Медично-соціальні предиктори тютюнопаління серед студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Проблема тютюнопаління є однією із найважливіших медико-соціальних проблем сучасності [1, 11, 16, 18]. Вживання тютюну основна причина передчасних смертей та хвороб у всьому світі, яким людство здатне запобігти [8, 14]. За оцінками фахівців загальна кількість пов'язаних із тютюном смертей в Україні становить близько 100 тис. [9, 14]. Як зазначає О. Ерузєва, тютюнопаління є одним з провідних чинників ризику для громадського здоров'я і значно поширене як серед населення в цілому, так і серед працівників охорони здоров'я та студентів вищих медичних навчальних закладів [4]. На процес формування рівня здоров'я молодої людини впливає значна кількість факторів. Частина з них залежить від особистості та відповідного способу життя і належить до "керованих", тобто таких, що піддаються зміні, внаслідок чого їх негативний вплив може бути мінімізовано або усунено [2].

Одним із пріоритетних завдань у формуванні здорового способу життя молоддю є виховання негативного ставлення до тютюнопаління. У юнацькому віці закладаються передумови для формування в майбутньому залежності від паління тютюну, та негативного впливу на здоров'я. В умовах розвитку сучасного суспільства вживання тютюну та курильної суміші є глобальною проблемою і боротьба із цією шкідливою звичкою є актуальною для багатьох країн світу [3, 4, 17]. Соціальне розшарування сімей, неврівноваженість психоемоційного фону виховання, соціалізація в умовах знецінення загальнолюдських принципів моралі призводить до порушення соціальної адаптації молодих людей, яке характеризується зловживанням психоактивними речовинами. Найбільш актуальною відзначається проблема тютюнопаління серед молоді, що навчається [2, 15]. Це зумовлено, з одного боку, медичними аспектами (морфо-функціональна незрілість організму та його чутливість до негативних факторів), а з іншого соціальними аспектами (це найбільш соціально незахищений та вразливий контингент на який спрямована увага тютюнової індустрії, як потенційних споживачів [5, 19].

Із метою посилення контролю над розповсюдженням тютюнопаління серед молоді ВООЗ реалізує в усіх країнах Європи, у тому числі і в Україні, міжнародні програми, які передбачають проведення глобального дослідження "Молодь і тютюн" [1, 6, 12]. Відповідно до даних ВООЗ від тютюнокуріння щорічно у світі помирає 6,8 млн. людей, у тому числі 120 тис. в Україні. Наша країна знаходиться на 17 місці серед країн щодо споживання цигарок, що складає 1,5% всіх цигарок у світі. Якщо у світі на кожну людину припадає в середньому 870 викурених за рік цигарок, то в Україні 1500 1800, тобто у 2 рази більше [7].

Проте, заходи, які використовуються на сьогодні в Україні, для запобігання тютюнопаління, є недостатніми і малоефективними. Вказані явища та їх причини потребують моніторингу, серйозного вивчення та глибокого аналізу для мотивування і розробки дієвих програм профілактики тютюнопаління .

Дослідження проводилось за матеріалами опитування студентів у період з вересня по грудень 2016 року (анкетне опитування) у структурі сприйняття, усвідомлення і ставлення студентів вишів м. Львова до проблеми вживання тютюнопаління у молодіжному оточенні. Участь в опитуванні взяли 1422 студенти першого курсу чотирьох університетів. Дослідження проводили серед юнаків та дівчат, віком від 18 до 20 років. Опитування, яке проводилось анонімно, з дотриманням принципів біоетики та деонтології, відбувалось у формі багатофакторного анонімного анкетування, яке містило 48 запитань з великим вибором відповідей.

При статистичному аналізі отриманих даних було проведено розрахунок відносних величин та їх похибок.

Відповідно до отриманих та оброблених результатів опитування, питання вживання психоактивних речовин серед студентської молоді вважається студентами дуже актуальною проблемою у контексті дотримання здорового способу життя 1141 (80,24±1,06%) респондент. На тютюнопаління, при цьому, як на один із найбільш негативних факторів ризику на здоров'я вказав 121 (8,51±0,74%) опитаний.

Особливу стурбованість викликає те, що група з 281 студента (19,76±1,06%), легковажно ставиться до проблеми вживання психоактивних речовин (тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин) не оцінюючи усі ризики впливу на стан свого здоров'я. Несвідоме ставлення до вживання психоактивних речовин може пояснюватися тим фактом, що українське суспільство ставиться до цієї проблеми на недостатньому рівні соціально-медичного контролю і, у більшості випадків, байдуже споглядає розвиток процесу. Іншими словами, спрацьовує принцип стороннього спостереження.

За результатами анкетування, здорового способу життя дотримується лише 21,10±1,08% (300 осіб з 1422) респондентів. Звертає на себе увагу те, що 621 студент (43,67±1,32%) вказав, що не завжди дотримується здорового способу життя, дозволяючи собі епізодичне вживання психоактивних речовин, при цьому не оцінюючи усіх ризиків від одноразового чи епізодичного вживання.

Щодо самооцінки стану свого здоров'я 594 опитаних (42,01±1,31%) вказали на те, що стан здоров'я є "добрий". Занепокоєння викликає домінуюча частина студентської молоді, що уже мають проблеми зі здоров'ям. Серед студентів, стан здоров'я, як "досить не поганий" оцінили 584 особи (41,30±1,31%), як "не дуже добрий" 184 (13,01±0,89%) і як "поганий" 52 (3,68±0,50%) респондентів.

Невпинне поширення тютюнопаління серед молоді, яка навчається вказує на актуальність проблеми шкідливих звичок, що потребує новітніх підходів вирішення. За результатами опитування, 31,58±1,23% студентів ствердно відповіли, що намагаються дотримуватися здорового способу життя та все ж мають ті чи інші шкідливі звички (табл. 1). Серед цієї групи студентів 58,35±2,33% зловживають тютюнопалінням. Загалом, серед всіх опитаних практично одна третя осіб палить тютюн (29,25±1,21%).

З'ясовано, що з-поміж аналізованих груп вірогідно (p<0,01) найменшою є частка курців у групі студентів, які ведуть здоровий спосіб життя або не завжди дотримуються його (14,33±1,15%). Найвищою є частка курців у групі студентів, які намагаюся дотримуватися здорового способу життя, проте констатують, що ма

ють шкідливі звички 58,35±2,33%, яка водночас є вірогідно (p<0,05) більшою ніж у групі студентів, які не змогли оцінити свій спосіб життя, де аналізований показник становить 42,31±6,85%.

Більша частина опитаних студентів (74,11±1,40%), які не курять, головним аргументом констатувало, що паління може пошкодити їх здоров'ю. Менш значними чинниками, які утримують молодь від паління опитані респонденти зазначили: "вважають, що важко буде кинути" та "зважають на думку дорослих" по 3,87±0,62% (по 38 осіб); "немає грошей на цигарки" 3,57±0,59% (35 осіб); 2,34±0,48% "мій близький друг не цінить цього" (23 респондентів); 1,33±0,37% "не курять друзі" (13 студентів). 10,91±1,00% (107 анкетованих) не вказали конкретної причини "стримування від тютюнопаління". Ці результати опитування вказують, що найбільший вплив на формування світогляду молодої людини до проблеми тютюнопаління належить соціально-психологічним чинникам, на які має неабиякий вплив матеріальна складова.

Занепокоєння медиків і громадськості викликає факт зниження вікової межі початку тютюнопаління. Адже звичка підлітка до тютюнопаління розвивається поступово: починаючи з цікавості з часом перетворюється на стійку звичку (залежність). Раннє залучення до паління негативно впливає на тривалість життя, розвиток соматичних захворювань, репродуктивну та когнітивну сфери [10, 13]. Показник поширеності тютюнопаління серед опитаних студентів 29,25±1,21%. Домінуюча частина курців зазначила, що первинний досвід паління набули в школі 252 особи (з 416) (60,58±2,40%). Під час навчання у ВУЗі такої негативної практики набув 121 студент (29,09±2,23%). 43 особи (10,33±1,49%) вказали, що розпочали палити при набутті середньої спеціальної освіти. Досить ранній початок залучення курців до цієї шкідливої звички є несприятливим у прогностичному плані явищем, з точки зору впливу на здоров'я, успішності та можливості припинення паління. Це вказує, що превентивні програми, спрямовані на формування стійких стереотипів здорового способу життя, слід впроваджувати у більш ранніх вікових періодах життя.

На запитання анкети "Чи знали Ви про шкоду для здоров'я від тютюнопаління на момент першої спроби?", 78,13±2,03% студентів, які курять, відповіло ствердно. Водночас, 21,88±2,03% не мали достатньо інформації про негативні наслідки від тютюнопаління. Це може бути несприятливим віддзеркаленням недостатньо свідомого ставлення опитаних до свого здоров'я, з одного боку, а з іншого якістю інформації про шкідливість тютюнопаління.

Побутує думка, що велику роль у формуванні здорового способу життя відіграють засоби масової інформації та реклама. Проте нами встановлено, що серед мотивів, що спонукали до початку тютюнопаління роль реклами та ЗМІ складала лише 4,33±1,00% (рис. 1). До основних мотивуючих причин студенти віднесли: "наслідування друзів" 23,56±2,08% та "під впливом стресової ситуації" 23,07±2,07%. Одна п'ята студентів (22,84±2,06%) не змогли назвати основної і визначальної причини у залученні до паління.

Для підлітків паління, це "атрибут" дорослого життя, сміливих вчинків, свободи вибору. Ще у підлітковому віці формується позитивний образ супергероїв, неодмінною рисою якого є цигарка. Зокрема, при перегляді фільмів, телепередач, після вдалих операцій, розкриття злочинів часто бачимо акторів, що палять. Все це слід розцінювати, як замасковану пропаганду паління, а не його профілактику. Співставлення отриманих даних дозволяє певною мірою констатувати неефективність антитютюнової пропаганди від паління та стаж із формуванням психологічної залежності від паління. Респондентів-курців до 1 року було 145 осіб (34,86±2,34%), від 1 до 4 років 139 осіб (33,41±2,31%). Більше четвертої частини студентів-курців (27,40±2,19%) посвідчили на значний час паління більше 5 років. При цьому сприйнятливість до нікотину була наступною: 1-4 цигарки в добу 36,54±2,36% осіб; 5-10 цигарок у добу 24,28±2,10%; більше 10 цигарок у добу 25,48±2,14%.

тютюнопаління здоровий студентський

Рис. 1

Отримані дані свідчать про недостатньо сформовану життєву позицію у перевагах здорового способу життя у молодих людей, а також підтверджує низький рівень знань молоді про шкідливість паління, хибність багатьох переконань. Характерне наслідування у молодіжному середовищі і не сформована чітка власна позиція зумовлюють поширення паління серед молоді.

У сім'ях 486 респондентів (34,18±1,26%) батьки є споживачами тютюнової продукції. 60,20±1,30% студентів зазначили, що проблема тютюнопаління для їх сімей не є актуальною. У сім'ях де курять 41,77±2,24% дітей підтримують цю "сумну традицію". У родинах же де не палять молодь є споживачем тютюнових виробів у 24,88±1,48%. У першому випадку причиною може слугувати так званий "подвійний стандарт", коли з однієї сторони розповідають інформацію про негативний влив паління, а самі палять. У другому випадку при відсутності у родині курців спостерігається практично у два рази нижчою кількість споживачів тютюну серед студентів (р <0,001).

Табл. 1

У проведеному соціологічному опитуванні виявлено особливості впливу психологічних, поведінкових та зовнішніх чинників на формування та поширення тютюнопаління серед студентської молоді. З числа всіх студентів, які були анкетовані, вважають, що найбільш ефективним засобом для профілактики шкідливих звичок серед молоді є самоусвідомлення 75,95±1,13%. Такі складники, як позиція близьких (8,72±0,75%), державні стратегії (7,17±0,68%), рівень освіти (3,02±0,45%) та санітарна освіта (3,02±0,45%), на думку респондентів відіграють доповнюючу, корегуючу роль у підвищенні рівня самосвідомості населення. Визначальними є сформована життєва позиція та мотивація переваг здорового способу життя.

Висновки:

1. Занепокоєння медиків і громадськості повинен викликати факт зниження вікової межі початку тютюнопаління у 60,58±2,40% випадків первинний досвід паління молоді люди набувають в період навчання у школі.

2. На тлі зниження вікової межі початку тютюнопаління визначальною причиною слугує низька емоційно-вольова опірність та емоційна незрілість молодих осіб. До основних мотивуючих причин студенти віднесли: "наслідування друзів" та "під впливом стресової ситуації". Проте домінуючих причин залучення до паління одна п'ята студентів не була здатна чітко охарактеризувати.

3. Самоусвідомлення проблеми тютюнозалежності відзначено респондентами, як визначальна складова у подоланні узалежнення.

4. При плануванні превентивних заходів серед студентської молоді доцільним є впровадження постійного моніторингу змін ситуації, щодо поширеності тютюнопаління, що необхідно для контролю та визначення найбільш дієвих та ефективних заходів і гнучкого корегування стратегії.

Література

1. Андерсон, Келли. Молодые люди и алкоголь, наркотики и табак. ВОЗ, Европейское региональное бюро. Копенгаген: ВОЗ, 1998; 95.

2. Балакірєва О.М., Бонлар Т.В., Рингач Н.О. та ін. Рівень і тенденції поширення тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнівської молоді України К.: УІСД імені О. Яременка, 2008; 152 с.

3. Fuentes Maria C., Alarcon Antonio, Garcia Fernando, Gracia Enrique: Consumo de alcohol, tabaco, cannabis y otras drogas en la adolescencia: efectos de la familia y peligro del barrio. Anales de Psicologia 2015, 31, n. 3 (octubre), 1000-1007.

4. Грузєва О.В. Поширеність куріння серед студентів вищих медичних навчальних закладів України і світу. Україна. Здоров'я нації 2010.

5. Керецман, А.О., Палко А.І. Аналіз стану здоров'я студентів-медиків у залежності від біологічних факторів і способу життя протягом 2010-2012 років. Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина" 2013; 1(46):162-166.

6. Красовський К.С., Григоренко А.А., Андреева Т.І. Динаміка поширеності тютюнокуріння серед дітей та підлітків в Україні. Україна. Здоров'я нації 2013; 1(25): 85-90.

7. Кваша О.О., Горбась І.М., Смирнова І.П. Рекомендації з профілактики і лікування тютюнопаління. Здоров'я України 2010; 2:34-36.

8. Любінець О.В. Динаміка смертності населення України від хвороб органів дихання у регіональному аспекті. Україна. Здоров'я нації 2010; 1:83-86.

9. Lyubinets O.V., Orda O.M. Features and comparative characteristics of mortality from major causes in Ukraine and Europe. Ukraine. Nation's Health 2012; 4:66-70.

10. Matiukha L.F., Tysh O.B., Bukhanovska T.M. Risk factors of reducing the protective mechanisms of respiratory tracts in adolescents. Achievements of Clinical and Experimental Medicine 2016; 1:37-40

11. Молнар H., Казаков O. Поширеність тютюнопаління серед молоді: проблеми та шляхи вирішення / 80 міжнародна наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів "Наукові здобутки молоді вирішенню проблем харчування людства у XXI столітті". 4.4, Київ: НУХТ. 2014. С.140-142.

12. Полька Н.С. Яцковська Н.Я., Гозак C.B. Поширеність тютюнопаління серед підлітків України. Довкілля та здоров'я 2008; 1: 69-73.

13. Schroeder Steven A. Epilogue to Special Issue on Tobacco and Other Substance Use Disorders: Links and Implications. The American Journal of Drug and Alcohol Abuse 2017, 43(2), 226-229.

14. Сердюк A.M., Кундієв Ю.І., Нагорна A.M., Широбоков В.П. Стратегія розвитку профілактики в охороні здоров'я в Україні. Журнал Національної академії медичних наук України 2012; 18(3):358-371.

15. Табачніков С.І., Вієвський A.M., Жданова М.П. Клінічні особливості та провідні чинники вживання психоактивних речовин у дітей та підлітків у світлі розробки комплексної багаторівневої системи його медико-соціальної кореляції та профілактики. Український журнал клінічної та лабораторної медицини 2012; 7(1): 4-11.

16. Телішевська M.X., Паробецька I.M., Верес Н.В. Поширеність куріння та його соціальні детермінанти серед сільських жителів / Управління охороною здоров'я: матеріали науково-практичної інтернет-конференції з міжнародною участю, 29 січня-29 лютого 2008 року.

17. Вієвський A.M. Комплексна багаторівнева система медико-соціальної профілактики вживання психоактивних речовин у дітей та підлітків як база сучасних медичних освітніх програм у цих напрямках. Mедична освіта 2011; 4: 97-102.

18. Доклад ВОЗ о глобальной табачной эпидемии, 2013 г. ВОЗ, 2013; 164.

19. Зубченко С.О. Тютюнокуріння: вплив на здоров'я молоді.

Размещено на Allbest.ru