Вплив поетапного комплексу реабілітаційного фізичного виховання на абсолютну і відносну кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові дітей віком 7-10 років з патологією зору

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ПОЕТАПНОГО КОМПЛЕКСУ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА АБСОЛЮТНУ І ВІДНОСНУ КІЛЬКІСТЬ ОСНОВНИХ ПОПУЛЯЦІЙ ІМУНОКОМПЕТЕНТНИХ КЛІТИН ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ДІТЕЙ ВІКОМ 7-10 РОКІВ З ПАТОЛОГІЄЮ ЗОРУ

Дичко О.А.

Шаповалов С.О.

Мельник І.М.

Постановка проблеми. При вирішенні питання про адаптаційно-компенсаторне напруження організму дітей з патологією зору, пов'язаною з частковою або повною його втратою, були підстави вважати, що провідну роль у них відіграють регуляторні системи організму: імунна, нервова та ендокринна. На користь цього припущення свідчать наступні обставини.

По-перше, відомо, що рівень адаптаційного напруження організму визначається кількістю імунокомпетентних клітин -- високопрофесійних лімфоцитів, а також найбільшою популяцією в периферичній крові сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів (НГ). Перші відіграють ключову роль у специфічному, а другі -- як у неспецифічному, так і на всіх етапах формування специфічної імунної відповіді.

По-друге, встановлено, що морфологічні та гістохімічні зміни лімфоїдної тканини органів системи імунітету на фоні імунізації і реактогенного стресу мають далекосяжну схожість [1; 2; 5]. В основі цих змін лежать проліферативні процеси, а інтерлейкіни (IL-1, TNF-а) є головними їх регуляторами.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розглядаючи сьогоднішній стан цієї проблеми, важко позбутися думки, що з кожним новим кроком у поступальному русі медичної науки її рішення, як лінія горизонту, відсувається пропорційно науковому прогресу.

Більш того, аналіз величезного клінічного і експериментального матеріалу свідчить про явну перевагу останнім часом усереднених, узагальнених оцінок стану фізичного розвитку і функціонального стану організму людей, особливо дітей. Безсумнівно, корисне в цілому, широке впровадження статистичних підходів в медицину мало, в той же час, і негативну сторону -- відволікло увагу дослідників від конкретних особливостей індивідуума, його статі і віку. Більшість дослідників використовує усереднені оцінки, які дозволяють виявляти лише найбільш загальні, переважаючі тенденції, штучно затушовувавши індивідуальні статеві і вікові (рідше) варіанти, якщо останні відзначені у невеликої частини спостережуваних пацієнтів [1, 3, 6].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. На даному етапі не має досліджень, що висвітлюють проблему впливу поетапного комплексу реабілітаційного фізичного виховання на абсолютну і відносну кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферійної крові дітей віком 7-10 років із патологією зору.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є вивчення впливу розробленого нами поетапного комплексу реабілітаційного фізичного виховання на абсолютну і відносну кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферійної крові дітей віком 7-10 років із патологією зору.

Об'єкт і методи дослідження. Нами було обстежено 31 дитину віком від 7 до 10 років, у тому числі 12 тотально сліпих (6 хлопчиків та 6 дівчаток) та 19 слабкозорих дітей (8 хлопчиків та 11 дівчаток) середній вік 8, 48±0, 13 років.

З огляду на зміни розумової працездатності на початку робочого дня і тижня, дослідження здійснювали в дні високої розумової працездатності -- у вівторок, середу, четвер з 09.00 до 11.00 ранку, коли спостерігається оптимальний рівень фізіологічних функцій [4; 6; 7].

На початку обстежень з кожною дитиною індивідуально проводили ознайомлення з комплексом нейродинамічних методів досліджень. У дослідженні керувалися думкою про те, що при вивченні типологічних особливостей тривалість досліджень повинна бути в межах від 10-15 хв і не перевищувати 30-40 хв. [55]. Дослідження для всього контингенту дітей проводили за однією схемою.

Рівень адаптаційної напруги, клітинна реактивність організму, реактивна відповідь нейтрофільних поліморфноядерних лейкоцитів і імунологічна реактивність організму дітей с патологією зору визначається за допомогою дослідження абсолютної і відносної кількості основних популяцій імунокомпетентних клітин, яке визначається за загальним аналізом периферичної крові. Однак, кров для виконання загального аналізу брали не з пальцю, щоб не порушувати сенсорних механізмів (відчуття дотику) чутливості дітей с дефектами зору, а з ліктьової вени. Аналіз крові проводили загальновідомими і притятими у всьому світі методиками.

Викладення основного матеріалу. Етапом дослідження було встановлення впливу проведених реабілітаційних заходів на абсолютну і відносну кількість провідних популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові дітей віком 7-10 років з патологією зору, по скільки за цими показниками встановлено важкі адаптаційно-компенсаторні процеси, рівень клітинної реактивності організму, реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові та загальної імунологічної реактивності організму. Результати вивчення абсолютної і відносної кількості провідних популяцій імунокомпетентних клітин у периферійної крові дітей, віком 7-10 років, з патологією зору, яким проведені реабілітаційні заходи в повному об'ємі, наведені у таблиці 1.

Показано, що статистично достовірних змін абсолютної і відносної кількості основних популяцій імунокомпетентних клітин (ІКК) під впливом проведених реабілітаційних заходів (РЗ) не відбувається за виключенням зниження на 44, 64% (Р<0, 01) ШОЕ. ШОЕ є неспецифічною реакцією загального характеру, яка може вказувати на наявність або лімітування патологічного процесу.

Сповільнення ШОЕ сприяє підвищенню парціального тиску СО2 у крові, а також зниженню запальних процесів. Цей показник є свідченням позитивного впливу на інтенсивність утворення еритроцитарних агрегатів, що пов'язують із властивостями плазми і зарядом мембрани еритроцитів. Важливою властивістю плазми крові, яка впливає на ШОЕ, є її в'язкість. ШОЕ збільшується за зрушення білкового спектру в бік грубодис- персних білків, зокрема за збільшення кількості фібриногену в плазмі -- основного стабілізатору еритроцитів. Збільшення вмісту в плазмі інших глобулінів (гамма-глобулінів, імуноглобулінів, альфа-2 глобулінів) супроводжується падінням електричного заряду еритроцитів і сприяє їх агрегації. Існує зв'язок між збільшенням фракцій гамма-глобулінів і підвищенням ШОЕ. Зниження показника ШОЕ нами розглядається як позитивний вплив на стан здоров'я дітей віком 7-10 років із патологією зору після проведених реабілітаційних заходів.

Позитивний, з нашої точки зору, є також формування тенденції до збільшення відносної кількості гранулоцитів на 1, 06% за рахунок зниження відносної кількості нейтрофілів на 1, 35%, в тому числі сегментноядерних нейтрофільних гранулоцитів на 1, 81% і зниження молодих форм нейтрофільних гранулоцитів (паличкоядерних) на 10, 42%. При цьому зростає відносна кількість моноцитів на 5, 0%, гемоглобіну -- на 2, 22% та абсолютна кількість еритроцитів на 1, 30%.

Формування тенденції до зниження абсолютної кількості лейкоцитів на 4, 93%, гранулоцитів -- на 3, 92% за рахунок нейтрофільних гранулоцитів -- на 3, 48%, агранулоцитів -- на 9, 24% за рахунок абсолютної кількості лімфоцитів на 11, 64% не являється показником негативного впливу проведених реабілітаційних заходів на абсолютну і відносну кількості основних популяцій ІКК -- імунокомпетентних клітин, а зниження ШОЕ засвідчує про позитивну реакцію організму на проведені реабілітаційні заходи.

реабілітаційний периферичний кров зір

Таблиця 1. Абсолютна і відносна кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові дітей віком 7--10 років із патологією зору після проведення реабілітаційних заходів

Існують статеві відмінності в абсолютній і відносній кількості основних популяцій ІКК у периферичній крові, включаючи ШОЕ, тому нами проведено вивчення абсолютної і відносної кількості основних популяцій ІКК у периферичній крові окремо у хлопчиків і дівчаток віком 7-10 років, з патологією зору. Результати дослідження абсолютної і відносної кількості основних популяцій ІКК у хлопчиків, віком 7-10 років, з патологією зору, після проведених реабілітаційних заходів наведені у таблиці 2.

Проведення реабілітаційних заходів у хлопчиків, віком 7-10 років, з патологією зору позитивно впливає на абсолютну і відносну кількість основних популяцій ІКК периферичної крові. При цьому, суттєво (Р<0, 05) знижується ШОЕ на 18, 32%, формується тенденція до зростання відносної кількості гранулоцитів за рахунок збільшення відносної кількості нейтрофільних лейкоцитів і сегментоядерних нейтрофилів, зниження відносної кількості паличкоядерних нейтрофилів.

Таким чином, проведені реабілітаційні заходи у хлопчиків віком 7-10 років з патологією зору позитивно впливають на суттєве зниження ШОЕ, несуттєвий (Р>0, 05) вплив встановлений на абсолютну кількість лейкоцитів, гранулоцитів, в тому числі нейтрофільних поліморфмоядерних лейкоцитів, а також агранулоцитів.

Приведені у табл. 3. показники абсолютної і відносної кількості основних популяцій ІКК у периферичній крові хлопчиків із патологією зору віком 7-10 років після проведення реабілітаційних заходів, засвідчують про певний позитивний вплив заходів і про відсутність негативного впливу на будь- який показник.

Результати вивчення абсолютної і відносної кількості провідних популяцій ІКК периферичної крові дівчаток віком 7-10 років із патологією зору після проведеного комплексу реабілітаційних заходів наведені у таблиці 3.

Одержані і наведені результати досліджень абсолютної і відносної кількості основних популяцій ІКК у периферичної крові дівчаток, віком 7-10 років, із патологією зору, яким були проведені реабілітаційні заходи показують, що крім загальних змін -- зниження ШОЕ на 44, 97% (Р<0, 01) у дівчаток знижується абсолютна кількість лейкоцитів на 8, 93% та відносна кількість еозинофілів на 48, 15%.

Останнє свідчить про те, що фізичні навантаження, передбачені комплексом реабілітаційних заходів, не активують процеси розвитку алергічних реакцій, що є позитивним моментом. Важливим для дівчаток є те, що комплекс реабілітаційних заходів у них сприяє підвищенню гемоглобіну на 2, 64%, абсолютної кількості еритроцитів -- на 2, 37%, а також формується тенденція до зростання відносної кількості гранулоцитів на 1, 33% за рахунок збільшення відносної кількості нейтрофільних лейкоцитів на 2, 39%, в тому числі, зрілих форм -- сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів -- на 2, 88% та моноцитів -- на 9, 38%.

Зростання відносної кількості гранулоцитів за рахунок нейтрофільних поліморфмоядерних лейкоцитів засвідчує формування тенденції до зниження відносної кількості паличкоядерних нейтрофілів на 10, 21%, що показує ефективну (адекватну) функцію вродженого неспецифічного захисту організму дівчаток, віком 7-10 років із патологією зору.

Таблиця 2. Абсолютна і відносна кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові хлопчиків віком 7--10 років із патологією зору після проведення реабілітаційних заходів

Таблиця 3. Абсолютна і відносна кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові дівчаток віком 7--10 років із патологією зору після проведених реабілітаційних заходів

Порівнюючи одержані і наведені результати з вивчення впливу комплексу реабілітаційних заходів на абсолютну і відносну кількість провідних популяцій ІКК периферичної крові дівчаток, хлопчиків, віком 7-10 років із патологією зору можливо заклю- чити про позитивний вплив реабілітаційних заходів на зміни абсолютної і відносної Кількості основних популяцій ІКК периферичної крові, як у хлопчиків, так й у дівчаток. Більш позитивний вплив комплексу реабілітаційних заходів відмічається у дівчаток.

Виходячи із наведених вище результатів апробації розробленого нами комплексу реабілітаційних заходів у дітей, віком 7-10 років із патологією зору, цей комплекс рекомендується впровадженню в практику реабілітаційних заходів у спеціалізованих школах-інтернатах для сліпих і слабкозорих дітей.

Список літератури

1. Баевский Р.М. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний / Р.М. Баевский, А.П. Берсенева // Медицина. - 1997. - С. 240.

2. Горизонтов П.Д. Стресс и система крови / П.Д. Горизонтов, О.И. Белоусова, М.И. Федотова // Медицина. - 1983. - С. 240.

3. Земсков А.М. Немедекаментозная иммунокоррекция / А.М. Земсков, В.М. Земсков, Ю.В. Сергеев, А.В. Караулов // Нац. академія микології. - 2002. - С. 264.

4. Кальф-Калиф Я.Я. О лейкоцитарном индексе интоксикации и его практическом значении / Я.Я. КальфКа- лиф // Врачебное дело. - 1941. - No 1. - С. 31-35.

5. Каспрук Н.А., Сидорчук Л.І., Михалко А.Ю., Сидорчук А.С., Довбуш Н.М., Іфтодій О.А., Петеліна Л.П., Сидорчук І.Й. Клітинна реактивність, рівень адаптаційного напруження, реактивна відповідь нейтрофілів периферійної крові та імунологічна реактивність організму хворих на негоспітальну пневмонію // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2012. - Том 7, No 4. - С. 129-137.

6. Сидорчук І.Й. Клітинна реактивність та рівень адаптаційного напруження організму хворих на гострий бронхіт / І.Й. Сидорчук, С.А. Левицька та ін. // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Том 13. No 1 (73). - С. 150-153.

7. Сидорчук І.Й., Сидорчук Л.І., Левицька С.А., Каспрук Н.А., Сидорчук Р.І., Сидорчук Л.П., Сидорчук А.С. Реактивна відповідь нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові хворих на гострий бронхіт // Буковинський медичний вісник - 2015, - Том 19, No 2 (74). - С. 172-176.

Размещено на Allbest.ru