сучасному світі визнано однією з найпоширеніших медикосоціальних проблем. Ожиріння, що супроводжується зміною звичок і характеру харчування, розглядається сьогодні як основний фактор, який сприяє зростанню захворюваності на ЦД 2 типу [6].

В 1997 р. ІМТ був запропонований Всесвітньою організацією охорони здоров'я як уніфікований показник для оці ки маси тіла. На основі відхилень значень ІМТ від значень середньостатистичної норми можна прогнозувати зміни в стані здоров'я і добирати засоби, які будуть сприяти відновленню нормальної маси тіла [7].

Ретроспективний аналіз кількості випадків ожиріння показав високу його частоту та зростання в динаміці спостереження незалежно від періоду участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Тільки на останньому етапі спостереження даний показник дещо зменшився в групах УЛНА йодного та позайодного періодів, проте відмінності не набували достовірної різниці з попереднім етапом спостереження. В УЛНА віддаленого періоду аварії частота ожиріння збільшувалася й на XII етапі спостереження (порівняльний аналіз проводився з показником II етапу спостереження, в зв'язку з малою чисельністю обстежених) (табл. 2).

Темп зростання, що показує у скільки разів змінився поточний рівень показника порівняно з рівнем попереднього періоду, також не розрізнявся в групах спостереження. В УЛНА йодного періоду темп зростання коливався в межах 0,93-1,24; позайодного періоду 0,98-1,27; віддаленого періоду - 0 1,13.

Таблиця 2. Частота ожиріння в УЛНА на ЧАЕС залежно від часу участі в ліквідації наслідків аварії (за даними КЕР за період 1992-2015 рр.; абс., %)

Встановлена висока частота ожиріння та зростання його в динаміці спостереження незалежно від періоду участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Темпи зростання коливалися в межах 0,931,27.

Частота передожиріння на етапах спостереження в УЛНА йодного періоду коливалася в межах 40,99-43,83 %; позайодного 38,29 44,1 %; віддаленого періоду 30,89 45,08 % і не мала достовірних відмінностей в динаміці спостереження.

Проведений ретроспективний аналіз даних клініко-епідеміологічного реєстру в динаміці 1992-2015 рр. показав високу частоту ЦД в групах спостереження незалежно від періоду участі в ліквідації наслідків аварії та не встановив достовірних відмінностей у групах УЛНА йодного, позайодного та віддаленого періодів. Протягом післяаварійного періоду учасникам ліквідації наслідків аварії йодного, позайодного і віддаленого періодів притаманна висока частота переддіабету, ожиріння, передожиріння та відсутність відмінностей в частоті цієї патології.

1. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки: Національна доповідь України. Київ, 2016. 177 с.

2. Демографічна та соціальна статистика // Охорона здоров'я: Захворюваність населення 1990-2015 рр.

3. Тронько М.Д. Сучасний стан і перспективи розвитку фундаментальної та клінічної ендокринології на 2015-2020 роки. Доповідь на VIII з'їзді Асоціації ендокринологів України м. Київ, 20-22 жовтня 2014 року // Ендокринологія. 2015. № 1 (20). С. 373380.

4. Камінський О.В. Уточнена структура ендокринної патології у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (дані 1992-2014 рр.) / О.В. Камінський, О.В. Пронін, Д.Є. Афанасьев // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2014. Вип. 19. С. 267 276.

5. Незлоякісна тиреоїдна та інша ендокринна патологія у дорослих і дітей, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС / О.В. Камінський, О.В. Копилова, Д.Є. Афанасьев, О.В. Пронін // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015. Вип. 20. С. 341-355.

6. American Diabetes Association. Standards of medical care in diabetes-2014 // Diabetes Care. 2014. 37 Suppl 1. P.14-80.

7. Global Guideline for Type 2 diabetes. 2012. // International Diabetes Federation.

8. Global Burden of Metabolic Risk Factors of Chronic Diseases Collaborating Group (Blood Glucose). National, regional, and global trends in fasting plasma glucose and diabetes prevalence since 1980: systematic analysis of health examination surveys and epidemiological studies with 370 countryyears and 2,7 million participants.

9. Всемирная организация здравоохранения. Ожирение и избыточный вес // Информ. бюл. Июнь, 2016 г.

Размещено на Allbest.ru