Особливості атопічного статусу хворих на бронхіальну астму дітей шкільного віку залежно від маси тіла при народженні
Дослідження факторів зовнішнього середовища, маси тіла та чинників генетичної схильності до бронхіальної астми новонароджених. Причини розвитку атопічної сенсибілізації у дитини. Визначення шкірної чутливості до основних груп небактеріальних алергенів.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.05.2018 |
| Размер файла | 54,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»
УДК 616.248-008.3.5-053.5:618.291
Особливості атопічного статусу хворих на бронхіальну астму дітей шкільного віку залежно від маси тіла при народженні
Буринюк-Глов'як Х.П., Ортеменка Є.П.
Вступ
Постановка проблеми. Бронхіальна астма (БА) у дітей залишається актуальною медико-соціальною проблемою. Так, за даними епідеміологічних досліджень її поширеність у світі серед дитячого населення коливається від 5 до 10%, а в окремих країнах -- до 30% [1, с. 197].
Згідно показників офіційної статистики МОЗ України за 2010 рік, поширеність БА серед дітей становила 0,59%, що у 10 разів менше за світові дані [2, с. 39], та свідчить, перш за все, про проблему гіподіагностики даного захворювання у нашій країні.
Водночас, БА є найбільш частою хронічною патологією в дітей [2, с. 39; 3, с. 713], а несвоєчасна її верифікація у подальшому визначає несприятливий прогноз із формуванням тяжких форм захворювання та ранньою інвалідизацією.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Бронхіальна астма відноситься до класичних мультифакторіальних захворювань, в розвитку яких мають велике значення фактори зовнішнього середовища і чинники генетичної схильності до розвитку даної патології [4, с. 616].
Сенсибілізація організму переважно до інгаляційних алергенів та їх тригерний вплив відіграють значну роль у розвитку БА та її персистуванні за рахунок хронічного запалення бронхів та їх структурної перебудови [1, с. 197; 4, с. 616].
Реалізація чинників ризику призводить до формування таких фундаментальних взаємопов'язаних подій як хронічне запалення бронхів, їх ремоделяція і підвищена сприйнятливість до специфічних і неспецифічних стимулів [2, с. 40; 5, с. 271].
Співвідношення характеру і виразності даних базисних характеристик БА проявляється різноманітністю клінічних характеристик, що вимагає індивідуалізованого підходу до лікування у тих випадках, коли стандартна терапія виявляється недостатньо ефективною [4, с. 616; 6, с. 69].
Так, з урахуванням епідеміологічних особливостей захворювання, вирізняють транзиторний, неатопічний, атопічний фенотипи, а також БА раннього менархе у дівчаток з надлишковою вагою [6, с. 69; 7, с. 280].
У цілому атопічна БА характеризується початком захворювання після шести років життя, асоціює з надмірною імунною чутливістю, генетичною схильністю до сенсибілізації та зростаючою з віком бронхіальною гіперреактивністю.
Наявність позитивних шкірних прік-тестів, надмірна концентрація специфічних IgE в сироватці крові, еозинофілія периферичної крові та/або індукованого мокротиння, як правило у поєднанні з алергічним ринітом і/або екземою, також притаманні атопічній формі БА [8, с. 625].
Ознаками неатопічного фенотипу вважають повторні бронхообструкції, які маніфестували на другому-третьому роках життя та були спровоковані інфекційними захворюваннями респіраторного тракту. На відміну від дорослих, у яких неатопічна астма порівняно з атопічною є більш тяжкою, у дітей неатопічний фенотип характеризується легшим перебігом [9, с. 561].
Сімейний анамнез атопії вважається простим та надійним предиктором розвитку атопічної сенсибілізації у дитини [6, с. 70; 10, с. 214]. Діти, в яких родичі першої лінії споріднення страждають атопічними захворюваннями, мають найбільш високий ризик сенсибілізації та розвитку клінічних проявів астми впродовж перших 10 років життя.
При цьому атопічний статус матері є більш сильним предиктором атопії в дитини, ніж атопічний статус батька, а ранні прояви атопічного дерматиту в поєднанні з обтяженим сімейним атопічним анамнезом значно підвищують ризик розвитку астми у дитини [8, с. 626; 10, с. 214].
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Враховуючи те, що діти із затримкою внутрішньоутробного росту відносяться до групи високого ризику розвитку персистую- чої БА, що сформувалося у так звану «гіпотезу фетального походження» [5. с. 271; 11, с. 146], та зважаючи на суперечливі літературні дані щодо фенотипових особливостей захворювання у даної когорти хворих, видавалося доцільним вивчити особливості атопічної реактивності за бронхіальної астми у дітей шкільного віку залежно від їх маси тіла при народженні.
Мета статті. Вивчити особливості атопічної реактивності у хворих на бронхіальну астму дітей залежно від маси тіла при народженні.
Виклад основного матеріалу дослідження
Для досягнення мети роботи методом простої випадкової вибірки сформована когорта хворих на персистувальну бронхіальну астму дітей шкільного віку (61 пацієнт), які одержували стаціонарне лікування в Обласній дитячій клінічній лікарні м. Чернівці.
Залежно від маси тіла пацієнтів при народженні сформовано дві клінічні групи спостереження. Першу клінічну групу (І) склали 35 дітей із низькою при народженні масою тіла (< 2500 г), а другу (ІІ) групу спостереження сформували 26 хворих із масою при народженні > 2500 г. [12, с. 1317]. Представники обох груп спостереження відносилися до доношених новонароджених. Так, термін гестації дітей І клінічної групи становив у середньому 39,1±0,3 тижня, а ІІ групи спостереження -- 38,8±0,4 тижня (P>0,05). Маса тіла при народженні становила у середньому 2378,6±64,9 гр. у дітей І групи та 3569,2±84,6 гр. у пацієнтів ІІ контрольної групи (P<0,01).
За віком пацієнтів групи спостереження не відрізнялися. Так, середній вік хворих І клінічної групи становив 11,76±0,59 року та 11,81±0,64 року у ІІ групі (P>0,05). За місцем проживання хворих групи спостереження вірогідно не відрізнялися. Так, у І групі 51,4% пацієнтів мешкали у місті, а 48,6% - у сільській місцевості. У ІІ групі порівняння 38,5% хворих (P>0,05) були мешканцями міста, а 61,5% дітей -- сільськими мешканцями (P>0,05).
За ступенем тяжкості захворювання у І групі легкий перебіг спостерігався у 3 хворих (8,6%), БА середньої тяжкості мала місце у 19 дітей (54,3%) і тяжка астма - у 13 хворих (37,1%). У представників групи порівняння легкий перебіг відмічався у 3 дітей (11,5%; P>0,05), середньо-тяжкий і тяжкий перебіг захворювання реєструвався у 12 (46,2%; P>0,05) і 11 (42,3%, P>0,05) хворих відповідно. Таким чином, за основними клінічними характеристиками групи порівняння були зіставленими.
Блок алергологічного обстеження складався з ретельного вивчення сімейного алергологічного аналізу та визначення шкірної чутливості негайного типу до основних груп небактеріальних алергенів (епідермальні, пилкові, харчові) методом пріктестів, визначення вмісту у крові загального імуноглобуліну Е (IgE) методом імуноферментного аналізу. Атопія визначалася як позитивний шкірний тест до одного чи декількох алергенів та /або виявлення концентрації загального IgE в сироватці крові більше ніж 200 МО/мл [8, с. 625; 10, с. 214].
Отримані дані аналізували з використанням параметричних і непараметричних методів біостатистики. Вірність нульової гіпотези визначалася з урахуванням рівня значущості „Р” (методом Стьюдента) та ,,Рф” (методом кутового перетворення Фішера).
Слід відзначити, що у хворих обох груп не відмічено випадків обтяженості атопічного сімейного анамнезу у 51,4% випадків у І клінічній групі та у 60% спостережень у ІІ групі порівняння, що непрямо підтверджувало вплив факторів оточуючого середовища на розвиток БА у дітей [3, с. 713; 13. с. 1747], навіть без обтяженої спадковості. Водночас, у хворих, які народилися з низькою масою тіла, втричі частіше (у 34,3% випадків) спостерігалася обтяженість алергологічного анамнезу за материнським родоводом відносно ІІ групи (16% спостережень (Рф<0,05). Проте, у дітей, які народилися з нормальною до гестаційного віку масою тіла, частіше реєструвалася обтяженість сімейного анамнезу за батьківським родоводом (20% хворих) або за обома родоводами (4% пацієнтів) відносно І групи (11,4% та 2,9% випадків відповідно) ^ф>0,05).
Оцінка індивідуального алергологічного анамнезу показала дещо більшу частоту супутньої алергічної патології у пацієнтів, що народилися з нормальною до терміну гестації масою тіла. Так, прояви полівалентної алергії (на харчові, побутові та медикаментозні чинники) зареєстровані лише у третини (27,3%) представників І групи, проте у майже половини (44%) пацієнтів ІІ групи Рф>0,05).
Слід зазначити, що при аналізі найбільшої чутливості до одного з алергенів із наведених вище груп, а не конкретно до кожного з них, не відмічено вірогідних відмінностей за результатами алергопроб у дітей груп спостереження (рис. 1), хоча хворим на бронхіальну астму дітям, народженим із низькою масою тіла, притаманішою була нижча реактивність шкіри до алергенів.
Рис. 1. Розмір папули (мм) шкірної реакції до основних груп алергенів у дітей клінічних груп порівняння
бронхіальний астма генетичний новонароджений
Варто відмітити, що при оцінці результатів шкірних проб з епідермальними алергенами, максимальні розміри папули та гіперемії відмічалися у відповідь на домашній пил у дітей обох груп спостереження. Проте у хворих із нормальної відносно гестаційного віку масою при народженні реєструвалися вірогідно більші розміри папули (13,3±1,8 мм) та гіперемії (36,0±4,17 мм) у відповідь на пух/пір'я порівняно із результатами у пацієнтів І групи (папула 8,3±0,8 мм; Р<0,05 та гіперемія 23,9±4,02 мм; Р<0,05).
Натомість, у дітей ІІ групи вірогідно частіше реєструвалися гіперергічні реакції (виникнення папули розмірами 14 мм та більше) на введення епідермальних алергенів: на домашній пил -- у 72,7% хворих, а на пух/ пір'я -- у 66,7% осіб, відносно пацієнтів І клінічної групи: 35,7% випадків (Рф<0,05) та жодного (Рф<0,01) відповідно.
Слід відмітити, що у дітей, народжених з нормальною масою відносно гестаційного віку, рівень загального IgE у сироватці крові був вірогідно вищим, що підкреслювало більш значущу атопічну реактивність у даної когорти пацієнтів. Так, середній вміст загального IgE у сироватці крові становив 361,7±84,4 МО/мл у дітей І клінічної групи та 695,6±107,8 МО/мл -- у пацієнтів ІІ групи порівняння (Р<0,05).
Водночас, рівень даного імуноглобуліну у сироватці крові нижче популяційної норми (за даними виробника 120 МО/мл) реєструвався у третини (29,4%) дітей з низькою масою тіла при народженні, та лише у 5,9% випадків у ІІ групі (Рф<0,05).
Слід відмітити, що дуже значне підвищення вмісту загального IgE у сироватці крові (> 1000 МО/мл) відмічалося лише у одного пацієнта (5,9% випадків) І клінічної групи спостереження, проте майже у третини хворих (29,4% спостережень) ІІ групи порівняння (Рф<0,05). При цьому, вміст загального IgE у сироватці крові менше ніж 200 МО/мл реєструвався у більшості (52,9% осіб) пацієнтів І групи та лише у 5,9% дітей ІІ контрольної групи (Рф<0,01), що підкреслювало нижчий рівень атопічної реактивності у хворих на БА, які народжені з малою відносно терміну гестації масою тіла.
Висновки і пропозиції
Одержані результати дали підстави вважати, що хворим на БА дітям, народженим з малою відносно терміну гестації масою тіла, притаманна низька атопічна реактивність, що проявлялася невиразною чутливістю шкіри до небактеріальних алергенів, асоційованою з низьким рівнем загального IgE у сироватці крові.
Хворим на персистуючу БА школярам, народженим з адекватною відносно гестаційного віку масою тіла, притаманний атопічний астма-фенотип захворювання (з гіперрегічними шкірними реакціями на епідермальні алергени, значущим підвищенням рівня загального IgE у сироватці крові та значною часткою супутньої алергічної коморбідності), що з клінічної точки зору, потребує включення до лікувально-профілактичних заходів проведення специфічної алерговакцинації та препаратів з групи модифікаторів лейкотрієнових рецепторів, або введення моноклональних антитіл до IgE.
Cписок літератури
1. Islam T. Glutatione-S-transferase (GST) P1, GSTM1, exercise, ozone and asthma incidence in school children / T. Islam, K. Berhane, R. Mc Connel [et al.] // Thorax. - 2009. - Vol. 64 (3). - Р. 197-202.
2. Антипкін Ю.Г. Клінічні настанови з діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей / Ю.Г. Антипкін [та ін.] // Здоров'я України. - 2010. - № 3 (14). - С. 39-41.
3. Lowhagen O. Diagnosis of asthma - a new approach / O. Lowhagen // Allergy. - 2012. - Vol. 67. - P. 713-717.
4. Hatzler L. Allergic airway diseases in childhood - marching from epidemiology to novel concepts of prevention /
5. Hatzler, S. Hofmaier, N.G. Papadopoulos // Pediatric Allergy and Immunology. - 2012. - Vol. 23. - P. 616-622.
6. Association between clinical variables related to asthma in schoolchildren born with very low birth weight with and without bronchopulmonary dysplasia / E. da Silva Goncalvesё F. Mezzacappa-Filho, S.D. Severino,
7. M.B. Goncё O. Ribeiro, F. A. de Lima Marson [et al.] // Rev. Paul Pediatr. - 2016. - Vol. 34(3). - P. 271-280.
8. Уманець Т.Р. Клініко-анамнестичні особливості фенотипів бронхіальної астми у дітей / Т.Р. Уманець // Пе- ринатологія та педіатрія. - 2011. - №2. - С. 69-71.
9. Castro-Rodrigues J. A. Wheezing and Asthma in childhood: an epidemiology approach / J.A. Castro-Rodrigues, H. Garcia-Marcos // Allergol et Immunopat. - 2008. - Vol. 36. - P. 280-290.
10. Gender differences in prevalence, diagnosis and incidence of allergic and non-allergic asthma: a population- based cohort / B. Leynaert, J. Sunyer, R. Garcia-Esteban [et al.] // Thorax. - 2012. - Vol. 67. - P. 625-631.
11. Douwes J. Stress and asthma: Hippocrates revisited / J. Douwes, C. Brooks, N. Pearce // Epidemiol Community Health. - 2010. - Vol. 64 (7). - P. 561-562.
12. Kukhtinova N.V. Atopic and Nonatopic Asthma in Children: Two Different Diseases? / N.V. Kukhtinova, E.G. Kondyurina, M.J. Lentze // Int. J. Biomedicine. - 2012. - Vol. 2, № 3. - P. 214-221.
13. Birth weight and risk of asthma in 3-9-year-old twins: exploring the fetal origins hypothesis / K. Kindlung, S.F. Thomsen, L.G. Stensballe, A. Skytthe, K.O. Kyvik [et al.] // Thorax. - 2010. - Vol. 65. - P. 146-149.
14. Preterm birth, infant weight gain, and childhood asthma risk: A meta-analysis of 147,000 European children / A. M. M. Sonnenschein-van der Voort, L.R. Arends, J. C. de Jongste, I. Annesi-Maesano, S.H. Arshad, H. Barros, M. Basterrechea, H. Bisgaard, L. Chatzi [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. - 2014. - Vol. 133. - P. 1317-1329.
15. Goldberg S. Asthma prevalence, family size, and birth order / S. Goldberg, E. Israeli, S. Schwartz, T. Shochat // Chest. - 2007. - Vol. 131. - P. 1747-1752.
Анотація
УДК 616.248-008.3.5-053.5:618.291
Особливості атопічного статусу хворих на бронхіальну астму дітей шкільного віку залежно від маси тіла при народженні. Буринюк-Глов'як Х.П., Ортеменка Є.П. Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»
На підставі результатів алергологічного обстеження 61 пацієнта шкільного віку з персистуючою бронхіальною астмою (БА) встановлено, що хворим, народженим з малою відносно терміну гестації масою тіла, притаманна низька атопічна реактивність, що проявляється невиразною чутливістю шкіри до небактеріальних алергенів, асоційованою з низьким рівнем загального імуноглобуліну Е (IgE) у сироватці крові. Хворим на персистуючу БА школярам, народженим з відповідною гестаційному віку масою тіла, притаманний атопічний астма-фенотип захворювання, що потребує включення до лікувально-профілактичних заходів проведення специфічної алерговакцинації та призначення моноклональних антитіл до IgE або препаратів з групи модифікаторів лейкотрієнових рецепторів.
Ключові слова: бронхіальна астма, діти, маса тіла при народженні, атопія, прік-тести, імуноглобулін Е
Аннотация
Особенности атопического статуса у детей школьного возраста, страдающий бронхиальной астмой, в зависимости от массы тела при рождении. Буринюк-Головьяк К.П., Ортеменка Е.П. Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет»
На основании результатов аллергологического обследования 61 пациента школьного возраста с персистирующей бронхиальной астмой (БА) установлено, что больным, родившимся с низкой относительно гестационного возраста массой тела, присуща низкая атопическая реактивность, проявляющаяся незначительной чувствительностью кожи к небактериальным аллергенам, ассоциированной с низким уровнем общего иммуноглобулина Е (IgE) в сыворотке крови. Для школьников, страдающих персистирующей БА, и родившимся с соответсвующей гестационному возрасту массой тела, характерным является атопический астма-фенотип заболевания, для которого обоснованным является включение в схему лечебно-профилактических мероприятий специфической аллерговакцинации и назначение моноклональных антител к IgE или препаратов из группы модификаторов лейкотриенових рецепторов.
Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, маса тела при рождении, атопия, прик-тесты, иммуноглобулин Е.
Summary
Particularity of atopic status in school-age children with bronchial asthma depending on their birth body weight. Burinuk-Golovyak K.P., Ortemenka Ye.P. Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
Based on allergological examination of 61 school-age children with persistent bronchial asthma (BA) there has been found that low atopic reactivity manifested by unemphatic skin sensitivity to nonbacterial allergens and associated with a low serum level of total immunoglobulin E (IgE), was common for asthma patients with low relative to gestational age birth weight. Persistent asthma in school-aged patients, born with adequate body weight, has been characterized as atopic asthma phenotype that requires the inclusion of allergen-specific immunotherapy in treatment and prevention strategy, as well as prescription of monoclonal antibodies to IgE or antileukotriene drugs.
Keywords: bronchial asthma, children, body weight at birth, atopy, prick-tests, immunoglobulin E.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Алергологічне обстеження 61 пацієнта шкільного віку з переметуючою бронхіальною астмою. Низька атопічна реактивність хворих, народжених з малою відносно терміну гестації масою тіла. Лікувально-профілактичні заходи проведення специфічної алерговакцинації.
статья [61,2 K], добавлен 11.09.2017Аналіз клінічно-параклінічної ефективності профілактичної терапії дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму. Зменшення частоти неконтрольованого перебігу тяжкої бронхіальної астми. Гіперсприйнятливість дихальних шляхів за показником лабільності бронхів.
статья [226,3 K], добавлен 31.08.2017Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму і методи психологічної допомоги. Методика фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму. Вплив спеціальної освітньої програми на перебіг захворювання та ефективність лікування.
автореферат [59,2 K], добавлен 09.03.2009Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.
автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009Ступенева терапія з урахуванням тяжкості захворювання як метод лікування бронхіальної астми. Дослідження ролі ацетиляторних механізмів, що характеризують особливості другої фази системи біотрансформації ксенобіотиків у розвитку цього захворювання.
статья [11,5 K], добавлен 31.08.2017Етіологія і патогенез бронхіальної астми. Механізм лікувальної дії фізичних вправ при лікуванні хворих на бронхіальну астму, позитивний вплив лікувального масажу, фізіо- і дієтотерапії. Оцінка ефективності комплексу методів фізичної реабілітації.
дипломная работа [297,9 K], добавлен 15.02.2014Особливості клінічного перебігу захворювання, функціонального стану імунної і ендокринної систем у хворих на бронхіальну астму з різним ступенем важкості, давності і фази захворювання у взаємозв’язку з особливостями формування бронхіальної обструкції.
автореферат [66,4 K], добавлен 21.03.2009Аналіз захворювань дихальної системи у зв'язку з психічними та емоційними станами людини. Емпіричне дослідження серед хворих на бронхіальну астму. Зв'язок між показниками якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів.
курсовая работа [55,5 K], добавлен 21.09.2010Форми бронхіальної астми у дітей, її етіологія та патогенез, клінічні прояви і діагностика. Обгрунтування застосування танцювальної терапії та методики Стрельникової в реабілітації хворих дітей. Аналіз ефективності корекційної програми в умовах санаторію.
курсовая работа [231,9 K], добавлен 17.10.2012Аналіз маркерів запалення бронхів та дихальних шляхів у школярів, хворих на тяжку бронхіальну астму фізичної напруги. Фактори розвитку виразнішої гіперчутливості дихальних шляхів до гістаміну у школярів, хворих на тяжку бронхіальну астму фізичної напруги.
статья [14,3 K], добавлен 06.09.2017Хвороби системи кровообігу та надлишкова вага. Продукування адипоцитами вісцеральної жирової тканини вільних жирних кислот та пригнічення поглинання інсуліну печінкою. Інсулінорезистентність та артеріальна гіпертензія. Алгоритм лікування хворих.
автореферат [39,6 K], добавлен 29.03.2009Роль генетичної схильності до розвитку захворювань тканин пародонта на основі комплексного клініко-генетичного обстеження хворих. Вміст основних остеотропних біометалів у крові і ротовій рідині хворих. Етіологічний та патогенетичний способи лікування.
автореферат [87,2 K], добавлен 09.03.2009Виявлення генетичної схильності хворих на цукровий діабет 2 типу до раннього розвитку абсолютної інсулінової недостатності, визначення наявності поліморфізму С-Т1858Т гену PTPN22 у хворих та оцінка його патогенетичного значення в еволюції захворювання.
автореферат [82,2 K], добавлен 09.04.2009Механізми виникнення вторинних імунодефіцитів при карієсі у дітей та змін в бронхо-легеневому змиві у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Сучасні погляди на імунну систему у дітей. Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан.
научная работа [84,6 K], добавлен 29.03.2011Морфологія положення або руху тіла людини з позицій законів механіки. Умови збереження рівноваги тіла і ступінь його стійкості. Фактори впливу діючих сил на людину та методи визначення її центра тяжіння. Центр об`єму тіла та динаміка питомої ваги.
реферат [574,1 K], добавлен 15.09.2010Маркери дисфункції ендотелію у дітей раннього віку з вадами серця залежно від анатомії вади і ступеня недостатності кровообігу. Ранні діагностичні ознаки вторинної легеневої гіпертензії у новонароджених. Аналіз метаболізму ендотеліальних факторів.
автореферат [81,9 K], добавлен 10.04.2009Прояви бронхіальної астми. Етапи розвитку, форми та ступені тяжкості захворювання. Реабілітаційна програма, дані обстеження. Особливості фізіотерапії бронхіальної астми. Лікувальна гімнастика, приблизний комплекс вправ. Оцінка ступеню відновлення хворого.
контрольная работа [38,3 K], добавлен 27.09.2014Особливості фізичного розвитку та стану постави у дітей молодшого шкільного віку, які страждають на сколіотичну хворобу. Фактори, які визначають формування постави. Класифікація та характеристика ступенів сколіозу. Основні задачі лікувальної гімнастики.
дипломная работа [656,3 K], добавлен 28.04.2012Історія виникнення й розвитку масажу і лікувальної фізичної культури як засобу реабілітації хворих на бронхіальну астму. Вплив фізичних навантажень на обмін речовин й енергії. Классифікація масажу: гігієнічний, лікувальний, апаратний та спортивний.
дипломная работа [352,2 K], добавлен 02.11.2011Морфо-функціональна структура, анатомічна будова та фізіологія шкіряного аналізатора. Основні методи дослідження шкірної чутливості. Аналіз впливу оточуючого середовища на шкіру та загартування шкіри. Основні правила, умови та види загартування шкіри.
курсовая работа [801,1 K], добавлен 21.09.2010
